Проблеми інформаційної асиметрії в сучасній теорії міжнародних відносин: новітні підходи

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 327.5/56

Національний авіаційний університет, Україна, м. Київ

Проблеми інформаційної асиметрії в сучасній теорії міжнародних відносин: новітні підходи

Л.Л. Кияниця, к. політ. н.

Анотація

інформаційний асиметрія міжнародний адекватний

Звернено увагу на важливість адекватного розкриття проблеми інформаційної асиметрії у межах сучасної теорії міжнародних відносин, зроблено наголос на внеску окремих дослідників у цей процес. Проаналізовано основні аспекти формування ситуації інформаційної асиметрії як ключової риси сучасного міжнародного життя.

Дослідження специфіки сучасного розвитку міждержавних відносин як на глобальному, так і на двосторонньому рівнях міжнародної взаємодії необхідним чином пов'язане із визначенням впливу інформаційного чинника на можливості держав та інших акторів міжнародних відносин реалізовувати свої інтереси в контексті формально анархічного міжнародного середовища. Хоча концепція інформаційної асиметрії була розвинута в першу чергу в ході дослідження інформаційного дисбалансу між господарюючими суб'єктами в рамках міжнародного ринку [див. 1; 2], цілком можливим та продуктивним є застосування відповідного підходу до дослідження проблем міжнародних політичних відносин. Загалом інформаційну асиметрію можна розглядати як форму дисбалансу в плані поінформованості одних суб'єктів міжнародних відносин про стратегічні можливості, наміри та плани інших таких суб'єктів. Виходячи з такого визначення, в цій доповіді буде зроблено наголос на важливості комплексного розгляду відповідного проблемного поля в сучасній теорії міжнародних відносин.

Проблема інформаційної асиметрії як важливої детермінанти динаміки міждержавних відносин за останні роки опинилася в центрі уваги низки по-новаторському налаштованих, але поки що маловідомих в українському науковому просторі дослідників. Зокрема, Б. Уомакк [3] (науковий доробок якого в українській міжнародно-політичній науці ґрунтовно розглянув І.П. Дерев'янко [4]) наголошує на тому, що інформаційна асиметрія є невід'ємною складовою загальної ситуації асиметричних відносин, що являють собою «динамічну відсутність рівноваги між потенційними суперниками», за якої «якщо слабша сторона не може кинути іншим виклик, вона неодмінно програє» [3, p.23]. Тим самим Б. Уомакк підтверджує важливість сприйняття асиметричних відносин як фундаментальної основи сучасних форм міжнародного життя. Однак при цьому Б. Уомакк не схильний наділяти явище інформаційної асиметрії певною самодостатньою сутністю, оскільки в будь-якому випадку вона є лише одним із компонентів запропонованої дослідником асиметричної парадигми дослідження сучасної системи міжнародних відносин [4].

Більш конкретно місце інформаційної асиметрії в загальній структурі асиметричних відносин можна продемонструвати на прикладі подібної концепції Д.Р. Маккарті [5]. Будучи дослідником проблематики впливу сучасних інформаційних технологій на сучасний розвиток американської зовнішньої політики та міжнародної могутності (power) як такої, Д.Р. Маккарті наголошує на важливості «відносин між технологією та могутністю». Не використовуючи концепт «інформаційної асиметрії» як такий, автор зосереджує увагу читача на нерівномірності розподілу глобальних можливостей впливу на регулювання мережі Інтернет як основної матриці сучасних міжнародних інформаційних обмінів. За твердженням Д.Р. Маккарті, у ХХІ ст. традиційні концепції «відкритих дверей» та «поширення демократії» набувають дедалі очевиднішого «цифрового» виміру, оскільки можливості експансії «символічного капіталу» США в контексті глобальної «відкритості» Інтернету є куди масштабнішими, ніж можливості держав-ізолятів обмежувати можливості своїх громадян та недержавних організацій отримувати інформацію з мережі Інтернет [5]. Саме такого роду інформаційна асиметрія виступає в якості одного з ключових чинників відносної слабкості традиційних авторитарних режимів у їх прагненні протистояти впливові США шляхом створення додаткових механізмів контролю над Інтернетом на національному рівні його регулювання, в той час як США забезпечують собі можливість впливу на динаміку розвитку Інтернету на глобальному рівні.

З іншого боку, Б. Коременос та Т. Бетц [6] роблять акцент на проблематиці невизначеності щодо поведінки контрагента у контексті будь-яких спроб встановити скільки-небудь чіткі рамки міжнародного співробітництва між відповідними суб'єктами. Зокрема, ключовою проблемою тут є принципова невизначеність майбутніх шляхів розвитку системи міжнародних відносин, оскільки жоден із акторів останньої (включно з великими державами та/або наддержавами) не в змозі адекватно прогнозувати, якими саме будуть наслідки тих або інших політичних кроків відповідних держав або їх союзів [6, p.378]. Подібним чином, як зазначають Б. Коременос та Т. Бетц, неоднозначність норм міжнародного права (у тому числі й тих, за дотриманням яких спостерігають відповідні спеціалізовані міжнародні організації та/або інститути, як-от норми врегулювання міжнародних спорів) додає до інформаційної невизначеності/асиметричності, оскільки різні суб'єкти міжнародних відносин тлумачать відповідні норми по-різному [6, p.379]. У цьому плані можна зазначити, що саме індетермінованість та неоднозначність міжнародно-політичних процесів як таких сприяє подальшому наростанню інформаційної асиметрії як чинника розвитку міжнародної системи, оскільки остання розвивається за умови відсутності у кожного окремо взятого суб'єкта міжнародних відносин повних даних про дійсні наміри інших таких суб'єктів, а тим паче - про потенційні наслідки реалізації останніми тієї або іншої зовнішньої політики.

Подібним чином А.Б. Лібман [7] наголошує на тому, що навіть у контрольованих єдиною суверенною владою складних (федеративних) державних утвореннях умовний «центр» постійно стикається з проблемою ефективного збору та обробки індикативної соціальної та економічної інформації про стан справ у окремо взятих «регіонах» (адміністративно-територіальних одиницях). Тим паче ускладненим такого роду процес збору та аналізу даних стає в ході будь-яких спроб прогнозування та планування зовнішньої політики держави, що діє за умов відсутності єдиного легітимного суверена в рамках формально анархічної системи міжнародних відносин. З іншого боку, тут варто згадати відому інтерпретацію інформаційної асиметрії як однієї з найефективніших стратегій інформаційних воєн, запропоновану Г.Г. Почепцовим [8]. На думку останнього, за умов унеможливлення адекватної реакції на дезінформацію з боку супротивника через брак розуміння співвідношення між «формою» та «змістом» відповідної політики, відповідний суб'єкт (держава, політична організація, індивід) дістає можливість вводити в оману своїх контрагентів, відповідним чином забезпечуючи собі додатковий потенціал міжнародно-інформаційної маніпуляції. Тому за відсутності розуміння реальних намірів відповідного суб'єкта його опоненти опиняються в невигідній зі стратегічної точки зору ситуації. Тим самим, розгляд інформаційної асиметрії як важливого чинника розвитку сучасних інформаційних воєн та спецоперацій продовжує тези, сформульовані Д.Р. Маккарті в контексті дослідження інформаційно-комунікаційної асиметрії між США та державами, що прагнуть кинути інформаційний виклик останнім.

Аналогічні висновки можемо зустріти і в дослідженні проблем симетрії/асиметрії в процесі міжнародних переговорів, запропонованому сучасним німецьким дослідником Ф.Р. Пфетчем [9]. За твердженням останнього, ситуація «нерівної рівності», що найбільш влучно характеризує реальний стан сучасної системи міжнародних відносин, в межах якої «держави за сутністю своєю нерівні в плані своєї могутності та впливу на міжнародні справи, але рівні перед [міжнародним] правом у плані своїх прав та обов'язків» [9, p.39]. Відповідне протиріччя Ф.Р. Пфетч пропонує вирішити за рахунок урахування чинника фундаментальної асиметрії між сторонами будь-якого міжнародного переговорного процесу, що випливає з диспропорційного розподілу «структурних інструментів» (наприклад, економічних ресурсів, сприятливого географічного та/або геополітичного положення) та процесуального підходу до переговорного процесу, що випливає зі сприйняття останніх. Умовно «слабша» сторона (тобто та сторона переговорного процесу, що сприймає себе як таку, що має в своєму розпорядженні менш важливі структурні інструменти), таким чином, намагатиметься досягнути рівного статусу з «сильнішою» стороною в ході переговорного процесу, що тим не менше є асиметричним за своєю сутністю (оскільки «сильніша» сторона сприймає свою перевагу як беззастережну [9, pp.40-42]. У цьому сенсі чинник інформаційної асиметрії займає особливе місце, оскільки доступність інформації про реальну могутність (або слабкість) відповідної сторони переговорів дозволила б значною мірою «скоригувати» переговорні стратегії відповідних суб'єктів міжнародних відносин, а отже і вплинути на реальний характер двосторонніх відносин останніх.

Нарешті, необхідно звернути увагу на проблему потенційної дестабілізації поточного світопорядку, спричинену нерівномірним ступенем поінформованості як міжнародної громадськості в цілому, так і конкретних учасників окремих міжнародних конфліктів зокрема, про стратегії реагування на відповідні виклики та загрози, а саме - про рівень готовності до ескалації/деескалації конфлікту. Як зазначає у цьому зв'язку Т.П. Лаврук [10], загроза помилкового розуміння міри готовності супротивника до ескалації конфлікту є одним із ключових чинників нестабільності глобальної світобудови в цілому. Саме тому ідеологізація відповідних конфліктних ситуацій з точки зору тих ідейно-політичних орієнтирів, яких дотримуються відповідні сторони, необхідним чином посилює такого роду інформаційну асиметрію в сучасних міжнародних відносинах [10, c.359]. Сучасне протистояння низки геополітично забарвлених ідейно-політичних проектів на пострадянському просторі може слугувати в якості доречної ілюстрації до останньої тези. Окрім цього, визначення рівня радикалізації супротивника необхідним чином тягне за собою відхід від певних стандартних протоколів прийняття зовнішньополітичних рішень, що так само не сприяє стабільності зовнішньополітичної стратегії відповідної держави.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що хоча чинник інформаційної асиметрії в міжнародних відносинах поки що не дістав всеосяжного висвітлення у сучасній міжнародно-політичній теорії, тим не менше, певні моменти останніх досліджень, що торкалися цієї проблематики, можуть розглядатися як такі, що вказують на потенційну важливість відповідного концепту для кращого розуміння сутності низки актуальних явищ сучасного міжнародного життя. У першу чергу мова йде про специфіку інформаційної асиметрії як чинника процесу прийняття зовнішньополітичних рішень, розвитку міжнародного переговорного процесу, невизначеності розвитку міжнародного співробітництва та конфліктності в міжнародних відносинах тощо. У більш загальному сенсі дослідження відповідних аспектів інформаційної асиметрії сучасних міжнародних відносин дозволить підвищити рівень розуміння поточної динаміки розвитку сучасного міжнародного середовища та тих викликів та загроз, що дедалі частіше постають перед міжнародною спільнотою. Саме тому подальше продовження напрямів дослідження інформаційної асиметрії як явища міжнародних відносин може вважатися одним із найбільш перспективних аспектів дослідження явищ сучасного міжнародного простору.

Список літератури

1.Михайловська О.В. Інформаційні асиметрії в світових інноваційно-інвестиційних процесах / О.В. Михайловська // Інновації та розвиток. - 2009. - № 6. - С. 21-26.

2.Кравчук Г.В., Шевчук В.І., Пластун О.Л. Боротьба з інформаційною асиметрією як важлива складова забезпечення інформаційної безпеки / Г.В. Кравчук, В.І. Шевчук, О.Л. Пластун // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Фінансові ресурси: проблеми формування та використання. - 2013. - № 1(64). - С. 214-221.

3.Womack B. Asymmetry and International Relationships / B. Womack. - New York: Cambridge University Press, 2016. - 245 p.

4.Дерев'янко І.П. Теорія асиметрії Б. Уомакка як нова світоглядна парадигма / І.П. Дерев'янко // Зовнішні справи. - 2015. - № 7. - С. 36-38.

5.McCarthy D.R. Power, Information Technology, and International Relations Theory. The Power and Politics of US Foreign. Policy and Internet / D.R. McCarthy. - Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2015. - 230 p.

6.Koremenos, B., Betz, T. The Design of Dispute Settlement Procedures in International Agreements / B. Koremenos, T. Betz // Interdisciplinary Perspectives on International Law and International Relations. The State of the Art [ed. Dunoff J.L., Pollack M.A.]. - Cambridge: Cambridge University Press, 2013. - P. 371-393.

7.Либман А.М. Информационная асимметрия в федерациях / А.М. Либман // Пространственная экономика. - 2014. - № 4. - С. 9-25.

8.Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навч. посіб. для студентів ВНЗ, аспірантів, викладачів. - 2-ге вид., стер. / Г.Г. Почепцов, С.А. Чукут. - К.: Видавництво УАДУ, 2008. - 663 с.

9.Pfetsch F.R. Power in International Negotiations: Symmetry and Asymmetry / F.R. Pfetsch // Nйgociations. - 2011/2012. - № 16. - P. 39-56.

10.Лаврук Т.П. Асиметрія сучасного світопорядку: фактори об'єктивації / Т.П. Лаврук // Гілея: науковий вісник. - 2015. - Вип. 98. - С. 356-360.

Размещено на Allbest.ru