Методологія та практика реалізації концепту відкритих даних в органах публічного управління України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351:[004.6/.7](477)

Методологія та практика реалізації концепту відкритих даних в органах публічного управління України

Твердохліб Олександр Степанович,

канд. наук з держ. упр., доц. каф. інформаційної

політики та цифрових технологій НАДУ

Розглядаються теоретико-методологічні й прикладні аспекти реалізації концепту відкритих даних органами публічного управління України в трансформаційних умовах всезагальної цифровізації, побудови елементів цифрового суспільства й наближення до стандартів роботи в епоху цифрової економіки. Обґрунтовується необхідність підвищення відкритості й прозорості діяльності органів влади шляхом надання доступу громадськості до інформації в контексті поетапної модернізації та забезпечення максимальної ефективності. Наголошується на тому, що розкриття інформації у формі відкритих даних є новітньою концепцією державно- громадської взаємодії, виникнення й розвиток якої продиктований сучасними трендами глобалізованого світу.

Ключові слова: доступ до інформації, відкриті дані, розкриття інформації, державно-громадська взаємодія, цифровізація публічного управління.

Tverdokhlib O. S. Methodology and practice of open data concept's realization in public authorities of Ukraine

Theoretically-methodological and applied aspects of open data concept's realization in public authorities of Ukraine under transformational conditions of general digitalization, digital society's elements construction and approaching the working standards in the era of digital economy are considered. The necessity of openness and transparency increasing regarding activities of public authorities by providing access to information for the public due to stage-by-stage modernization and ensuring the maximum efficiency is substantiated here. It is emphasized that disclosure of information in form of open data is the latest concept of public-social interaction, emergence and development of which is dictated by modern trends of the globalized world.

Key words: access to information, open data, disclosure of information, public-social interaction, digitalization of public administration.

Постановка проблеми. Сьогодні всі держави світу перебувають у стані постійних трансформаційних перетворень, які стосуються всіх сфер життєдіяльності. Відбуваються зміни в побудові відносин між державами та громадянами, методами і способами їхньої співпраці, що проявляється в обопільному впливі на подальшу оптимізацію та вдосконалення цих процесів. Ураховуючи сучасні загальносвітові тенденції розвитку, у тому числі й у сфері публічного управління, Україна намагається застосовувати основні світові здобутки, адаптуючи їх до своїх національних умов та особливостей. Кілька наступних років повинні пройти в нашій державі за визначальним трендом всезагальної цифровізації, наближення та поступового утвердження ідеї цифрової економіки та поетапного переходу до цифрового суспільства. Такі кроки, безумовно, створюють підґрунтя для забезпечення ефективної державно-громадської взаємодії шляхом широкої участі громадян в управлінні державними справами, обговоренні та ухваленні відповідних управлінських рішень, однак водночас здатні спричинити появу низки проблемних питань, що потребують як науково-теоретичного обґрунтування, так і прикладних системних рішень, що відповідатимуть існуючим соціальним системам управління, сучасним вимогам і викликам, подекуди змінюючи формат їхньої діяльності при одночасному спрощенні й полегшенні основної мети їхнього функціонування. Питання побудови стабільної та надійної системи публічного управління, здатної безперебійно та ефективно працювати, відповідаючи при цьому сучасним загальносвітовим тенденціям розвитку, - завдання комплексне, яке складається з великої кількості окремих аспектів, що потребують ґрунтовного дослідження. Одним із них ми обрали методологію та практику реалізації концепту відкритих даних в органах публічного управління України, які з огляду на євроінтеграційний вектор політичного розвитку нашої держави набувають особливого значення і значною мірою актуалізують необхідність конкретизації та більш докладного розгляду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика забезпечення відкриття даних органів публічного управління для нашої держави є новою, а протягом нетривалого періоду її теоретико-прикладного обґрунтування й практичного упровадження в загальносвітовому масштабі вона не набула широкого обговорення в наукових колах. З-поміж наукових публікацій вітчизняних фахівців, присвячених дослідженню означеного питання, хочемо звернути увагу на доробок М. Дурмана, І. Тохтарової [4], Л. Олексюк [5]. Вивченням проблеми функціонування систем публічного управління в умовах забезпечення відкритості даних також займалися С. Амбарцумян [1], Л. Самикбаєва [9], І. Сергєєва та Н. Соколова [10], К. Чен [11], М. Джанссен, Я. Каралабідіс і А. Цюдервійк [12], на основні результати наукових публікацій яких ми спиралися під час розгляду питання, обраного нами для вивчення. влада публічний управління інформація

Незважаючи на певний інтерес науковців до проблеми відкриття даних органами державного управління та місцевого самоврядування, актуальними в наш динамічний час залишаються проблеми ставлення влади до питань забезпечення їх відкритості й доступності, ціннісної та культурної переорієнтації від створювачів і власників до надавачів даних та інформації в рамках формування сервісно орієнтованої держави, здатної повною мірою задовольняти потреби та запити своїх громадян.

Мета статті -- теоретико-методологічне обґрунтування реалізації концепту відкритих даних в органах публічного управління України в трансформаційних умовах суспільного розвитку.

Виклад основного матеріалу. Визначальними тенденціями сьогодення в діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування є забезпечення максимальної транспарентності їхньої діяльності, сервісно орієнтований підхід до надання управлінських та інших державних і муніципальних послуг, наближення до щоденних проблем пересічних громадян і побудова на цій основі довірчих відносин, підзвітність та підконтрольність влади різного ієрархічного рівня, продиктовані новітніми трансформаційними змінами, породженими упровадженням цифрових технологій у всі сфери суспільного життя та побудовою новітньої цифрової інфраструктури як відповіді на вимоги і виклики сучасного глобалізованого світу. Таким чином, нині відбувається формування і поширення нових суспільних цінностей, поглиблення і зміна формату відносин між державою й громадянами, підвищення стандартів і формування нової якості життя, що є наслідком нової суспільної дійсності.

Сьогодні впровадження принципів відкритості й прозорості діяльності владних структур є одним із важливих завдань для багатьох країн світу. Кожен із цих принципів здійснює поетапні перетворення на шляху до досягнення кінцевої мети з урахуванням національних особливостей та пріоритетів, а саме: боротьби з корупцією та вдосконалення підзвітності, посилення взаємодії та партнерства органів публічної влади з організаціями громадянського суспільства, забезпечення більшої доступності й зрозумілості для громадян з метою поліпшення надання управлінських послуг тощо. Основна ж мета відкритості влади - зміцнення довіри громадськості до органів публічної влади, що розглядається як необхідна передумова ефективності державної політики у відповідній сфері [4].

З урахуванням викладеного вище та з метою відповідності новітнім загальносвітовим тенденціям українським законодавцем ухвалено рішення щодо введення в юридичний обіг поняття відкритих даних, яке набуло свого інституціоналізованого вигляду у формі закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних». У цьому законі зазначено, що публічна інформація у формі відкритих даних є публічною інформацією у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі з комерційною метою, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації. Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах [6].

Дещо пізніше уряд України ухвалив постанову «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою конкретизував окремі положення згаданого закону, зокрема визначив вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних [7], а через рік Україна приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних [3], узявши на себе зобов'язання забезпечити реалізацію її основних принципів: відкритості за замовчуванням; вчасності та повноти; доступності та зручності; порівнянності та інтероперабельності; вдосконаленого врядування і залучення громадян; інклюзивного розвитку та інноваційності [13].

Іншими підзаконними актами унормовано механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо них [2]. Одним із пріоритетів державної політики у цій сфері визначено вдосконалення принципів розвитку відкритих даних, вимог до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичності оновлення, а також переліку таких наборів даних, підвищення відповідальності за неоприлюднення та ненадання публічної інформації у формі відкритих даних [8].

Існування й поширення такого роду даних дає можливість громадськості, у тому числі в особі інститутів громадянського суспільства, контролювати й моніторити діяльність органів публічного управління різного організаційно- правового та ієрархічного рівнів - від місцевого до національного, а державі - залучати своїх громадян до безпосереднього управління державними справами, розвиваючи тим самим сферу державно-громадської взаємодії, виводячи її на новий рівень із застосуванням новітніх досягнень сучасних інформаційно- телекомунікаційних технологій, сприяючи тим самим появі синергетичного ефекту, коли з'являється можливість вирішувати нові, неочевидні завдання з використанням взаємопов'язаних відкритих даних та новітніх програмних рішень, адже дані, необхідні для аналізу й узагальнення, доступні будь-кому в будь-який час і можуть використовуватися з будь-якою метою, не забороненою законодавством.

Висловлена теза підтверджується К. Ченом, який зазначає, що нині закритість інновацій не є характерною ознакою для організацій, що працюють у сучасному змінному динамічному середовищі, в якому їхні клієнти стають все більш вимогливими, а їхні запити - більш витонченими. Більшість організацій не здатні генерувати інновації достатньо швидкими темпами, щоб наздогнати всі новітні суспільні зміни. Такі проблеми, безумовно, стосуються насамперед органів публічної влади, де, незважаючи на наявність необхідної технологічної інфраструктури (зокрема, порталів відкритих даних), більшість установ не мають інноваційних рішень, щоб використовувати її повною мірою [11, с. 1891].

Загалом переваги від розкриття даних органами публічного управління є очевидними і їх можна згрупувати за сферами впливу держави, що випливають із основних сфер державного регулювання, - політичні, соціальні, економічні, операційні й технічні, які в підсумку у своїй сукупності дозволяють досягти загальної мети від реалізації цього концепту в публічній сфері. Зокрема, таким чином можливо забезпечити стійкий розвиток і постійне удосконалення нових напрямів діяльності органів державної влади з громадськістю на підставі розроблення нових форм співпраці та створення нових технологічних рішень, причому в процесі їх забезпечення й реалізації фахівці ІТ-індустрії (адже перш за все вони розробляють прикладне програмне забезпечення на основі отриманих даних, наданих органами публічного управління для вільного використання й розповсюдження) одержують мотивацію та стимул для нових проектів, а пересічні громадяни - можливість використовувати ці ідеї та проекти для задоволення власних запитів і підвищення рівня комфорту [10, с. 293]. У цілому вважаємо, що розвиток концепції відкриття даних органами публічного управління безумовно дозволить громадянам одержувати актуальну, повну й достовірну інформацію про цікаві для них аспекти життя держави в цілому і напрямів діяльності її влади зокрема. Процеси створення нових інноваційних проектів, побудованих з використанням відкритих даних, щоразу відбуваються по-різному, адже вони не регламентовані жодними стандартами чи алгоритмами, хоча до певної міри інституціоналізовані, бо український законодавець встановив чітку вимогу щодо створення єдиного порталу відкритих даних, на якому в каталогізованому вигляді мають розміщуватися всі доступні набори даних з обов'язковою періодичністю їх актуалізації відповідними інституціями. Такий спосіб організації роботи спричиняє обопільну вигоду для суб'єктів й об'єктів соціального управління: він дозволяє органам публічної влади одержувати зворотний зв'язок від громадян щодо того, в якому напрямі слід шукати рішень назрілих проблем у різних сферах життєдіяльності; крім того, такий спосіб їх публікації є зручним, оскільки одержання первинних даних для подальшого опрацювання не потребує додаткових часових і фінансових ресурсів. Іншим способом оприлюднення відкритих даних є створення онлайн-інтерфейсу програмування додатків - API (application programming interface), що перебуває у вільному доступі для пошуку, розроблення й реалізації прикладних рішень і подальшого вільного використання в будь-яких цілях, не заборонених законодавством, у тому числі щодо авторського, патентного і суміжних прав.

Інформація, яку розміщують органи публічної влади у формі відкритих даних, має відповідати низці вимог, основними з яких є безоплатність і якість, точність і доступність, повнота й достовірність, своєчасність і придатні для машинної обробки формати, які у своїй сукупності створюють можливості щодо її повторного й необмеженого використання, поєднання в різноманітних варіаціях, зменшення чи максимальної мінімізації фінансових ресурсів на дублювання й опрацювання. Досліджуючи дихотомію понять в українському законодавстві та до певної міри їх неузгодженість зі світовими стандартами, Л. В. Олексюк правомірно обґрунтовує власне визначення відкритих даних, розуміючи під ними будь-які доступні в електронній машинозчитувальній формі дані, у тому числі розміщені в глобальній мережі Інтернет без обмежень доступу та ідентифікації користувачів, безкоштовні для відтворення та використання або будь-якого ліцензування [5, с. 41]. Причому до категорії інформації у формі відкритих даних варто відносити не лише дані про діяльність органів публічної влади, але й будь-яку соціально значущу інформацію, що акумулюється ними, у тому числі й у процесі поточної роботи, на яку існує суспільний запит та яка потенційно може становити інтерес громадськості.

Ініціатива відкриття даних органами публічного управління набула популярності і за короткий термін поширилася в усьому світі. Відповідно, кількість наборів даних почала суттєво збільшуватись, що з часом зумовило появу різних за формою і змістом даних (текстових, графічних, відео- та аудіоданих, архівів), у тому числі й структурованих даних, придатних для обробки з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій. Але й структуровані дані, що мають машинозчитувальну форму, значною мірою різняться між собою, тому необхідно застосовувати специфічний формат відкритих даних для кожного конкретного типу та у кожному конкретному випадку.

У процесах розвитку концепту відкритих даних та подальшому його поширенні держава є системоутворюючим елементом відповідної екосистеми, що представляє і просуває спільні інтереси решти зацікавлених сторін. Держава не лише розробляє правові рамки використання і розкриття даних, але також виступає провайдером і одночасно споживачем цих даних [9, с. 161]. У свою чергу, розширення участі громадян у розробленні, ухваленні й контролі за виконанням рішень органів публічної влади підвищує адаптивність системи публічного управління, її здатність своєчасно й ефективно реагувати на виникаючі соціально-економічні виклики. Громадськість здатна взяти на себе низку функцій системи публічного управління, зокрема: діагностику наявних проблем, що стосуються тієї чи іншої соціальної групи чи всього суспільства, обмеженого відповідною територією; експертизу, пошук і пропонування оптимальних рішень для вирішення назрілих соціально-економічних, політичних чи побутових питань; контроль виконання й оцінювання ефективності діяльності владних інституцій різного ієрархічного рівня; виконання окремих державних і муніципальних функцій [1, с. 9-10]. Відкриті дані дозволяють громадянам активно брати участь у житті країни, визначаючи курс її подальшого розвитку в напрямі, що задовольняє вимоги більшості членів суспільства.

Досліджуючи прикладні аспекти роботи з відкритими даними, вчені виокремлюють п'ять основних хибних думок (так званих міфів), що можуть скластися у пересічних громадян у процесі розкриття даних органами публічного управління, зокрема: публікація даних автоматично сприяє одержанню переваг і вигод; абсолютно вся інформація повинна розголошуватися без жодних обмежень; основне питання полягає виключно в забезпеченні реалізації процедури розкриття даних, на які існує суспільний запит; кожен суб'єкт може використовувати відкриті дані; наявність відкритих даних є базовим елементом і основою відкритого врядування [12, с. 264 - 266].

З урахуванням викладеного вище вважаємо, що дані потрібно відкривати послідовно та обґрунтовано, враховуючи затребуваність відповідних наборів даних потенційними споживачами такої інформації, згідно з чіткими правилами й регламентами, з урахуванням усіх імовірних наслідків, що має перетворитися на продуману довготривалу політику розвитку інформаційної інфраструктури на шляху до побудови елементів цифрового суспільства та підготовки до роботи в нових трансформаційних умовах - всезагальної цифровізації й розбудови цифрової економіки, що неодмінно сприятиме підвищенню громадської активності, ефективності державно-громадської взаємодії та зростання рівня залучення громадян у вирішення різного роду питань у будь-якій сфері суспільної життєдіяльності. Водночас варто підходити до реалізації означених напрямів досить зважено, не лише формально публікуючи відповідні дані на порталах державних даних, а дійсно враховуючи реальні потреби й запити громадян, постійно працюючи над удосконаленням і розвитком, зокрема шляхом створення зручних і затребуваних сервісів на базі відкритих даних. Згадані тенденції розвитку сучасних підходів до організації соціального управління значною мірою сприяють підвищенню його керованості, зміцнюють демократичні засади побудови держави, створюють умови для формування високого рівня довіри між державою та її громадянами, максимально зближуючи їх у рамках сервісно орієнтованого підходу, дають можливість здійснювати перманентний моніторинг дій влади та розвивати громадянське суспільство.

Висновки. У трансформаційну епоху в умовах переходу до цифрового суспільства питання відкритості даних набувають особливого, подекуди навіть визначального значення, актуальність і затребуваність якого пояснюється основним джерелом їх генерування і зберігання - державою в особі органів публічної влади. Основне завдання, яке вони мають вирішити, - не лише збір відповідної інформації та подання її у відповідній формі, придатній для машинної обробки, але й надання вільного й паритетного доступу широким верствам населення з метою задоволення їхніх потреб і запитів, забезпечення високого рівня відповідних управлінських послуг в умовах переходу до концепту сервісно-орієнтованої держави та прийняття ефективних управлінських рішень з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін, залучених до цього процесу - держави, суспільства й особи. Методологія, технологія, форми, засоби та способи відкриття даних органами публічної влади, що розвиваються в нашій країні на шляху до переходу роботи в умовах цифрової економіки, є дієвими інструментами подальшого соціально-економічного розвитку, що ґрунтуються на застосуванні новітніх інноваційних рішень у сфері соціального управління. Власне, дослідженню окремих практичних аспектів цієї загальної проблеми можуть бути присвячені наступні публікації, адже в умовах сьогодення в усьому світі відкриті дані використовуються для вирішення професійних та поточних питань у процесі побудови сервісно орієнтованої держави. Окреслені процеси успішно розвиваються, вдосконалюються форми і методи державно-громадської взаємодії, що сприяє подальшому прогресивному розвитку в усьому світі і водночас актуалізує потребу в науковому пошуку відповідних рішень і подальшому практичному їх застосуванні.

Список використаних джерел

1. Амбарцумян С. М. Повышение эффективности государственного и муниципального управления за счет внедрения концепции открытых данных / С. М. Амбарцумян // Государственное и муниципальное управление: актуальные вопросы и перспективы развития : межвуз. сб. статей студентов, аспирантов, преподавателей. - М. : МГОУ, 2017. - С. 5 - 13.

2. Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листоп. 2016 р. № 867 // Офіц. вісн. України. - 2016. - № 97. - С. 22.

3. Деякі питання приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних : розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 верес. 2016 р. № 686-р // Уряд. кур'єр. - 2016. - 20 жовт. - № 196.

4. Дурман М. О. Відкриті дані як інструмент інформаційного забезпечення прозорості публічної влади / М. О. Дурман, І. М. Тохтарова // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування : електрон. наук. фах. вид. / Херсон. нац. техн. ун-т. - 2017. - № 1. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j- pdf7Ttpdu_2017_1_15.pdf.

5. Олексюк Л. В. Розвиток понятійно-категоріального апарату електронного доступу до публічної інформації та відкритих даних / Л. В. Олексюк // Вісн. НАДУ при Президентові України. - Київ : НАДУ, 2016. - № 2. - С. 36 - 43.

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної

інформації у формі відкритих даних : Закон України від 9 квіт. 2015 р. № 319-VIII : за станом на 01.08.2016 // Законодавство України. - Режим доступу :

http://zakon.rada. go v.ua/laws/show/319-19.

7. Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовт. 2015 р. № 835 // Законодавство України. - Режим доступу : http ://zakon.rada. go v.ua/laws/sho w/83 5-2015-п.

8. Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2017 р. № 797-р // Офіц. вісн. України. - 2017. - № 92. - С. 75.

9. Самыкбаева Л. А. Открытые данные как фактор экономического развития страны / Л. А. Самыкбаева // Вестн. КЭУ им. М. Рыскулбекова. - 2016. - № 2(36). - С. 160 - 162.

10. Сергеева И. И. Открытые данные: международный опыт использования / И. И. Сергеева, Н. A. Соколова // Науч. зап. ОРЕЛГИЭТ. - 2013. - № 1(7). - С. 293 - 295.

11. Chan C. M. L. From Open Data to Open Innovation Strategies: Creating e- Services Using Open Government Data / Chan C. M. L. // Computer Society : Proceedings of the 46th Hawaii International Conference on System Sciences. - 2013. - P. 1890 - 1899.

12. Janssen M. Benefits, Adoption Barriers and Myths of Open Data and Open Government / Janssen M., Charalabidis Y., Zuiderwijk A. // Information Systems Management. - 2012. - Vol. 29. - № 4. - Р. 258 - 268.

13. The International Open Data Charter. - Access mode : https ://opendatacharter.net.

List of references

1. Ambartsumyan S. M. Povyishenie effektivnosti gosudarstvennogo i munitsipalnogo upravleniya za schet vnedreniya kontseptsii otkryityih dannyih / S. M. Ambartsumyan // Gosudarstvennoe i munitsipalnoe upravlenie: aktualnyie voprosyi i perspektivyi razvitiya : mezhvuz. sb. statey studentov, aspirantov, prepodavateley. - M. : MGOU, 2017. - S. 5 - 13.

2. Deiaki pytannia opryliudnennia publichnoi informatsii u formi vidkrytykh danykh : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30 lystop. 2016 r. № 867 // Ofits. visn. Ukrainy. - 2016. - № 97. - S. 22.

3. Deiaki pytannia pryiednannia do Mizhnarodnoi khartii vidkrytykh danykh : rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22 veres. 2016 r. № 686-r // Uriad. kurier. - 2016. - 20 zhovt. - № 196.

4. Durman M. O. Vidkryti dani yak instrument informatsiinoho zabezpechennia prozorosti publichnoi vlady / M. O. Durman, I. M. Tokhtarova // Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia : elektron. nauk. fakh. vyd. / Kherson. nats. tekhn. un-t. - 2017. - № 1. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/j- pdf/Ttpdu_2017_ 1_ 15 .pdf.

5. Oleksiuk L. V. Rozvytok poniatiino-katehorialnoho aparatu elektronnoho dostupu do publichnoi informatsii ta vidkrytykh danykh / L. V. Oleksiuk // Visn. NADU pry Prezydentovi Ukrainy. - Kyiv : NADU, 2016. - № 2. - S. 36 - 43.

6. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo dostupu do publichnoi informatsii u formi vidkrytykh danykh : Zakon Ukrainy vid 9 kvit. 2015 r. № 319-VIII : za stanom na 01.08.2016 // Zakonodavstvo Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://zakon.rada. go v.ua/laws/show/319-19.

7. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro nabory danykh, yaki pidliahaiut

opryliudnenniu u formi vidkrytykh danykh : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 zhovt. 2015 r. № 835 // Zakonodavstvo Ukrainy. - Rezhym dostupu :

http ://zakon.rada. go v.ua/laws/sho w/83 5-2015-p.

8. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoi demokratii v Ukraini ta planu zakhodiv shchodo yii realizatsii : rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 8 lystop. 2017 r. № 797-r // Ofits. visn. Ukrainy. - 2017. - № 92. - S. 75.

9. Samyikbaeva L. A. Otkryityie dannyie kak faktor ekonomicheskogo razvitiya stranyi / L. A. Samyikbaeva // Vestn. KEU im. M. Ryiskulbekova. - 2016. - № 2(36). - S. 160 - 162.

10. Sergeeva I. I. Otkryityie dannyie: mezhdunarodnyiy opyit ispolzovaniya / I. I. Sergeeva, N. A. Sokolova // Nauch. zap. ORELGIET. - 2013. - № 1(7). - S. 293 - 295.

11. Chan C. M. L. From Open Data to Open Innovation Strategies: Creating e- Services Using Open Government Data / Chan C. M. L. // Computer Society : Proceedings of the 46th Hawaii International Conference on System Sciences. - 2013. - P. 1890 - 1899.

12. Janssen M. Benefits, Adoption Barriers and Myths of Open Data and Open Government / Janssen M., Charalabidis Y., Zuiderwijk A. // Information Systems Management. - 2012. - Vol. 29. - № 4. - Р. 258 - 268.?

13. The International Open Data Charter. - Access https ://opendatacharter.net.

Размещено на Allbest.ru