Індекс демократичних виборів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДЕКС ДЕМОКРАТИЧНИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

Микола Бучин

На основі розробленої комплексної моделі демократичних виборів досліджено її особливості в Україні. Використовуючи власну методику, автор обчислює Індекс демократичних виборів під час виборчих кампаній в Україні. Індекс є відносною величиною, що показує відповідність реального стану конкретних українських виборчих перегонів ідеальній моделі демократичних виборів.

Ключові слова: демократія, вибори, виборче законодавство, виборча практика, демократичні принципи виборів, індикатори демократичних виборів, Індекс демократичних виборів.

Mykola Buchyn

AN INDEX OF DEMOCRATIC ELECTIONS IN UKRAINE

In the article the author on the basis of the designed comprehensive model of democratic elections researches its peculiarities in Ukraine. The model is based on democratic principles of elections. On the basis of their analysis the author distinguishes the indicators of democratic elections, in other words, the conditions of realization of elections, observance or nonobservance of which will testify to the level of democratic character of electoral process. Each indicator is divided into constituents. They can be considered in two planes: in the sphere of legislation (de jure constituents) and in the sphere of electoral practice (de facto constituents). It gives an opportunity to fully describe the institute of democratic elections and define its Index.

Key words: democracy, elections, electoral legislation, electoral practice, democratic principles of elections, indicators of democratic elections, Index of democratic elections.

У сучасних умовах мрія побудувати такий державний лад, у якому всі громадяни були б рівними, вільними, добровільно та спільно здійснювали управління практично є втілена в демократичному політичному режимі. Сучасну демократію важко уявити без наявності періодичних виборів, які є основним механізмом формування владних структур. Водночас виборча практика України показує наявність значних порушень під час проведення виборів. В цьому контексті актуальною стає необхідність розроблення методики обчислення рівня демократичності виборчих процедур (варто зауважити, що у вітчизняній політичній науці таких методик немає). Це дасть змогу визначити рівень демократичності кожних виборчих перегонів в Україні та їх співвідношення із демократичним ідеалом, з'ясувати тенденції розвитку виборчого законодавства і виборчої практики в нашій державі. Своєю чергою, це допоможе вдосконалювати українське виборче законодавство, сприятиме проведенню виборчих кампаній на демократичнішому рівні.

Мета публікації - на основі власної методики обчислити рівень демократичності виборів в Україні.

На вивчення проблем демократичності виборів звертали увагу такі українські та зарубіжні науковці, як: А. Романюк, Ю. Ключковський, Р. Даль, С. Князєв та ін. Однак проблема розроблення методики обчислення рівня демократичності виборів залишається невирішеною.

Відомий американський науковець Р. Даль слушно зазначає: «Сьогодні ідея демократії отримала всезагальне визнання. Більшість режимів претендує на право називатись словом “демократія”. Ті ж, кому це не до снаги, наполягають на тому, що їхні особливі різновиди недемократичного правління є необхідним щаблем на шляху до повної «демократії». В наші дні навіть диктатори, схоже, вірять в те, що необхідна складова їхньої легітимності - та чи інша словесна данина демократії» [1, С. 9].

Вибори і демократія тісно пов'язані категорії політичної науки. Відомий український дослідник А. Романюк влучно характеризує їхній взаємозв'язок та взаємовплив: «Вибори і демократія є свого роду сіамськими близнюками, їх неможливо розділити, або абстрагуватися при розгляді одного явища від іншого. Ми в рівній мірі можемо говорити про те, що вибори є умовою становлення демократії, її ключовим індикатором і в певній мірі її результатом... Тобто, лише за демократії вибори стають виборами» [17, С. 3].

Вибори будуть демократичними лише за умови їх проведення на основі демократичних принципів. Проте стає зрозуміло, що демократичні принципи виборів є загальними і розкриваються через певні складові. Тому виникає потреба у виробленні на основі кожного з принципів його структурних складових, які дають змогу визначати рівень демократичності будь-якого виборчого процесу. Такі структурні елементи назвемо індикаторами демократичних виборів, оскільки вони даватимуть можливість ідентифікувати вибори як демократичні чи, навпаки, недемократичні.

Але хоч індикатори демократичних виборів деталізують демократичні принципи, однак вони все ж є доволі загальними. Водночас визначення рівня демократичності виборів вимагає їх конкретизації. Тому ми вважаємо за доцільне розбити кожен з індикаторів демократичних виборів на структурні компоненти, кожен з яких буде наділений певним числовим значенням (воно залежатиме як від стану, так і від рівня дотримання конкретного компонента). Відповідно, сума числових значень усіх компонентів дасть нам змогу визначати відсоток демократичності конкретних виборчих перегонів порівняно з ідеальною моделлю демократичних виборів.

У контексті вищезазначеного найпроблемнішим моментом стає саме обґрунтованість наділення конкретних індикаторів демократичних виборів та їх структурних компонентів певними числовими значеннями, адже від цього залежатиме як дієвість методики, так і достовірність визначення рівня демократичності виборів.

Також варто зазначити, що досконале виборче законодавство ще не є гарантією демократичності виборчої практики. Тому вбачаємо доцільність, розглядаючи складові індикаторів демократичних виборів, поділяти їх на дві групи: складові де-юре (показують рівень демократичності виборчого законодавства) та складові де-факто (є свідченням рівня демократичності виборчої практики). Але слід зробити одне суттєве зауваження - фактичні складові індикаторів демократичних виборів не є простим практичним втіленням правових. Це пояснюється тим, що, з одного боку, не всі складові де-юре мають практичне втілення (наприклад, відсутність/наявність імперативного вотуму чи порогу явки в законодавстві автоматично означатиме його відповідне застосування/незастосування і не становитиме окремого аналогу складових індикаторів демократичних виборів де-факто). З іншого боку, виборча практика дає змогу виділити окремі елементи складових індикаторів демократичних виборів де-факто, які не матимуть правових аналогів або ж дещо модифікуватимуть останні.

Крім того, вищезгадані складові індикаторів демократичних виборів також слід розділити на позитивні та негативні. Перша група матиме складові, наявність яких сприятиме рівню демократичності виборчого процесу (наприклад, наявність у виборців однакової кількості голосів). До другої групи, навпаки, належатимуть складові, відсутність яких означатиме демократичність виборів (наприклад, наявність імперативного вотуму зменшуватиме рівень демократичності виборчих перегонів, і, навпаки, його відсутність сприятиме демократизації виборів).

На нашу думку, для визначення рівня демократичності виборів необхідно ввести в науковий обіг таку політологічну категорію, як «Індекс демократичних виборів». Такий показник повинен бути відносним: показувати, наскільки рівень демократичності конкретної виборчої кампанії відповідає ідеальній моделі демократичних виборів.

Запропонована методика обчислення Індексу демократичних виборів має певні особливості, які вимагають детальнішого пояснення:

1. Різні демократичні принципи виборів мають різну «вагу» (по-різному впливають на рівень демократичності виборчого процесу). Відповідно до цього різним принципам слід надавати різне числове значення (кількість балів). На нашу думку, найважливішими для забезпечення демократичних виборів є принципи рівних, вільних та загальних виборів, адже без їх дотримання важко взагалі говорити про демократичність виборів як таких. Тому їм ми надамо числове значення по 200 балів кожному. Дещо менш важливими і тому «оціненими» по 150 балів є принципи таємного голосування, загального пасивного виборчого права та рівності суб'єктів виборчого процесу. Принципу свободи агітації слід, на нашу думку, присвоїти 100 балів, а принципам гласних виборів, адміністрування виборів спеціальними органами та відповідальності за порушення виборчого законодавства - по 90 балів. Нарешті, найменш важливим з погляду забезпечення рівня демократичності є принцип прямих виборів, якому слід, на наше переконання, присвоїти 50 балів.

2. Пропонована методика обчислення рівня демократичності виборів є розроблена лише для держав з «перехідним» політичним режимом і не може ефективно застосовуватись для вимірювання виборів у країнах із стабільною демократією. Це можна пояснити специфічністю політичного ладу країн, що трансформуються, оскільки політичний режим таких держав (як, зрештою, й інститут виборів) вимагають додаткових механізмів забезпечення його демократичності порівняно з країнами із західною моделлю демократії. На підтвердження сказаної тези можна навести такі приклади: інститут міжнародних спостерігачів та адміністрування виборів виборчими комісіями не є обов'язковими елементами виборів у стабільній демократичній політичній системі. В останніх контроль під час виборів забезпечується внутрішніми механізмами та спостереженням; вибори можуть адмініструватися органами влади без ущербу для демократії завдяки високому рівню політичної культури та традицій. Водночас у «перехідних суспільствах» вищезгадані механізми є атрибутивними складовими інституту демократичних виборів. В іншому разі завжди існуватиме загроза втручання влади у хід виборчих перегонів, її спроби адмініструвати вибори так, щоб надавати певним суб'єктам виборчого процесу преференції.

3. Індекс демократичних виборів, враховуючи його відносність, може набувати числового значення від 0 (вибори є повністю недемократичними) до 1 (вибори є повністю демократичними).

4. Для того, щоб зробити результат обчислення рівня демократичності виборів більш комплексним та вірогідним, ми вважаємо за потрібне розглянути індикатори демократичних виборів у двох площинах: де-юре (рівень демократичності закладених у виборчому законодавстві правових положень) та де-факто (рівень дотримання демократичних принципів виборів у виборчій практиці).

5. Деякі індикатори демократичних виборів залежать від типу виборчих систем чи типу виборів за об'єктом обрання. Наприклад, для забезпечення рівної «ваги» голосу кожного виборця необхідно формувати виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців. Проте цей нюанс важливий лише для мажоритарної та змішаної виборчої системи на виборах до парламенту чи під час обрання депутатів місцевих рад. Водночас за пропорційної виборчої системи, а також під час обрання президента чи голів місцевих рад цей нюанс не є принциповим. Тому відсутність правових норм та практичних дій, що передбачають формування рівних за чисельністю виборчих округів в одних випадках означатиме присвоєння цьому індикатору 0 балів, а в інших - максимальної кількості балів.

6. Порушення індикаторів на практиці може мати різні особливості, які, на нашу думку, слід поділити на чотири групи. Так, порушення можуть: набувати системного, масштабного та цілеспрямованого характеру (в такому разі цьому індикатору присвоюватиметься 0 балів); бути частими, однак не бути цілеспрямованим та системним (у такому разі цьому індикатору присвоюватиметься від 1/4 до 1/2 від максимальної кількості балів залежно від масштабності правопорушень); носити поодинокий та випадковий характер (в такому разі цьому індикатору присвоюватиметься від 2/3 до 3/4 від максимальної кількості балів залежно від масштабності правопорушень); бути відсутніми (в такому разі цьому індикатору присвоюватимуть максимальну кількість балів).

7. На нашу думку, є ще певні індикатори демократичних виборів, які не можна віднести до жодного з проаналізованих демократичних принципів виборів, але які, однак, впливають на рівень демократичності виборів та не можуть бути невраховані під час обчислення Індексу демократичних виборів.

Із вищесказаного загальна ситуація із розподілом балів та методикою обчислення Індексу демократичних виборів виглядатиме так.

Таблиця 1