Політика Великої Британії у контексті формування інформаційного суспільства

Размещено на http://allbest.ru

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 323.232:004(410)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

ПОЛІТИКА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

23.00.02 - політичні інститути та процеси

ОВЕРЧУК ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

Чернівці - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор історичних наук, професор Марусик Тамара Володимирівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, проректор з науково-педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Фісанов Володимир Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри міжнародної інформації

кандидат політичних наук

Парфенюк Володимир Миколайович, Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету, доцент кафедри міжнародної інформації

Захист відбудеться „27” листопада 2009 р. о 13іє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий „24” жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П. М. Катеринчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Науково-технологічна революція, спричинивши стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), привела до становлення нової форми цивілізації, яку почали називати „постіндустріальним суспільством”, „інформаційним суспільством”, „суспільством знань” тощо. Стратегічним ресурсом економічного, політичного та соціокультурного розвитку стала інформація, швидкий обіг якої неможливий без впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, що, у свою чергу, викликає суттєві зміни у житті суспільства.

В останні десятиріччя XX століття проблема становлення інформаційного суспільства, яка раніше становила інтерес лише для науковців, стала досить важливою для функціонування всього суспільства і повинна вирішуватися у практично-політичній діяльності будь-якої держави, що не бажає залишатися на узбіччі світового розвитку. Провідні держави світу поставили за мету якнайшвидше перейти до нового етапу розвитку людства - інформаційного суспільства, що актуалізувало проблему формування та реалізації інформаційної політики держави.

Євроінтеграційні прагнення України впливають не лише на співробітництво держави з європейськими міжурядовими інституціями, а й на визначення пріоритетів інформаційної політики, формування її основних домінант, стратегію побудови інформаційного суспільства. Пошук оптимальних моделей інформаційної політики, адаптованих до європейського співробітництва, викликає необхідність дослідження практики вироблення та реалізації інформаційної політики країн Європейського Союзу (ЄС).

Оптимальна модель інформаційного суспільства, сформована в одній із провідних країн ЄС - Великій Британії (член Європейського Союзу, „Великої вісімки” тощо), досить успішно реалізується її владними структурами різного рівня. Це дає підстави розглядати її як можливий приклад для реалізації програми побудови інформаційного суспільства в Україні. Досвід цієї країни заслуговує ретельного дослідження з метою вивчення можливостей впровадження та запозичення кращих методів формування інформаційного суспільства. Незважаючи на відмінність вихідних передумов Великої Британії та України, аналіз британського досвіду уможливлює об'єктивні оцінки чинників, що сприяють або перешкоджають політиці інтеграції країни до європейського та світового інформаційного суспільства.

Сутність проблемної ситуації, що потребує аналізу в межах дисертації, можна сформулювати як невизначеність у виборі оптимальної моделі формування інформаційної політики в умовах інтенсивного розвитку новітніх інформаційних і комунікаційних технологій.

Наукова гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що спрямованість сучасної державної інформаційної політики в умовах інтенсивного розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних технологій зазнає значних трансформацій під комплексним впливом зовнішніх і внутрішніх чинників не лише технологічного, а й економічного, політичного, правового і культурного характеру, стратегічний вектор політики зорієнтований на розвиток національного і глобального інформаційного суспільства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у рамках наукового напряму кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і є складовою частиною науково-дослідної програми „Проблеми історії, політології та міжнародних відносин в сучасному світі” (номер державної реєстрації 0107U001235).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей державної інформаційної політики Великої Британії у контексті формування інформаційного суспільства з метою вивчення досвіду цієї країни та розгляду можливості його застосування при вдосконаленні інформаційної політики України.

Для реалізації мети визначено ряд дослідницьких завдань:

- з'ясувати концептуальні підходи до проблеми розвитку інформаційного суспільства;

- визначити теоретико-методологічні аспекти вивчення інформаційної політики;

- виокремити зовнішні та внутрішні чинники розвитку політики Великої Британії щодо формування інформаційного суспільства;

- встановити особливості формування стратегії розвитку інформаційного суспільства в межах інформаційної політики Великої Британії;

- дослідити основні домінанти стратегічного підходу Великої Британії до формування інформаційного суспільства;

- визначити ключові аспекти досвіду Великої Британії для вдосконалення інформаційної політики України.

Об'єкт дослідження - державна інформаційна політика Великої Британії.

Предмет дослідження - особливості державної інформаційної політики Великої Британії у контексті побудови інформаційного суспільства.

Методи дослідження базуються на принципах наукового пізнання, а саме, об'єктивності, системності, єдності історичного і логічного, сходження від абстрактного до конкретного, що дають можливість вивчення інститутів і процесів у динаміці та тісному взаємозв'язку з умовами їх виникнення, формування та розвитку. При аналізі концепцій інформаційного суспільства акцентувалася увага на міждисциплінарному підході, результатах досліджень із різних галузей наукового знання: філософії, соціології, політології, економіки. З метою визначення основних чинників політики Великої Британії та особливостей стратегії розвитку інформаційного суспільства в інформаційній політиці Великої Британії були використані системний, структурно-функціональний, компаративний, інституційний методи наукового аналізу. Статистичний метод дав змогу конкретними даними підтвердити позитиви та негативи відповідної політики Великої Британії. Метод термінологічного аналізу допоміг у формулюванні понятійно-категоріального апарату дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному підході до аналізу державної інформаційної політики Великої Британії у контексті формування інформаційного суспільства з метою вивчення та запозичення досвіду. У роботі:

Вперше:

- комплексно досліджено інформаційну політику Великої Британії як окремого суб'єкта міжнародних відносин, а не інтегрованої частини Європейського Союзу;

- досліджено вплив міжнародного середовища та внутрішніх чинників на політику Великої Британії щодо формування інформаційного суспільства;

- проаналізовано і виокремлено загальнонаціональну нормативну базу Великої Британії в галузі інформаційного суспільства;

- встановлено особливості, напрями та домінанти інформаційної політики Великої Британії щодо формування інформаційного суспільства;

- визначено ключові аспекти досвіду Великої Британії, які дають змогу оптимізувати державну інформаційну політику України щодо побудови інформаційного суспільства.

Поглиблено:

- підходи до розуміння термінологічних інтерпретацій інформаційної цивілізації (постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства та суспільства знань);

- дослідження основних рис електронного уряду та перспектив його розвитку у Великій Британії.

Одержали подальший розвиток:

- аналіз тенденцій комплексного вивчення досліджень процесів розвитку інформаційного суспільства та формування державної інформаційної політики зарубіжними та українськими науковцями;

- вивчення специфіки соціально-економічних, науково-технологічних та соціополітичних передумов формування інформаційної політики в умовах становлення інформаційного суспільства.

Теоретичне та практичне значення дисертації полягає у тому, що її результати та висновки можуть бути використані як методологічна основа для подальших досліджень проблем державної інформаційної політики в контексті формування інформаційного суспільства. Основні засади, методи та засоби інформаційної політики Великої Британії щодо формування інформаційного суспільства можуть сприяти розробці стратегій розвитку інформаційного суспільства в Україні. Вивчення особливостей та проблем, які виникають під час побудови інформаційного суспільства, сприятиме запобіганню цим проблемам ще на етапі планування. Положення дисертації можуть бути використані при викладанні курсів „Інформаційне суспільство”, „Інформаційне право”, „Міжнародне інформаційне право”, „Міжнародна інформація” та спецкурсів, підготовці навчальних посібників, політичній освіті населення тощо. Крім того, теоретичні висновки дисертаційної роботи можуть бути використані державними органами України у практично-політичній діяльності при роботі над удосконаленням українського інформаційного законодавства, формуванні державної інформаційної політики та політики щодо засобів масової інформації.

Хронологічні межі дослідження охоплюють початок 80-х років XX століття, коли уряд Великої Британії заклав підґрунтя формування інформаційного суспільства завдяки сприянню розвитку інформаційних технологій, початку процесу лібералізації інформаційних галузей промисловості, створенню законодавчої бази сучасної інформаційної політики тощо - до 2008 року - початку світової фінансової кризи, що не лише сповільнила процеси розвитку, а й негативно вплинула на політику формування інформаційного суспільства.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження викладено у доповідях та виступах на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: X Міжнародній науково-практичній конференції „Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у III тисячолітті” (3-5 жовтня 2007 р., м. Рівне); Українсько-польському науковому семінарі „Концептуальні засади сучасної міжнародної політики: „константи” і „змінні” (29-30 жовтня 2007 р., м. Рівне); Міжнародній конференції „Культурне та медійне різноманіття в добу глобалізації: український контекст” (21-22 лютого 2008 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції „Національні економіки в глобальному економічному просторі” (16-17 квітня 2008 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції „Міжнародна інформація: історія, теорія і практика” (7 листопада 2008 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції „Права людини в контексті політичної глобалізації” (9-10 грудня 2008 р., м. Рівне); Міжвузівській науково-практичній конференції керівників, учених, спеціалістів і викладачів „Роль міжнародної інформації у розвитку міжнародних відносин” (15 травня 2009 р., м. Сімферополь).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 12 публікаціях, зокрема, 7 - у наукових виданнях, визнаних ВАК України як фахові.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (263 позиції), додатків (8 додатків). Загальний обсяг дисертації - 225 сторінок, з них 182 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано теоретико-методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти дослідження інформаційної політики та інформаційного суспільства” за допомогою методів теоретичних досліджень розглянуто найбільш принципові для дисертації проблеми та сформульовано понятійно-категоріальний апарат дослідження.

У першому підрозділі проаналізовано найбільш відомі наукові концепції інформаційного суспільства. Відзначено, що значний внесок у наукову розробку сучасних концепцій інформаційного суспільства зробили закордонні вчені Д. Белл, П. Дракер, М. Кастельс, Й. Масуда, Ф. Махлуп, М. Порат, Е. Тоффлер, Р. Абдєєв, О. Бузгалін, О. Вартанова, М. Вершинін, В. Дрожжинов, В. Іноземцев, І. Мелюхін, О. Ракітов, А. Соколова, А. Урсул, А. Чернов, Г. Смолян, Д. Черешкін, А. Чугунов та ін. Окреме місце займають праці британських фахівців К. Вудворта, Д. Лайона, К. Мея, Ф. Вебстера, Т. Хейворда, які презентують критичний підхід до проблеми. Важливе значення для дослідження мали доробки українських науковців Д. Дюжева, В. Даніл'яна, В. Скалацького, В. Недбая, О. Маруховського та ін.

Існуючі підходи до визначення поняття інформаційного суспільства виникли на основі взаємодії та розвитку різних наукових галузей - політологічних, економічних, філософських і соціологічних, що обумовило не лише різні трактування терміна „інформаційне суспільство”, а й застосування різних понять для характеристики цього феномена: „постіндустріальне суспільство”, „інформаційне суспільство”, „суспільство знань”, „інформаціональне суспільство” тощо.

Обґрунтовано необхідність вибору терміна „інформаційне суспільство” для характеристики сучасного суспільства Великої Британії, що обумовлено позицією автора щодо невизначеності термінів, які починаються на префікс „пост”, і передчасності використання терміна „суспільство знань”.

Основними критеріями, за якими суспільство можна назвати „інформаційним”, є: розповсюдження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що створює кращі можливості для збирання, зберігання та поширення інформації, котра стає економічним ресурсом; домінування інформаційного сектора економіки; стратифікація населення за рівнем володіння інформацією і технологіями; розуміння того, що знання стає джерелом влади в більшій мірі, ніж сила чи багатство тощо.

Проведені дослідження свідчать, з одного боку, про об'єктивний характер інформаційного суспільства, а з іншого - необхідність державної підтримки процесів входження в інформаційне суспільство та модернізації державної інформаційної політики.

Другий підрозділ присвячено аналізу теоретичних та методологічних проблем, пов'язаних з дослідженням державної інформаційної політики.

Джерелами дослідження різних аспектів формування й аналізу державної інформаційної політики у контексті розвитку інформаційного суспільства були праці західних дослідників Д. Банісара, В. Монтвілоффа, Ф. Хортона та, зокрема, різнопланові дослідження політики Великої Британії британських дослідників Ф. Вебстера, Н. Мура, Т. Райлі, С. Ферхульста та ін. Російська наукова школа репрезентована у роботі доробками О. Забузова, Б. Коваленко, В. Ніцевіча, В. Попова, А. Чернова та ін. Праці І. Арістової, О. Григора, В. Дрешпака, О. Дубаса, А. Колодюка, Є. Макаренко, Й. Масляниці, В. Парфенюка, Г. Почепцова, О. Сосніна, Є. Тихомирової, С. Чукут, В. Фісанова та ін. представляють доробки українських вчених у галузі інформаційної політики держави у контексті формування інформаційного суспільства.

Дослідження поняття „державна інформаційна політика” переконало у наявності значних розходжень у його тлумаченні представниками різних наукових шкіл. Узагальнення основних підходів дало змогу запропонувати визначення державної інформаційної політики як відносно стабільної, організованої, цілеспрямованої діяльності органів державної влади різних рівнів, що спрямована на регулювання інформаційної сфери держави. Основна мета державної інформаційної політики на сучасному етапі - формування інформаційного суспільства.

Незважаючи на те, що державна інформаційна політика стала об'єктом низки наукових досліджень, актуальною залишається проблема її теоретичного аналізу на прикладі окремих країн. Варто зазначити, що бракує наукових розвідок з питань вивчення політики Великої Британії, однієї з найбільш авторитетних і розвинених країн, яка вже тривалий час реалізує програму побудови інформаційного суспільства.

У другому розділі „Основні чинники інформаційної політики Великої Британії в контексті побудови інформаційного суспільства” здійснено аналіз політики щодо формування інформаційного суспільства на глобальному та регіональному рівнях, зокрема у Великій Британії. За допомогою методу порівняння з'ясовано основні чинники впливу міжнародного середовища на формування інформаційної політики Великої Британії, виявлено й проаналізовано її національні особливості у контексті формування інформаційного суспільства.

Проведений у першому підрозділі аналіз джерел дозволяє стверджувати, що міжнародне середовище спричиняє значний вплив на інформаційну політику Великої Британії, що проявляється у прийнятті спільних стратегій та програм розвитку інформаційного суспільства як на глобальному, регіональному, так і локальному рівнях.

Найбільше, на нашу думку, на політику Великої Британії впливає її членство в Європейському Союзі. Велика Британія проводить інформаційну політику щодо розвитку інформаційного суспільства, координуючи більшість своїх дій із загальною стратегією ЄС, намагаючись не допустити дисгармонії всередині Європи, яка могла б зашкодити її власним інтересам. Країна разом з іншими державами-членами ЄС вдосконалює інформаційно-комунікаційні мережі, розробляє та втілює спільні стандарти, вдосконалює законодавство, намагається протистояти американському впливу на свій інформаційний простір тощо.

Політика Великої Британії зазнала певного впливу з боку США, що найбільш помітним було на початковому етапі розвитку інформаційного суспільства. Це можна пояснити як значними успіхами цієї країни у сфері розвитку інформаційного суспільства, так і особливими відносинами Великої Британії з США. Цей вплив - своєрідний еталон моделі для наслідування. Політики Великої Британії чимало позитивного запозичили з політичної стратегії США, оскільки мали потребу в отриманні передового досвіду в цій сфері. Крім того, економіка обох країн, особливо на початковому етапі розвитку, мала чимало спільного.

Ще одним не менш важливим фактором, який дозволяє Великій Британії, втілюючи глобальну стратегію розвитку інформаційного суспільства, ефективніше реагувати на виклики, які постають перед її інформаційною промисловістю на глобальному рівні, є приналежність до країн „Великої вісімки”.

Другий підрозділ присвячено аналізу внутрішніх факторів, які впливають на інформаційну стратегію країни щодо формування інформаційного суспільства.

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що найбільше на інформаційну політику країни вплинули такі національні чинники, як особливості правової системи, партійна система та ідеологія правлячої партії, ставлення уряду до членства держави в ЄС, економічні передумови, національна культура та традиції, широке розповсюдження англійської мови.

На нашу думку, на стан політики країни значною мірою впливає відсутність писаної конституції та дотримання принципів загального права. Правосуддя країни враховує швидше звичаї і практику, ніж права та обов'язки. Як наслідок, у державі відсутній офіційний захист свободи висловів на неконституційному рівні. Офіційна позиція уряду Великої Британії в тому, що у країні існує „давня традиція” свободи преси, а саморегулювання бажаніше за державний контроль. Дотримання Великою Британією принципів загального права тривалий час ускладнювало гармонізацію законодавства ЄС, адже більшість країн ЄС дотримуються принципів цивільного права. Це було досить суттєвим аргументом, проте останнім часом цей аспект практично знівельовано, і сьогодні Велика Британія активно співпрацює з Європейським Союзом щодо приведення норм інформаційного законодавства країни до міжнародних стандартів.

Ще одним важливим чинником є партійна система та ідеологія правлячої партії. Оскільки традиційно при владі у Великій Британії змінювалися дві партії - консерватори і лейбористи, внутрішня і зовнішня політика уряду логічно була продовженням партійної політики, відображала специфіку національної політичної культури, правового мислення, традицій зовнішньополітичної стратегії тощо. Так, політика розвитку інформаційного суспільства на початковому етапі зазнавала значного впливу ідеології консерваторів, що будувалася за схемою конкуренції, важливими компонентами якої були вільний ринок, приватизація націоналізованих галузей індустрії, обмеження втручання держави у процеси формування інформаційного суспільства та надання переваги приватному сектору. Зауважимо, що певний час вважалося, що єдина інформаційна політика щодо розвитку інформаційного суспільства не варта уваги. Проте лейбористський уряд, прийшовши до влади, приніс нові ідеї та стратегії розвитку держави, де вагома роль відводилася соціальним проблемам, зокрема, подоланню інформаційного розшарування, необхідності єдиної інформаційної політики держави, регулюванню інформаційного сектора економіки тощо.

Вагомим аргументом при формуванні інформаційної політики було ставлення уряду до членства держави в ЄС. Орієнтація на американську, а не європейську модель побудови інформаційного суспільства, на нашу думку, була однією з визначальних рис інформаційної політики Великої Британії за часів уряду консерваторів. Акценти у бік співпраці з країнами Європейського Союзу змінив лейбористський уряд.

Беззаперечним є той факт, що одним з основних внутрішніх чинників є економічні передумови. Побудову інформаційного суспільства Велика Британія розпочала після проведення лібералізації інформаційної економіки та початку модернізації промисловості на користь наукоємних галузей. Крім того, бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та формування інформаційної інфраструктури надали Великій Британії переваги, що дозволили їй швидше розпочати розбудову інформаційного суспільства.

Значний вплив на інформаційну політику Великої Британії справляли національна культура і традиції, які досить важливі для країни, де сформувався особливий тип культури, який британці прагнуть зберегти, протиставляючи континентальному.

Важливе значення має поширення англійської мови, що збільшує можливості для розповсюдження британської інформаційної продукції і, одночасно, полегшує доступ продукції іноземного виробництва на ринок країни. інформаційний політика електронний британія

У третьому розділі „Особливості стратегії розвитку інформаційного суспільства в інформаційній політиці Великої Британії” за допомогою системного та структурно-функціонального методів проаналізовано сутність та особливості державної інформаційної політики Великої Британії щодо розвитку інформаційного суспільства. Крім того, виокремлено основні аспекти досвіду Великої Британії, які можуть бути впроваджені для вдосконалення інформаційної політики України у цій сфері.

У першому підрозділі розкрито особливості формування стратегії розвитку інформаційного суспільства в межах інформаційної політики Великої Британії та досліджено основні домінанти її стратегічного підходу до формування інформаційного суспільства.

На основі аналізу основних складових системи впровадження інформаційної політики Великої Британії щодо розвитку інформаційного суспільства можна констатувати, що серед ключових суб'єктів політичного процесу провідне місце належить уряду держави, який виробляє, озвучує та впроваджує інформаційну політику через міністерські та неміністерські департаменти і незалежні виконавчі агентства.

Важливою особливістю інформаційної політики країни є розгалужена система державних структур, які відповідають за різні напрями політики, що, з одного боку, дозволяє ретельно розробляти стратегії, контролювати їхнє впровадження та аналізувати наслідки, з іншого - призводить до дублювання функцій та ускладнює координацію роботи різних підрозділів.

Однією з характерних рис державної інформаційної політики Великої Британії є делегування управлінської відповідальності за принципом „витягнутої руки”, відповідно до якого держава формулює завдання політики, а для її впровадження винаймає виконавче агентство.

Політика побудови інформаційного суспільства у Великій Британії передбачає активне залучення пересічних громадян і організацій до процесу прийняття рішень. Особлива увага приділяється питанню можливості для кожного громадянина впливати на уряд і мати можливість донести свою думку до органів влади.

Пріоритетними напрямами політики Великої Британії щодо розвитку інформаційного суспільства є впровадження і розвиток електронного врядування, електронного бізнесу, електронної комерції, інформатизація системи освіти, побуту і дозвілля, розвиток традиційних та електронних засобів масової інформації тощо. Практична реалізація вказаних напрямів значною мірою базується на використанні мережі Інтернет як найбільш сучасного й ефективного засобу комунікації.

До основних домінант стратегічного підходу Великої Британії щодо формування інформаційного суспільства належать: впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери життя суспільства, розвиток інформаційно-комунікаційних мереж та наповнення їх інформаційним контентом, розвиток е-бізнесу, е-комерції, е-освіти, е-уряду тощо.

У політичній сфері життя країни основна домінанта стратегії уряду - вдосконалення роботи е-уряду з метою покращення взаємодії держави з громадянами, полегшення та пришвидшення отримання урядових послуг. Дослідження дозволяє стверджувати, що Велика Британія автоматизувала практично всі послуги, які надає уряд громадськості та бізнесовим структурам. Незважаючи на те, що у країні досить високий рівень розвитку державних послуг, вона посідає лише п'яте місце серед держав ЄС. Отже, наявні резерви дозволяють значно покращити ситуацію у цій сфері.

Серед домінант неполітичної сфери життя суспільства можна виділити е-бізнес та е-освіту. Уряд Великої Британії впливає на розвиток е-бізнесу, завдяки створенню сприятливого середовища, допомозі у розумінні переваг, що надають інформаційно-комунікаційні технології, консультації та поради, провадить політику підтримки створення та розвитку нових компаній, що застосовують новітні ІКТ тощо. Впроваджуючи ініціативи, які стимулюють використання ІКТ з навчальною метою, Велика Британія забезпечує високу якість надання освітніх послуг.

Другий підрозділ присвячено визначенню тих аспектів досвіду Великої Британії, які сприятимуть оптимізації державної інформаційної політики України.

Процес формування та розвитку інформаційного суспільства набув глобального характеру і, на нашу думку, є необхідним і для України, яка незважаючи на економічні проблеми, працює над побудовою інформаційного суспільства. Без сумніву, Україна, як не прикро це визнавати, входить до глобального інформаційного суспільства у ролі споживача, а не рівноправного партнера. Сьогодні Україна відіграє допоміжну роль у реалізації чужих програм та проектів, намагаючись долучитися до вже створеного іншими державами інформаційного суспільства, де їй нерідко доводиться пристосовуватись до вимог, що висувають більш успішні актори.

Спираючись на аналіз наявних документів, можна стверджувати, що українські політики розуміють необхідність впровадження власної політики щодо розвитку інформаційного суспільства. Однак її практична реалізація має переважно декларативний характер. Проблема управління процесом побудови інформаційного суспільства у нашій державі полягає у необхідності вироблення не лише механізмів ухвалення політичних рішень, а й механізмів, які б забезпечували виконання цих рішень.

Варто зазначити, що для вирішення проблем, які стоять перед Україною, необхідно використовувати досвід тих країн, де раніше розпочалося впровадження політики щодо розвитку інформаційного суспільства, де здійснено низку організаційних, технологічних, правових та інших заходів і реальні досягнення яких у просуванні до розвитку інформаційного суспільства очевидні. Саме до таких країн належить Велика Британія.

Використовуючи досвід Великої Британії, уряду України варто зосередити зусилля передусім на створенні середовища, сприятливого для побудови інформаційного суспільства, що передбачає покращення економічної ситуації в країні, створення умов для розвитку інформаційної промисловості, сприяння розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, забезпечення наповнення мереж українською інформацією, розвиток системи електронних послуг, стимулювання е-бізнесу, модернізацію системи освіти, вдосконалення е-уряду, зменшення електронного розшарування тощо.

У висновках узагальнено основні положення та результати дослідження.

Дослідження досвіду інформаційної політики Великої Британії у контексті формування інформаційного суспільства дало можливість підтвердити гіпотезу і з'ясувати, що спрямованість сучасної державної інформаційної політики в умовах інтенсивного розвитку новітніх інформаційних і комунікаційних технологій зазнає значних трансформацій під комплексним впливом зовнішніх і внутрішніх чинників не лише технологічного, а й економічного, політичного, правового і культурного характеру. Стратегічний вектор політики зорієнтований на розвиток національного і глобального інформаційного суспільства за допомогою всебічного впровадження технологій у всі сфери життєдіяльності, розбудови інформаційної інфраструктури і наповнення її якісним змістом.

Систематизація основних теоретико-методологічних підходів до аналізу концепцій „інформаційного суспільства” дає підстави вважати, що ця теорія істотно вплинула на формування державної інформаційної політики більшості країн світу. На основі теоретичного аналізу визначено характеристики інформаційного суспільства: технологічна - інформаційно-комунікаційні технології використовуються у всіх сферах життя суспільства; соціальна - розвиток інформаційно-комунікаційних технологій виступає важливим стимулятором підвищення життєвого рівня; економічна - інформація виступає як економічний ресурс; політична - розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і кращі можливості поширення інформації стимулюють політичні процеси тощо. В інформаційному суспільстві, завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям, створюються умови для відкритості і транспарентності політичних інституцій і політики в цілому, що дозволяє розширити права громадян шляхом надання доступу до різноманітної інформації. Слід зазначити, що водночас збільшуються можливості для маніпулювання суспільною свідомістю, загострюються проблеми захисту конфіденційної інформації, захисту від шкідливої інформації, ускладнюється дотримання авторських прав, що призводить до необхідності державного регулювання інформаційних процесів з метою захисту прав всіх членів суспільства.

У результаті здійсненого дослідження можна стверджувати, що на державну інформаційну політику Великої Британії впливали як зовнішні, так і внутрішні чинники формування інформаційної політики. Найвпливовішими міжнародними чинниками, що сприяли прискореному розвитку інформаційної політики Великої Британії, на нашу думку, є її членство в Європейському Союзі, Раді Європи, підтримка особливих взаємин зі США та приналежність до країн „Великої вісімки”. Розвиток політики Великої Британії у сфері формування інформаційного суспільства відбувається синхронно з іншими державами світу. Вона бере участь у міжнародних ініціативах та програмах розвитку глобального інформаційного суспільства.

Найбільше на інформаційну політику країни вплинули такі національні чинники, як неписана конституція, що базується на звичаях і прецедентах; партійна система та ідеологія правлячої партії; ставлення уряду до членства держави у ЄС, яке на різних етапах формування інформаційного суспільства визначало пріоритети політики; економічні передумови, а саме модернізація промисловості на користь наукоємних галузей, бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та формування інформаційної інфраструктури, що надали Великій Британії переваги, які дозволили їй швидше розпочати розбудову інформаційного суспільства; національна культура і традиції - надзвичайно важливі для Великої Британії. Саме тут сформувався особливий тип культури, який британці протиставляють континентальному і прагнуть зберегти.

Основними особливостями стратегії розвитку інформаційного суспільства в інформаційній політиці Великої Британії можна вважати ранню лібералізацію інформаційного сектора економіки, надання переваг ринковим механізмам формування інформаційного суспільства, обмеження державного втручання та регулювання, специфіку законодавства, відсутність єдиної інформаційної політики на початковому етапі формування інформаційного суспільства, застосування „принципу витягнутої руки” з метою делегування управлінської відповідальності при впровадженні інформаційної політики тощо.

Домінантами інформаційної політики Великої Британії є: впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери життя суспільства, розвиток інформаційно-комунікаційних мереж та наповнення їх інформаційним контентом, розвиток е-бізнесу, е-комерції, е-медицини, е-освіти, е-уряду тощо.

Компаративний аналіз державної інформаційної політики Великої Британії та України щодо побудови інформаційного суспільства дає змогу зробити висновок, що інформаційна політика Великої Британії спрямована на підтримку процесу формування інформаційного суспільства і є його важливою складовою. У нашій країні, на жаль, державна інформаційна політика існує окремо від цього процесу. Концепція розвитку інформаційного суспільства має переважно декларативний характер, відсутній чіткий план дій з її реалізації.

Враховуючи досвід формування інформаційного суспільства у Великій Британії, можна запропонувати певні рекомендації, що дозволять у майбутньому допомогти у розробці стратегії формування інформаційного суспільства в Україні, основними складовими якої є: зосередження першочергової уваги на розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та мереж; стимулювання у створенні інформаційних послуг і українських інформаційних продуктів та інтенсивному розвитку щодо підключення до мережі освітніх закладів та бібліотек; сприяння розвитку е-бізнесу, е-освіти, е-медицини та е-уряду тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові статті, опубліковані у фахових виданнях

1. Оверчук О. В. Євроінтеграційні оцінки, прагнення та очікування європейської спільноти: перспективи для України / О. В. Оверчук // Актуальні проблеми міжнародних відносин : [зб. наук. праць. - Випуск 365 (у двох частинах). - Частина І] - К. : Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. - С. 178-184.

2. Overchuk O. V. British experience of transition to information society and potential possibilities of its adaptation in Central and Eastern European countries / O. V. Overchuk // Studia spoіeczno-polityczne. - Rzeszуw, 2007. - С. 127-130.

3. Оверчук О. В. Державна політика використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти Великобританії / О. В. Оверчук // Грані. - 2008. - №2 (58). - С. 178-182.

4. Оверчук О. В. Інформаційне суспільство Великобританії: політика розвитку електронного бізнесу та комерції / О. В. Оверчук // Буковинський журнал, 2008. - №1. - С. 100-107.

5. Оверчук О. В. Правова підтримка інформаційної політики Великої Британії / О. В. Оверчук // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2008. - № 20 (76). - C. 85-93. - (Науки: економіка, політологія, історія).

6. Оверчук О. В. Культурний контекст інтеграції Великої Британії в європейське інформаційне суспільство / О. В. Оверчук // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2009. - № 3 (81). - C.102-108. - (Науки: економіка, політологія, історія).

7. Overchuk O. V. The Policy of the United Kingdom's Information Society Development: E-Business and E-Commerce / Olga Volodymyrivna Overchuk // Studia spoіeczno-polityczne / pod redakcj№ Andrzeja Andrusiewicza. - Rzeszуw, 2009. - C. 173-183.

Статті в інших наукових виданнях

1. Оверчук О. В. Євроінтеграція України в контексті внутрішніх проблем ЄС / О. В. Оверчук // Слов'янський вісник : [зб. наук. праць]. - Рівне, 2007. - Випуск 6. - С. 66-71. - (Серія: Історичні науки).

2. Overchuk O. V. Information society of the United Kingdom: the policy of e-economy development / O. V. Overchuk // Національні економіки в глобальному економічному просторі [Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 квітня 2008 року, м. Київ)]. - К., 2008. - С. 218-222.

3. Оверчук О. В. Державна політика використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти Великобританії / О. В. Оверчук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : [зб. наук. праць у III частинах. - Частина III]. - Рівне, 2008. - С. 240-243.

4. Оверчук О. В. Правове забезпечення інформаційних прав людини у Великій Британії: захист від шкідливої та небажаної інформації / О. В. Оверчук // Слов'янський вісник : [зб. наук. праць. - матеріали Міжнародної наукової конференції „Права людини в контексті політичної глобалізації” (Рівне, 9-10 грудня 2009 р.)]. - Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету. - Рівне : Рівн. ін-т. слов. Київ. слав. у-ту, 2009. - С. 75-77. - (Серія: Політичні науки).

5. Оверчук О. В. Державна політика Великої Британії щодо ЗМІ в умовах становлення інформаційного суспільства / О. В. Оверчук // Материалы межвузовской научно-практической конференции руководителей, учёных, специалистов и преподавателей „Роль международной информации в развитии международных отношений”. - Симферополь, 2009. - С. 123-126.

АНОТАЦІЯ

Оверчук О. В. Політика Великої Британії у контексті формування інформаційного суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути і процеси. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2009.

У дисертації здійснено комплексне дослідження інформаційної політики Великої Британії у контексті побудови інформаційного суспільства та виявлено її особливості. Проаналізовано концептуальні підходи до проблеми становлення інформаційного суспільства та визначено основні теоретико-методологічні аспекти вивчення інформаційної політики. Встановлено особливості формування стратегії розвитку інформаційного суспільства в межах інформаційної політики Великої Британії та виявлено її основні зовнішні та внутрішні чинники розвитку. Досліджено основні домінанти стратегічного підходу країни до формування інформаційного суспільства. Визначено ключові аспекти досвіду Великої Британії для формування інформаційної політики України.

Ключові слова: інформаційна політика, інформаційне суспільство, державна інформаційна політика, інформаційне суспільство Великої Британії.

АННОТАЦИЯ

Оверчук О. В. Политика Великобритании в контексте формирования информационного общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2009.

В диссертации осуществлено комплексное исследование информационной политики Великобритании в контексте построения информационного общества и выявлено ее особенности.

Проанализированы концептуальные подходы к проблеме становления информационного общества и определены основные теоретико-методологические аспекты изучения информационной политики.

Обосновано, что информационная политика современного государства должна быть направлена на создание благоприятных условий для функционирования информационного общества, если государство не хочет остаться на обочине мирового развития. Обосновано, что в современных условиях государство должно изменить стиль управления и строить свою политику, опираясь не на силу, а на сотрудничество и партнерство.

Доказано, что развитие политики Великобритании относительно формирования информационного общества происходит синхронно с другими странами мира.

Определены основные внешние и внутренние факторы развития политики Великобритании относительно формирования информационного общества.

Обосновано, что самыми влиятельными международными факторами информационной политики Великобритании были и остаются ее членство в Европейском Союзе, особенные отношения с США, принадлежность к странам „Большой восьмерки” и др. Установлены особенности формирования стратегии развития информационного общества в контексте информационной политики Великобритании.

Установлено, что важными факторами политики страны являются идеология правящей партии, отсутствие писаной конституции и соблюдение принципов общего права, культурные особенности, экономические предпосылки и др.

Определено, что основными особенностями стратегии развития информационного общества в информационной политике Великобритании можно считать раннюю либерализацию информационного сектора экономики, осознанное предпочтение рыночных механизмов формирования информационного общества, ограничение государственного вмешательства и регулирования, специфику законодательного регулирования.

Исследованы основные доминанты стратегического подхода этой страны к формированию информационного общества.

Установлено, что важной особенностью государственной информационной политики страны является разветвленная система государственных структур, которые отвечают за разные направления политики.

Установлено, что одной из характерных черт государственной информационной политики Великобритании является делегирование управленческой ответственности по принципу „вытянутой руки”.

Выявлено, что к основным доминантам стратегического подхода Великобритании относительно формирования информационного общества принадлежат: внедрение информационно-коммуникационных технологий во все сферы жизни общества, развитие информационно-коммуникационных сетей и наполнение их информационным контентом, развитие е-бизнеса, е-коммерции, е-образования, е-правительства и т. п.

На основе анализа государственной информационной политики Великобритании относительно построения информационного общества был сделан вывод, что информационная политика этой страны направлена на поддержку процесса формирования информационного общества и является его важной составляющей. Определены ключевые аспекты опыта Великобритании для формирования информационной политики Украины.

Ключевые слова: информационная политика, информационное общество, государственная информационная политика, информационное общество Великобритании.

SUMMARY

Overchuk О. V. Policy of Great Britain in the Context of Information Society Development. - Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Science (Politics), speciality 23.00.02 - Political Institutes and Processes. - Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, 2009.

The dissertation is devoted to the complex investigation of information policy of the United Kingdom in the context of its information society development and to ascertain its national peculiarities.

The conceptual approaches to the problem of information society development are analysed and the basic theoretical and methodical aspects of information policy research are determined in the thesis. The main external and internal factors of information society development within information policy of Great Britain are studied. The principal dominants of the strategic approach of this country as to information society formation are investigated. The key aspects of Great Britain's experience for Ukraine's information policy forming are determined.

Key words: information policy, information society, public information policy, information society of Great Britain.

Размещено на Allbest.ru

...