Політичні цінності: теорія і методологія пізнання та реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ІМЕНІ І.Ф. КУРАСА

УДК 321.01 + 930.1 +328.12

ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ: ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ

ПІЗНАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

23.00.01 - теорія та історія політичної науки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

СЛІПЕЦЬ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.

Науковий керівник -

член-кореспондент НАН України, доктор

філософських наук, професор

Михальченко Микола Іванович,

відділ теорії та історії політичної науки

Інституту політичних і етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф. Кураса НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти -

доктор політичних наук

Дашутін Григорій Петрович,

Державний інститут розвитку сім'ї та молоді

Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту,

заступник директора з наукової роботи

кандидат політичних наук

Балабан Ростислав Валерійович,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень

ім. І.Ф. Кураса НАН України,

відділ теоретичних та прикладних проблем політології,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться «16» червня р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул.. Кутузова, 8, кім. 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8.

Автореферат розісланий «15» травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор політичних наук Г.І. Зеленько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розробка наукових (і не наукових) основ політики, обґрунтування політичних стратегій і тактик, їх здійснення та підтримка високого рівня політичної активності еліт і народних мас неможливі без залучення різного роду політичних цінностей. Для держав, які тільки стали на шлях незалежності або здійснюють прискорену модернізацію, застосування систем політичних цінностей тим більш актуально. Україна як молода незалежна держава змушена шукати ефективну систему політичних цінностей через вивчення традиційних і сучасних цінностей українського народу, через аналіз світового досвіду здійснення політики і прогнозний пошук перспективних шляхів політичного розвитку.

Цінності демократії, справедливості, свободи, порядку, безпеки, міжнародної співпраці, свободи слова, толерантності, політичної культури тощо не втрачають з часом світоглядну, орієнтуючу, організуючу, пропагандистську та інші функції. А це актуалізує проблему вивчення політичних цінностей, варіантів їх трансформації, штовхає науковців на розробку прогнозних моделей змін в системах політичних цінностей в умовах прискореної глобалізації та інформатизації світу.

В сучасній Україні відбувається радикальна трансформація політичної системи суспільства, політичного режиму, інститутів влади і політичної еліти. Ускладнюється взаємодія держави і громадянського суспільства, з'являються нові форми політичної участі громадян в суспільно-політичному житті (наприклад, «Майдан» як нове політичне явище). В складних політичних відносинах, в державі з високим рівнем корупції особистості складно політично визначитися, особливо коли програми і гасла політичних сил майже подібні і мають, значною мірою, демагогічно-популістський характер. Тому наукові розробки в сфері політичних цінностей повинні мати теоретичний, науково-популярний і прикладний характер, щоб слугувати як розвитку політичної науки, так і політичної культури населення. У цій роботі головна увага зосереджена на теоретичному та історичному аспектах розробки проблеми політичних цінностей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з науковими темами Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, зокрема: «Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний аспект» (НДР 0І0Н000046); «Світоглядно-теоретичний вимір сучасної української політики» (НДР 01080001418).

Ступінь розробленості теми. Спроби визначення і класифікації політичних цінностей мають довгу історію. Але справжній теоретичний фундамент аналізу політичних цінностей був закладений суспільствознавцями у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Аксіологічний підхід до розвитку політичних цінностей почав застосовувати Г. Лотце в логіці і метафізиці. Філософсько-політичні розробки ролі політичних цінностей в духовному житті пов'язані з такими іменами представників Баденської школи неокантіанців як В. Віндельбанд і Г. Риккерт. Соціологічна традиція трактовки політичних цінностей походить від таких класиків як М. Вебер, Ф. Енгельс, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, П. Сорокін, Н. Стелзер, У. Томас. Зв'язок політичних цінностей з соціальними уявленнями і політичною поведінкою розроблялися Л. Вінстоффлером, К. Клаксоном, Г. Олпортом, Р. Унглхартом, Г. Хофстедом, Д. Юмом.

Суто ціннісна міждисциплінарна проблематика, в якій політичні цінності є частиною досліджень, оформилися в працях таких відомих суспільствознавців, як - Л. Альтюссер, В. Василенко, Л. Виготський, П. Вільямс, М. Гуревич, О. Дробницький, Ф. Конверт, М. Лосский, А. Маслоу К. Мангейм, Ф.Ніцше, Р. Перрі, М. Рокіч, В. Тугарінов, М. Штірнер, М. Шелер, Й. Шумпетер, В. Ядов та ін. Достатньо вагомий внесок в розробку цієї проблематики зробили у різній мірі українські дослідники ХV - початку ХХ століть: В. Винниченко, І. Вишенський, М. Грушевський, Ю. Дрогобич, М. Драгоманов, Д. Донцов, Г. Кониський, М. Костомаров, В. Липинський, М. Міхновський, Г. Сковорода, Л. Українка, І. Франко, Д. Чижевський, М. Шаповал, П. Юркевич та інші.

В 70-90-і роки ХХ століття в СРСР проблеми політики і політичних цінностей поступово починають досліджуватися, хоча і в межах домінування марксистсько-ленінської ідеології. Можна відмітити дослідників того періоду - М. Азарова, М. Біккеніна, Ф. Бурлацького, Е. Ільєнкова, М. Лапіна, М. Михальченка, Ю. Плетнікова, В. Пазенка, Ф. Рудича, О. Уледова, М. Яковлєва, О. Яценка та деяких інших.

З початку 90-х років ХХ століття відбувся сплеск інтересу до аналізу політичного розвитку, теорії та історії політичної науки в Україні та до генези політичних цінностей. Серед авторів такого напрямку досліджень можемо назвати В. Авер'янова В. Бабкіна, О. Бабкіну, В. Бакірова, В. Горбатенка, В. Гошовську, В. Денисова, М. Кармазіну, І. Кресіну, Т. Ковальчук, В. Корнієнка, І. Кураса, Ю. Левенця, В. Литвина, В. Мадіссона, О. Майбороду, О. Мироненка, М. Михальченка, М. Мокляка, М. Панчука, А. Пахарєва, М. Поповича, В. Селіванова, В. Скибу, О. Скрипника, В. Солдатенка, Ф. Рудича, В. Храмова, В. Цвєткова, В. Чепіногу, В. Чеховича, Ю. Шемшученка, Г. Щедрову та інших.

Таким чином, зарубіжними та вітчизняними дослідниками проведено значну роботу зі з'ясування змісту, історичної генези, соціальних функцій політичних цінностей. Між тим, аналіз української дійсності показує, що знаннями у цій сфері погано володіє не тільки низова та середня ланка політиків, а й керівники держави, як свідчить рівень їх дискусій і дій. Це говорить і про те, що наукове забезпечення української політики не відповідає актуальним потребам розбудови сучасної України.

Мета і завдання дослідження - показати значення світових і вітчизняних позитивних зразків теоретичного творення та реалізації у практиці політичних цінностей, які є основоположними для нашої держави.

Для дослідження цієї мети поставлено наступні конкретні завдання:

? дослідити ґенезу цінностей як засобу посилення впливу політичної науки на політичну практику;

? розкрити ціннісний аспект політичних змін у зв'язку з проблемою пошуку нових орієнтирів політичного розвитку України;

? розглянути політичні цінності у форматі стратегії формування ефективної державної політики і політичної влади;

? показати роль політичних цінностей як інструменту вдосконалення суспільних відносин і розв'язання ціннісних конфліктів, зокрема в Україні.

Об'єкт дослідження - історичний процес творення, розповсюдження в суспільній свідомості та реалізації політичних цінностей в державному будівництві.

Предмет дослідження - історико-теоретичні, методологічні та прикладні проблеми пізнання та реалізації політичних цінностей.

Методи дослідження. Для розгляду ґенези політичних цінностей використані сучасні досягнення методології соціального пізнання, зокрема методи цивілізаційного, конкретно-історичного, політико-порівняльного, структурно-функціонального аналізу. Залучені модернізаційний та синергетичний підходи для дослідження політичних змін і перспектив політичного розвитку України. Міждисциплінарний підхід до політичних цінностей як інструменту вдосконалення політики застосовано для супутнього використання методів філософської, юридичної та історичної наук. Усі ці методи використовуються комплексно, щоб запобігти однобічності аналізу і розглянути предмет дослідження у різних проекціях, системно.

В досліджені процесів трансформації і модернізації політичних цінностей також використовувалися емпіричні методи, зокрема спостереження, аналіз політичних документів влади і опозиції, політичних партій і громадських організацій, що дозволило ввести в роботу джерельну базу.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розробці концепції пізнання політичних цінностей як теоретичного продукту, скерованого на перетворення політичної реальності на принципах справедливості, демократії, свободи, порядку, толерантності, соціальної, правової держави тощо і на врахуванні небезпечних можливостей становлення і функціонування держав, які сповідують антицінності - расизм, тоталітаризм, ізоляціонізм, тероризм

і т.д. Ця концепція розкрита в наступних наукових позиціях:

? на основі уточнення змісту поняття «цінності» через співвідношення його з поняттями «оцінка», «ціннісне судження», «ціннісне відношення», «ціннісне осмислення», «ціннісна установка» конкретизовано поняття «політичні цінності» як констатацій докорінних принципів політичного устрою, політико-ідеологічної спрямованості політичного процесу, норм політичного життя суспільства. Політичні цінності можуть виявлятися в характері діяльності і статусі політичних і громадських інститутів, соціальних груп і особистостей через ціннісні установки, орієнтації, уявлення і норми діяльності. Політичні цінності взаємодіють з моральними, правовими, естетичними, економічними та іншими типами цінностей;

? обґрунтовано тезу, що значна частина громадян України поки що не готова цілісно сприймати політичні цінності кращих європейських і світових зразків як складного, багатомірного об'єкту через невисоку інформованість про політику, «зависання» в ситуації вибору з широкого кола політичних питань, використання специфічних схем спрощення в сприйнятті демократії, свободи, права, СНД, ЄС, НАТО і т.д., під впливом емоційно-оціночних моментів радянського минулого і не стабільного сьогодення, а також під впливом маніпуляцій свідомістю;

? в пізнанні і застосуванні політичних цінностей в Україні відбувся принциповий зсув - політичне мислення частіше будується не в категоріях псевдоколективізму, інтернаціоналізму, класовості, а в категоріях індивіду, сім'ї, виробничого колективу, клану. В значній мірі предмет політики трактується у суспільній думці негативістські, а ціннісний розкол усе частіше фіксується примітивно - «наші» та «не наші». «Нашим» пробачається усе - корупція, політична малокультурність, нехтування нормами демократії і права, фальсифікація виборів і т.д., «не нашим» - нічого;

? показано, що типології політичних цінностей в пострадянських країнах (демократичних, псевдодемократичних, авторитарних) не стійкі, оскільки критерії, які використовуються для обґрунтування типологій, довільні, а тому ідеальні моделі політичних цінностей неефективні, також наявні не стійкий політичний світогляд і партійні ідеології як цілісна основа політичної ментальності. Неупорядковано-анархічний характер мислення переважної кількості населення України заважає йому вірно сприймати таку політичну цінність як демократичний порядок, зводячи його до авторитарної інтерпретації. Внаслідок цього в державі домінують ідеї неповаги до конституції, закону, відсутня толерантність і коректність політичних дискусій, в політичному житті домінують розкол політичного класу, егоїзм групових і кланових інтересів як противага ідеям і принципам консолідації та інтеграції країни і народу;

? в роботі доведено, що політична цінність національної злагоди є декларативною і не діє як реальний регулятив політики. Базові політичні цінності суспільства, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» (стаття 1 Конституції України) не знаходять позитивного відображення в масовій свідомості і теж сприймаються як декларації. Тому завданням політичної стратегії влади є перетворення цих декларацій в реальність і необхідність розбудувати сучасну державу як унітарну, консолідовану, демократичну, соціальну, правову;

? започатковано системне дослідження політичних цінностей в ідеологічному аспекті, коли ідеологічні складові суспільної свідомості порівнюються з ідеологемами діяльності (або хоча б декларацій про наміри) влади, опозиції, окремих партій і рухів. Виявилося, що існує суттєва різниця між ідеологічними складовими суспільної свідомості, так званого «політичного класу України», і переважною частиною населення, а це означає реальний відрив влади і опозиції від народу; поглиблено тезу, що політичні цінності є найважливішим фактором загострення або розв'язання ціннісного конфлікту в суспільстві. Відсутність в суспільстві консенсусу щодо проблем розвитку, його сутнісних параметрів - мета, засоби розвитку, лідерство і т. д. актуалізують ціннісний конфлікт в суспільстві, перебільшують його або применшують значення того або іншого ціннісного фактору. Політичні цінності - сутність і напрям розвитку держави з ціннісною орієнтацією на Схід або Захід, відносини підлеглості, політичної ієрархії, відносини гілок влади, лідерства тощо - знижують рівень політичної стабільності (а це теж політична цінність), ведуть до ідейно-політичного неврозу українського суспільства. Настав час в Україні використовувати методологію цивілізованого розв'язання конфліктів: «не ти проти мене, а ми разом проти проблеми»;

? в роботі отримав обґрунтування висновок, що Україна як держава і суспільство відбулася, незважаючи на наявність в її короткій сучасній політичній історії досить суттєвих ціннісних розколів. Значно повільніше, дещо конфліктно іде формування української політичної нації. В той же час у життєдіяльності населення Сходу і Заходу, Півдня і Півночі країни немає антагоністичних інтересів, кардинальних суперечностей, які могли б вести до докорінного політичного протистояння. Хоча деякі політичні сили і підштовхують регіони до цього.

Теоретичне та практичне значення дисертації полягає в тому, що аналіз політичних цінностей є умовою вдосконалення політики сучасної України. Отримані результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, у навчальних курсах з політології і соціальної філософії, в освітньо-пропагандистській політиці щодо проблем євроінтеграції, в роботі по формуванню політичної і правової культури громадян України.

Апробація результатів дослідження здійснена в індивідуальній монографії і чотирьох статтях (дві в співавторстві, де автору дисертації належить 50 % обсягу), які опубліковані у виданнях, визначених ВАК України фаховими. Протягом останніх років автор роботи виступав з науковими повідомленнями на таких наукових заходах: Перші Курасівські читання «Етнополітична ситуація в Україні напередодні парламентських виборів» (Київ, 2005); «Політичне лідерство на пострадянському просторі» (Київ, 2006);

«ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія» (Київ, 2006); Міжнародна науково-практична конференція «Педагогіка вищої школи: Методологія, теорія, технології» (Київ-Умань, 2008); «Політична система і політичні ризики в сучасній Україні (Київ, 2008).

Структура дисертації відповідає меті та завданням дослідження, включає передмову, три розділи (з шістьома підрозділами), висновки і список використаних джерел та літератури з 270 найменувань. Повний обсяг дисертації становить 220 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

україна цінність політичний

У «Вступі» обґрунтовується актуальність теми, показується рівень розробки проблеми; визначається об'єкт, предмет, мета і завдання даного дослідження; розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення; показується апробація та подається структура дисертації.

У першому розділі «Дослідження цінностей як засіб посилення впливу політичної науки на політичну діяльність», який є теоретико-методологічним та джерелознавчим, проаналізовано історію і сучасне становище з дослідження проблем цінностей. Сформульовано пізнавальну концепцію дисертанта і окреслено методологічний інструментарій дослідження. Визначено деякі загальні підходи до аналізу політичних цінностей, які розглянуті у роботі.

У підрозділі 1.1. «Теоретико-методологічні та функціонально-інструментальні основи дослідження аксіологічної сфери політичною наукою» показано, що політична наука не тільки вивчає політичне життя з ціннісної сторони, але й пропонує використовувати різні методологічні підходи, методи для розробки технологій ціннісної регуляції діяльності політичних і громадських інституцій, соціальних груп і верств. Від рівня пізнавальних концепцій становлення і функціонування цінностей залежить рівень політичного управління, ефективність органів влади, політична активність мас.

Специфіка розгляду поняття «цінність» полягає в тому, що цінності виражають ставлення суб'єкта, що відображає значущість об'єкта в оцінці (від негативної до позитивної) та залежність властивостей об'єкта від особливостей суб'єкта. Спираючись на визначення Н. Смелзера, під цінностями слід розуміти значущі, загальноприйняті, такі, що поділяються суспільством (соціальною групою), переконання щодо цілей, до яких люди прагнуть і щодо основних засобів їх досягнення.

Фактично особистість завжди займає позицію оцінки відносно до всіх компонентів навколишнього середовища та соціальної дійсності. Цінності слугують своєрідним першопоштовхом, необхідною умовою для взаємодії суб'єкта з об'єктом із точки зору критеріїв корисності та бажаності.

Такі дослідники як: М. Лосський, О. Дробницький, М. Гайдеггер, Л. Альтюссер, К. Клаксон, П. Вільямс, У. Томас, Ф. Знавецький, М. Каган, К. Кастанеді, М. Гуревич, В. Василенко, Б. Братусь, А. Ручка, М. Рокіч, В. Франк, Ф. Василюк, Д. Леонтьєв, Г. Залеський, В. Тугарінов, О. Золотухіна-Аболіна, Д. Юм, та інші пропонували свої концепції або визначення цінностей. Але ці точки зору поєднувало те, що в них цінності пов'язувалися з конкретно-історичними потребами та інтересами.

У смисловому розумінні поняття «цінність» близьке чи навіть споріднене з поняттям «значущість». Власне значущістю зумовлені не лише властивості предмета, а й потреби діючого суб'єкта, а критерієм ефективності й інтенсивності цінностей вважається «повнота задоволення», що супроводжує їх відчуття. У цьому разі йдеться про розуміння цінностей як джерел індивідуальної мотивації, що функціонально еквівалентні потребам, і про визнання цінностей реальними іманентними регуляторами діяльності.

Якщо в буденному слововжитку під цінностями найчастіше розуміють предмети, що володіють певними корисними для людини властивостями, то на теоретичному рівні поняття цінності має більш узагальнений зміст, близький до поняття «значення». Коли говорять про значення чогось, то мислять не стільки про сам предмет, скільки про ту роль, яку він може відіграти в житті людей із точки зору їх потреб, інтересів і мети діяльності. Багато дослідників визначають цінність як предмет потреб. Такий підхід пов'язує поняття цінностей з реальністю людського існування, підкреслюючи, що цінності - це те, в чому людина має потребу, що необхідне для забезпечення її життєдіяльності, в тому числі політичної.

Політична наука розглядає цінності, насамперед, як інтерес, мотив і стимул розвитку теорії і практики політичних відносин, норм і зразків політичної діяльності. В роботі аналізуються різні методологічні підходи до аналізу цінностей, різні позиції дослідників щодо визначення цінностей взагалі і політичних, зокрема. При цьому пропонується за необхідне розрізняти два диференціюючі підходи-фактори, які діють перехресним чином: один міститься у специфічних інтересах різних наук щодо феномену цінності (тому тлумачення цінностей представниками різних наук не може не бути різним), інший констатує, що аксіологічні відмінності базуються на методологічно-світоглядних позиціях, які здебільшого істотно відрізняються як у різних дослідників, так і у сферах дослідження. Якщо перші відмінності радше доповнюють одну теорію іншими, то другі відмінності призводять до конфронтацій у теорії цінностей.

Під цінностями ми розуміємо основи духовного та матеріального життя людини, які визначають мету, сенс, значення, наміри, нормативність і формальні межі її самореалізації. Цінності - це загальноприйняті уявлення людей про цілі й норми поведінки, які втілюють історичний досвід і концентровано виражають смисл культури певного етносу і навіть людства в цілому.

Система політичних цінностей є тією ланкою, яка об'єднує державу, суспільство з особистістю, включає її в систему політичних відносин; визначає, заради чого відбувається політична діяльність і якими засобами вона реалізується.

Дослідники розрізнюють три форми існування політичних цінностей, які переходять одна в одну: 1) політичні ідеї та ідеали (вироблені суспільною свідомістю і наявні в ньому у вигляді узагальнених уявлень про досконалість політичної сфери суспільного життя); 2) предметне втілення цих ідеалів на рівні суспільно-політичної практики; 3) мотиваційні структури особистості («моделі належного»), які спонукають до предметного втілення в діяльності індивідів суспільно-ціннісних ідеалів. Зазначені форми переходять одна в одну.

У підрозділі 1.2. «Цінності в системі триєдиної - світоглядної, соціокультурної і політичної - дійсності» розглянуто проблему теоретичного забезпечення економічного і політичного розвитку України в аспекті становлення і розповсюдження політичних цінностей, які відповідають національним інтересам країни. Показано, що у цій сфері накопичуються суперечності і «проблемні вузли», породжені тим, що держава, частина політичних партій, громадських інституцій розповсюджує політичні цінності суверенітету, патріотизму, консолідації нації, а частина політичних і громадських суб'єктів працює на політичну дестабілізацію, ціннісний розкол України. Це проявляється як у світогляді людей, так і в соціокультурній і політичній діяльності.

У підрозділі проаналізовані кардинальні для українського суспільства світоглядні і ціннісно-орієнтаційні проблеми політичного розвитку і доведено, що:

– у період кардинальних змін у суспільстві різко загострюються ціннісні протиріччя. Сформовані доти механізми соціалізації і орієнтації на певні цінності вступають у протиріччя із загальною динамікою суспільного розвитку. Змістовна сторона нової ціннісної орієнталістики в таких випадках часто-густо ігнорує пріоритет загальновизнаних цінностей у реальній індивідуальній та соціальній практиці. Що ж стосується регламентуючої діяльності попередньої системи цінностей, а також способів передачі ціннісного відношення до світу «у готовому вигляді», то вони можуть значною мірою перешкоджати процесу засвоєння особистістю нових цінностей за принципом від абстрактного до конкретного;

– потреби та інтереси є об'єктивно-суб'єктивною основою мотивів і стимулів людської діяльності, зокрема і політичної. Вони ж визначають, значною мірою, зміст цінностей. Але самі цінності, в тому числі політичного життя, маючи об'єктивні основи, мають більш суб'єктивний характер. У світі цінностей соціальні суб'єкти не тільки усвідомлюють пріоритети розвитку, специфіку форм мислення і дійсності, але й роблять свідомий вибір цих форм для себе. На передій план виходять цілісні орієнтири як мотиви і стимули діяльності, тобто те, що відповідає уявленням про призначення людини з точки зору її гідності і самореалізації;

– оскільки ціннісна картина світу включає певний набір і ієрархію цінностей, які виражені в оцінках, то вона передбачає наявність не тільки оціночних стереотипів та норм, а й вільні оціночні шкали та орієнтири вільної оцінки фактів, подій, політичних лідерів, отже свободу ціннісного вибору, який є одним з найважливіших факторів демократії, цілепокладання і проектування політичної діяльності;

– в демократичній державі існує, як правило, декілька систем ціннісних орієнтацій, які динамічно або повільно трансформуються. Взаємодія цих систем може бути конфліктогенною (навіть антагоністичною) або толерантно-солідарною, що тягне за собою політичну нестабільність або стабільність, загострює політичні відносини в суспільстві або підвищує рівень політичної злагоди;

– цінності виконують багато функцій в політичній сфері. Найважливіші серед них: інтегруюча (дезінтегруюча), регулятивна, ідентифікаційна, стандартів і вільних критеріїв вибору форм політичної діяльності тощо.

– В цінностях акумулюються переконання щодо цілей, до яких люди прагнуть,

– а також досвід реалізації цих цілей.

У другому розділі «Ціннісний аспект політичних змін і пошуки нових орієнтирів» досліджуються політичні зміни в Україні через призму вибору типу держави, політичного розвитку (повільна трансформація або динамічна модернізація), політичних відносин, уявлень про суверенітет, політичні права і свободи. Обґрунтовується теза, що для України сьогодні найбільш важливо визначитися з типом політичного розвитку.

У підрозділі 2.1. «Модернізація як ціннісний атрибут суспільно-політичної сфери» показано, що попередні роки трансформації України, інколи некерованої, стихійної, імпульсивної, довели, що потрібно застосувати інший тип політичного розвитку - політичну модернізацію з чітко визначеними цілями, засобами, очікуваними (передбаченими) результатами.

Наукова коректність потребує визнання того факту, що модернізація прагне досягти суспільної стабілізації на новому, якісно вищому рівні розвитку. При цьому вона практично ніколи не супроводжується стабілізацією існуючих соціальних структур. Навпаки, вона намагається їх дискредитувати й дезорганізувати, оскільки лише в цьому випадку доцільність модернізаційних перетворень набуває переконливих ознак.

Модернізація супроводжується суперечливою взаємодією між процесом диференціації ролей, статусів і функцій у соціальній системі та їх інтеграцією на новому функціонально-інструментальному рівні. Це означає, що функціональність на «виході» системи під час модернізації не відповідає рівню вимог, який необхідний на «вході». Норберту Вінеру належить дотепне метафорично-проблемне зауваження: «Ми змінили своє оточення настільки радикально, що тепер повинні самі змінитися, аби жити й вижити в цьому оточенні».

Хоча в наш час теорія модернізації отримала оперативний простір для своєї реалізації, але вона не повинна ігнорувати конкретно-історичну, регіональну і культурно-політичну специфіку суспільств, що підлягають модернізаційним змінам. Інакше як економічна, так і політична модернізація відбуватимуться на тлі суперечливих соціальних тенденцій, соціальної напруги і навіть деструктивних перипетій, котрі неухильно призведуть до негативних наслідків у всіх сферах життєдіяльності соціуму.

Історичний досвід недвозначно доводить: навіть блискучий рівень виконавчої майстерності владно-управлінської вертикалі в таких випадках, як правило, не в змозі компенсувати комплексний негативізм наслідків некритичного запозичення модернізаційних методик і інструментарію інших культурно-цивілізаційних ойкумен.

У підрозділі 2.2. «Свобода проти Рівності: проблема теоретичних колізій і узгодження політичної теорії з практикою» розкриваються суперечності процесів становлення свободи в перехідних суспільствах, коли принцип рівності не може реалізуватися на практиці. Неспівпадіння ідеалізованої теорії про демократичну, правову, соціальну державу в Україні з практикою недемократичності, правової і соціальної захищеності більшості громадян веде до збоїв в соціалізації як молодого покоління, так і до зневіри в декларованих, але не реалізованих політичних цінностях.

Сучасні перехідні постсоціалістичні суспільства, в тому числі українське, зіткнулися з складною ситуацією у сфері політичної соціалізації, коли запропоновані суспільству, політичним партіям, особистостям політичні цінності, зокрема свобода, демократія, рівність прав і обов'язків та інші - не зовсім відповідають ментальностям націй, стереотипам мислення і поведінки особистостей. І ця проблема теж далека від розв'язання. В цій ситуації виникає небезпека того, що коли базова політико-правова цінність - конституція країни - проголошує цивілізовані політичні цінності, а вони не реалізуються ні владою, ні опозицією, ні громадянами. Тому політична соціалізація здійснюється в не повній або в деформованій формі. Інколи ж частина населення переживає стан політичної ресоціалізації - прагне відокремитися від держави як у формі сепаратизму, так і «внутрішньої еміграції», коли громадянин живе у країні, але не орієнтується або заперечує провідні політичні цінності.

І тут політична наука повинна знайти вірну відповідь: відповідає стан політичної і правової культури населення докорінним політичним інтересам країни, а значить і докорінним політичним цінностям, або не відповідає? Може суспільство «заблукало в минулому» і не може знайти шлях до цивілізованих політичних відносин? Свобода не є тільки пізнаною необхідністю, як стверджують деякі філософи і політологи, а й способом сприйняття і перетворення політичного життя. Уміння користуватися цим інструментом політичного пізнання і політичної практики набуваються не миттєво, а довгими роками, великими зусиллями.

У третьому розділі «Політичні цінності - інструмент удосконалення політики» розкривається теза, що політичні цінності укорінені не тільки в політичну культуру населення або окремої верстви (політична культура влади або опозиції, наприклад), а й інші форми культури - економічної, правової, моральної релігійної, естетичної тощо.

У підрозділі 3.1. «Політичні цінності у форматі ідеології як стратегії формування ефективної державної політики, політичної влади і суспільних відносин» показується, що політичні цінності існують у вигляді принципів, ідей, цілей (наприклад, гуманізму, справедливості, демократії, свободи, порядку тощо). Ці принципи і цілі можуть бути різною мірою словесно виражені й теоретично оформлені. Доволі різноманітним у них може бути питома вага емоційного та образного компонентів. Поєднання політичних цінностей утворює політичні ідеології. У стислому визначенні політична ідеологія є теоретично оформленою ієрархією політичних цінностей.

В ідеології соціальні групи намагаються обґрунтувати всезагальність характеру своїх політичних цінностей, довести їх правочинність та універсальну прийнятність, значущість. Боротьба ідеологій - це боротьба за ціннісну орієнтацію людей.

Цінності істотно визначають і водночас визначаються ідеологією, суспільними інститутами, віруваннями та потребами. Така подвійна корелятивна залежність співіснування є надзвичайно важливою під час з'ясування функціональної підпорядкованості цінностей та межуючих з ними форм суспільної свідомості і соціальних інститутів.

Політичні ідеології, як і політичні цінності, віддзеркалюють потреби й інтереси людей. З огляду на багатоманітність потреб та інтересів, суспільство здебільшого послуговується кількома політичними ідеологіями. В роботі аналізуються класичні політичні ідеології європейського зразка та їх українські сучасні модифікації.

Можливість раптової актуалізації певних резонансних аспектів сучасного світопорядку висуває перед ідеологічної сферою нові вимоги - навчитися оперативно й аргументовано реагувати на динамічні зміни. Причому, відповіді на виклики мають бути не половинчатими, не паліативними, а світоглядно-конкретними й безкомпромісними. Це змушує переглянути попередні підходи, які базувалися на обмеженому колі усталених проблемних аспектів, щодо яких сформувалися чіткі інтерпретаційні шаблони.

Нині проблемне поле, що потребує ціннісно-світоглядного реагування, розширюється і поглиблюється в геометричній прогресії. Ця обставина робить практично неможливим використання сучасною політичною ідеологією попередніх стереотипних підказок. Як наслідок - ідеологічна сфера змушена інтенсивно нарощувати свій інтелектуальний рівень, інтелектуальне забезпечення, когнітивно-герменевтичну інструментальність, обізнаність з проблемами і перспективами розвитку, їхніми причинно-наслідковими зв'язками тощо. Та ідеологічна доктринальність, яка виявляється неспроможною модернізуватися чи яка не вважає за доцільне це робити у відповідності із зазначеними вимогами, набуває відверто маргінальних ознак, фатально втрачає суспільну підтримку і довіру.

У підрозділі 3.2. «Ціннісний конфлікт: визначальні теоретико-праксеологічні аспекти розблокування» досліджується конфліктогенний потенціал політичних відносин, теоретичні і практичні аспекти нейтралізації і розв'язання конфліктів з допомогою політичних цінностей.

Конфлікти цінностей, котрі Макс Вебер називав «провиною богів», - це здебільшого проблема розвитку, відсутності консенсусу щодо його сутнісних параметрів: мети, напрямків руху, засобів тощо. Наприклад, недостатньо усталена або погано структурована система цінностей (як і недостатньо розвинена рефлексія), як правило, стоять на заваді адекватному визначенню реальної ролі та значущості тих чи інших політичних цінностей. Крім того, значущість тих чи інших цінностей може перебільшуватися або применшуватися внаслідок дії величезної кількості факторів впливу.

Проблеми з ціннісною ідентичністю із домінацією певних ціннісних тенденцій часто слугують причиною таких небезпечних соціально-політичних наслідків, як конфлікти. Проміжною каузальною ланкою соціальної процесуальності такого типу, як правило, є світоглядно-аксіологічний невроз, котрий «виникає внаслідок зіткнення дивергентних невротичних прагнень». Непослідовність думок та вчинків, дій та пріоритетів є безперечним атрибутом неврозу; переслідування ж несумісних цілей зумовлене проблемою внутрішньої амбівалентності ціннісних мотивів.

У підрозділі доведено на основі аналізу теорії і практики політичного розвитку, що ціннісні конфлікти в Україні існують в гострих формах. Але їх площина змінюється. Якщо в перші десять років незалежності України визначальним був ціннісний конфлікт між комуністами і антикомуністами, то в останні роки провідним стає ціннісний конфлікт між прибічниками європейської (в першу чергу, євроатлантичної) і євразійської (проросійської) орієнтації.

В сучасній Україні немає більшості населення, яка б розв'язала проблему європейської або євразійської ціннісної і політичної орієнтації. Одними з найсуттєвіших факторів, які гальмують формування такої більшості і такої орієнтації, є дуже слабкий середній клас і високий рівень корупції. В той же час у політичних поглядах населення, як свідчать соціологічні опитування, переважають цінності демократичних перетворень.

Характер і зміст домінуючої в майбутньому системи політичних цінностей в сучасній Україні детермінований процесами демократизації як основними факторами сучасної соціально-політичної динаміки і ціннісними характеристиками європейського способу життя. Вже сьогодні заможні українці відпочивають, лікуються, вчаться, купують майно, тримають капітали в країнах ЄС та інших західних країнах. Така ціннісна орієнтація буде поступово охоплювати усе більший масив населення і врешті-решт приведе до домінування європейського вектору розвитку в Україні.

У «Висновках» підведено підсумки дослідження, які полягають в наступному:

· Цінність відноситься до числа тих понять, методологічне значення яких має величезний теоретико-праксеологічний потенціал для суспільно-політичної сфери будь-якого сучасного соціуму. Вона може бути однією з базових категорій для побудови нової парадигми соціалізації особистості, ідейно-світоглядного цілепокладання як політичного, так і загалом суспільного, цивілізаційного і глобалізаційного розвитку, адже на сучасному етапі відбувається процес об'єднання людства з метою вирішення глобальних проблем сучасності, а теорія цінностей переживає свою другу молодість у зв'язку з нагальними соціальними та науково-технічними проблемами дійсності.

· Політичні цінності формуються і функціонують у політичних відносинах суспільних груп, соціальних верств, політичних сил і особистостей. Тип політичних відносин є визначальним для формування відповідних політичних цінностей. В той же час розвиток системи політичних цінностей визначається процесами, які відбуваються у самій системі цінностей - ідеологічна і культурна наповненість цінностей, національні традиції політичних відносин, прогресивність суб'єктів політичних цінностей -політичних сил, лідерів, еліт. Ідеологічна складова політичних цінностей посилює свій вплив у перехідні (революційні) періоди і знижує в спокійні (еволюційні) періоди політичного розвитку.

· На напрямок розвитку політичних цінностей та форми їх функціонування справляють вплив обидві сторони ціннісно-політичних відносин: якості об'єкта ціннісної орієнтації (суспільство, держава, політичний режим, політичні інститути і лідери тощо), потреби та інтереси суб'єктів політичних цінностей. Стійкість самої системи політичних цінностей залежить від діалектики політичних цілей і засобів їх реалізації. Аморальні суб'єктивні засоби реалізації моральних політичних цілей знищують позитивну оцінку об'єктивно сформованих політичних цінностей. Це доводить досвід політичного розвитку України, коли політичні суб'єкти підірвали довіру до об'єктивних за своєю природою політичних цінностей: суверенна держава, демократична влада, єдність інтересів політичних еліт громадян тощо.

· Політичні цінності мають шанси на здійснення, якщо вони усвідомлені владою і народом, коли ні влада, ні народ не порушують справедливий «суспільний договір» про засоби реалізації політичних цінностей, а зовнішній фактор сприяє процесу реалізації. Справедливість і право є домінантними характеристиками реалізації цього «суспільного договору» на зміни в суспільстві, на забезпечення прав і свобод громадянина.

· Сучасна Україна зіткнулася з ситуацією невідповідності офіційно проголошених політичних цінностей: суверенітет, демократична, соціальна, правова держава, державна мова, національна єдність тощо і реальною дійсністю: існування соціальних і політичних антиукраїнських сил, які розколюють країну, сповідують сепаратистські ідеї, роблять непрацездатними політичні інститути, відстоюють інтереси інших країн всупереч інтересам України тощо. Це створює ситуацію суперечливої політичної соціалізації особистостей, які в частині зростають непатріотичними, з низькою політичною і правовою культурою, що дозволяє легко маніпулювати ними. В цих умовах політична наука покликана не тільки привернути увагу до проблеми формування, модернізації і функціонування політичних цінностей, але й показати їх взаємозв'язок з поняттями «ціннісне відношення», «оцінка», «ціннісна орієнтація» та іншими, щоб не тільки науковці, а й політики змогли здійснити ціннісне осмислення політичної ситуації в Україні і світі, ідентифікувати українські національні цінності; порівняти російські, українські і західноєвропейські. І на цій основі усвідомити принципи політичного ладу різних країн, закономірності політичних процесів та їх специфіку в Україні.

· Стратегічним завданням розбудови демократичної України є створення відносно цілісної, відкритої до нововведень системи політичних цінностей, яка б спиралася на пріоритеті природного права громадян і була орієнтована на демократичні зразки поведінки, сприяла моральній гуманізації суспільства. Політико-моральний аспект політичного цілепокладання надає політичним цінностям динамічний, мобілізаційний характер, що дозволяє розв'язувати політичні проблеми в зв'язку з розв'язанням проблем в інших сферах суспільного розвитку.

· Сприйняття політичних цінностей на рівні індивіду в українських умовах гальмується відсутністю в країні усталеної ціннісної основи загальнонаціональних політичних цінностей, яка б була артикульована в доктринах внутрішньої і зовнішньої політики, в політичних ідеологіях партій і запобігала ціннісному конфлікту на національному рівні. Конкурентність політичних цінностей на рівні партійних політичних ідеологій є нормою політичного життя, але вона не повинна переростати в боротьбу усіх проти всіх, зокрема в площині громадянського обов'язку, прав і свобод людини, справедливості, захисту Батьківщини тощо.

· Виникаючі в суспільстві ціннісні конфлікти повинні розблоковуватися не через жорстке суперництво і силу, а через використання методології розв'язання конфліктів, якою оволодів так званий «цивілізований світ»: «не ти проти мене, а ми разом проти проблеми». Ця методологія виявилася ефективною у більшості країн світу під час подолання сучасної економічної кризи. Але майже не працює в Україні, чим завдається шкода не тільки владі, яка себе компрометує, а й народу. Співробітництво, переговори - найбільш ефективна стратегія поведінки у конфлікті, яка мало використовується усіма політичними силами України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Сліпець П. П. Політичні цінності : теорія і методологія пізнання та реалізації : монографія / П. П. Сліпець. - К. : Знання України, 2009. - 251 с.

2. Сліпець П. П. Політичні цінності й ідеологія у форматі стратегії формування ефективної держави та суспільних відносин / П. П. Сліпець // Наука. Влада. Політика : зб. наук. пр. / редкол. : М. І. Михальченко (голова) та ін. - К. : Знання України, 2008. - С. 75-92.

3. Сліпець П. П. Асиметрія сучасного світопорядку як контекст взаємовідносин України та Росії / П. П. Сліпець // Україна та Росія : як зміцнити фундамент стратегічного партнерства : зб. наук. пр. / редкол. : Ю. А. Левенець (голова) та ін. - К. : Знання України, 2008. - С. 206-212.

4. Сліпець П. П. Перспективи модернізації системи освіти України в контексті безперспективної ідеології «Усім догодити» / П. П. Сліпець,

5. М. І. Михальченко // Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології : зб. наук. пр. - К. : Вища освіта України, 2008. - Т. 1. - С. 53-59.

6. Сліпець П. П. Трансформаційний або модернізаційний шлях розвитку України: ризики і політико-правове забезпечення / П. П. Сліпець,

7. М. І. Михальченко / Сучасна українська політика : політики і політологи про неї. - Київ-Миколаїв : ІПіЕНД НАН України, 2007. - Вип. 11. - С. 73-80.

АНОТАЦІЯ

Сліпець П.П. Політичні цінності: теорія і методологія пізнання та реалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 - теорія та історія політичної науки. - Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теорій, методології пізнання та практики втілення політичних цінностей, у тому числі в сучасній Україні. Політологічний аналіз системно пов'язаний з соціально-філософським, при дослідженні загальнотеоретичних та прикладних проблем формування і функціонування політичних цінностей.

Аналіз генези цінностей і політичних, зокрема, як їх найважливішої форми, здійснюється через визначення їх змісту і функцій на кожному конкретному історичному етапі, в конкретних політичних ідеологіях, доктринах, програмах, з метою посилення впливу політичної науки на політичну практику в форматі стратегії формування ефективної державної політики.

В роботі розроблена і реалізована системна концепція пізнання політичних цінностей як теоретичного продукту, який використовується в процесі перетворення політичної реальності і розв'язанні ціннісних конфліктів, зокрема в Україні, на принципах справедливості, демократії, свободи, порядку, толерантності, соціальної, правової держави. Одночасно врахована можливість показати загрози формування і функціонування держав, і не тільки на постсоціалістичному просторі, які сповідують антицінності або негативні цінності - расизм, тоталітаризм, ізоляціонізм, тероризм тощо.

Ключові слова: політична наука, політика, цінності, політичні цінності, держава, ціннісний конфлікт, ідеологія, політичне життя, особистість.

АННОТАЦИЯ

Слипец П.П. Политические ценности: теория и методология познания и реализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.01 - теория и история политической науки. - Институт политических и этнонациональных исследований им. И. Ф. Кураса НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теорий, методологий познания и практики реализации политических ценностей, в том числе в современной Украине. Политологический анализ системно связанный с социально-философским при исследовании общетеоретических и прикладных проблем формирования и функционирования политических ценностей.

Использованы современные достижения методологии социального познания, в первую очередь, методы цивилизационного, конкретно-исторического, политико-сравнительного и структурно-функционального анализа. Привлечены модернизационный и синергетический подходы к исследованию политических изменений и перспектив политического развития Украины.

В работе раскрыты взаимопереходы политических, идеологических и моральных ценностей друг в друга. Показано, что позитивные политические и моральные ценности суверенитета, государственности, справедливости, добра, свободы, прав человека могут преобразовываться в идеологические ценности тоталитаризма, расового превосходства, построения и реализации утопий, где человек становится средством внедрения в общественное сознание иллюзорных идей и целей, игрушкой в политических и идеологических играх правителей, партий, бюрократии и олигархических кланов. Большинство населения в этих случаях непосредственно сталкивается с несправедливостью, злом, которые пропаганда представляет как идеологически оправданные.

Рассмотрение генезиса ценностей и политических, в частности, как их наиважнейшей формы, осуществляется через определение их содержания и функций на каждом конкретном историческом этапе, в конкретных политических идеологиях, доктринах, программах, с целью исследования влияния политической науки на политическую практику в формате стратегий формирования эффективной государственной политики.

В работе разработана и реализована системная концепция познания политических ценностей как теоретического продукта, который используется в процессе преобразования политической реальности в разрешении ценностных конфликтов, в частности в Украине, на принципах справедливости, демократии, свободы, порядка, толерантности, социального, правового государства. Одновременно использована возможность показать угрозы формирования и функционирования государств, и не только на постсоциалистическом пространстве, которые исповедуют антиценности - расизм, тоталитаризм, изоляционизм, терроризм и т. д.

Ключевые слова: политическая наука, политика, ценности, политические ценности, государство, ценностный конфликт, идеология, политическая жизнь, личность.

SUMMARY

Slipets P. P. Political Values: Theory and Methodology of Knowledge and Realization. - Manuscript.

This thesis is to obtain the scientific degree of candidate of political science in speciality 23.00.01 - theory and history of political science. - I. F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

This dissertation is devoted to the study of theories, methodologies of knowledge and practices of realization of political values, including those of the present-day Ukraine. Politological analysis is systematically connected with a social and philosophic one under the research of general-theoretical and applied problems of political values formation and functioning.

Analysis of the genesis of values, political in particular, as their most important form, is performed through the determination of their content and functions on every historical stage, in specific political ideologies, doctrines, programs, with the purpose of strengthening the influence of political science on the political practice in terms of strategy of effective state politics formation.

This thesis presents a systematic concept of political values knowledge as a theoretical product which is applied in the process of transformation of political reality and in resolution of value disputes, in Ukraine in particular, based on the principles of justice, democracy, freedom, order, tolerance, social and legal state. It was also taken into account a possibility to show the risks of formation and functioning of the states, not only at the post-soviet area, that worship anti-values or negative values - racism, totalitarianism, isolationism, terrorism etc.

Key words: political science, politics, values, political values, state, value dispute, ideology, political activities, personality.

Размещено на Allbest.ru

...