Питання освіти на медійному порядку денному: пріоритети і тренди в увазі мас-медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання освіти на медійному порядку денному: пріоритети і тренди в увазі мас-медіа

Кулик В.Г.

викладач кафедри філософії та політології, Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка

У сучасній політичній науці спеціалізований медійний порядок денний у сфері державної політики отримає меншу увагу з боку дослідників ніж інші різновиди порядку денного. Відповідно, дослідження медійного порядку денного у сфері освітньої політики України має як емпіричну, так і теоретичну значимість. У рамках даної роботи названа проблема вивчається шляхом аналізу уваги щотижневика «Дзеркало тижня» до проблем освіти в Україні в період з 1995 по 2014 р.

Ключові слова: медійний порядок денний, освітня державна політика, проблеми сфери освіти.

Kulyk V. G., lecturer of the Departmentof_philosophy andpolitical science, Central Ukrainian State Pedagogical University named after V. Vynnychenko (Ukraine, Kropyvnytskyi), kulykvg@gmail.com

The issues of education on the media agenda: priorities and trends in the attention of mass media

In modem political science the specialized media agenda in the field ofpublic policy has received less attention from the researchers than other varieties of the agenda. Accordingly, the study of the media agenda in thefield of educational policy has both an empirical and theoretical significance. As part of the work, this problem is studied by analyzing the attention ofweekly «Dzerkalo tyzhnia» to the problems ofeducation in Ukraine in theperiodfrom 1995 until 2014.

Keywords: media agenda, educational policy, problems of the sphere of education.

У сучасному суспільстві медійний порядок денний є об'єктом постійної уваги зі сторони різноманітних суспільних верств, груп та індивідів що їх репрезентують. Названа увага з боку зацікавлених суспільних акторів викликана їхнім уявленням про здатність мас-медіа чинити значний вплив на суспільство. Подібні уявлення можуть існувати не тільки в умовах демократії, але й авторитаризму та тоталітаризму. Відповідно в кожному з них можемо спостерігати спроби різноманітних акторів впливати згідно власних намірів на тематику і характер мас-медійного висвітлення.

Існуючі суспільні практики з конструювання медійного порядку отримали значну увагу з боку як зарубіжних так і вітчизняних дослідників. В рамках такої дисципліни як дослідження комунікацій західні вчені найчастіше розглядають медійний порядок денний як незалежну змінну. В численних дослідженнях було виявлено що мас-медіа відіграють роль встановлювала порядку денного (agenda-setter) для громадськості. Також слід відмітити широке використання західними дослідниками не тільки крос-секційного, але й лонгітюдного аналізу. Однак в межах названої дисципліни залишаються малодослідженими такі проблеми як вплив мас-медіа на порядок денний державної політики та встановлення власне самого медійного порядку денного. Проблематику пов'язану з медійним порядком денним досліджували такі західні вчені як: М. Мак-Комбс, Д. Шоу, Дж. В. Дірінг і Е. М. Роджерз, В. Л. Бенет і Ш. Айенгар та інші.

У західній політичній науці медійний порядок денний вивчався в контексті досліджень державної політики. Слід відзначити, що дослідники не завжди розглядали мас-медіа як головну незалежну змінну в процесі встановлення порядку денного державної політики. Окрім того мають місце протилежні оцінки впливу мас-медіа на державну політику: від незначного до великого. Подібно до дослідників комунікацій західні політологи також часто застосовують крос-секційний та лонгітюдний аналіз до названої проблематики. Роль мас-медіа в творенні державної політики вивчали такі дослідники як Р. Кобб, Ч. Елдер, Дж. Кінгдон, Ф. Баумгартнер та Б. Джонс, С. Волгрейв та інші.

Вітчизняні вчені звертають увагу на проблематику, пов'язану з медійним порядком денним в рамках дослідження політичних комунікацій. Мас-медіа аналізуються переважно в контексті процесів боротьби за владу, а не творення державної політики. Медійний порядок денний не завжди виступає в якості головної незалежної чи залежної змінної. Також слід відзначити домінування в дослідженнях крос-секційного аналізу. Названу проблематику досліджували такі вітчизняні вчені як: Ю. Левенець, В. Ковалевський, Г. Почепцов, Н. Костенко та ряд інших.

Відповідно, дослідження медійного порядку денного на основі лонгітюдного аналізу в розрізі окремої сфери державної політики й в межах вітчизняних реалій має як емпіричне, так і теоретичне значення. В рамка даної праці названа проблематика вивчається на прикладі порядку денного в сфері освіти щотижневика «Дзеркало тижня» в період з 1995 по 2014 р.

Метоюроботиєз'ясування емпіричних характеристик медійного порядку денного у сфері освітньої державної політики. Названа мета є дескриптивною за своїм характером і передбачає збір та аналіз даних лише по залежних змінних. Відповідно, завданнями є: виявити склад медійного порядку денного у сфері освітньої державної політики, з'ясувати його пріоритети, описати тренди в увазі до проблем освіти з боку мас-медіа. Медійний порядок денний у сфері освітньої державної політики, що виступає об'єктом дослідження в даній праці, визначається як перелік проблем освіти, які отримали увагу зі сторони мас-медіа.

Поява системного підходу Д. Істона та структурно- функціонального аналізу Г. Алмонда відкрила нові напрями дослідження мас-медіа в західній політичній науці. Мова йде насамперед про вивчення зв'язків мас- медіа з різними елементами політичної системи, їх функціонування в умовах різних політичних режимів тощо. З точки зору названих підходів мас-медіа зв'язують між собою суспільство і політику. В залежності від суспільних умов набір функцій, які здійснюють мас- медіа, може варіюватися від однієї країни до іншої. Окрім здійснення комунікації як основної функції мас- медіа паралельно з іншими суспільними структурами можуть виконувати функції політичної соціалізації, артикуляції інтересів тощо.

Подібно до переліку функцій також може спостерігатися різниця в характері їх здійснення з боку мас-медіа. Незалежно від типу політичного режиму в діяльності мас-медіа має місце упередженість (bias), яка характеризується різним ступенем вираженості. Завдяки дії ряду чинників мас-медіа викривлюють репрезентацію дійсності. В умовах демократії згідно нормативних уявлень мас-медіа повинні надавати громадянам точну та нейтральну інформацію, а також уникати у висвітленні систематичної переваги однієї суспільної групи чи набору інтересів над іншими. Лише в таких умовах принципи політичної рівності та підзвітності можуть бути дієвими [1, с. 16]. Наявність упередженостей в діяльності мас-медіа заважає їм здійснювати наглядові функції по відношенню до влади та послаблює здатність слугувати громадським форумом на якому мають місце значимі політичні дебати [2, с. 182]. Упередженості мас- медіа можуть відрізнятися за своєю природою. Д. Мак- Квейл взявши за основу ступінь експліцитності та характер інтенції виділив наступні типи упередженостей, а саме: партійний, пропагандистський, мимовільний та ідеологічний [3]. З'ясувати наявність та рівень вираженості упередженості в мас-медіа може допомогти аналіз медійного порядку денного із залученням як кількісних, так і якісних методів.

Проведення дескриптивного аналізу медійного порядку денного в контексті творення державної політики потребує додаткових концептуальних уточнень. Всі вони стосуються конкретизації поняття «медійний порядок денний», тобто звуження його обсягу. Зазвичай об'єктом уваги мас-медіа стає широке коло суспільних явищ, які конституюють порядок денний. Це можуть бути події, діяльність та поведінка як окремих осіб, так і суспільних категорій, груп, організацій, інститутів тощо. Однак в контексті творення державної політики порядок денний конституюють суспільні явища, які зі сторони різних за своєю природою суспільних акторів репрезентуються як проблеми чи спірні питання, що потребують саме державного втручання (policy-related media agenda). Дане уточнення стає важливим в умовах поширення процесів комерціалізації, фрагментації та глобалізації мас-медіа [4,с. 108]. Як стверджує Дж. Стріт, комерціалізовані медіа спрямовані скоріше на споживачів, а не громадян [1, с. 9]. Відповідно зростає увага мас-медіа до розважального виміру явищ, а не їх відношення до творення державної політики. На думку багатьох західних дослідників відбувається «президенталізація» політики, тобто увага приділяється не ініціативам та програмам політиків, а їх особистому життю, характеру, поведінці тощо (non policy-related agenda).

Інше концептуальне уточнення стосується вже медійного порядку денного у сфері державної політики. В цілях аналізу можна розмежувати між собою загальний та спеціалізований медійний порядок денний у сфері державної політики. В першому випадку об'єктом уваги мас-медіа стають проблеми з різних сфер державної політики. Завдяки дії ряду факторів різні сфери державної політики з відповідними проблемами отримують нерівномірне висвітлення з боку мас-медіа, тобто може мати місце упередженість. В другому випадку увага мас- медіа спрямована на проблеми окремої сфери державної політики. Відповідно, також може спостерігатися нерівномірність медійного висвітлення, але вже по відношенню до проблем чи спірних питань. Даний тип медійного порядку денного може конституюватися наявністю спеціалізованих видань, постійних рубрик в друкованих мас-медіа, теле- чи радіопрограм.

Медійний порядок денний в окремій сфері державної політики складається з проблем, які піднімаються різними як державними, так і суспільними акторами. Серед них можуть бути виборні та призначені посадовці, групи інтересів, дослідницькі організації та власне самі мас-медіа [5]. Аналіз медіависвітлення з даної точки зору дозволяє виявити напрями трансляції проблемних пріоритетів та роль мас-медіа в даних процесах. Зручною для опису напрямів трансляції проблемних пріоритетів є типологія моделей встановлення порядку денного, запропонована такими дослідниками як Р. Кобб, Дж.-К. Росс та М. X. Росс [6]. Для прикладу, в моделі зовнішнього ініціювання проблеми піднімаються суспільними акторами та рухаються від суспільства до держави, тоді як в моделі мобілізації ініціаторами підняття проблем є державні актори та спостерігається зворотній рух. В обох випадках мас- медіа використовуються як транслятори проблемних пріоритетів. Переважання того чи іншого напряму може залежати від ряду чинників, а саме: типу політичного режиму, форми власності мас-медіа, особливостей системи груп інтересів у суспільстві тощо. Окрім того дані чинники можуть також визначати можливості мас- медіа виступати самостійними ініціаторами підняття тих чи інших проблем.

В даній роботі досліджується спеціалізований медійний порядок денний у такій сфері як освітня державна політика. Вибір об'єкта емпіричного аналізу здійснювався на основі особливостей мас-медіа, тривалості їх існування та доступності для збору даних. У даній праці перевагу було надано друкованим, а не аудіовізуальним мас-медіа. З точки зору С. Волгрейва, С. Сороки та М. Найтеманса, якщо мова йде про вплив мас-медіа на політику, то переваги друкованих мас-медіа полягають у глибині та широті висвітлення [7]. Окрім цього до уваги було взято наявність у друкованих мас- медіа постійних рубрик, в яких висвітлюються питання освіти. Саме їх наявність конституює спеціалізований медійний порядок денний. Тривалість існування мас-медіа має значення для виявлення трендів у медіависвітленні. Як стверджують П. СабатьєтаК. Вейбл, для виявлення суттєвих і глибоких змін у державній політиці потрібно вивчати часовий період не менший ніж десять років [8]. Наявність онлайнової версії друкованого мас-медіа значно підвищує його доступність для збору даних. Відповідно до названих критеріїв в якості об'єкта емпіричного аналізу обрано щотижневик «Дзеркало тижня». На його основі сформовано набір даних, який охоплює період з 1995 по 2014 р.

З'ясування складу медійного порядку денного потребує розробки кодувальної схеми та визначення одиниці аналізу. В дослідженні була використана кодувальна схема, яка складається з 68 категорій. Основою для розробки схеми слугували діючі в Україні нормативно-правові акти у сфері освіти. Відповідно, дана кодувальна схема може бути використана для вивчення різних типів порядку денного у сфері освітньої державної політики. Одиницею аналізу виступали статті в яких автори звернули увагу щонайменше на одну проблему зі сфери освіти. Згідно даного критерію для аналізу було відібрано 1256 статей. Для виявлення в рамках окремої статті уваги до проблем освіти застосовано метод контент-аналізу.

Виявлення пріоритетів медійного порядку денного пов'язане з встановленням важливості проблем чи спірних питань, які потрапили до нього. В якості індикатора їх важливості дослідники зазвичай використовують кількість повідомлень форма яких залежить від типу мас-медіа [9, с. 18]. В нашому випадку в такій якості використано кількість статей. Відповідно, існує можливість з'ясувати пріоритетність проблем освіти як у межах окремого календарного року, так і більш тривалих часових періодів.

Опис трендів опирається на з'ясування напряму та характеру змін в увазі мас-медіа до проблем чи спірних питань у сфері освіти. Напрям змін визначається за кутом нахилу лінії тренду в даних, представлених у вигляді графіків. Щодо характеру змін в увазі мас-медіа, то для їх опису в західній політичній науці часто використовують поняття «періодично порушуваної рівноваги». Дане поняття є одним із ключових у теорії процесу державної політики запропонованої Ф. Баумгартнером та Б. Джонсом [10]. З точки зору даної теорії зміни в увазі мас-медіа в основному мають інкрементальний характер і лише в окремих випадках трапляються пунктуації. Для останніх притаманний значний масштаб змін уваги в певний часовий період в порівнянні з попереднім. В якості індикатора пунктуацій можна використати таку міру як наявність величини зміни, яка знаходиться далі ніж два стандартних відхилення від середнього значення масштабу змін в увазі мас-медіа.

Як свідчать результати емпіричного аналізу, названа вище така особливість друкованих мас-медіа як широта висвітлення, має вплив на склад медійного порядку денного у сфері освітньої державної політики. Майже всі проблемні категорії, з яких складається кодувальна схема, а саме 97% з них, отримали висвітлення на сторінках щотижневика «Дзеркало тижня» в період із 1995 по 2014 рік. Також у ході аналізу даних виокремлено 14 ключових проблемних категорій, з яких складається медійний порядок денний у сфері освітньої державної політики. Основою їх виділення слугувала наявність уваги до проблемних категорій щонайменше в 10% статей, опублікованих у згаданому щотижневику з 1995 по 2014 рік. З точки зору кількості ключових проблемних категорій, то медійний порядок денний має дещо ширший їх перелік ніж парламентський порядок денний чи той, який формується під час парламентських чи президентських виборів. Дослідження порядків денних які порівнюються були проведені автором раніше.

В рамках даної статті з'ясування пріоритетів медійного порядку денного обмежується лише ключовими проблемними категоріями та охоплює в цілому період із 1995 по 2014 р. Відповідні дані представлені в таблиці 1.

Якщо за основу з'ясування пріоритетів брати окремий календарний рік, то з плином часу можна помітити зміни в значимості тої чи іншої проблемної категорії. Для прикладу, така проблемна категорія як «фінансово-господарська діяльність закладів освіти» в 1996 р. була першою по значимості (звернуто увагу в 44,9% статей за відповідний рік) тоді як в 2008 р. - сьомою (22,5% статей).

У результаті аналізу також було проведено розподіл проблемних категорій по групах з точки зору напряму змін в увазі мас-медіа до них в період із 1995 по 2014 р. До першої групи проблемних категорій щодо яких спостерігається помірне зростання уваги мас-медіа відноситься «порушення законодавства у сфері освіти». Друга група проблем освіти зі слабким зростанням уваги мас-медіа складається з наступних категорій: «зарахування, відрахування учнів, студентів тощо», «діяльність МОН», «контроль знань», «законодавство про освіту», «міжнародне співробітництво в галузі освіти», «гарантії держави пед. та пед.-наук. працівникам». До третьої групи проблем зі слабким зниженням уваги мас-медіа відносяться «кадрове забезпечення», «відповідність потребам суспільства», «науково-методичне забезпечення», «матеріально-технічна база закладів освіти», «фінансово-господарська діяльність закладів освіти», «якість освіти». Четверта група проблем освіти з помірним зниженням уваги мас-медіа представлена такою категорією як «зміст освіти».

Масштаб змін в увазі мас-медіа до ключових проблемних категорій в цілому характеризується інкрементальністю оскільки пунктуації зустрічаються лише в 10 з 266 порівнюваних часових періодів (14 проблемних категорій*19 років). Значний негативний масштаб змін в увазі мас-медіа спостерігався по відношенню до таких проблемних категорій як «порушення законодавства в сфері освіти» (2007 р.), «діяльність МОН» (2007, 2014 р.), «зміст освіти» (2009 р.), «зарахування, відрахування учнів, студентів тощо» (2011 р.). Значний позитивний масштаб змін в увазі мас-медіа зафіксовано в наступних випадках, а саме: «якість освіти» (2000 р.), «зарахування, відрахування учнів, студентів тощо» (2005 р.), «діяльність МОН»

Таблиця 1

Пріоритети в увазі мас-медіа до ключових проблем освіти

Примітка. Загальна кількість статей становить 1256.

медійний освітня політика

Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки. По-перше, виявлені в результаті дослідження склад і пріоритети медійного порядку денного, а також тренди в його змінах, свідчать про нерівномірність медіависвітлення проблем освіти. Відповідно, можна стверджувати про наявність упередженості мас-медіа під час здійснення ними артикуляції інтересів різних верств та груп у сфері освіти. Однак залишається відкритим питання про природу та чинники даної упередженості.

По-друге, увага мас-медіа до проблем сфери освіти є дещо ширшою ніж увага інших акторів, які входять до даної підсистеми державної політики.

По-третє, основним пріоритетом уваги мас-медіа є фінансово-господарська діяльність закладів освіти. Подібну увагу названій проблемі також приділяє парламент України. Тоді як учасники парламентських та президентських виборів найбільшу увагу звертають на інші проблеми освіти.

По-четверте, зміни в увазі мас-медіа до проблем освіти характеризуються симетричністю та інкрементальністю. В першому випадку як зростання уваги, так і одночасне з ним її зменшення спостерігається по відношенню до однакової кількості проблем освіти. В другому випадку значні зміни в медіависвітленні проблем освіти тобто пунктуації зустрічаються в невеликій кількості випадків.

Список використаних джерел

1. Street J. Mass Media, Politics and Democracy / J. Street. - Hound- mills, Basingstoke, Hampshire; New York: Palgrave, 2001. - 297 p.

2. Heywood A. Politics / A. Heywood. - [4th ed.]. - New York: Palgrave Macmillan, 2013. - 496 p.

3. McQuail D. Media Performance: Mass Communication and the Public Interest / D. MacQuail. - London; Newbury Park, Calif.: Sage Publications, 1992. - 350 p.

4. Hague R. Comparative Government and Politics: An Introduction / R. Hague, M. Harrop. - [6th ed.]. - New York: Palgrave Macmillan, 2004. - 355 p.

5. Говлет M. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики / М. Говлет, М. Рамеш; пер. з англ. О. Рябова. - Львів: Кальварія, 2004. - 264 с. // Hovlet М. Doslidzhennia derzhavnoi polityky: tsykly ta pidsystemy polityky / M. Hovlet, M. Ramesh; per. z anhl. O. Riabova. - Lviv: Kalvariia, 2004. - 264 s.

6. Cobb R. Agenda Building as a Comparative Political Process / R. Cobb, J.-K. Ross, M. H. Ross // The American Political Science Review. - 1976,-Vol.70.-№1. - P.126-138.

7. Walgrave S. The Mass Media's Political Agenda-Setting Power: A Longitudinal Analysis of Media, Parliament, and Government in Belgium (1993 to 2000) / S. Walgrave, St. Soroka, M. Nuytemans H Comparative Political Studies. - 2008. - Vol.41. - №6. - P.814-836.

8. Sabatier P. A. The Advocacy Coalition Framework: Innovations and Clarifications / P. A. Sabatier, Ch. M. Weible // Theories of the policy process / Edited by P. A. Sabatier. - [2nd ed.]. - Boulder.: Westview Press, 2007. - P.189-220.

9. Dearing J. W. Agenda-Setting / J. W. Dearing, E. M. Rogers. - Thousand Oaks, Calif.: Sage, 1996. - 139 p.

10. Baumgartner F. R. Agendas and Instability in American Politics / F. R. Baumgartner, B. D. Jones. - [2nd ed.]. - Chicago: University of Chicago Press, 2009. - 339 p.

Размещено на Allbest.ru