Особливості парламентської виборчої кампанії 2012 в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Особливості парламентської виборчої кампанії 2012 в Україні

Зміст

Вступ

1. «Про хід підготовки до проведення виборів народних депутатів України у жовтні 2012 року»

2. «Початок виборчої кампанії»

3. «Проблеми виборчої кампанії 2012»

4. «Результати виборів»

5. «Власне дослідження»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми «Особливості парламентської виборчої кампанії 2012 в Україні». Сучасна виборча кампанія як один із ключових елементів виборчого процесу є багатоаспектним феноменом, що вирізняється високим ступенем технологізації та має складну, розгалужену структуру. Загальновизнано, що всебічну й універсальну структуру політичних управлінських технологій відтворює менеджмент виборчої кампанії. Основними складниками процесу її проведення є наступні ключові етапи: формування команди, аналіз політичної ситуації, визначення стратегії та тактики, організація агітаційних заходів.

На сьогодні дана тема є актуальною і нею зацікавлені політологи зі всього світу. Вони аналізують особливості проведення, фіксують порушення, дають об'єктивну оцінку партій.

Метою комплексного практичного індивідуального завдання є дослідити особливості проведення парламентської виборчої кампанії 2012 в Україні. Для дослідження даної проблеми були поставлені наступні завдання дослідження:

- проаналізувати змішану виборчу систему;

- дослідити проведення парламентської виборчої кампанії;

- зафіксувати порушення під час виборів.

1. «Про хід підготовки до проведення виборів народних депутатів України у жовтні 2012 року»

Підготовка до проведення чесних та прозорих виборів народних депутатів України, які б відповідали демократичним стандартам та очікуванням світової спільноти і української громадськості, є вкрай важливою та актуальною проблемою. Характер виборчої кампанії стане визначальним для легітимності майбутньої влади (як внутрішньої, так і зовнішньої), іспитом політичної системи на ефективність.

Пріоритетна важливість майбутніх виборів постає й у контексті європейських перспектив України: західні партнери у все більш категоричних формулюваннях дають зрозуміти, що будь-які перспективи у співпраці можливі лише за умови відповідності виборчого процесу загально визнаним стандартам демократії.

Все це окреслює актуальність вказаної проблеми і необхідність комплексного аналізу ходу підготовки до виборів.

Основа для суспільної та політичної згоди в питанні про майбутні вибори була закладена 17 листопада 2011 р., коли у Верховній Раді відбулося голосування за законопроект «Про вибори народних депутатів України». Той факт, що за законопроект проголосувало 366 депутатів, свідчить про досягнення певного компромісу, визнання провідними політичними суб'єктами нових «правил гри».

8 грудня цей Закон було підписано Президентом України.

Аналізуючи підготовку до проведення чергових виборів народних депутатів України розглянемо декілька аспектів проблеми:

1) Стан нормативно-правової бази та законодавчого забезпечення проведення виборів:

1.1) Перспективи кодифікації виборчого законодавства;

1.2) Принципи визначення меж одномандатних виборчих округів;

1.3) Порядок формування та функціонування виборчих комісій.

2) Стан Державного реєстру виборців;

3) Фінансування виборів народних депутатів України;

4) Впровадження новітніх технологій на виборах;

5) Можливості громадського контролю за ходом виборів.

У цілому нормативно-правовий етап підготовки до проведення демократичних, чесних та прозорих виборів народних депутатів України в жовтні 2012 року можна вважати завершеним: законодавча база розроблена і прийнята до виконання політичними суб'єктами та громадськістю.

Проте існує низка питань подальшого удосконалення нормативно-правових засад виборчого процесу в Україні, що вимагають до себе уваги з боку законодавців, експертів і суб'єктів політики.

Ще в 2007 році Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про державний реєстр виборців».

Наразі він чинний у новій редакції від 9 грудня 2011 року. Станом на березень 2012 року реєстр містить відомості про 36,7 млн. виборців. Звернемо увагу, що дані Реєстру станом на квітень є визначальними для ЦВК з огляду на необхідність формування меж одномандатних виборчих округів відповідно до кількості виборців.

У державному бюджеті 2012 року на підтримку Реєстру закладено 12,14 млн. грн. Проте деякі аспекти його функціонування викликають занепокоєння. В державному бюджеті на проведення виборів народних депутатів закладено 817,5 млн. грн., а загалом на потреби ЦВК виділена сума у 873,1 млн. грн. (керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів - 43,5 млн. грн., функціонування Державного реєстру виборців - 12,14 млн. грн.).

ЦВК розробила план видатків на організацію виборів, виходячи з суми, яка закладена в бюджеті, проте потребує додаткових коштів. Своєю постановою від 19 грудня 2011 року ЦВК затвердила обсяг витрат на проведення виборів на рівні 1,2 млрд. грн., і, на думку голови комісії В. Шаповала, саме ця сума є економічно виправданою.

Таким чином, пошук додаткових коштів для проведення виборів є актуальною проблемою.

Доречним на мою думку буде зазначити, що 17 лютого 2012 року в Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про державну програму запровадження електронного голосування» (№10079).

Він запозичує європейський досвід у цій сфері, проте в ньому відсутній навіть приблизний підрахунок можливих витрат (а фінансування виборів є однією з головних проблем).

Також недостатньо розробленим виглядає технічний бік електорального голосування.

Зокрема, введення подібної практики передбачає застосування електронного підпису, який однозначно ідентифікував би виборця й мав ту ж саму юридичну силу, що й його «звичайні» підпис та документ, що засвідчує особу. Наразі практика застосування електронного підпису проходить апробацію в межах реалізації проекту впровадження електронного урядування в Україні.

Тому говорити про можливості її масового використання надто зарано.

Як вже було зазначено: майбутні парламентські вибори можуть стати визначальними для європейських перспектив України.

Саме цим пояснюється значна увага світової спільноти до України. Про свій намір вести спостереження за ходом підготовки до виборів, а також за перебігом голосування, заявили численні міжнародні організації.

В свою чергу українська сторона декларує цілковиту зацікавленість у максимальній кількості іноземних спостерігачів і обіцяє сприяти їхній діяльності в межах чинного законодавства.

Це свідчить про певний рівень розуміння українською владою важливості незалежного спостереження за ходом виборів та залежності між якістю виборчого процесу та легітимністю їхніх результатів.

2. «Початок виборчої кампанії»

Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року. Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 - замажоритарною системою в одномандатних округах.

Центральна виборча комісія України постановою №82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» від 28 квітня 2012 утворила 225 виборчих округів, середня кількість виборців в одному окрузі, виходячи з даних державного реєстру, становить 161140 осіб, допустиме відхилення від цієї чисельності - 12%.

В Південно-Східних областях є 106 мандатів, а в Центрально-Західних областях 119 мандатів. Участь у виборах беруть тільки політичні партії, участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.

За розрахунками ЦВК, на проведення виборів необхідно близько 1,2 мільярда гривень, проте Верховна Рада при ухваленні держбюджету на поточний рік передбачила на ці цілі лише 800 мільйонів гривень.

Практично перед самим початком виборчої кампанії парламентська більшість несподівано ухвалила закон про організацію відеоспостереження за виборами, що передбачає встановлення відеокамер на всіх виборчих дільницях, і виділила на ці цілі майже 1 мільярд гривень.

Президент законів щодо цього нововведення поки що не підписав. Відповідно до чинного законодавства, у виборах не зможуть узяти участь лідер опозиції екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко та екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Міжнародні організації вважають кримінальні справи проти Тимошенко та Луценка політичними, й уже заявили, що парламентські вибори в Україні не буде визнано демократичними,якщо ці представники опозиції не братимуть у них участі.

За даними соціологічних опитувань, за партійними списками до парламенту проходять Партія регіонів, об'єднана опозиція "Батьківщина", партія "УДАР Віталія Кличка" та Комуністична партія України. Також мають шанси подолати 5-відсотковий бар'єр партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!" і ВО "Свобода".

Виборча кампанія цього року може стати найдорожчою в історії України. На 23 вересня партії, що беруть участь у парламентських виборах, купили 37 тис. рекламних телевізійних рейтингів, більше 100 тис. зовнішніх площин і 120 млн. кв. м. рекламної площі у друку. Про це свідчать дані медіаагентства ZenithOptimedia, пише «Коммерсант-Украина».

Раніше найдорожчими вважалися парламентські вибори 2007 року. Тоді, згідно з офіційними даними ЦВК, загальний обсяг виборчих фондів 20 партій і блоків становив 581,4 млн. гривень, а, за оцінками експертів, їхні загальні витрати на рекламу перевищили 800 млн. гривень.

У нинішній кампанії на національному рівні активно рекламуються тільки вісім партій, їх загальний медіабюджет вже перевищив 500 млн. гривень. За прогнозами експертів, незабаром ця цифра збільшиться вдвічі - найбільше реклами закуповується саме в останній місяць перед виборами. Проте журналістам вдалося дізнатися більш точну цифру в глави фракції «Партії Регіонів» Олександра Єфремов.

Сьогодні неможливо сказати, скільки коштів витрачено на виборчу кампанію. Сьогодні ніхто не веде підрахунок, скільки витрачає кожен, і це неможливо зробити на даному етапі.

Звичайно, цифру більш-менш точну можна назвати за кілька днів після виборів, коли будуть проведені всі підрахунки», - сказав Єфремов. Він нагадав, що кожна партійна організація укладає договір зі ЗМІ, і з тимчасового фактору використання часу на тому чи іншому каналі проводиться подальший підрахунок.

3. «Проблеми виборчої кампанії 2012»

Представники громадських організацій, які займалися спостереженням за виборчим процесом в Україні, назвали найбільш розповсюджені порушення, зафіксовані ними у ході парламентської кампанії.

За словами голови Комітету виборців України Олександра Черненка, нинішня виборча кампанія є "найбільш проблемною, починаючи з 2004 року". На думку експерта, велика кількість проблем і зловживань у ході виборів пов'язана, найперше, з поверненням мажоритарної складової до української виборчої системи.

Натомість, представники влади кажуть, що порушення, які фіксуються спостерігачами, не мають масового та системного характеру.

Олександр Черненко також заявив, що найбільшою проблемою парламентської виборчої кампанії стане застосування кандидатами технологій підкупу виборців.

"Пайки - умовно гречка, медикаменти, певні послуги, дитячі майданчики, безкоштовні дискотеки, огляд у лікаря - усе це робиться від імені фондів імені кандидатів, що ми трактуємо як прихований підкуп виборців. На жаль, це стане найбільшою проблемою цієї кампанії", - зазначив Черненко.

Він наголосив, що кандидати свідомо не входять до наглядових рад благодійних фондів, адже це заборонено законодавством, але присвоюють таким фондам власні імена.

На сьогодні кандидати в депутати перейшли від непрямого (подарунки та послуги) до прямого підкупу виборців. Найменша сума, яку пропонувализа голос виборця, 50 грн. Інформації про підкуп виборців надходить дуже багато, зокрема є звернення про те, що в Чернівецькій області голоси виборців купують за 150 грн., а у Львівській області один з кандидатів подарував батькам першокласників по 100 грн. В Хмельницькій області представники одного з мажоритарних кандидатів, після зустрічі на підтримку кандидата, роздавали конверти, в яких було по 500 грн.

Хоча безпосередньо в законі про вибори і не передбачена кримінальна відповідальність за підкуп виборців, але вона передбачена у Кримінальному кодексі України.

Черненко додав, що окрім підкупу виборців, під час кампанії застосовуватиметься адміністративний ресурс, як з боку місцевої влади, так і особами, які обіймають керівні посади в державних установах.

Найпопулярнішими формами адмінресурсу у ході виборів-2012 було використання бюджетних коштів у агітаційних цілях, а також незаконна агітація посадових осіб у робочий час з використанням службового становища.

4. «Результати виборів»

За даними ЦВК, явка виборців на виборчі дільниці становила 57,98%. Найбільша явка була у Львівській області (68,36%), Тернопільській області (66,78%), Київській області (65,95%), Волинській області (65,74%). Найнижча активність виборців була в Криму 49, 45%, Одеської обл. 49,64% та у Севастополі - 49,65%. В цілому, в західних областях України явка була найвищою - в деяких областях на дільниці прийшли майже 70% виборців. На півдні та сході явка перевищила 50%. Майже 60% виборців прийшли на вибори в центральних областях. Явка більше 60% зафіксована в західних регіонах України і в Києві. В цілому по всій Україні явка виборців понад 50%. Тільки в Севастополі проголосувати прийшли 49,65% виборців.

За даними екзит-полів в парламент нового скликання проходять 5 партій. Під час проведення Національного екзит-полу було опитано близько 17 тис. виборців на 300 виборчих дільницях.

Попередні результати.

Пропорційна частина виборів (партійна) 5% бар'єр долають 5 партій (станом на 30.10.2012 15:28:00 - 92.63%).

Інші партії:

- Україна - Вперед! 1,60%;

- Радикальна партія Олега Ляшка - 1,09%;

- Наша Україна - 1,08%;

- Партія Пенсіонерів України - 0,56%;

- Соціалістична партія України - 0,46%;

- Партія зелених України - 0,35%;

- Зелена планета - 0,34%;

- Руський блок - 0,32%;

- Зелені - 0,25%;

- Україна майбутнього - 0,22%;

- Рідна Вітчизна - 0,16%;

- Народно-трудовий союз України - 0,11%;

- Нова політика - 0,10%;

- ВО «Громада» - 0,09%;

- Українська національна асамблея - 0,08%;

- Ліберальна партія України - 0,07%.

5. «Власне дослідження»

На мою думку вибори 2012 не були чесними. Враховуючи мільйони факторів порушень, можна з упевненістю сказати, що попередні результати не є правдивими. Хоч на сьогоднішній день опрацьовано 100% бюлетенів, результати які нам відомі не можна вважати достовірними. Я аналізувала багато опитувань, які проводилися до 27 жовтня, і жодне опитування не дало таких результатів. За даними досліджень першою партією в рейтингу була партія О. Тягнибока «Свобода», на другому місці «Удар» В. Кличка, на третьому ВО «Батьківщина» А. Яценюка та Ю. Тимошенко, і аж ніяк не «Партія регіонів». Хтось може зі мною не погодитися, але я сміливо стверджую: товариш Сталін був великим політиком. Адже його класична формула, що «абсолютно неважливо, хто і як буде голосувати, але що надзвичайно важливо, це хто і як рахуватиме голоси» не раз уже наочно засвідчила свою справедливість. Бо ж демократія - це насправді не просто можливість піти й вільно проголосувати за партію або кандидата, що тобі близькі, демократія - це гарантія, що твій голос буде точно врахований і що загальне волевиявлення народу не буде викривлене тим чи іншим способом, ані на поточних виборах, ані на майбутніх.

У такому сенсі Україна, звісно, не є демократичною державою, й останні вибори до Верховної Ради це яскраво довели, але вона не є й тоталітарною деспотією, де відсутні і можливість вільного голосування, і гарантія чесного підрахунку голосів одразу.

Досі Україна не надто впевнено, проте йшла у напрямі до демократії, кожен етап на цьому шляху долався складно, а часом і драматично (згадаймо лише 2004 рік). Тепер же іноземні спостерігачі майже солідарно (за винятком деяких персонажів із країн-членів СНД) заявляють, що помітним став рух назад, регрес. Так, за словами віце-президента Парламентської асамблеї ОБСЄ Вальбурґи Габсбурґ Дуґлас, «деякі аспекти передвиборчого періоду стали кроком назад в порівнянні з останніми виборами…».

«З огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні», - зазначила вона. Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт на своїй сторінці в мережі Twitter відзначив практично те саме - що Швеція вважає «вибори Верховної Ради кроком назад у розвитку України, як демократичної держави». Що ж, це - сьогоднішня Україна…

народний депутат виборчій

Висновки

Підводячи підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати наступні загальні висновки.

Виходячи з мети у комплексному практичному індивідуальному завданні досліджено особливості проведення парламентської виборчої кампанії 2012 в Україні. Хочеться проаналізувати думки різних політологів світу. «Своєї мети - отримати конституційну більшість на дві третини голосів у новому парламенті - президент Янукович і його команда не досягнули» - наголосив у розмові з Deutsche Welle німецький політолог Андреас Умланд. «Маю надію, що опозиційні партії цього разу більш ретельно складали списки, ніж на попередніх виборах, і в нинішньому складі парламенту буде менше перебіжчиків, ніж у минулому. Крім того, тепер змінилася вся розстановка сил. Як відомо, перебіжчики зазвичай йдуть до сильнішого. Але якщо не зовсім зрозуміло, хто ж сильніший і куди у майбутньому задме вітер, то і пристосуванцям важче наважитися на зміну фракції», - зауважує Умланд. Французькі політологи вважають, що на відміну від багатьох пострадянських країн в Україні збережено політичний плюралізм. Однак вони мають сумнів щодо обнуління списків опозиції.

Отже, парламентська виборча кампанія пройшла, але залишила за собою великий слід в історії нашої держави. Багато чого залишиться поза увагою, багато чого буде просто замовчуватися, але все ж таки, вибори пройшли і це ще один етап у формуванні історії нашої країни.

Список використаної літератури

1. А. Колодій - Політологія-Київ «Ельга Н, Ніка-Центр» 2000 р. - 582 с.

2. М.Ф. Юрій - Політологія-Київ «Дакор» 2006 р. - 416 с.

3. Інтернет ресурси.

Размещено на Allbest.ru