Політична система країни - Австралії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

КУРСОВА РОБОТА

ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА КРАЇНИ - АВСТРАЛІЇ

Виконав студент першого курсу групи ЕМО-103

Факультету ФЕтаУ, спеціальності: 6601

Лизогуб Андрій

Викладач: Деменко О.Ф.

Київ

2016



План

1. Державно-політичний устрій

1.1 Політична система Австралії

1.2 Виконавча влада

1.3 Законодавча влада

1.4 Судова влада

1.5 Політичні партії

1.6 Зовнішня політика

1.7 Збройні сили

1.8 Державна символіка

2. Основні поняття

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Офіційна назва -- Австралія (англ. Australia). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 року за межами країни країна називається просто Австралія а уряд -- австралійським, в межах країни -- Австралійський Союз і уряд Союзу.

Назва країни походить з латинської Terra Australis, що означає «південна земля». Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками.

Австралійський Союз входить до складу Британської Співдружності Націй. Конституція Австралійського Союзу набула чинності з 1 січня 1901. Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць, до яких належать -- столиця Канберра і Північна Територія. Найвища законодавча влада належить федеральному парламентові, до складу якого входять король (королева) Великої Британії, що його (її) представляє призначений ним (нею) генерал-губернатор і дві палати: палата представників, що обирається пропорційно до загальної кількості населення штату на 3 роки, і сенат, куди обирається по 10 сенаторів від кожного штату строком на 6 років. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. Місцевими справами відають органи самоврядування -- виборні ради. Ці ради перебувають під наглядом урядових органів.

Мета створення даного реферату: Вияснити політичний устрій Австралії. політичний устрій австралія уряд

Мої завдання полягають в наступному:

З'ясувати політичний устрій Австралії.

З'ясувати його особливості.



1. Державно-політичний устрій

1.1 Політична система Австралії

Згідно з Конституцією Австралії, країна являє собою федеративну державу з конституційно-монархічною формою правління. Політика в країні проводиться в рамках парламентської демократії. Монарх Великобританії є монархом Австралії, і його влада на території країни представлена генерал-губернатором. Влада монарха на території окремих штатів і територій, що входять до складу країни, представлена губернаторами та адміністраторами. Однак монархія в Австралії має в основному церемоніальні та історичне значення. По своїй суті, політична система Австралії являє собою парламентську демократію. Мешканці країни обирають законодавчі органи кожної території і штату, що входять до складу федерації, а також двопалатний федеральний парламент Австралії, який являє собою гібрид парламенту Великобританії, діє на основі Вестмінстерської традиції, а також елементів унікальної австралійської федеральної практики.

Австралія - конституційна монархія, федеральна держава у складі Співдружності.

Глава держави - королева Великобританії Єлизавета II, представлена генерал-губернатором, якого призначають за рекомендацією австралійського уряду.

При генерал-губернаторові є консультативний орган - Федеральна виконавча рада, члени якого призначаються генерал-губернатором.

Генерал-губернатор Квентін Брайс, присяги 5 вересня 2008.

Законодавча влада належить федеральному парламенту у складі королеви, представленої генерал-губернатором, сенату у складі 76 сенаторів і Палати представників у складі 150 депутатів.

72 члена сенату обираються загальним голосуванням на 6 років (по 12 сенаторів від кожного штату).

4 сенатори (по 2 від територій) обираються загальним голосуванням строком на три роки.

Палата представників обирається шляхом загального прямого голосування терміном на 3 роки.

Кількість депутатів, що обираються в кожному штаті, визначається пропорційно кількості населення відповідного штату, але не повинно бути менше 5 чоловік.

Від Північної території в палату представників обирається один представник, від Австралійській столичній території - два представника.

Основи державно-правової системи

Австралія -- держава Співдружності (англ. Commonwealth realm), в якому прихильники республіканської форми правління мають найбільш сильні позиції. Основним законом держави є конституція, схвалена королевою Вікторією в 1900 році. Конституційної силою володіють також інші законодавчі акти, наприклад, «Акт про прийняття Вестмінстерського статуту» та «Акт Австралії».

В Австралії часто піднімається питання про республіканської форми правління. У лютому 1998 року в Канберрі пройшов Конституційний конвент, де більшість делегатів проголосувала за перетворення Австралії в республіку. У 1999 році за підсумками конвенту був проведений референдум про встановлення республіканської форми правління. За республіку проголосувало 45,13 % учасників. Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного в кінці 2005 року, 46 % австралійців бажають, щоб Австралія стала республікою. Лише 34 % вважають, що главою держави повинен бути британський монарх, при цьому 52 % не бажають, щоб наступним королем став Принц Уельський Чарльз, якого бажають бачити майбутнім главою країни лише 29% громадян Австралії. Багато спостерігачів вважають, що королева Єлизавета II стане останнім британським монархом, який очолював Австралійський Союз. У березні 2007 року прем'єр-міністр Австралії Джон Говард висловив сумнів, що Австралія стане республікою, поки при владі перебуває нині чинна королева Єлизавета II.

1.2 Виконавча влада

Керівником виконавчої гілки влади в Австралії є прем'єр-міністр, в даний час -- Малкольм Тернбулл.

Формальним главою держави, королевою Австралійського Союзу, є Єлизавета II. Королева стверджує генерал-губернатора, який має повноваження втручатися у разі конституційної кризи, а в звичайний час грає виключно представницьку роль.

Генерал-губернатор також є головнокомандуючим Збройними силами Австралії, представляючи на цій посаді королеву. За конституцією Австралії, незважаючи на те, що Єлизавета II є в одній особі королевою Австралії і Великобританії, її владу і вплив здійснюється абсолютно по-різному на території двох країн.

Прем'єр-міністр обирається за дорученням генерал-губернатора. Прем'єр-міністром завжди стає тільки лідер партії або коаліції з підтримкою більшості в Палаті представників. Єдиним випадком, коли сенатор ставав прем'єр-міністром, було обрання прем'єр-міністром Джона Гортона, який згодом залишив свій пост в Сенаті і став членом Палати представників (також був час, коли сенатор Джордж Пірс був виконуючим обов'язки прем'єр-міністра протягом семи місяців 1916 року, в той час як Вільям Хьюз був за кордоном).

Кабінет міністрів Австралії призначається генерал-губернатором за рекомендацією прем'єр-міністра Австралії.

Міністри, які безпосередньо входять у кабінет, називаються старшими міністрами (англ. Senior Cabinet minister). У засіданнях кабінету беруть участь тільки старші міністри, хоча і інші міністри можуть бути присутніми, якщо на порядку денному стоїть область їх діяльності. Зустрічі кабінету проходять під головуванням прем'єр-міністра.

1.3 Законодавча влада

Склад Палати представників / Сенату на листопад 2011 року.

Австралія має двопалатний федеральний парламент, що складається з Сенату (верхньої палати) з 76 сенаторів і Палати представників (нижньої палати) з 150 депутатів. У парламент також входить королева Великобританії (представлена генерал-губернатором). Австралійський Парламент є шостою за віком безперервної демократією у світі.

Депутати нижньої палати обираються по одномандатних округах. Депутати обираються на 3 роки за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості з кращим (преференційними) голосуванням. Жоден штат не може бути представлений менш ніж 5 депутатами.

У Сенаті кожен з 6 штатів представлений 12 сенаторами, а кожна територія -- двома. Вибори в Сенат проходять за партійними списками. Сенатори обираються на 6 років. Кожні три роки переобирається половина Сенату.

Уряд формується з депутатів нижньої палати, причому лідер партії (чи коаліції партій) більшості автоматично стає прем'єр-міністром.

Партія	Сенат	Палата
Лейбористська партія	72	31
Ліберальна партія	44	24
Ліберальна національна партія Квінсленда	21	6
Національна партія	6	3
Аграрна ліберальна партія	1	1
Незалежні депутати	4	1
Зелені	1	9
Національна партія Західної Австралії	1	--
Демократична лейбористська партія	--	1
Всього місць	150	76



1.4 Судова влада

Верховний суд Австралії є вищим в австралійському судової ієрархії і останньою інстанцією апеляційного суду в Австралії. Він є як судом першої інстанції, так і апеляційний, має право судового розгляду законів, прийнятих парламентом Австралії і парламентами штатів, і інтерпретує Конституції Австралії. Верховний суд наділений повноваженнями щодо статті 71 Конституції україни, яка наділяє його судовою владою в Австралійському Союзі. Був заснований у відповідності з Законом про судову систему 1903 року. Верховний суд складається з семи суддів: голови Верховного суду Австралії, в даний час Роберт Френч, і шість інших суддів.

Верховні суди штатів також вважаються вищими судами, тобто володіють необмеженою юрисдикцією щодо судових спорів, а також є вершиною судової ієрархії в межах своєї юрисдикції. Вони були створені згідно з конституціями відповідних штатів або актами про самоврядування для Австралійської столичної території і Північній Території. Апеляції можуть бути подані до Верховного суду Австралії з верховних судів штату.

Нижчестоящі суди вторинні по відношенню до вищим судам. Їх існування встановлюється законодавчо, і вони володіють владою приймати рішення з питань, які їм відведе парламент. Рішення нижчестоящих судів можуть бути оскаржені у Верховному суді даній області, а потім у Верховний суд Австралії.

Призначені судді іноді можуть бути пов'язані з тією чи іншою партією або парламентською фракцією (як коаліційні, так і лейбористські уряди в різний час призначали суддями колишніх генеральних прокурорів), і подібна практика призначення суддів допомагає відсікати тих кандидатів у члени Високого суду, які не поділяють подань кабінету завдання верховної судової інстанції.



1.5 Політичні партії

Австралія має м'яку двопартійну політичну систему, при якій переважне значення в політичному житті країни мають дві основні політичні партії (або партійні коаліції), а іншим партіям і незалежним кандидатам вкрай складно завойовувати місця в парламенті. Тим не менше, використання системи преференційного голосування (при якій виборець проставляє у виборчому списку цифри проти прізвищ кандидатів, відповідні порядку, в якому він за них голосує) робить потрапляння в парламент для партій, що не входять в так звану дуополію, кілька більш простим завданням, ніж в інших англомовних країнах, включаючи США.

Виборча система пропорційного представництва дозволяє цим партіям завойовувати місця в Сенаті і у верхніх палатах законодавчих зборів штатів і територій, але не в національній Палаті представників.

Для того щоб зареєструватися як політична партія заявники повинні розробити хартію з викладом основ ідеології партії, а також мати у своєму складі принаймні одного члена парламенту або 500 виборців. Партія може бути позбавлена реєстрації, якщо вона не відповідає цим вимогам.

Основні партії Австралії -- Лейбористська (англ. Australian Labor Party; створена в 1891 році), Ліберальна (англ. Liberal Party of Australia; 1944 рік) і Національна (англ. National Party of Australia; 1916 рік).

Коаліція Ліберальної і Національної партій перебувала при владі з 1996 по 2007 рік, а з 2004 року контролювала і Сенат. На парламентських виборах 2007 року, однак, більшість у нижній палаті отримали лейбористи, які в той період мали більшість у всіх штатах і територіях держави.

На виборах 2013 коаліція лібералів, Національної партії, Ліберальної національної партії Квінсленда і Аграрної ліберальної партії здобула перемогу і сформувала уряд на чолі з лідером Ліберальної партії Тоні Эбботтом.

Вибори

На федеральному рівні вибори проводяться не рідше, ніж раз на три роки. Прем'єр-міністр може порадити генерал-губернатору призначити вибори в Палату Представників у будь-який час, але вибори в Сенат можуть бути проведені тільки в певні періоди, визначені Конституцією Австралії. Останні Австралійські федеральні вибори відбулися 7 вересня 2013 року.

Палата представників обирається з допомогою австралійської рейтингової системи голосування, яка в підсумку перерозподіляє голоси виборців малих партій між двома лідируючими за результатами виборів партіями. Сенат обирається за допомогою системи єдиного переданого голосу, що призводить до більшої представленості невеликих партій в Сенаті. Більшу частину останнього тридцятиріччя підтримується баланс сил, в результаті чого ні уряд, ні опозиція не мають повного контролю над Сенатом. Дане обмеження їх влади часто змушує уряди заручатися підтримкою невеликих партій або незалежних кандидатів, щоб забезпечити успіх своїм законодавчим ініціативам. Легкість, з якою дрібні партії можуть забезпечити собі представництво в Сенаті порівняно з Палатою Представників, передбачає, що ці партії найчастіше зосереджують свої зусилля на забезпеченні представництва у верхній палаті. Це вірно також і для рівня штатів (тільки дві території і Квінсленд мають однопалатні легіслатури). Незначним партіям рідко вдається завоювати місця в Палаті Представників.

Ідеологія

В австралійській політичної культури Коаліція (Ліберальна Національна партії) вважається правоцентристсьхкої, а Лейбористська партія вважається лівоцентристської. Австралійський консерватизм в основному представлений Коаліцією, разом з австралійським лібералізмом, під яким мається на увазі свободнорыночный економічний неолібералізм, а не лівоцентристський соціальний лібералізм, як у Сполучених Штатах і Великобританії. Лейбористська партія розглядає себе як соціал-демократична, хоча вона проводить неоліберальну економічну політику починаючи з прем'єр-міністра Боба Хоука.

Квінсленд, поряд із Західною Австралією і Північною Територією, розглядаються як переважно консервативні. Вікторія, Південна Австралія, Тасманія, а також Австралійська столична територія вважаються порівняно соціал-ліберальними. Новий Південний Уельс часто розцінюється як політично помірного штату.

1.6 Зовнішня політика

Австралія проводить активну зовнішню політику, спрямовану на зміцнення міжнародної безпеки, виступаючи, зокрема, активним прихильником заборони таких видів зброї, як хімічне і біологічне, Австралія ініціювала конвенцію за заборону піхотних мін і т. п. Країна активно бере участь у діяльності ООН та її різних спеціалізованих організацій. Австралійські Збройні сили досить часто задіяні у миротворчих операціях, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (в Східному Тиморі, на острові Бугенвіль, Соломонових Островах і т. п.), де зосереджені основні зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні інтереси країни. Особливу увагу Австралія у співпраці з Новою Зеландією приділяє підтримці миру в Океанії, де розташовані численні невеликі і дрібні держави з досить гострими внутрішньополітичними та економічними проблемами. Головним військово-політичним союзником Австралії залишаються США. Австралія іноді навіть називають «заступником шерифа» (шериф -- природно США) в південно-західній частині Тихого океану. Проте її позиція з міжнародних питань не завжди ідентична позиції США і визначається передусім національними інтересами. Австралія пройшла довгий шлях по шляху до самостійності, і багато в чому вдячна країнам сусідам, які допомагали їй у всіх її починаннях.

У квітні 2013 року керівники Австралії та Китаю домовилися про встановлення стратегічного партнерства, заявляється що новий уряд Австралії віддає пріоритет розвитку відносин з Китаєм.

Австралія відіграє важливу роль у міжнародній політиці. Її військові контингенти брали участь у багатьох конфліктах -- Кореї, В'єтнамі, Іраку і Афганістані.

Також Австралія є одним з основних донорів по відношенню до малих держав Океанії, приймає активну участь в Тихоокеанському форумі.

Австралія брала участь у другій світовій війні, як і колись на боці Великобританії та Сполучених Штатів Америки. У ході цієї війни під володіння Австралії відійшли деякі острови, колишнім господарем яких була Японія. У 1954 році дипломатичні відносини з СРСР були перервані. Австралія, Москва - дві дружні державні одиниці.

Австралія брала участь в багатьох війнах, у тому числі у кровопролитних війнах у В'єтнамі, Кореї, Малайзії, Перській затоці. Австралія добровільно відмовилася від хімічного, бактеріологічного та ядерної зброї, будучи без'ядерною зоною.

Австралія пройшла довгий шлях по шляху до самостійності, і багато в чому вдячна країнам сусідам, які допомагали їй у всіх її починаннях.

Східний Тимор

В середині січня 2006 року закінчилися тривали більше півтора років переговори між Австралією і Східним Тимором з питання газових і нафтових родовищ у Тиморском море. Сторони підписали угоду, в результаті якого прибуток від видобутку газу буде ділитися за схемою 50:50. У розробці родовища основна частка належить австралійській компанії «Woodside Petroleum», також беруть участь «ConocoPhilips» і «Royal Dutch/Shell».

Демаркація кордону між державами не проведена, і сторони також домовилися відкласти на п'ятдесят років договір про кордон, щоб почати експлуатацію спільного родовища, розташованого на спірній ділянці.



1.7 Збройні сили

Австралійські збройні сили відомі як Сили оборони Австралії (ADF). Вони складаються з Королівського військово-морського флоту Австралії, Армії Австралії і Королівських військово-повітряних сил.

Комплектування ЗС -- добровільне на контрактній основі, термін служби обмежений тільки умовами контракту.

Загальна чисельність: 51,5 тис. (регулярний складу) і 19,5 тис. (резерв)

Мобілізаційні ресурси: 4,9 млн осіб (з них придатні до служби 4,2 млн)

Всі види австралійських збройних сил беруть активну участь у миротворчих операціях (в даний час -- Східний Тімор та Соломонові Острови), рятувальних операціях і військових конфліктах (в даний час -- Ірак і Афганістан).

Прем'єр-міністр призначає головнокомандувача з командувачів видами збройних сил. В даний час Силами оборони Австралії командує маршал авіації Ангус Х'юстон (Air Chief Marshall Angus Houston). У 2005/06 фінансовому році військові витрати склали 17,5 млрд австралійських доларів -- 2 % ВВП.

Військово-морські бази:

Сідней

Кокберн-Саунд

Мельбурн

Військово-повітряні бази:

Дарвін

Канберра

Лавертон

Річмонд

Сідней

На території країни знаходиться 16 військових об'єктів США, в тому числі радіоцентр зв'язку з ПЛАРБ (мис Північно-Західний) і ракетний полігон Вумера.

1.8 Державна символіка

Прапор Австралії являє собою прямокутне полотнище синього кольору, на якому зображені три елемента: прапор Великобританії (відомий також як «Юніон Джек»), зірка Співдружності (або зірка Федерації, вона ж Хадар) і сузір'я Південного Хреста.

Згідно із Законом «Про прапор» зображення прапора Великобританії має перебувати у верхній лівій чверті прапора; зображення великої білої зірки, яка символізує 6 штатів Австралії та інші території, -- в центрі лівої нижньої чверті, вказуючи на центр прапора Святого Георгія в складі прапора Великобританії, а п'ять білих зірок, що символізують сузір'я Південного Хреста, повинні знаходитися в правій половині полотнища.

Герб Австралії являє собою щит, на якому зліва направо представлені герби штатів: Новий Південний Уельс, Вікторія і Квінсленд. У нижній частині щита, зліва направо: Південна Австралія, Західна Австралія і Тасманія. Над щитом розташована семигранная «Зірка Співдружності» або Зірка Федерації над блакитним і золотим вінками. Шість променів зірки представляють собою 6 штатів, а сьомий являє собою сукупність територій і саму Австралію. Щит притримують кенгуру і ему. Початковий варіант герба був дарований Едуардом VII в 1907 році.

Національний гімн Австралії -- «Розвивайся, прекрасна Австралія» (англ. Advance Australia Fair). Складені Пітером Маккормиком. у 1878 році. Цим гімном, за рекомендацією уряду Роберта Хоука і з дозволу генерал-губернатора Ниниана Стефана в 1984 році був замінений британський «God Save The Queen».



2. Основні поняття

Королівства Співдружності (англ. Commonwealth realms) -- титул в 16 державах Співдружності, які вважають королеву Єлизавету II своїм монархом, в кожному з них вона виступає як глава держави і носить відповідний титул. Чотирнадцять королівств -- колишні британські колонії, що одержали незалежність.

Генерал-губернатор Австралії або Генерал-губернатор Австралійського Союзу (англ. Governor-General of Australia, Governor-General of the Commonwealth of Australia) -- офіційний представник в Австралії монарха Великої Британії (на даний час Королевою Австралії є Єлизавета II). Він або вона є главою виконавчої влади на території Австралійського Союзу. До обов'язків генерал-губернатора входить призначення послів, міністрів і суддів, затвердження законопроектів, оголошення виборів та вручення нагород. Генерал-губернатор є президентом Федеральної виконавчої влади і Головнокомандувачем Сил оборони Австралії. Всі ці обов'язки виконуються і всі пости займаються відповідно до Конституції Австралії.

Крім того, генерал-губернатор виконує обов'язки офіційного представника Австралійської столичної території.

Відповідно до Конституції генерал-губернатор призначається Королевою і повинен бути представником Її Величності на території Союзу. Конституція надає генерал-губернатору доволі широкі права, але на практиці він або вона виконує лише представницькі функції та має виключно консультативний голос під час обговорення найважливіших для країни рішень.

Прем'єр-міністр Австралії (англ. Prime Minister of Australia) -- голова кабінету міністрів Австралії. Займає свою посаду за поданням генерал-губернатора Австралії. Де-факто пост прем'єр-міністра є найважливішим політичним постом в австралійській державній системі.

Прем'єр-міністр виконує роль глави виконавчої влади і завжди є представником політичної партії, яка має більшість у Палаті представників Австралійського парламенту.

Кабінет міністрів Австралії (англ. Cabinet of Australia) -- являє собою рада основних австралійських міністрів, відповідальних за свої дії безпосередньо перед парламентом Австралії. Кабінет міністрів призначається генерал-губернатором Австралії за поданням прем'єр-міністра країни і виконує свої обов'язки під керівництвом останнього. Закриті засідання кабінету проходять один раз на тиждень, і на них відбувається обговорення і прийняття рішень з основних питань політичної, економічної та культурного життя Австралії.

Парламент Австралії -- вищий законодавчий орган Австралійського Союзу. Будучи двопалатним, австралійський парламент значною мірою змодельований згідно Вестмінстерської традиції, хоча на структуру і функції сильно вплинув досвід США (перш за все, структура Конгресу США). Відповідно до частини 1 глави 1 Конституції Австралії, в Парламент країни входять Королева Великобританії, Сенат і Палата представників.

Функції:

Основною функцією Парламенту Австралії є прийняття законів, тобто є законодавча діяльність. Будь-який член Палати представників або Сенату володіє правом законодавчої ініціативи. Це не стосується фінансових законопроектів, які в обов'язковому порядку вносяться в Палату представників. На практиці більша частина законопроектів вноситься на розгляд палат міністрами країни. Згодом всі проекти повинні бути розглянуті і прийняті в обох палатах. Тільки після цього вони стають законами. Сенат наділений тими ж законодавчими повноваженнями, що і Палата представників. Однак він не може вносити зміни у фінансові законопроекти, які або приймаються, або відхиляються.

Крім законодавчих функцій Парламенту Австралії виконує і ряд інших завдань. Він може обговорювати нагальні питання або питання державної важливості: це функція здійснюється через проведення зборів для дебатів з питань державної політики. Крім того, парламентарії можуть винести вотум недовіри всьому уряду або окремим міністрам. Існує також так званий «годину питань», час відведений парламенту для запитань прем'єр-міністру або іншими міністрам.

Австралійський Сенат (англ. Senate) -- верхня палата австралійського парламенту.

У Сенаті кожен з 6 штатів держави представлений 12 сенаторами, а кожна територія -- двома. Вибори в Сенат проходять за партійними списками. Сенатори обираються на 6 років. Кожні три роки переобирається половина Сенату. Сенатори від територій обираються на половину звичайного терміну, тобто на три роки.

Австралійська Палата представників (англ. House of Representatives) -- нижня палата Парламенту Австралії (верхньою палатою є Сенат). Палату представників іноді називають «народною палатою» або «палатою уряду».

Функції:

Законотворчість. Основним обов'язком Палати представників вважається діяльність, пов'язана з обговоренням і прийняттям нових законів, а також внесення доповнень і змін до вже існуюче законодавство. Будь-який член Палати представників має право виступити із законодавчою ініціативою і внести на обговорення новий законопроект (білль), однак на практиці основна законотворча ініціатива виходить від членів кабінету міністрів. Для того, щоб отримати силу закону, білль повинен пройти обговорення і отримати схвалення обох палат парламенту. Обговорення законопроекту може початися як у Палаті представників, так і в Сенаті, проте нові законопроекти, як правило, вносяться на перше обговорення саме в Палату представників.

Освіта Кабінету міністрів (уряду) Австралії. По завершенні виборів партія (або коаліція партій), яка отримала більшість місць в Палаті представників, стає правлячою партією. Її лідер стає Прем'єр-міністром, а міністерські портфелі розподіляються серед членів партії, яка перемогла з числа депутатів Палати представників і Сенату. Для того, щоб уряд залишався при владі, воно повинно спиратися на більшість у Палаті представників.

Контроль за діяльністю уряду та переказ гласності його кроків. Дебати і обговорення внесених законопроектів і звітів діяльності уряду, обговорення суспільно важливих подій та рішень, проведення розслідувань та вивчення питань у комітетах, постановка конкретних питань міністрам з метою отримання повної і правдивої картини діяльності уряду та окремих міністерств. У спеціально визначений час (14:00) члени Палати представників можуть задавати будь-які питання міністрам без попереднього попередження на теми, що безпосередньо стосуються їх прямих міністерських обов'язків. Питання можуть бути задані також заздалегідь з тим, щоб міністри надали письмові відповіді та роз'яснення з приводу своєї діяльності.

Представлення інтересів виборців. Члени Палати представників можуть подавати петиції від громадян, а також озвучувати занепокоєння і питання громадян під час засідань. Члени Палати представників можуть також піднімати питання, які цікавлять громадян, в урядових міністерствах і департаментах.

Контроль за витратами уряду. Уряд не має право збирати податки і витрачати зібрані гроші без відповідного схвалення законом. Для цього в Палаті представників обговорюються і приймаються відповідні законопроекти. Відповідні комітети, крім того, займаються спостереженням за тим, куди і в яких розмірах уряд направляє зібрані кошти.

Висновки:

Австралія - конституційна монархія, незалежний член британської Співдружності. Головою держави формально є англійська королева (що носить в країні титул королеви Австралії і глави Співдружності). На федеральному рівні її представляє генерал-губернатор, а у кожному штаті -- губернатор. Генерал-губернатор призначається королевою за рекомендацією прем'єр-міністра Австралії зазвичай терміном на 5 років і в даний час тільки з громадян Австралії. Законодавча влада належить обирається загальним, обов'язковим голосуванням (за неучасть -- штраф) федерального двопалатного парламенту, що складається з сенату (верхня палата) і палати представників (нижня палата). В сенаті -- 76 сенаторів (по 12 від кожного штату і по 2 від територій), які обираються на 6 років (половина сенаторів переобирається кожні 3 року одночасно з виборами до палати представників). В палаті представників -- 148 депутатів (обираються на 3 роки за преференциально-пропорційною системою). Число місць, отримуваних суб'єктами федерації в палаті представників, пропорційно чисельності виборців, але за кожним шта - те зарезервовано не менше 5 місць. За формою державного устрою - демократична федеральна держава з 6 штатів і 2 територій.

Всі адміністративні одиниці мають свої законодавчі органи та уряди, користуючись значною автономією (штати -- більшою, території -- меншою). В штатах існують двопалатні парламенти (крім Квінсленда, де він однопалатний) і своя Конституція. Північна Територія і Австралійська Столична Територія мають законодавчі асамблеї. Багато сторін життя країни регулюються саме законами штатів. Уряд штату очолює прем'єр. На територіях глава виконавчої влади -- головний міністр. У кожному штаті і Північній Території існують місцеві органи влади (міські, муніципальні, графства) -- всього таких утворень близько 900. Австралія веде активну зовнішню політику з іншими країнами.

На основі виконаних завдань:

З'ясували політичний устрій Австраліі.

З'ясували його особливості.

Таким чином, мета даного реферату здійснена.



Список літератури

1. Політологія. Підручник . За заг. ред.проф. Кремня В.Г., проф. Горлача М.І.

2. Double Dissolutions of the Australian Parliament AustralianPolitics.com

3. Демидов А.И., Федосеев А.А. Основи політології: Навчальний посібник. - М., 1995.

4. Ільїн В.В. Політологія: Підручник для вузів. - М., 1999.

5. Політичні системи світу - Кириченко В.М.

6. Основи сучасної політології - Цюрупа М.В.

7. Політологія - Вегеш М.М.

8. https://uk.wikipedia.org

9. http://kommentarii.org/strani_mira_eciklopediy/avstraliy.html

10. http://www.moluch.ru/conf/law/archive/113/4788/

11. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/

12. http://bibliofond.ru/view.aspx?id=58731

13. http://www.novageografia.com/vogels-983-1.html

14. http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/81293

Размещено на Allbest.ru

...