Характеристика Нововолинська

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

Історичний факультет

Кафедра політології

Політологічний практикум на тему:

Характеристика Нововолинська

Підготувала Сікорська Б.В.

Науковий керівник: Ковальчук І.А.

Луцьк-2013

Зміст

Вступ

1. Природно-кліматичні умови

1.1 Географічне положення

2. Соціально-економічна характеристика

2.1 Гірнича історія міста

3. Політичний устрій

3.1 Органи місцевого самоврядування

3.2 Політичні партії та їхні осередки

3.3 Громадські організації

3.4 Засоби масової інформації

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуалізація теми: у сучасному житті ми не помічаємо, як швидко розвиваються міста пріоритетного розвитку. Наскільки інфраструктура досягає свого піку та туристично-рекреаційний бізнес при цьому не досить швидко розвивається.

Нововолинці завжди раді вітати гостей у своєму маленькому, затишному і водночас привітному містечку шахтарської слави. Воно майже 60 років творить свій літопис. Тут живуть талановиті і працьовиті люди. Кожен рік приносить багатий досвід, який проростає зернами здобутків у багатьох галузях життєдіяльності міста і сприяє його розквіту та зростанню.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є огляд економічного розвитку міста, соціальний склад населення, партійний осередок міста, міський голова та його пріоритетні напрямки, культурне та духовне життя, символіку міста.

У Західному регіоні України Нововолинськ асоціюється з териконами і вугіллям. Місто залишається символом праці тих, хто дарує світло і тепло. Сьогодні тут працює 5 шахт, які є складовою ДП " Волиньвугілля". Добудовується шахта № 10.

Нововолинськ впевнено йде шляхом свого економічного розвитку. З нарощенням обсягів виробництва працює чимало підприємств. Є перспектива створення неподалік нашого міста нового прикордонного переходу, що пожвавить зовнішньоекономічні зв'язки. Стабільного розвитку набуло підприємництво. економічний партійний символіка

У місті створена оптимальна мережа навчально-виховних закладів освіти для отримання дітьми якісних знань. Діють філіали вищих навчальних закладів - перспективне майбутнє для молодого покоління, якому притаманні творчість, ініціатива та ентузіазм.

Місто живе багатим культурним та спортивним життям. Хоча воно і молоде, проте має свої звичаї, традиції, які оберігаються та примножуються з року в рік.

Нововолинськ - місто майбутнього. Міська влада спрямовує свої зусилля на поліпшення добробуту територіальної громади. Це є запорукою того, що і в подальшому воно буде активно розвиватися, оновлюватися, розбудовуватися. Нововолинськ - мій дім і моя головна мета - зробити все для того, щоб проживання у місті була затишним і приємним.

1. Природно-кліматичні умови

1.1 Географічне положення

Нововолинськ - місто обласного підпорядкування. Розташоване біля витоку річки Студянки, невеличкої правої притоки Західного Бугу на автостраді Ковель - Володимир-Волинський - Львів. Відстань до найближчої залізничної станції Іваничі - 18 км; за 2 км від міста - товарна залізнична станція Центральна. До обласного центру - 96 км. Місту підпорядковане селище 6-ї і 7-ї Нововолинських шахт Жовтневого, яке розташоване за 9 км на південний захід від міста. Населення - 39,3 чоловік.

Нововолинськ - молоде шахтарське місто, яке виникло у новому Львівсько-Волинському вугільному басейні, що починає освоюватися з 1949 року. Місто розташоване на землях сіл Низкиничів, Дорогиничів, Будятичів та Русовичів Іваничівського району.

Перша згадка про ці села, зокрема про Низкиничі, належить до першої половини XV століття [6].

Характеристика території

Місто виникло на землях сіл Низкиничі, Дорогиничі, Будятичі та Русовичі Іваничівського району. Перша згадка про ці села, зокрема про Низкиничі, належить до першої половини XV століття: Литовський князь Свидригайло подарував їх своєму маршалкові О. Киселю.

У 1570-1583 рр. Низкиничі, де налічувалося 8 димів, були власністю О. Киселя. У 1570 р. згадується про село Будятичі, яке мало 4 дими і належало аж чотирьом поміщикам, і селд Русовичі - власність володимир-волинського єпископа. В 1583 р. згадується с. Дорогиничі, яким володів поміщик А. Романовський. У Низкиничах Киселі побудували дерев'яний замок, сліди якого збереглися й досі. В першій половині XVII століття на старому замковищі А. Кисіль спорудив цегляну церкву і дерев'яний монастир[1].

Історична довідка

Допомагала будуватись молодому місту вся країна. Широким потоком йшли будівельні матеріали, механізми, устаткування. З Російської Федерації, Білорусії, Грузії надходили автомобілі та будівельні машини, з Москви і Вірменії - трансформатори, з Челябінська - автогрейдери для будівництва шляхів, з "Уралмаша" - нове устаткування для буріння, з Дніпропетровська - гірничі комбайни, з Харкова - бульдозери, з Карелії - будівельний ліс та збірні будинки.

У 1951 році завершилося спорудження дороги Нововолинськ - Володимир-Волинський. Було прокладено залізничну вітку від станції Іваничі до нововолинської станції Центральна, а також під'їдні колії до шахт. 1953 року став до ладу цегельний завод потужністю 43 млн. штук на рік. Темпи будівництва рік у рік наростали.

У 1954 році для шахтобудівників і шахтарів шахт №6 і №7, розташованих на значній віддалі від Нововолинська, почалося спорудження окремого населеного пункту на 3 тис. жителів. Селище, що дістало назву Жовтневе, Було підпорядковане Нововолинській міськраді. Крім житлових будинків, тут спорудили школу, лікарню, клуб.

У квітні 1957 року робітниче селище Нововолинськ було перетворене на місто районного підпорядкування, а з 25 вересня 1958 року Указом Президії Верховної Ради УРСР його віднесено до міст обласного підпорядкування.

На кінець 1958 року житловий фонд становив близько 150 тис. кв. метрів. З'явились нові вулиці. Забудувався центр міста - проспект В. І. Леніна і площа Театральна. Окрасою міста стало нове чотирьохповерхове приміщення середньої школи.

1959 року стала до ладу шахта №5. Автоматизовано 15 установок.

У 1963 році групою архітекторів Українського науково-дослідного і проектного інституту вугільної промисловості було розроблено план забудови Нововолинська на 1965-1980 роки. За цим планом місто забудовується переважно мікрорайонами з усіма вигодами для жителів. Тут споруджуються здебільшого п'ятиповерхові будинки, окремі - дев'ятиповерхові.

1964 року став до ладу сучасний механізований хлібозавод потужністю 60 тонн хлібовиробів за зміну. В 1965 році завершили будівництво молокозаводу, спроможного давати за зміну 20 тонн молочних виробів.

На 1968 рік у місті налічувалося 37 бібліотек для дорослих і дітей; книжковий фонд становив понад 180 тис. примірників [1, 6].

2. Соціально-економічна характеристика

2.1 Гірнича історія міста

Історія розвитку вугільної промисловості Волині почалася ще в 1912 році, коли російський вчений М. Тетяєв і польський науковець Я. Самсонович теоретично довели наявність покладів кам'яного вугілля на теренах Західної України.

Безпосередньо історія нововолинських шахт започаткована у 50-і роки XX століття, коли почали розробляти пласти кам'яного вугілля і розривати Львівсько-Волинський басейн.

Його зародження пов'язувалось із створенням паливно-енергетичної бази для потреб західних областей України, Прибалтики, Білорусії, Молдавії. Тому перед шахтобудівниками було поставлене завдання: у стислі терміни спорудити групу шахт, щоб створити паливно-енергетичну базу Західного регіону України. І шахтобудівники це завдання успішно виконали. В липні 1954 року первісток Львівсько-Волинського вугільного басейну - шахта №1 "Нововолинська" видала на гору з підземних надр такі очікувані тонни чорного золота. А згодом одне за одним почали виростати інші вугільні підприємства: шахти №2,3,4,5,6,7,8,9.

Історія вугільного басейну - це люди, їхні долі, долі їхніх сімей, міста Нововолинська та селища Жовтневого.

Волинська земля подарувала такі найвидатніші імена шахтарів: О. Курмаз, І. Фомін, Г. Бельман, І. Гайдаш, О. Разборський, В. Шиманський, О. Захарчук, Д . Баклан, О. Мотін, О. Горбунов, П. Марков, І. Мартиненко. Можна довго перераховувати імена славних шахтарів, які своєю працею зробили вагомий внесок у розвиток вугільної промисловості Волині і працю котрих Батьківщина оцінила і відзначила урядовими нагородами.

" На місці вбогих сіл,

Де час дрімав межи колось -

Копрами в небо наче пісня

Шахтарське місто піднялось",-

писав нововолинський поет і композитор О. Каліщук.

А все починалося в передвоєнні роки.

У 1940 році для перевірки даних попереднього буріння і ведення пошукових робіт на предмет знаходження покладів кам'яного вугілля на території західних областей України був створений трест "Львіввуглерозвідка". Протягом 1940-1941рр. геологи пробурили ряд пошукових свердловин на виявлення кам'яного вугілля. Свої геологорозвідувальні роботи вони проводили на території, яка розташована на схід і північний схід від м. Львова.

Проте пошуково-розвідувальні і науково-дослідницькі роботи перервала Вітчизняна війна 1941-1945 років. І лише в кінці 1944- на початку 1945 років, коли територію Західної України було звільнено від німецьких окупантів, геологорозвідувальні роботи були відновлені і геологи детально і дбайливо вивчили всі багатства волинської землі.

Начальник Володимир-Волинської геологорозвідувальної партії тресту "Львіввуглегеологія" Вакуров, головний інженер Ковритихін, секретар партійної організації вуглерозвідки Вольфсон передали Волинському обкому КП(б)У рапорт про те, що 3 липня 1947 року о 12 годині дня свердловина №46, яка знаходиться на глибині 286,5 м від поверхні кам'яновугільний пласт - перше кам'яне вугілля на Волині.

31 січня 1948 року ЦК ВКП (б) і Рада Міністрів СРСР на основі матеріалів пошукових розвідувальних робіт приймають постанову " Про розвиток видобутку кам'яного вугілля в Західних областях України", яка стала початком основного, вирішального періоду в історії пошукових геологорозвідувальних робіт і освоєнні покладів Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, що розкинувся на 10 000 кв. км на північний захід Львівської і південний захід Волинської областей із запасами 1,75 млрд. тонн (23% припадало на Волинське родовище).

Керуючись цією постановою, для ведення пошукових робіт у Західній Україні, в північній частині перспективної площі з покладами кам'яного вугілля, 5 лютого 1948 року Міністерством вугільної промисловості СРСР був створений трест "Волиньвуглерозвідка" (м. Луцьк).

У 1948 році створено Порицьку вуглерозвідки в селищі Іваничі для проведення геологорозвідувальних робіт на предмет виявлення вугілля, яку очолив В. Головецький, (головний геолог - В. Жерехов). Чималу кількість бурових вишок встановили і демонтували геологи в багатьох місцях області, аж поки виявили в підземних надрах породи, складники яких вказували на наявність вугілля.

У 1948 році в селі Литовеж була утворена дільниця №1, в селі Заболотці - дільниця №2 та №3 - в селі Біличі для проведення розвідувальних робіт. Головний геолог тресту " Волиньвуглерозвідка" Михайло Струєв і старший геолог розвідувальної партії, недавня випускниця Томського індустріального інституту Віра Шпакова проводили пошукові роботи в південно-західному напрямку від м. Володимира-Волинського поблизу сіл Будятичі, Дорогиничі, Бужанка, Русовичі Іваничівського району. Аналізуючи свої спостереження, Віра Шпакова зауважила цікаву особливість місцевих надр: прошарки карбону потовщуються, віддаляючись саме в цьому напрямку.

Тому свердловина №117, яку Струєв і Шпакова вирішують пробурити неподалік с. Бужанка в Іваничівському районі,повинна дати відповідь - бути чи не бути вугільній галузі на Волині.

І ось у жовтні 1948 року прийшов довгоочікуваний успіх: під шаром крейди і глини на глибині більше ніж три сотні метрів виявлено пласт вугілля товщиною один метр і п'ятнадцять сантиметрів. Цей день став днем відкриття нового вугільного родовища.

У грудні 1949 року в м. Володимир-Волинському Волинської області створено трест "Західшахтобуд" комбінату "Українавуглебуд" для проведення будівництва підприємств з видобутку вугілля на Західній Україні. Керуючим трестом призначили Д. Вітрика.

Вирішальним у розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну був 1950 рік. Найбільші об'єми пошукових робіт виконані саме тоді. До кінця року геолого-пошукові роботи на перспективній вугленосній смузі були закінчені, розвідані запаси затверджені, а геологічні матеріали передані для проектування і будівництва вугільних шахт.

Розробка Львівсько-Волинського басейну почалася з Волинського родовища і перші шахти будуються на Волині. У 1950 році трудівники тресту " Західшахтобуд" розпочали роботи з будівництва шахт нового вугільного родовища.

У цьому ж 1950 році, в липні на околиці села Дорогиничі було закладено першу шахту не лише на Волині, але й у Львівсько-Волинському басейні потужністю 1000 тонн вугілля на добу. Шахта №1 "Нововолинська" здана в експлуатацію в червні 1954 року.

У вересні 1950 року біля села Русовичі Іваничівського району розпочато будівництво шахти №2 "Нововолинська", та на території села Будятичі проводились роботи зі спорудження шахти №3 "Нововолинська". Будівництво очолив І. Фомін.

У 1951 році розпочато будівництво ще одного вугільного підприємства - шахти №4 "Нововолинська" на околиці села Дорогиничі. Вона була здана в експлуатацію в червні 1956 року.

З Підмосков'я на будівництво шахт Волині у 1950 році прибув з бригадою у складі 12 чоловік шахтар з діда-прадіда Ф. Булахов.

10 квітня 1951 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР засновано селище нововолинських шахтарів у складі Іваничівського району. Йому дали назву "Нововолинське".

Першим поселенцям нового селища - його будівельникам - належало в короткий термін збудувати шахти, житло, підприємства будматеріалів та для ремонту будівельних і шахтних машин, прокласти понад 30 км залізничних та шосейних доріг. А крім того - школи, лікарню, клуб, бібліотеки,їдальні, побутові майстерні.

У березні 1950 року зібрано перший дерев'яний будинок майбутнього міста Нововолинська, де розмістилась будівельна контора. Цього ж року відкрито першу школу, яка називалась Низкиничівська восьмирічна школа №2, де директором було призначено Н. Сулогубову. А в грудні відкрила двері лікарня на 15 ліжок, в якій працювало 2 лікаря.

30 серпня 1951 року вперше у новозбудованому клубі відзначили професійне свято - День шахтаря.

У червні 1952 року розпочато будівництво шахти №5 "Нововолинська" поблизу села Грибовиця Іваничівського району, яка стала до ладу 20 червня 1959 року. Начальником будівництва вугільного підприємства був призначений П. Лукашов. Проектна потужність шахти 450 тис. тонн вугілля в рік.

У 1954 року розпочато будівництво шахти №7 "Нововолинська" неподалік с. Біличі і шахти №8 "Нововолинська" поблизу села Низкіничі Іваничівського району, які стали до ладу відповідно в листопаді 1957 року і в листопаді 1959 року. Так як на спорудженні шахти №8 "Нововолинська" працювало багато молоді, їй у листопаді присвоїли звання " Нововолинська-Комсомольська", а в квітні 1960 року - ім. В. І. Леніна.

У 1954 році для шахто будівельників і шахтарів шахт №6 і №7, розташованих на значній віддалі від Нововолинська, Розпочалося спорудження окремого селища на 3 тис. жителів, яке дістало назву Жовтневе.

Шахта №9 " Нововолинська" почала споруджуватися у вересні 1955 року на межі сіл Литовеж і Стара Лішня Іваничівського району і була здана в експлуатацію 29 жовтня 1963 року.

Середній термін будівництва вугільних підприємств басейну, введених в експлуатацію до 1962 року, складав 5 років і 2 міс. У досить короткий термін - за 3 роки і 9 міс. - побудована шахта №6 "Нововолинська"

У зв'язку з тим, що обсяг робіт значно збільшився, шахто будівельний трест "Західшахтобуд" 13 листопада реорганізовано в комбінат "Укрзахідшахтобуд" і переведено у м. Сокаль Львівської області.

На базі Волинського раду правління для поліпшення керівництва волинськими шахтами в серпні 1956 року створено трест "Нововолинськвугілля". У серпні 1956 року керуючим трестом призначили І. Гайдаша, а головним інженером - А. Димова.

Станом на 1 січня 1957 року в трест "Нововолинськвугілля" входили шахти №1,2,3,4,5,6, центральні електромеханічні майстерні, вантажно-транспортне і житлово-комунальне управління, відділ матеріально-технічного постачання, навчально-курсовий комбінат, житлово-будівельне управління.

Першими керівниками - начальниками нововолинських шахт були призначені: О. Кисельов - шахта №1, О. Нечаєв - шахта №2, М. Гоїк - шахта №3, В. Павлов - шахта №4, В. Щербаков - шахта №5, І. Кравченко - шахта №6, Ю. Рамме - шахта №7, С. Логвиненко -шахта №8, В. Сажнєв - шахта №9.

У липні 1996 року в Нововолинську Міністерством вугільної промисловості України утворена Західно-Українська дирекція з реструктуризації шахт. У серпні 1996 року почалась їх фізична ліквідація. Згідно з наказом Мінвуглепрому України №342 від 15.07.1996 року шахти №2 і №3 передані в новостворену дирекцію, а в лютому 1999 року завершилась їх фізична ліквідація. Через рік така доля спіткала шахти №6 і №7, потім №4 і №8.

В експлуатації залишились шахти №1,5,9, "Бужанська" та Нововолинський ремонтно-механічний завод. У вересні 1998 року створено ВО "Волиньвугілля". До її складу увійшли: шахта №1 (директор В. Рудець), шахта "Бужанська" (директор Б. Лопушанський), шахта №5 "Нововолинська" (директор В. Тесленко), шахта №9 "Нововолинська" (директор О. Горбунов), ремонтно-механічний завод (директор В. Воропаєв), "Волиньвуглепостач" (директор Н. Трачук).

З робочими візитами в ДП "Волиньвугілля" останніми роками побували міністри вугільної промисловості С. Тулуб, С. Сташевський, В. Тополов, В. Полтавець, керівники Мінвуглепрому України М. Красько, Ю. Ященко.

Ще у квітні 1989 року розпочалось будівництво шахти №10 "Нововолинська". Необхідність її спорудження зумовлена вибуттям виробничих вуглевидобувних потужностей у зв'язку із закриттям Нововолинської групи шахт №2,3,4,6,7,8 та необхідністю відтворення основних фондів у вугільній галузі України.

Генеральний проектувальник новобудови - інститут укрНДІ проект м. Київ. Директор інституту - Герой України М. Сургай, головний інженер проекту - Г. Варавко. Шахта будується виключно за рахунок Державних бюджетних коштів.

Її введення в експлуатацію забезпечить збільшення видобутку вугілля у Львівсько-Волинському басейні в обсязі 900 тис. тонн на рік та енергетичні потужності Добротворської та Бурштинської ТЕС. Освоєння проектної потужності передбачається пуском в експлуатацію чотирьох лав на верхньому горизонті 355 м.

Будівництво вугільного підприємства здійснює Державне підприємство "Дирекція по будівництву об'єктів" Мінвуглепрому України, яке спеціально створене у Західному регіоні України для виконання робіт з капітального будівництва вугільної промисловості.

За участю будівельної дирекції упродовж 55 років введено в дію 22 шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну, ЦЗФ "Червоноградська", збудовані шахтарські міста Нововолинськ та Червоноград.

Сумлінно і наполегливо виконують свої завдання і обов'язки: В. Романюк, Ю. Стецюк, М. Богомазюк, О. Мисанюк, С. Петрощук, В. Бичик, М. Войтюк, О. Лукашук, В. Кравчук, С. Орешкова.

Затримка у 2002 році фінансування призвела до неможливості подальшого ведення гірничо-прохідницьких робіт. Через недостатнє та несвоєчасне фінансування в період 1996-2003 років та припинення фінансування з жовтня 2002 року по липень 2003 року термін вводу в експлуатацію будови перенесений на 2009 рік.

Усіма учасниками будівництва взятий курс на прискорення введення в експлуатацію вугільного підприємства, згідно з розробленими заходами та оптимізованими графіками виконання робіт на основі застосування прогресивних технологій, енергозберігаючих матеріалів і ресурсів.

У 2006-2007 роках кількість працюючих на будові зросла до 1072 чол., в тому числі на гірничих роботах зайнято 817 чол.,на об'єктах поверхні - 255 чол., із загальної чисельності працюючих 65% - місцеві мешканці.

У 2007 році в порівнянні з минулим періодом будівництво об'єктів поверхні і виконання будівельно-монтажних робіт зросло у 3,1 раза, темпи проходки у 4,3 раза.

Станом на 1 червня 2008 року пройдено 5,5 км гірничих виробок, будівельна готовність будови становить 72,1%.

Згідно з наказом Мінвуглепрому України з 3 жовтня 2006 року з метою здійснення оперативного контролю на період будівництва та пуску в експлуатацію першого етапу підприємства була створена Дирекція з пуску в експлуатацію шахти №10 "Нововолинська".

На посаду першого її керівника з жовтня 2006 року призначений С. Керез, а головним інженером з листопада 2006 року А. Гальченко. З квітня 2007 року " Дирекцію з пуску в експлуатацію шахти № 10 "Нововолинська"" очолює О. Лобач, а на даний час - І. Костик.

Отже, гірнича історія Нововолинська поповнюється новою сторінкою, хоч і пишеться вона довго і важко [1].

Промисловість

Будівельна галузь молодого Нововолинська активно розвиватися почала на початку 50-х років. Активно розвиватися стала на початку нового десятиліття. А найбільшої потужності вона досягла в кінці 80-х років. Тоді її представляли державні підприємства, серед яких були безпосередньо міські, так і структурні підрозділи (дільниці) трестів чи об'єднань, що знаходилися в Луцьку і на Львівщині. У Нововолинську тоді діяли підприємства:

1. Завод залізобетонних виробів

2. Завод залізобетонних виробів об'єднання "Укрзахідвугілля"

3. Будівельне управління "Нововолинськпромбуд"

4. Цегельний завод

5. Деревообробний комбінат

6. Ремонтно-будівельне управління об'єднання "Укрзахідвугілля"

7. Нововолинська дільниця Луцького управління механізації

8. Асфальтний завод

Період економічної кризи, який розпочався розпадом СРСР (90-і роки минулого сторіччя), негативно позначився на усіх галузях життєдіяльності міста, не обминувши будівельної . У важких умовах не всі підприємства вижили. І нині з карти міста зникли завод залізобетонних виробів об'єднання "Волиньзалізобетон", будівельне управління "Нововолинськпромбуд".

Решта підприємств, наведених у переліку, пережили важкий період, і деякі - з великими втратами. Новітня історія одних пишеться з продовженням, інших - з чистого аркуша. Змінилися або частково або й повністю їхні назви, форма власності, підпорядкування. Натомість з'явилися нові будівельні організації - приватні. Загалом сьогодні приємно зазначити, що з обличчя будівельної галузі Нововолинська зникли риси застійного періоду і почалося нове дихання. Ще років п'ять тому над містом не височіла жодна стріла висотного будівельного крана. Нині ми ж вбачаємо риси відродження у тому, що добудовуються житлові будинки, які стояли незавершеними понад 10 років, зводяться об'єкти соцкультпобуту, посиленими темпами завершується спорудження шахти №10.

Завод залізобетонних виробів

Будівництво підприємства розпочалося в 1953 році, а введене в експлуатацію у серпні 1955 року. Його замовником був комбінат "Укрзахідшахтобуд". Проектна потужність становила 10 тис.куб.м збірного залізобетону і 4 тис.куб.м бетонних каменів на рік.

З 1966 року завод переведений у підпорядкування Міністерства сільського будівництва, поповнивши об'єднання "Укрсільбудіндустрія". Із введенням у дію нових цехів і полігонів з випуску елементів елеваторів та дорожніх плит потужність досягла 27,4 тис.куб.м залізобетону на рік. На цих потужностях у 1977 році випущено 51,5 тис.куб.м залізобетону, який відправлявся у 18 областей України, а дорожні плити - у Тюменську область.

Із серпня 1990 року по лютий 1992 підприємство підпорядковувалося тресту "Луцькагробуд", наступні три роки - тресту "Волиньсільбуд". 19 серпня 1995 року завод перетворений у відкрите акціонерне товариство "Нововолинський завод залізобетонних виробів".

Першим директором було призначено Іванова Миколу Семеновича. З 1974 по 1993 рік ним керував Кирилюк Григорій Якович. Починаючи з 1994 року, й досі колектив очолює Хиля Василь Іванович. Упродовж останніх 12 років він є головою правління цього ВАТ.

На підприємстві трудиться п'ять ветеранів праці, які віддали йому понад 35 років роботи. Це, зокрема, М.М. Головенко, С.К. Пазуха, І.І. Власюк, Н.Д. Климко, Є.О. Гах. Понад два десятиріччя не зраджують свого колективу ще більше 40 чоловік. За роки на заводі склалися трудові династії Климків, Головенків, Ковальчуків, Олексюків, Киричуків, Рибалок. Працюють і подружжя, такі як Франчуки, Чолаки, Костючики, Бойки, Давидчуки, Мацьохи, Кулікови.

Сьогодні завод виготовляє блоки стін підвалів, плити перекриття багатопустотні, дорожні й для промислових будівель, а також лотки і плити теплотрас, марші та сходові площадки, бордюри, перемички, товарний бетон, розчин та іншу продукцію. Для підприємств і населення реалізує цемент, щебінь, пісок, арматурну сталь.

Про його виробничо-економічну діяльність свідчать показники: у 2006 році випущено продукції на суму 4901,2 тис. грн., у 2007 році - 5347,7 грн.

Завод залізобетонних виробів об'єднання "Волиньзалізобетон"

Завод залізобетонних виробів об'єднання "Волиньзалізобетон", який знаходився за адресою вул. Сокальська, 5, діяв за таким же профілем. У період нестабільності підприємство стало занепадати. Сьогодні воно не діє, колектив розпався, і його майбутня доля остаточно не визначена.

Будівельне управління "Нововолинськпромбуд"

"Не судилося переступити поріг нового тисячоліття заводу залізобетонних виробів об'єднання "Волиньзалізобетон" структурному підрозділу тресту "Західшахтобуд". Така ж доля випала й одному з найпотужніших у Нововолинську підприємств - будівельному управлінню "Нововолинськпромбуд", яке було в підпорядкуванні іншого тресту, що знаходився у Луцьку. Сьогодні, на жаль, ці обидва підприємства практично не існують. Майно "Нововолинськпромбуду" в роки незалежності України було за безцінь розпродане, розграбоване, знищене, а його досвідчені кадри в пошуках роботи розбрелися по всіх усюдах. Зрозуміло, однак, що їхня самовіддана праця знайде достойне місце в історії міста, яке вони з першого кілочка звели на пустищі. Кращі будівельники: В.Д. Грицай, В.М. Линник, Р.А. Бояр, М.Т. Лазарук, П.М. Дацюк, М.І. Старостенков, В.М. Юр, О.Т. Богатчук, О.Д. Ворона.

Цегельний завод

У 1953 році стала до 1-а черга підприємства потужністю 5 млн. штук цегли на рік. Згодом потужність зросла до 43 млн. штук.

У 1974 році цегельний завод реорганізовано в заводоуправління будівельних матеріалів.

А з 2002 року - це приватне підприємство під назвою "Новобуд" з виробничою потужністю 5,5 млн. штук цегли на рік. Середня чисельність працівників сьогодні складає 115 чоловік.

Деревообробний комбінат

На базі деревообробних майстерень 30 грудня 1953 року завершене будівництво деревообробного комбінату. У часи виробничого підйому там виготовляти вікна, двері, підлогу, паркет та інше для новобудов міста. У колективі трудилося майже 250 чоловік. Багато років підприємство очолював О.П. Жигалюк, у трудовій біографії якого були виборні посади голови міської ради і голови міськвиконкому.

Із липня 2003 року на частині виробничих площ ВАТ "Нововолинський деревообробний комбінат" відкрите ТзОВ "Класік", підприємство з виробництва сучасних ламінованих столярних виробів, вагонки.

Ремонтно-будівельне управління

Підприємство утворилося 1971 році на базі ремонтно-будівельної дільниці, яка була підпорядкована міському управлінню житлово-комунального господарства і розміщувалося на території житлово-експлуатаційної контори №1. На перших порах воно залишалося у складі УЖКГ, а в 1973 відділилося і як самостійна структура одиниця увійшло до складу об'єднання "Укрзахідвугілля". Із 5 червня 2002 року на його базі створюється комунальне підприємство "Рембудсервіс".

Луцьке управління механізації

Чимало добрих справ на рахунку ЛУМу (Нововолинської дільниці), яке надає послуги механізмами на новобудовах. Його адреса незмінна - вул. Автобусна, 7а. Тривалий час ним керував І.М. Дукельський. Нині підприємство очолює М. Є. Драган [1].

Населення

· міське населення 50,4 %

· сільське 49,6 %

№	Національність	Відсоток від загальної к-сті
1.	Українці	96,95%
2.	Росіяни	2,38%
3.	Білоруси	0,30%
4.	Поляки	0,7%
5.	Грузини	0,3%
6.	Німці	0,2%

3. Політичний устрій

3.1 Органи місцевого самоврядування

Віктор Сапожніков - Нововолинський міський голова.

Народився в 1954 році у Донецькій області в сім'ї шахтаря, одружений, за освітою інженер-будівельник. Із 1959 року - у Нововолинську. Працював майстром, виконробом, начальником дільниці, головним інженером управління, головою планової комісії, першим заступником голови міськвиконкому та міської ради. Із 1996 по 1998 рік виконував обов'язки міського голови. Із 1998 року неодноразово обирається Нововолинським міським головою.

Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. Має відзнаки "Шахтарська слава" другого і третього ступенів, міжнародний орден Миколи Чудотворця "За примноження добра на Землі". Три роки поспіль виборює титул переможця конкурсів "Людина року Волинського краю - 2007" і "Людина року Волинського краю - 2008", "Людина року Волинського краю - 2009", " Людина року Волинського краю - 2010" в номінації "Виправдана надія".

Рожелюк Володимир Дмитрович - секретар Нововолинської міської ради, перший заступник міського голови з 10 листопада 2010 р.

Народився 3 вересня 1954 року в с. Костільники Бучацького району Тернопільської області. Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка 1976 р. спеціальності фізика.

Сторонський Андрій Миронович - заступник міського голови з 10 листопада 2010 р.

Народився 30 вересня 1966 року в м. Володимир-Волинський Волинської області. Закінчив Тернопільський державний медичний університет 1991 р. спеціальності лікувальна справа.

Кошлатий Леонід Григорович - керуючий справами виконавчого комітету Нововолинської міської ради з 10 листопада 2010 р.

Народився 27 серпня 1953 року в с. Мишів Іваничівського району Волинської області. Закінчив Київський державний університет 1983 р. спеціальності журналістика [4].

3.2 Політичні партії та їхні осередки

Бадзюнь Богдан Миколайович (22.06.1970 р.) - власник автоцентр "Формула", Нововолинська міська організація політичної партії "Фронт Змін".

Бадзюнь Олег Володимирович (19.04.1970 р.) - приватний підприємець, Нововолинська міська організація партії "За Україну".

Бєльська Надія Іванівна (29.03.1953 р.) - завідуюча дошкільного навчального закладу №6, Нововолинська міська організація партії ВО "Батьківщина".

Бутинець Василь Степанович (14.06.1965 р.) - підприємець, Нововолинська міська організація "Партії Регіонів".

Буткевич Владислав Степанович (15.02.1957 р.) - директор Нововолинської ЗОШ №8, Нововолинська міська організація партії ВО "Батьківщина".

Власюк Володимир Миколайович (04.03.1976 р.) - приватний підприємець, Нововолинська міська організація партії"Свобода".

Гаврилюк Анатолій Миколайович (25.12.1951 р.) - директор комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго", Нововолинська міська організація партії ВО "Батьківщина".

Гудима Тетяна Петрівна (03.02.1963 р.) - заступник директора Нововолинської ЗОШ №8, Нововолинська міська організація партії "Народна Влада".

Жила Лариса Афанасіївна (24.02.1968 р.) - заступник директора НЕМК, Нововолинська міська організація партії "Наша Україна".

Лісова Алла Степанівна (25.05.1963 р.) - газета "Волинь-нова", власний кореспондент, Нововолинська міська організація партії ВО "Батьківщина".

Нагорний Андрій Євгенович (13.12.1979 р.) - директор ТОВ "Завод "Промлит", Нововолинська міська організація "Партії Регіонів".

Павлишин Андрій Григорович (20.05. 1987 р.) - декларант ТзОВ Нововолинська торгова компанія", Нововолинська міська організація політичної партії "Фронт Змін" [4].

Відомості

Щодо міських організацій політичних партій, зареєстрованих у встановленому законом порядку Нововолинським міським управлінням юстиції станом на 25.01.2013 року м. Нововолинськ Волинська область

Назва міської організації партії	Дата реєстрації, № свідоцтва про реєстрацію	Прізвище, ім'я по батькові керівника міської організації
Нововолинська міська партійна організація Всеукраїнської Партії "Нова Сила"	11.12.01р № 15	Квасюк Радіон Павлович
Нововолинська міська організація партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"	17.02.00. №30/33/12	Соколова Любов Миколаївна
Нововолинська міська організація Комуністичної партії України	12.01.94 №23/4/4	Юрченко Петро Іванович
Міська організація Конгресу Українських Націоналістів	13.11.95 №27/372р	Ковальчук Василь Петрович
Нововолинська міська організація Ліберальної партії України (оновленої)	18.09.01 №8	Желінська Людмила Михайлівна
Нововолинська міська організація партії Народного Руху України	06.03.00 №32/91/14	Захарчук Федір Миколайович
Нововолинська міська організація Народно-Демократичної партії України	24.04.97 №24/150р	Антощук Валерій Дмитрович
Нововолинська міська організація Партія Зелених України	05.11.01 №13	Левков Віктор Трофимович
Нововолинська міська організація політичної партії "Трудова Україна"	15.10.01 №12	Савчук Лідія Матвіївна
Нововолинська міський осередок Партії регіонів	30.08.01 №5	Самков Андрій Володимирович
Нововолинська міська організація Української Народної Партії	24.03.00 №31/52/13	Кравцова Любов Андріївна
Нововолинська міська організація Селянської партії України	26.03.01 №34/144/16	Швед Степан Петрович
Нововолинська міська організація "Всеукраїнське об'єднання "Свобода"	04.09.01 №6	Гольчук Олексій Михайлович
Нововолинська міська організація Української селянської демократичної партії	26.09.01 №11	Музичук Станіслав Назарович
Нововолинська міська організація Соціалістичної партії	09.12.93 № 21/6	Пивницький Микола Іванович
Нововолинська міська організація політичної партії " Наша Україна"	16.08.05 №117	Бадзюнь Віталій Миколайович

3.3 Громадські організації

Молодіжний клуб "Сіяч"

Братство вояків УПА ім. Клима Савура

Міжгосподарський спортивно-технічний клуб "Машинобудівник"

Громадська організація "Творчість"

Філія Союзу Українок м. Нововолинськ

Нововолинський міжрайонний комітет товариства сприяння обороні України

Нововолинський осередок суспільної служби України

Громадська ветеранська організація "Нововолинське товариство політв'язнів і репресованих"

Нововолинська міська організація Всеукраїнського об'єднанняветеранів "Злагода"

Мистецький клуб "Братове"

Нововолинська міжрайонна територіальна первинна організація УТОС

Спортивний клуб "Берсерк"

Російськомовна громада м. Нововолинська

Товариство мисливців і рибалок

Нововолинська координаційна рада Народного Руху України

Громадське об'єднання інвалідів шахтарської праці

Міське об'єднання громадян по захисту прав споживачів

Міська добровільна організація "Спілка Чорнобиль"

Нововолинська міська організація Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану

Громадський ДЮСК "Золота рукавичка"

Міська організація ветеранів війни і праці

Міське відділення організації "Жінки Волині"

Міська організація "За права людини і демократію"

Громадська організація захисту прав малого і середнього бізнесу "Бізнес-Волинь"

Нововолинське ветеранське громадсько-культурне товариство "Холмщина"

Громадська організація - центр психологічної, медичної реабілітації та юридичної підтримки "Логос"

Нововолинське міське громадське об'єднання "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка

Філія громадської благодійної організації "Інформаційний центр незрячих юристів України та допомоги інвалідам"

Міська молодіжна організація шоу-клуб "Азарт"

Міська організація Товариства Червоного Хреста України

Міське Товариство української мови

Благодійний фонд "Інваліди Чорнобиля"

Українсько-Польський Спільний благодійний фонд "Кентавр"

Громадсько-просвітницький інформаційно-тренінговий центр "Камертон"

Нововолинський міський фонд "Варта порядку"

Громадський дитячо-юнацький спортивний клуб "Сокіл"

Центр муніципальних реформ "Нововолинськ"

Нововолинське відділення Всеукраїнської громадської організації "Громадський контроль"

Громадська організація гаражного масиву "Любитель"

Нововолинський міський осередок дистрибютерів "ЛАНД"

Міська громадська організація "Діти війни 1941-1945"

Нововолинська міська організація "Православне братство в ім'я священномученика Арсенія Мацієвича"

Міська громадська організація "Нововолинське міське фізкультурно-спортивне товариство "Україна""

Міська організація інвалідів "Довіра"

Нововолинська Спілка підприємців [4].

3.4 Засоби масової інформації

1.	Аресеник Любов Іванівна	Волинська обласна державна телерадіокомпанія
2.	Жабровець Вадим Іванович	Кабельне телебачення ТзОВ "Нововолинське телебачення. Телефонія. Інтернет"
3.	Лісова Алла Степанівна	Газета "Волинь - Нова"
4.	Лісовий Ігор Сергійович	Газета "Наше місто"
5.	Пасько Микола Миколайович	ТзОВ "Радіо "Нова""
6.	Савчук Валентина Захарівна	Газета "Місто вечірнє"

Пріоритетні напрямки міського голови

1. Не допустити необґрунтованого закриття діючих вугільних підприємств. Забезпечити пуск в експлуатацію шахти № 10 "Нововолинська" у 2011 році.

2. Створити не менше шести тисяч робочих місць шляхом впровадження вже напрацьованих мною п'ятьох інвестиційних проектів та продовжити роботу по збільшенню робочих місць у місті та селищі. Особливу увагу приділяти працевлаштуванню молоді.

3. Реалізувати домовленості на рівні облдержадміністрації та Кабміну про відновлення пільг для інвесторів згідно із Законом про територію пріоритетного розвитку. На цій основі забезпечити додаткове до п'яти вказаних проектів залучення інвестицій.

4. Завершити реорганізацію всього житлово-комунального господарства міста. Особливу увагу звернути на облаштування в дворах спортивних та дитячих майданчиків, асфальтування прибудинкових територій, ремонт покрівель та заміну внутрібудинкових комунікацій.

5. З метою поліпшення якості води провести повну заміну водогону від Південного водозабору до міста. Для покращення теплозабезпечення, зменшення тепловтрат припинити діяльність котельні шахти № 3. Теплопостачання будинків здійснювати від котельні, що по вул. Кауркова, проклавши відповідні мережі.

6. Продовжити роботу по впровадженню енергозберігаючих технологій. Перевести котельню 15 Мікрорайону на водовугільне паливо.

7. Збудувати другу чергу полігону твердих побутових відходів. Продовжити виділення коштів міського бюджету на капітальний ремонт житла та придбання комунальної техніки.

8. Збудувати торгово-розважальний та спортивний комплекси.

9. Домогтися на 2014 рік включення в плани Урядів України та Польщі будівництво міжнародного переходу "Крилув - Кречів - Нововолинськ".

10. Першочергово виділяти асигнування на установи охорони здоров'я, освіти, культури, спорту та соціальний захист населення. Щорічно спрямовувати на ці галузі міського господарства кошти більші, ніж передбачається нормативами по Україні.

11. Після прийняття відповідних Законів України збільшити штат муніципальної поліції міста, забезпечити персоналом медвитверезник. Надавати фінансову допомогу правоохоронним органам, посилюючи вимогливість щодо боротьби зі злочинністю та забезпечення охорони громадського порядку.

12. Здійснювати співфінансування з міського бюджету державних спортивно-молодіжних програм. Завершити реконструкцію міського стадіону. Проводити фінансування СОКу "Шахтар", залучаючи спонсорську допомогу.

13. Продовжити будівництво багатоповерхового житла із залученням державних програм, в тому числі іпотечних та житлово-молодіжних. Виділяти ділянки під індивідуальне будівництво з використанням земель навколишніх сільських рад за домовленістю.

14. Покращити роботу дозвільного центру для підприємців, максимально спростити видачу дозволів службами землеустрою, архітектури, пожежного нагляду тощо.

15. Продовжити роботу по водопониженню, прокладанні каналізаційних та інших комунікацій, благоустрою на околицях міста.

16. Вживати додаткові заходи щодо соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, малозабезпечених, одиноких та непрацездатних людей, функціонування реабілітаційного центру, пільгового проїзду в транспорті, надання безкоштовних обідів тощо.

17. Підтримувати міжконфесійний мир і злагоду, постійно працювати над створенням рівних умов для релігійних об'єднань громадян міста та селища. Консолідовувати міські осередки партій, рухів та громадських організацій на вирішення міських проблем [5].

Партнерські зв'язки

Порядковий номер	Місто/регіон	Держава	Рік підписання угоди	Співпраця
1.	м. Грасс	Франція	27.08.2000 р.	Промисловість, транспорт, торгівля, культура, освіта, спорт
2.	м. Барановичі	Білорусь	27.08.2000 р.	Промисловість, транспорт, торгівля, культура, освіта, спорт
3.	м. Біліна	Чехія	27.08.2000 р.	Промисловість, транспорт, торгівля, культура, освіта, спорт
4.	Повіт Отвоцький	Польща	26.11.2003 р.	Місцеве самоврядування, економіка, культура, спорт, суспільні проблеми
5.	м. Грубешів	Польща	19.11.2004 р.	Прикордонне співробітництво
6.	м. Білгорай	Польща	28.08.2008 р.	Господарська, суспільна
7.	М. Кельме	Литва	30.08.2008 р.	Промисловість, транспорт, торгівля, культура, освіта, спорт
8.	м. Риманув	Польща	28.05.2009 р.	Господарська, суспільна та культурна
9.	м. Резекне	Латвія	28.08.2009 р.	Промисловість, транспорт, торгівля, культура, освіта, спорт

Символіка міста і держави

12 серпня 1997 р. Нововолинська міська рада прийняла рішення за №25/6 "Про міську геральдику":

"Враховуючи підсумки конкурсу проектів герба і прапора міста та позицію Українського Геральдичного Товариства, міська Рада вирішила:

1. Затвердити прапор міста, запропонований Андрієм Греличом, головою Українського Геральдичного Товариства.

2. Затвердити герб міста, запропонований місцевим художником Лунюком Леонідом Петровичем.

Хоругва являє собою квадратне полотнище, розділене горизонтально на 3 рівні частини. Верхня - зелена, середня, в центрі якої знаходиться срібний хрест - червона, нижня - чорна. Кольори хоругви символізують: зелений - нове молоде покоління; червоний зі срібним хрестом - розташування міста на Волині; чорний - вуглевидобувна промисловість.

Основою герба служить щит, закруглений до низу. На червоному полі щита розміщена і половина білого хреста, над ним піраміда, яка складається із десяти чорних пірамід. За основу взято суцвіття каштану. Кольори герба символізують: червоний та білий - Волинь, чорні піраміди - вуглевидобувна промисловість.

28 серпня 1990 р. Нововолинська міська рада прийняла рішення №34 "Про національну символіку", яким визначалось підняття і встановлення постійно над приміщенням міської ради українського національного прапора [3].

Висновки

Внаслідок проведеного науково - дослідного завдання зробила такі висновки, що Нововолинськ є одним з наймолодших міст України пріоритетного розвитку. Але не дивлячись на його вік воно має досить розвинену інфраструктуру, багатонаціональний склад населення, культурну та духовну спадщину, якою Нововолинці можуть сміло гордитися. Крім того в місті існують філіали вищих навчальних закладів, що дають перспективу розвитку наукового потенціалу міста. Яскраво показано, що міський голова спрямовує свої зусилля на створення добробуту для жителів міста. Місто живе багатим культурним та спортивним життям. Хоча воно і молоде, проте має свої звичаї, традиції, які оберігаються та примножуються з року в рік.

Нововолинськ - місто майбутнього, це мій дім і моя головна мета - зробити все для того, щоб проживання у місті було затишним і приємним. Я з гордістю можу казати, що я нововолинянка.

Список використаних джерел та літератури

1. Нововолинськ та околиці. Край шахтарської праці : - Історико-публіцистичні нариси. - Львів: ДП "Видавничий дім УКРПОЛ", 2008. - 164с.

2. Мамина криниця - поетичний альманах - Нововолинськ: Видавнича група "Формат", 2011р. - 104с.

3. Колбун Зосим Павлович - "Нововолинськ: новітня історія в національно-демократичному, соціальному та духовному вимірах 1989-1999". - Нововолинськ: Видавництво "Мінотавр", 2006р. - 272с. / 32 Іа.

4. [Електроннний ресурс]. - Режим доступу: www.novovolynsk-rada.gov.ua

5. [Електроннний ресурс]. - Режим доступу: http://sapozhnikov.com.ua/

6. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Волинська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П.Т. Тронько (голова) та ін. - К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. - 746 с.

Размещено на Allbest.ru

...