Плюралізація партійної системи Польської Республіки: передумови та етапи становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Плюралізація партійної системи Польської Республіки: передумови та етапи становлення

Постановка проблеми

партійний польський республіка законодавчий

Польська Республіка (далі - ПР) входить до групи країн Центральної Європи, яким у короткотривалий історичний термін вдалося успішно вийти з лав «соціалістичного табору», подолати постсоціалістичну спадщину державного врядування та влитись у новий демократичний простір на європейському континенті. Трансформація політичної системи Польщі протягом 1980-2000-х рр. являє собою складний системний процес, спрямований на інсталяцію демократичних інститутів.

Досвід переходу до демократії ПР підтвердив системність лібералізації та демократизації політичної системи на різних структурних рівнях. В інституційному вимірі трансформація політичної системи в Польщі, передусім позначилась на еволюції та плюралізації політико-партійного простору.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблематика демократичної трансформації на постсоці- алістичному просторі (зокрема - Польщі) залишається актуальним напрямом порівняльного аналізу у вітчизняній політичній науці. Слід відмітити, що дослідження трансформаційних процесів ПР тематично зосереджуються довкола аналізу політичної історії країни останніх десятиліть; визначенні специфіки інтеграції у провідні євроатлантичні організації; компаративного аналізу практики демократизації у Польщі та Україні тощо. Вивченню особливостей еволюції окремих політичних інститутів у процесі демократичного транзиту присвячено не так багато дослідницької уваги.

Так, серед вітчизняних науковців різним аспектам функціонування політичних партій у сучасній Польщі присвячені праці С.Антонюк, О.Антонюк, Л.Алексієвця, В.Струтинського, О.Білянського, Є.Бучковського, О.Сахаренко, А.Романюка.

Мета дослідження полягає у розгляді та визначенні особливостей процесу еволюції політико-партійного простору Польщі у контексті демократичної трансформації. Визначена мета зумовила постановку таких дослідницьких завдань:

-- визначити історичні, політичні та соціальні передумови становлення сучасної польської партійної системи;

- проаналізувати нормативно-правову основу діяльності політичних партій ПР;

- виокремити та охарактеризувати основні етапи становлення партійної системи в Польщі;

- провести порівняльний політологічний аналіз результатів парламентських виборів до Сейму ПР;

- визначити політико-ідеологічну конфігурацію урядових кабінетів Польщі.

Виклад основного матеріалу

Важливим етапом демократизації політичної системи Польщі є ґенеза політичних партій та становлення ба- гатопартійної політичної системи. Характерно, що багатопартійна система була характерна для Польської Народної Республіки (далі - ПНР) ще до початку демократичних перетворень у 1980-их рр. Воднораз «у Польщі за соціалізму багатопартійність мала суто декоративний характер» [3, с.110].

Враховуючи досвід протодемократичного функціонування партійних суб'єктів, можна виділити такі передумови становлення сучасної партійної системи ПР:

1) масові протестні авторитарному соціалістичному режиму народні заворушення (1971 р., 1976 р., та 1980-81 рр.) призводять до утворення перших опозиційних організацій. Так, у 1976 р. виникає Комітет захисту робітників, який еволюціонує у громадсько-політичну організацію захисту громадянських прав і свобод;

2) виникнення на початку 1980-х рр. у результаті суспільної кризи масового опозиційного громадсько-політичного руху «Солідарність». У 1981 р. до складу «Солідарності» входить близько 10 млн. членів;

3) поширення на початку 1980-их рр. нелегальних громадських організацій [діють на широкій ідеологічній базі - від соціалізму (Польська соціалістична партія) до лібералізму («Незалежність»)], які в подальшому стали основою для формування опозиційних політичних партій [1, с.112];

4) еволюція профспілки «Солідарність» у політико-партійний інститут, спрямований на руйнацію авторитарного правління Польської об'єднаної робітничої партії (далі - ПОРП). Фактично «Солідарність» виконувала у політичній системі країни функції масової політичної партії... Рух «Солідарність» у Польщі створив передумови соціально-економічного та психологічного характеру, які забезпечили перехід до посткомуністичного суспільства» [2, с.107];

5) поява політиків-реформаторів всередині партій-сателітів ПОРП (Об'єднана селянська партія (далі - ОСП) та Демократична партія (далі - ДемП), що призводить до дестабілізації авторитарної системи. Як наслідок, у січні 1990 р. ПОРП оголошує про саморозпуск;

6) до середини 1990-их рр. у політичному житті ПР у сфері партійного будівництва переважає поліпартійність та розмаїття підходів до розбудови демократії в країні. Характерними рисами початкового польського партійного плюралізму стали «егоцентричність і непримиренність окремих партій навіть у межах однієї частини політичного спектра» [3, с.124];

7) у результаті переходу країни від авторитаризму до політичного плюралізму спочатку складається багатопартійна атомізована система, яка на середину 1990-их рр. еволюціонує у бік партійної системи поміркованого плюралізму.

Еволюція партійної системи ПР чітко про- слідковується при аналізі правової основи діяльності політичних партій. Відповідно до «Закону про політичні партії», прийнятого в липні 1990 р. [7], для того, щоб зареєструвати партію достатньо 15 підписів громадян та юридичної адреси. Статут і програма партії були необов'язкові. У результаті це призводить до масового виникнення партій та хаосу у політичній системі. За період 1990-1991 рр. зареєстровано понад 100 партій. На середину 1990-их рр. загальна кількість політичних партій становила понад 300. Переважна більшість партій не проводила активну суспільно-політичну діяльність і відповідно їхня участь у парламентських виборах носила зазвичай формальний характер. У червні 1997 р. було прийнято новий «Закон про політичні партії» [6]. Відповідно положень цього закону для того, щоб зареєструвати політичну партію, обов'язковим є підтримка не менше 1 тис. громадян, які володіють правом виборчого голосу та наявність статуту і програми партії [5, s.16]. Також було започатковано новий реєстр політичних партій, який здійснює Окружний Суд. Зміни до законодавства про політичні партії приводять до значного зменшення загальної кількості партій та виконання партіями безпосередніх функцій політичних інститутів у політичній системі. Тому наприкінці 1990-их рр. у Польщі консолідується та стабілізується партійна система.

Можна виділити такі етапи становлення польської партійної системи:

Іетап (1952-1989 рр.). У ПНР встановлюється партійна система з партією-гегемоном. Із прийняттям соціалістичної Конституції у 1952 р. в Польщі кінцево закріплюється однопартійна державна влада ПОРП. Хоча в країні існували партії з організаційною автономією (ОСП, ДемП), але вони були незмінними політичними союзниками правлячої ПОРП.

II етап (1989-1993 рр.). Для Польщі характерна атомізована багатопартійна система. З початком загальної демократизації політичної системи із Конституції вилучається стаття про визначальну та керуючу роль ПОРП (3 ст. Конституції ПНР 1952 р.). Також вводиться положення про можливість створення альтернативних польським комуністам політичних партій.

За підсумками перших вільних виборів на поліідеологічній основі (1991 р.) в Сейм пройшли 24 політичні сили (відсутній прохідний виборчий бар'єр).

III етап (1993р.-дотепер). Функціонує партійна система поміркованого плюралізму. Нормативно-правовою основою для переходу Польщі до партійної системи поміркованого плюралізму стали Закон про вибори до Сейму 1993 р. [8] та Закон про політичні партії 1997 р. [6]. Для партій та блоків було введено відсотковий прохідний бар'єр та ускладнена процедура реєстрації.

Для третього етапу польського партогенезу характерне здійснення влади лівими або правими партіями (класичні партії центру є маловпливовими). Починаючи з парламентських виборів 1993 р., праві/правоцентристські та ліві/ліво- центристські політичні сили змінюють при владі одна одну. З 2005 р. реальну боротьбу за владу в країні ведуть дві політичні сили - «Право і справедливість» та «Громадянська платформа».

Значний вплив на становлення та розвиток партійної системи постсоціалістичної Польщі має тип парламентського виборчого законодавства. У червні 1991 р. приймається новий Закон про вибори у парламент, згідно з яким встановлюється пропорційна виборча система в округах. Воднораз проблема політичної роздробленності країни залишалась актуальною. Новий Закон про вибори до Сейму, прийнятий у травні 1993 р., також базується на пропорційній основі, але вводиться прохідний бар'єр - 5% для політичних партій та 8% для виборчих блоків. Результатом зміни виборчого закону стало зменшення політичної роздрібленості в країні та стимулювання до розвитку впливових масових політичних об'єднань. Починаючи з 2001 р., вибори до Сейму проводяться на пропорційній основі у багатомандатних виборчих округах. Територія Польщі поділяється на 41 виборчий округ. Залежно від розміру округу визначається кількість депутатських мандатів. У найменшому окрузі обирається 7, а в найбільшому - 19 депутатів [4, с.43]. Розподіл депутатських мандатів проводиться між партіями, які подолали виборчий бар'єр за методикою d'Hondta. Даний метод сприяє проходженню до парламенту великих політичних партій/виборчих блоків. Відповідно зменшується загальна кількість парламентських партій, що передбачає полегшення механізму формування парламентської більшості та сприяє загальній стабільності уряду.

Для позначення особливостей еволюції та консолідації політико-партійного простору ПР необхідно проаналізувати результати парламентських виборів (Див. Табл. 1). За підсумками демократичних виборів у ПР сформовані урядові кабінети на відповідній політико-ідеологічній основі.

Таблиця 2 Конфігурація ідеологічної компоненти урядів Польської Республіки (1991-2014 рр.)

Висновки

Таким чином, еволюція партійної системи Польщі являє собою складний системно-процедурний процес, який у підсумку завершився плюралізацією та консолідацією по- літико-партійного простору країни. На початку 1990-их рр. для Польщі була характерна атомі- зована багатопартійність. На середину 1990-их рр. у Польщі складається багатопартійна система поміркованого плюралізму, яка в загальному стабілізує політичну систему. На сучасному етапі загальну конфігурацію партійної системи Польщі визначають дві політичні сили - «Право і справедливість» та «Громадянська платформа», які почергово впливають на формування уряду

Список літератури

1. Брониславский Е. Польский диалог. События в Польше глазами польских, советских, американских, английских, западногерманских и французских журналистов [Текст] / Ежи Брониславский, Георгий Вачнадже. - Тбилиси: Ганатлеба, 1990. - 640 с.

2. Веденеева В. Алгоритмы надежды и самообман [Текст] / Валентина Веденеева // Политические исследования. - 1991. - № 5. - С. 107-120.

3. Зеленько Г. «Навздогінна модернізація»: досвід Польщі та України [Текст] / Галина Зеленько. - К.: Критика, 2003. - 215 с.

4. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство [Текст] / [Пьотр Байор, Світлана Горобчишина, Михайло Товт]; За ред. Юлії Тищенко. - К.: Агентство «Україна», 2010. - 148 с.

5. Mgalsk M. Polsk system partyjny [Text] / Marek Mgalsk, Waldemar Wojtask, Marek Mazur. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2006. - 272 s.

6. Ustawa z dnia 27 czerwca 1997 r. О partiach politycznych [Electronic resource]. - Regime to access: http:// www.sejm.gov.pl/prawo/partiepol/kon12.htm.

7. Ustawa z dnia 28 lipca 1990 r. О partiach politycznych [Electronic resource]. - Regime to access: http:// static1.money.pl/d/akty_prawne/pdf/DU/1990/54/DU19900540312.pdf.

8. Ustawa z dnia 28 maja 1993 r. Ordynacja wyborcza do Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej [Electronic resource]. - Regime to access: http://libr.sejm.gov.pl/tek01/txt/aktpl/e1993.html.

9. Wybory i referenda - Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej [Electronic resource] // Panstwowa Komisja Wyborcza. - Regime to access: http://pkw.gov.pl/wyniki-wyborow-i-referendow/wybory-i-referenda. html.

REFERENCES

1. Bronislavskij E. Pol'skij dialog. Sobytija v Pol'she glazami pol'skih, sovetskih, amerikanskih, anglijskih, za- padnogermanskih i francuzskih zhurnalistov (Polish Dialogue. Events in Poland as Witnessed by Polish, Soviet, American, English, West German and French Journalists). Tbilisi, 1990, 640 p.

2. Vedeneeva V. Algoritmy nadezhdy i samoobman (Algorithms of Hope and Self-Deception). Politicheskie issle- dovanija, 1991, no. 5, pp. 107-120.

3. Zelen'koH. «Navzdohinna modernizatsiya»: dosvid Pol'shchi ta Ukrayiny («Pursuing Modernisation»: Polish and Ukrainian experience). Kyiv, 2003, 215 p.

4. Modeli politychnoyi komunikatsiyi: politychni partiyi ta hromadyans'ke suspil'stvo (Political communication Models: political parties and civil society). Kyiv, 2010, 148 p.

5. Mgalsk M. Polsk system partyjny (Party System in Poland). Warszawa, 2006, 272 p.

6. Ustawa z dnia 27 czerwca 1997 r. О partiach politycznych (The Law on Political Parties 1997). Regime to access: http://www.sejm.gov.pl/prawo/partiepol/kon12.htm.

7. Ustawa z dnia 28 lipca 1990 r. О partiach politycznych (The Law on Political Parties, July 28 1990). Regime to access: http://static1.money.pl/d/akty_prawne/pdf/DU/1990/54/DU19900540312.pdf.

8. Ustawa z dnia 28 maja 1993 r. Ordynacja wyborcza do Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej (The Law on the Elections to the Polish Seym, May 28 1993). Regime to access: http://libr.sejm.gov.pl/tek01/txt/aktpl/e1993.html.

9. Wybory i referenda - Wybory do Sejmu i Senatu Rzeczypospolitej Polskiej (Elections and Referendum - Elections to the Seym and the Senate of Poland). Regime to access: http://pkw.gov.pl/wyniki-wyborow-i-referen- dow/wybory-i-referenda.html

Размещено на Allbest.ru