Більдерберзький клуб – глобальне управління чи міф

Размещено на http://www.allbest.ru/

Більдерберзький клуб - глобальне управління чи міф

Андрій Моренчук

Анотація

Визначено, що Більдерберзький клуб являє собою неофіційну міжнародну конференцію, яка сприяє обговоренню та вирішенню основних питань міжнародних відносин за участю дуже впливових осіб світу. Підкреслено, що метою клубу є сприяння та зміцнення співпраці між Європою й Північною Америкою. Зазначено характерні особливості Більдерберзької групи. Проаналізовано основні публікації щодо функціонування Більдерберзького клубу та інших таємних товариств. Виокремлено групи авторів, які вважають Більдерберзький клуб таємним світовим урядом, а також тих, які заперечують цю думку. Розглянуто історію створення Більдерберзького клубу. Указано склад керівництва й учасників конференції. Визначено особливості проведення зустрічей учасників клубу. Охарактеризовано зустрічі Групи Більдерберг за останні роки. Виокремлено основні теми переговорів на конференціях їхніх учасників та місце проведення. Подано позиції й думки експертів, прихильників і противників Групи Більдерберг. Виділено міркування українських науковців та дослідників щодо існування й діяльності Більдерберзької конференції. Подано версії щодо справжньої суті Більдерберзького клубу.

Ключові слова: Більдерберзький клуб, конференція, світовий уряд, консігірологія, теорія змови.

Постановка наукової проблеми та її значення. Із кожним днем міжнародна спільнота стикається з новими глобальними проблемами, боротьба з якими щоразу стає складннпою. Усе частіше країни об'єднують свої зусилля для їх ефективного розв'язання. На сучасному етапі існує понад чотири тисячі міжнародних організацій різноманітного спрямування. Особливе місце серед них займають так звані неформальні об'єднання, які функціонують здебільшого неофіційно. Одним із прикладів утворень неофіційного характеру є Група Більдерберг або Більдерберзький клуб. Це зібрання завжди викликало значний інтерес у суспільства й провокує жваві дискусії.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Оцінки діяльності Більдерберзького клубу характеризуються значною контрверсійністю. Автори наголошують на його виключній ролі у світових процесах, а дехто закликає не перебільшувати її.

Простежено тенденцію, що вчені російського походження чи ті, у кого простежуються зв'язки з Росією та її спецслужбами, убачають у Більдерберзькому клубі ворога для Росії й для всього людства. Так, серед тих, хто вважає, що Більдерберзький клуб - це таємна організація, яка управляє світом, є, наприклад, Д. Естулін [18]. Він присвятив півтора десятка років вивченню клубу та написав декілька книг про його історію й діяльність. Свого часу Д. Естулін зізнався, що з молодих років співпрацював із радянською (російською) розвідкою, але у 2005 р. прийняв рішення присвятити себе викриттю секретних товариств на Заході [4]. Зважаючи на його проросійську орієнтацію, усі його публікації пов'язані з позицією: "Все, що відбувається у світі - проти інтересів Росії" [17]. А отже, Більдерберзький клуб - це великий ворог для росіян. У своїй книзі Д. Естулін детально описує вплив більдербергів на світ засобами масової культури. Пробує відстежити причетність клубу до війни в Косово й Афганістані; спекуляцій на нафтовому ринку; торгівлі наркотиками тощо [18]. Науковець стверджує, що більдерберги хочуть створити імперію. Це сила, яка ґрунтується на фінансовій могутності й можливостях приймати рішення, що впливають на світову політику. Д. Естулін уважає: "Ідея всіх і кожного засідання Більдерберзького клубу - це створити те, що вони самі називають аристократією між європейськими та північноамериканськими елітами для ефективнішого керування планетою... Ця сила здійснюється через знищення економіки..." [18]. Клуб є динамічним, тому що він змінюється з часом, поглинає й створює нові елементи, знешкоджуючи старі. Учасники приходять і йдуть, а система залишається незмінною. Це система віртуальної павутини фінансових, політичних, економічних та промислових інтересів [18].

Російський економіст О. Платонов - прихильник ідеї масонської змови проти Росії. Він стверджує, що мета Більдерберзького клубу - створити аналітичний центр транснаціональних корпорацій і фінансових олігархів для розробки загальної світової політики, спрямованої на отримання надприбутків та служби інтересам "Фінансового Інтернаціоналу" [10].

Різку критику щодо функціонування Більдерберга можна побачити в О. Дугіна: "Завданням засновників цієї організації було створення закритої структури, яка буде здійснювати завдання Заходу. Це загальна координація зусиль країн Заходу, направлених на утвердження власної могутності та інтересів західного світу, "золотого мільярду..."" [3].

Американський журналіст, редактор газети "American Free Press" Дж. Такер протягом 25 років намагався виявити справжні наміри. У 2013 р. він помер, залишивши багато задокументованих фактів про клуб. Уважаєгься першим, хто наважився відстежувати місця проведення зустрічей більдербергів [20].

У 2007 р. з'явився американський документальний фільм "Ендшпіль: план глобального поневолення" режисера А. Джонса, який є відомим конспірологом і пропагує різноманітні теорії змови у світі. У фільмі описано зустрічі членів клубу в Оттаві та Стамбулі й припускається, що вони проводилися з метою обговорення потреби штучного зменшення кількості населення Землі. На думку автора, у плани клубу входить формування мережі контролю транспорту Північної Америки, використання науки євгеніки та створення Північноамериканського союзу. До зйомок фільму залучалися Дж. Такер, Д. Естулін й ін. [21]. Атмосферу таємничості та могутності клубу посилюють слова А. Джонса: "Ми знаємо, що ви безжальні. Ми знаємо, що ви злі. Ми поважаємо вашу темну силу" [7].

Американський медіа - створити єдиний світовий уряд. Він уважається експертом із таємних товариств і змов. Його ролики на YouTube отримують понад 100 млн переглядів [23]. Подібної позиції дотримується й американський історик П. Джефферс. У своїй книзі він наводить думки тих, хто відвідував зустрічі Більдерберзького клубу в різні роки [22].

За діяльністю клубу активно стежить англієць Т. Гослінг. Він створив спеціальний сайт із детальною інформацією про діяльність клубу [2]. Т. Гослінг уважає, що у всіх кризах Європи винні масони, і старається викрити справжні цілі Більдербергів. Проте навколо його особи точаться дискусії щодо правдивості висловлювань. Сумніваються в його історичних знаннях, адже за освітою Т. Гослінг - філолог. Також його більше вважають затятим конспірологом, ніж незалежним журналістом [2].

Т. Мейсан, політичний консультант, президент-засновник інтернет-видання "Reseau Voltaire" та конференції "Axis for Peace", заявив, що Більдерберг не є спробою створити таємний світовий уряд. Це клуб впливових осіб, які лобіюють інтереси Північноатлантичного альянсу, що набагато серйозніше й небезпечніше, бо саме НАТО претендує на роль таємного світового уряду, що гарантує незмінність міжнародного statu quo і вплив СІЛА [6].

Інші ж дослідники більше уваги приділяють саме детальному опису діяльності Більдербергів і намагаються робити висновки, уникаючи надмірного конспіративізму. Вони вважають, що Більдерберзький клуб - це проста платформа для неформального обговорення актуальних питань світу, і тим більше, ні про яку світову змову не може бути й мови.

Я. Річардсон, Е. Какабадзе та Н. Какабадзе визначають роль транснаціональної еліти у формуванні світової політики: "Змови і підступні задуми - це скоріше галас у ЗМІ, ніж дійсність. Багато в чому Більдерберзький клуб перевів потенційні конфлікти, які могли б закінчитися військовими діями, у площину мирних рішень... Однак, Більдерберзький клуб просуває певну ідеологію - праву, неоліберальну, що спирається на ідеї Чиказької економічної школи. Наприклад, ідей соціального капіталу, зокрема філософії й політики, що здійснюється в Німеччині та Китаї" [5].

Доволі стриману позицію займає професор Лондонської школи економіки М. Кокс, який стверджує, що Більдерберзький клуб не можна розглядати як таємний світовий уряд. Проте його учасники мають вплив на світові процеси. Це одна з форм глобального управління: багаті та впливові збираються в неформальній обстановці, де не прихильні до преси. Вони проводять дискусії, діляться ідеями, їх об'єднує глобальний порядок денний. Вони намагаються виробити спільні позиції, узгоджені принципи та ідеї. Тобто думають про майбутнє й роблять це стратегічно, уміючи підніматися над проблемами поточного моменту. Це дає свій позитивний ефект [5].

Стримані або схвальні оцінки діяльності Більдерберзького клубу дають Д.В. Хіпі, Д. Ааронович, Е. Боле, Е. Давіньйон та ін., тією чи іншою мірою пов'язані з його діяльністю. Так, один із співзасновників клубу, британський політик, член парламенту в 1952--1992 рр. Д.В. Хілі зазначав, що -небудь брав участь.

Конфіденційність дає змогу людям говорити чесно, не побоюючись наслідків" [7]. "Це просто щорічна спільна вечеря для багатих і впливових людей", - відзначає Девід Ааронович, британський журналіст [7]. "Я взагалі не розумію, чому навколо цих зустрічей розвели такий галас", - пише Ед Болс, британський політик, член Лейбористської партії [7]. Е. Давіньйон, бельгійський політик, бізнесмен, член Керівного комітету Більдерберзького клубу, заявив: "Я не вважаю нас глобальним правлячим класом, оскільки я не думаю, що глобальний правлячий клас існує. Я думаю, що це просто впливові люди, які хочуть поспілкуватися з іншими впливовими людьми...". "...Більдерберзька група не намагається робити висновки... Кожен висловлює свої міркування, і це робить дискусію абсолютно відкритою й досить відвертою, що дає змогу зрозуміти, у чому полягають відмінності в поглядах... Усі знають, що бізнес і політика впливають на суспільство. З іншого боку, ділові кола не оспорюють право демократично обраних лідерів керувати..." [1].

Британський професор К. Пейлі вважає, що подібні неофіційні групи провідних бізнесменів і політичних лідерів відіграють неформальну, але ключову роль у сучасному світі: "Повинні існувати організації, де б ці люди змогли б поміркувати над головними проблемами майбутнього, скоординувати свою політику та спробувати прийти до єдиної думки" [7].

У. Хаттон, британський аналітик з економічних питань, який був присутній на зустрічі Більдерберзької групи в 1997 р., каже, що люди беруть участь у діяльності подібних організацій прагнучи вплинути на перебіг подій у світі, використавши "міжнародний здоровий глузд" у політиці, тобто: "З кожної проблеми, яка може вплинути на ваш бізнес, ви почуєте з перших вуст висловлювання людей, які приймають рішення в цій галузі. І ви будете допомагати їм у прийнятті цих рішень з точки зору здорового глузду" [1].

Вітчизняні науковці, зазвичай, досить скептично ставляться до думки про таємний світовий уряд, - О. Палій уважає, що світовий уряд у сучасних умовах створити неможливо: "Нинішній світ занадто складний, щоб його можна було контролювати з одного центру. Навіть авторитарним режимам переважно не вдається в нинішніх умовах контролювати ситуацію у своїх країнах так, як вони того бажають. А на неформалізованому рівні жорстко контролювати все багатоманіття різних держав і народів - це [15].

причому істотно. Просто вплив цей має не такі примітивні форми, як описують прихильники конспірологічних теорій. Це форма так званої м'якої сили. Успішні люди з різних країн дискутують, визначають куди рухається світ, які його актуальні проблеми. І якщо з дискусій викристалізовується більш- менш однакове розуміння глобальних проблем та способів їх розв'язання, то, природно, політики, які мають таке бачення, потім намагаються і втілювати його на своїх посадах" [15]. В. Ткаченко та М. Сенченко також відзначають, що Більдеберзький клуб потенційно може мати певні інструменти впливу на світові процеси й суспільні настрої серед значної маси населення різних регіонів світу [16; 13].

Соціальний психолог, письменник О. Покальчук у своїх статтях аналізує зустрічі Більдерберзького клубу. Він уважає, що, незважаючи на те, що теорія мондіалістської змови була дуже популярною в СРСР і її досі полюбляють використовувати російські науковці, це чисто американський винахід. Експерт пояснює теорію змови як психологічний феномен: "З точки зору пересічного американця, їхня країна дійсно є імперією, що управляє безліччю процесів у світі. І хотіла б керувати всіма, але не виходить, бо є ще світовий уряд, який заважає. Американці трошки комплексують, що в них не все виходить, що Америка як окрема держава втрачає свої позиції на тлі загрози появи Північноамериканського союзу. Крім того, таємні клуби як оплот світового уряду - це типово американська міфологія, що сягає корінням в історію США, коли групи британських колоністів, які висадилися в Новому Світі, об'єднувалися, щоб вижити. Уся місцева і^льтура пронизана духом клубного корпоративізму" [11].

Експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій Г. Почепцов досліджує процес управління масовою свідомістю як частину глобального управління світу. Професор уважає, що глобальне управління сьогодні реалізується за допомогою неформальних інституцій, куди входять багато людей, котрі вийшли з уряду чи розвідки. Це еліти з глобальними інтересами, для яких локальні процеси вже стоять на другому місці [12].

Для аналізу проблеми функціонування Більдерберзького клубу важливі теоретичні доробки професора Гарвардського університету Д. Пайпса. Досліджуючи теорії змови, автор указує, що потрібно вміти правильно розмежовувати справжні й уявні змови, тому що конспіративні думки заважають робити об'єктивні висновки. Він доводить, що розмежування справжніх та уявних змов - абсолютно необхідний процес. Потрібно чітко відрізняти факти від вигадок, оскільки саме ця невизначеність і робить можливим проникнення конспіративізму з периферії в центр суспільного життя. Є інструменти, які дають змогу визначити, що перед нами - вигадка чи теорія змови. До них належать здоровий глузд, знання історії й здатність розпізнавати стереотипи та кліше [14].

Формулювання мети й завдань статті. Наявність суперечливих поглядів на проблему існування та діяльність Більдерберзького клубу актуалізує з'ясування й систематизацію знань про нього.

Більдерберзький клуб (Група Більдерберг, Більдерберзька конференція) - це щорічна конференція неофіційного характеру, метою якої оголошено сприяння та зміцнення співпраці між Європою й Північною Америкою. Особливістю є те, що вона проводиться в найдорожчих світових готелях (найчастіше - Європи, а також США й Канади).

Зміни у світовій політиці, що відбулися на початку 1950-х років, зумовили необхідність створення організації, яка б стала форумом для обговорення й розв'язання глобальних проблем. Так, із 29 до 31 травня 1954 р. в готелі "Більдерберг" (м. Остербеке, Нідерланди) відбулася конференція за участю представників різних країн. Це були неофіційні обговорення актуальних на той момент питань, а саме: облаштування післявоєнного світу, розповсюдження ядерної зброї, налагодження відносин між американськими та європейськими країнами. Ця зустріч Більдерберзького клубу була першою, вона заклала фундамент для наступних засідань аж до сьогодення.

У 1954 р. були присутні Дж. Рокфеллер, президент Фонду Карнегі Д. Джонсон та ін. Тоді ж прийнято низку документів, у яких формулювалася програма створення нового світового порядку, також певні пункти стратегічної діяльності Заходу щодо СРСР і країн третього світу, покращення взаємодії європейських країн і США [13].

До Більдерберзького клубу входять найвпливовіші представники політики, фінансової сфери, медіа, бізнесу, аналітичних центрів, державного управління тощо. У середньому кількість осіб, які присутні на зустрічах, коливається від 120 до 150. Найбільша частка членів клубу - американські (СІЛА, Канада) і європейські. Також є представники з Китаю, Японії, Туреччини, Росії тощо [9].

Участь у конференції можлива лише за особистими запрошеннями. Дату, час у запрошеннях не вказують. Місце проведення оголошують практично за кілька днів до початку переговорів. Конференція є неофіційною, із невимушеною атмосферою. На цих переговорах відсутні порядок денний, процес голосування. Немає жодних офіційних документів та політичних заяв. При цьому забезпечено строгу конфіденційність. Заборонено відео- й аудіозапис. Згодом усі обговорені питання оформлюють у звіт, який надається кожному учаснику. Країна, яка приймає гостей, повинна створити ефективну систему безпеки. На зустріч не допускають пресу. Зазвичай, про конференцію на загал дізнаються після її проведення.

Із моменту заснування клубу й дотепер практично нічого достеменно невідомо. Проте у 2009 р. в мережі Інтернет з'явився офіційний сайт Більдерберзького клубу, у якому зазначено мету, керівний орган, останні конференції, тематику обговорень й учасників. Сайт розроблено в Нідерландах. Аналіз веб- сторінки свідчить, що сайт не є особливо популярним. Найбільша кількість відвідувачів - користувачі зі США (12,8 %) та Німеччини (7,1 %). Чисельність відвідувачів чоловічої статі переважає жіночу [26].

Органом управління клубу є Керівний комітет (Steering Committee), до якого входить близько 35 осіб, він готує програми конференції та визначає склад учасників. Нинішній голова комітету - А. де Кастрі, глава президії французької компанії АХА, найбільшого страхового концерну. Поточну роботу клубу між засіданнями забезпечує Консультативний комітет (Advisory Committee), що складається із 10 осіб. Членів клубу обирають на чотири роки. Фактичним керівником Більдерберзького клубу є Д. Рокфеллер (голова- організації розміщена в приміщенні фонду Карнегі в Нью- [24]. Серед найвідоміших учасників клубу можна назвати Б. Клінтона, М. Тетчер, Б. Обаму, Г. Кіссінджера, 3. Бжезінського, Ротшильдів.

Протягом існування клубу відбувалася 61 конференція. Вони проводились у багатьох країнах (Нідерландах, Франції, Канаді, СІЛА, Німеччині, Шотландії, Туреччині, Греції, Бельгії, Іспанії, Швейцарії, Данії, Австрії та ін.). Але лідирує за кількістю проведених конференцій Великобританія.

На зустрічах останніх років почалось обговорення нових викликів для суспільства: інформаційна безпека, кібер-технології, проблеми мережі Інтернет, соціальні мережі тощо. Наведемо приклад останніх конференцій клубу (табл. 1).

Останні конференції Групи Більдерберг*

Таблиця 1

* Складено за [24].

Конференція, яка відбулася в червні 2015 р., викликала особливий інтерес, адже з кожним роком про клуб дізнається більша кількість громадян, які втомилися від постійних загроз, конфліктів, економічних колапсів, а тепер ще й небезпеки за власне життя у зв'язку з активізацією терористичних актів у розвинутих країнах.

У результаті аналізу відомих фактів і досліджень учених можна виокремити декілька варіантів того, що ж насправді являє собою Більдерберзький клуб - "Світовий таємний уряд", "Клуб багатіїв", "Впливова структура", "Зустрічі успішних людей, метою яких є облаштування світу" (табл. 2).

Версії щодо справжньої суті Більдерберзького клубуТаблиця 2

* Побудовано автором.

Аналіз свідчить, що аргументів на користь того, Більдерберзький клуб є світовим таємним урядом, значно менше, аніж контраргументів чи аргументів на користь інших версій.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Через велику таємничість важко оцінювати діяльність Більдерберзького клубу. Проте, зважаючи на відкриту інформацію, можна стверджувати, що мета клубу - сприяння діалогу й ефективної співпраці Америки та країн Європи, розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства. Із часом змінювалися теми обговорення на конференціях: від повоєнної відбудови світу до глобалізаційних процесів, науково-технічного та інформаційного прориву. Офіційно відомо, де й коли проводяться зустрічі, хто є учасниками, які теми обговорюються. Зустріч ретельно охороняється, журналісти не допускаються. Проте немає жодної інформації, про що саме говорили на конференції, та невідомо про рішення, результати.

Західні дослідники й особи, які хоча б раз відвідували зустрічі, стверджують, що в клубі немає нічого особливого, тим більше змови чи намагання створити світовий уряд. У той час як проросійські експерти й конспірологи, доводять, що Більдерберзький клуб, за яким нібито стоять СІЛА разом із НАТО, - це справжнє зло, яке хоче створити "світову імперію", привласнити обмежені ресурси, штучно зменшувати кількість населення Землі, послабити вплив Росії на міжнародній арені. Щодо пересічних громадян, то більшість навіть і не знає про існування такого клубу. більдерберзький міжнародний впливовий

У сучасному світі важко уявити організацію, яка б змогла повністю контролювати всі процеси глобального масштабу. Такі структури могли б бути ефективними лише на регіональному рівні, проте нетривалий час. У такому різноманітті країн, культур, ідеологій, релігій створити щось на зразок світового уряду практично нереально. Отже, Більдерберзький клуб поки що залишається неофіційною міжнародною конференцією найбільш впливових людей світу для обговорення актуальних питань.

Джерела та література

1. Внутри таинственной Бильдербергской группы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_4294000/4294266.stm.

2. '. ' [Електронний ресурс] / Т. Гослинг. - Режим доступу: http://ria.ru/world/20150315/1052616686.html.

3. Дугин А. / А. Дугин. - Режим доступу: http://royanib.com/book/dugin_aleksandr/konspirologiya.html.

4. Конспиролог с советским прошлым [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fondsk.ru/news/2010/06/14/10247-10247.html.

5. Любимец конспирологов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ria-arbitr.ru/news.htm?id=40789.

6. Мейсан Т. /Г. Мейсан. - Режим доступу: http://www.voltairenet.org/article169804.html.

7. Мировая закулиса. Как участники Бильдербергского клуба правят миром [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://focus.ua/world/331880/.

8. Паркінсон Д. XaTO і чому входить до Більдерберзького клубу? [Електронний ресурс] / Д. Паркінсон. - Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/06/150610_bilderberg_yj_meeting_it.

9. / О. Платонов. - Режим доступу: http://rus- sky.com/history/library/plat1 -1 .htm.

10. Покальчук Олег [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pokalchuk.in.ua/ukr/#article/5P1.

11. Почепцов Г. Управління масовою свідомістю як частина глобального управління [Електронний ресурс] / ГЛочепцов. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/upravlinnya_masoyoyu_ svidomistyu_yak_chastina_globalnogo_upravlinnya/.

12. Сенченко Н.И. Энциклопедия тайных обществ / Н.И. Сенченко II Глобальная политика. - 2013. - Вип. 8.

13. Теории заговора: как отличать действительность от видумки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.elitarium.ru/teorii-zagovora-kak-otlichat-dejstvitelnost-ot-vydumki/.

14. Тінь світового уряду [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.volfoto.inf.ua/ pagesi/istomist/statti/2015rik/dm150618/t150625/tinurj ad/tinurj ad.htm.

15. Ткаченко В. "Світовий уряд" і глобальне політичне пробудження / В. Ткаченко II Україна - Європа - Світ. - 2013. - Вип. 11,- С. 70-102.

16. Эстулин Д. Кукловоды мира всегда в тени [Електронний ресурс] / Д. Эстулин. - Режим доступу: http://www.pravda.ru/world/08-03-2015/1251291 -world-0/.

17. Эстулин Д. Секрети Більдерберзького клубу ^е^ротий ресурс] / Д. Эстулин. - Режим доступу: http://royallib.Com/read/estulin_daniel/sekreti_bilderbergskogo_kluba.html#0.

18. Bilderberg Conferences reference page: Secret lobbying for Anti-Democratic European Superstate by Western Elite [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.bilderberg.org/bilder.htm.

19. Режим доступу: http://doubtfulnews.com/2013/04/jim-tucker-didnt-outlive-rockefeller/.

20. Endgame Full Movie by Alex Jones of Infowarscom [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube. com/watch?v=Y Z0NHhnMY 9o.

21. JeffersP. H. TheBilderbergConspiracy^^eK^o^rnft ресурс] / P. H. Jeffers. - Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=u5A2V3FL7LsC&printsec=frontcover&dq=bilderberg+group&hl=ru&sa= X&redir_esc=y#v=onepage&q=bilderberg%20group&f=false.

22. The Bilderberg Group [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.markdice.com/ index.php?option=com_content&view=article&id=100:new4&catid=56:photos&Itemid=85.

23. The official website of Bilderbergmeetings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bilderbergmeetings.org/index.html.

24. / Jr. Tucker. - Режим доступу: http://www.bilderberg.org/afp_2009.pdf.

Размещено на Allbest.ru