Динаміка зміни ціннісно-політичних орієнтацій в умовах нестабільної політичної ситуації в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова

Динаміка зміни ціннісно-політичних орієнтацій в умовах нестабільної політичної ситуації в Україні

Мороз Андрій

аспірант кафедри політичних наук

В даній статті автор намагається проаналізувати динаміку зміни політичних цінностей в період з 2004 по 2008рр. Особлива увага приділяється дослідженню рівня довіри громадян до держави, як до найвищої цінності в політичній системі суспільства.

Сучасна політична система України перебуває у стані трансформаційних змін, які значною мірою впливають на всі її елементи - політичні інститути та відносини, політичну культуру та свідомість громадян. Сучасний процес переходу від тоталітарного до демократичного політичного режиму характеризується незбалансованістю повноважень гілок влади, поступовим утвердженням прав та свобод людини, змінами в політичній свідомості громадян та, звичайно, переорієнтацією політичних цінностей.

Кожне суспільство характеризується певною наявною в ньому ієрархією ціннісно-політичних орієнтацій, які не є статичними та динамічно змінюються з часом внаслідок трансформаційних соціально-економічних та політичних процесів, що відбуваються в соціумі. Виходячи з цього, метою даного дослідження є з'ясування динаміки зміни ціннісно-політичних орієнтацій громадян протягом останніх років після подій 2004 року. Актуальність теми полягає в тому, що багато з тих норм, які в часи ''Помаранчевої революції'' в суспільстві визнавалися як цінність, в сучасному суспільстві відійшли на задній план, поступово почала змінюватись їх ієрархія та структура, адже нова соціально-економічна та політична ситуація в державі вимагає від людини нових якостей, таких як уміння швидко пристосовуватися до економічної кон'юнктури, готовність до ризику та до наполегливої праці заради забезпечення власного добробуту.

Теорії ціннісно-політичних орієнтацій значну увагу приділяли багато зарубіжних та вітчизняних вчених в галузі соціології та політології. В своїх працях дану тему досліджували: Г. Ріккерт, Е. Дюркгейм, Ф. Знанецький, Т. Парсонс, Г. Спенсер, М. Вебер. Серед українських та російських дослідників слід визначити О.Балакірєву, О.Здравомислова, І. Миговича, В. Оссовського, тощо.

Для більш детального розгляду проблеми визначимо поняття ціннісно-політичних орієнтацій. Сьогодні серед науковців існує безліч підходів до визначення категорії політичних цінностей та їх класифікації, які умовно можна розділити на суто соціологічні та політологічні. Класична політологічна література дає визначення поняття "ціннісних орієнтацій" як ''об'єктів, явищ, ідей та процесів політичного життя та їх властивостей, до яких людина ставиться як до таких, що задовольняють її соціальні інтереси і які вона залучає у сферу своєї життєдіяльності ''. [Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доп. і перероб.--К.: Генеза, 2004; с.719]

Існує також визначення за яким політичні цінності - це „соціальні, економічні, політичні, моральні, релігійні, естетичні, гносеологічні, онтологічні та/або ідеологічні засади оціночних суджень суб'єкта про оточуючу дійсність, ті чи інші її сторони, сфери, об'єкти, які утворюють змістову сторону спрямованості особистості”. [Социологический справочник. / Под общ. ред. Воловича В. И. - К.: 1990; с.368]

Іншої точки зору дотримується Т. Парсонс: ''Цінності - складові частини соціальної системи, загально прийняті уявлення про бажаний тип соціальної системи''. [Парсонс Т. Общий обзор // Американска социология. Преспективи. Проблемы. Методы. М., 1972; с.368]

Водночас необхідно зазначити що політичні цінності широко пов'язані з такими категоріями політики як політична свідомість та культура, які в свою чергу формують політичну поведінку конкретного індивідуума. Так О.Здравосмислов вважає що ''світ цінностей - це, перш за все, світ культури в широкому розумінні слова, це сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, її прихильність - тих оцінок, в яких виявляється міра духовного багатства особистості".[Здравомислов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 1986.]

Часто в політологічній літературі ототожнюють поняття "політична цінність" і "політична норма" , що в цілому не відповідає дійсності, адже під поняттям політичної норми слід розуміти вимоги суспільства чи конкретних соціальних категорій населення, які є загальновизнаними та втілюються в еталони політичної поведінки. На відміну від політичних цінностей, норми є більш усталеною та узагальненою категорією, якої дотримуються більшість населення країни. Можна зазначити що політична норма певною мірою є похідним від поняття політична цінність, адже спершу в суспільстві появляється думка стосовно якогось явища політичного життя, яка в даному випадку позиціонується як політична цінність. Якщо дана цінність в майбутньому знаходить підтримку серед більшості населення, вона перетвориться на норму.

Загалом політичними цінностями можуть стати будь-які соціально-політичні явища, які зумовлені певними соціально-економічними умовами та які відповідають політичним інтересам більшості людей. ''Цінності політичні становлять синтез індивідуальних, соціально-класових, національно-етнічних і загальнолюдських засад''. [Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доп. і перероб.--К.: Генеза, 2004; с.719]

У сучасних умовах коли в Україні відбувається перехід від тоталітарної до демократичної форми правління серед українського населення відбувається переоцінка політичних цінностей. Цей процес складний та неоднозначний і тягне за собою такі явища в політичному житті як протистояння окремих соціальних груп стосовно тої чи іншої політичної проблеми. Наприклад, в українському суспільстві не існує чіткої єдиної позиції щодо Європейської інтеграції України. Це, насамперед, зумовлено тим, що сьогодні в нашій державі, в свідомості половини населення ще не відбувся перехід від політичних цінностей радянської доби до нових, зумовлених сучасною політичною ситуацією України. ''Нинішній стан ціннісного світу, зокрема українського загалу, надто неоднозначний, складний і багато в чому суперечливий. Він характеризується з одного боку, кризою старої ідеології, крахом застарілих цінностей, масовою свідомістю від радянських символів, а з другого - перегрупуванням носіїв цієї ідеології''. [Головатий М. Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2003; с.314]

В класичній соціологічній науці політичні цінності прийнято поділяти на два види:

- такі, що пов'язані з вітальними потребами (насамперед забезпечення біологічного, фізичного життя);

- такі, що пов'язані з вищими духовними потребами. [Головатий М. Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2003; с.314]

Щодо типології політичних цінностей в класичній політичній думці, то слід зазначити, що не існує якогось чіткого поділу або критерію за яким можна було б їх класифікувати. Розробка такої типології в основному базується на синтезі різних критеріїв: національних, особистісних, демократичних, раціональних, тощо. Так, за В.Шиловим список ''політичних цінностей'' збігається із списком позитивних та негативних політичних явищ'' і поділяється на такі групи:

· добробут, порядок, розвиток, законність, влада, мир, війна, революція, реформа, держава, федералізм, самоврядування;

· справедливість, демократія, свобода, соціалізм, держава, батьківщина;

· рівність, справедливість, безпека, патріотизм, громадянський та політичний активізм або політична інертність, легітимність, політична відповідальність, етатизм, здатність народу до самоорганізації, правовий нігілізм. [Шилов В. Н. Политические ценности: специфика и функции // Социально-гуманитарное знание. 2003. № 6; с.118]

Така класифікація дає змогу виділити окремі групи соціальних явищ, що функціонують у суспільстві та розуміються як політичні цінності, а саме:

· політичні інститути (держава);

· соціально-політичні ідеали (свобода, справедливість, рівність, законність, порядок);

· характеристика політичної культури (правовий нігілізм, етатизм);

· форми політичної діяльності (революція, реформа, війна).[Шилов В. Н. Политические ценности: специфика и функции // Социально-гуманитарное знание. 2003. № 6; с.118]

Попри плюралізм і суперечності системи політичних цінностей у сучасному політичному житті України, можна виділити такі з них, що поділяються більшістю громадян країни. Це, насамперед, цінності загальнолюдського характеру: мир і злагода в суспільстві, чесна праця і добробут, соціальна справедливість, людська і національна гідність, права і свободи громадянина, соціальна і правова захищеність, громадянська відповідальність і законність, демократична державність і національний патріотизм, тобто світоглядні ідеали і моральні норми, котрі відображають досвід усього людства і є спільними для всіх людей незалежно від будь-яких відмінностей. [Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. - 2-е вид., доп. і перероб.--К.: Генеза, 2004; с.719]

Відповідно до наведеної вище класифікації, особливе місце в системі інституційних політичних цінностей займає держава та стан демократії в країні як найважливіші інститути політичної системи. Проаналізувавши рейтинг довіри громадян до загальнодержавного вектору розвитку в Україні можна зробити висновки щодо домінування політичних орієнтацій в сучасному політичному суспільстві.

Взявши до відома результати соціологічних опитувань, що проводилися фондом ''Демократичні ініціативи'' 24 грудня 2007 року щодо правильності загально політичного розвитку держави: ''Майже половина населення - 49% - вважає, що усе, що відбувається в Україні, йде у хибному напрямі, у правильності курсу впевнені значно менше - 17%, решта 34% не змогли визначитися з відповіддю.'' [''Як Ви вважаєте, все, що вiдбувається нинi в Українi, йде у правильному або в хибному напрямах?'' - фонд «Демократичні ініціативи», http://dif.org.ua/uploads/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81.doc]

Подібне дослідження проводилось у листопаді 2005 р. фондом «Демократичні ініціативи» спільно з Міжнародною фундацією електоральних систем (International Foundation for Electoral Systems (IFES). Так, на запитання: “Чи вважаєте Ви, що результати виборів 26 грудня 2004 року поставили Україну на правильний шлях стабільності та процвітання у майбутньому, чи Ви вважаєте, що ці результати поставили Україну на шлях нестабільності та хаосу?” отримані наступні результати: В тому що Україна стоїть на шляху стабільності впевнені 43% українців, нестабільності 12%, тих хто не зміг визначитися з відповіддю є 16%, тих хто не знає - 29%. [“Чи вважаєте Ви, що результати виборів 26 грудня 2004 року поставили Україну на правильний шлях стабільності та процвітання у майбутньому, чи Ви вважаєте, що ці результати поставили Україну на шлях нестабільності та хаосу?” - фонд «Демократичні ініціативи», http://dif.org.ua/uploads/file/archive/2005_presentation.zip]

З отриманих результатів дослідження можна помітити що за період з початку 2005р. до кінця 2007р. ситуація змінилася в діаметрально-протилежному напрямку. Якщо в 2005р. 43% громадян вірили в державу та були впевненими у вірності її розвитку, то в 2007р. ті ж самі 49% зневірилися в процесах що відбуваються, і як наслідок відбувся занепад її політичної цінності. На нашу думку, недовіра громадян до інститутів влади свідчить, власне, про переорієнтацію політичних цінностей громадян, внаслідок бездіяльності окремих політичних гравців та невиконання ними взятих на себе політичних зобов'язань. Кожен громадянин держави, який сумлінно працює задля забезпечення гідного життя для себе та своєї сім'ї, є регулярним платником податків та джерелом надходжень до державного бюджету, а, отже, і зацікавлений в тому щоб повноваження, які він делегував під час виборів певним особам, що займають керівні посади в державі, виконувалися вчасно та були йому корисними. Якщо цього не відбувається, в громадянин змінює свої аксіологічні орієнтири і, як наслідок, поступово зменшується загальний рівень довіри населення до органів державної влади, які в даному випадку детермінуються як політична цінність.

В українському суспільстві влада ніколи не була тим інститутом, до якого є довіра українського населення, однак більшість українських громадян пов'язують вирішення своїх проблем саме з нею, тому враховувати чинник довіри населення до держави необхідно під час вибору шляху політичного розвитку. Становлення стабільного, демократичного суспільства неможливе без загальної ідеї, яка об'єднує більшість народу, мети і дій на методологічних засадах гуманізму та пріоритету особистісних чинників суспільного і політичного розвитку. Безумовно, що така ситуація в комплексі з наслідками світової економічної кризи, яка може залишити без засобів для існування велику частину українців, носить небезпечний характер для подальшого розвитку країни.

Очевидно що для того щоб повернути країну на шлях нормального політичного та соціально-економічного розвитку потрібно щось змінювати. Зміни повинні бути адаптовані до суспільної думки, яка в цілому відображає стан відношення людей до політичних цінностей. За результатами соціологічного дослідження проведеного центром ім. О. Разумкова на тему: ''Що є важливим для успішного розвитку України?'', можна зробити висновки що сьогодні громадяни нашої держави кардинально змінюють свої погляди на процес подальшого розвитку українського суспільства.

політичний цінність суспільство

Дослідження проведене соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 19 по 25 червня 2008 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. [«Що є важливим для успішного розвитку України?» - Фонд імені Олександра Разумкова, http://razumkov.org.ua/poll.php?poll_id=336]

Сьогодні можна стверджуватися що в свідомості громадян відбувається процес зміни ціннісно-політичних орієнтацій в сторону вільної економічної діяльності. Так, на сьогоднішній день громадяни бажають мати більше свободи в економічній діяльності та підприємництві, що суттєво різниться з результатами соціологічних опитувань 2004-2005рр, коли люди в більшій мірі прагнули забезпечення особистих прав та свобод і побудову правової держави. [Українське суспільство 1994 - 2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2005.]

Якщо під час подій ''Помаранчевої революції'' більшість населення вбачало подальший успішний економічний та політичний розвиток України в реформуванні саме правової системи, в дотриманні загальнолюдських прав і свобод, реформуванні судової системи та побудові правової держави то сьогодні можна констатувати факт, що цінності політичного життя громадян значно трансформувалися під впливом соціально-економічних та політичних факторів. Очевидно, що значний вплив на цей процес справила світова економічна криза, яка сьогодні значно впливає на всі галузі економіки країни і змушує державу втручатися в економічні процеси та здійснювати державне регулювання економіки. Така динаміка зміни політичних орієнтацій неодмінно простежується в кожному суспільстві. Однак, на нашу думку, в сучасній політичній ситуації України існує негативна тенденція, адже немає довіри до владних інститутів, а це не сприяє формуванню міцної держави.

Підсумовуюче викладений матеріал можна зробити висновки, що сьогодні відбувається глибока трансформація в системі цінностей, пов'язана зі змінами в соціальному та політичному житті. Про це свідчить, той факт, що для більшості громадян сьогодні держава на відміну від подій п'ятирічної давнини не є ідеалом політичного життя. Сучасні українські політики та державні діячі не хочуть звертати уваги на цінності політичного життя окремого громадянина, а будують "велику державу". Така ситуація в умовах системної економічної та політичної кризи є надзвичайно небезпечною та може призвести до краху політичних інститутів, які раніше користувалися довірою громадян.

За таких умов необхідно особливу увагу приділяти громадській думці та створенню системи політичних цінностей, які відповідають загальним настроям населення а саме: невтручання держави в економічні процеси, соціальна справедливість, раціоналізм, державність, патріотизм та ін. Формування такої системи політичних орієнтацій в свідомості української людини зможуть активізувати процес довіри її до держави, і цим самим забезпечити нашій країні підґрунтя для поступового економічного та політичного розвитку.

Размещено на Allbest.ru