Невиконані обіцянки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невиконані обіцянки

Вступ

Вибори Президента України 2014 - позачергові вибори Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року. Спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на ранішній термін у зв'язку з усуненням Верховною Радою Віктора Януковича з поста Президента 22 лютого 2014 року.

В даній роботі я буду опрацьовувати виборчу політику Петра Порошенка та Юлії Тимошенко, так як вони, за даними голосування, були головними кандидатами на пост голови держави.

Орієнтовна кількість виборців, які мали право голосу на президентських виборах 2014, становить 35,5 млн. осіб, орієнтовна кількість виборчих дільниць - 33 580.

За офіційними даними, після опрацювання 100,00% протоколів: Петро Порошенко набирає 54,70% серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко набрала 12,81%, Олег Ляшко - 8,32%, Анатолій Гриценко - 5,48

1. Вибори президента України 2014

вибори кандидат порошенко політичний

Відповідно до Конституції України, чергові вибори Президента України мали відбутися 29 березня 2015 року.

21 лютого 2014 року, після трьох місяців акцій протесту, владою та опозицію за посередництвом іноземних політиків було підписано угоду про врегулювання політичної кризи. Одним з пунктів цієї угоди було проведення дострокових виборів одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року.

22 лютого, після виїзду Віктора Януковича з Києва у невідомому напрямку, Верховна Рада постановила, що президент України у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує своїх обов'язків, і призначила позачергові вибори Президента на 25 травня 2014 року. Другий тур виборів, у разі необрання президента у першому турі, відбудеться 15 червня.

25 лютого 2014 року - офіційний початок виборчої кампанії. На проведення виборів Верховна Рада виділила 1 млрд 965 млн грн.

З початком виборчої кампанії за даними соціологічних опитувань фаворитами виборів вважалися Петро Порошенко, Віталій Кличко та Юлія Тимошенко. Проте 29 березня Віталій Кличко оголосив про своє рішення не брати участі у президентських виборах, мотивувавши доцільністю висунення єдиного кандидату від демократичних сил, і припустивши, що найвищу підтримку серед таких кандидатів має Петро Порошенко

2. Обіцянки політиків

Петро Порошенко

Тижневик «Деловая столица» у день першої річниці обрання Петра Порошенка президентом України аналізує виконання його передвиборчої програми «Жити по-новому».

Видання називає п'ять головних досягнень Петра Порошенка: зміцнення демократії і забезпечення свободи слова, міжнародний авторитет серед усіх попередників на посаді президента, народна популярність серед усіх українських політиків, вплив у країні, а також наявність найбільшої фракції у парламенті.

П'ятірка виконаних обіцянок Петра Порошенка така: проведення дострокових парламентських виборів до кінця 2014 року, збереження відновленої парламентсько-президентської форми правління, підписання угоди з ЄС про зону вільної торгівлі, збільшення видатків на Збройні сили та диверсифікація постачання газу.

На думку видання п'ять невиконаних обіцянок виглядають так: провести АТО на Донбасі за лічені години, продати власний бізнес, покарати винних у розстрілі активістів Майдану, ввести безвізовий режим з ЄС, провести децентралізацію влади.

Без віз у 2015

Отож, до теми скасування віз до ЄС Петро Порошенко звернувся буквально у перший день свого президентства.

Вже у своїй інавгураційній промові 7 червня 2014 року він заявив: «Ми завершили перший етап (безвізового діалогу з ЄС. - Ред.) і дуже швидко зможемо завершити другий, щоб вже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати (до ЄС. - Ред.) без віз».

Уже тоді експерти вказували, що виконання цієї обіцянки новообраного президента є малореальним.

«Я продам Roshen»

Вперше він пообіцяв позбутися своїх активів ще до президентських виборів: на початку квітня 2014 року.

Будучи беззастережним лідером електоральних рейтингів, в ситуації, коли інтрига виборів полягала лише в тому, у першому турі Порошенко стане президентом чи в другому, у інтерв'ю німецькій газеті Bild він заявив: «Якщо мене оберуть президентом України, я буду грати чесно і продам концерн Roshen. На посаді президента я хочу і буду дбати виключно про добробут України».

Час ішов, Порошенко став президентом, а новин про продаж його бізнесу не надходило.

Майже за рік після інавгурації в інтерв'ю ВВС він визнав: «покупців для бізнесу немає».

Воєнний стан

Коментарі президента стосовно оперативної ситуації в зоні АТО теж часом не відзначалися послідовністю.

5 грудня 2014 року Петро Порошенко назвав донецький аеропорт ключовою точкою оборони України.

«Я впевнений, що там ми захищаємо всю Україну: здамо «Донецьк» - ворог буде в Борисполі, або в Гостомелі, чи у Львові», - заявив він на зустрічі з «кіборгами».

«Ми не маємо права віддавати навіть метра нашої землі. Будемо стояти там, де стоїмо», - сказав тоді ж міністр оборони Степан Полторак.

П'ятірку кадрових помилок тижневик вважає такою: Валерій Гелетей та Віталій Ярема, яких Петро Порошенко висунув, але змушений був зняти із знакових посад міністра оборони та генпрокурора, а також голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, керівник генштабу ЗСУ Віктор Муженко, голова Донецької військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко, які продовжують працювати попри критику з боку влади та експертного середовища і невдоволення їхньою роботою в суспільстві.

Юлія Тимошенко

Лідер фракції «Батьківщини» Юлія Тимошенко двічі обіймала посаду прем'єр-міністра України й двічі балотувалася на посаду президента. За 11 років політичної кар'єри Тимошенко дала 155 обіцянок.

Головний сайт про політиків «Слово і Діло» підбив підсумок обіцянок та без діянь Юлії Тимошенко.

Крим

У 2014 році, будучи кандидатом у народні депутати, Тимошенко обіцяла запустити програму повернення Криму до складу України. В даному разі обіцянка є популістською, оскільки розробка стратегії повернення Криму стосується повноважень виконавчої гілки влади, а не законодавчої. Тому «Слово і Діло» присвоїло цій обіцянці статус «не виконано».

Коаліція

Одна з останніх невиконаних обіцянок Тимошенко - не виходити з коаліції, «поки є зовнішня агресія, поки Кремль розриває наші східні кордони». Про це лідер «Батьківщини» заявила 4 листопада 2015 року. Результат всі ми знаємо: 17 лютого Юлія Володимирівна передумала та заявила про вихід її фракції зі складу коаліційної більшості. Обіцянка не виконана.

Відставка уряду

Напередодні голосування за відставку Кабінету міністрів Юлія Тимошенко пообіцяла мобілізувати фракцію та в повному складі проголосувати за постанову про недовіру уряду. Незважаючи на те, що фракція «Батьківщини» своєю більшістю підтримала відставку Кабміну, «Слово і Діло» присвоїло відповідній заяві статус «не виконано», оскільки 4 нардепи фракції підвели Тимошенко: Ігор Луценко не голосував (пізніше народний депутат заявив, що під час голосування не спрацювала його картка), а 3 члени фракції були відсутні

Рівняння на виборця

Погіршення рівня життя пересічного українця та підвищення комунальних тарифів Юлія Тимошенко також використовувала як піар-акції з елементами шантажу. Так, 15 вересня 2015 року вона запевнила, що фракція «Батьківщини» не голосуватиме за жоден законопроект, крім соціальних, поки не відбудеться голосування за зареєстровані її фракцією законопроекти щодо врегулювання питання тарифів на послуги ЖКГ.

Заява серйозна. Пересічний українець, який побачив по телевізору «благородний» ультиматум Тимошенко, очевидно оцінив таку «справедливу» позицію. Однак пообіцяти й дотримати слова - рідкісний дар для наших політиків. Так, протягом трьох днів з моменту її обіцянки фракція «Батьківщини» проголосувала за низку законопроектів.

Однак є у Тимошенко й виконані обіцянки. Зокрема, лідер «Батьківщини», як і обіцяла, звернулася до ГПУ щодо покарання осіб, відповідальних за встановлення цін на комунальні тарифи, дотримала слова про обрання Надії Савченко членом Постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ й разом із «радикалами» та «Самопоміччю» відмовилася висувати своїх представників кандидатами до Вищої ради юстиції.

Висновок

В даній роботі я розглядала двох політиків, кандидатури яких було висунуто на пост президента України, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Проаналізувавши знайдений мною матеріал, я дійшла таких висновків: жоден з політиків до кінця не виконує свої обіцянки. Обіцянка в їхньому випадку йде, як спосіб заманювання виборців, «головне-пообіцяти, а там подивимось». Така ситуація повторюється з року врік.

Найбільше за свою політичну кар'єру (11 років) «наобіцяла» Юлія Володимирівна, та більшість із списку обіцянок виконано не було.

Петро Порошенко, я гадаю, занадто багато обіцяє, як для такої складної ситуації в країні.

Список використаних джерел

1. http://ru.slovoidilo.ua/ інтернет-сайт

2. Деловая Столица (вип. 25 травня 2014)

3. Вечерние вести (вип. 11 квітня 2016)

Размещено на Allbest.ru