PR, як засіб політичного маніпулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

PR, як засіб політичного маніпулювання

Актуальність дослідження теми зумовлена зростаючим інтересом до проблеми наявності механізмів маніпуляції свідомістю, враховуючи розвиток інформаційного простору і технологічну забезпеченість, що активно досліджують у різних сферах життєдіяльності суспільства, зокрема, у політиці. У вказаній сфері все частіше використовують різноманітні форми впливу, які з часом набувають специфічних ознак і характеристик , що є основою сучасного політичного процесу. Маніпулятивні технології вдосконалюються, зростає їх ефективність, що збільшує інтерес серед науковців, які прагнуть не лише дослідити процес маніпулювання, а й розробити базу напрацювань, які б допомогли віднайти способи захисту від негативних впливів, зменшивши проникнення в інформаційно-психологічний простір особистості.

Метою роботи є розкриття специфічних особливостей політичного маніпулювання з використанням PR-технологій, аналіз інформаційно-психологічної безпеки, дослідження проявів маніпулятивних технік і механізмів їх запобігання.

Стаття присвячена дослідженню засобів реалізації маніпулятивних тактик PR з метою прихованого впливу на свідомість індивіда та суспільства в цілому. Розглядається суть понять політичного маніпулювання, комунікативного впливу, аналізується ефективність проведення необхідних заходів та використання визначених інструментів у процесі застосування маніпуляції, а також враховуються аспекти інформаційної безпеки та захисту від маніпулятивних технік.

Ключові слова: маніпулятивні тактики, комунікативний вплив, мовна сугестія, сублімінальні впливи.

The article investigates means of implementation manipulative tactics PR for the purpose of hidden influence on the consciousness of the individual, in particular, and society in general. The essence of the concepts of political manipulation, communicative influences, analysis of the effectiveness of the necessary steps and use certain tools in the application of manipulation and captured aspects of information security and protection against manipulation techniques.

Key words: manipulative tactics, communicative influence, linguistic suggestion, subliminal influences.

Масова поведінка людей часто спровокована стереотипами, автоматичними моделями поведінки, такі дії є результатом психологічної реакції на зовнішні та внутрішні подразники. Це явище варто розглядати двохсторонньо: як перевагу і недолік. Позитивна характеристика відображає ефективність, економію часу, послідовність вчинків, які забезпечують стабільність. Недолік - людині, діючи за визначеними зразками поведінки, важко уникнути помилок. PR-фахівці, відслідковуючи такі помилки, часто використовують маніпулятивні техніки з метою переконання, нав'язування людині такої інформації, за якою дії особи будуть для неї надзвичайно вигідними і корисними [11].

Насамперед, важливо визначити категорії, якими оперує PR у процесі маніпуляцій, зокрема: маніпулятивний політичний суспільство

· політичне маніпулювання (фран. manipulation, від лат. manipulus - пригоршня або manus - рука) - система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на масову свідомість з метою нав'язування певних ідей, цінностей; цілеспрямований вплив на громадську думку і політичну поведінку задля спрямування їх у заданому напрямку [9, 191].

· комунікативний вплив - це запланований вплив на знання, відношення та наміри адресата у тому напрямку, який необхідний адресантові; вплив на свідомість шляхом побудови раціональної аргументації, або вплив на свідомість через емоційну сферу за допомогою вербальних чи невербальних засобів [8].

Ці поняття дають змогу на початковому етапі дослідження виявити основний вектор розвитку проблеми.

У політичному житті сучасного демократичного суспільства політична реклама займає цілком визначене місце, є найважливішою технологією "паблік рілейшнз". Що ж розуміється під політичною рекламою? Один з дослідників цього поняття В. Черняховський так пише про складові цього виду реклами: суб'єктом реклами є рекламодавець (політична організація чи діяч, об'єктом - виборці (цільові групи рекламної кампанії), предметом - програми партії, кандидата на виборну посаду, метою реклами - прихід до влади, заняття виборної посади. Звичайно, прихід до влади - це ціль рекламодавця, політичної організації, а реклама - засіб для досягнення цієї мети. Та й сама політична реклама діє не тільки в період передвиборної кампанії і націлена не тільки на неї. Реклама забезпечує діяльність партій, рухів, лідерів, залучає членів суспільства до підтримки тієї чи іншої політичної сили, до участі в різних політичних акціях, рухах протесту. Більш глибоке розуміння політичної реклами знаходимо в О. Феофанова: «Мета і завдання такої реклами - піднести у вкрай доступній, емоційній, лаконічній, оригінальній, що легко запам'ятовується формі суть політичної платформи визначених політичних сил, налаштувати на їхню підтримку, сформувати і впровадити в масову свідомість визначене уявлення про їхній характер, створити бажану психологічну установку, що визначає напрямок почуттів, симпатій, а потім і дій людини» [3].

Французький дослідник А. Дейян способи дії політичної реклами розділяє на раціональний і емоційний, а звідси і види реклами. Раціональна (предметна) реклама інформує, звертається до розуму потенційного покупця (виборця), приводить аргументи для переконання його. Емоційна (асоціативна) реклама викликає спогади і наводить на думку; вона впливає через асоціацію ідей, шляхом відтворення обставин. Поділ реклами на раціональну й емоційну визначає і її жанри. До основних з них можна віднести наступні:

· Політичний плакат - емоційний засіб політичної реклами. В основі його образ, що створюється особливим образотворчим рядом, композицією; лаконічним, метафоричним, наповненим енергетикою текстом.

· Політична листівка - коротке друковане видання 1-2 сторінки, у якому міститься заклик до тої чи іншої політичній дії (участі в мітингу, демонстрації) чи роз'яснення основних положень програм чи кандидатів партій.

· Рекламні публікації, як правило, знаходять місце на сторінках газет і журналів і представляють повідомлення про діяльність, програму партій, рухів, їхніх лідерів. Вони можуть бути виконані у виді статей, інтерв'ю, бесід.

· Політичний відеокліп - жанр телевізійної політичної реклами, у якому інтегрується реальний образ і штучний імідж.

· Теледебати і телевиступи як жанр політичної реклами дозволяють кандидатам безпосередньо звернутися до громадян, користаючись найефективнішим із засобів масової інформації.

У ряді політичних технологій дуже ефективна така форма політичної реклами як direkt mail - розсилання листів поштою конкретним людям із пропозицією проголосувати за конкретного кандидата [4].

Ще одним засобом маніпуляції є мовна сугестія - це спосіб впливу, заснований на некритичному сприйнятті людиною отримуваної інформації; стимуляція до реакції, що може суперечити рефлекторній поведінці організму [10].

Мовна сугестія дозволяє текстові виконувати не тільки базові, а й приховані завдання. Правильно складний текст переконає електорат у правдивості та непохитності слів того чи іншого політика. Користуючись таким прийомом, політик може розраховувати на те, що його промова буде не лише вдалою, але й буде мати певний вплив на свідомість слухачів. Вибудовуючи ієрархію рівнів сугестивної лінгвістики, потрібно мати на увазі, що сама сугестія - явище неоднозначне, хоча в будь-якому випадку йдеться про вплив на несвідоме. З точки зору латентного вербального впливу базовими будуть одні рівні мовлення(напр. фонологічний), а з позиції відкритої (прямої) сугестії, що базується на особливій соціально-психологічній ролі сугестора визначальними потрібно визнати інші рівні (напр. Стають значимими наказові форми дієслова). До того ж, так як аналіз і синтез відбуваються в сугестивній текстовій продукції одночасно, потрібно говорити не про протиставлення плану вираження і плану змісту, а по формозміст - змістовну форму і формальний зміст - в їх єдності [1].

Серед маніпулятивних тактик PR варто відзначити й використання вербалізації. Іміджмейкер уміло вербалізує дійсність. Це дуже важливо, коли лідер може яскраво і барвисто описувати ситуації. Адже в цьому випадку він не має потреби в «додатковому проштовхуванні» своєї думки в пресі, котра сама радісно підхоплює вдалі вирази. Тому фрази типу «Хотіли як краще, а вийшло як завжди» Віктора Черномирдіна починають жити самостійним життям. Вербальні гасла стають основним компонентом будь-якої виборчої кампанії [5].

У політиці часто застосовують нейролінгвістичне програмування, зокрема у передвиборчій боротьбі. Більш чіткий у плані відсилання на конкретний інструментарій НЛП, що може послужити гарну службу для виборів, А. Жмириков. Він вважає за можливе використання наступних прийомів:

· прийом «віддзеркалення», що складається в пред'явленні об'єкту зорових, мовних і лінгвістичних характеристик, властивих самому об'єкту. У відповідь утвориться позитивне емоційне тло спілкування, знімаються захисні фільтри.

· прийом «емоційного спонукання», що складається в доведенні виборця до стану сприяння кандидата шляхом емоційного впливу на ситуативно пропоновані виборцю риси характеру і почуття. Можна йому підлестити, заперечити, торкнути почуття власного достоїнства і т.п.

* прийом «накладення субмодальностей'» складається у введенні у свою мову «чужих» мовних характеристик, що створюють сприятливе тло спілкування. А. Жмириков говорить при цьому про використання у своїй мові характеристик ситуативного лідера даної аудиторії. Це дуже складний метод, що важко поширювати на великі аудиторії. Він так само вимагає досить інтенсивної роботи, що не під силу лідеру, що навіть діє в ситуації підказок з боку фахівця з НЛП.

· прийом «коріння пікового досвіду», що полягає у фіксації моментів, під час яких виборець знаходиться на піку своїх емоційних переживань. У запалі позитиву послабляється критичність сприйняття, і саме в цей момент можлива передача об'єкту впливу іншої інформації. У список прийомів, цікавих для ситуації передвиборної боротьби, ми можемо додати і наступне;

· прийом метафоризації - оскільки кандидат намагається ввести виборця в ситуації нового для нього досвіду, описуючи його під умовною "я президент; як добре буде усім у цьому випадку", то для опису нового досвіду дуже важливим засобом може стати метафора. Фахівці з НЛП говорять у цьому випадку наступне:

метафори (у формі чарівних казок, віршів, анекдотів) свідомо і підсвідомо використовуються терапевтами з метою допомоги клієнтам у здійсненні бажаних змін. Клієнт може виражати які-небудь області свого досвіду, де він почуває обмеженість задовольняючих його чи виборів відсутність альтернатив. У цьому випадку терапевт може розповісти йому анекдот зі свого власного життя, з життя іншого клієнта, чи придумати новий. Цим методом користаються політики, коли, приміром, розповідають нам про «чилійський досвід реформування економіки» [6].

Одним із найвідоміших PR-тактик є метод «Чорного PR-ру», який містить три найважливіших компоненти:

· розповсюдження неправдивої інформації, чуток;

· сублімінальні прийоми впливу;

· чорна пропаганда.

Щодо першої ознаки, то зрозуміло,що недостовірність, відсутність доказів значною мірою підвищують зацікавленість людей, і саме такий фактор може бути ефективним для розвитку конкретного процесу.

Сублімінальні впливи - це такі комунікативні впливи, які відбуваються незалежно від свідомості того, на кого впливають. Так, наприклад, в експериментальній радіоп'єсі (котра транслювалась в Латинській Америці) про нашестя пришельців з сусідньої планети страшних марсіан-кровопивців диктори називали «марксистами».

Яскраво ця закономірність виявилась і в листівках-слоганах. Можна припустити, як люди на рівні несвідомого сприймали листівки різних політиків. Олександр Мороз: «Всерйоз і надовго!» (немає жодного зв'язку з передвиборною кампанією, зате виникає асоціація з якоюсь російською кампанією періоду розквіту трастів). Леонід Кучма: «Все буде добре!», «Купуйте українське!»(асоціації Кучма-добре, Кучма-українське). Усі наведені приклади - варіанти того самого ефекту; ідеологічна і (чи) поведінкова програма впроваджується в підсвідомість, обходячи свідомий опір на зміст тексту. Коли ж людина усвідомлює, у чому її намагаються переконати, це вже несублімінальний вплив, як би брехливим і «чорним» не був його зміст.

Чорна пропаганда - повідомлення з неправдиво зазначеним джерелом. Цим вона відрізняється від білої і сірої пропаганди.

Сам факт використання чорного піару не можна однозначно зарахувати до «брудних» технологій, якщо розповсюджувана його шляхом інформація достовірна, а критика конкурента, проти якого він спрямований, обґрунтована й аргументована. Політтехнологи вважають, що використання чорного піару можна розцінити як атакуючу агресивну технологію. «Брудним» він стає лише тоді, коли через нього поширюються свідома брехня й наклеп [7].

Враховуючи вище вказані зразки маніпулятивних тактик, можна стверджувати, що PR-кампанії і фахівці у цій галузі активно застосовують маніпуляції у формі вербального та невербального впливу для досягнення визначених цілей. Цей влив може здійснюватись як на свідомому рівні (у вигляді метафор, підміни понять, появи нового контексту слів тощо) так і на рівні несвідомого (сублімінальний влив).

На сучасному етапі розвитку суспільства виникають питання щодо запобігання численним негативним впливам, а також стосовно втручання сторонніх осіб у інформаційно-психологічний простір особистості. Науковці працюють у цьому напрямку, вивчають фактори політичного впливу, досліджують вагомі аспекти роботи PR-фахівців, займаються розробкою засобів, які могли б протидіяти маніпулюванню свідомістю.

Захист від маніпулювання - це система дій, направлена на усунення чи зведення до мінімуму негативних переживань (відчуття тривоги, невпевненості, вини, дискомфорту) та можливих збитків, що можуть травмувати особистість. Специфіка захисту від політичного маніпулювання полягає у захисті прав особистості/колективу/суспільства на вільне (без зовнішнього тиску та впливу) волевиявлення у питаннях ставлення до існуючої форми правління, структур офіційної влади, діючих політичних сил тощо. Важливою умовою свідомого захисту від негативного зовнішнього політичного впливу є адекватна діагностика маніпулятивної дії.

Ефективний захист можна забезпечити за наступних умов: визначення стану поточної маніпулятивної ситуації, її масштаб, характер та динаміку; з'ясувати мішені та об'єкти прихованого впливу; визначити сильні та слабкі сторони маніпулятора; обрати оптимальну модель захисту, що створює реальні передумови для перехоплення ініціативи та нейтралізації негативного психологічного впливу [2].

Отже, проаналізувавши приклади засобів і проявів політичних маніпуляцій у сфері PR, варто підтвердити те, що маніпуляція - це система засобів і методів, що спрямовані на таємний психологічний вплив на прийняття рішень та виконання дій. Враховуючи ґрунтовну теоретичну базу, наявність численних джерел інформування, а також практичне застосування цих засобів PR-фахівцями, можна протиставити методи захисту індивідуального простору, напротивагу цим діям, як наслідок - досягнення консенсусного рішення та безпечне інформування громадян стосовно політичних новин.

Список використаних джерел

1. Бойко А. Мовна сугестія як інструмент маніпулювання під час політичного виступу [Електронний ресурс] / А.Бойко - Режим доступу: chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1_2/43-boyko.pdf

2. Бойко О.Д. Комплексна діагностика факту політичного маніпулювання як органічна частина психологічного захисту [Електронний ресурс] / О.Д.Бойко - Режим доступу: chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/sociology/2011/156-144-11.pdf

3. Доценко Е.Л. Манипуляция: феномен, механизмы и защита / Е.Л. Доценко. - М.: ЧеРо, Издательство МГУ,1997. - 344 с.

4. Карпухин О., Макаревич Э. Формирование масс: Природа общественных связей и технологии «паблик рилейшенз»: Опит историко-социологического исследования [Електронний ресурс] / О.Карпухин, Э.Макаревич - Режим доступу: http://fb2.booksgid.com/content/B8/valeriy-lukov-socialnyy-kontrol-mass/40.html

5. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза. - М.:Алгоритм, 2000. - 832 с.

6. Катлип С.М. Паблик рилейшнз. Теория и практика / C.М. Катлип, А.Х.Сентер, Г.М. Брум / [пер.с англ]. - М.: Вильяме, 2000. - 624 с.

7. Остроухов В.В. Інформаційна безпека [Електронний ресурс]/ В.В.Остроухов - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1994041237019/politologiya/chorniy_piar_brudni_tehnologiyi_viborchih_kampaniyah

8. Пирогова Ю.К. Имплицитная информация как средство коммуникативного воздействия и манипулирования [Електронний ресурс]/ Ю.К.Пирогова - Режим доступу: marketingexpert.ucoz.ua/publ/implicitnaja_informacija_i_manipulirovanija/1-1-0-38

9. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / упорядники В.П.Горбатенко, А.Г.Саприкін; за ред. Ю.С.Шемчушенка, В.Д.Бабкіна. - К.: Генеза, 1997. - 400 с.

10. Слухай А.С. Алітераційне римування як засіб сугестивного впливу в давньоанглійських текстах: методологія дослідження [Електронний ресурс] / А.С.Слухай - Режим доступу: chrome-extension://oemmndcbldboiebfnladdacbdfmadadm/http://www.philolog.univ.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_4/132_139.pdf

11. Чалдини Р. Психология влияния [Електронний ресурс] / Р.Чалдини - Режим доступу: http://vk.com/doc-50726046_167005090?dl=28aabb49a7217e1962

Размещено на Allbest.ru