Вплив інформаційних технологій на політику держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 004.94

Вплив інформаційних технологій на політику держави

Партоленко І.В.,

здобувач кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій, Університет «Україна» (Україна, Київ), harik14@ukr.net

Розглянуто розвиток інформаційних технологій на політику держави з точки зору сучасного політологічного аналізу. У статті проаналізовано деякі питання політики держави в контексті розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій. Також з акцентовано увагу на тому, що ІТ--технології є невід'ємною складовою забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. інформаційний держава політологічний технологія

Ключові слова: інформаційне суспільство, Інтернет, ІТ--технології, інформаційні технології, національна безпека, «кібервійна», «кібератака», «електронна війна».

Partolenko I. V, candidate ofthe Department of Social and Political Sciences, Globalization and Social Communications, University «Ukraine» (Ukraine, Kyiv), harikl4@ukr.net

Influence ofinformation technologies on the policy of the state

The influence of the development of information technologies on the state policy in terms of modern political analysis is considered. The article analyzes some issues of state policy in the context ofthe development of information and computer technologies. Also, attention is paid to thefact that IT technologies are an integral partofensuring national security in the information sphere.

Keywords: information society, Internet, IT technologies, information technologies, national security, «cyberwar», «cyberattack», «electronic warfare».

Сьогодні Україна активно переживає трансформацію політичного світогляду. Однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів створення інформації. Цей процесу цілому позитивний, однак людство зустрілось з парадоксальною, на перший погляд ситуацією, коли в умовах формування глобального інформаційного суспільства знижується загальний рівень його інформованості, а найважливішим наслідком стає поширення практики застосування ІТ-технологій.

Саме сучасні інформаційні технології не тільки наділяють суспільство фантастичними можливостями, але й створюють нові потенційні загрози для особистості, суспільства і держави, метою яких є програмування дій та поведінки особистості, суспільства загалом, шляхом проведення інформаційних війн, інформаційно- психологічних операцій, маніпуляцій з суспільною свідомістю в Інтернет мережі.

Із здобуттям незалежності Україна стала вразливою від потужного зовнішнього інформаційного впливу. Проблема впливу здійснюється шляхом застосування ІТ- технологій. На сьогодні для нашої держави ця проблема є однією з найбільш актуальних. Її слід окреслити в більш широкому контексті управління системами безпеки та оборони в складні часи, які переживає нині Українська Держава, коли кинуто виклик її існуванню як незалежної держави і коли доводиться прощатися з багатьма ілюзіями. Одна з цих ілюзій, як зазначає О. С. Власюк стосувалася ймовірної війни з Росією. Більшість із нас відкидала цю ймовірність за принципом тотальної безпечності - «цього не може бути, бо цього не може бути ніколи» [1].

По факту, це не просто ускладнення відносин з Російською Федерацією, а розв'язання не традиційної війни на Сході держави, анексія АР Криму є яскравим свідченням цього.

Зважаючи на сучасну ситуацію в нашій державі характер російської агресії свідчать про те, що наша держава стала об'єктом застосування російських інформаційних військ, які використовують новітні ІТ- технології, що створюють загрозу для національної безпеки особливо в інформаційній сфері України. Існують великі прогалини, які мають системний та хронічний характер, але їх вирішення є необхідним та терміновим.

Відзначимо, що для цього потрібно активніше осмислювати значимість впливу IT-технологій на політику нашої держави, впроваджувати та використовуючи їх для глибинної трансформації всіх сфер буття, адже саме вони, здатні кардинально впливати на процеси самоорганізації складних систем, розвивати новий тип суспільства.

Ми живемо в історичний момент, що, за словами М. Кастельса, «характеризується трансформацією нашої «матеріальної культури» через роботу нової технологічної парадигми, яка побудована навколо інформаційних технологій» [3].

Саме особливість трансформації інформації полягає в тому, що, незважаючи на безупинно зростаюче її використання, вона постійно нагромаджується та збільшуються, що в свою чергу стимулює розвиток і вдосконалювання технології експлуатації інформаційних ресурсів - технологій нагромадження й поширення.

Слід зазначити, що в США використовують інший термін для нагромадження й поширення - це «Strategic Communication» тобто «стратегічні комунікації», але сьогодні серед американських військових спостерігається уточнення термінології сфери стратегічних комунікацій. Зокрема, в контексті збройного протиборства введені в обіг та активно використовуються такі терміни як «інформаційний простір» (Information Environment), «командирська комунікаційна синхронізація» (Commander's Communication Synchronization), «військові комунікаційні спроможності та дії» (Military Communication Capabilities and Activities), «інформаційні спроможності» (Information-related capabilities).

Загальний контекст розвитку теми стратегічних комунікацій на нашу думку, є досить простий, адже ситуація в США дуже нагадує наші реалії. Американці все більше стають об'єктом негативного інформаційного впливу через мережу Інтернету, починаючи від Росії (згадаємо вибори президента Д. Трампа) та закінчуючи міжнародними терористичними угрупованнями на зразок так званої «Ісламської держави». Тому дискусія щодо стратегічних комунікацій поступово зміщується в бік пошуку відповідей на питання щодо системних дій в інформаційному просторі.

Наприклад, в Національному університеті оборони США відбулася щорічна конференція «Cyber Beacon 2017». Більшість її учасників свої виступи присвятили не організаційно-технічним аспектам кіберзахисту, а дискусії щодо стратегічного лідерства в інформаційному просторі та розвитку спроможностей досягати в ньому мети збройного протиборства.

Не тільки для США, а й для України важливого значення набули терміни «електронна війна» чи «кібернетична війна», що ведуться абсолютно в іншому просторі, ніж традиційна війна. Для «електронної війни» характерним є інформаційний простір та його інфраструктура, яка розглядається, як засіб, ціль, та зброя для нападу. IT-технології використовується для вдосконалення організаційного здійснення кібератак.

У законодавстві України визначено, що кібератаки - спрямовані (навмисні) дії в кіберпросторі, які здійснюються за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи IT-технології, інформаційно- комунікаційні технології, програмні, програмно- апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) та спрямовані на досягнення однієї або сукупності таких цілей у інформаційному просторі.

В умовах входження в інформаційний простір багатьох цікавить питання: який вплив інформаційних технології на політичний процес, та на життя суспільства? Однак відповідь на нього ніхто в повному обсязі не знає. Нині телебачення, як і раніше залишається найбільш важливим засобом впливу на людину, суспільство та політичні процеси, а можливості цього інструменту досить повно вивчені [7]. Під час обговорення ролі Інтернету в політичному процесі можна стверджувати, що безсумнівно IT-технології дозволили полегшити поширення політичної інформації. Однак багато речей, пов'язаних з політичними процесами, поки ще складно і досить проблематично комп'ютеризувати.

Виникнення віртуальних спільнот не є міцною основою для соціальної взаємодії. Легкість отримання політичної інформації і висловлення своєї думки за допомогою нових інформаційних технологій не стимулює до активного політичного життя, а відлякує, більш того, призводить до зростання недовіри громадян до політики та зменшує інтерес до неї [8].

Але віртуальні спільноти дозволяють у більшості випадків точно визначити соціальні, демографічні, релігійні та інші характеристики особистостей, що само по собі містить інформаційну цінність.

Оскільки соціальні процеси сприяють різноманітним змінам навіть у міждержавних відносинах, відповідно віртуальні спільноти є полем нових можливостей для побудови таких відносин (лобіювання державних інтересів), виявлення та моделювання інформаційних загроз, проведення заходів протиборства в кіберпросторі та здобування інформації, що становить інтерес для національної безпеки держави.

Розвиток інформаційних технологій має особливо деструктивний (небезпечний) характер для безпеки держави. Цей деструктивний характер виявляється, як зазначає В. В. Остроухов, у використанні інформатизації суспільства з метою масового впливу на свідомість, намаганні маніпулювати суспільною свідомістю шляхом поширення недостовірної або упередженої інформації, проведенні інформаційних війн для втручання у внутрішні справи держави як із застосуванням військової сили так і без її застосування, здійсненні економічних кіберзлочинів, обмеженні свободи слова та обмеженні доступу громадян до потрібної інформації, моральній та духовній деградації суспільства, поширенні культу насильства, жорстокості, порнографії, комп'ютерній злочинності та комп'ютерному тероризмі. Це створює реальні та потенційні загрози національній безпеці України в економіці, політиці, науці і культурі [5].

А отже, вивчення віртуальних спільнот є одним з важливих напрямків забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері та впровадження інформаційної політики держави.

Також ідея про те, що Інтернет повинен забезпечити безпосередню близькість громадян до влади, також дуже сумнівна. Однак це питання потребує постійного вивчення, з тим щоб через цей ефект краще зрозуміти роль IT-технологій в політичному процесі. Наприклад, електронна пошта полегшує можливість підготовки та оперативного узгодження документа, повідомлення або проекту колективного листа. Така практика широко розповсюджена серед багатьох країн: Німеччина, Данія, США, Велика Британія та ін. Наприклад, з початку 2009 р. з боку провідних країн світу (США, Німеччина, Велика Британія) та міжнародних організацій (НАТО) значно зростає зацікавленість до проблеми посилення власної кібербезпеки та розробки наступальних засобів ведення кібервійн. Це зумовлено:

збільшенням кількості кримінальних злочинів, що вчинюються в кіберпросторі (переважно шахрайства з пластиковими картками);

посиленням проникнення інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя, зокрема ті, що відповідають за життєдіяльність суспільства загалом (енергетика, житлово-комунальне господарство, фінанси тощо);

посиленням уваги до наступальних можливостей кіберпростору з боку Китаю, Північної Кореї, деяких мусульманських країн.

Головний тренд у цьому процесі задає нова Адміністрація США, яка із самого початку діяльності актуалізувала проблему захисту національного кіберпростору та артикулювала бажання займати активнішу позицію щодо розвитку наступальних кібертехнологій.

Ще наприкінці квітня 2009 р. американські сенатори О. Сноу та Дж. Рокфеллер підготували законопроект 6, що надасть президенту США Б. Обамі доступ до «другої червоної кнопки», за допомогою якої він зможе у надзвичайних випадках загроз національній безпеці відключати доступ до мережі Інтернет на всій території США. Крім того, 9 липня 2009 р. сенатор К. Джилібренд запропонував законопроект 7, згідно з яким США зможуть співпрацювати з будь- яким урядом світу, для організації глобальної відсічі нападникам у кіберпросторі. Законопроект запрацює лише у разі підписання відповідних міжнародних угод, а поки що поширюватиметься лише на співпрацю США з найближчими союзниками, передусім Великою Британією. Крім того, з метою посилення контролю за мережею Інтернет, уряд США на 2010 р. виділив ФБР додатково 234 млн дол. США для спеціального проекту з прослуховування Інтернету (Advanced Electronic Surveillance - Going Dark) 8, насамперед спрямованого на забезпечення можливості прослуховування Інтернет- комунікаторів (наприклад, Skype) [4].

В Україні також започаткували таку практику, згідно з останнім дослідженням ООН щодо впровадження електронного урядування Україна за період з 2014 по 2016 роки поліпшила свої позиції, зайнявши 62-те місце у рейтингу, а за показником е-участі за цей же період ми взагалі піднялись із 77-ї позиції на 32-гу) та у практиці більш відкритого урядування (через збільшення використання відкритих даних) [9], чим саме створили потенціал для збільшення числа людей, які щодня беруть участь у політичній діяльності. ІТ-технологія створює для цього нові можливості, значно прискорює інформування населення. Один з сутнісних аспектів цього феномена - помітна роль Інтернету в глобалізації політичного процесу.

Однак не слід дивитися на Інтернет та його причетність до політичного процесу глобалізації в односторонньому порядку. Глобалізація - набагато більш широке явище, саме Інтернет є невід'ємною її частиною, що ще більш впливає на політичний процес. Інтернет дозволяє побачити деякі важливі соціальні процеси і змінює наше розуміння сучасного суспільства. Новий світ кіберпростору поки ще досить важко оцінити саме в цій частині, тому що він впливає на різні сфери життя суспільства і громадян [2].

Сьогодні спостерігається активна розробка та впровадження новітніх форм, способів і технологій інформаційно-психологічного впливу на індивідуальну, групову та масову свідомість. До таких технологій належать: ЗМІ та спеціальні засоби інформаційно- пропагандистської спрямованості; глобальні комп'ютерні мережі та програмні засоби швидкого поширення в мережах інформаційних і пропагандистських матеріалів; засоби та технології, що нелегально модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення; засоби створення віртуальної реальності; чутки, міфи і легенди; засоби підпорогового семантичного впливу; засоби генерування акустичних та електромагнітних полів. Наявність розглянутих загроз впливу IT-технологій на об'єкти інформаційної безпеки як складової національної безпеки з точки зору психології потребує створення ефективної системи психологічного захисту особистості, суспільства, держави, і заходи цієї системи повинні носити превентивний характер. В. М. Петрик [6] розглядає:

інформаційну безпеку держави - як стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, за якого запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність і невірогідність інформації, що використовується;

негативний інформаційний вплив;

негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації;

інформаційну безпеку суспільства - як стан захищеності соціальних груп та об'єднань від впливів щодо створення суспільної думки, маніпуляцій нею;

інформаційну безпеку особистості - як стан захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об'єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани і психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору.

Сьогодні нерідко можна почути думку про те, що всупереч утопічним уявленням Інтернет навряд чи перетворить незацікавлених, неінформованих, байдужих громадян в зацікавлених, інформованих і активних кібергромадян [8].

Відмічено, що розвиток IT-технологій сприяє зростанню політичної пасивності громадян, оскільки комерціалізація мережевих ЗМІ призводить до переважання розважальних ресурсів, а також збільшення обсягів інформації не обов'язково повинно підвищити компетентність громадян або дозволити їм більш глибоко осмислювати події, що відбуваються, оскільки масштаб, складність, величезна кількість інформації - все це висуває ще більші вимоги до рівня підготовки та до здібностей середнього громадянина [10].

Таким чином, в сучасних умовах розвитку ІТ- технологій важливо досліджувати і бути поінформованим що їх впливу на політико-культурну систему, реалізацію громадських проектів, розуміти природу виникнення різних міфів про інформаційне суспільство. Щоб зрозуміти це, необхідно, крім технічної сторони, мати історичну обізнаність про конкретну країну, людей, їх життя, традиціях, вподобання. І тільки усвідомивши все це, можна зрозуміти, який матеріальною силою володіють ідеї, в тому числі при формуванні підходів до застосування IT-технологій з метою використання їх суспільством.

Список використаних джерел

1. Власюк О. С. Матеріали до виступу на V Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави» (Київ, Академія Служби безпеки України, 19 березня 2015 р.).

2. Девис Р. Сеть политики: влияние Интернета на американскую политическую систему // Актуальные проблемы Европы. Средства массовой информации и демократия в современном мире: сб. статей и рефератов. - М.: РАН ИНИОН, 2002. Кастельс М. Информационная эпоха. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.

3. Ожеван М. А., Власюк О. С., Дубов Д. В. Матеріали до аналітичної довідки (Київ, ШПМБ, серпень 2009 р.)

4. Остроухов В. В. Інформаційна безпека. Основні загрози для особистісної безпеки від деструктивних інформаційних впливів / В. В. Остроухов. - Режим доступу: http://pidruchniki. ws/1821100136935/politologiya

5. Петрик В. М. Щодо визначення інформаційної безпеки та її різновидів / В. М. Петрик // Форми та методи забезпечення інформаційної безпеки держави: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 13 березня 2008 р.). - К., 2008.-С.160-164.

6. Bimber В. Интернет и политические коммуникации в сезон выборов: аналитическая записка факультета политических наук Калифорнийского университета в Санта-Барбаре. - Режим доступу: www.sscf.ucsb.edu /--surveyl/ mobilize.htm.

7. Janda К., Berry J., Goldman J. The callenge of democracy: government in America. - Boston: Houghton Mifflin Company, 1999.

8. United Nations e-Govemment survey. - Режим доступу: 20 16http://workspace.unpan.org/sites/Internet/Documents/ UNPAN96407.pdf

9. Методы и средства защиты компьютерной информации. - URL: www.zo.volpi.ru/education/zki/index.p hpman

References

1. Vlasyuk О. S. Materialy do vystupu па V Naukovo-praktychniy konferentsiyi «Aktual'ni problemy upravlinnya informatsiynoyu bezpekoyu derzhavy» (Kyyiv, Akademiya Sluzhby bezpeky Ukrayiny, 19 bereznya 2015 r.).

2. Devis R. Set' politiki: vlijanie Intemeta na amerikanskuju politicheskuju sistemu // Aktual'nye problemy Evropy. Sredstva massovoj informacii і demokratija v sovremennom mire: sb. statej і referatov. - M.: RAN INION, 2002.

3. Kastel's M. Informacionnajajepoha. -M.: GU VShJe, 2000.

4. Ozhevan M. A., Vlasyuk O. S., Dubov D. V. Materialy do analitychnoyi dovidky (Kyyiv, NIPMB, serpen' 2009 r.)

5. Ostroukhov V. V. Informatsiyna bezpeka. Osnovni zahrozy dlya osobystisnoyi bezpeky vid destruktyvnykh informatsiynykh vplyviv / V. V. Ostroukhov. - Rezhym dostupu: http://pidruchniki. ws/1821100136935/politologiya

6. Petryk V. M. Shchodo vyznachennya informatsiynoyi bezpeky ta yiyi riznovydiv / V. M. Petryk // Formy ta metody zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky derzhavy: zbimyk materialiv mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (m. Kyyiv, 13 bereznya 2008 r.). - K.,2008.-S.160-164.

7. Bimber V. Internet і politicheskie kommunikacii v sezon vyborov: analiticheskaja zapiska fakul'teta politicheskih nauk Kalifomijskogo universiteta v Santa-Barbare. - Rezhym dostupu: www.sscf.ucsb.edu /--surveyl/ mobilize.htm.

8. Janda K., Berry J., Goldman J. The callenge of democracy: government in America. - Boston: Houghton Mifflin Company, 1999.

9. United Nations e-Govemment survey. - Rezhym dostupu: 20 16http://workspace.unpan.org/sites/Internet/Documents/ UNPAN96407.pdf

10. Metody і sredstva zashhity komp'jutemoj informacii. - URL: www.zo.volpi.ru/education/zki/index.p hpman

Размещено на Allbest.ru