Світогляд як основна духовна детермінант здійсненні політичного вибору

Аналіз ролі світогляду у здійсненні політичного вибору людини. Розгляд світогляду як форми людської самосвідомості, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття та діяльності, визначає і сприймає своє місце.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2018
Размер файла 24,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна, Київ)

Світогляд як основна духовна детермінант здійсненні політичного вибору

Гіоане І. М.,

здобувач, gileya.org.ua@gmail.com

Анотація

світогляд політичний самосвідомість буття

Аналізується роль світогляду у здійсненні політичного вибору людини; світогляд розглядається як форма людської самосвідомості, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття та діяльності, визначає і сприймає своє місце й призначення в ньому; підкреслюється, що світогляд включає в себе такі екзистенції, як світосприйняття, світовідчуття, світоосмислення; це -- основна установка до дії; політичний вибір, що здійснюється через систему внутрішніх і зовнішніх чинників, опосередковується світоглядом, тими усталеними, внутрішньо збалансованими установками, за якими здійснюється загальна життєдіяльність людини; розбалансованість пріоритетів (криза світогляду) дієвого політичного вибору не забезпечує; в такому разі людина стає об'єктом політичних маніпуляцій з боку деструктивних суспільно-політичних сил і рухів. Самостійність, творчість, ефективний політичний вибір є можливим лише при самостійності свідомості та високого рівня світогляду. Останнє забезпечують демократичні процеси при умові їх людиноцентристської позиції.

Ключові слова: людина, політика, культура, світогляд, політичний вибір.

Annotation

Gioanel. M., applicant, NationalPedagogicalDragomanov University (Ukraine, Kyiv), gileya.org.ua@gmail.com

Worldview as the main spiritual determinant of political choice

The role of world outlook in realizing the political choice of a person is analyzed, the worldview is considered as aform of human consciousness, through which it perceives, understands and evaluates the surrounding reality as the world of its existence and activity, defines and takes its place and purpose in it; emphasizes that the outlook includes such existences as 'world perception, attitude, worldview; this is the basic installation to action; The political choice, which is carried out through the system of internal and externalfactors, is mediated by a worldview, by those established, internally balanced entities, under which the general livelihoods of a person are carried out; unbalanced priorities (crisis of outlook) does notprovide effectivepolitical choices; in this case, aperson becomes the object of political manipulation on the part of destructive socio--politicalforces and movements. Independence, creativity, effective political choice is possible only with the independence of consciousness and a high level ofworld outlook. The latter is ensured by democratic processes under the condition of their human-centered position.

Keywords: man, politics, culture, worldview, political choice.

Серед низки чинників, що впливають (обумовлюють) політичний вибір особистості, ключова роль належить її (особистості) світогляду. І це зрозуміло. Загальновизнаним є розуміння світогляду як форми суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття та діяльності , визначає і сприймає своє місце й призначення в ньому. Структура світогляду складна й мозаїчна. Вона являє собою «сплав» знань і почуттів, переконань, суджень тощо. Світогляд включає у себе: по-перше, узагальнені уявлення про світ і саму людину, про спрямованість соціально-історичних процесів і подій у світі, про смисл людського життя, історичну долю людства тощо; по-друге, систему переконань, що спираються на почуття, принципи й ідеали щодо світоустрою та світоперетворення [1, с. 74]. Дослідники О. Данильян та О. Дзьобань наводять розширене трактування структури світогляду людини, зараховуючи до його елементів узагальнені знання, переконання, цінності, ідеали, вірування, принципи діяльності та життєві норми [2, с. 11-12]. У подальшому, ми зупинимось на характеристиці найбільш суттєвих з вищенаведених елементів світогляду людини і спробуємо визначити їхню роль у політичному виборі.

Так, узагальнені знання щодо політичної сфери людина набуває протягом всіх етапів політичної соціалізації. На кожному з них, об'єм та якість політичних знань будуть різними, відповідно буде змінюватися й сутність політичного вибору. Зокрема, науковці виділили чотири етапи сприйняття та усвідомлення влади дітьми, що у майбутньому становить підвалин світогляду дорослої людини:

- політизація (усвідомлення дітьми в ранньому дитинстві того факту, що крім батьківської влади існує інша влада, яка знаходиться поза сім'єю і над нею; першими носіями такої влади, як правило, у свідомості дітей опиняються представники органів безпеки, яким, як це усвідомлюють діти, повинні підпорядковуватись навіть батьки);

- персоналізація (політична влада виступає спочатку не як система закладів, а у вигляді конкретних індивідів; так, наприклад, якщо дітям говорять про освіту, то вони мають на увазі вчителя, учня, директора школи, а коли про владу - то міністра, мера, президента);

- ідеалізація (тенденція ідеалізувати політичну владу, яка пов'язується тільки з позитивними оцінками і емоціями; набуте в ранньому дитинстві позитивне ставлення до влади може зберігатись і в дорослому віці);

- інституціоналізація (перехід в процесі розвитку від персоналізованого сприйняття до усвідомлення існування її інститутів, тобто уряду, парламенту тощо) [3,с.25].

У демократичному суспільстві людина протягом життя змушена набувати нових знань зі сфери політики, оскільки дана сфера у демократичній політичній системі не є застиглим явищем як при тоталітаризмі. Збільшенню об'єму знань особистості про політику у демократичній державі сприяє розвиток політичної освіти або громадянської освіти (в деяких джерелах її називають демократичною освітою).

На переконання фахівців, демократична освіта необхідна для того, щоб забезпечити людей надійними можливостями отримувати знання, навички, виробляти відносини і демократичні цінності, які нададуть їм здатність діяти як громадянам і розвивати здібності для ефективної та відповідальної участі у життєдіяльності суспільства. Демократична освіта повинна також розвивати повагу до прав людини і культурного різноманіття. Демократична освіта є істотним моментом для захисту, підтримки і розвитку демократичних досягнень в суспільствах, що перебувають в стані трансформації, а також пожвавити прихильність до демократичних цінностей в розвинених демократіях [4, с. 7].

Політична інформація та знання у демократичних суспільствах обумовлюють якісну участь громадян у суспільноважливих справах, дозволяють їм здійснювати вмотивований політичний вибір.

З точки зору В. Берези, знання, що дає політична освіта, завжди повинні мати практичну спрямованість. Це означає, що недостатньо вивчити права громадян, знати основи політичного ладу держави, треба навчитися користуватись цими знаннями, коли виникають проблемні або конфліктні ситуації. Тобто, політична освіта і просвітництво є не лише джерелом політичної свідомості, але й політичної психології (почуттів, настроїв, намірів, мотивів, переконань, волі) та політичної ідеології (цінностей, ідеалів, ідей, доктрин, концепцій тощо). Тут ключову роль відіграє система цінностей, які відтворює політична освіта [там же, с. 9].

На основі політичних знань людина робить певні висновки, які стають її політичними переконаннями. Політичні переконання визначаються не тільки сумою знань людини, а й її життєвим досвідом, соціальним становищем, системою різноманітних інтересів й потреб. З часом політичні переконання особистості можуть трансформуватися під впливом нових знань, переосмислення певних подій та явищ, змін у політичній системі держави тощо. Відповідно політичні переконання є підгрунтям для здійснення людиною політичного вибору у певний період часу.

Аналізуючи сутність політичних переконань як елементу світогляду, варто пам'ятати, що під впливом різноманітних обставин людина може демонструвати необгрунтовано швидку зміну поглядів, керуючись власного користю. В такому випадку ми маємо справу не з справжнім політичним вибором, а з такими явищами як політичне пристосуванство, політична безпринципність, політична кон'юнктура тощо.

Уникненню вищеозначених ганебних явищ дозволить формування та розвиток у світогляді людини такого елементу як принципи діяльності, політичної зокрема. Принциповий політичний вибір людини є ознакою розвиненої особистості, її громадянської автономії.

На наше переконання, принципи політичної діяльності людини повинні базуватися на загальнолюдських політико-культурних універсалах, до яких належать загальнолюдські принципи та ідеали - громадянський мир, свобода, правопорядок, демократія, суверенітет, права людини, рівність (соціально-правова), братерство тощо, які хоча б декларативно визначаються у масштабах світового товариства [5,с. 227].

Відповідно кожен суб'єкт політичної діяльності напрацьовує власну систему принципів, керуючись якими здійснює політичний вибір. Загальнодемократичними принципами політичної діяльності можна вважати політичний плюралізм, повага до різноманітних політичних думок та поглядів, правова рівність всіх суб'єктів політичної діяльності, прозорість та відкритість, політична послідовність, повага до прав та свобод людини тощо.

Наступним елементом світогляду людини, розвиненість якого суттєво впливає на політичний вибір особистості є цінності. Виходячи з предмету нашого дослідження ми більшою мірою зупинимось на класифікації та характеристиках політичних цінностей та їх підгрунті.

Так, на думку В. Горбатенко основу загальнонаціональних, вітчизняних цінностей становлять:

а)домінуючі цінності (свобода, справедливість, політична стабільність, громадянське суспільство);

б)розвиваючі цінності (законність, політична лояльність, толерантність, схильність до компромісів, відповідальність, свідоме (неупереджене) ставлення до змін, ефективна участь у політичному житті, безпека, рівність, політичний суверенітет, патріотизм, плюралізм, легітимність, постматеріалізм [6,с. 150].

Вочевидь підґрунтям політичних цінностей особистості є суспільне життя, включаючись у яке людина по-різному сприймає різні суб'єкти такого життя, їх прояв, характер. Відтак цінності політичного життя величезною мірою обумовлені характером та особливостями, тобто конкретно-історичними умовами функціонування суспільства. Звідси логічним є висновок, що за своєю природою і сутністю політичні цінності становлять своєрідний і унікальний синтез: індивідуальних, соціально-класових, національно- етнічних та загальнолюдських засад. Цінності політичні не є і ніколи не можуть бути абсолютно сталими, незмінними. Вони істотно трансформуються відповідно до трансформації самого суспільства, а тому в такому суспільстві практично завжди існує протистояння, неузгодженість політичних цінностей людини «минулих часів», з людиною нового покоління. Має місце поляризація політичної свідомості, а відтак, і поляризація політичних цінностей [7, с. 52].

Зокрема, порівнюючи цінності населення України в цілому і учасників Революції Гідності М. Наумова констатує, що у ієрархії ціннісних преференцій середнього українця перше місце посідає безпека, за нею - доброзичливість і універсалізм (цінність соціальної рівності, благополуччя усіх людей, захисту природи). Активісти протестних акцій демонструють інший ціннісний профіль: консервативна орієнтація на безпеку посідає лише четверту позицію за домінування універсалізму, доброзичливості й самостійності. Крім того, орієнтація на високий соціальний статус, інтерес до контролю над людьми й ресурсами (влада/багатство), а також прагнення дотримуватися соціальних конвенцій, не порушувати встановлених норм (конформність) учасникам протестів не властиві зовсім. Порівняно з українцями загалом, вони менше схильні дотримуватися традиції, тоді як інтерес до нового досвіду й життєвих викликів проявлено набагато виразніше [8, с. 188].

Можна зробити висновок, що прискорена динаміка розвитку ціннісної складової світогляду учасників масових протестів під час Революції Гідності, спричинила їх відповідний політичний та громадянський вибір.

Окрім світоглядних цінностей підґрунтям політичного вибору особистості є політичні ідеали, які мають цілепокладаючий характер у діяльності людини.

Науковці зазначають, що політичний ідеал це зразок політичного й державного устрою суспільства, найкращий для даного конкретно-історичного етапу образ свідомості й діяльності політичного суб'єкта, політична цінність, що спонукає до ефективної діяльності; образ політичного діяча, визнаного в якості ідеального, що відповідає сучасним, зразковим вимогам мас, механізм нормативної, легітимної влади, відповідної до ідеальних уявлень населення та ін. Таким чином, прихильність тим або іншим ціннісним орієнтаціям найчастіше визначає конкретні політичні ідеали, тобто більш менш структуровану систему переконань, що допомагають оцінити діяльність влади та окремих політичних партій і лідерів [9, с. 158].

Змістовним наповненням політичного ідеалу у загальному розумінні є національна ідея, особливості інтепретації якої та шляхи її реалізації можуть мати суттєві відмінності у індивідуальному світогляді людини, що відповідно впливатиме на її політичний вибір. Як правило у національній ідеї формулюється державницький проект розвитку певного народу, який вбирає в себе духовну, політичну, економічну та інші складові. Відповідно цей проект має ідеальний, рамковий характер і реалізується у конкретних кроках з розбудови держави. Трактування національної ідеї у світогляді людини як правило має ідеологічне забарвлення, що визначає її політичний вибір. Ліберальне, консервативне або соціалістичне розуміння національної ідеї та політичного ідеалу розвитку країни у світогляді людини є аксіологічним підґрунтям для здійснення нею політичного вибору.

У загальному розумінні політичний ідеал тлумачиться як ціннісне світоглядне відображення та впорядкування соціально-політичних реалій у вигляді мети, образів, уявлень про майбутнє; взірець досконалості, котрий виступає для суб'єктів політики та широких верств населення моделлю бажаного, критерієм оцінки дійсності з позиції віддаленої мети [10, с. 224-225].

Можна погодитись з висновком О. Дьоміної про те, що цінності та ідеали, незважаючи на свою приналежність до світу духовного та суб'єктивної природи, стають чи не найважливішими чинниками перебігу політичного процесу, прийняття політичних рішень, визначення напрямків політичної модернізації [11, с. 22].

Вочевидь, політичні ідеали як структурний елемент світогляду людини виконують низку функцій у процедурі прийняття політичного рішення: оціночну, регулятивну, цілеспрямовуючу, мотиваційну.

Досліджуючи сутнісні ознаки політичних ідеалів, В. Корнієнко пропонує наступну їх класифікацію:

а)суб'єктивні: особисті, національні та класові;

б)об'єктивні: особистість, політика, форма державного правління, устрою та режиму;

в)процесуальні: відповідність інтересів суб'єкта об'єктивній спрямованості суспільно-політичного розвитку;

г)рефлексивні: повсякденні (сформовані стихійно, наприклад, вірування) й теоретичні, або концептуальні (продукуються внаслідок осмислення ідеалів стихійних чи шляхом цілеспрямованого політичного теоретизування) [12, с. 16].

Отже, рівень розвиненості світогляду людини в цілому та окремих його елементів зокрема є визначальним чинником політичного вибору. Діалектичне поєднання світоглядних знань, принципів, цінностей, переконань та ідеалів є питомим тлом для здійснення людиною політичного вибору.

Підводячи підсумки нашого дослідження зазначимо, що основними детермінантами політичного вибору особистості є духовно-ціннісні пріоритети, економічні інтереси та потреби, ступінь включеності людини у інформаційно-комунікаційні потоки тощо. Пріоритетне значення у ієрархії детермінант політичного вибору особистості, на наше переконання, мають різноманітні цінності (політичні, економічні, духовні) та економічні інтереси людини.

Конкретизуючи сутність вищеозначених детермінант політичного вибору підкреслимо, що вагому роль у політичному самовизначенні людини відіграють зовнішні чинники, а саме: соціально-політична ситуація у країні та світі, конфігурація політичних сил у конкретній державі, наявні політичні традиції та норми, що сформувалися в результаті історичного розвитку певного народу.

Визнаючи важливість зовнішніх (об'єктивних) чинників політичного вибору особистості, ми повинні враховувати й внутрішні (суб'єктивні) фактори цього процесу: рівень політичної свідомості та культури особистості, політичні уподобання, мотиви, очікування. Політична культура є поняттям більш об'ємним й глибинним за політичну свідомість та вбирає в себе ментально-історичний досвід нації, раціональні та ірраціональні елементи політичного життя соціуму, що перманентно впливає на політичний вибір особистості.

У свою чергу світогляд людини як фактор політичного вибору є віддзеркаленням її особистісного розвитку та становлення щодо розуміння суспільно-політичних процесів, логіки владних відносин та своєї ролі в них. Сукупність елементів світогляду у своїй структурно-функціональній єдності є підґрунтям здійснення особистістю власного політичного вибору.

Список використаних джерел

1. Білогур В. Структура світоглядних орієнтацій сучасної студентської молоді / В. Білогур // Вища освіта України. - 2011. - №3.-С.74-80.

2. Данильян О. Г. Філософія: підручник / О. Г. Данильян,

О.П. Дзьобань. - X.: Право, 2013. - 432 с.

3. Березовська-Чміль О. Б. Вплив політичних міфів на формування індивідуальної свідомості / О. Б. Березовська-Чміль, Т. В. Черниш // Панорама політологічних студій. - 2013. - Вип.11. - С.22-29.

4. Береза В. Поняття політичної освіти і просвітництва в сучасній політологічній літературі / В. Береза // Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. - 2015. -Bhh.38.-C.5-13.

5. Жеребятнікова І. В. Політична аксіологія: генеза та нові орієнтири дослідження /І.В. Жеребятнікова // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Сер.: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. - 2014. - №1. -С.218-230.

6. Горбатенко В. Політико-правові цінності в контексті демократизації українського суспільства / В. Горбатенко // Право України. -2013,- №8. - С.149-157.

7. Самойленко О. П. Суспільно-політичні детермінанти формування політичних цінностей як засаднича умова становлення особистості / О. П. Самойленко // Наукові праці МАУП. - 2014. - ВИП.42.-С.50-53.

8. Наумова М. Соціально-політичні цінності українців і перспективи ефективної демократії / М. Наумова // Культурологічна думка. - 2014. - №7. - С.184-190.

9. Пуертас Савіна Д. К. Репрезентація ціннісних орієнтації ідеального політичного лідера у молоді з різним електоральним вибором / Савіна Д. К. Пуертас // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. - 2011. - №959.-С.158-161.

10. Політологічний енциклопедичний словник / [ред. - упоряд. В. П. Горбатенко; ред.: Ю. С. Шемшученко, В. Д. Бабкін]. - 2-е вид.: доп. і перероб. - К.: Генеза, 2004. - 736 с.

11. Дьоміна О. С. Політична ідеологія як духовний регулятив суспільно-політичного розвитку / О. С. Дьоміна // Грані. - 2015. - №12(1).- С.18-24.

12. Корнієнко В. О. Політичний ідеал: проблеми еволюції та втілення в умовах сучасного суспільного розвитку: автореф. дис. ... д-ра політ, наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / В. О. Корнієнко. -К., 2002. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності. Дослідження особливостей використання індивідуальних та загальних політичних технологій. Огляд ситуаційного, соціологічного, маніпулятивного підходів щодо політичного вибору.

    реферат [26,6 K], добавлен 26.02.2015

  • Сутність, структура та функції політичного рішення. "Акт проголошення незалежності України" як приклад офіційного політичного рішення. Мотивація та типи політичної поведінки особистості. Аналіз глобальних проблем сучасності, роль політики у їх вирішенні.

    контрольная работа [51,6 K], добавлен 07.10.2010

  • Місце та роль політичної еліти у суспільстві. Сутність політичного лідерства. Функції, структура та типи політичної еліти. Політичний ватажок як суб’єкт політичної діяльності яскраво вираженого популістського спрямування. Концепція політичного лідерства.

    реферат [31,3 K], добавлен 13.06.2010

  • Сюжетні лінії в історії розвитку суспільної думки та політичної філософії. Основні напрямки політичної ідеології - консерватизм, лібералізм і соціалізм. Світогляд і ідеологія, сучасність як сполучення певної соціальної реальності й певного світогляду.

    реферат [23,7 K], добавлен 15.09.2010

  • Політичне лідерство як процес постійного приорітетного, легітимного впливу на об’єкт політики. Його сутність, особливості і типологія. Теоретичні основи політичного іміджу: ключові засоби його формування, стосунки з публікою. Презентаційна політика.

    курсовая работа [49,1 K], добавлен 26.12.2013

  • Дослідження політичного насилля. Його традиційні та нетрадиційні форми у сучасному політичному процесі. Тероризм як форма політичного насилля, залякування суспільства та держави у політичних цілях. Інформаційна війна, поневолення та ураження свідомості.

    реферат [30,7 K], добавлен 18.05.2009

  • Концепції інтерпретації міфу. Політична ідеологія і міфологія. Символ як спосіб вираження міфологізації свідомості. Національне як фактор розвитку міфологізації політичної свідомості. Детермінанти оптимізації розвитку міфологізації політичної свідомості.

    диссертация [212,9 K], добавлен 13.01.2015

  • Осмислення поняття соціально-політичного конфлікту. Визначення терміну соціального та політичного конфлікту. Типологія конфлікту. Історія розвитку соціально-політичного конфлікту. Поняття "конфлікт" в історії людства. Теорія соціального конфлікту.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 04.12.2007

  • Концептуальні підходи дослідження, аспекти формування і становлення іміджу політичних лідерів в Україні, сутність іміджелогії як соціально-політичного явища. Технології створення іміджу політичного лідера, роль особистості, ділових і моральних якостей.

    реферат [30,6 K], добавлен 09.09.2010

  • Зміст поняття політичного лідерства, його місце та роль в політичному житті суспільства. Становлення і функціонування політичного лідерства в Україні, його характерні риси і якості, виявлення сучасних тенденцій формування та розвитку даної категорії.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 02.06.2010

  • Поняття та становлення політичного ісламу в Туреччині. Поява ісламських політичних партій та прихід до влади партії Рефах. Перемога на парламентських виборах партії справедливості та розвитку. Радикальні групування політичного ісламу в Туреччині.

    курсовая работа [64,2 K], добавлен 28.04.2012

  • Сутність і різновиди партійних систем. Поняття "політичного маркетингу", його предмет, функції та види. "Політичний ринок" і "політичний товар". Особливості політичного ринку в сучасній Україні. Імідж політичного лідера. Політична символіка, як бренд.

    курсовая работа [70,2 K], добавлен 07.03.2010

  • Основні складові політичного маркетингу і менеджменту. Етапи політичного розвитку: стабільність і конфлікти. Політична реклама в системі державно-управлінської комунікації, її аналіз. Іміджеві та рекламні стратегії виборчих кампаній політичних партій.

    дипломная работа [126,0 K], добавлен 20.01.2011

  • Зміст і сутність політики та політичного життя в суспільстві. Політологія як наука, її категорії, закономірності та методи. Функції політології як науки. Політика як мистецтво. Закони розвитку політичного життя, політичних систем, політичних відносин.

    реферат [58,1 K], добавлен 07.11.2008

  • Аналіз поняття демократії - форми державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють державу. Форми і моделі демократії.

    реферат [31,5 K], добавлен 26.12.2010

  • Основні поняття власності, її види і форми. Місце власності в системі суспільних відносин. Місце власності в системі суспільних відносин, демократизація політичного режиму в Росії та трансформація власності в Росії. Перспективи розвитку власності.

    реферат [18,9 K], добавлен 26.04.2009

  • PR як суспільне явище та його застосування у політичних процесах. Дослідження сфери політичних комунікацій. Роль впливу політичного PR на електоральну поведінку. Місце ЗМІ у політичному PR. Специфіка діяльності окремих галузей засобів масової інформації.

    курсовая работа [89,2 K], добавлен 24.11.2010

  • Вивчення об'єктів та напрямків дослідження політичної географії. Розгляд ідеї тотальності держави Челлена. Характеристика локального, регіонального та глобального рівнів просторового континуума політичного життя. Аналіз моделі нової світобудови.

    реферат [36,5 K], добавлен 18.02.2010

  • Особливості та сутність найважливіших видів і типів політичних технологій. Реалізація функцій політичної системи. Методи політичного менеджменту. Проведення електоральних кампаній. Інформаційні стратегії у виборчій боротьбі. Сучасні механізми лобіювання.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 06.02.2011

  • Сутність та місце політичної соціалізації в житті людини. Стадії процесу політичної соціалізації, його моделі та стрижень. Поняття абсентеїзму та характеристика його причин, проблема зростання масштабу цього явища. Види політичного абсентеїзму.

    контрольная работа [0 b], добавлен 16.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.