Єврорегіон "Карпати" як елемент євроінтеграційної стратегії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Єврорегіон «Карпати» як елемент євроінтеграційної стратегії України

Черник П.П. кандидат політичних наук, начальник кафедри іноземних мов та військового перекладу, Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Ганущин О.О. Голова правління Асоціації «Єврорегіон Карпати - Україна»

Анотація

Комплексно проаналізовано соціально-історичні, геополітичні та економічні передумови створення єврорегіону «Карпати», як інституційної форми нарощування міжнародної кооперації країн-учасниць. З'ясовано, що така форма співпраці між державами, станом на сьогодні, є однією з найефективніших форм діалогу між європейськими країнами. Такий підхід є особливо актуальним в частині розробки новітньої євроінтеграційної концепції зовнішньої політики України. Доведено, що подібна співпраця носить системорегулюючий характер не тільки в сфері економіки, культури, екології тощо, а і в безпековій частині зокрема. Наголошено, що найбільш продуктивною в розвитку взаємин в частині єврорегіону «Карпати» є співпраця між Україною та Польщею. Висвітлено найбільш вагомі аспекти інтеграції «Карпатського єврорегіону» не тільки суто є регіональному вимірі айв глобальному контексті.

Ключові слова: єврорегіон, міжнародне співробітництво, інтеграційні процеси, глобалізація, зовнішньополітична стратегія.

The social and historical, geopolitical and economical preconditions of creating the Carpathian Euroregion are analyzed in the article, as an institutional form which enhances the international cooperation of participating countries. It was clarified that this form of cooperation between the countries, nowadays, is one of the most effective forms of dialogue between European countries. This approach is particularly relevant in the area of the new European integration concept development of Ukraine foreign policy. The following cooperation is proved to provide system regulating characteristics not only in the sphere of economy, culture, ecology etc. but also in the security part in particular. It is emphasized that the most productive in the development of the relations in the Carpathian Euroregion sphere is the cooperation between Ukraine and Poland. The most important integration aspects of the Carpathian Euroregion are highlighted not only in the regional level but also in the global context.

Keywords: Euroregion, international cooperation, integration processes, globalization, foreign policy strategy.

Україна розпочала активно розвивати сферу міжнародних економічних відносин, що відобразилося на її інтеграційних процесах в подальшому. Однак, незважаючи на ці обставини та потенційні можливості, криза, яка супроводжувала всю територію країни (через закриття багатьох підприємств та розкрадання державного майна), несла негативні аспекти щодо соціально-економічного розвитку її регіонів, особливо прикордонних, які у зв'язку з розміщенням завжди займали периферійну позицію. І тому периферійні прикордонні території України та регіони сусідніх європейських держав, які, не маючи достатнього доступу до необхідного капіталу, технологій та ринків задля призупинення соціально-економічного занепаду, який супроводжувався в період переходу до ринкової економіки, вирішили об'єднати свої зусилля, використовуючи можливості прикордонної регіональної співпраці. Таким чином, розпочався перший етап транскордонної співпраці західних областей України із центрально-східними європейськими державами, яка з 1993 р. сформувалася як категорія єврорегіонального співробітництва.

У цьому контексті слід зазначити, що Україна має найдовший сухопутній зовнішній кордон серед європейських країн, при цьому 19з25 адміністративно-територіальних регіонів держави є прикордонними, загальна площа яких становить 77% території країни. Саме такі обставини відкривають для країни широкі можливості в сфері міжнародної економічної інтеграції, зокрема у прикордонних територіях. Нині єврорегіони - це перш за все містки України до Євросоюзу, перші спроби європейської інтеграції.

Тобто, одним із дієвих інструментів розвитку окремих регіонів країн-членів Європейського Союзу є регіональна політика та політика згуртування ЄС, а для країн-сусідів - Європейська політика сусідства, а також програми, що фінансують проекти регіонального розвитку та співпраці. Відносно новим інструментом координації співпраці територій ЄЄ, об'єднаних спільними рисами і викликами, є макрорегіональні стратегії. Саме через них просувають істотні вливання в економіку, інфраструктуру, охорону навколишнього середовища, охорону ландшафтів та культурної спадщини, індустрію туризму тощо. Саме тому вивчення питання використання Україною такого євроінтеграційного інструмента, як транскордонне співробітництво є об'єктивною реалією сьогодення та заслуговує на глибоку наукову експертизу.

Слід констатувати, що наявного матеріалу, присвяченого даній проблематиці доволі багато [3; 4; 5; 7; 8; 11], однак з огляду на швидкоплинність явищ та процесів у міжнародних взаєминах та безумовну актуальність тематики в контексті розробки ефективної зовнішньополітичної стратегії України, питання налагодження широкої міжнародної співпраці через регіональні інституції потребує постійного аналізу та вивчення.

Мета роботи - комплексний аналіз геополітичних, інституційних та соціально-економічних передумов розвитку «Карпатського єврорегіону» як елементу євроінтеграційної концепції зовнішньої політики України.

Методи дослідження. В основу роботи покладено методологію геополітичного дослідження, яка утвердилася в науці про міжнародні відносини під впливом критичних підходів кінця 80-х початку 90-х рр. XX ст. та актуальної дискусії з приводу глобалізації [6].

Уже на початку 1990-х років, після відкриття кордонів між колишніми країнами - членами Варшавського договору, розпочалося формування нових механізмів транскордонної співпраці. Завдяки неформальній співпраці між бізнес-структурами, пересічними громадянами й органами влади сусідніх територій Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, України створювалися передумови інноваційного механізму транскордонного співробітництва, який започаткувався у Західній Європі - єврорегіон [3].

Наголосимо, що починаючи з середини 80-х років регіони ЄС докладають постійних зусиль для підвищення своєї ролі в загальній структурі Союзу, на розширення своїх прав у всіх сферах політичного, суспільного, економічного й культурного життя. Поряд з уже традиційною структурою влади створюється неформальна її гілка - регіональна, яка дозволяє собі переходити державний кордон. Формується нова концепція континенту як «Європи регіонів». Ідея створення єврорегіонів взагалі полягала у перетворенні кордонів з ліній поділу на інституцію міжнаціонального єднання [10].

Економічні чинники розвитку регіонів країн-членів та країн-сусідів ЕС потребують здійснення ефективної політики для ліквідації територіальних диспропорцій всередині кожної держави. Навіть тепер відмінності між регіонами, які динамічно розвиваються, та депресивними регіонами Європейського Союзу вражають. Розвиток транскордонної співпраці та посилення міжрегіональних економічних зв'язків є важливою складовою сучасної регіональної політики ЄС, за допомогою яких можна посилити конкурентоспроможність регіонів та паралельно ліквідувати їхню відсталість. Провідною формою інтенсифікації транскордонної співпраці в Європі стали єврорегіони. У статутних документах єврорегіонів акцент зроблено на забезпечення соціально-економічного розвитку прикордонних територій за рахунок міжнародної співпраці, залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць та спільної підготовки проектів міжнародної технічної допомоги, які реалізуються за кошти Європейського Союзу. Визначено, що таких цілей неможливо досягти без створення сприятливих умов для інноваційної діяльності [7].

Таким чином, єврорегіон «Карпати» був створений 14 лютого 1993 р. у місті Дебрецені (Угорщина) органами влади та місцевого самоврядування прикордонних областей Польщі, Словаччини, Угорщини й України. Округи Румунії в 1993 р. набули лише статусу спостерігача, що було зумовлено недосконалістю національного законодавства, а точніше недостатнім рівнем компетенцій регіонів у налагодженні зв'язків із територіями по інший бік кордону. Однак після проведення регіональної реформи, активної лобістської кампанії представників північно-західних повітів, здійсненої на рівні національного уряду, влітку 1997 р. округи Румунії стали повноправними членами єврорегіону. Нині територія єврорегіону становить 162 тис. км² із населенням біля 16 млн. осіб [3].

Згідно зі Статутом, Асоціація не є новоствореною наднаціональною чи наддержавною установою, а лише виконує функції сприяння міжрегіональному співробітництву між партнерами. Утворення і діяльність єврорегіону відкриває значні можливості у справі активізації зовнішньоекономічних зв'язків та прикордонного співробітництва в практичному розрізі. Найважливішими слід назвати такі: сприяння діяльності та спільним проектам щодо дво- та тристороннього співробітництва; розвиток прямого співробітництва між індивідуальними членами (регіонами, районами, містами тощо); розвиток недержавних організацій (асоціацій, фондів), встановлення між ними регулярних контактів з особливою увагою на підготовку спільних проектів, а також організація і координація діяльності, що сприятиме економічному, науковому, екологічному, культурному та освітньому співробітництву між її членами; надання допомоги у розробці конкретних проектів з питань прикордонного співробітництва; сприяння розвитку контактів серед населення територій; сприяння добросусідських відносин; визначення потенційної сфери для багатостороннього прикордонного співробітництва; посередництво та забезпечення співробітництва з міжнародними організаціями та установами тощо [5].

Національні представництва Асоціації засновуються у кожній із країн - членів Карпатського єврорегіону. Національним представництвом України з 2008 р. є громадська організація Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати - Україна» [9].

За період діяльності «Карпатського єврорегіону» було впроваджено низку проектів транскордонного співробітництва. Серед них:

- регулярні зустрічі-консультації представників місцевих органів влади з іншими інституціями регіонального співробітництва, у тому числі й міжнародними (єврорегіони «Буг», «Нижній Дунай», «Верхній Прут», «Маас-Рейн», Комітет регіонів ЄС, Комітет економіки Європи ООН);

- розширення мережі прикордонних переходів із сусідніми державами;

- заснування Асоціації карпатських торгово-промислових палат, створення та розвиток спільних підприємств, підтримка ВЕЗ, «Закарпаття», «Загонь», «Курортополіс Трускавець»;

- підвищення транзитної ролі прикордоння; залучення іноземних інвестицій (гірськопереробна, хімічна, деревообробна, нафтопереробна промисловість);

- організація семінарів, конференцій із проблем ведення промислової, фінансової та біржової діяльності в «Карпатському єврорегіоні», проведення економічних форумів із питань транскордонного співробітництва;

- впровадження проектів із запобігання забрудненню довкілля та захисту природних ресурсів;

- здійснення заходів щодо узгодження проектів на будівництво і реконструкції гідротехнічних споруд, критеріїв оцінки аналізів відборів проб води і її якості на прикордонних ріках і протипаводкові заходи та ліквідація аварійного забруднення водотоків [3].

Загалом упродовж 2008-2015 рр. Асоціація «Єврорегіон Карпати-Україна» основну увагу в діяльності сфери транскордонної співпраці спрямовувала на надання консультацій органам місцевого самоврядування та громадським організаціям щодо реалізації проектів у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща - Білорусь - Україна, Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна, Румунія - Україна - Молдова, що фінансується Європейським Союзом. За період 2008-2014 рр. Асоціацією «Єврорегіон Карпати - Україна» було розроблено та здійснено такі проекти транскордонного характеру: «Карпатський Горизонт 2013» - обговорення перспектив операційної програми ЄС для регіону Карпат». Основною метою проекту було провести конференцію «Регіональний вимір євроінтеграційних процесів в Україні» для активізації діалогу представників центральних та регіональних органів влади КЄ щодо розробки єдиної операційної програми ЄС для регіону Карпат на фінансову перспективу 2014-2020 рр. тощо [3].

У межах Карпатського єврорегіону транскордонна співпраця між прикордонними територіями вигідна для розвитку економічної кооперації, особливо перспективними є розроблення привабливих пропозицій та спільне використання промислових площ спеціальних економічних зон, зокрема на базі ВЕЗ «Яворів» та «Мєлєц». Цей специфічний потенціал повинен працювати в інтересах розвитку економічного потенціалу регіонів, на збереження та створення робочих місць. Інноваційні можливості є, передусім, у таких галузях, як переробна та харчова промисловість, сфера послуг, сільське господарство, банківська сфера, індустрія будівельних матеріалів, туристична сфера, комунальне господарство тощо [7].

Низка українських областей вже сьогодні може брати участь у діючих програмах ЄС. Для цього органам місцевого самоврядування, їх комунальним закладам, громадським організаціям та їх асоціаціям слід мати бажання, політичну волю, співфінансування з місцевих українських бюджетів і головне - аналогічних якостей партнерів з країн ЄС.

Таким чином, певний потенціал, зокрема у прикордонних областях, є, оскільки частина з цих програм діє вже понад 10 років. Відтак є десятки успішних реалізованих проектів, котрі дійсно приносять вимірні користі для окремих громад. Проте найголовнішим для України є власне не самі проекти, а те, що з'являється можливість виступати повноцінними партнерами у спільних питаннях з інституціями країн-членів Євросоюзу. Нові фінансові інструменти для українських регіонів, зокрема карпатського, це десятки зустрічей, обмінів кращими практиками, спільні проекти та справи тисяч людей, їх об'єднань у економічному, соціальному, екологічному та територіальному вимірах. Саме тому, за нові фінансові інструменти слід боротися у всіх значеннях, і випереджати прийняття рішень на всіх фронтах [1].

Окрім того, попри звичне, суто географічне уявлення про регіон, охоплений гірською системою, що тягнеться від Австрії до Сербії, в ЄС на це дивляться значно ширше. Для Євросоюзу Карпати - це одна з важливих геополітичних зон, розділена чималою мережею кордонів, в тому числі зовнішніх кордонів ЄС, яка має визначальне значення передовсім для безпеки на східному напрямку. Проте, останнім часом ростуть акценти і на тому, що Карпати завдяки своїм специфічним соціальним, економічним, історичним, культурним та природним умовам потребують особливої уваги та підтримки з боку всього Євросоюзу у вигляді окремої макрорегіональної стратегії, що поширюватиметься в тому числі і окремі країни, що не є членами ЄС [1].

Таким чином, на сьогодні вже постає кінцева мета для ініціаторів цього процесу - змусити національні уряди звернутися до Європейської Комісії з завданням розробити макрорегіональну стратегію ЄС для регіону Карпат, на зразок Альпійської чи, скажімо, Дунайської. І таку декларацію уряди мусять підписати до літа 2018 року, аби було достатньо часу до 2020 року [11], з початком нової фінансової перспективи ЄС, обійти всі бюрократичні кола та мати готовий документ з такими напрямками роботи:

- підтвердження соціальної та культурної єдності між громадами, інституціями країн, на які поширюватиметься стратегія. Власне, окрім додаткових фінансових інструментів на спільні цілі розвитку для України - це головний аргумент брати участь у процесі просування у життя документу такого рівня, та черговий крок у напрямку поглиблення європейської інтеграції.

- єдина модель екологічної взаємодії. На теренах 9 країн є однакове за важливістю багатство флори і фауни, збереження і розвиток якого є спільною справою. Однакова стратегія у сфері навколишнього середовища та фінансові інструменти для цього підвищать екологічний потенціал всієї Європи.

- новий імпульс транскордонного співробітництва. Створення умов для співпраці на різних рівнях місцевого самоврядування та для громадського сектору є ключовим в регіональній політиці ЄС [1].

Безумовно, найуспішнішим способом налагодження співпраці є робота на обласному рівні, саме в цій частині дійсно успішною за останні роки можна вважати Львівську область, яка виступає своєрідним локомотивом розвитку «Карпатського єврорегіону» з українського боку.

Статистика каже, що Львівська область після національного рівня по отриманню міжнародної технічної допомоги є першою в Україні. Навіть партнерів поляків за показниками 2017 року вдалося обійти. Наприклад, 10 із 17 проектів Польща-Білорусь-Україна, які виграли в сфері історико-культурної спадщини отримала саме Львівська область. Щодо важливих напрямів, то слід відзначити наступні: відродження туристичного потенціалу: санаторії Трускавця, Східниці, Славська; нарощення транзитного потенціалу, а саме розвиток логістичних баз промислових, продуктових товарів та зерна (перспектива вузької колії з Варшави до Львова) тощо. Більше того, переміщені проекти в рамках Польща-Білорусь-Україна, це на дві третина заслуга асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна». Таким чином, в райцентрах Карпат будуть реалізовуватися невеличкі проекти, які будуть навколо себе концентрувати ремісників, підтримувати рівень створюваних карпатськими ремеслами виробів, і головне - промоції продукту [2].

Є й ще один вимір суто геополітичний, де ЄС саме через регіональні структури гасить чимало автономістсько-сепаратистських тенденцій, де регіони мають прямі стосунки з Єврокомісією, де кошти нараховують їм конкретно з коефіцієнта - за населенням, за площею, за доходами. До речі, саме через цей механізм ЄС надав 50 млн. евро в 2017 році, які були виділені для відбудови українського сходу [2].

Отже, враховуючи актуальність проблем наукового, організаційного та інформаційного забезпечення розвитку транскордонної співпраці на сучасному етапі євроінтеграції перспективним є створення у м. Львові Інституту транскордонної співпраці та європейської інтеграції. Інститут буде займатися питаннями наукового, інформаційно-консультативного та експертного супроводу цієї проблематики і тісно співпрацюватиме із органами влади та місцевого самоврядування [7].

Дієвим кроком щодо активізації інноваційної складової в діяльності єврорегіону може стати створення Банку розвитку транскордонної співпраці. Це дасть змогу збільшити фінансування проектів та програм розвитку транскордонної співпраці, зокрема прикордонної інфраструктури. Засновниками такого банку можуть бути: Європейський інвестиційний банк (або інша європейська фінансова установа); центральні органи або місцеві органи влади прикордонних областей, українські та зарубіжні банки, інвестиційні компанії, фінансові установи. Для забезпечення інноваційної співпраці в єврорегіоні «Карпати» видається доцільним створення

Інноваційного центру транскордонної співпраці на базі наукових установ або вищих навчальних закладів. Ця інституція могла б забезпечувати детальною інформацією інвесторів, суб'єктів інноваційного ринку про перспективи розвитку відповідної території, сприяти створенню інноваційної інфраструктури - технопарків, бізнес-інкубаторів, зон високих технологій [7].

Аналізуючи далі, наголосимо, що одним із основних чинників, що впливає на становлення транскордонної співпраці, є глобалізація, таким чином варто з'ясувати, який вплив здійснюють глобалізаційні процеси та державна політика щодо регіонів у процесі розвитку та підвищення рівня співробітництва, а також з'ясувати стан співпраці України та Польщі в межах єврорегіонів «Карпати», які насправді є головними гравцями в цьому інституційному утворенні [8].

Розпочнемо із загального обсягу імпорту до українських областей, який надходить до єврорегіону «Карпати» та складає 5564,7448 млн. дол. США, з яких 13,12% (730,366 млн. дол. США) припадає на імпорт з Республіки Польща. Частка експорту до Польщі товарів та послуг, вироблених в українській частині єврорегіону становить 6,83% (208,5005 млн. дол. США) від загального об'єму експорту - 3051,3223 млн. дол. США. Варто було б зазначити, що серед 5 областей України, які співпрацюють з адміністративними одиницями Польщі в рамках єврорегіонів «Карпати», найбільшу активність проявляють Львівська та Закарпатська області, а найгірший рівень зовнішньоекономічного співробітництва з Польщею має Чернівецька область. Сумарний показник інвестицій в українську частину єврорегіону «Карпати» становить 2629,3 млн. дол. США, з яких 17,25% - польські інвестиції у розмірі 453,6 млн. дол. США [8].

Тому можна з впевненістю сказати, що інтеграція Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (єврорегіон «Карпати»), у світову економічну спільноту не є збалансованою, а регіон орієнтований на забезпечення внутрішніх потреб ринку. Проте можна спостерігати високий рівень інтегрованості даних регіонів та Республіки Польща, що має свій вияв у тісній економічній співпраці, а зважаючи на те, що інтегральний коефіцієнт інтенсивності інтеграційних процесів демонструє один із векторів глобалізаційного процесу, можна стверджувати, що в економічній співпраці між українськими регіонами- членами «Карпат» та Польщею значну роль відіграє саме економічна глобалізація [8].

Наступним показником рівня глобалізованості українських областей-членів єврорегіонів «Карпати», є міжнародний туризм. Є усі підстави стверджувати, про те, що ці території користуються попитом та пропонують відповідні послуги, які задовольняють іноземних туристів. За кількістю туристів перше місце займає Львівська область; наступною йде Закарпатська область; далі - Івано-Франківська, Чернівецька. Високий попит іноземних туристів на туристичний продукт, виготовлений у цих областях, свідчить про значний рівень їхньої глобалізованої залученості [8].

Ще один показник - кількість користувачів мережі «Інтернет». Найбільші частки користувачів Інтернету від населення - у Львівській (28,69%) та Івано-Франківській (12,19%) областях. В усіх інших українських областях, які входять до складу «Карпатського єврорегіону» цей показник не перевищує 10%. В усіх вищеназваних регіонах, окрім Львівської області, проникнення «Інтернет-мережі» є на низькому рівні, що яскраво демонструє низьку залученість цих регіонів до світової спільноти.

Отже, глобалізація даних регіонів у загальносвітовому вимірі є менш значною, аніж інтегрованість єврорегіонів «Карпати» в рамках українсько- польського співробітництва. Тобто, за коефіцієнтом прямих іноземних інвестицій надходження з Польської Республіки у декілька разів переважають над державним фінансуванням регіонів. Рівень глобалізації в загальносвітовому відношенні не має переважаючого впливу у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, проте існує велика залежність від зовнішнього капіталу, чому також сприяє державна регіональна політика. Хоча в межах єврорегіонів і реалізуються певні проекти завдяки фінансуванню Європейського Союзу та здійснюється співпраця, але українські території поки що не отримують усіх вигод у формі такої взаємодії, тому спостерігаємо постійні намагання підвищити рівень та якість співпраці між державами-членами єврорегіону «Карпати», зокрема шляхом впровадження програм «Карпатський простір-2020» [11].

єврорегіон геополітичний кооперація транскордонний

Висновки

Прикордонні регіони відіграють важливу роль у реалізації провідних тенденцій світового розвитку, а саме в лібералізації зовнішньої торгівлі та в різкому збільшенні транскордонного товарообігу, створені умов для активного входження регіонів до міжнародно-регіональних формувань. Активне впровадження інноваційних моделей в прикордонних територіях стане основою конкуренції регіонів, сприятиме реалізації пріоритетних напрямів державної регіональної політики в напрямі подолання депресивності територій, поглиблюватиме інтеграційні процеси, що відбуваються в сучасній Європі.

Практика функціонування «Карпатського єврорегіону» свідчить, що базовими пріоритетами його розвитку є міждержавна міжрегіональна співпраця у гуманітарній сфері, у т.ч. у галузі культури, освіти, науки; сприяння збалансованому регіональному розвитку. Інституційний потенціал розвитку Карпатського Єврорегіону насамперед пов'язують з ініціативами транскордонного співробітництва, можливостями реалізації транскордонних проектів (спільно з країнами ЄЄ). Саме на цьому підґрунті фахівці вбачають можливість використання Єврорегіону «Карпати» як регіональної платформи євроінтеграції України.

Разом з тим, слід зауважити, що більшість заходів, промоцій міст та конференцій проходять в основному у львівській та польській частині «Карпатського єврорегіону». При цьому нехтуються інтереси інших областей України та країн-членів. Тобто виникає проблема суб'єктивного чинника, що показує труднощі повноцінного функціонування даної структури.

Список використаних джерел

1. Ганущин О. Кроки до Карпатської стратегії / Лівий берег

2. Ганущин О. Про майбутнє Львівської області та Карпат

3. Гегедош К., Чучка І. Особливості та перспективи економічного співробітництва в міжрегіональній асоціації «Карпатський єврорегіон» / К. Гегедош, І. Чучка // Вісник Одеського національного університету імені І. Мечникова. -2016. -Т.21. -Вип.9 (51). -С.7-11.

4. Головач Ю. Карпатський Єврорегіон як форма транскордонного співробітництва України з країнами ЄС

5. Карпатський єврорегіон

6. Кудряченко А. Геополітика / А. Кудряченко, Ф. Рудич, В. Храмов. - К.: МАУП, 2004. - 293 с.

7. Кулина С. Перспективи розвитку інноваційних процесів в єврорегіоні «Карпати»

8. Манько Л. Аналіз рівня глобалізованості єврорегіонів «Карпати» та «Буг» протягом 2004-2011 рр. / Л. Манько // Національний університет «Острозька академія»

9. Офіційний сайт «Єврорегіон Карпати-Україна»

10. Петренко Л. Єврорегіон - місток у Європу для України / Л. Петренко // Журнал «ї»

11. Стратегія Карпатського єврорегіону - 2020

Размещено на Allbest.ru