Особливості політичної участі за умов електронної демократії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості політичної участі за умов електронної демократії

Приходько С. М.,

кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політекономії, Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка (Україна, Полтава)

Розглядаються проблеми форм політичної участі громадян в постіндустріальному суспільстві. Система електронної демократії надає політичні участі більші можливості щодо впливу громадськості на владу. Електронна участь робить такий вплив більш ефективним і результативним, оскільки забезпечує постійний зв'язок громадян з владою. Це дозволяє краще контролювати її. Розширення політичної участі дозволяє подолати відчуженість громадян від політичних процесів. Електронна участь підвищує рівень обґрунтованості при прийнятті рішень. Людина за цих умов глибше обмірковує сутність та наслідки своїх дій. Політична участь забезпечує справжню демократичність політичних процесів.

Ключові слова: політична участь, електоральна участь, електронна демократія, електронна участь, конформізм, раціональний вибір.

електронний демократія участь комунікаційний

На сучасному етапі розвитку людства постала необхідність вдосконалення механізмів функціонування політичної сфери. Насамперед це стосується розширення можливостей впливу громадськості на владу. Значних змін потребує модель представницької демократії, оскільки вона має значні недоліки щодо суспільного контролювання влади. Сутність політики істотно змінилася, і її соціальний простір розширився. Зростає значення інформації, збільшуються її обсяги та рівень інформованості людей, тому вони не можуть просто залишатися пасивними споживачами політичних послуг та сторонніми спостерігачами у політиці. Існує об'єктивна потреба їх більшого залучення до політичних процесів. Взагалі йдеться про істотний перегляд існуючих та встановлення нових принципів взаємодії між владою і суспільством як рівноправних партнерів, оскільки це більшою мірою відповідає сучасним реаліям.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології, насамперед мережа Інтернет, суттєвим чином трансформували зміст і структуру політичних процесів. За їх допомогою є реальна спроможність розширити можливості взаємодії громадян з владою. Це стосується, зокрема, обговорення проблем суспільного життя, ініціювання та прийняття владних рішень, обрання представницьких органів і посадових осіб, здійснення контролю за їх діяльністю і висловлювання їм довіри чи недовіри. В такий спосіб повніше забезпечуються зворотній зв'язок між громадянами і владою, а також встановлюються більш дієві механізми її відповідальності. Реалізація цих напрямів забезпечується шляхом застосування інформаційно-комунікаційних технологій у політичних процесах. Відповідні можливості надає система електронної демократії.

Проблеми функціонування політичної сфери в контексті реалізації принципів електронної демократії знаходяться в центрі уваги багатьох учених. Серед найбільш значущих робіт з цього приводу слід відзначити публікації С. Кліфта [10], Ю. Ірхіна [3], О. Курочкіна [5]. Сутність політичної поведінки в сучасних умовах докладно розглядається у дослідженнях Р. Даля [2], В. Климончука [4], У. Міллера [6], С. Патрушева [8], Г. Пушкарьової [9]. Проте, варто зазначити, що більш Грунтовної розробки потребують механізми політичної участі громадян за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій сучасного суспільства. Також є потреба здійснити аналіз можливих переваг такого типу участі.

В основі суспільного виробництва сучасного періоду лежать інтелектуальні технології, знання, інформація. Це сприяє суттєвому підвищенню загального освітнього та інтелектуального рівня людей, зростанню їх інформованості про загальносвітові і внутрішньодержавні події. Зазначені специфічні властивості сучасної епохи зумовлюють потребу змін у політичній сфері і, зокрема, системі державного управління. З цього приводу один із творців теорії постіндустріального суспільства Д. Белл наголошував, «взаємодія між суспільною структурою і політичним порядком стає однією з головних проблем влади в постіндустріальному суспільстві» [1, с. 17]. Така взаємодію потрібно здійснювати на принципі, що держава і суспільство мають виступати повноправними партнерами у вирішенні існуючих проблем. Без поєднання зусиль влади і громадськості неможлива повноцінна державна політика. Тобто, чітко сформувалася нагальна потреба збільшення впливу громадян на реалізацію політики, а саме, забезпечення їх максимально можливої участі в розробці і навіть прийняття владних рішень.

В контексті обговорення процесів функціонування політики в умовах сьогодення досить цікавими, на нашу думку, є основні висновки, зроблені за результатами роботи XXIII Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації політичної науки у 2014 р. Найбільш значущими з точки зору аналізу вказаної проблеми слід відзначити такі. Внаслідок збільшення фрагментації політичних, соціальних та економічних систем суттєво ускладнюються управлінські функції в суспільстві. їх повноцінне здійснення потребує глобального, всеохоплюючого та багаторівневого підходу: від місцевої громади до міжнародного співтовариства. Різноманітність цінностей, поглядів і форм поведінки, виявлених окремими особами і групами, створює широкий попит на їх включення та участь у політичному житті [11].

Водночас існують певні підстави, які суттєво звужують участь громадян, що створює серйозну загрозу демократичним процесам. Зростає ризик погіршення демократичної якості політичних систем внаслідок зростання впливу і здібності приймати рішення з боку техніко-адміністративних та технократичних експертів [11]. Сутність цього явища полягає ось у чому. Паралельно з тим, що розширюється соціальний простір політики, вона потроху стає досить привабливим бізнесом. Сформувався значний прошарок політичних «експертів», «технологів», які ніби аналізують політичні процеси, а фактично нав'язують людям своє, (а може і не своє) бачення їх розвитку. Стає незрозумілим, хто в нас реально творить політику. Виникає суперечність між зростанням попиту на широку участь громадян в політиці та створенням штучних перепон для цього у вигляді зазначеної псевдоаналітики.

Ще однією характеристикою сучасних політичних систем є мінімальні можливості громадян впливати на політичні процеси, зокрема, на діяльність владних органів. Складається парадоксальна ситуація, коли є об'єктивна потреба розширювати такий вплив, а реальні механізми для цього не достатні. Передусім щодо громадського контролю за діями влади. Її взаємодія з громадянами обмежується виборами. А у міжвиборчий період політики діють фактично на власний розсуд. Та й взагалі слід говорити про відсутність дієвих механізмів зворотного зв'язку між прийнятими владними рішеннями і реакцією суспільства на них. Це має наслідком відчуження громадськості від влади. В цьому власне і полягає головний недолік системи представницької демократії. Отже, необхідно надати існуючим формам політичної участі нового змісту та урізноманітнити їх для того, щоб люди мали можливість ефективніше впливати на владу.

Повноцінна участь громадян у політичних процесах (в тому числі владних) в сучасних умовах забезпечується за допомогою системи електронної демократії. Для того, щоб краще визначити її сутність, потрібно насамперед розмежувати її з поняттям «електронного уряду». Він характеризується як «електронна інфраструктура державного і муніципального управління, що включає спеціалізовану комплексну систему взаємодії структур виконавчої влади, громадян, організацій громадянського суспільства і бізнес-структур за допомогою Інтернету» [3]. При цьому варто зазначити, що функціонування електронного уряду пов'язане з оперативним наданням громадянам адміністративних послуг через сучасні комунікаційні системи. Звичайно, цим забезпечується відкритість, інформаційну прозорість і доступність у роботі управлінських структур. Електронна демократія є ширшим поняттям і включає широкий комплекс політичних відносин, основу якого складає «використання інформаційних технологій для розширення можливостей кожного громадянина щодо політичної участі» [10]. А саме, щодо визначення та обговорення проблем суспільного життя, сприяння прийняттю відповідних політичних рішень, формування представницьких органів і посадових осіб державної влади та місцевого самоврядування, здійснення контролю та висловлювання свого ставлення щодо їх діяльності.

Взагалі політична участь на основі інформаційно-комунікаційних технологій є смислоутворюючим складником електронної демократії. Про це йдеться у щорічних Оглядах ООН з електронного урядування. Вона характеризується як процес «залучення громадян за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій до участі в політиці і прийнятті рішень для того, щоб зробити державне управління спільним і дорадчим, а також для досягнення загальнозначущих цілей» [12]. Рівень такого залучення громадян, на думку авторів Огляду, безпосередньо визначає соціальну спрямованість електронного урядування. Тобто, електронна участь робить «електронну демократію» дійсною демократією. Інакше все перетвориться на просте надання окремих послуг і консультацій тільки в електронному режимі.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології «змінили структуру політичної участі, доповнивши спектр традиційних форм участі принципово новими. В підсумку було створено такий феномен як «електронна участь», поняття яке включає різні напрями та форми участі он-лайн» [5, с. 18]. Це явище є досить складним і багатоаспектним. Його головну сутність доцільно сформулювати так. Це - «технологічно опосередкована, орієнтована на політичний процес взаємодія громадян (їх асоціацій) один з одним, з їх обраними представниками і урядом на основі розширення і поглиблення політичної участі» [5, с. 19]. У новому вигляді набули поширення такі різновиди участі: електронне голосування, інтернет-кампанії на підтримку певних проектів, політичний дискурс, прийняття політичних рішень, електронні консультації, подача петицій, громадський контроль за діяльністю влади, форуми для обговорення різних проблем. Як бачимо, традиційним формам політичної участі надаються зовсім інші якість та зміст.

Найбільшої уваги заслуговує такий тип участі як електронне голосування. За його допомогою громадяни отримують можливість здійснити своє волевиявлення в будь якому місці. Це дозволяє проголосувати у зручний час і знижує витрати на організацію виборчого процесу. Щоправда, є і противники такої системи. Як аргумент проти її застосування вони роблять наголос на недостатній комп'ютерній грамотності людей, неможливості гарантувати повну безпеку для захисту баз даних виборців та підсумків голосування. Зрозуміло, що такі загрози існують. Але ж треба з чогось починати. На загальнонаціональному рівні масове застосування електронного голосування поки що малоймовірне. Проте на місцевому рівні воно цілком реальне для впровадження. Насамперед йдеться про обрання органів місцевого самоврядування.

До того ж голосування у телекомунікаційних мережах дає можливість вирішувати інші важливі завдання. В цей спосіб можна брати повноцінну участь в розгляді численних суспільних проблем. Так вдасться забезпечити більш менш представницький рівень такого обговорення. Звичайно, що при цьому необхідно розробити механізми підрахунку результатів опитування, щоб вони обов'язково були враховані при прийнятті відповідних рішень. По-друге, в нашому суспільстві завжди гостро стоять проблеми здійснення громадського контролю за діями владних посадовців та їхньої відповідальності перед громадськістю. Система електронного голосування дає можливість громадянам контролювати діяльність органів влади, депутатів, окремих посадових осіб в постійно діючому он-лайн режимі. Через певний час після виборів люди можуть висловити своє ставлення до діяльності конкретного посадовця. Причому навіть не залишаючи свого помешкання. Дуже важливо здійснювати такий контроль саме у міжвиборчий період. А електронне голосування дозволяє робити його фактично безперервним. Аналогічним чином можна проводити і відкликання депутатів, якщо вони втратили довіру своїх виборців. Наявність постійного живого спілкування громадян з політиками також сприятиме постійному відстеженню основних суспільних потреб для їх подальшого розв'язання.

Електронне голосуванням, на думку авторів, сприятиме вирішенню ще однієї вагомого завдання, пов'язаного з народним волевиявленням не лише під час виборів, а й обговорення різних проблем. При аналізі будь яких форм політичної участі, включаючи електоральну, важливе значення при цьому має з'ясування мотивів, які орієнтують на певну дію. Загальновідомо, що всі виборчі технології спрямовані на сформування у потенційного виборця певної мотивації. Часто під різними зовнішніми впливами людина може змінити своє ставлення щодо вибору. Тому необхідно створити всі умови, щоб така мотивація була раціонально обгрунтована і відображала справжні погляди громадян, а людина не піддалася впливові так званих «політтехнологів».

У цьому контексті значний інтерес представляє питання формування мотивів політичної участі. Відповідно до різноманітних досліджень, вибір «формується на перетині, з одного боку, особистих намірів, особистого знання і індивідуальних уподобань виборця, а з іншого - того інформаційного впливу, який створюється його оточенням» [9, с. 120]. Питання полягає в тому, який з цих двох чинників переважатиме. На цій підставі виділяється дві моделі мотиваційних впливів з умовними назвами: конформістська та раціонального вибору. Перша передбачає умовно вільний вибір людини. Адже при цьому вона зазнає суттєвого зовнішнього інформаційного впливу, свого найближчого оточення тощо. Спрацьовує певний конформістський підхід - «бути як усі». Причому не важливо за кого голосуєш, владу, опозицію чи технічного кандидата. Внутрішня мотивація кудись втрачається. Людина, яка вагається, може піддатися тим думкам, які поширюються на виборчих дільницях. Де й дівається її струнка система обгрунтування стосовно свого волевиявлення. Голосування є своєрідною реакцією на зовнішні подразники. Ну а потім, коли обраний кандидат, (неважливо, президент, депутат, мер), найчастіше не виправдовує очікувань конкретного громадянина, останній стає активним критиком свого обранця. До того важко сформулювати конкретні претензії, адже і попередня підтримка, і нинішня критика будуються на рівні емоційного сприймання дійсності. Така мотиваційна модель має місце за сучасної системи голосування, тобто, бюлетенями на виборчих дільницях.

Модель раціонального вибору є складнішою за своєю структурою і потребує інтелектуально вмотивованого підходу до свого вибору і подальшої оцінки діяльності владних посадовців. В його основі лежить обгрунтована і раціонально осмислена обробка інформації, що надходить ззовні, тобто, процес активної розумової діяльності, дозволяє людині не тільки розпізнавати передвиборну ситуацію і ідентифікувати її учасників, а й аналізувати їх заяви, оцінювати обіцянки, прогнозувати потенційні наслідки перемоги того чи іншого кандидата [9, с. 126]. За умов раціонального вибору, поведінка повністю відповідає справжнім перевагам індивіда [7, с. 263]. Щоб сформувати обгрунтований пріоритет, потрібно зробити певні пізнавальні та інтелектуальні зусилля для адекватної обробки зовнішньої інформації. Саме модель раціонального вибору дає можливість забезпечити зважений підхід не тільки під час виборів, а й за інших форм політичної участі. В свою чергу у найбільш повному вигляді його здатне забезпечити саме електронне голосування.

Таким чином, система електронної демократії суттєво урізноманітнює і надає нового змісту різним формам політичної участі. Істотно посилюється їхні ефективність і результативність. Застосування її принципів дозволяє вирішити важливі завдання стосовно збільшення впливу громадян на функціонування усієї сфери політики. Громадянам надаються широкі права реалізовувати свої інтереси шляхом постійної взаємодії з органами влади. Причому вже на принципово нових засадах - безперервно функціонуючого зворотного зв'язку виборців зі своїми обранцями. Різноманітні форми електронної участі дозволяють підвищити рівень обгрунтованості свого вибору, коли людина керується власними переконаннями, а не піддається зовнішнім впливам. В такий спосіб реалізується ідеологія справжнього народовладдя, коли кожна людина отримує реальну можливість активної участі у вирішенні питань громадського життя.

Список використаних джерел

Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Перевод с англ. / Д. Белл. - М.: Academia, 2004. - 788 с.

Даль Р. Проблемы гражданской компетентности [Електронний ресурс] / Р. Даль. - Режим доступу: http://www.politnauka.org/library/ teoria/dahl.php

Ирхин Ю. «Электронное правительство»: зарубежный опыт и российские реалии. [Електронний ресурс] / Ю. Ирхин. - Режим доступу: http://ars-administrandi.com/article/Irhin_2009_l.pdf

Климончук В. Політична участь громадян України як вияв антропологічного виміру свободи / В. Климончук // Політичний менеджмент. - 2012. - №4-5. - С.72-80.

Курочкин А. В., Парфенова Ю. В. Электронное участие в структуре современного политического процесса / А. В. Курочкин, Ю. В. Парфенова // ПОЛИТЭКС. - 2015. - Т.11. - №4. - С.17-26.

Миллер У. Политическое поведение: вчера и сегодня / У. Миллер // Политическая наука: новые направления / Под ред. Р. Гудина и Х.-Д. Клингеманна. - Москва: Вече, 1999. - С.297-306.

Паппи Ф. Политическое поведение: мыслящие избиратели и многопартийные системы / Ф. Паппи // Политическая наука: новые направления / Под ред. Р. Гудина и Х.-Д. Клингеманна. - Москва: Вече, 1999. - С.262-280.

Патрушев С. Гражданская активность: институциональный подход (перспективы исследования) / С. Патрушев // Полис. - 2009. -№6.-С.24-32.

Пушкарева Г. Изучение электорального поведения: конгуры когнитивной модели / Г. Пушкарева // Полис. - 2003. - №3. - С. 120-131.

Clift S. E-Govemance to E-Democracy: Progress in Australia and New Zealand toward Information-Age Democracy [Електронний ресурс] / S. Clift. - Режим доступу: http://www.publicus.net/articles/ aunzedem.html

XXIII Всемирный конгресс международной ассоциации политической науки, Монреаль, 19-24 июля 2014 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ipsa.org/events/congress/ montreal2014/theme

United Nations E-Government Survey 2014. E-Government for the Future We Want [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/ un/2014-Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf

Размещено на Allbest.ru