Тенденції розвитку міжконфесійних відносин в Автономній Республіці Крим: політологічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

23.00.02 - політичні інститути та процеси

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ: ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЖИДКОВ Михайло Анатолійович

Сімферополь - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес демократизації українського суспільства й розбудови соціальної та правової держави відбувається на тлі трансформаційних змін у всіх сферах соціуму - економічній, правовій, соціальній, культурній тощо. У процесі відродження релігійної свідомості, зумовленої поступовим витісненням атеїзму як панівної ідеологічної стратегії суспільства, спостерігаються нові тенденції у взаємодії між державою та релігійними інститутами. Оскільки українське суспільство є не тільки багатоетнічним, але й поліконфесійним, відносини між найбільшими релігійними організаціями в Україні та їх політизація виступають одним із об'єктів дослідження сучасної вітчизняної політичної науки. Цей факт обумовлюється потребою в глибшому осмисленні процесів і явищ, що визначають становище релігії в незалежній українській державі.

Дослідники, які вивчають упродовж останніх років новітні тенденції в соціально-політичній сфері, а також зміни в масовій свідомості, акцентують увагу на активізації діяльності релігійних конфесій і організацій, що беруть участь у вирішенні актуальних для суспільства проблем. Подібні тенденції характерні не тільки для українського суспільства, але й для всіх пострадянських країн, котрі на початку дев'яностих років ХХ ст. відчули втрату ідеологічних орієнтирів, зниження ролі державного впливу на функціонування економічних інститутів, розвиток соціальної сфери, освіти, культури, релігії. Це спричинило пошук нових суспільно-політичних моделей, які б відповідали потребам населення в умовах процесу трансформації суспільства.

Актуальність та своєчасність дисертаційного дослідження обумовлюються також змінами в релігійно-політичному житті кримської спільноти, що характеризуються наявністю певного етноконфліктогенного потенціалу, який накопичувався в АРК в останні десятиліття, а також роллю міжконфесійних відносин у забезпеченні політичної та соціальної стабільності української держави, зокрема, захисту її геополітичних і стратегічних інтересів.

Виявлення тенденцій у міжконфесійних взаєминах, що склалися в Автономній Республіці Крим, є одним із найактуальніших питань релігійно-політологічного дискурсу в сучасних наукових пошуках української академічної спільноти. Однак всебічне дослідження вищеназваної проблеми ускладнюється недостатньою розробкою методологічних підстав її розв'язання, а також недосконалістю прикладних методик аналізу, попередження і врегулювання міжконфесійних конфліктів.

Актуальність дослідження обумовлена також необхідністю розробки конкретних державних програм у сфері міжконфесійних відносин, що потребує вдосконалення методологічних засад дослідження релігійних взаємодій і виявлення їхнього соціального змісту. У свою чергу, практичні заходи, пов'язані з регулюючим впливом держави й громадянського суспільства на міжконфесійні процеси, повинні ґрунтуватися на науковому аналізі динаміки міжконфесійної толерантності в АР Крим. З одного боку - багатий історичний досвід співіснування народів з різними релігійними й етнічними традиціями, системою цінностей, а з іншого - високий потенціал конфліктогенності, обумовлений складністю процесу репатріації депортованих у сталінські роки народів. Усе це підтверджує об'єктивну необхідність теоретичного обґрунтування нової моделі забезпечення міжконфесійного миру, злагоди, що базується на позитивній взаємодії, діалозі культур, визнанні різноманіття етнічних, релігійних традицій і цінностей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної теми кафедри політичних наук і соціології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського «Регіональна політика: проблеми соціального капіталу» (державна реєстрація теми № 0106U008460).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - виявлення й аналіз основних тенденцій у міжконфесійних відносинах в Автономній Республіці Крим у контексті соціально-політичного розвитку.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- узагальнити та систематизувати теоретичні дослідження міжконфесійних відносин у сучасній політології та суміжних наукових напрямах;

- розкрити сутність та зміст міжконфесійного діалогу та особливості його функціонування в умовах глобалізації політичних процесів;

- виявити особливості впливу засобів масової комунікації на релігійно-політичні процеси;

- проаналізувати основні тенденції розвитку міжконфесійних відносин в АР Крим як одному з найбільш поліконфесійних регіонів України;

- дослідити суспільні уявлення щодо становища міжконфесійних відносин та їх впливу на політичні процеси в Криму;

- окреслити найперспективніші напрямки щодо подальших досліджень із зазначеної теми.

Об'єктом дослідження є міжконфесійні відносини як соціально-політичне явище.

Предмет дослідження - тенденції розвитку міжконфесійних відносин в Автономній Республіці Крим.

Методи дослідження. У дослідженні було застосовано загальнологічні методи - аналіз і синтез, а також загальнонаукові принципи діалектичного, історичного, діяльнісного підходів, що дало змогу прослідкувати особливості міжконфесійних відносин у АР Крим у соціально-політичному контексті.

З огляду на специфіку проблеми автор спирався переважно на такі загальнотеоретичні методи як системний аналіз, аксіологічний підхід, а також метод крос-культурного порівняння. Використання зазначених методів дало змогу провести аналіз міжконфесійних відносин в АРК на таких рівнях: на структурному рівні - визначено специфіку релігійного простору в АР Крим як в цілому, так і на прикладі окремих релігійних організацій; на соціальному рівні - проаналізовано думки представників кримського соціуму щодо міжконфесійних відносин у регіоні; на історичному рівні - простежено основні етапи в розвитку тих або інших конфесій (зокрема, ісламу); на локальному рівні - проаналізовано розвиток міжконфесійних відносин на прикладі окремого кримського регіону; на комунікаційному рівні - розглянуто можливості діалогу, взаємин між християнськими та ісламськими організаціями, представленими в релігійному просторі АР Крим.

Для досягнення поставленої мети дисертантом використовувалися методи емпіричного дослідження - анкетування, аналіз документів, статистичний аналіз, порівняльний аналіз тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У межах здійсненого дисертаційного дослідження отримано результати, які мають наукову новизну. Зокрема,

уперше:

- за допомогою системного аналізу досліджено міжконфесійні відносини в АР Крим на структурному, соціальному, історичному, комунікаційному й локальному рівнях, що дозволило виявити та проаналізувати тенденції поліпшення міжконфесійних відносин між християнськими та мусульманськими організаціями Автономної Республіки Крим у їх взаємодії, зростання рівня толерантності в Криму щодо вірян інших конфесій, більшого задоволення релігійних потреб з боку населення АР Крим;

удосконалено:

- методику дослідження сучасного стану та перспектив розвитку християнсько-мусульманських відносин, а також методи вивчення суспільних уявлень щодо стану міжконфесійних взаємодій в АР Крим;

- операціоналізацію та кореляціяю категорії «релігійна політика» з поняттям «конфесійна політика», під якою розуміємо спільні дії держави та громадянського суспільства, спрямовані на поліпшення міжконфесійних відносин;

набуло подальшого розвитку:

- узагальнення та систематизація теоретичних досліджень міжконфесійних відносин у сучасній політології та суміжних наукових напрямках, що дало змогу виявити коло найактуальніших та недостатньо вивчених питань у цій сфері знань;

- виявлення особливостей міжконфесійних відносин в АРК, обумовлених змінами в структурі суспільства й релігійним плюралізмом;

- дослідження впливу засобів масової комунікації на релігійно-політичні процеси, що виявляється в політизації релігійного чинника і може призвести до міжконфесійного конфлікту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що робота дозволяє певною мірою заповнити лакуни в наукових знаннях за цієї проблематикою на регіональному рівні, а також може стати частиною великого комплексного, системного дослідження, яке б об'єднало досвід регіонів України щодо формування загальнодержавної релігійної політики. Запропонований матеріал може бути внеском до розробки концепції релігійної політики в Автономній Республіці Крим.

Результати дослідження можуть бути використані: при розробці навчальних курсів і спецкурсів із дисциплін «Політика і релігія», «Соціологія релігії», «Соціологія культури», «Релігієзнавство», «Етнополітологія», «Соціологія конфлікту»; центральними й місцевими органами влади з метою вдосконалення своєї роботи з різними релігійними й суспільно-політичними інститутами, етносами, що проживають в АР Крим, для ухвалення оптимальних, обґрунтованих рішень; стати основою для проведення подальших досліджень за вказаною проблематикою.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним, цілісним науковим дослідженням особливостей міжконфесійної політики в Автономній Республіці Крим. Сформульовані положення та наукові висновки є результатом особистих досліджень, які отримані здобувачем на основі наукових методів аналізу соціально-політичної, міжконфесійної сфери, критичного вивчення наукової літератури, а також практики відносин між органами влади та представниками різних релігійних конфесій, представлених в Автономній Республіці Крим. Усі публікації з проблематики дослідження підготовлено автором самостійно.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки роботи апробовано на міжнародних, всеукраїнських, республіканських конференціях: «Религия и гражданское общество: кризис идентичности и новые вызовы постсекулярного общества» (Ялта, 2007 р.), «Этничность и власть: новая геополитическая карта Европы и проблемы безопасности в Черноморско-Каспийском регионе» (Ялта, 2009 р.), науково-методологічних семінарах кафедри політичних наук і соціології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Результати дослідження було апробовано у низці доповідей і виступів на семінарах та нарадах державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування АР Крим.

Публікації. Основні теоретичні і прикладні положення, висновки дисертаційного дослідження відображено в 6 публікаціях, зокрема, 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - в інших виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків (загальний обсяг основного тексту - 173 сторінки), списку використаних джерел (248 позицій на 28 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

конфесійний крим комунікація релігійний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет; окреслено методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Міжконфесійні відносини: політологічний вимір» здійснено аналіз джерел із тематики, що вивчається, а також розроблено методологічні аспекти дослідження. У першому підрозділі «Теоретичні передумови політологічного дослідження релігійної діяльності і міжконфесійних відносин у сучасному суспільстві» охарактеризовано основні соціально-політичні проблеми при вивченні міжконфесійних відносин. Підкреслено, що сьогодні не викликає сумніву факт щодо активізації релігійного життя на пострадянському просторі, характерною рисою якого є поліконфесійність. На наш погляд, основними причинами такої активізації є, з одного боку, відмова від ідеології державного атеїзму і визнання релігії як важливої складової сучасної цивілізації, з іншого - різкий підйом самосвідомості соціуму, етносів і представників різних соціальних груп. Розглянуто основні соціально-політичні проблеми в сучасних дослідженнях міжконфесійних відносин. Аналіз джерел проведено на підставі: загального огляду літератури щодо вивчення міжконфесійних відносин; аналізу джерел у межах загальної тематики «політика і релігія» (як в Україні, так і в Росії,); огляду джерел, що порушують вивчення міжконфесійних відносин в АР Крим.

Аспекти розвитку міжконфесійних відносин безпосередньо в умовах України знайшли відображення в публікаціях М. Брайчевського, Б. Боцюрківа, В. Гористого, С. Грабовського, Б. Гудзяка, В. Еленського, С.Здіорука, М. Кирюшко, А. Кудлая, П. Панченка, Р. Півторака, П. Рабіновича, В. Ульяновського, О. Хомчука, Ю. Катуніна та інших учених.

Дослідження у сфері міжконфесійних відносин, вивчення релігії як системи узагальнені на основі робіт Д. Угріновича, І. Кантерова, А. Красикової, Е. Елбакян, І. Яблокова та ін. Теоретичному вивченню інтегруючих і дезінтегруючих функцій релігії, які реалізуються в дослідженнях релігійної ситуації, присвячені роботи Л. Андрєєвої, М. Трофімчука, М. Одинцова, Ю. Зуєва. Вивчення ролі релігії як форми формування нової спільності в сучасному соціально-політичному просторі становить об'єкт дослідження М. Абрамової, Д. Малишева, Р. Лопаткіна, Н. Завершинської, В. Панюкова та інших. Релігійна ситуація в сучасній Росії та проблеми її вивчення висвітлені у роботах таких авторів як В. Гараджа, С. Дударенок, А. Поспєлова та ін.

Регіональний, кримський аспект дослідження проблеми розглянуто у наукових розвідках О. Габрієляна, Б. Колимагіна, В. Григор'янца, М. Кирюшко, О. Бойцова, В. Абдураїмова, М. Араджіоні, Е. Бахревського, Е. Муратової, В. Маліборського, Т. Сенюшкїної, А. Філатова та інших.

У другому підрозділі «Методологія дослідження» обґрунтовано методологічну базу дослідження. У роботі використано такий загальнологічний метод як дедукція. У своїх міркуваннях автор іде від загальних посилань (розгляд в цілому специфіки міжконфесійних відносин як соціально-політичного явища) до конкретних (вивчення специфіки міжконфесійних відносин в Автономній Республіці Крим, і, зокрема, в одному з регіонів АРК).

До методів теоретичного дослідження автор відносить історичний підхід, що дозволяє проаналізувати основні етапи розвитку тих або інших конфесій (наприклад, ісламу в Україні й Криму). Аналіз конфесійного простору проведено з урахуванням таких позицій як його становлення, розвиток, що актуалізує застосування діалектичного підходу. При дослідженні діяльності різних конфесій як соціального феномену пропонується використання діяльнісного підходу. Аксіологічний підхід допоміг зіставити ціннісні системи різних віросповідань (наприклад, православ'я та ісламу в Криму). Особливу увагу приділено системному методові аналізу конфесійних відносин в АР Крим, що допускає їх дослідження на структурному, соціальному, історичному, комунікаційному й локальному рівнях.

У дисертаційному дослідженні використано емпіричні методи аналізу: масові дослідження, що характеризують специфіку міжконфесійних відносин в Автономній Республіці Крим в цілому і в Судакському регіоні зокрема; метод анкетування; аналіз статистичних даних (при вивченні структури, особливостей релігійних організацій в АР Крим) та ін.; аналіз документів (офіційні документи органів державної влади України і нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим) тощо.

У другому розділі «Конфесійні контакти в умовах політичної реальності» проаналізовано роль конфесійних відносин на державному і комунікаційному рівнях, вивчено досвід релігійної співпраці. У першому підрозділі «Конфесії в контексті соціально-політичної взаємодії: державний рівень» підкреслено, що релігійна специфіка якнайповніше знаходить своє відображення в понятті «конфесія». У дисертаційному дослідженні визначення категорії «конфесія» спирається на одне з його значень - це сповідання віри, ідентифікація з певною релігією, традиція віровчення, яка визначає світоглядні критерії тієї або іншої цивілізаційної моделі. Під конфесійною політикою в дослідженні розуміються заходи держави і громадянського суспільства, які здійснюються з метою цілеспрямованого і врегулювального впливу на міжконфесійні взаємодії, скеровані на поліпшення відносин між конфесіями, між ними і державою, між релігійною та нерелігійною групами суспільства. Під релігійною політикою ми розуміємо заходи політичного характеру, спрямовані на забезпечення прав і свобод громадян на сповідання будь-якої релігії або не сповідання ніякої, а також свідому діяльність держави для досягнення бажаних результатів у релігійній сфері.

Підкреслено, що демократизація політики створює умови для відродження релігії, її цінностей. Процеси політизації в діяльності конфесій стали характерною рисою сучасної релігійної ситуації в Україні. Церква часто стає суб'єктом і об'єктом політики. Особливе місце в грамотній релігійній політиці в умовах поліетнічної держави відіграє позиція органів влади, головною метою яких є всебічне дотримання принципу свободи совісті.

У другому підрозділі «Засоби масової комунікації в конфесійному середовищі» закцентовано увагу на тому, що ЗМК є важливим інститутом, який впливає на соціально-політичні процеси. Досліджено українські, кримські і російські ЗМК. Україна - країна поліконфесійна. Це відбито й на структурі релігійної преси. Окрім християнських періодичних видань, які представляють різні конфесії, можна виділити видання інших традиційних для України релігійних груп, зокрема ісламу та іудаїзму. Свої періодичні видання мають також нетрадиційні релігійні організації - Свідки Ієгови, Суспільство Свідомості Крішни тощо. Найчисленнішу групу видань складають християнські періодичні видання. У АР Крим виходить така релігійна періодика: газети Сімферопольської і Кримської єпархії «Таврида Православная», «Вестник Евпаторийского благочения», «Ялта православная», газети Духовного управління мусульман Криму «Хидает», «Возрождение», газети протестантських об'єднань неоп'ятдесятників тощо. Розглянуто мусульманські Інтернет-ресурси. Підкреслено, що засоби масової інформації та Інтернет є найважливішими способами комунікації різних релігійних конфесій із суспільством, державою та окремими соціально-політичними інститутами. Вони відіграють велику роль у соціалізації індивідів, релігійній освіті та їх взаємодії. Інтернет як модернізаційна форма комунікації інтенсифікує соціально-політичні процеси, дозволяє встановити контакти як між конфесіями, так і між конфесіями та державою.

У третьому підрозділі «Роль держави в розвитку міжконфесійного діалогу» розглянуто вітчизняний і російський досвід міжконфесійної співпраці, а також погрози й виклики релігійній взаємодії. Зазначено, що особливо гостро проблема виявляється в поліконфесійній державі. Тому від того, наскільки правильно будуються міжконфесійні відносини в державі, багато в чому залежить стабільність в суспільстві. Акцентується увага, що для гармонізації міжконфесійних відносин в поліетнічній державі, якою є Україна, велику роль відіграє розвиток і вдосконалення співпраці представників різних конфесій, що проживають у країні та в АР Крим, а також релігійних організацій і державних структур.

Досвід соціально-політичної практики засвідчує, що необхідно й надалі розвивати толерантність в українському суспільстві. Особлива роль в цьому процесі відводиться органам державної влади і місцевого самоврядування. Підкреслюючи поліконфесійність України і Криму, необхідно акцентувати увагу на розвитку й удосконаленні міжконфесійної співпраці, яка повинна охоплювати різні напрямки: сферу взаємодії з органами державної влади і місцевого самоврядування, суспільно-публіцистичну, освітню, науково-дослідницьку.

Такі заходи повинні понизити різного роду погрози, які можуть виникнути при релігійній взаємодії в умовах поліконфесійності. Релігійні інститути є важливим суб'єктом у побудові громадянського суспільства. Вони повинні знижувати тенденції та процеси деструктивного характеру, що виявляються в соціально-політичній сфері. Необхідна також грамотна державна міжконфесійна політика, що забезпечує діалог, взаємодію представників різних релігійних об'єднань.

У третьому розділі «Конфесійна структура Криму: перспективи співпраці релігійних організацій» проаналізовано конфесійну структуру АР Крим. У методологічному плані при дослідженні релігійного простору Криму застосовано системний підхід, який дав можливість провести аналіз міжконфесійних відносин на різних рівнях. Структурний рівень дозволив визначитися зі специфікою релігійного простору в АР Крим як в цілому, так і на прикладі окремих релігійних організацій; соціальний рівень - досліджувати думки представників кримського соціуму щодо міжконфесійних відносин у регіоні; історичний рівень - прослідкувати основні віхи в розвитку тих або інших конфесій (наприклад, ісламу); локальний рівень - можливість проаналізувати розвиток міжконфесійних відносин на прикладі окремого кримського регіону; комунікаційний рівень - можливість розглянути перспективі діалогу, взаємин між основними конфесіями, представленими в релігійному просторі автономії, - православ'ям та ісламом.

У першому підрозділі третього розділу «Роль релігійних організацій в системі міжконфесійних відносин» підкреслено, що Автономна Республіка Крим є яскравою палітрою релігійного плюралізму. Як і раніше, за кількістю релігійних організацій на першому місці знаходиться Українська Православна Церква, на другому - мусульманські общини. Православ'я та мусульманство сприймаються мешканцями регіону не лише як власне релігійна система, але і як природне соціокультурне середовище, національний спосіб життя на півострові. Для встановлення стабільної суспільно-політичної ситуації в регіоні необхідний розвиток як міжконфесійної співпраці, так і ефективної взаємодії релігійних організацій і державних структур. Розглянуто специфіку конфесій в АР Крим на структурному рівні. Акцентовано увагу, що в Криму існує велика мусульманська община, яка є унікальним явищем для України. Підкреслено, що необхідні відповідні емпіричні дослідження для розуміння об'єктивної ситуації в релігійному просторі Автономної Республіці Крим.

У другому підрозділі «Населення АР Крим про міжконфесійні відносини в регіоні» у рамках системного аналізу проаналізовано соціальний рівень міжконфесійних відносин у АРК. Наведено результати опитування громадян щодо релігійної інформованості мешканців Криму. Так, на думку 46,28% респондентів, місцеві органи влади в процесі вирішення питань, пов'язаних з діяльністю релігійних організацій, в цілому підтримують рівні підходи. Дві третини опитаних (66,12%) оптимістично оцінюють міжконфесійну ситуацію, що склалася, в АР Крим, уважаючи, що її можна змінити на краще.

Порівняльний аналіз наведених даних свідчить, що 57,57% опитаних оцінюють свої знання про християнську релігію як цілком достатні. Що ж до оцінки респондентами своїх знань про ісламську релігію, то цей показник дещо нижчий, і складає 35,53%. Більше, ніж дві третини опитаних (69,52%) висловилися за коректну і неупереджену пропаганду знань про релігію. Абсолютна більшість респондентів (91, 34%) уважають, що між людьми з різними релігійними поглядами можливе взаєморозуміння і співпраця. У цілому, релігійна ситуація в АР Крим сьогодні залишається спокійною. Поки вдається уникати гострих конфліктів на релігійному ґрунті, не допускати відкритої міжрелігійної конфронтації. Це стало можливим завдяки наявності у населення пошани й терпимості щодо вірян інших конфесій. У висновку наведено рекомендації державним і місцевим органам влади.

У третьому підрозділі «Християнсько-мусульманський діалог в Криму: проблеми і перспективи розвитку» на історичному, локальному й комунікаційному рівнях аналізуються християнсько-мусульманські відносини на півострові.

На історичному рівні визначено основні віхи у взаєминах православ'я та ісламу. На локальному рівні досліджуються міжконфесійні відносини в одному з регіонів Автономної Республіки Крим - Судакському. Результати досліджень дозволили зробити висновок, що конфліктний потенціал міжконфесійного контакту на регіональному рівні живиться здебільшого економічними і політичними джерелами. Тому саме діалог, комунікація між православ'ям та ісламом у Криму є головним структурним складником міжконфесійних відносин у регіоні. Визначальним завданням релігійного характеру, що стоїть перед кримським соціумом і регіональними органами влади, є виявлення толерантності, комунікативності між конфесіями й державними структурами, сприяння відродженню духовності, забезпечення дотримання законодавства України у сфері міжнаціональних і міжконфесійних відносин. Аспекти міжконфесійних, державно-конфесійних відносин, а також питань релігійної свободи повинні знаходитися в центрі уваги вчених, політиків, релігійних діячів, громадськості України й АР Крим.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі систематизації і аналізу наукової літератури і результатів емпіричних досліджень| вирішено актуальне наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування змісту| й сутності процесів становлення й розвитку міжконфесійних відносин у АР Крим. Узагальнення одержаних у процесі дослідження результатів дало можливість сформулювати відповідні висновки.

1. Аналіз наукових публікацій за темою дисертації засвідчив, що дослідження тенденцій у міжконфесійних відносинах, які виникають у багатоетнічних спільнотах і певною мірою впливають на політичні процеси, - один із актуальних напрямів сучасної політичної науки. У працях вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлюються основні теоретичні аспекти, пов'язані з вивченням ролі релігійного чинника в політиці, державно-конфесійних відносин, його аналізом при дослідженні соціально-політичних конфліктів. Водночас залишаються недостатньо дослідженими питання, пов'язані з політологічним аналізом міжконфесійних відносин в багатоетнічних регіонах, зокрема, в Автономній Республіці Крим. Різноманітні аспекти цієї проблеми й досі не знайшли цілісного й комплексного обґрунтування. Існує потреба в подальшому дослідженні теоретичних і практичних аспектів міжконфесійних відносин в АРК з позицій новітніх методологічних підходів і політологічних концепцій.

2. Розкрито зміст міжконфесійного діалогу, який за своєю сутністю розглядається як процес рівноправного спілкування його учасників, вільного обміну думками та інформацією, проведення зустрічей на різних рівнях. Доведено, що в умовах глобалізації політичних процесів міжконфесійний діалог набуває особливого значення, що обумовлено різним змістом етнічних та культурних традицій, виявлених у неспівпадінні світоглядних стратегій на рівні повсякденності. Відтак, необхідно створення цивілізованих міжконфесійних взаємодій, що відкривають шлях до успішної співпраці релігійних організацій. Плідні міжконфесійні відносини сприяють усуненню, згладжуванню міжрелігійних протиріч, що позитивно позначається на суспільно-політичній стабільності суспільства. Міжконфесійний діалог сприяє інтеграції зусиль різних релігійних об'єднань у превентивній діяльності проти потенційних загроз миру. Використання позитивного досвіду міжконфесійних відносин може забезпечити населенню АР Крим і України необхідні умови для нормалізації відносин між елементами політичної системи й громадянським суспільством, а також збільшити позитивний соціальний капітал у державі.

3. Важливу роль в міжконфесійних відносинах належить засобам масової комунікації. Це пояснюється тим, що ЗМК виконують місію духовної освіти, сприяють релігійній соціалізації індивідів і створюють умови для взаємодії різних конфесій з суспільством і державою. ЗМК є одним із найважливіших політичних акторів, які можуть сприяти інтеграції поліетнічного і поліконфесійного суспільства та формуванню культури миру, однак вони також можуть виконувати й деструктивну роль у міжконфесійних відносинах і провокувати конфлікти на релігійному ґрунті. Аналіз преси, що видається в Автономній Республіці Крим, показав, що в інформаційному просторі півострова активно розвивається релігійний сегмент, представлений різноманітними конфесіями в мережі Інтернет, водночас більшу частину видань складає християнська періодика. Однак, поряд з позитивними тенденціями в розвитку інформаційної сфери виявлено потенційно конфліктогенний аспект у кримській конфесійній пресі, який формується низкою публікацій, що не завжди сприяють формуванню міжконфесійної толерантності, а почасти виступають і каталізатором релігійної ненависті й ворожнечі.

4. За допомогою системного аналізу досліджено міжконфесійні відносини в АР Крим на структурному, соціальному, історичному, комунікаційному й локальному рівнях, що дало змогу виявити та проаналізувати такі тенденції в розвитку міжконфесійних відносин:

- спостережено підвищення рівня динамізму соціокультурних процесів в АРК, який відбувається на тлі політизації релігійного чинника. Це обумовлено історико-культурними особливостями регіону й геополітичним значенням території півострова, а також тим, що АРК є єдиною автономною республікою у складі України, і її специфіка передбачає велику кількість мігрантів, що представляють різні релігійні конфесії;

- на стан і розвиток міжконфесійних відносин у АРК суттєво впливає характер двосторонніх міждержавних відносин між Україною та РФ, а також діяльність Російської православної церкви, що не завжди сприяє формуванню гармонійних міжконфесійних відносин на півострові;

- Кримський півострів є місцем зустрічі та традиційного співіснування двох конфесій - християнської та ісламської, а взаємодія між ними є головним чинником, який формує соціокультурний і релігійно-політичний простір Криму. Відтак, можна стверджувати, що християнсько-мусульманські взаємовідносини й у майбутньому гратимуть провідну роль у міжконфесійних відносинах в АР Крим. Тому важливим чинником майбутнього міжцивілізаційного діалогу є підтвердження на емпіричному рівні тенденції поліпшення міжконфесійних відносин між представниками християнської та ісламської конфесій на півострові.

- виявлено тенденцію підвищення рівня релігійної толерантності з боку населення Криму щодо вірян різних конфесій. Цей процес у регіональному соціумі обумовлюється як соціально-культурними чинниками, так і усвідомленням необхідності спільного співіснування в Криму різних етносів, конфесій, необхідністю пошуку компромісів.

5. Удосконалення методики проведення емпіричних політологічних досліджень дало змогу узагальнити та систематизувати суспільні уявлення про стан міжконфесійних відносин та їх вплив на політичні процеси в АР Крим. Підтверджено, що місцеві органи влади в процесі розв'язання питань, пов'язаних із забезпеченням міжконфесійної взаємодії, дотримуються рівних підходів щодо регулювання діяльності релігійних організацій. Водночас, на основі проведених досліджень виявлено існування релігійного протистояння православ'я та ісламу, однак| цей факт оцінюється респондентами як можливий до поліпшення в майбутньому. Аналіз результатів досліджень показав, що знання населення Криму про засади православ'я та ісламу недостатні, разом із тим респонденти вважають, що іслам вписується в традиції та звичаї, що склалися в автономії. Обсяг інформації про міжконфесійні відносини, що отримується зі ЗМІ, оцінюється респондентами як незадовільний, при цьому зафіксовано невисокий рівень довіри до засобів масової інформації. Негативне ставлення висловлюється щодо нав'язування громадянам іншої віри, а також щодо екстремістських і радикальних релігійних течій. Встановлено, що головними конфліктогенними чинниками в міжконфесійних відносинах в АР Крим більшість респондентів уважають економічні та політичні. Загалом відношення щодо діяльності офіційно зареєстрованих в АР Крим конфесійних об'єднань лояльне, між людьми з різними релігійними поглядами можливе взаєморозуміння і співпраця. Отже, необхідно формувати атмосферу довіри міжрелігійних відносинах, сприяти розвитку міжконфесійного діалогу, ефективній комунікації між вірянами різних конфесій.

6. У контексті поставленої проблеми важливого значення набувають подальші наукові дослідження з питань вивчення політологічних аспектів міжконфесійних відносин в АРК, зокрема в їх цивілізаційному та геополітичному контекстах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Жидков М.А. Межконфессиональный диалог в Автономной Республике Крым (политический аспект) / М.А. Жидков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Политические науки». - 2008. - № 1. - Т. 21 (60). С. 94 - 102.

2. Жидков М.А. Интернет, как эффективное средство конфессиональной коммуникации в условиях глобального мира / М.А. Жидков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Политические науки». - 2008. - № 2. - Т. 21 (60). - С. 38 - 48.

3. Жидков М.А. Інтернет - ресурси в діяльності сучасних релігійних організацій / М.А. Жидков // Політичний менеджмент. - 2009. - № 4 (37). - С. 119 - 124.

4. Жидков М. А. Государственная религиозная политика Украины в контексте концепции государственно-конфессиональных отношений / М.А. Жидков // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия "Политические науки". - 2008. - №3 - Том 21 (60). - С. 134-146

Статті в інших наукових виданнях та тези у матеріалах наукових конференцій:

5. Жидков М.А. Сучасні міжконфесійні відносини в Автономній Республіці Крим на прикладі Судакського регіону (Соціологічній аспект) / М.А. Жидков // Культура народів Причорномор'я. Науковий журнал. - 2008. - № 143. - С. 124 -128.

6. Жидков М.А. Актуальные вопросы православно-мусульманских отношений в Автономной Республике Крым (на примере Судакского региона) / М.А. Жидков // Религия и гражданское общество: новые национальные границы и парадоксы глобализации культурного пространства. Материалы восьмого международного семинара 20 - 22 ноября 2008 г, г. Ялта. - Севастополь: НПЦ ЭКОСИ - Гидрофизика, 2009. - С. 63 - 67.

Размещено на Allbest.ru