Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ДЕНИСЕНКО КСЕНІЯ ЮРІЇВНА

УДК: 327.4

ГЕОПОЛІТИКА ТА ГЕОСТРАТЕГІЯ ФРАНЦІЇ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем

та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

МАНЖОЛА Володимир Андрійович

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

Офіційні опоненти:

доктор політичних наук, доцент

ПАРХОМЧУК Олена Станіславівна

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики

кандидат політичних наук

ЖОВКВА Ігор Іванович

Керівник служби Віце прем'єр-міністра України Немирі Г.М. Секретаріату Кабінету Міністрів України

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Константинов В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Закінчення «холодної війни», глибока трансформація геополітичної структури системи міжнародних відносин, докорінним чином змінили умови міжнародної діяльності Франції. Вона постала перед потребою визначити своє місце у новій постбіполярній системі міжнародних відносин. Мова йшла, передусім, про прагнення Франції впливати на встановлення нового світового порядку на засадах багатополярності, підтвердити своє вагоме місце в світі та лідерських позицій на європейському континенті. В цих умовах дослідження геополітики та геостратегії Франції є необхідним елементом визначення статусної особливості Франції в планетарному масштабі та в системі регіональних взаємозв'язків. Пошук Францією нових шляхів самореалізації в масштабі світової системи міжнародних відносин та прагнення до активних дій на міжнародній арені, обумовили діяльність французьких дослідників у виробленні нових геополітичних концепцій.

Іншими факторами актуальності визначені наступні: активність зовнішньої політики Франції на європейському геополітичному просторі, вагомість французького представництва у міжнародних організаціях, та прагнення Франції впливати на процеси світового розвитку на переломі XX та XXI століття.

Франція, що є державою, зовнішньополітичні дії якої, локалізуються переважно на мезо-рівнях системи міжнародних відносин. Це становить особливий інтерес для науковців з огляду на розробленість та послідовність реалізації геополітичного кодексу даної країни, що ґрунтується на дослідженнях французької школи геополітики. Досвід розробки та реалізації геостратегії Франції може бути корисним для розбудови геостратегії України. геополітика геостратегія французький

В цілому, актуальність дослідження зумовлена потребою цілісного вивчення геостратегії Франції, оскільки окреслена тема залишається майже не розробленою і лише частково охопленою у вітчизняній науці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми сталого державного розвитку України” і наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» (номер державної реєстрації 01БФ048-01) і, зокрема, її підрозділу 1 - «Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин».

Наукове питання, яке вирішується в роботі, полягає у з'ясуванні взаємозв'язку між концептуальними засадами, основними принципами формування та механізмами реалізації геостратегії Франції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення концептуальних підвалин, основних принципів формування й механізмів реалізації геостратегії Франції.

Для досягнення поставленої мети автор ставить наступні завдання:

- дослідити структуру та особливості геополітичної думки Франції;

- з'ясувати взаємозв'язок між концептуальними засадами французької геополітики та геостратегії Франції;

- визначити зміст, основні параметри, особливості та роль геополітичного кодексу голлізму у структурі геостратегії та зовнішньополітичної стратегії Франції;

- встановити особливості формування та реалізації геополітики Франції у європейському просторі;

- дослідити еволюцію французької геостратегії за часів президентства В. Ж. д'Естена, Ф. Міттерана та Ж. Ширака;

- з'ясувати місце і роль ядерного фактору у процесах формування та реалізації геостратегії Франції.

Об'єктом дослідження виступає геополітика Франції.

Предметом дослідження є механізм формування та реалізації геостратегії Франції.

Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні геополітичного виміру зовнішньополітичної стратегії Франції, розкритті змісту та еволюції геополітичного мислення в процесі формування політико-стратегічних концепцій правлячої еліти V Республіки. Наукова новизна полягає також в:

- систематизації та класифікації по „школах” та напрямах існуючих у Франції геополітичних поглядів, уявлень та концепцій, сукупність яких становить своєрідну „геополітичну теорію”, як часткову теорію міжнародних відносин та зовнішньої політики;

- з'ясуванні особливостей французького геополітичного мислення, що становить невід'ємний елемент формування та еволюції політико - стратегічних концепцій правлячої еліти Франції;

- розробці структурованої моделі геополітичного кодексу голлізму, що виступає концептуальною основою обґрунтування та досягнення Францією статусу великої світової держави та закріплення лідерських позицій в європейському геополітичному просторі;

- з'ясуванні механізмів трансформації геостратегії Франції на глобальному, континентальному та регіональному рівнях та особливостей такої трансформації в біполярний та пост біполярний періоди;

- визначенні концепції європейського континенталізму в якості базової одиниці геополітики та геостратегії Франції, що слугує основою численних концепцій та доктрин Франції щодо структурування європейського геополітичного простору та забезпеченні лідерства Франції на європейському континенті;

- обґрунтуванні ролі ядерного фактору та ядерного стримування в якості фундаментального елементу та інструменту реалізації геополітичного кодексу, геостратегії та зовнішньополітичної доктрини Франції.

Хронологічні рамки дослідження визначені періодом становлення та розвитку V Республіки. Разом з тим, характер дослідження потребує звернення до історичної ретроспективи витоків та формування геополітичної думки Франції.

Методологічна основа дослідження. Дослідження здійснено із застосуванням геополітичного підходу, що дозволяє визначити сукупність чинників, які вплинули на формування геополітики та геостратегії Франції.

Геополітичне дослідження природно акцентує увагу на територіально - просторових параметрах. Тому, геополітичний простір, аналіз тенденцій його формування, й основних форм контролю над ним, складають значну частину геополітичного аналізу як методологічного прийому.

Крім того, використано системний підхід, що дозволяє проаналізувати основні положення французької геополітики та геостратегії з урахуванням всебічного впливу географічних, політичних, військово-стратегічних та інших чинників. Системний метод дозволяє здійснювати комплексне вивчення французької геополітики та геостратегії, виявляти характер та форми взаємодії всіх елементів системи міжнародних відносин, перетинання їх інтересів та цілей, характер та значення конфліктів, що виникають між ними, їх зміст та значення з точки зору світової політики, шляхи та засоби їх вирішення.

Одночасно був задіяний структурно - функціональний аналіз. Він дозволяє розглянути державу ( в нашому випадку Францію) як елемент складної геополітичної міжнародної системи, кожен елемент якої виконує специфічні функції в рамках трансформації просторової організації світової політики.

Структурно - історичний метод дозволив дослідити еволюцію геополітики та геостратегії Франції у послідовному часовому розвитку, виокремити основні етапи їх трансформації.

Для аналізу документів та матеріалів за темою дисертаційного дослідження автором застосовано методи емпіричних досліджень, що дозволило визначити зміст геополітики та геостратегії Франції.

Наукове та практичне значення дисертаційного дослідження визначається багато в чому його актуальністю та науковою новизною. Автором здійснена спроба дослідити основні принципи та тенденції формування геополітики та геостратегії Франції. Науково-дослідний аспект застосування результатів дослідження полягає в тому, що його основні положення та висновки можуть бути використані для подальшої розробки цієї проблематики. Теоретичне значення полягає в тому, що здійснене комплексне дослідження основних складових геополітики та геостратегії Франції.

Матеріали, основні положення і наукові результати дослідження можуть бути використані в діяльності зовнішньополітичних відомств, науково-дослідних інститутів і центрів України: для використання теоретичного і практичного досвіду французької політичної культури та геополітичної думки у процесі розробки і реалізації національної зовнішньополітичної стратегії; при дослідженні європейської та міжнародної політики та виробленні відповідних позицій України; при аналізі та прогнозуванні зовнішньополітичного курсу Франції та інших провідних держав світу.

Матеріали й узагальнення дослідження можуть бути використані у вузах при розробці нормативних і спеціальних курсів політологічного характеру, а саме «Основи геополітики та геостратегії», «Зовнішня політика Франції», «Міжнародні відносини та світова політика» тощо.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження було апробовано автором на щорічних міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених Київського-національного університету імені Тараса Шевченка „Шевченківська весна” (2 березня 2007 р.; 3 березня 2006 р.; 10 березня 2005 р.), конференціях молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського-національного університету імені Тараса Шевченка (24-25 квітня 2003 р.; 27 жовтня 2005 р.; 24 жовтня 2006 р.).

Структура роботи обумовлена визначеними метою, об'єктом та предметом дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (300 найменувань французькою, англійською, українською та російською мовами). Загальний обсяг роботи складає - 182 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність проведення дослідження, викладено зв'язок із науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету дисертаційного дослідження та його завдання, визначено об'єкт, предмет та методологічну основу дослідження, обґрунтовано наукову новизну роботи, показано її теоретичне та практичне значення, надано відомості про апробацію результатів дисертації та структуру роботи.

У першому розділі - «Концептуально-теоретична та джерельна база дослідження» - обґрунтовано концептуальні засади дослідження, понятійно-категоріальний апарат, визначено відповідну методологічну базу, представлено огляд джерел роботи та висвітлено стан наукової розробки обраної теми дослідження.

Комплексне дослідження геополітики та геостратегії Франції базується на всебічному аналізі теоретичних аспектів геополітики як науки. Дисертант виходив з того, що геополітика переживає сьогодні новий етап. Важливо, що Франція традиційно демонструє власний підхід як до визначення геополітики як науки, так і до імплементації геополітичного виміру у реалізації зовнішньополітичної стратегії.

Тріада геополітичної думки - геополітичний простір, геополітичний інтерес, геостратегія виступає центральним категоріальним ядром даного дослідження.

Геополітичний простір, геополітична структура світу, виявлення залежності політичних рішень та їх наслідків від географічного розташування країн та народів, яких ці рішення стосується доволі часто визначається головним завданням геополітики. Здатність держави використовувати переваги наявних силових та несилових чинників геопростору для досягнення своєї зовнішньополітичної мети є передумовою її ефективної діяльності на міжнародній арені. Інтересом будь - якого суб'єкту міжнародних відносин є створення сфери впливу - силового поля. В рамках силового поля здійсню-ється вплив суб'єкта геополітики з метою забезпечення своїх геополітичних інтересів. В роботах французьких науковців категорія геопростору виділяється низкою особливостей, що відрізняють її від німецької та англо-американської школи. В основу досліджень покладений принцип взаємодії людини та простору, концепції регіоналізму, визначена особлива роль комунікацій та ядерного фактору.

В центрі геополітичного аналізу - категорія інтересу. Під геополітичними інтересами розуміють ті національні інтереси, які безпосередньо пов'язані з геополітичним розташуванням держави чи прагненням подолати його природні недоліки. Потенціал реалізації геополітичних інтересів визначається ступенем впливу одного суб'єкту геополітики на зовнішню та внутрішню політику іншого, що визначається ієрархічною структурою міжнародних відносин.

Геополітика виступає у якості основи для вироблення зовнішньополітичної стратегії держави. Ідея щодо переваги державних інтересів у міжнародних відносинах стала теоретичною платформою політики активного зовнішньополітичного націоналізму Франції. Відповідно до французьких зовнішньополітичних традицій, національні інтереси лежать в трьох основних площинах: це європейське будівництво, це «зона глобальної відповідальності» Франції, яка включає Середземномор'я та Африканський континент і нарешті це відносини з великими державами, які визначають співвідношення сил на міжнародній арені.

Геополітичний аналіз виступає основою для геостратегії. Спираючись на геополітичні концепції, держави, групи держав та інші транснаціональні угрупування розробляють механізм стратегічного управління своїми геополітичними та геоекономічними інтересами. Геостратегія створює основу для комплексного геополітичного дослідження просторів та їх політичної організації, для визначення факторів, які можуть бути ефективно використані при організації геополітичного простору. Вона є невід'ємною частиною доктрини національної безпеки, яка включає технологію поведінки держави для досягнення своїх цілей у геополітичному та геоекономічному просторі.

Геостратегія спрямована на розробку геополітичних кодів (чи кодексів). Геополітичні кодекси складаються з оцінки геополітичного простору за межами суб'єкта геополітики з точки зору їх стратегічної важливості й потенційних загроз. Геополітичний кодекс Франції є прикладом подвійної спрямованості. З одного боку зовнішньополітичні дії Франції локалізуються переважно в межах європейського геополітичного середовища, а з іншого Франція проводить активну глобальну політику в масштабі світового геопростору. Створений Шарлем де Голлем, він заклав основи зовнішньополітичної стратегії V Республіки. Дослідження основних принципів та фундаментальних настанов «геополітичного кодексу голлізму» дозволяє з'ясувати механізм та особливості формування зовнішньополітичної стратегії Франції.

Джерельну базу дослідження склали документи та матеріали зовнішньої та воєнної політики Франції: офіційні заяви, промови, інтерв'ю та прес-конференції президентів, прем'єр - міністрів та міністрів закордонних справ. Для вирішення завдань дослідження цінними джерелами виявилися Білі книги з національної оборони, видані у 1972 та 1994 роках.

Важливу групу джерел складають збірники промов і виступів, статті, книги і мемуари видних державних і політичних діячів Франції, які виконують функцію «офіційних» зовнішньополітичних теоретиків та ідеологів генерала Ш. де Голля, М. Кув де Мюрвіля, Ж. Помпіду, В. Жискар д'Естена, Л.Жоспена, Ф. Міттерана, Ж. Делора, Ю. Ведріна, Ж-П. Шевенмана, Ж. Ширака та інших.

Одним з найбільш цінних джерел слід вважати мемуари Шарля де Голля, які охоплюють його діяльність у воєнні роки. Періоду свого президентства він присвятив «Мемуари надій», де у главах «Європа» та «Світові проблеми» він розглянув зовнішню політику Франції, її місце у європейському та світовому геополітичному просторі. Предметом особливої уваги дисертанта стали роботи президентів Франції В. Жискар
д' Естена «Влада та життя» та Франсуа Міттерана «Роздуми про зовнішню політику Франції», які висвітлюють основні засади зовнішньої політики Франції у 1970 - х та 1980 - х роках.

Характеризуючи французьку наукову теоретико-концептуальну літературу з питань геополітики та геостратегії, необхідно підкреслити, що вона заснована на методологічних підходах вироблених представниками французької школи геополітики. Переважна більшість робіт французьких науковців виділяється низкою особливостей, що відрізняє її від німецької та англо-американської наукової літератури з даної проблематики. В основі більшості досліджень, представлений аналіз фактору людини у французькій школі геополітики, особлива роль комунікацій, регіональна проблематика та роль геополітики в сучасному політичному та економічному житті держав. В першу чергу слід виділити дослідження, в яких обґрунтовано роль людини у процесі формування та активізації геополітичного простору. Основоположником даного напрямку у французькій геополітиці став Поль Відаль де ла Бланш. У своїх роботах ««Картина географії Франції» та «Принципи географії людини» він стверджував, що географічно-просторове положення лише створює потенційні можливості розвитку людини в певному напрямі, а історична актуалізація того чи іншого сценарію залежить від вільного вибору людини. Послідовником Відаля де ла Бланша став Ж. Брюн. У своїх роботах «Географія людини», «Географія людини у Франції», та «Географія історії» , він представив основні принципи географії людини, закладені де ла Бланшем, як єдину гнучку систему.

Автором також проаналізовано великий масив наукової літератури, присвяченої аналізу регіональної геополітики у Франції. Аналіз причин зниження ролі Європи у світових процесах та методи подолання геополітичного занепаду Європи представлений в роботі французького дослідника А. Деманжона «Занепад Європи». Геополітика, орієнтована на формування Великого європейського простору на основі принципу «континентальної долі Європи» втілена в статтях та численних публікаціях французького філософа й публіциста А. де Бенуа, який на початку 1960 - х років очолив у Франції рух європейських «нових правих». Окремої уваги заслуговують дві наукові праці відомих французьких дослідників Ж. Анселя «Геополітика» та М. Фуше «Фронти та кордони», присвячені дослідженню кордонів. Автори робіт зосереджуються на багатьох аспектах регіональної геополітики, проте, основна увага досліджень присвячена кордонам, які склалися сьогодні у світі та визначенню їх функцій у геополітиці.

Під час роботи автор зупинився на аналізі ролі комунікацій в еволюції французьких геополітичних концепцій. У цьому контексті основними джерелами інформації стали роботи Ж. Готтмана «Політика держав та їх географія» та І. Лакоста «Питання геополітики» й «Географія, її служіння в першу чергу справі війни» Робота Ж. Готтмана представляє найважливіші для сучасної геополітики концепції «циркуляції» (circulation) - напрямок та характер комунікаційних потоків, що формують геополітичний простір, та «іконографії» (iconografique) - втілення уявлень про картину оточуючого світу як окремого самоорганізованого простору, що сформувався під впливом релігійної, національної, культурної та соціальної історії цього простору. В дослідженні І. Лакоста увага зосереджуються на механізмі формування геополітичного уявлення під впливом інформаційних систем.

Праці присвячені осмисленню ролі геополітики в сучасному політичному та економічному житті подані в роботах П. Галлуа «Геополітика. Джерела могутності» та Ж. Атталі «Лінія обрію» й «Коротка історія майбутнього». Вивчення концепцій цих авторів дозволяє проаналізувати розвиток французької геополітичної думки на сучасному етапі. У Франції вони вийшли за рамки науково - теоретичних дискусій і стали здійснювати реальний вплив на зовнішню політику держави.

На думку автора, на особливу увагу заслуговує робота Ж. Леві «Від геополітики до глобальної політики: французький підхід», яка розкриває глибинний зміст французької геополітики та геостратегії. Автор позитивно оцінює досвід попередників і дає власну оцінку закономірностей розвитку геополітики Франції.

Важливою складовою дослідження стали роботи американських та британських науковців С. Хофмана, М. Саттона, З. Бжезинського та К. Доддса. Особливу увагу дисертант приділив вивченню роботи, британського дослідника К. Доддса «Геополітика у світі, що змінюється», в якій міститься ґрунтовний аналіз геополітики та геостратегії Франції. Питання геостратегії Франції розкриваються у праці, виданої під редакцією американського дослідника С. Хофмана «Досвід політики Ф. Міттерана».

Різні аспекти дослідження геополітики та геостратегії Франції знайшли вивчення та висвітлення в російській історіографії. До таких досліджень можна віднести роботи Колосова В. А., Мироненко Н. С. «Геополітика та Політична географія», В. А. Дергачова «Геополітика», А. Дугіна «Основи геополітики», Н. А. Нартова «Геополітика». Окремі аспекти зовнішньої політики Франції знайшли свою інтерпретацію у працях А.А. Ковальова, І. А. Колоскова, В. П. Славенова, В.І. Антюхіної - Московченко, М. Ц. Арзаканян, Ю. В. Борисова, А. С. Дєєва, І. Г. Тюліна, Є. О. Обічкіної, Ю. Г. Рубінського та інших. На першочергову увагу заслуговує монографія І. Г. Тюліна «Зовнішньополітична думка сучасної Франції». В монографії критично аналізуються основні теорії міжнародних відносин та концепції зовнішньої політики, ідейно - теоретичні основи зовнішньополітичного процесу у Франції, французькі теорії міжнародних відносин та зовнішньополітичні концепції висунуті в працях французьких політичних діячів, дипломатів, воєнних спеціалістів та політологів. В останні роки в російській історіографії була опублікована робота Є. О. Обічкіної «Франція в пошуках зовнішньополітичних орієнтирів в постбіполярному світі», в якій представлений аналіз основних напрямків зовнішньополітичного курсу Франції кінця XX - початку ХХІ століття у контексті глобальних та регіональних змін, пов'язаних з закінченням Холодної війни та становленням нової системи міжнародних відносин.

Основою для дослідження стали роботи українських науковців. У вітчизняній науковій літературі виокремлюється роботи та наукові статті В. А. Манжоли, С.В. Андрущенко, В. Ю. Константинова, О. А. Коппель, О. С. Пархомчук, Г.М. Перепелиці, Б. І. Яценко, В.В. Копійки, Е. Е. Камінського, М. А. Шульги, Б. О. Парахонського, В. А. Дергачьова та інших науковців.

В першу чергу слід відзначити монографію професора В. А. Манжоли «Ядерна зброя та питання європейської безпеки», яка комплексно і ґрунтовно аналізує основні аспекти зовнішньополітичної стратегії Франції. Серед робіт молодих українських дослідників необхідно виокремити книгу С. В. Андрущенко «Україна в сучасному геополітичному середовищі», яка досліджує тенденції формування сучасного геополітичного середовища та методи формування й реалізації геостратегії сучасних суб'єктів геополітики.

Окрему групу досліджень складають наукові розробки дослідження та публікації здійсненні в рамках науково-дослідних інститутів та центрів, які представлені монографіями та численними публікаціями в різних наукових виданнях.

Загалом слід зазначити, що в сучасній історіографії геополітика Франції не знайшла достатньо повного вивчення та висвітлення Вона досліджувалася фрагментарно в рамках загального вивчення геополітики.

У другому розділі - «Структура геополітичної думки Франції» автором визначено що, структура французької геополітичної думки складається з аналізу фактору людини у геополітиці, досліджень ролі комунікацій, регіональної геополітики , а також з глобальної геополітики та геоекономіки як особливих версій мондіаліської геополітики Франції.

В ході роботи було з'ясовано, що в основу геополітичної думки Франції було покладено завдання виявити та проаналізувати об'єктивні закони відносин між людиною та простором. Людина, її права та інтереси були у центрі уваги більшості французьких геополітичних досліджень протягом ХХ століття. Праці В. де ла Бланша, Ж. Брюна та К. Валло та інших науковців сприяли утвердженню людини як активного актора політичної історії та діяльності держави в просторовому середовищі. Від німецьких геополітичних висновків їх відрізняли не лише наукові висновки але й конкретні рекомендації, які випливали із здавалося б абстрактних наукових схем та міркувань. Поставивши у центр наукового аналізу дослідження відносин між людиною та простором, французькі науковці змогли довести, що людина відіграє провідну роль в активізації простору. Відповідно відбулась переоцінка простору як вирішального фактора, чітко окреслились гуманітарні пріоритети французької геополітики. Геополітика стала акцентувати увагу не на просторі, а на людині, що володіє цим простором. Фактор людини, концепція «Поссібілізму» лягли в основу майбутньої доктрини національної величі Франції. Первісність людини, абсолютний пріоритет національного суверенітету як найвищих цінностей пустили глибокі коріння у французькому суспільстві і стали одним з основоположних принципів внутрішньої та зовнішньої політики Франції у період V Республіки.

В роботі досліджено процес формування регіональної геополітики Франції. Автором визначено що, французька геополітична думка відрізняється багатоваріантністю регіональних геополітичних концепцій та напрямків. Праці французьких науковців, починаючи з комплексного аналізу кордонів, географічної, економічної та політичної інтеграції регіону, внутрішньої геополітики, сприяли визначенню геополітичних інтересів Франції у контексті формування європейського геополітичного простору. Вони знайшли своє практичне застосування та втілення у геополітичних концепціях французьких президентів, які прагнули забезпечити провідне місце Франції в Європі. В цілому, концептуальний вимір регіональної геополітики Франції характеризується комплексним підходом до дослідження регіону що вбирає у себе та синтезує багатоваріантне бачення розвитку європейського континенту.

Одночасно було встановлено, що французька школа геополітики відіграла важливу роль у визначенні комунікацій як самостійної геополітичної категорії. Геополітика комунікацій в рамках якої взаємодія таких політико-географічних процесів як „циркуляція” (комунікаційні лінії, потоки, системи та технології) та „іконографія” регіональна іконографія” („спосіб життя” на даному просторі) становить механізм формування локальних районів, держав, регіонів, інтеграційних об'єднань, континентальних та глобальних цивілізацій.

Французькі дослідники показали, що комунікації в сучасному суспільстві грають вже не чисто допоміжну роль, як раніше, але стають наймогутнішим самостійним геополітичним фактором, здатним впливати на історичні долі народів. Тим самим комунікації та ЗМІ перетворилися у французькій геополітиці в один з найбільш значних геополітичних факторів. В результаті французька геополітика розширила горизонти традиційної геополітики. Сьогодні до її основних елементів додається дослідження ролі комунікацій у сучасному геополітичному середовищі.

Комплексний аналіз робіт П. Галлуа та Ж. Атталі дозволяє зробити висновок, що сучасна геополітика Франції акцентує увагу на глобальному геополітичному просторі. Вона орієнтована на подолання глобальних викликів військово-технології, інформаційної революції, сучасних інтеграційних процесів, фінансових потоків, загрози екологічної катастрофи та має на меті прогнозування світового розвитку. Глобальна геополітика та геоекономіка у якості особливих версій мондіаліської геополітики Франції складають основу французької геополітичної думки останньої чверті ХХ століття.

Геополітична погляди, уявлення та концепції французьких дослідників створюють комплексну систему стійких геополітичних традицій, які мали безпосередній вплив на формування геостратегії та геополітичного кодексу Франції, які лягли в основу зовнішньополітичної доктрини та зовнішньополітичної стратегії V Республіки.

У третьому розділі - «Еволюція геостратегії Франції» досліджується механізм формування та реалізації геостратегії V Республіки.

В результаті дослідження визначено, що основним постулатом геостратегії Франції став геополітичний кодекс голлізму. Він визначив принципи цілі та завдання геостратегії Франції, а також обґрунтував її діяльність на міжнародній арені.

Наріжним каменем геополітичного кодексу голлізму, витоки якого можна побачити у концепції «Поссібілізму» Відаля де ла Бланша, став безумовний пріоритет національних інтересів як найвищої цінності. Такими інтересами було визначено ствердження національної величі, збереження національної незалежності й суверенітету, забезпечення національної безпеки. У процесі їх практичної реалізації здійснювалося завдання посилення ролі і впливу Франції на міжнародній арені, забезпечення її статусу великої світової держави.

Представлений геополітичний кодекс відображає зміст зовнішньої політики Шарля де Голля. Необхідно підкреслити, що всі концепції та настанови де Голля були підпорядковані вищій ідеї ствердження «величі Франції» у світі. Глобальне геополітичне мислення і переконання в тому, що у світових справах Франція повинна проводити «світову політику» і практична діяльність у цьому плані сприяли значному підвищенню ролі й авторитету держави у міжнародному співтоваристві.

Таким чином геополітичний кодекс, створений Шарлем де Голлем, мав кардинальний вплив на еволюцію геостратегії Франції. Він призвів до піднесення ролі Франції у світі та зміцнив її позиції у європейському геополітичному просторі.

Дослідження механізмів трансформації геостратегії Франції, дозволяє говорити, що за піввіковий розвиток історії вона зазнала істотних змін та перетворень. Було визнано, що Франція є державою середнього рівня, яка повинна стояти на чолі держав які безпосередньо йдуть за наддержавами, проголошувалась відмова від конфронтації та укріплення атлантичного вектору зовнішньої політики Франції, відбулась заміна голлістського гасла величі Франції на лозунг її впливу. Проект «Тьєрмондізму», який передбачав залучення країн третього світу до світових процесів, де Франція виступала у ролі посередника міжцивілізаційного діалогу, був доповнений проектом «Франкофонії», який передбачав об'єднання франкомовних країн навколо Франції на основі французької культури та цивілізації, орієнтований на західний спосіб життя.

Разом з тим основні положення геополітичного кодексу голлізму у доповненому та оновленому вигляді зберігають актуальність і в наші дні. Захист національних та геополітичних інтересів Франції, проведення активної європейської політики складають основу сучасної геостратегії Франції. Відтак, основний зміст геополітичного кодексу голлізму врешті решт не змінився. Він і сьогодні продовжує відігравати важливу роль у геополітичній та зовнішньополітичній стратегії Франції.

У розділі наголошується, що ядерний фактор є одним з базових основ геостратегії Франції. З'ясовано, що створення ядерного потенціалу та його перетворення в один з найважливіших державних елементів призвели до появи якісно нових досліджень у французькій геополітичній думці, спрямованих на аналіз значення силового та ядерного фактора у світовій політиці. Французькі дослідники визначили вплив ядерного фактора на структуру просторової ієрархії сучасних міжнародних відносин довели, що наявність або відсутність ядерної зброї у тієї або іншої держави рішуче впливає на положення цієї держави в системі міжнародних відносин, визначає характер міждержавних відносин й співвідношення сил на міжнародній арені. Вони показали, що ядерна зброя й відповідна стратегія ядерного стримування перетворюють територію тієї держави, що їм володіє у «санктуарій», у своєрідне «святилище», а ядерний фактор створює неоднорідність геостратегічних просторів в світовій політиці. Крім того, французькі фахівці приділяють велику увагу питанням трансформації фактора сили в ядерну епоху, нової діалектики її економічного, військового, політичного, психологічного й іншого компонентів, пошуку шляхів найбільш ефективної й безпечної інтеграції ядерного фактора у світову політику, військову й зовнішньополітичну діяльність Франції.

Дослідження ролі ядерного фактора в процесі становлення й розвитку геостратегії Франції із часів генерала де Голля до президентства Ж. Ширака свідчить про прихильність «ядерному мисленню» вищого політичного й військового керівництва Франції, а також про наявність ефективного механізму взаємозв'язку між військовою силою в її ядерному вираженні й зовнішньополітичною стратегією країни. Ядерна зброя представлялася керівництвом країни єдиним засобом, здатним з однієї сторони компенсувати більшу вразливість такої середньої країни, як Франція перед ядерними наддержавами, а з іншої сторони скоротити розрив між великими зовнішньополітичними інтересами Парижа й порівняно скромними матеріальними можливостями й військово-економічним потенціалом країни. У ядерній зброї й стратегії стримування французьке керівництво бачила уособлення фактора сили в сучасних умовах, здатного захистити національні інтереси країни. Володіння ядерною зброєю й проведення самостійної ядерної стратегії були найважливішими передумовами й одночасно засобами досягнення основних цілей французької геостратегії: гарантування самого існування (виживання) і самобутності націй, забезпечення автономності прийняття політичних рішень і свободи дій на міжнародній арені, підтримки статусу великої світової держави й забезпечення лідерства на європейському континенті. Опираючись на широку й різноманітну концептуально-теоретичну базу, ядерний фактор глибоко інтегрується в геополітичний кодекс Франції, пустив глибокі коріння у зовнішньополітичному менталітеті політичного керівництва сучасної Франції. Ядерний фактор і ядерна стратегія набули власного політичного значення у визначенні й забезпеченні зовнішньополітичних інтересів, принципів, цілей і пріоритетів зовнішньої політики Франції.

ВИСНОВКИ

В результаті дослідження геополітики та геостратегії Франції автор дійшов наступних висновків:

1.Своєрідність французької геополітичної думки віддзеркалюється в її внутрішній структурі та подвійній спрямованості - глобальній та континентальній:

- антропологічна школа «поссібілізму» ставить в центр геополітичних досліджень відносини між людиною та простором, акцентуючи увагу на тому, що саме людина відіграє провідну роль в активізації простору та здійснює контроль над ним. Таким чином окреслились гуманітарні пріоритети французької геополітики, що сприяли доповненню геополітики простору, геополітикою людини;

- розгалужена регіональна геополітика включає ідеї європейського континеталізму, географічної, економічної та політичної інтеграції регіонів, геополітику кордонів та внутрішню геополітику в якості механізмів синергії національних, регіональних та континентальних просторів;

- геополітика комунікацій розширює горизонти традиційної геополітики, постулюючи комунікації, поширення свободи слова та засобів масової інформації в якості специфічних геополітичних категорій та факторів, що впливають на трансформацію сучасного геополітичного середовища;

- глобальна геополітика та геоекономіка виступають в якості особливих версій мондіалістської геополітики Франції. Загальнопланетарна геополітика орієнтована на подолання глобальних викликів військово-технології, інформаційної революції, сучасних інтеграційних процесів, фінансових потоків, загрози екологічної катастрофи та має на меті прогнозування світового розвитку. Французька геополітична думка доходить до висновку, що геополітика перестає бути долею окремих держав та набуває світового характеру.

2. Геополітичні погляди, уявлення і концепції французьких науковців створюють комплексну систему стійких геополітичних традицій, які мали безпосередній вплив на формування геостратегії та геополітичного кодексу Франції. Основний постулат геостратегії V Республіки - пріоритет нації та національних інтересів знаходить своє теоретичне обґрунтування в пріоритетності фактору людини французької школи «поссібілізму». Ідеї європейського континенталізму та регіональної інтеграції становлять теоретичне підґрунтя різноманітних геостратегічних концепцій та доктрин - Великої Європи, Європи держав, Європи - потуги тощо. Концепції глобальної геополітики та геоекноміки знайшли своє віддзеркалення в офіційних французьких стратегіях мондіалізму та багатополярного світу.

Такий взаємозв'язок концептуальних засад французької геополітики з офіційною геостратегією Франції свідчить про глибоку інтегрованість геополітичного мислення в процес формування та еволюції політико - стратегічних та зовнішньополітичних концепцій V Республіки.

3. Геополітичний кодекс голлізму є одним з найважливіших системо- утворюючих факторів геостратегії та зовнішньополітичної стратегії Франції. Він визначив місце і роль країни в геополітичній структурі світу на планетарному, континентальному та регіональному рівнях. Основною метою геополітичного кодексу голлізму стало посилення ролі і впливу Франції на міжнародній арені шляхом забезпечення статусу великої держави в світовій ієрархії геополітичних просторів та закріплення лідерських позицій в європейському геополітичному середовищі. Саме в цьому полягає особливість геополітичного кодексу Франції - він є прикладом подвійної спрямованості - глобальної та континентальної.

Наріжним каменем геополітичного кодексу голлізму стала ідея відновлення «національної величі» Франції, досягнення статусу великої держави зі «світовою відповідальністю» на основі пріоритету національних інтересів та абсолютизації фактору сили, зокрема в її ядерному вимірі.

Геополітичний кодекс голлізму став системним викликом біполярності геополітичної структури світової політики, спонукав до формування багатополюсного світового порядку, подолання конфронтації та блокового протистояння, поділу Європи, досягнення рівноваги та стабільності на європейському континенті.

4. Визначальною складовою геополітичного кодексу голлізму, базовою одиницею геополітики та геостратегії Франції стала ідея європейського континенталізму. В основі голлістського проекту континентальної єдності Європи лежала геополітична формула: Європи від Атлантики до Уралу, Європейської Європи, Європи держав. Основна мета концепції «Великої Європи» полягала у становленні єдиної цілісної Європи в якості «третьої сили» у світовій політиці,подоланні її стратегічної залежності від наддержав.

Відправні ідеї європейського континенталізму знайшли своє віддзеркалення в різноманітних концепціях та доктринах щодо структурування європейського геополітичного простору та забезпечення лідерства Франції на європейському континенті: від європейського федералізму В. Ж. д'Естена, Європейської конфедерації Ф. Міттерана, Європи концентричних кіл Ж. Делора, до сучасної концепції Європи - потуги.

5. Наступність та оновлення стали двома визначальними характеристиками процесу еволюції геостратегії Франції у постголлістський період. Збереження функціональних засад геополітичного кодексу голлізму - пріоритет національних інтересів та силового фактору, забезпечення незалежності та свободи дії на міжнародній арені, закріплення статусу світової держави та лідерства в Європі - доповнював постійним оновленням концептуальних засад та механізмів реалізації геополітичних інтересів Франції в умовах трансформації геополітичної структури світу на глобальному та регіональному рівнях.

Голлістське гасло «національної величі» поступово було трансформоване у тезу забезпечення впливу Франції в світовій політиці з метою підтримання статусу великої держави. За часів В. Ж. д'Естена мова йшла про статус лідера групи великих держав, які безпосередньо йдуть після наддержав, про виключну роль мосту між Заходом та Сходом,посередника між Заходом і третім світом. За президентства Ф. Міттерана - про виключну цивілізаційну роль Франції, про роль посередника між цивілізаційного діалогу. За часів Ж. Ширака - про забезпечення місця в «світовій директорії», статусу однієї з великих світових держав з глобальною політикою.

Традиційна орієнтація геостратегії голлізму на подолання біполярності світового устрою та боротьбу за гегемонію наддержав у 1990 - ті роки ХХ століття набула характеру протистояння можливості встановлення однополюсного світу американської гегемонії. Основою геостратегії Франції стає концепція багатополярного світу на засадах кооперативності та мультілатералізму як найбільш оптимальної моделі геополітичного устрою планети для утвердження глобальної ролі Франції.

«Тьєрмондізм», «Франкофонія», Африканский континент та Середземномор'є визнавалися зонами виключної уваги французької геостратегії. Проект «Тьєрмондізму» передбачав залучення країн третього світу до світових процесів, де Франція виступала у ролі посередника міжцивілізаційного діалогу, був доповнений проектом «Франкофонії», який передбачав об'єднання франкомовних країн навколо Франції на основі французької культури та цивілізації, орієнтований на західний спосіб життя.

6. Проведений у дисертаційному дослідженні аналіз дозволяє зробити висновок про те, що ядерний фактор є одним з базових основ геостратегії Франції, її воєнної політики та політики у сфері безпеки на всіх рівнях від теоретичної розробок до доктринального оформлення та практичної реалізації. Опираючись на широку й різноманітну концептуально-теоретичну базу, ядерний фактор глибоко інтегрується в зовнішньополітичній доктрині Франції, пустив глибокі коріння у зовнішньополітичному менталітеті політичного керівництва сучасної Франції. Ядерний фактор і ядерна стратегія придбали власну політичну значимість у визначенні й забезпеченні геополітичних інтересів, принципів, цілей і пріоритетів геостратегії Франції. Він вплинув на визначення її основних напрямків, концепцій та методів реалізації геополітичних інтересів країни у європейському геополітичному середовищі та світовому просторі.

Дослідження місця та ролі ядерного фактора у процесі становлення та розвитку геостратегії П'ятої республіки дозволяє говорити про наступність французького керівництва у ядерному мисленні. Ядерна зброя продовжує розглядатися французьким керівництвом як гарант збереження національної незалежності та самобутності Франції, як головний фактор досягнення геополітичного інтересу країни, спрямованого на встановлення і збереження провідного місця країни у світових процесах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Денисенко К. Зародження геополітичної традиції у Франції в першій половині XX століття //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 62, ч. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006. - С.129 - 134.

2. Денисенко К. Еволюція геополітичної думки Франції у 70 - Х - 80 - Х роках XX століття//Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 61, ч. ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006. - С. 98 - 101.

3. Денисенко К. Сучасне розуміння геополітики у дослідженнях Пьєра Галуа. //Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. - Вип. 67, ч. І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2007. - С. 93 - 97.

4. Денисенко К. Геополітика та зовнішньополітичні доктрини Шарля де Голля. // Нова парадигма: Зб. наук. пр. - Вип. 64 - К.: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 148 - 154.

5. Денисенко К. Місце геополітики в еволюції зовнішньополітичних стратегій за президентства Валері Жіскар д'Естена та Франсуа Міттерана // Нова парадигма: Зб. наук. пр. - Вип. 71. - К.: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2007. - С. 207 -212.

АНОТАЦІЇ

Денисенко К. Ю. Геополітика та геостратегія Франції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук із спеціальності 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, м. Київ, 2009.

Дисертацію присвячено аналізу еволюції, особливостей та тенденцій формування геополітики та геостратегії Франції.

В ході дослідження були визначені концептуально - теоретичні засади геополітичної думки Франції, розглянуто комплекс геополітичних, геостратегічних та геоекономічних факторів.

У роботі визначено концептуально - теоретичні основи геополітичної думки Франції, проаналізовано ставлення французького керівництва до геополітики, її роль у процесі реалізації зовнішньої політики країни.

У дослідженні визначені геополітичні інтереси Франції на глобальному, регіональному та локальному рівнях, сформульовані геостратегічні пріоритети держави та механізм розробки французького геополітичного кодексу.

Визначено місце Франції в сучасній системі міжнародних відносин.

Ключові слова: Франція, геополітика, геостратегія, простір, геополітичний інтерес, геополітичний кодекс, ядерний фактор, велика держава, зовнішньополітична стратегія.

Денисенко К. Ю. Геополитика и геостратегия Франции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - политические проблемы международных систем и глобального развития. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Институт международных отношений, г. Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию геополитики как научной концепции на современном этапе, а также проблемам, принципам и тенденциям формирования и развития геополитики и геостратегии Франции.

В работе определены концептуально - теоретические основы геополитической мысли Франции, проанализировано отношение французского руководства к геополитике, ее роли в процессе реализации внешней политики государства.

В исследовании определены геополитические интересы Франции на глобальном, региональном и локальном уровне, сформулированы геостратегические приоритеты государства и механизм создания французского геополитического кодекса.

Ключевые слова: Франция, геополитика, геостратегия, пространство, геополитический интерес, геополитический кодекс, ядерный фактор, великое государство, внешнеполитическая стратегия.

Kseniya U.Denisenko. Geopolitics and geostrategy of France. - Manuscript.

The thesis for the Ph.D. in Political Science, specialisation 23.00.04 - Political Problems of International Systems and Global Development. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Institute of International Relations, Kyiv, 2009.

The thesis covers the issues of geopolitics and geostrategy in France. It mainly deals with the complex of geopolitical, geostrategic and geoeconomic factors which influenced on the process of formation and realization of French geostrategy. The author studies the theoretical bases of geopolitics, defines the conceptual approaches of French geopolitical thought. Considerable attention is paid to systematizing and analyzing of geopolitical categories as the main structural elements of the dissertation.

The foreign policy of France faced significant changes in the postbipolar period. The end of the Cold War, transformation of the existing world order as well as the unification of Germany influenced the foreign policy of France. Under these circumstances France faced the necessity of conceptualization of its geopolitical interests on global, regional and local level. The search of France for new ways of self - realization within the framework of new system of international relations as well as a wish to play an active role on the world's stage, caused the activity of French researches in development of new geopolitical concepts.

Focusing on analysis of geopolitical situation that played an important role in the process policy - making and international activity of France, the author analyzed the geostretegy of France, studied its national and geopolitical interests. The author also studied the ideas and concepts of the V - th Republic presidents who made their contribution in the development of French geostrategy.

The thesis classified the complex of factors which directly or indirectly influenced the politics of France in the European and global geopolitical space.

Basic analyses of France's geopolitics allowed the author to make a comprehensive view on French geopolitical code, to study its impact on the development of French geostrategy.

The thesis contains the scientifically and practically grounded forecast of French geopolitics and geostrategy. Based on the original French scientific database, as well as the comprehensive research of national and Russian scientific literature the author presents the key elements, principles and purposes of French geopolitics and geostretegy.

Кеу words: France, geopolitics, geostrategy, space, geopolitical interest, the geopolitical code, the nuclear factor, the great power, foreign policy strategy.

Размещено на Allbest.ru

...