Кримський вузол і питання Чорноморського флоту РФ у російсько-українських воєнно-політичних взаєминах (1991-2013 рр.)

8 липня 2010 р. Угоду про демаркацію українсько- російського кордону було ратифіковано Україною [48]. 22 липня 2010 р. президент України схвалив ратифікацію угоди з Росією про демаркацію державного кордону, яка набула чинності 29 липня. Вже 3 серпня 2010 р. МЗС України отримало повідомлення російської сторони про завершення внутрішньодержавних процедур з ратифікації угоди, після чого Україна та Росія сформували спільну демаркаційну комісію, що почала практичну роботу з розмітки кордону на місцевості Принагідно зазначу, що хоча президент Білорусі О. Лука-шенко у травні 2010 р. також підписав Закон «Про ратифікацію Договору між Україною та Білоруссю про державний кордон», проте ще й на початку червня 2010 р. Білорусь не віддавала ратифікаційні грамоти про демаркацію кордону, доки не буде сплачено борг України. Лише 25 березня 2011 р. Сторони обміня-лися ратифікаційними грамотами договору про державний кордон..

Утім при цьому слід наголосити, що після зустрічей 19-20 травня в Одесі голови СБУ В. Хорошковського та керівника ФСБ О. Бортнікова контррозвідка ФСБ офіційно повернулася до Криму. З іншого ж боку, приймаючи у Києві 25 травня заступника Генерального секретаря НАТО І. Шедіви, міністр закордонних справ України К. Грищенко ще раз підтвердив, що Україна не має наміру й відмовляється вступати у НАТО. У червні 2010 р. у Севастополі вперше з 2003 р. було проведено українсько-російські військово-морські навчання «Фарватер миру». Тоді ж Російська Федерація запропонувала Україні побудувати 15 військових кораблів для її Чорноморського флоту.

Суспільного резонансу набув Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р., яким затверджувався позаблоковий статус країни і скасовувався євроатлантичний курс. Цей Закон визначав засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки та оборони, в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також засади зовнішньої політики України.

Зокрема, закон визначав, що основним принципом зовнішньої політики країни «є дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного співробітництва з НАТО та іншими військово- політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес» [6, с. 527; 19]. Закон передбачав також внесення змін до закону України «Про основи національної безпеки». Зокрема, зі статті, яка визначає пріоритети національних інтересів, було виключено норму про інтеграцію України в євроатлантичний простір безпеки.

26 серпня 2010 р., міністр закордонних справ України К. Грищенко вкотре безрезультатно обговорював у Києві питання демаркації кордону у Керченській протоці із заступником міністра закордонних справ Росії Г. Карасіна. Не дійшли згоди з цього питання сторони й під час переговорів 15-16 вересня у Москві міністрів закордонних справ Росії С. Лаврова та України К. Грищенка. Російська Федерація уперто не бажала зафіксовувати визнання державних кордонів України. Натомість на українсько-російській зустрічі 4 жовтня у Геленджику Україна остаточно погодилася на будівництво керченського мосту, який мав пролягти косою Тузпа, й позичила в кредит від російського «Внешторгбанку» 2 млрд. дол. США [15].

Протягом 2010 р. поволі тривала прихована дезорганізація роботи Міністерства оборони України під виглядом його реформування, яка фактично унеможливила ефективне управління Збройними силами України. Так, наприклад, 2010 р. було розформовано Об'єднане оперативне командування, а за рік - Командування сил підтримки, що суттєво ускладнило застосування сил і засобів Збройних сил України. Крім того, 2010 року було завершено руйнівне за своєю суттю «реформування» районних (міських) військових комісаріатів, а також з початку цього року призупинено зборову підготовку військовозобов'язаних. Саме за часів президенства В. Януковича майже остаточно було зруйновано українську систему ППО, а найсучасніші зенітно-ракетні комплекси і засоби розвідки були передислоковані до Криму. Підрозділи Збройних сил України, Державна прикордонна служба України, інші органи сектора безпеки та оборони комплектувалися з повним ігноруванням принципу екстериторіальності, тобто переважно місцевими мешканцями. Зменшилися, порівняно з попередніми роками, й асигнування на армію. Так, згідно з динамікою частки бюджету на оборону у ВВП [59] в період від 2006 до 2010 рр., питома вага витрат бюджету на оборону складала: 2006 р. - 0,5%, 2007 р. - 1,3%, 2008 р. - 1,0%, 2009 р. - 1,3%, 2010 р. - 0,7% [1, с. 79]. При цьому Україна продовжувала наполягати на своєму позаблоковому статусі та відмовилася приєднуватися до Організації договору колективної безпеки (ОДКБ).

Натомість поволі у другій половині вересня спільні точки дотику з Кремлем вимальовувалися у військово- політичній сфері, коли Російська Федерація відновила фінансування Чорноморського флоту [17] (до цього, у серпні, сторони домовилися про взаємодію при ліквідації надзвичайних ситуацій у місцях дислокації Чорноморського флоту РФ [16]). Крім того, Україною і Росією було створено спільне підприємство з виробництва ядерного палива, повідомлялося також про намір Москви закупити у Києва БТР-1М з бойовим модулем «Шквал» [20]. 3-5 жовтня, після тривалої перерви, були проведені спільні російсько-білорусько- українські військові навчання. Проте, на цьому тлі, до кінця року залишалися визначальні непорозуміння щодо умов дислокації Чорноморського флоту на території Кримського півострова, які не вдалося узгодити ані в середині жовтня під час візиту в Україну міністра оборони РФ А. Сердюкова [28], ані в середині листопада під час відповідних українсько-російських переговорів у Києві [18].

Було цілком очевидним, що питання технічних та інших умов перебування Чорноморського флоту Росії на терені України традиційно пов'язане із проблемою оплати та транспортування енергоносіїв, зокрема газу. Супровідним навантаженням до їхнього взаємного регулювання й додатковим важелем тиску з боку Кремля, як правило, слугували ті чи інші торговельні війни. Наступні роки лише підтвердили описану закономірність. Зрештою, на серпень 2013 р. на стіл В. Путіну ліг документ під назвою «Про комплекс заходів із залучення України до євразійського інтеграційного процесу», що був розроблений підопічними В. Медведчука і С. Глазьева [30].

Тут доречно буде згадати, як колишній розвідник І. Смешко розповідав, що після розпаду СРСР багато працівників радянського КДБ автоматично потрапили до нової української служби безпеки. їх ніхто не звільнив. За його словами, принаймні дві бригади КДБ, які так і залишилися вірними Кремлю, весь цей час працювали на українській території. Саме вони готували групи проросійських терористів і допомагали їм з озброєнням. За президенства В. Ющенка роботу зі знищення зв'язків СБУ з Росією доручили В. Наливайченку, проте йому так і не вдалося очистити українську спецслужбу від російських агентів. Тоді в Криму українські спецслужби почали вступати у конфронтацію з ФСБ, які працювали на півострові нібито для захисту Чорноморського флоту Росії, але насправді ще й займалися вербуванням агентів і підкупом політиків. За словами В. Найди, російські агенти налагоджували зв'язки з проросійськими організаціями, які роками готували анексію Криму. А з приходом до влади проросійського президента В. Януковича київський офіс СБУ перетворився на філіал ФСБ. «Це були золоті часи російських спецслужб. Вони просто прийшли сюди разом зі своїм обладнанням, своїми людьми і менталітетом», - розповідав «The Wall Street Journal» В. Наливайченко. Ветеран СБУ з Одеси, ім'я якого не називається, розповів журналістам, що в часи В. Януковича всі операції з протидії російським спецслужбам в Україні навмисне блокувалися, а агенти СБУ повернулися до стеження за опозиційними лідерами і прослуховування їхніх телефонів [58]. Крім того, як повідомляла «The Financial Times», що користувалася дослідженнями фахівців компанії «ВАЕ Applied Intelligence», яка провадить досліди в галузі мережевої безпеки на замовлення Міністерства оборони Великої Британії, вже з 2010 р. Росія почала проникати в комп'ютерні системи України і провадити проти неї високотехнологічну війну кібероперацій з використанням вірусу Snake (Змія).

Тож Російська Федерація за президенства В. Януковича відносно успішно втілювала свої плани з гібридного оволодіння державою Україна, логічним завершенням якого й початком прикінцевого етапу мав стати кінець 2013 року. Для цього слід було остаточно схилити (змусити) Україну до відмови від Угоди про асоціацію є ЄС і, натомість, вступити до Митного союзу.

У листопаді 2013 р. після тривалих переговорів держава стояла на порозі підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, але в другій половині місяця поширилися відомості про те, що Угоду не буде підписано через низку причин, зокрема, у зв'язку з невиконанням Україною вимог ЄС та напругою між Україною і Російською Федерацією, результатом якої стала нова торговельна війна. Почалися заклики до всенародної демонстрації підтримки Україною тісніших зв'язків з Європою. Ці заклики посилили настрій громадянських протестів, який існував в Україні з літа 2013 р. і був спричинений низьким рівнем життя, зростанням цін і високим рівнем безробіття.

20 листопада Кабінет міністрів України у прес- релізі повідомив, що під час прес-конференції у Санкт-Петербурзі (Російська Федерація) прем'єр- міністр М. Азаров заявив, що Україна продовжує підготовку до підписання Угоди про асоціацію. Проте наступного дня Кабінет міністрів раптом (?) ухвалив розпорядження №905-р під назвою «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншої сторони» [57, р. 9] й призупинив підготовку до підписання Угоди, яке мало відбутися на саміті Східного партнерства наприкінці листопада 2013 року. Також зазначалося, що Україні потрібно переглянути свої торговельні відносини з Російською Федерацією та іншими членами Співдружності Незалежних Держав.

Після цього рішення в соціальних мережах почали з'являтися заклики зібратися на Майдані Незалежності у Києві на підтримку проєвропейського вибору України. Перші учасники акцій протесту, в тому числі й автор цих рядків, зібралися там ввечері 21 листопада 2013 р., наступного дня після того, як Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням за результатами розгляду звернення Київської міської державної адміністрації заборонив проведення акцій у центрі міста. 24 листопада відбулася перша масова демонстрація за Україну в Європі та проти влади. У Києві розпочався ЄвроМайдан...

28-29 листопада 2013 р. у Вільнюсі (Литва) відбувся саміт ЄС за участю лідерів країн «Східного партнерства» (Грузія, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Білорусь, Україна, Євросоюз). Очікуваного підписання угоди про асоціацію України з Євросоюзом не відбулося1. Україна відклала підписання угоди про асоціацію до «кращих часів».

Тим часом 17 грудня 2013 р., під час розпалу протистояння у Києві, яке вже переросло у Революцію Гідності, президент України В. Янукович мав зустріч у Москві з президентом РФ В. Путіним, після якої було підписано спільний план дій між Російською Федерацією та Україною. Тоді відбулося шосте засідання Російсько-Української міждержавної комісії, у роботі якої головували В. Путін та В. Янукович. А в дорученнях, які Комісія визначила для виконання урядам обох держав яскраво видно про завдання щонайшвидшого втілення в життя вищеназваних путінських стратегічних планів з документа під назвою «Про комплекс заходів із залучення України до євразійського інтеграційного процесу», що був розроблений під патронатом В. Медведчука і С. Глазьева. Зокрема урядам України та Російської Федерації, з-поміж іншого, доручалося:

вжити заходів для підписання Угоди між урядом Російської Федерації і Кабінетом міністрів України про реалізацію Програми військово-технічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 2013-2017 рр.;

внести на розгляд урядів до кінця першого кварталу 2014 р. узгоджені пропозиції про збільшення участі Російської Федерації у розвитку соціально- економічної сфери Севастополя та інших населених пунктів - місць дислокації військових формувань Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

прискорити роботу з інвентаризації земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, які використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України, і щодо врегулювання питання про здійснення капітального ремонту будівель і споруд, які орендуються Російською Федерацією в інтересах російського Чорноморського флоту;

завершити підготовку до підписання проектів міжурядових угод: про узгодження пересувань, пов'язаних із діяльністю військових формувань Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, поза місцями їх дислокації; про порядок перетину державного кордону України військовими кораблями, суднами забезпечення, літальними апаратами, військовослужбовцями Чорноморського флоту Російської Федерації; з питань реєстрації за місцем проживання (перебування) військовослужбовців та цивільних осіб Чорноморського флоту Російської Федерації, членів їх сімей у міграційних органах України;

1 Грузія і Молдова підписали свої угоди про асоціацію з ЄС. У результаті саміту було прийнято Вільнюську декларацію із закликами до пострадянських країн Східної Європи та Закавказзя впроваджувати ширші демократичні та економічні реформи, а також до Росії - поважати їхні євроінтеграційні прагнення.

активізувати роботу з узгодження інших проектів угод з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України;

врегулювати питання оподаткування структурних підрозділів Чорноморського флоту Російської Федерації та митного оформлення матеріально-технічних засобів, що ввозяться в інтересах флоту на територію України всіма видами транспорту, з дотриманням прикордонного, митного та інших видів державного контролю під час перетину російсько-українського кордону відповідно до чинного законодавством України, а також з урахуванням статусу Чорноморського флоту Російської Федерації, що базується на території України;

приступити до переговорів з підготовки двосторонньої угоди про заміну озброєнь і військової техніки Чорноморського флоту Російської Федерації, що базується на території України [39].

Усе вищенаведене свідчить про цілеспрямовані дії В. Януковича та його уряду з посилення російського військового контингенту в Криму. Нагадаю, що згідно із Харківськими угодами, які свого часу підписав від імені України президент В. Янукович, чисельність російського угруповання військ у Криму була збільшена вдвічі, а співробітники ФСБ офіційно отримали дозвіл на легальну роботу на півострові. За підписаною В. Януковичем у Харкові угодою, росіяни могли мати в Криму контингент до 46 тисяч військовослужбовців. Важливим було й те, що в договорі не обмежувалося їх переміщення територією Кримського півострова. Як наслідок, Росія напередодні своєї операції з окупації Криму буквально за кілька діб наростила свій контингент до максимально можливої чисельності. Невдовзі військові об'єкти і база Чорноморського флоту в АР Крим стануть воротами, плацдармом та основним силовим ресурсом для неоголошеної агресії Російської Федерації проти України в лютому 2014 року. 17 березня 2014 р. Верховна Рада АР Крим під дулами російських автоматів проголосила незалежність Криму, а вже наступного дня у Москві було підписано т.зв. Договір про прийняття Криму до складу Російської Федерації. 1 квітня Росія денонсувала усі договори та угоди з Україною щодо Чорноморського флоту. 24 березня 2014 р. в. о. президента України О. Турчинов У ніч з 21 на 22 лютого 2014 р. В. Янукович утік з Києва. підписав указ про виведення українських військ з Криму й Севастополя. Український Кримський півострів тимчасово було здано на поталу російським окупантам. Вирішальну роль у цьому зіграв Чорноморський флот Російської Федерації, проте політичну (і не тільки) відповідальність за його перебування на території України (всупереч її Конституції), умови функціонування та статусу тощо, а також за чвертьстолітнє руйнування українських Збройних сил, несуть усі чільні державні посадові особи України та її владно-політична верхівка...



Список використаних джерел

1. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». - К.: НІСД, 2016.

2. Біляк Т. Міжнародно-правова оцінка тексту Будапештського меморандуму 1994 р. (частина 1) / Т. Біляк // Free Voice Information Analysis Center. - 2015. - December 13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iac.org.ua/mizhnarodno-pravova- otsinka-tekstu-budapeshtskogo-memorandumu-1994-r-chastina-l/.

3. Василенко В. Щоб Україна стала суверенною державою, а її незалежний статус визнав увесь світ, було потрібно позбутись ядерної зброї / В. Василенко // Український Тиждень. - 2014. - №15.

4. Верховна Рада ратифікувала харківські угоди // ВВС. - 2010. - 27 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.bbc.com/ukrainian/ukraine/2010/04/100427_rada_ratification_ bt.shtml.

5. Відомості Верховної Ради України. - 2010. - №21.

6. Відомості Верховної Ради України. - 2010. - №40.

7. Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990-2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення / Павло Гай-Нижник. - К.: «МП Леся», 2017. - 332 с.

8. Голос України. - 2008. - 12 травня.

9. Голос України. - 2008. - 25 вересня.

10. Голос України. - 2008. - 10 жовтня.

11. Голос України. - 2009. - 23 липня.

12. Голос України. - 2009. - 18 серпня.

13. Голос України. - 2009. - 10 жовтня.

14. Голос України. -2010.- 20 травня.

15. Голос України. -2010.-6 жовтня.

16. Голос України. -2011.-2 серпня.

17. Голос України. - 2011. - 14 вересня.

18. Голос України. - 2011. - 26 листопада.

19. Голос України. - 2016. - 1 липня.

20. День. - 2011. - 15 вересня.

21. Дипломатический вестник. - 1997. - август. - №8.

22. Договір між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_157.

23. Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою // Лига.Закон. Законодательство Украины [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/linkl/MU90006R.html.

24. До другої річниці агресії Росії проти України (20 лютого 2016 року). -К.: НІСД, 2016.

25. Закон України «Про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» №1682-IV від 20 квітня

26. року // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi./.

27. Закон України №13/98-ВР від 14 січня 1998 року «Про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією» (Великий договір) // Российско-украинские отношения: сб. документов 1990-1997. - М.: МИД РФ, МИД Украины, 1998. - С.51-58.

28. Затулин К., Мигранян А. СНГ: начало или конец истории. К смене вех / Константин Затулин, Андраник Мигранян // Содружество НГ. - 1997. - №3. - 26 березня.

29. Комсомольська правда. - 2011. - 24 жовтня.

30. Кульчицький С., Парахонський Б. Україна і Росія в історичній ретроспективі: Новітній Український державотворчий процес. Нариси в 3-х томах: - Т.З / С. Кульчицький, Б. Парахонський. - К.: Наукова думка, 2004.

31. О комплексе мер по вовлечению Украины в евразийский интеграционный процесс // Дзеркало тижня. - 2013. - 16 серпня.

32. О ратификации Договора между Российской Федерацией и Украиной о российско-украинской государственной границе: Федеральный закон от 22.04.2004 №24-ФЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonbase.ru/zakony/24-fz-ot-2004-04-22-o-ratifikacii.

33. О ратификации Соглашения между Российской Федерацией и Украиной по вопросам пребывания Черноморского флота Российской Федерации на территории Украины // Государственная Дума. Официальный сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://asozd2.duma.gov.ru/main.nsf/%28SpravkaNew%2970 penAgent&RN=363935-5&02.

34. Отечественная история России новейшего времени. 1985-- гг. - Москва: РГГХ 2007.

35. Павленко А. Мина замедленного действия / А. Павленко // Зеркало недели. - 2005. - 5 августа.

36. Полещук А. Служба внешней разведки России прогнозирует сценарии развития событий в СНГ / Андрей Полещук // Независимая газета. - 1994. - №181. - 22 вересня.

37. Про ратифікацію Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон: Закон України // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1681-15.

38. Про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією: Закон України // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/13/98-%D0%B2%Dl%80.

39. Протест проти ратифікації «харківських угод» як тест на зрілість опозиції // Радіо Свобода. Офіційний сайт. - 2010. - 27 квітня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. radiosvoboda.org/a/2026250.html.

40. Протокол шестого заседания Российско-Украинской межгосударственной комиссии (Москва, 17 декабря 2013 г.) // Павло Гай-Нижник - доктор історичних наук. Особистий сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hai-nyzhnyk.in.ua/ doc2/2013(12)17.rosiya-ukraina.php.

41. Российско-украинские отношения: сб. документов 19901997. - М.: МИД РФ, МИД Украины, 1998.

42. Собрание законодательства Российской Федерации. - 1999. - №10.

43. Совет глав правительств СНГ. Россия меняет тон в диалоге со странами Содружества // Коммерсантъ. - 1994. - №235. - 10 грудня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.kommersant.ru/doc/97546/.

44. Стратегия национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года (утверждена и введена в действие Указом Президента Российской Федерации №537 от 12 мая 2009 года) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.scrf.gov.ru/ documents/99.htmlhttp://www.scrf.gov.ru/documents/99.html

45. Теффт Дж. Таємна дипломатична депеша посла США в Україні [Про зустріч і розмову з колишнім президентом України Л. Кучмою 2 лютого 2010 р.] / Дж. Теффт // Павло Гай-Нижник - доктор історичних наук. Особистий сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/2010(02) (..).Tefft.php.

46. Теффт Дж. Україна: Питанням безпеки в перебігу виборчої кампанії надається мало уваги (січень 2010 р.) / Дж. Теффт // Павло Гай-Нижник - доктор історичних наук. Особистий сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hai- nyzhnyk.in.ua/doc2/2009.Tefft.php.

47. Угода між Російською Федерацією та Україною по Чорноморському флоту // Российско-украинские отношения: сб. документов 1990-1997. - М.: МИД РФ, МИД Украины, 1998.

48. Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/643_359.

49. Угода між Україною та Російською Федерацією про демаркацію українсько-російського державного кордону (підписана 17.05.2010 р., ратифікована Україною Законом №2466- VI від 08.07.2010 р., набрала чинності для України 29.07.2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/643_365t

50. Угода між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту (28 травня 1997 р.) // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_075.

51. Угода між Україною і Російською Федерацією про принципи формування ВМС України та ВМФ Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР (3 серпня 1992 р.) // Павло Гай-Нижник - доктор історичних наук. Особистий сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk. in.ua/doc2/1992(08)03.Chom.flot.php.

52. Угода між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (28 травня 1997 р.) // Верховна Рада України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_076.

53. Указ Президента Российской Федерации №24 от 10 января 2000 года «О Концепции национальной безопасности» // Агентство военных новостей. - 2000. - 19 января [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kremlin.ru/ 2004/.

54. Урядовий кур'єр. - 2008. - 5 березня.

55. Урядовий кур'єр. - 2009. - 9 жовтня.

56. Урядовий кур'єр. - 2010. - 22 квітня.

57. Хто лобіював Будапештський меморандум? // Висновки. - 2016. - 5 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// vysnovky.com/analytics/politics/2479-hto-lobiyuvav-budapeshtskii- memorandum.

58. International Advisory Panel. Report of the International Advisory Panel on its review of the Maidan Investigations. - 2015. - 31 March.

59. Shishkin Ph. How Russian Spy Games Are Sabotaging Ukraine's Intelligence Agency / Philip Shishkin // The Wall Street Journal. - 2015. - March 11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wsj.com/articles/how-spy-games-are-sabotaging- ukraines-intelligence-agency-1426127401.

60. World Economic Outlook Database // International Monetary Fund. - April, 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.imf.org/extemal/pubs/ft/weo/2016/01/weodata/index.aspx.

61. Analitychna dopovid' do Shhorichnogo Poslannja Prezydenta Ukrai'ny do Verhovnoi' Rady Ukrai'ny «Pro vnutrishnje ta zovnishnje stanovyshhe Ukrai'ny v 2016 госі». - K.: NISD, 2016.

62. Biljak T. Mizhnarodno-pravova ocinka tekstu Budapeshts'kogo memorandumu 1994 r. (chastyna 1) / T. Biljak // Free Voice Information Analysis Center. - 2015. - December 13 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://iac.org.ua/mizhnarodno-pravova- otsinka-tekstu-budapeshtskogo-memorandumu-1994-r-chastina-l/.

63. Vasylenko V. Shhob Ukrai'na stala suverennoju derzhavoju, a i'i' nezalezhnyj status vyznav uves' svit, bulo potribno pozbutys' jademoi' zbroi' / V. Vasylenko // Ukrai'ns'kyj Tyzhden'. - 2014. - №15.

64. Verhovna Rada ratyfikuvala harkivs'ki ugody // VVS. - 2010. - 27 kvitnja [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.bbc. com/ukrainian/ukraine/2010/04/100427_rada_ratification_bt.shtml.

65. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2010. - №21.

66. Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2010. - №40.

67. Gaj-Nyzhnyk P. P. Rosija proty Ukrai'ny (1990-2016 rr.): vid polityky shantazhu і prymusu do vijny na poglynannja ta sproby znyshhennja / Pavlo Gaj-Nyzhnyk. - К.: «МР Lesja», 2017. - 332 s.

68. Golos Ukrai'ny. - 2008. - 12 travnja.

69. Golos Ukrai'ny. - 2008. - 25 veresnja.

70. Golos Ukrai'ny. - 2008. - 10 zhovtnja.

71. Golos Ukrai'ny. - 2009. - 23 lypnja.

72. Golos Ukrai'ny. - 2009. - 18 serpnja.

73. Golos Ukrai'ny. - 2009. - 10 zhovtnja.

74. Golos Ukrai'ny. - 2010. - 20 travnja.

75. Golos Ukrai'ny. -2010.-6 zhovtnja.

76. Golos Ukrai'ny. -2011.-2 serpnja.

77. Golos Ukrai'ny. -2011.-14 veresnja.

78. Golos Ukrai'ny. - 2011. - 26 lystopada.

79. Golos Ukrai'ny. - 2016. - 1 lypnja.

80. Den'. - 2011. - 15 veresnja.

81. Diplomaticheskij vestnik. - 1997. - avgust. - №8.

82. Dogovir mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju pro ukrai'ns'ko-rosijs'kyj derzhavnyj kordon // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/643_157.

83. Dogovir mizh Ukrai'ns'koju Radjans'koju Socialistychnoju Respublikoju і Rosijs'koju Radjans'koju Federatyvnoju Socialistychnoju Respublikoju // Liga.Zakon. Zakonodatel'stvo Ukrainy [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://search.ligazakon.ua/l_ doc2.nsf/linkl/MU90006R.html.

84. Do drugoi' richnyci agresii' Rosii' proty Ukrai'ny (20 ljutogo 2016 roku). -K.: NISD, 2016.

85. Zakon Ukrai'ny «Pro ratyfikaciju Dogovoru mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju pro spivrobitnyctvo u vykorystanni Azovs'kogo morja і Kerchens'koi' protoky» №1682-IV vid 20 kvitnja 2004 roku // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi./.

86. Zakon Ukrai'ny №13/98-VR vid 14 sichnja 1998 roku «Pro ratyfikaciju Dogovoru pro druzhbu, spivrobitnyctvo і partnerstvo mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju» (Velykyj dogovir) // Rossijsko-ukrainskie otnoshenija: sb. dokumentov 1990-1997. - M.: MID RF, MID Ukrainy, 1998. - S.51-58.

87. Zatulin K., Migranjan A. SNG: nachalo ili konec istorii. К smene veh / Konstantin Zatulin, Andranik Migranjan // Sodruzhestvo NG. - 1997. - №3. - 26 bereznja.

88. Komsomol's'ka pravda. - 2011. - 24 zhovtnja.

89. Kul'chyc'kyj S., Parahons'kyj B. Ukrai'na і Rosija v istorychnij retrospektyvi: Novitnij Ukrai'ns'kyj derzhavotvorchyj proces. Narysy v 3-h tomah: - T.3 / S. Kul'chyc'kyj, B. Parahons'kyj. - K.: Naukova dumka, 2004.

90. О komplekse mer po vovlecheniju Ukrainy v evrazijskij integracionnyj process // Dzerkalo tyzhnja. - 2013. - 16 serpnja.

91. О ratifikacii Dogovora mezhdu Rossijskoj Federaciej і

92. Ukrainoj о rossijsko-ukrainskoj gosudarstvennoj granice: Federal'nyj zakon ot 22.04.2004 №24-FZ [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakonbase.ru/zakony/24-fz-ot-2004-04-22-o-

93. ratifikacii.32. О ratifikacii Soglashenija mezhdu Rossijskoj Federaciej і Ukrainoj po voprosam prebyvanija Chemomorskogo flota Rossijskoj Federacii na territorii Ukrainy // Gosudarstvennaja Duma. Oficial'nyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://asozd2.duma.gov. ru/main.nsf/%28SpravkaNew%29?OpenAgent&RN=363935-5&02.

94. Otechestvennaja istorija Rossii novejshego vremeni. 1985-- 2005 gg. - Moskva: RGGU, 2007.

95. Pavlenko A. Mina zamedlennogo dejstvija / A. Pavlenko // Zerkalo nedeli. - 2005. - 5 avgusta.

96. Poleshhuk A. Sluzhba vneshnej razvedki Rossii prognoziruet scenarii razvitija sobytij v SNG / Andrej Poleshhuk // Nezavisimaja gazeta. - 1994. - №181. - 22 veresnja.

97. Pro ratyfikaciju Dogovoru mizh Ukrai'noju і Rosijs'koju Federacijeju pro ukrai'ns'ko-rosijs'kyj derzhavnyj kordon: Zakon Ukrai'ny // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. -Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1681-15.

98. Pro ratyfikaciju Dogovoru pro druzhbu, spivrobitnyctvo і partnerstvo mizh Ukrai'noju і Rosijs'koju Federacijeju: Zakon Ukrai'ny // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/13/98-%D0%B2%Dl%80.

99. Protest proty ratyfikacii' «harkivs'kyh ugod» jak test na zrilist' opozycii' // Radio Svoboda. Oficijnyj sajt. - 2010. - 27 kvitnja [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.radiosvoboda. org/a/2026250.html.

100. Protokol shestogo zasedanija Rossijsko-Ukrainskoj mezhgosudarstvennoj komissii (Moskva, 17 dekabrja 2013 g.) // Pavlo Gaj-Nyzhnyk - doktor istorychnyh nauk. Osobystyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/2013(12)17. rosiya-ukraina.php.

101. Rossijsko-ukrainskie otnoshenija: sb. dokumentov 19901997. - M.: MID RF, MID Ukrainy, 1998.

102. Sobranie zakonodatel'stva Rossijskoj Federacii. - 1999. - №10.

103. Sovet glav pravitel'stv SNG. Rossija menjaet ton v dialoge so stranami Sodruzhestva // Kommersant#. - 1994. - №235. - 10 grudnja [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.kommersant.ru/ doc/97546/.

104. Strategija nacional'noj bezopasnosti Rossijskoj Federacii do 2020 goda (utverzhdena і vvedena v dejstvie Ukazom Prezidenta Rossijskoj Federacii №537 ot 12 maja 2009 goda) [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.scrf.gov.ru/documents/99. htmlhttp://www.scrf.gov.ru/documents/99.html

105. Tefft Dzh. Tajemna dyplomatychna depesha posla SShA v

106. Ukrai'ni [Pro zustrich і rozmovu z kolyshnim prezydentom Ukrai'ny L. Kuchmoju 2 ljutogo 2010 r.] / Dzh. Tefft // Pavlo Gaj-Nyzhnyk - doktor istorychnyh nauk. Osobystyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/2010(02)

107. (..).Tefft.php.

108. Tefft Dzh. Ukrai'na: Pytannjam bezpeky v perebigu vyborchoi' kampanii' nadajet'sja malo uvagy (sichen' 2010 r.) / Dzh. Tefft // Pavlo Gaj-Nyzhnyk - doktor istorychnyh nauk. Osobystyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.hai-nyzhnyk. in.ua/doc2/2009.Tefft.php.

109. Ugoda mizh Rosijs'koju Federacijeju ta Ukrai'noju po Chomomors'komu flotu // Rossijsko-ukrainskie otnoshenija: sb. dokumentov 1990-1997. - M.: MID RF, MID Ukrainy, 1998.

110. Ugoda mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju z pytan' perebuvannja Chomomors'kogo flotu Rosijs'koi' Federacii' na terytorii' Ukrai'ny // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/643_359.

111. Ugoda mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju pro demarkaciju ukrai'ns'ko-rosijs'kogo derzhavnogo kordonu (pidpysana 17.05.2010 r., ratyfikovana Ukrai'noju Zakonom №2466- VI vid 08.07.2010 r., nabrala chynnosti dlja Ukrai'ny 29.07.2010 r.) [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/643_365[!

112. Ugoda mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju pro parametry podilu Chomomors'kogo flotu (28 travnja 1997 r.) // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_075.

113. Ugoda mizh Ukrai'noju і Rosijs'koju Federacijeju pro pryncypy formuvannja VMS Ukrai'ny ta VMF Rosii' na bazi Chomomors'kogo flotu kolyshn'ogo SRSR (3 serpnja 1992 r.) // Pavlo Gaj-Nyzhnyk - doktor istorychnyh nauk. Osobystyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.hai-nyzhnyk. in.ua/doc2/1992(08)03.Chom.flot.php.

114. Ugoda mizh Ukrai'noju ta Rosijs'koju Federacijeju pro status ta umovy perebuvannja Chomomors'kogo flotu Rosijs'koi' Federacii' na terytorii' Ukrai'ny (28 travnja 1997 r.) // Verhovna Rada Ukrai'ny. Oficijnyj sajt [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/643_076.

115. Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii №24 ot 10 janvarja 2000 goda «О Koncepcii nacional'noj bezopasnosti» // Agentstvo voennyh novostej. - 2000. - 19 janvarja [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.kremlin.ru/ 2004/.

116. Urjadovyj kur'jer. - 2008. - 5 bereznja.

117. Urjadovyj kur'jer. - 2009. - 9 zhovtnja.

118. Urjadovyj kur'jer. - 2010.-22 kvitnja.

119. Hto lobijuvav Budapeshts'kyj memorandum? // Vysnovky. - 2016. - 5 ljutogo [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http:// vysnovky.com/analytics/politics/2479-hto-lobiyuvav-budapeshtskii- memorandum.

120. International Advisory Panel. Report of the International Advisory Panel on its review of the Maidan Investigations. - 2015. - 31 March.

121. Shishkin Ph. How Russian Spy Games Are Sabotaging Ukraine's Intelligence Agency / Philip Shishkin // The Wall Street Journal. - 2015. - March 11 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.wsj.com/articles/how-spy-games-are-sabotaging- ukraines-intelligence-agency-1426127401.

122. World Economic Outlook Database // International Monetary Fund. - April, 2016 [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http:// www.imf.org/extemal/pubs/ft/weo/2016/01/weodata/index.aspx.

Размещено на Allbest.ru

...