Обумовленість ЄС як рушійна сила європейської інтеграції країн Західних Балкан

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Західні Балкани є частиною Європи, географічно оточеної державами-членами ЄС. Народи ЄС та регіону мають не лише спільну спадщину та історію, а також і майбутнє, яке визначається спільними можливостями та викликами. ЄС вже досить давно активно працює в цьому регіоні. В 2003 р. на саміті ЄС в Салоніках європейські лідери підтримали майбутнє регіону як невід'ємної частини ЄС [3]. Відтоді чотири країни регіону Албанія, Македонія, Сербія, Чорногорія стали кандидатами на вступ в ЄС, а ще дві (Боснія і Герцеговина, Косово) потенційними кандидатами.

Надання країнам регіону чіткої європейської перспективи допомогло їм провести базові політичні та економічні реформи та поліпшити демократичні процеси. Візова лібералізація з ЄС та значно посилена регіональна співпраця істотно посприяли формуванню в цих країнах більш відкритих суспільств та сучасних ринкових економік. Так, згідно з останнім за часом рейтингом Freedom House, одна з країн регіону має статус вільної демократії (Сербія), а решта частково вільних електоральних демократій [5] Щодо економіки, то в 2016 р. загальний вартісний обсяг торгівлі регіону з ЄС склав понад 43 млрд. євро, що на 80 % більше, ніж в 2008 р. та зі значним додатковим потенціалом зростання. Компанії ЄС також є найбільшими інвесторами в регіоні Західних Балкан, забезпечивши понад 10 млрд. євро прямих іноземних інвестицій лише за останні п'ять років [1, р. 1] Зв'язок та взаємозалежність регіону з ЄС стали ще більш очевидними під час європейської міграційної кризи 2014-2016 рр. Країни регіону все більше виступають як партнери ЄС на світовій арені.

Європейська інтеграція країн Західних Балкан є безумовним політичним, безпековим та економічним інтересом ЄС. Європейська Комісія розглядає перспективу членства цих країн в ЄС як геостратегічну інвестицію в стабільну, міцну та об'єднану Європу, засновану на спільних цінностях, а також як потужний інструмент для просування демократії, верховенства права та поваги до основоположних прав і свобод людини [1]. Надійна перспектива вступу є ключовим чинником трансформації в регіоні, що посилює інтеграційні процеси, сприяє досягненню спільної безпеки, процвітання та соціального благополуччя. Європейська інтеграція залишається важливим чинником примирення та стабільності в цьому вкрай конфліктогенному регіоні.

Аналіз досліджень і публікацій.

Європейська інтеграція Західних Балкан постійно знаходиться в центрі уваги учених, оскільки країни регіону, які досить давно мають чітку перспективу вступу, перебувають нині у складних трансформаційних процесах, обумовлених вимогами ЄС. Серед публікацій у цій сфері, що заслуговують на увагу, слід відзначити праці М. Домбровського, Я. М'яченкової, Т. Бержель, С. Грімм, Р. Беллоні, М. Брунаццо, А. Юнкос, С. Село Шабіч, А. Ельбасані, Ф. Шиммельфеніга, У. Седелмейєра, К. Сай, Т. Павасович Трошт та інших науковців. Наукові праці цих учених присвячені аналізу політичних, соціально-економічних, безпекових, екологічних та інших аспектів європейської інтеграції країн Західних Балкан, перспектив їх членства, дослідженню політики ЄС в регіоні та ролі європейської обумовленості в процесі стабілізації, економічного відродження та демократизації Західних Балкан.

Метою статті є з'ясування ролі і значення обумовленості ЄС в процесі європейської інтеграції країн Західних Балкан на сучасному етапі на основі аналізу останньої за часом стратегії Союзу щодо посилення співпраці з країнами регіону у контексті перспективи їх майбутнього вступу.

Політика розширення ЄС має бути невід'ємною частиною більшої стратегії зміцнення Союзу до 2025 р., викладеної Головою Європейської Комісії Ж.К. Юнкером в його посланні «Про становище ЄС» у вересні 2017 р. [7]. Це інвестиції в безпеку, економічний розвиток та вплив ЄС, а також в його здатність захищати своїх громадян. На виконання «Дорожньої карти для більш об'єднаного, сильного та демократичного Союзу» [9], Комісія протягом 2018 р. на основі чинних установчих договорів планує висунути низку ініціатив, спрямованих на вдосконалення демократичної, інституційної та політичної основи Союзу до 2025 р. Зокрема, ці ініціативи включатимуть пропозиції щодо підвищення ефективності прийняття рішень в ЄС шляхом удосконалення процедури голосування кваліфікованою більшістю у таких сферах, як зовнішня політика або внутрішній ринок.

Частиною вищезгаданої дорожньої карти стала оприлюднена в повідомленні Комісії від 6 лютого 2018 р. стратегія «Надійна перспектива розширення та посилення співпраці ЄС з країнами Західних Балкан» (далі Стратегія) [1]. В Стратегії чітко окреслені актуальні проблеми, з якими стикаються країни Західних Балкан під час процесу європейської інтеграції. У зв'язку з цим ЄС пропонує країнам регіону нові потужні стимули для проведення реформ, а також надає рекомендації щодо кроків, необхідних для якнайшвидшого просування шляху вступу в ЄС.

В ЄС наголошують, що розширення Союзу не відбудеться до завершення в 2019 р. мандату нинішньої Європейської Комісії та каденції Європейського Парламенту 2014 р. скликання. Однак до 2025 р. у складі ЄС може бути більше, ніж 27 держав-членів. Переговори про вступ досить успішно ведуться із Чорногорією (з початку переговорів про вступ в червні 2012 р. відкрито переговори стосовно 30-ти розділів acquis з 35-ти [13]) та Сербією (з початку переговорів про вступ в січні 2014 р. відкрито переговори стосовно 12-ти розділів acquis з 35-ти [6]). В ЄС переконані, що за наявності сильної політичної волі, проведення реальних і стабільних реформ, а також за умови остаточного вирішення суперечок з сусідами, ці країни потенційно можуть бути готові до набуття членства в 2025 р. Комісія підкреслює, що досягнення цієї надзвичайно амбіційної мети цілком залежить від об'єктивних заслуг і результатів кожної країни [1, р. 3].

У Стратегії чітко зазначено, що двері ЄС відкриті для подальшого вступу нових держав-членів. Більше того, на думку Європейської Комісії, саме тепер перед західно-балканськими країнами відкрилось історичне «вікно можливостей», щоб твердо і однозначно пов'язати своє майбутнє з ЄС [1, р. 3]. Однак, їм доведеться рішуче діяти, оскільки вступ в ЄС є і залишатиметься заснованим на заслугах процесом, повністю залежним від об'єктивного прогресу, досягнутим кожною країною-кандидатом. Під час цього процесу країни можуть наздогнати або переганяти один одного залежно від досягнутого ними прогресу у виконанні критеріїв та вимог ЄС [8].

Слід зазначити, що Комісія жодним чином не змінює свою політику розширення стосовно країн регіону Західних Балкан. Як і під час попередніх хвиль розширення на посткомуністичний простір в 2004-2013 рр., ЄС оцінюватиме готовність до вступу кожної країни-кандидата на основі її власних досягнень. Тобто йдеться про вже неодноразово застосовану на практиці модель зовнішнього стимулювання, за якої національні уряди волітимуть приймати правила і норми Союзу, якщо вигоди від винагород ЄС перевищуватимуть внутрішні витрати на прийняття цих правил і норм. Ф. Шиммельфеніг та У. Седелмеєр вважають, що цей баланс вигід-витрат залежатиме від чотирьох груп факторів: 1) визначеність умов; 2) розмір винагород та швидкість їх надання; 3) вірогідність покарань і обіцянок (обумовленості); 4) розмір витрат на прийняття (рецепцію) правил і норм [11, р. 12-17]. В процесі переговорів про вступ ЄС також широко застосовує стратегію «посилення винагородою», яка полягає в припиненні або призупинені преференцій з боку ЄС, які він надає країнам-бенефіціарам у формі встановлення відповідних інституційних зв'язків і надання фінансової допомоги, у разі якщо політика і дії цільового національного уряду не відповідають демократичним стандартам [10, р. 497)].

У Стратегії Європейська Комісія оголосила про шість «флагманських ініціатив» конкретних дій, які ЄС візьме на себе протягом найближчих років, щоб підтримати зусилля з трансформації Західних Балкан у сферах, що становлять взаємний інтерес [1, р. 10-15; 4]:

1. Посилена підтримка верховенства права. Ініціатива передбачає поширення на країни регіону таких існуючих в ЄС інструментів ведення переговорів, як детальні плани дій. Буде посилена оцінка імплементації реформ, зокрема за допомогою нових консультативних місій в усіх країнах регіону. Ширше використовуватимуться важелі, надані ЄС у межах переговорів про вступ з Сербією та Чорногорією.

2. Посилення взаємодії з питань безпеки та міграції. Ініціатива спрямована на поглиблене співробітництво в боротьбі з організованою злочинністю, протидії тероризму та насильницькому екстремізму, а також з питань безпеки кордонів та управління міграцією. В регіоні будуть розміщені співробітники по зв'язках Європолу та дістануть подальшу підтримку спільні слідчі групи. Будуть укладені угоди про статус з Європейським агентством охорони сухопутних та морських кордонів (Frontex).

3. Підтримка соціально-економічного розвитку. Ініціатива включатиме розширення фінансового інструменту «Рамковий інвестиційний механізм Західних Балкан», суттєву активізацію положень щодо надання гарантій для залучення приватних інвестицій, підтримки стартапів та малих і середніх підприємств, сприяння торгівлі. У новому посиленому соціальному вимірі більше уваги приділятиметься питанням зайнятості та соціальній політиці, буде збільшено фінансову допомогу для підтримки соціальної сфери, зокрема освіти та охорони здоров'я, а також подвоїться фінансування за програмою Erasmus +.

4. Розширення комунікаційних можливостей. Ініціатива передбачає збільшення транспортної та енергетичної взаємодії в регіоні та ЄС, включаючи нову інвестиційну підтримку. В регіоні ефективніше використовуватимуться кошти фонду «Підключення до Європи». Для зміцнення Енергетичного союзу ЄС всі його виміри мають бути поширені на Західні Балкани.

5. Ініціювання Порядку денного в сфері цифрових технологій для Західних Балкан. Включатиме дорожню карту заходів щодо зниження витрат на роумінг, підтримку розгортання в регіоні широкосмугового зв'язку, розвитку електронного урядування, електронних закупівель, електронної охорони здоров'я та навичок роботи з цифровими технологіями.

6. Підтримка примирення та добросусідських відносин. Ця ініціатива включатиме підтримку правосуддя перехідного періоду, посилення регіональної співпраці для вирішення проблеми зниклих безвісти, посилення співпраці в галузі освіти, культури, молоді та спорту, а також розширення сфери діяльності Регіонального бюро молодіжного співробітництва.

Додатком до Стратегії є «План дій на підтримку трансформації Західних Балкан», що містить основні заходи, які слід виконати в межах кожної з флагманських ініціатив у період 2018-2020 рр. [2] Фактично, ці заходи є кроками, які країни регіони мають зробити, щоб завершити процес вступу на перспективу з 2025 р. Однак, на думку Комісії, планом дій у першу чергу можуть скористатись Сербія і Чорногорія, які на даний момент є єдиними країнами-кандидатами, з якими ЄС розпочав переговори про вступ. Так, Македонії слід досягнути конкретних результатів реформ, особливо у сферах верховенства права, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Сербії слід досягнути національного консенсусу щодо реформ, необхідних для утвердження верховенства права і зростання економіки, а також для сприяння процесу примирення. Останнє є серйозним викликом для країни, оскільки ЄС наполягає на укладенні та імплементації ще до моменту вступу всебічної юридично зобов'язуючої угоди про нормалізацію відносин з Косово [8].

У Стратегії підкреслюється необхідність готовності ЄС до чергового етапу розширення, після того як країни-кандидати виконають всі критерії вступу. У зв'язку з цим Комісія виділила три важливих питання [1, р. 15-17]:

1. Інституційні. Перед тим як стати більшим Союз має бути сильнішим і міцнішим. Виходячи з цього постулату, Комісія в третьому кварталі 2018 р. планує виступити з ініціативою щодо підвищення ефективності процесу прийняття рішень в ЄС, зокрема процедури голосування кваліфікованою більшістю в Раді ЄС [12; 7]. Більш ефективна система також необхідна для подолання системних загроз або порушень верховенства права в будь-якій державі-члені, оскільки членство в ЄС означає прийняття та зміцнення його основоположних цінностей. Європейська Комісія вважає, що правовою основою такого механізму могли б стати договори про вступ, які ЄС укладає з країнами-вступниками після успішного завершення переговорів про вступ. Необхідно також запровадити спеціальні домовленості та беззаперечні зобов'язання для забезпечення того, щоб майбутні держави-члени не могли блокувати вступ в ЄС інших країн-кандидатів регіону. Нарешті, задовго до завершення переговорів про вступ Комісія планує надати оцінку впливу приєднання нових держав-членів на такі ключові сфери політики ЄС, як сільське господарство, згуртування та бюджет. Це дозволить державам-членам визначати спільні позиції ЄС стосовно відповідних розділів acquis та вжити необхідних пом'якшувальних заходів. євросоюз політичний інтеграція балканський

2. Надання фінансових коштів для успішного вступу. ЄС підтримує процес підготовки до вступу країн Західних Балкан та сприяє їх регіональному і транскордонному співробітництву за допомогою Інструменту передвступної допомоги, у межах якого в 2007-2017 рр. в цей регіон було інвестовано більше 8,9 млрд. євро, а в 2018 р. очікується виділення 1,07 млрд. євро. Комісія обіцяє, що фінансування підготовки до вступу буде більше відповідати потребам країн регіону, а також поступово збільшуватиметься з огляду на потребу фінансування Стратегії. Комісія спеціально наголошує на посиленні обумовленості двосторонньої допомоги ЄС. Збільшення обсягів фінансування як у межах чинного, так і наступного Багаторічного фінансового плану ЄС має бути пов'язане з прогресом у здійсненні країнами регіону фундаментальних реформ та зміцненні добросусідських відносин між ними.

3. Комунікація. Для того, щоб процес вступу був успішним, його можливості та виклики мають бути чіткіше доведені до відома як країн регіону, так і ЄС загалом. Комісія підкреслює, що надання адекватної інформації громадянам і бізнесу, а також формування національного консенсусу щодо стратегічної мети вступу в ЄС, є сферою відповідальності урядів країн регіону. У свою чергу, ЄС і держави-члени також мають належним чином інформувати своїх громадян щодо можливостей та викликів процесу розширення Союзу на Західні Балкани. Комісія підтримуватиме ці зусилля шляхом активізації стратегічної комунікації в країнах регіону і в Союзі та забезпечення достатньої інформації щодо політики розширення.

Таким чином, обумовленість ЄС залишається рушійною силою європейської інтеграції країн Західних Балкан. У політиці розширення Європейська Комісія продовжує керуватись так званою моделлю зовнішнього стимулювання, поєднуючи у відносинах з країнами регіону певні винагороди і покарання. У Стратегії чітко зазначено, що перспектива розширення Союзу на Західні Балкани передусім залежить від самих країн регіону. Європейська Комісія відверто говорить у Стратегії, що у країн регіону відкрилось історичне «вікно можливостей», щоб твердо і однозначно пов'язати своє майбутнє з ЄС.

Очевидно, що найсуворішим покаранням за відсутність поступу у реформах буде втрата перспективи вступу. Запропонувавши у якості винагороди чітку і недвозначну перспективу вступу та збільшення обсягу необхідної фінансової і технічної передвступної допомоги, ЄС вимагає від західнобалканських країн діяти рішуче та терміново подвоїти свої зусилля щодо проведення життєво важливих реформ особливо в сфері верховенства права, незалежності судової системи, основоположних прав людини та громадянина, належного врядування і, нарешті, завершити свої політичні, економічні та соціальні перетворення. Важливими пріоритетами є також підвищення конкурентоспроможності економік та підтримання в регіоні миру і добросусідських відносин.

Для забезпечення належної підтримки трансформаційних процесів у регіоні ЄС зобов'язується вдосконалювати політику розширення та інструменти передвступної допомоги.

Розроблена ЄС Стратегія визначає План дій із шістьма флагманськими ініціативами, спрямованими на конкретні сфери взаємного інтересу: верховенство права, безпека та міграція, соціально-економічний розвиток, комунікації, цифрові технології, примирення та добросусідські відносини.

Література

1. A credible enlargement perspective for and enhanced EU engagement with the Western Balkans: Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Strasbourg, 6.2.2018 COM(2018) 65 final. Retrieved from: https://ec.europa.eu/commission/ sites/beta-political/files/communication-credible-enlargement-perspective-western-balkans_en.pdf

2. Annex to the Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions «A credible enlargement perspective for and enhanced EU engagement with the Western Balkans». Strasbourg, 6.2.2018 COM (2018) 65 final. Retrieved from: https://ec.europa.eu/ commission/sites/beta-political/files/annex-communication-credible-enlargement-perspective-western-balkans_en.pdf

3. EU Western Balkans Summit. Thessaloniki, 21 June 2003. Retrieved from: http://europa.eu/rapid/press-release_ PRES-03-163_en.htm

4. European Commission Factsheet Six new flagship initiatives to support the transformation of the Western Balkans. Retrieved from: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/six-flagship-initiatives-support-transformationwestem-balkans_en.pdf

5. Freedom in the World 2018. Democracy in Crisis. Retrieved from: https://freedomhouse.org/report/freedom-world/ freedom-world-2018

6. Milestones in EU Serbia relations. The Delegation of the European Union to the Republic of Serbia. Retrieved from: http://europa.rs/serbia-and-the-eu/milestones/?lang=en

7. President Jean-Claude Juncker's State of the Union Address 2017. European Commission Speech. Brussels, 13 September 2017. Retrieved from: http://europa.eu/rapid/press-release_SPEECH-17-3165_en.htm

8. Q&A: A credible enlargement perspective for and enhanced EU engagement with the Western Balkans. European Commission Fact Sheet. Brussels, 6 February 2018. Retrieved from: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-18562_en.htm

9. Roadmap for a More United, Stronger and More Democratic Union. Informal Dinner of Heads of State or Government ahead of the Tallinn Summit. Retrieved from: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/roadmap- factsheet-tallinn_en.pdf

10. Schimmelfennig, F., Engert, S., & Knobel, H. (2003). Costs, Commitment and Compliance: The Impact of EU Democratic Conditionality in Latvia, Slovakia and Turkey. In Journal of Common Market Studies, 41, 495-518.

11. Schimmelfennig, F., & Sedelmeier, U. (2005). Introduction: Conceptualizing the Europeanization of Central and Eastern Europe. In The Europeanization of Central and Eastern Europe. Ithaca; London: Cornell University Press.

12. Strategy for the Western Balkans: EU sets out new flagship initiatives and support for the reform-driven region. European Commission. Press release. Strasbourg, 6 February 2018. Retrieved from: http://europa.eu/rapid/press-release_ IP-18-561_en.htm

13. The European Union in Montenegro. The Delegation of the European Union to Montenegro. Retrieved from: http:// www.delmne.ec.europa.eu/code/navigate.php?Id=56

Размещено на Allbest.ru