Питання енергоефективності та енергозбереження як чинники національної консолідації в програмних документах сучасних українських партій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання енергоефективності та енергозбереження як чинники національної консолідації в програмних документах сучасних українських партій

Звернута увага на актуальне в даний час для української держави та її громадян питання енергоефективності та енергозбереження. Вбачаючи суттєвий вплив запровадження енергозберігаючих технологій для національної консолідації української спільноти, в статті сфокусовані акценти на аналізі програмних документів партій щодо означеної проблеми. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципи об'єктивності, історизму, багатофакторності. У висновках зазначено про важливість на сьогоднішньому етапі державотворення сформувати концепцію консолідації українського суспільства. В партійних програмах ідеться про необхідність консолідації держави і громадян, однак не розроблено чітких механізмів цього. Основний акцент в процесі національної консолідації звернуто на гуманітарні та культурні чинники без врахування економічних.

Останнім часом українське суспільство дедалі більше виявляє зацікавленість до питань енергоефективності та енергозбереження. Стрімко зростаючі тарифи на комунальні платежі змушують власників помешкань та підприємств задумуватись над механізмом зменшення витрат. Перед урядом країни також стоять завдання забезпечити постачання оптимальних за ціною і якістю енергоносіїв як і їх раціональне використання. Вартість та наявність енергоносіїв впливає на добробут громадян й національну безпеку держави. З огляду на це питання енергоефективності та енергозбереження є актуальною темою для наукового аналізу і вироблення ефективних методик їх практичної реалізації. Потребує належного вивчення взаємозалежність впливу запровадження енергозберігаючих технологій на національну консолідацію українського суспільства.

Питання щодо значення енергоефективності для консолідації спільноти ще не набуло належного вивчення у науці, хоча дослідники аналізували окремі його аспекти, в основному в домені держуправління. О. Суходоля вивчав енергоефективність у безпековому контексті [9], Г. Дмитренко - щодо стимулювання ОСББ [2]. Потрібно відмітити, що останнім часом з'явилися розвідки стосовно політики енергоефективності як чинника консолідації суспільства авторства Є. Перегуди [4].

Зважаючи, що науковий пошук перебуває на підступах до осмислення концептуальних засад означеної теми підготовлена ця стаття. У ній зроблена спроба проаналізувати як в програмах сучасних українських партій та їхніх лідерів представлене розуміння рівня важливості енергозбереження для національної консолідації українського суспільства. Завданням статті є привернути увагу суспільства та науковців зокрема до цієї теми, а також поглибити її наукове вивчення.

Україна недавно пережила надскладні драматичні моменти пов'язані з загрозою національного суверенітету, територіальної цілісності, суспільної стабільності, небезпеки втрати перспективи розвитку. Ці виклики особливо загострили потребу вироблення концепції консолідації українського суспільства. Багато хто з українців усвідомив залежність розвитку різних держав від рівня національної консолідації спільноти.

Революція Гідності та російська інтервенція спричинились до зростання національної свідомості. Проте, на переконання заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Я. Жалило, експлуатація створеного хвилею консолідуючого патріотизму запасу міцності є обмеженою [3]. Тому варто не баритися із втіленням державної політики національної консолідації.

Національна консолідація виявляється у внутрішній єдності нації на основі спільних національних інтересів, цінностей та історичного минулого. Загальноприйнятні системні засадничі цінності як для офіційних інституцій, так і багатоманітного (чи мультикультурного) соціуму утверджується за умов існування єдиного інформаційного, соціокультурного та гуманітарного простору в державі. Витворення такого простору становить гарантією національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності.

Вироблення прагматичних перспективних стратегічних цілей і завдань, які становлять спільні національні інтереси є неодмінною ознакою утвердження і прогресу національного проекту. Тож, здійснення стратифікації на ближній і віддалений час найнагальніших цілей є вимогою часу.

Серед низки важливих завдань, які можуть увійти в групу першочергових національних інтересів можна означити енергозбереження. Енергетична політика одна з найважливіших складників національної безпеки України, від її ефективного провадження залежить збереження політичного і економічного суверенітету держави. На це впливає висока енергомісткість економіки, дефіцит енергоресурсів, особливо нафти та газу, залежність від зовнішнього їх постачання, зношеність інфраструктури тощо... З 18,6 млрд. куб. м газу, який витрачається на потреби ЖКГ, за призначенням на опалення витрачається всього 7,2 млрд. куб. м. [4, с. 143]. З майже 7 млн. будинків, які є в країні, близько 80% з них потребують термомодернізації, кошти на яку ні в державі, ні у власників будинків немає. Це понад $30 млрд.

Енергетичний потенціал України якенергодефіцитної держави незначний, натомість потенціал енергозбереження є вагомим, що дасть змогу за рахунок заходів технічного та структурного енергозбереження майже на 50% зменшити рівень енергоспоживання у 2030 році [1, с. 12].

За такої ситуації забезпечення енергоефективності країни стає одним з національних пріоритетів, який підпадає під поняття чинника національної консолідації. Ефективність політики енергозбереження, а відтак посилення економічної незалежності країни та покращення соціально-економічного становища населення, поліпшення його житлових умов та психологічного стану залежить від ініціативності окремих громадян, які об'єднанні на місцях в громади будуть вирішувати ці питання.

Важлива роль в цьому процесі покладається на державну владу, яка повинна задіяти механізми популяризації і підтримки запровадження енергозберігаючих технологій. Можуть долучитися до цієї справи релігійні організації, які на своєму рівні сприятимуть формуванню нових ціннісних основ суспільства.

Свою участь в національній консолідації української спільноти, на основі популяризації серед населення загальнооб'єднуючих ідей щодо громадської інтеграції заради спільного впровадження енергозберігаючих технологій неодмінно варто взяти українським політичним гравцям.

В програмах різних сучасних українських політичних партій спроектований той тип держави і суспільства за побудову якого вони ведуть політичну боротьбу. В більшості з них ідеться про розбудову заможної, могутньої, впливової української держави, яка гарантує непорушність прав і свобод своїх громадян та створює умови для забезпечення їхнього добробуту. Члени партій дедалі більше переймаються питаннями консолідації держави та інтеграції суспільства. Для цього пропонують зрозуміти існуючі і сформувати нагально необхідні нові цінності [7; 6]. Така ціннісна основа суспільства розглядається насамперед в домені єдиного національного гуманітарно-культурного простору.

Беззаперечно для витворення перспективного суспільства важливо забезпечити зв'язок сучасників із попередніми поколіннями, який добре забезпечується через певні культурні коди, історичну пам'ять, національні традиції, мову. Крім того, важливо виробити пріоритетні цілі розвитку країни для максимального її духовного і економічного піднесення. Проте економічні чинники консолідації спільноти в програмах сучасних українських політичних партій не мають такої чіткої наголошуваної артикуляції як культурно-гуманітарні. Фактично немає переліку нагальних цілей і завдань втілення «політики національного економічного прагматизму». Тому потрібно систематизувати з врахуванням нагальності терміну реалізації стратегічні національні інтереси, які працюватимуть на національну консолідацію українського суспільства. Розробити методологію їхньої реалізації.

Питанням енергоефективності та енергозбереження відводиться певне місце в програмах сучасних українських політичних партій. Не кожна партія вдається до його конкретизації, обмежившись окремим рядком, щось на кшталт важливості державної програми підвищення енергоефективності для економіки країни тощо [5]. Не розглядається енергозбереження як чинник консолідації української спільноти. Переважно ідеться про диверсифікацію постачання енергоносіїв, збільшення їх власного видобутку, зменшення їх споживання, або розвиток альтернативних джерел енергозабезпечення тощо.

З аналізу партійних документів випливає, що розробці питань пов'язаних з енергетичною безпекою країни тривалий час значна увага надається Всеукраїнським об'єднанням «Свобода». Члени «Свободи» пропонують ухвалити державну програму енергетичної незалежності України. В цьому контексті виходять з ініціативою розробити і впровадити державну програму стимулювання енергоощадних технологій, здійснювати інвестування в технології енергопостачання, що мають посприяти зменшенню енергетичних потреб держави та знизити ціни на комунальні послуги, що позитивно відіб'ється на соціальному кліматі в країні.

Деталізоване бачення впровадження енергозбереження в країні представлено в програмі «Радикальної партії Олега Ляшка», де крім іншого розписані методи стимулювання та примусу за неощадне використання енергоносіїв на рівні підприємств і окремих споживачів [8].

Підсумовуючи наголосимо про важливість на сьогоднішньому етапі державотворення сформувати концепцію консолідації українського суспільства. В партійних програмах ідеться про необхідність консолідації держави і громадян, однак не розроблено чітких механізмів цього. Переважно констатується потреба формування ціннісної орієнтації суспільства на основі історичної пам'яті, культурних традицій, мови. Не звернуто увага на те, що для підвищення ефективності процесу консолідації поряд із виробленням єдиного соціокультурного та гуманітарного простору країни варто задіювати також економічні чинники. Важливе місце серед них має посісти енергозбереження, що сприятиме посиленню національної безпеки країни, підвищенню рівня громадянської інтеграції, покращенню добробуту громадян. Популяризація енергозбереження може вплинути на зміну суспільної свідомості громадян в бік відповідального ставлення до своїх потреб, інтересів, оточуючих, навколишнього середовища. Зрозуміло, що для цього буде потрібний тривалий період історичного розвитку спільноти, однак колись його необхідно почати, щоб отримати омріяний поступ.

енергозберігаючий національний консолідація

Список використаних джерел

1.Дзяна Г. О. Удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері енергозбереження України: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Г. О. Дзяна. - Л., 2008. - 21 с.

2.ДмитренкоГ. В. Державне стимулювання населення, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків / Г. В. Дмитренко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2015. - №4. - С.44-49.

3.тижня. - 2014. - 7 листопада.

4.Перегуда Є. Інноваційний потенціал енергозбереження та енергоефективності у житловому секторі: політичні аспекти / Є. Перегуда // Наукові праці МАУП. - 2017. - Вип.1. - С.140-145.

5.Програма Народного фронту [Електронний ресурс]. - Режим до ступу: http://nfront.org.ua/program.

6.Програма партії «Удар» Віталія Кличка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://klichko.org/about/programma.

7.Програма партії Блок Петра Порошенка «Солідарність» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://solydamist.org/7page_ id=874.

8.Радикальна партія Олега Ляшка. Програма [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://politiko.ua/parties/program?id=74.

9.Суходоля О. М. Енергоефективність економіки в контексті національної безпеки. - К.: НАДУ, 2006. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru