Польсько-білоруські відносини на сучасному етапі: передумови і чинники зближення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛЬСЬКО-БІЛОРУСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПЕРЕДУМОВИ І ЧИННИКИ ЗБЛИЖЕННЯ

Польовий Т.Є.,

кандидат політичних наук, асистент кафедри міжнародної інформації, Національний університет «Львівська політехніка» (Україна, Львів), taraspolo@gmail.com

Досліджено процес двостороннього польсько-білоруського зближення на сучасному етапі. Виявлено, що основними причинами зближення Республіки Польща і Республіки Білорусь став комплекс як зовнішньополітичних так і внутрідержавних чинників. Визначено, що саме польська сторона відкинувши ідеологічні розходження і не вдаючись до надмірної політизації взаємин між державами виступила ініціатором відновлення міждержавного діалогу на прагматичній основі. Підкреслено, що попри оптимістичну риторику польських і білоруських посадовців, значних досягнень, які б ознаменували якісний прориву двосторонніх відносинах не спостерігається. польський білоруський відносини

Ключові слова: зовнішня політика, двостороннє зближення, Республіка Білорусь, Республіка Польща, відновлення діалогу, розширення співпраці.

Polis-Belarussian relations at the present stage: preconditions and factors of rapprochement. Polovyi Т.Ye.

The article examines the process of bilateralPolish--Belarusian rapprochement at the present stage. Revealed that the main reasonsfor the rapprochement of the Republic of Poland and the Republic of Belarus were a complex of both foreign and domestic factors. Determined that it was the Polish side that rejected the ideological differences and did not resort to excessive politicization of relations between the states, initiated the resumption of interstate dialogue on a pragmatic basis. Emphasized that despite optimistic rhetoric ofPolish and Belarusian officials, significant achievements that would mark a qualitative breakthrough in bilateral relations are notobserving.

Keywords: foreign policy, bilateral rapprochement, Republic of Belarus, Republic ofPoland, reestablishment ofdialogue, extension ofcooperation.

Одним з помітних чинників сучасних міжнародних відносин є поступове зростання значимості недержавних акторів, зокрема регіональних і місцевих органів самоврядування, що впливають як безпосередньо, так і опосередковано на позицію національних держав на глобальному рівні. Цей тренд чітко простежується у випадку федерації, де важливість її суб'єктів у сфері зовнішніх зносин обумовлює необхідність врахування їхніх інтересів у зовнішньополітичній діяльності держави. Досвід Канади є особливо промовистим у цьому контексті, адже її провінцій завжди прагнули відігравати активнішу роль у різних сферах міжнародних відносин. У таких умовах новим викликом для Канади стали перемовини з Європейським Союзом про всеохоплюючу зону вільної торгівлі, у яких активно були залучені не тільки федеральний, але і провінційні уряди. Канадський досвід є важливим для розуміння ваги субнаціонального чинника у відносинах ЄС з третіми країнами, зокрема з огляду на подальше зближення України з цим інтеграційним об'єднанням та необхідності належного врахування інтересів вітчизняних органів самоврядування.

Проблематика впливу провінцій на різні аспекти зовнішньополітичної діяльності Канади постійно привертала увагу численних дослідників. Насамперед йшлося про прагнення Квебеку здобути більше повноважень у сфері міжнародних відносин. Менша кількість академічних публікацій стосувалась інших провінцій. Найбільшу увагу привертали Альберта та Онтаріо. Різні аспекти взаємодії федерального і провінційних урядів у контексті перемовин з Європейським Союзом викликали зацікавлення насамперед у канадських науковців. Було опубліковано низку оригінальних досліджень авторства П. Фафара, Р. Фінбоу, Ж. Кукучі, П. Леблонда, С. Пакена, Г. Сагена, А. Шалю. Водночас ця проблематики залишається поза увагою українських дослідників, оскільки вони переважно віддають перевагу вивченню квебекського питання.

Метою дослідження є комплексний аналіз суб'єктності провінцій у контексті відносин Канади та Європейського Союзу на прикладі Всеохоплюючої економічно-торгівельної угоди.

З огляду на федеративний устрій та розпливчасті формулювання конституційних положень, питання рольової функції канадських провінцій у формуванні та реалізації зовнішньої політики держави завжди викликало численні дискусії. Особливо контроверсійною була позиція франкомовного Квебеку. Починаючи ще з тридцятих років минулого століття його уряд ставив під сумнів спроможність федерального уряду укладати та імплементувати міжнародні договори з питань, які відносяться до повноважень провінцій. У 1965 р. було сформульовано доктрину Герін-Лажуа, що стало основою для міжнародної діяльності Квебеку. У відповідності до її положень, у федерального уряду відсутня монополія щодо на укладання міжнародних угод, оскільки провінція зберігає виключну суб'єктність у здійсненні своїх повноважень не тільки всередині країни, але і за її межами [7, с. ЗО].

У подібному руслі висловлюється частина дослідників, що підкреслювали наявність «де-факто спільної юрисдикції» у сфері зовнішньої політики, обгрунтовуючи це, як і фактом відсутності необхідного інструментарію у канадського уряду для дотримання міжнародних зобов'язань, реалізації яких відноситься до виключної компетенції провінцій, так і часто складністю чітко розмежувати між питаннями міжнародного та внутрідержавного характеру. Зовнішня політика розглядається ними як багатоукладна система, де взаємодіють різні федеральні актори, що унеможливлює її монополізацію центральним урядом. Рудиментом минулого вважаються спроби заперечити та обмежити зростання значимості провінцій в умовах глобалізації [1, с. 296-298].

Така інтерпретація не сприймалась центральною владою ще з моменту проголошення доктрини Герін- Лажуа, адже наголошувалось, що держава повинна говорити одним голосом на міжнародній арені і що у неї не може існувати декілька паралельних зовнішніх політик. А укладені провінціями угоди з іноземними партнерами розглядались федеральним урядом як адміністративні домовленості, що були нікчемними з перспективи міжнародного права та не мали жодної юридичної значимості [7, с. ЗО].

Політична дестабілізація та зростання напруженості в Центрально-Східній Європі внаслідок подій в Україні і подальше протистояння Росії і Заходу, здійснили суттєвий вплив на міжнародні відносини і спричинили зміни у двосторонніх взаєминах між країнами регіону. Особливо показовими, в даному контексті, стали польсько- білоруські відносини, які за останні роки відзначалися низькою динамікою міждержавного діалогу.

Метою нашої статті є встановлення передумов та виявлення основних причин польсько-білоруського зближення в сучасних політичних реаліях.

Належачи до різних економічних і політичних інтеграційних утворень Республіка Білорусь (ОДКБ і ЄврАзЕС) і Польща (НАТО і ЄС) формують двосторонню політику з урахуванням багатосторонніх відносин в регіоні. Такий стан справ нерідко супроводжувався взаємними претензіями і закидами щодо відсутності самостійної позиції і залежності у принципових питаннях від Москви чи Брюсселю. Як результат, за більш ніж двадцятилітню історію двосторонньої співпраці періоди похолодання і фактичної відсутності політичного діалогу на високому та найвищому рівнях, чергувалися із короткотерміновими періодами відлиги і спроб нормалізації відносин. Польський дослідник Р. Чахор характеризуючи білатеральні польсько- білоруські відносини вказує на їх низьку динаміку та практичну відсутність помітних успіхів в порівнянні із іншими східними сусідами Польщі [1, с. 133].

Характер польсько-білоруських відносин відзначався тенденційністю та відсутністю генеральної лінії і стратегії двосторонньої співпраці. Крім того, практикою стали гучні звинувачення і різкі висловлювання перших офіційних осіб. Проявом такого стану справ, можна вважати висловлювання білоруського президента О. Лукашенка, який виступаючи на прес-конференції для російських ЗМІ назвав Польщу ініціатором антибілоруської політики ЄС а також звинуватив у польську сторону у територіальних претензіях на білоруські землі [2]. З цього приводу, доречно згадати слова польського історика Е. Міроновіча, який оцінює польсько-білоруське сусідство після здобуття двома державами незалежності як період втрачених можливостей, головним чином з вини політичного керівництва [3, с. 18].

Аналогічні заяви, про невідповідність такого стану речей двостороннім інтересам неодноразово озвучувалися і офіційними представниками двох держав. На думку надзвичайного і уповноваженого посла Республіки Білорусь в Польщі О. Аверьянова, кожен період похолодання у відносинах між країнами - це час втрачених можливостей [4]. Схожі думки неодноразово висловлював і міністр закордонних справ Польщі В. Ващиковський, вважаючи ненормальною ситуацію коли сусідні країни впродовж тривалого часу не ведуть діалогу [5].

На думку депутата польського Сейму Р. Тишкевича, - 25 років польсько-білоруських відносин - це історія невиправданих сподівань, нереалізованих проектів та постійних поворотів [6]. Так чи інакше, Польща і Білорусь з огляду на спільне історичне минуле, культурну спорідненість двох народів, виклики, що постають перед двома державами є приреченими на співпрацю і пошук компромісу у складних сучасних реаліях.

Починаючи із 2015 року відносини між Польщею і Білоруссю почали поступово налагоджуватися. Зі збільшенням кількості двосторонніх зустрічей, вперше за тривалий час сторонам вдалося уникнути зростання напруженості у відносинах [7] і здійснити перші кроки до налагодження діалогу. 28-29 серпня 2014 року відбувся робочий візит Міністра закордонних справ Республіки Білорусь В. Макея до Польщі. В ході візиту відбулася зустріч із тодішнім міністром закордонних справ Польщі Р. Сікорським, польськими високопосадовцями та представниками польських ділових кіл. Керівники зовнішньополітичних відомств Польщі і Білорусі акцентували увагу на необхідності якнайшвидшого мирного врегулювання кризи в Україні, а також домовилися про продовження контактів і проведенні окремої зустрічі з проблематики двосторонніх відносин [8].

Процес зближення і нормалізації взаємин між Польщею і Білоруссю обумовлений рядом факторів. По-перше, - кризою в Україні і подальшою реакцією на конфлікт з боку міжнародної спільноти, а саме, посередництвом та нейтралітетом білоруської сторони в російсько-українському конфлікті.

По-друге, в результаті агресивної політики РФ відносно України зросло усвідомлення білоруським керівництвом залежності і загрози зі сторони Москви [9]. Прикладом чого, можна вважати внесення білоруськими законодавцями поправок до закону «Про воєнний стан», які передбачають введення воєнного стану в разі появи на території країни озброєних банд, іррегулярних сил, найманців або підрозділів регулярних військ [10]. Згідно з практикою останніх років, дистанціювання від Росії означало поступове зближення білоруського керівництва із Заходом. Відтак, білоруські еліти почали використовувати конфронтацію Росії і Заходу для нормалізації відносин з ЄС і Польщею. Тактика до якої неодноразово вдавався О. Лукашенко маневруючи між центрами впливу в регіоні.

По-третє, дався взнаки невдалий досвід Варшави і Брюсселю щодо налагодження співпраці з білоруською стороною. Для Заходу стало зрозуміло, що політика так званого «критичного діалогу» або «обмеженого діалогу» щодо Мінська не була успішною. Впровадження економічних санкцій, мінімізація політичних контактів із білоруськими високопосадовцями зберігала «status quo» стосовно Білорусі і це не сприяло конструктивному вирішенню «білоруського питання». Крім того, розморожуючи контакти із Мінськом, польська сторона намагається послабити російські позиції як, зокрема, в Білорусі, так в регіоні в цілому. Можна погодитися із думкою польської дослідниці А.-М. Дінер, що якби Польща та інші держави Європейського союзу відмовилися від співпраці із білоруською владою, то це б позиціонувало Білорусь як сферу впливу Росії [11].

Ще одним вагомим фактором, який посприяв зближенню Польщі і Білорусі стало погіршення відносин на лінії Варшава-Брюссель. Після приходу до влади в Польщі партії Право і справедливість діяльність нової влади неодноразово піддавалася критиці зі сторони Європейського Союзу. При такому розвитку подій для Польщі і Білорусі склалися сприятливі передумови як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного характеру для чергового зближення між двома державами. Тенденції політичного моменту склалися таким чином, що від Мінська більше не вимагається дружба чи прийняття європейських стандартів, від нього хочуть спокою і стабільності [12]. Саме білоруська стабільність в нових геополітичних реаліях раптово стала цінним політичним капіталом, за який білоруська сторона почала отримувати зиск. Звільнення політичних в'язнів та поверхова лібералізація політичної системи дали підстави польському міністру закордонних справ Польщі В. Ващиковському стверджувати про коригування Мінськом своєї політики [13]. Інтерес Польщі, яка будучи безпосереднім сусідом Росії, України та Білорусі полягає у збереженні за останньою реального статусу своєрідного «острівця» стабільності та безпеки у Європі. Про підтримку Польщею політики відкритості Європейського Союзу відносно Білорусі і, в тому числі, стосовно обмеження санкцій проти Мінська заявив заступник міністра закордонних справ Польщі К. Шиманський [14]. Показово, що якщо до цього польська сторона уникала безпосереднього діалогу із офіційними представниками білоруського істеблішменту і надавала пріоритет співпраці в основному з опозиційним силам, то тепер, на думку польського політика і публіциста П. Коваля у Варшаві найчастіше говориться про О. Лукашенка як гаранта суверенності Білорусі [15].

Знаковим для двосторонніх відносин став 2016 рік, що відобразилося в інтенсифікації політичних контактів. На цей факт вказує, зокрема, згаданий нами П. Коваль, котрий назвав білорусько-польські відносини найважливішим напрямком східної політики Польщі [16]. Цьому процесу передувало зняття Європейським Союзом наприкінці лютого 2016 року санкцій з Білорусі, що дало поштовх новому етапу польсько-білоруських взаємин.

Саме Польща будучи виразником східної політики Європейського Союзу, стала першою країною, котра після відміни санкцій відновила свою співпрацю із владою Білорусі. А уже наступного місяця 22-23 березня 2016 року мав місце візит до Мінська польського міністра закордонних справ В. Ващиковського, котрий став першим високопосадовцем, що відвідав Білорусь після зняття санкцій. Саме польська сторона виступила ініціатором зустрічі. В ході візиту глава польського МЗС зустрівся із своїм білоруським колегою В. Макеєм та О. Лукашенком. Відзначаючи важливість своєї країни в реаліях що склалися на пострадянському просторі у зв'язку з подіями в Україні, білоруський президент заявив, що польська сторона більше ніж хто-небудь інший зацікавлена в незалежній і стабільній Білорусі [17]. Не дивлячись на новий виток у польсько-білоруських відносинах і оптимістичну риторику офіційних осіб, очевидними для нас видаються принципові ідеологічні та ціннісні розбіжності між сторонами, різне ставлення до історичної пам'яті. Попри заяви про прагматизацію відносин і відходу ціннісного аспекту на задній план, показовим моментом в ході візиту В. Ващиковського став факт відвідин польським посадовцем Куропат - місця поховання жертв репресій радянської доби. Разом з тим, шеф польського МЗС закликав сторони вести спільний діалог по суті, без зайвої політизації [18]. Характерно, що білоруський президент О. Лукашенко за роки свого правління жодного разу не відвідав даного урочища.

Водночас, білоруська сторона неодноразово підкреслювала важливість відновлення відносин з Польщею, яка в перспективі може стати для Білорусі своєрідним «вікном на захід», а у разі успіхів в процесі двостороннього зближення і адвокатом її інтересів в об'єднаній Європі. Так, В. Макей перебуваючи з візитом у Варшаві заявив: «На даному етапі Білорусь і Польща переживають історичний момент переходу в нову фазу двосторонніх відносин, в якому більше не буде місця недовірі, конфронтації, інтригам, застарілим стереотипам і будь-яким ідеологічним забобонам» [19].

Розширення співпраці Польщі і Білорусі відзначилося і початком міжпарламентського діалогу, ініціатором якого виступила польська сторона. Показовим в цьому плані став візит у квітні 2016 року до Мінська віце-спікера Сейму Р. Терлецького на чолі парламентської делегації. Російський науковець О. Петровська відзначаючи знаковість співпраці із невизнаним Європою білоруським парламентом, підкреслює, що Польща, по суті, виступила в цьому питанні врозріз з лінією Європейського парламенту [20]. У такому ж контексті можна розглядати участь заступника голови Палати представників Національних зборів Білорусі В. Гумінського в зустрічі спікерів парламентів держав Центрально-Східної Європи у Варшаві. В ході свого перебування білоруський посадовець провів переговори зі спікером польського Сейму М. Кухциньским та віце-спікером Р. Терлецьким. Сторони обговорили актуальний стан і перспективи розширення білорусько-польської міжпарламентської взаємодії та відзначили позитивну динаміку контактів керівництва парламентів двох країн [21].

Разом з тим, говорити про якісний прорив у двосторонніх відносинах, на даному етапі, ще зарано. Попри активізацію політичних контактів і оптимістичні заяви сторін, не відбулося навіть зустрічі президентів двох країн. За останні три роки Польща перетворилася для білоруської держави із некомфортного сусіда у важливого партнера з-поміж держав членів Євро¬пейського Союзу.

Таким чином, на теперішній стадії відновлення відносин і виведення їх на новий рівень можна говорити лише про проміжні успіхи у процесі двостороннього зближення а не про конкретні практичні результати. Стримано оцінюють цей процес і у Варшаві. Як відзначив колишній посол Польщі в Білорусі Л. Шерепка: «За останні роки в польсько-білоруських відносинах з'явився серйозний поступ, свідченням чого стало відкриття усіх каналів для діалогу, однак багато чого ще залишається зробити» [22]. А з огляду на непрогнозованість та залежність характеру польсько- білоруських відносин від багатосторонніх відносин в регіоні можна припускати, що потепління між Мінськом і Варшавою має тактичний характер. Розробка спільної стратегії двосторонньої співпраці вимагає ідеологічного і ціннісного порозуміння та відсутності принципових розбіжностей між сторонами. Тому, враховуючи внутрішньополітичні реалії обох держав а також актуальну зовнішньополітичну повістку робити оптимістичні прогнози щодо співпраці Польщі і Білорусі поки-що зарано.

Список використаних джерел

1. Czachor R. Miejsce Republiki Bialorus w polskiej polityce wschodniej. Bilans 20-lecia // Wroclawski Przeglqd Mi^dzynarodowy. -2011.-№2.-S.133-148.

2. Лукашенко назвал Польшу запевалой антибелорусской политики ЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. sn-plus.com/component/content/article/58-vibori-den-za-dnem/5413- 2011-10-07-17-1 l-47.html

3. Mironowicz Е. Sq.siedztwo polsko-bialoruskie 1990-2007 - oczekiwania, obawy, mity. Stosunki polsko-bialoruskie. Panstwo і spoleczenstwo, t.l, red. S. Jaczynski, R. P^kasa, Siedlce 2009. - S.ll-18.

4. Интервью Чрезвычайного и Полномочного Посла Республики Беларусь в Польше Александра Аверьянова журналу «Свят элит» (март 2015 г.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mfa.gov. by/press/smi/aead823c4387a686.html

5. О чем говорили Ващиковский и Лукашенко? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://belsat.eu/ru/news/o-chem-govorili- vashhikovskij-i-lukashenko/

6. Польский депутат: 25 лет польско-белорусских отношений - это история несбывшихся надежд [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.belaruspartisan.org/rn/politic/384618/

7. Дынэр Г.-М. Польска-беларускія стасункі: час тзхнічньїх кантактау [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nmnby.eu/ yearbook/2014/page9.html

8. О рабочем визите Министра иностранных дел Беларуси В. Макея в Польшу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// mfa.gov.by/press/news_mfa/c98b97974b5ab904.html

9. В Беларуси вступил в силу закон против «зеленых человечков» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. unian.net/world/1038967-v-belarusi-vstupil-v-silu-zakon-protiv- zelenyih-chelovechkov.html

10. Закон Республики Беларусь 10 января 2015 г. №244-3 «О внесении изменений и дополнений в некоторые законы Республики Беларусь по вопросам военного положения» [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://pravo.by/document/?guid=12551&p0=H1150 0244&р1=1

11. Минск и Варшава: новый шанс или старые грабли [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.belaruspartisan. org/m/politic/358806/

12. Шрайбман А. Что Запад готов предложить Лукашенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://camegie.ru/ commentary/63666

13. Не мы изменили свою политику, а Минск - свою [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://news.tut.by/ politics/489334.html

14. Польша поддерживает ограничение санкций против Беларуси [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. radiopolsha.p1/6/137/Artykul/240249

15. Kowal Р. Lukaszenko па bialym копій [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.rp.pl/Felietony/310059871-Kowal- Lukaszenko-na-bialym-koniu.html

16. Kowal P. Otwarcie na Bialorus [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.rp.pl/Felietony/310269876-Pawel- Kowal-Otwarcie-na-Bialorus.html

17. О чем говорили Ващиковский и Лукашенко? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://belsat.eu/ru/news/o-chem-govorili- vashhikovskij-i-lukashenko/

18. Польская сторона готова вести переговоры с Беларусью без предварительных условий - глава МИД [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.belta.by/politics/view/polskaja-storona- gotova-vesti-peregovory-s-belarusjju-bez-predvaritelnyh-uslovij- glava-mid-186408-2016/

19. Макей: Беларусь и Польша переживают переход в новую

фазу отношений, где нет недоверия и конфронтации [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.interfax.by/news/

belarus/1214002

20. Петровская О. Поворот в польско-белорусских отно¬шениях: факторы сближения, механизмы взаимодействия

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://riss.ru/images/pdf/ journal/2017/l/09.pdf

21. Гуминский призвал объединить усилия в регионе для

реагирования на дисбалансы и всплеск терроризма [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.belarus.by/ru/press-

center/speeches-and-interviews/guminskij-prizval-objedinit- usilija-v-regione-dlja-reagirovanija-na-disbalansy-i-vsplesk- terrorizma_i_0000044756.html

22. Ambasador RP: w stosunkach z Bialorusi^ sq_ duze post^py [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wiadomosci.onet.pl/ swiat/ambasador-rp-w-stosunkach-z-bialorusia-sa-duze-postepy/ t4e364

References

1. Czachor R. Miejsce Republiki Bialorus w polskiej polityce wschodniej. Bilans 20-lecia // Wroclawski Przegl^d Mi^dzynarodowy. -2011.-№2.-S.133-148.

2. Lukashenko nazval Pol'shu zapevaloj antibelorusskoj politiki ES [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.sn-plus.com/ component/content/article/58-vibori-den-za-dnem/5413-2011-10-07- 17-ll-47.html

3. Mironowicz E. S^siedztwo polsko-bialoruskie 1990-2007 - oczekiwania, obawy, mity. Stosunki polsko-bialoruskie. Panstwo і spoleczenstwo, t.l, red. S. Jaczynski, R. P^kasa, Siedlce 2009. - S.ll-18.

4. Interv'ju Chrezvychajnogo і Polnomochnogo Posla Respubliki Belarus' v Pol'she Aleksandra Aver'janova zhumalu «Svjat jelit» (mart 2015 g.) [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://mfa.gov.by/ press/smi/aead823c4387a686.html

5. О chem govorili Vashhikovskij і Lukashenko? [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://belsat.eu/ru/news/o-chem-govorili- vashhikovskij-i-lukashenko/

6. Pol'skij deputat: 25 let pol'sko-belorusskih otnoshenij - jeto istorija nesbyvshihsja nadezhd [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.belaruspartisan.org/rn/politic/384618/

7. Dynjer G.-M. Pol'ska-belaruskija stasunki: chas tjehnichnyh kantaktay [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://nmnby.eu/ yearbook/2014/page9.html

8. О rabochem vizite Ministra inostrannyh del Belarusi V. Makeja v Pol'shu [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://mfa.gov.by/ press/news_mfa/c98b97974b5ab904.html

9. V Belarusi vstupil v silu zakon protiv «zelenyh chelovechkov» [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.unian.net/ world/1038967-v-belarusi-vstupil-v-silu-zakon-protiv-zelenyih- chelovechkov.html

10. Zakon Respubliki Belarus' 10 janvarja 2015 g. №244-Z «О

vnesenii izmenenij і dopolnenij v nekotorye zakony Respubliki Belarus' po voprosam voennogo polozhenija» [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://pravo.by/document/?guid=12551&p0=H11500244

&pl=l

11. Minsk і Varshava: novyj shans ili starye grabli [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.belaruspartisan.org/rn/ politic/358806/

12. Shrajbman A. Chto Zapad gotov predlozhit' Lukashenko [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://camegie.ru/ commentary/63666

13. Ne my izmenili svoju politiku, a Minsk - svoju [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://news.tut.by/politics/489334.html

14. Pol'sha podderzhivaet ogranichenie sankcij protiv Belarusi [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.radiopolsha. pl/6/137/Artykul/240249

15. Kowal P. Lukaszenko na bialym koniu [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.rp.pl/Felietony/310059871-Kowal- Lukaszenko-na-bialym-koniu.html

16. Kowal P. Otwarcie na Bialorus [Elektronnyj resurs]. - Rezhym

dostupu: http://www.rp.pl/Felietony/310269876-Pawel-Kowal-

Otwarcie-na-Bialorus.html

17. О chem govorili Vashhikovskij і Lukashenko? [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://belsat.eu/ru/news/o-chem-govorili- vashhikovskij-i-lukashenko/

18. Pol'skaja storona gotova vesti peregovory s Belarus'ju bez

predvaritel'nyh uslovij - glava MID [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.belta.by/politics/view/polskaja-storona-gotova-

vesti-peregovory-s-belarusjju-bez-predvaritelnyh-uslovij-glava- mid-186408-2016/

19. Makej: Belarus' і Pol'sha perezhivajut perehod v novuju fazu otnoshenij, gde net nedoverija і konfrontacii [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://www.interfax.by/news/belarus/1214002

20. Petrovskaja O. Povorot v pol'sko-belorusskih otnoshenijah: faktory sblizhenija, mehanizmy vzaimodejstvija [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: https://riss.rU/images/pdf/joumal/2017/l/09.pdf

21. Guminskij prizval ob#edinit'usilija vregione dljareagirovanijana disbalansy і vsplesk terrorizma [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.belarus.by/ru/press-center/speeches-and-interviews/ guminskij-prizval-objedinit-usilija-v-regione-dlja-reagirovanij a-na- disbalansy-i-vsplesk-terrorizma_i_0000044756.html

22. Ambasador RP: w stosunkach z Bialorusi sq_ duze post^py [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://wiadomosci.onet.pl/ swiat/ambasador-rp-w-stosunkach-z-bialorusia-sa-duze-postepy/ t4e364

Размещено на Allbest.ru