Геополітичні інтереси Канади на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Геополітичні інтереси Канади на сучасному етапі

Галина Копачинська,

Марія Гловацька

Анотація

Наукове дослідження спрямоване на аналіз особливостей реалізації геополітичних інтересів Канади в системі сучасних міжнародних відносин та виділення її основних геополітичних векторів. Досліджено основні геополітичні вектори Канади на сучасному етапі й розглянуто головні ознаки та перспективи їх прояву. У контексті геополітичних векторів охарактеризовано стан відносин з окремими країнами, які мають важливе геополітичне значення для Канади. Указано, що одним із засобів поширення геополітичного впливу держави є її участь у міжнародних та регіональних організаціях. У процесі наукового дослідження використано такі методи, як описовий, системний, історичний, метод абстрагування. Під час наукового дослідження зроблено спробу виокремити основні геополітичні вектори, що формують геостратегію Канади на сучасному етапі. Результати дослідження можуть бути використані в подальших дослідженнях із цієї тематики.

Ключові слова: геополітичні інтереси, геостратегія, геополітичний вектор, геополітична ситуація, міжнародні відносини, Канада, співробітництво. міжнародний геополітичний канада

Постановка наукової проблеми та її значення. Зміни на сучасній геополітичній карті світу передбачають появу нових регіональних центрів впливу, що, зі свого боку, є об'єктивною й водночас конструктивною тенденцією, оскільки обмежує експансіоністські та гегемоністські амбіції світових і континентальних лідерів, сприяючи таким чином упорядкуванню міжнародних відносин. Однією з країн, що, завдяки нарощуванню свого економічного, політичного, інформаційного, воєнного, наукового-технічного потенціалів, може впливати на процеси формування та розстановки сил у багатополюсному світі, є Канада. Із кожним роком вона лише активізує свою діяльність на міжнародній арені за допомогою реалізації власних геополітичних інтересів. їх дослідження становить особливий інтерес у контексті сучасного розвитку держави як у цілому, так і в межах розбудови й налагодження відносин з окремими країнами світу.

Аналіз досліджень цієї проблеми. На сучасному етапі дослідження, питання становлення Канади як нового геополітичного актора на світовій арені не є достатньо вивченим у наукових працях. Це пов'язано з тим, що більшість дослідників у своїх розвідках звертають увагу на південного сусіда Канади - СІЛА - і фактично крізь призму цих відносин аналізують окремі аспекти реалізації геополітичних інтересів держави.

Важливе значення мають роботи з тематики Канади та вивчення певних аспектів реалізації її геополітичних інтересів, зокрема в працях Д. Володіна [1], Є. Ісраєлян [3; 4; 5; 6], Е. Комкової [7; 8], Р. Соболева [9], І. Судака [10; 11]. Проте, незважаючи на наявні матеріали з питань особливостей реалізації геополітичних інтересів Канади, цю тему недостатньо розкрито в сучасній науковій літературі, що зумовлює потребу її узагальнення та проведення комплексного дослідження цієї проблеми.

Мета статті - проаналізувати особливості реалізації геополітичних інтересів Канади в системі сучасних міжнародних відносин і визначити її основні геополітичні вектори. Для досягнення мети поставлено такі завдання: визначити місце Канади в системі міжнародних відносин; проаналізувати особливості геополітичного положення держави; виокремити основні геополітичні вектори, які становлять геостратегічний інтерес для країни.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. За

останні десятиліття геополітичний ландшафт Канади зазнав докорінних змін. Насамперед визначальним чинником став її інтенсивний економічний і соціальний розвиток, що дало змогу Канаді стати однією з учасниць "клубу" найвисокорозвинутіших країн світу, статус яких забезпечує їм пріоритетне положення на міжнародній арені. Ще у 2005 р. сформовано положення про те, що статус Канади як держави середнього рангу є застарілим твердженням і не відповідає балансу сил у XXI ст., тому їй пропонується нова роль - "зразкового громадянина світу" [3, с. 43]. Потрібно ще раз продемонструвати, що Канада має власну позицію, яку просуватиме, ураховуючи реалії міжнародного життя та власних геополітичних інтересів.

Базовою геополітичною детермінантою, яка впливає на геополітику Канади, є власне її геополітичне положення. Зокрема, як зазначав М. Дністрянський, площа території держави завжди була й буде чинником її геополітичного впливу [2, с. 136]. Зокрема, за площею території Канаду відносять до надвеликих держав світу. Також вона має вихід до трьох океанів, що, зі свого боку, дає їй можливість реалізувати себе як країну з потужним морським потенціалом. Її єдиний суходільний сусід - це СІЛА, кордон із якими є одним із найдовших у світі (8891 км). Із геополітичного погляду, таке положення є ідеальним місцем для проведення політики й реалізації власних геополітичних інтересів. Крім того, Канада політично стабільна, виняток становлять лише франкомовна провінція Квебек та її національне питання [2].

Позитивне значення для реалізації геополітичних інтересів Канади має той факт, що держава володіє широким спектром природних ресурсів, серед яких провідне значення мають запаси мінеральних корисних копалин, водних, лісових і земельних ресурсів. Тому Канаду можна віднести до найбільш ресурсозабезпечених країн світу. А наявність нафти, свинцю, цинку, нікелю, уранової руди дає змогу називати її ще й "великою енергетичною державою" [8].

Канада - це посгіндустріальна країна з великою часткою сфери послуг, розвинутою промисловістю та високоефективним сільським господарством. Канадська Федерація - активний учасник міжнародних організацій. Вона сама неодноразово ставала ініціатором їх створення. Зокрема, була однією із засновниць ООН (1945 р.), ЮНЕСКО (1946 р.), МВФ (1949 р.), Світового банку (1944 р.), НАТО (1949 р.), ГАТТ/СОТ (1949/1995 р.). Канада неодноразово обиралася членом Ради безпеки ООН та є членом Паризького кредитного клубу, "Великої сімки" й Арктичної ради. І саме Канаді належить ідея створення "Великої двадцятки" [8, с. 115].

Безумовно, геополітична діяльність Канади багато в чому визначалася діяльністю уряду, який перебував при владі. Із 2006 по 2011 р. та з 2011 р. по 2015 р. вибором партнерів для зовнішньополітичного впливу в Канаді займалася її Консервативна партія на чолі з прем'єр- міністром Стівеном Харпером. Спочатку ця сфера не була основною в його діяльності, проте згодом він замінив міністра закордонних справ, беручи активну участь у зовнішній політиці. Зокрема, С. Харпер заявив, що Канада відстоюватиме свої національні інтереси та провадитиме власний незалежний політичний курс стосовно інших. Саме за перебування С. Харпера відбулися помітні зрушення в архітектоніці міжнародних відносин країни у світі, у тому числі й у формуванні та реалізації її геополітичних векторів.

Зважаючи на просування власних геополітичних інтересів Канади у світовому співтоваристві, можна виокремити вісім геополітичних векторів, основних напрямів, які держава обрала як пріоритетні, а саме: північноамериканський, азійсько-тихоокеанський, латиноамериканський, європейський, близькосхідний, африканський, пострадянський та арктичний. Вони є проявом канадського мультилатералізму як принципу багатосторонньої дипломатії держави. У контексті цих векторів надзвичайно важлива участь у міжнародних об'єднаннях, а також співпраця з окремими організаціями як можливість налагодження та поглиблення зв'язків, покращення свого становища у світі й реалізації свого геополітичного впливу.

Найважливіший геополітичний вектор для Канади - північноамериканський, що пов'язано, власне, із геополітичним та сусідським положенням держави. Цей вектор уключає дві країни - СІЛА й Мексику. Проте саме СІЛА є геостратегічним партнером для Канади, відносини з яким є імперативом її геополітичної діяльності. Це доводить і геополітичний зв'язок між двома країнами, який простежено на різних рівнях, починаючи від вищих органів державної влади, урядових і неурядових організацій, регіональної співпраці до професійних асоціацій, родинних та дружних контактів.

Володіючи потужними запасами енергетичних ресурсів, Канада сприяє зміцненню енергетичної безпеки СІЛА, порівняно із купівлею нафти й газу в політично нестабільних державах за межами Північної Америки. Подальша співпраця та лобіювання власних інтересів здійснюються в межах Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), куди, крім Канади й СІЛА, залучено Мексику. Безумовно, Канада та СІЛА пов'язані членством у Північноатлантичному Альянсі (НАТО) і співробітництвом у рамках Командування з аерокосмічної оборони Північної Америки (НОРАД) [4].

Потрібно зазначити, що досить часто Канада перебуває в зоні геополітичного впливу СІЛА, проте останнім часом вона все частіше демонструє власну позицію, відмінну від свого великого сусіда. Зокрема, у 2003 р. країна відмовилася підтримувати СІЛА стосовно воєнної операції в Ірані, а також показовим було ставлення Канади до програми національної протиракетної оборони СІЛА (НПРО) Дж. Буша [1] й те, що свій перший зарубіжний візит С. Харпер здійснив не до СІНА, як це робили попередні прем'єр-міністри, а до Афганістану.

Надзвичайно важливою в контексті північноамериканського геополітичного вектора є співпраця по геополітичній лінії Канада-СЛІА--Мексика для всіх сторін. Основними її геополітичними завданнями є питання безпеки, економічне зростання та покращення рівня життя населення. При цьому безпека й економіка розглядаються як взаємозалежні категорії, що насамперед відповідає геополітичним інтересам Канади.

. Держава давно проявляє свою присутність в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). У роки "холодної війни" вона брала участь у плані Коломбо й інших програмах допомоги країнам АТР і Східної Азії, у війні в Кореї 1950-1953 рр., в операціях підтримки миру в Камбоджі 1991-1993 рр., у Східному Тіморі 1999-2005 рр. Із 1977 р. Канада має статус діалогового партнера Асоціації держав Південно- Східної Азії (АСЕАН), а в 1989 р. стала однією із засновниць Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), просуваючи ініціативи щодо подолання економічних і політичних проблем між членами форуму [4|.

Важливе значення в процесі реалізації геополітичних інтересів держави підтверджує створення в 1983 р. Азійсько-Тихоокеанського фонду Канади. В АТР держава має репутацію донора, як власника потужного фінансового та науково-технологічного потенціалу, а також є ключем доступу на північноамериканський ринок. Канада була однією з ініціаторів прийняття рішення в межах АТЕС у м. Богорі (1994 р.) про створення зони вільної торгівлі в АТР до 2010-2020 рр.

Важливою подією стало й те, що 1997 р. проголошений роком АТР у Канаді. Це стало переломним етапом, який засвідчив прагнення країни не лише епізодично бути присутньою в регіоні, але й утягнутою у всі процеси, що там відбуваються, обумовлюючи таким чином азійсько-тихоокеанський геополітичний вектор як один із ключових для держави. Підтвердив важливість цього вектора для країни й прем'єр-міністр С. Харпер, який заявляв, що співпраця з Азією життєво важлива для майбутнього процвітання Канади. Тому її геополітичний фокус у короткостроковій та довгостроковій перспективі спрямовуватиметься саме в Азійсько-Тихоокеанський регіон, який по праву називають регіоном майбутнього.

Особливе геополітичне значення для Канади мають окремі країни АТР, а саме Китай і Японія. Стосовно Китаю, то для Канади пріоритетне використання зростання китайської економіки задля нарощування двосторонніх торговельних та інвестиційних зв'язків; позиціонування Канади як привабливої країни для китайських іммігрантів, студентів, туристів; допомога Китаю в гуманітарних питаннях. У 1994 р. при перебуванні при владі прем'єр-міністра Ж. Кретьена була відправлена найбільша в історії канадська торговельна делегація до Китаю. Крім основних міністрів, у її склад увійшло дев'ять прем'єрів із 10 канадських провінцій (не представлений лише Квебек) і близько 350 бізнесменів з усіх регіонів країни [7]. Двічі відвідав Китай прем'єр-міністр С. Харпер у 2009 та 2012 рр. Результатом цього стало те, що обидві сторони заявили про новий етап співробітництва та стратегічне партнерство, яке ґрунтується переважно на використанні канадських природних ресурсів. За останні роки китайські компанії вклали мільярди доларів у розробку бітумінозних пісків провінції Альберта та сланцевого газу в Британській Колумбії, що, зі свого боку, свідчить про результативність реалізації сучасного геополітичного вектора держави. Забезпечення енергоресурсами може стати ключовим фактором геополітичного впливу Канади в регіоні, адже більшість азійських країн, які мають високі показники розвитку економіки, залежні від імпорту енергоносіїв.

Безумовно, важливою в геополітичному аспекті для Канади є Японія. Канадсько-японські відносини характеризуються стабільністю та мають багатовікову історію. Основними сферами реалізації геополітичних інтересів є співпраця в питаннях налагодження економічної діяльності між країнами, нерозповсюдження зброї масового ураження, антитерористична сфера й проблеми захисту навколишнього середовища.

Помітно активізувався в останні роки латиноамериканський геополітичний вектор Канади. Це досить об'ємний за площею регіон, де є свої лідери й аутсайдери, із якими Канада має власну специфіку реалізації своїх геополітичних інтересів. Так, із першими першочерговим геополітичним завданням держави є економічна співпраця. Зокрема, для Канади пріоритетне співробітництво з країнами Південного конусу, тобто МЕРКОСУР, куди входять провідні держави регіону: Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай. Іншим менш розвинутим країнам Канада допомагає у боротьбі з наркобізнесом, поширенням нелегальної зброї та в захисті прав людини. Важливі також канадсько- кубинські відносини, які свідчать про високий ступінь автономності дій країни, адже Канада не приєдналася до СІЛА, які проводять антикубинську політику. Це ще раз доводить, що Канада діє на міжнародній арені, виходячи з власних геополітичних інтересів.

Особливий інтерес становить питання зі створення Панамериканської зони вільної торгівлі, із залученням НАФТА, МЕРКОСУР та інших країн Латинської Америки до цієї зони, що засвідчує важливе геополітичне значення цього регіону для держави.

Традиційно важливе для Канади поглиблення відносин із Європою, де основну роль відведено Європейському Союзу. У 2013 р. Канада та ЄЄ підписали угоду про вільну торгівлю, спрямовану на економічне зростання обох сторін. Серед членів ЄЄ поле інтересів Канади становлять Велика Британія й Франція, що пов'язано спільністю історичного минулого. Також свою присутність у Європі Канада розширює за рахунок НАТО.

Продовжує залишатись у сфері геополітичних інтересів близькосхідний вектор Канади. Як зазначав С. Харпер, "Канада - це не острів, тому ми не можемо жити в повній ізоляції від зовнішнього світу. Те, що відбувається в місцях, схожих на Афганістан, загрожує нам усім, де б ми не були" [3, с. 49]. Дуже точно визначив афганський вектор у зовнішньополітичному курсі С. Харпера професор Ф. Хємптон, який заявляв, що "зовнішня політика Канади - це Афганістан" Деякі експерти популізують цей вибір, уважаючи, що участь Канади у війні в Афганістані, підвищує її авторитет у світі. Саме Афганістан належить до категорії тих країн, які не змогли відбутися, є нестабільними державами й становлять загрозу для канадської безпеки, для уникнення якої Канадою запропоновано формулу 3D (defence - оборона, development - розвиток, dimplomacy - дипломатія), що також є одним із завдань реалізації її геополітичних інтересів [3].

Близький Схід залишається одним із найбільш політично нестабільних регіонів світу, що змушує Канаду слідкувати за подіями, що там відбуваються. Так, у геополітичному фокусі Канади перебуває арабо-ізраїльський конфлікт, у якому вона підтримує позицію Ізраїлю, що, зокрема, зроблено під час бомбардувань Лівану у відповідь на викрадення й убивство солдатів ізраїльської армії бойовиками руху "Хезболлах", які базувалися на півдні Лівану [11]. Також Канада відмовилася надавати допомогу Палестинській автономії, коли влада в останній перейшла до терористичного руху "Хамас".

Канада - учасник коаліції в боротьбі проти нової загрози для міжнародної безпеки, а саме екстремістського угрупування "Ісламська держава" (ІД), яке визнано Канадою терористичною організацією. Уряд С. Харпера заявив про приєднання Канади до військової операції проти ІД в Іраку на початку жовтня 2014 р., а в кінці березня 2015 р. - до бомбардувань у Сирії [6]. Прем'єр- міністром Канади С. Харпером зроблено заяви про виділення коштів для допомоги постраждалим від дій терористів і біженцям з Іраку, Сирії, Йорданії й Лівану. Канадський прем'єр також зазначив, що Канада сприятиме вирішенню питань, пов'язаних із бойовиками "Ісламської держави", котрі здійснюють "варварські акти й насильства в Іраку проти невинних цивільних осіб", що засвідчує необхідність сприяння вирішенню питань миру як одне з важливих геополітичних завдань держави [6].

Свої відносини з Африкою Канада продовжує вже понад п'ять десятиліть, співпрацюючи з країнами регіону, а також із різними регіональними та міжнародними органами, щоб покращити результати в галузі розвитку, сприяти розвитку демократії, управління, прав людини й верховенства закону, підвищити африканський мир та безпеку, боротися з тероризмом і злочинністю. Канада - це єдина держава "G7", яка не володіла зарубіжними колоніями й, отже, не несе імперського багажу в Африці.

Потрібно відзначити, що Канада активно пропагує свої інтереси на пострадянському просторі. Особливе значення мають канадсько-російські відносини та Україна як сфера впливу Канади. Можна стверджувати про формування геополітичного трикутника - Канада, Україна й Росія, - який змінює своє положення відповідно до подій, що відбуваються у світовій політиці. Безумовно, у відносинах із Росією зацікавлені і російська, і канадська сторони. Фактично Канада посприяла, щоб Росія вступила до Великої сімки, перетворившись на вісімку. їх поєднує торгово'-економічне співробітництво, а також членство в Арктичній раді. Проте Канада завжди була й залишається "другом" України. Під час перебування при владі С. Харпера були відповідні жести на користь України, а саме запровадження санкцій проти Росії. І чи не найбільш показовим є те, що Канада була однією з держав, які виступили проти того, щоб Росія перебувала у "Великій вісімці" після агресії щодо України.

Ще одним важливим напрямом геополітичних інтересів Канади є її арктична політика. Питання Арктики в забезпеченні канадських національних інтересів сьогодні набуває все більшої актуальності. Північний вектор канадської геополітики, або арктичний геополітичний вектор, - інструмент забезпечення національних інтересів держави. Він має на меті досягнення чотирьох основних цілей, а саме: забезпечення безпеки та процвітання канадців (особливо північних народів і корінного населення), гарантування канадського суверенітету на Півночі, створення Приарктичного регіону як унікального геополітичного простору всередині міжнародної системи, заснованої на праві, а також просування безпеки особистості північних народів та забезпечення стабільного розвитку Арктики [12]. Забезпечує просування інтересів держави її членство в Арктичній раді, що сприяє розвитку північного вектора канадської геополітики. Стратегічні плани Канади стосовно Арктики включають не лише розширення економічної діяльності, а й нарощування військової присутності для посилення контролю над повітряним простором, морями й суходільними територіями Арктики. Зокрема, у 2011 р. розпочато проект із будівництва 28 кораблів (як військових, так і цивільних) для подальшої експансії в Арктиці [9].

Висновки й перспективи подальших досліджень

На основі проведеного дослідження виокремлено вісім геополітичних векторів Канади, кожен із яких становить особливий інтерес для країни. Можна зробити висновок, що держава продовжує нарощувати свій геополітичний потенціал та активно провадить геополітичну діяльність, що дає їй змогу впливати на процеси формування й розстановки сил у багатополюсному світі. Основний геополітичний вектор Канади - північноамериканський, а саме СІНА, що пов'язано з геополітичним положенням країни та тісними зв'язками в різних сферах. Зростає інтерес до азійсько-тихоокеанського й латиноамериканського векторів, у першому з яких провідну роль відіграє АТЕС, та окремо Китай і Японія, а в другому - регіональне об'єднання МЕРКОСУР.

Значну увагу приділяє Канада близькосхідній політиці, а саме у боротьбі з "Ісламською державою", а також висловлює пряму підтримку Ізраїлю щодо його дій стосовно Палестини й "Хамасу". Намагається посилити свою присутність Канада й на Африканському континенті. Інший важливий вектор геополітики держави - пострадянський. Канада бере активну участь у розв'язанні російсько-українського конфлікту.

Формування нової геополітичної ситуації в Арктиці активізує інтерес до цього регіону на національному та міжнародному рівнях. І тому важливим геополітичним вектором Канади є північний (арктичний), який відіграє важливу роль у посиленні міжнародного впливу держави і якому вона надає один із найвищих політичних пріоритетів.

Джерела та література

1. Володин Д.А. Дебаты в Канаде о противоракетной обороне / Д.А. Володин II США, Канада: экономика, политика, культура. - 2005. - № 9. - С. 27--36.

2. Дністрянський М.С. Геополітика / М.С. Дністрянський. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. - 436 с.

3. Исраелян Е.В. Гуманитарные аспекты внешней политики Канады / Е.В. Исраелян, Н.С. Евтихевич. - М.: ИСКРАН, 2013. - 214 с.

4. Исраелян Е.В. Внешняя политика Канады: экономическое измерение [Электронный ресурс] / Е.В. Исраелян // Россия и Америка в XXI веке. - Режим доступа: http://www.rusus.ru/?act=read&id=412

5. Исраелян Е.В. Канадский мультилатерализм: прошлое и настоящее. / Е.В. Исраелян // США, Канада: экономика, политика, культура. - 2013. - № 7. - С. 53-66.

6. Исраелян Е.В. Участие Канады в коалиции против "Исламского государства" [Электронный ресурс] / Е.В. Исраелян II Россия и Америка в XXI веке. - Режим доступа: http : www.rusus.ra/?act=read&id=452

7. Комкова Е.Г. АТР в планах Оттавы / Е.Г. Комкова // США: экономика, политика, идеология. - 1997. - №8.- С. 99-112.

8. Комкова Е.Г. Канада в зеркале международных сопоставлений. / Е.Г. Комкова // США, Канада: экономика, политика, культура. - 2013. - № 9,- С. 112-117.

9. Соболев Р. Канада: внешнеполитические и экономичесские аспекты Арктичесского вопроса [Электронный ресурс] / Р. Соболев. - Режим доступа: www.mfa.gov.by/international_agenda/ f8d9dff55faa357a.html.

10. Судак І. І. Держави Північної Америки у світовій системі міжнародних відносин [Електронний ресурс] /1. І. Судак. - Режим доступу: http : //dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59128.

11. Судак І. І. Особливості формування та реалізації зовнішньополітичного курсу Канадської Федерації [Електронний ресурс] /1. І. Судак. - Режим доступу: http:www.kymu.edu.Ua/vmv/v/p01/22%20sudak.pdf.

12. The Northern Dimension of Canada's Foreign Policy [Electronic resource], - Mode of access : http:www.internationaLgc.ca/polar-polaire/ndfp-vnpe2.aspx?lang=em

Размещено на Allbest.ru