Розвиток демократичних інститутів у Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Процеси розвитку демократичних інститутів у Польщі та зростання громадської активності призвели до розширення діяльності громадського сектору впродовж 1989-2004 рр. Громадські організації у Польщі прийнято ще називати - «неурядовим» або «третім сектором». Це так звана мережа громадських, некомерційних організацій, що покликані вирішувати проблеми суспільства, які не в змозі вирішити державний сектор.

Діяльність даних організацій є багатопрофільною та охоплює найважливіші сфери суспільного життя, що зафіксовані у ряді законів Республіки Польща починаючи з 1984 р. та були закріплені у законі від 24 квітня 2003 р. «Про діяльність суспільної користі й волонтерство» серед яких: освіта та наука: спорт та туризм; культура і мистецтво; охорона здоров 'я; соціальна допомога; міжнародні зв'язки, питання інтеграції.

У зв'язку із диференціацією функцій та завдань організацій неурядового сектору єдиної прийнятої класифікації організацій не існує, вони змінюються в залежності від підходів дослідників.

Ключові слова: «Третій сектор», суспільство, сфера, волонтерство, інтеграція, ідентичність.

Аннотация

Процессы развития демократических институтов в Польше и рост общественного сознания привели к активизации деятельности общественного сектора в течение 1989-2004 гг.

В связи с различными определениями функций и задач организаций неправительственного сектора единой принятой классификации организаций не существует, они меняются в зависимости от подходов исследователей. В работе проанализированы взгляды ведущих исследователей по данной тематике. Освещены источники и литературу, раскрывающие специфику деятельности общественного сектора Польши.

Ключевые слова: «Третий сектор», общество, сфера, волонтариат, интеграция, идентичность.

Summary

The development of democratic institutions in Poland and the growth of social consciousness have led to the activation of the public sector during the 1989-2004.Adopted uniform classification of organizations does not exist due to the different definitions of the functions and objectives of the nongovernmental sector, they change depending on the approach of researchers. T paper analyzes The views of the leading researchers on this subject, sources and literature, revealing the specifics of the public sector in Poland are analyzed in this article.

Keywords: "Third Sector", society, sphere, volunteering, integration, and identity.

Громадські організації у Польщі розгорнули потужну діяльність після 1989 р., коли в країні активізувалися демократичні перетворення. Хоча і раніше існували об'єднання громадян, що виступали за свої права і свободи та з метою політичного протистояння. Процес становлення «третього сектору» відбувався паралельно з інтеграцією Польщі до Європейського Союзу, що відігравало помітну роль і у спрямованості діяльності самих організацій та у спробах їх класифікації.

Мета статті: розробити авторську концепцію класифікації польських громадських організації за сферами їхньої діяльності.

Окреслена мета передбачає виконання наступних завдань: визначення степені розвитку «третього сектору» Польщі, порівняння наявних класифікацій неурядового сектору, дослідження основних завдань та функцій громадських організацій. волонтерство неурядовий громадський польський

Основою для дослідження стали праці відомих польських науковців - істориків, соціологів та політологів, з дослідження «третього сектору». Серед них найбільш актуальними є праці: Є. Богач-Войтановська [1], М. Гумковська [2], М. Гітлінг [3], П. Глінський [4],С. Голіновська [5], Ю. Дембровська [6], М. Завушка [7], М. Римша [9], П. Франчак [10].

Провідний польський дослідник «третього сектору» П. Глінській вважає період 19891992 рр. найбільш динамічним стосовно виникнення організацій. В той час як до 1989 року існувало лише 277 фондів, то уже в 1990 р. було зареєстровано 597 організацій, в 1991р. - 1078, 1992 р. - 1332 [4, s. 376].

Станом на 2004 р. у Польщі було зареєстровано близько 53 тис. неурядових організацій. Проте, якщо розгляди даний сектор у широкому розумінні, то кількість організацій зростає до 100 тис. і включає в себе: профспілкові та релігійні об'єднання, пожежні бригади, батьківські комітети. За дослідження організації Клон/Явор, лише 2/3 організацій від зазначеної кількості є активними. 91 % організацій виникли після 1989 року, з них 48,2 % з'явилися в 2004 р. Найбільш активний період реєстрації неурядових об'єднань припадає в період від 1999 р. до 2004 р. За словами дослідниці Клон/Явор Ю. Дембровської, 25 % польських громадських організацій практично не функціонують. [6]

У зв'язку із розвитком «третього сектору» та постійним виникненням нових організацій постає необхідність їхньої класифікації. Єдиної загально прийнятої класифікації не існує.

Однією із найпопулярніших типологій на даний час є міжнародна класифікація «третього сектору» Національної Ради волонтерських організацій, де за основу було взято економічну активність. Яка передбачає наявність наступних сфер у класифікації: культура та відпочинок; освіта та наукові дослідження; соціальна сфера; медицина та охорона здоров'я; будівництво та економіка будівництва; природнє середовище; бізнес; право і політика; філантропія та волонтаріат; міжнародна діяльність; релігія [1, s. 34]

На цій підставі, але з певними змінами та доповненнями свою класифікацію дає товариство Клон/Явор виділяючи наступні категорії: спорт, туризм, рекреація; культура і мистецтво; освіта і виховання; наукові дослідження; соціальна сфера, громадська допомога; охорона здоров'я; регіональний розвиток суспільства; охорона навколишнього середовища; захист право працівників; право та дотримання прав громадян; громадська сфера; міжнародні діяльність ; релігія. [6, s. 35]

Існує багато способів класифікацій громадських організацій, серед них найпопулярнішими є за сферами впливу, способом фінансування, методами управління. Наприклад, один із провідних американських дослідників «третього сектору» Х. Хенсменн у своїй класифікації поділив організації за двома критеріями, що включають у себе дохід та контроль за коштами. Таким чином, дослідник виділяє дотаційні та комерційні організації. Для Польщі характерний переважно дотаційний тип діяльності організацій.[2, s.73]

Е. Богач-Войтановська класифікує організації у Польщі за способом фінансування, та виділяє 4 основних типи: організації, які отримують прибитки від продажу товарів та послуг; дотаційні організації, які виживають завдяки індивідуальним внескам та допомоги від приватного сектору; прибуток від участі в грантовій діяльності та від укладених контрактів; самофінансування.^, s. 36]

Дослідник Б. Іванкевич-Рак розробив свою класифікацію громадських організацій із точки зору на предмет діяльності, включивши такі риси як фінансування, форми власності та методи управління. [7, s. 34]

Згідно із законом від 24 квітня 2003 р. «Про діяльність суспільної користі та волонтерство» усі неурядові організації мають перелік публічних завдань у різних сферах суспільного життя. Дані сфери ми можемо інтерпретувати через поняття «групи інтересів». Групами інтересів називають добровільні об'єднання людей із формальною структурою, у яких особисті вимоги поєднуються з матеріальною, духовною суспільною вигодою і котрі виражають себе всередині своєї організації або через співробітництво і впливи контактують з іншими групами та політичними інститутами.

Отже, ст. 4 закону «Про діяльність суспільної користі та волонтерство» виділяє: 1. Соціальну допомогу та створення рівних можливостей для сімей; 2.благодійну діяльність; 3. Підтримку національних традицій, піклування про польську ідентичність та національність; 4. Підтримка національних меншин; 5. Охорона здоров'я та популяризація здорового способу життя; 6. Допомога людям з обмеженими можливостями; 7. Підтримка безробітних та допомога у працевлаштуванні, боротьба із безробіттям; 8. Захист прав жінок, та вироблені рекомендацій стосовно забезпечення рівних прав чоловіків та жінок; 9. Діяльність спрямована на підтримку економічного розвитку; ІО.Підтримка громад та місцевих товариств; 11. Наука, освіта, розвиток та виховання;. 12. Краєзнавство, а також дозвілля дітей та молоді; 13. Культура, мистецтво, охорона культурних цінностей; 14. Популяризація фізичної культури та спорту; 15. Екологія та захист тварин; 16. Громадський порядок і безпека; 17. Дотримання засад оборонного комплексу; 18. Захист прав людини, суспільства, демократії; 19. Захист населення, діяльність надзвичайних служб; 20. Допомога при різного роду катастрофах; 21. Захист прав споживачів; 22. Діяльність спрямована на європейську інтеграцію і розвиток міжнародних контактів; 23. Створення волонтерських організацій; 24. Надання технічної, освітньої , інформаційної і фінансової допомоги іншим неурядовим організаціям. [8]

Таким чином, порівнявши різні підходи до класифікацій організацій ми можемо визначити їх основні завдання, які полягають у задоволенні індивідуальних і соціальних потреб; прийнятті активної участі громадянства в питаннях тих, що стосуються загального блага суспільства; сприянні плюралізму і різноманітності суспільного життя, створенні сектору завдань, що виступають індивідуальною та соціальною альтернативою уряду; створенні механізмів соціального участі в процесі прийняття рішень на різних рівнях суспільного життя.

Ще одним складовим елементом, що впливає на класифікацію організацій, виступають функції діяльності неурядового сектору. «Третій сектор» має багато важливих соціально- економічних функцій, які спрямовані на задоволення суспільних потреб. Польська дослідниця громадських організацій М. Завушка виділяє 4 основні функції: 1.Функція приналежності, яка полягає у ідентифікації людей до певних соціальних груп, наприклад асоціації пенсіонерів, жіночі організації. 2.Функція виразності, має на меті реалізацію найважливіших потреб людини (самореалізацію), вона несе важливе психосоціальне значення для тих осіб, які вже досягли певного рівня у суспільстві. 3. Функція сприяння пов'язана з самодопомогою та благодійністю. Одним з проявів реалізації цієї функціє є допомога по безробіттю, хворими на СНІД. 4. Функція опікова-виховна орієнтована на дітей та молодь, яким необхідно створити оптимальні умови для розвитку. [3, s. 32]

Автор статті на основі проаналізованого матеріалу пропонує свою класифікацію громадських організацій в Польщі, яка ґрунтується на суспільних сферах впливу, має соціальну спрямованість та включає в себе 5 основних груп.

До першої групи пропонується віднести організації, які відповідають за соціальну сферу, а саме це: Фонд розвитку місцевої демократії, Фонд «Малий горобець», Хельсинський фонд з прав людини у Польщі, Фонд «Дарунки серця», асоціація «Академія розвитку філантропії у Польщі»; другу - складатимуть освітні та наукові організації, до яких належать: Центр громадянської освіти, Фонд «Освіти для демократії», Товариство допомоги дітям то молоді; у третій групі ми виділимо організації, що займаються охороною здоров'я та медициною: Польський Червоний Хрест, Товариство допомоги дітям, Польський комітет громадської допомоги; до четвертої входитимуть організації, які сприяють розвитку туризму та захисту навколишнього середовища, а саме: Фонд локальна земля, Центр екологічного права, Центр екологічної діяльності «Джерела»; п'ята група включатиме в себе організації, що беруть участь у міжнародній діяльності та сприяють процесам європейської інтеграції, наприклад: Польська Фундація ім. Роберта Шумана; Фундація ім. Стефана Баторего; Асоціація «Про-Європа», Фундація Польсько-Української Співпраці PAUCI.

Таким чином, під час дослідження було розглянуто різні підходи щодо класифікації неурядових організацій Польщі. Визначено степінь розвитку «третього сектору» впродовж 1989-2004 рр, показано інтенсивність виникнення громадських організацій. Запропоновано порівняльний аналіз різних класифікації провідних науковців, які займаються вивченням неурядових організацій за такими особливостями: сферами впливу, методами управління, фінансування та предметом діяльності. У статті охарактеризовано основні завдання та функції «третього сектору», що допомагають нам визначити тип класифікації організацій.

Також було представлено авторську концепцію класифікації неурядових організацій, що складається з 5 груп, які відповідають основним суспільним інтересам. Автором, на основі статистичних даних організації КЛОН/ЯВОР, підраховано відсоток громадських організацій , що задіяні у визначених групах: у сфері освіти - 30%, туризму - 34%, охорони здоров'я - 7%, соціальному благополуччі - 8% та у встановлені міжнародних співробітництва - 7%. Також, під час дослідження було визначено, що 14 % організацій відносяться до кількох груп одночасно, тобто мають вплив на діяльності в різних сферах суспільства.

Перспективи подальшого вивчення даної теми зумовлені необхідністю детального вивчення кожної сфери впливу громадських організацій на суспільне життя, а також на процес європейської інтеграції Польщі впродовж 1989 -2004 рр.

Список використаної літератури

1. Bogacz-Wojtanowska E. Zatrudnienie w trzecim sektorze: mozliwosci i perspektywy. / E. Bogacz-Wojtanowska - Warszawa, 2009. - s. 15-26

2. Gumkowska M., Herbst J. Najwazniejsze pytania- podstawowe fakty. Polski sektor pozarz^dowy/ М. Gumkowska, J. Herbst/ Електронний ресурс - Warszawa, 2008. - Режим доступу: www.ngo.pl

3. Gitling М. Rola organizacji pozarz^dowych w rozwi^zywaniu problemow ludzi wykluczonych spolecznie: periodyk naukowy akademii polonijnej/ M. Gitling - 2012 nr 1 (6) - s. 32

4. Glinski P. Style dzialan organizacji pozarz^dowych w Polsce. Grupy interesu czy pozytku publicznego?/ P. Glinski - Warszawa 2006. - 177 s.

5. Golinowska S. Polityka spoleczna a proces integracji Polski z Unia Europejska/ S. Golinowska //Nowa dylematy polityki spolecznej - №65 - s.1-32

6. D^browska J., Gumkowska M,. Wygnanski J. Podstawowe fakty o organizacjach pozarz^dowzch. Raport z badania. Wydawnictwo Stowarzyszenie Klon/Jawor./ J. D^browska , M. Gumkowska, J. Wygnanski - Warszawa, 2002 - 123 s.

7. Zaluska M. Prawne i organizacyjne ramy dzialania organizacji pozarz^dowych./ М. Zaluska - Warszawa, 2004 - 213 s.

8. Ustawa o dzialalnosci pozytku publicznego i wolontariacie z dnia 24 kwietnia 2003 r. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet

9. Rymsza M. Polityka panstwa w obec trzeciego sektora obywatelskiego w Polsce w latach 1989-2006 / M. Rymsza//Trzeci Sektor. - 2006. - Nr.8. - S. 2-10

H.Fr^czak P. Budowanie reprezentacji trzeciego sektora, czyli o strukturze ruchu pozarz^dowego / P. Fr^czak // Trzeci Sektor. - 2006 - Nr 6 - s. 113-123

Размещено на Allbest.ru