Закарпаття: від "землі без імені" до власної державності - Карпатської України
Характеристика державотворчих процесів, що відбувалися на території Закарпаття. Посилення асиміляторської політики угорського уряду. Особливості політичного та національно-культурного розвитку у ХХ ст., проголошення автономії Карпатської України у 1938 р.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 48,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Августин Волошин був також ініціатором і керівником цілого ряду культурно-просвітніх, наукових і господарських установ в Закарпатті. Ще у 1902 р. він заснував в Ужгороді акціонерне товариство “Уніо”, при якому працювали друкарня та книгарня, і почав видавати газету “Наука” (1903-1914), щорічник “Місяцеслов” (1901-1921) та іншу релігійну літературу народною мовою. У 1920 р. він був одним із головних засновників і керівників товариства “Просвіта”, якому в міжвоєнні роки належала особлива роль в розвитку культури Закарпаття, в утвердженні української національної ідеї, поширенні писемності і знань, вихованні національної свідомості і національної гідності закарпатських українців. У 1924 р. Волошин заснував і очолив Педагогічне товариство Підкарпатської Русі, в 1929 р. - був організатором “Учительської Громади”, а також перших в Закарпатті Підкарпатського банку та Кооперативного Союзу, редагував й видавав газети “Свобода”, “Нова Свобода”, місячник “Благовісник”, сприявши становленню закарпатської журналістики.
У процесі становлення Волошина як педагога й культурно-громадського діяча, а згодом і як політика, суттєву роль відіграли плодотворні творчі зв'язки з представниками національно свідомої української інтелігенції Галичини, де закарпатському діячеві довелося побувати кілька разів. Поїздки Волошина в Галичину, зокрема, спричинили справжній переворот в його свідомості, у з' ясуванні ним багатьох питань національної історії України, розвитку визвольних змагань українського народу.
Активною політичною діяльністю А. Волошин почав займатися після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорщини, коли постало питання про державну належність Закарпаття. В листопаді 1918 р. він став одним із керівників створеної в Ужгороді т. з. “Ради угорських рутенів”, що виступала за збереження Закарпаття в складі Угорщини з наданням йому автономних прав. Однак під впливом стрімкого розвитку внутрішньополітичних і міжнародних подій він переорієнтовується на новоутворену Чехословацьку республіку і стає одним із керівників Центральної Руської Народної Ради, яка в травні 1919 р. приймає рішення про приєднання Закарпаття до Чехо-Словаччини. У 1919-1920 рр. Волошин стає одним із членів Директоріума - створеного Радою міністрів ЧСР тимчасового автономного органу державного управління на Закарпатті.
Поступово А. Волошин стає одним із авторитетніших громадсько-політичних діячів краю міжвоєнного періоду, загальновизнаним лідером українського національно-культурного напряму в Закарпатті, який завдяки його наполегливій повсягденній народовецькій праці з кожним роком зміцнював свої позиції в краї. У 1923 р. він заснував і до початку 1939 р. очолював Народно-Християнську партію, від якої у 1925-1929 рр. був депутатом парламенту Чехословацької республіки, де відстоював інтереси свого народу і краю. Однак на вершину державно-політичного життя Закарпаття Волошин вийшов у 1938-1939 рр., коли вирішувалася доля його рідного краю. 11 жовтня 1938 р. він стає членом першого автономного уряду Закарпаття - Кабінету міністрів Підкарпатської Русі на чолі з А. Бродієм, а 26 жовтня, після відставки і арешту останнього, його призначають прем'єр-міністром другого автономного уряду Підкарпатської Русі - Карпатської України.
Слід зазначити, що саме довголітня плідна праця А. Волошина для і серед рідного народу, його переконання, що закарпатці заслуговують на краще майбутнє і готовність заради цього на нові пожертви, а також високий авторитет й народна підтримка Волошина, як і його в цілому лояльне ставлення до Чехословацької республіки, підтримка її конституційних основ і демократичних інститутів та прагнення “забезпечити самостійність Карпато-Української держави в рамках федерації” зумовили вибір його кандидатури на пост прем'єра. З приводу цього призначення, наприклад, чеська преса писала: “Людина на свойому місці. Мало маємо людей такої ваги, як о. д-р Волошин. Українській нарід Підкарпаття виявив для нього таку любов і таке признання, що назвав його “батьком народу”. Цієї назви не устійнив ніякий закон - вона створена народом... Назначуючи його прем'єром - влада зробила найщасливіший крок”. Гаряче підтримав призначення А. Волошина “провідником народу Закарпаття” глава греко-католицької церкви в Західній Україні, Галицький Митрополіт й Архиепископ Львівський Андрій Шептицький, українська діаспора в усьому світі.
Під керівництвом уряду А. Волошина в Закарпатті розпочалося будівництво української державності, однак через цілий ряд суб'єктивних причин і об'єктивних обставин йому так і не судилося здійснити намічені плани. Після свого тріумфу як політика, що припадає на 15 березня 1939 р., коли вперше обраний закарпатцями Сойм Карпатської України одноголосно обирає Августина Волошина президентом самостійної держави, він вже увечері того ж історичного й водночас трагічного дня разом з членами Сойму і нового уряду змушений був емігрувати, бо Угорщина за згодою Гітлера почала окупацію всього Закарпаття. “Німці ганебно нас обманули!”, - так відверто реагував екс-президент Карпатської України на ці події, визнаючи цим практично і своє фіаско як політика.
Після окупації краю угорськими військами А. Волошин разом із окремими членами свого уряду змушений був залишити м. Хуст і 16 березня 1939 р. перейшов кордон Румунії. Відвідавши Югославію, Австрію, Німеччину, у травні 1939 р. він поселився в Празі, де повністю присвятив себе педагогічній та науковій діяльності: до закінчення Другої світової війни він викладав в Українському вільному університеті, де пройшов шлях від професора педагогіки до декана філософського факультету (1939-1940) і ректора цього першого українського вищого учбового закладу за кордоном. 21 травня 1945 р. радянським НКВС його було заарештовано в Празі й вивезено до Москви. Після жорстоких допитів у Лефортівський в'язниці стан здоров'я Августина Волошина різко погіршився і 19 липня (за деякими даними - 11 липня) 1945 р. 71-річний екс-президент Карпатської України помер.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структуризація українського політичного руху. Утворення Української національно-демократичної партії (УНДП) та основні етапи її розвитку. Особливості програмних засад партії. Кристалізація ідеї політичної самостійності України в програмових документах.
реферат [21,5 K], добавлен 30.04.2013Сутність, структура та функції політичного рішення. "Акт проголошення незалежності України" як приклад офіційного політичного рішення. Мотивація та типи політичної поведінки особистості. Аналіз глобальних проблем сучасності, роль політики у їх вирішенні.
контрольная работа [51,6 K], добавлен 07.10.2010Типологія політичного лідерства. Осмислення суті політичної еліти в теоріях філософів та істориків. Періоди формування і діяльності власної еліти в українському суспільстві. Типи політичних лідерів сучасної України, розташування сил і перспективи партій.
реферат [24,1 K], добавлен 10.03.2010Етапи становлення та розвитку політичної системи українського суспільства. Юридичне закріплення державності України, формування органів влади. Зародження і розвиток конституційного процесу. Необхідність здійснення кардинальної політичної реформи.
презентация [1,5 M], добавлен 08.11.2015Взаємодія політики й моралі на етапах розвитку суспільства. Чи може бути політика моральною або аморальною залежно від обставин. Утилітаристська концепція моралі у політичному житті України. Моральне виховання як складова морально-політичного чинника.
эссе [14,4 K], добавлен 27.11.2012Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України. Регіональна соціально-економічна дезінтеграція України та її характер. Економічний регіональний розвиток України. Інвестиційний клімат і привабливість регіонів. Транскордонне співробітництво.
творческая работа [27,2 K], добавлен 17.10.2007Вплив регіонів на перебіг соціально-економічних та політичних процесів в українській державі. Висловлення ідеї федералізму М. Костомаровим. Механізм поступового делегування регіонам владних повноважень з одночасним забезпеченням джерел їх фінансування.
реферат [15,7 K], добавлен 19.11.2009Політичний центризм як категорія політичної науки. Критерії розмежування ліво- та правоцентризму. Центристські партії у політичній системі сучасної України. Центристські партії в партійно-політичному спектрі сучасної України, тенденції розвитку.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 17.10.2007- Пріоритети партнерства зі Сполученими Штатами Америки в контексті посилення обороноздатності України
Розгляд сучасних пріоритетів стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами Америки у сфері безпеки і оборони в контексті гібридної війни. Аналіз положень безпекової політики США, викладених в оновлених редакціях стратегічних документів.
статья [24,8 K], добавлен 11.09.2017 Сутність і різновиди партійних систем. Поняття "політичного маркетингу", його предмет, функції та види. "Політичний ринок" і "політичний товар". Особливості політичного ринку в сучасній Україні. Імідж політичного лідера. Політична символіка, як бренд.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 07.03.2010Тенденції розвитку двостороннього стратегічного українсько-американського партнерства в контексті долучення України до інтеграційних процесів з Євросоюзом. Міжурядове співробітництво в дипломатичній, економічній та військовій підтримці України США.
статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017Європейська інтеграція як вектор розвитку зовнішньої політики України. Політико-географічна ситуація на південно-західному кордоні. Територіальні суперечності та врегулювання питання оформлення північно-східного кордону, суть кримської проблеми.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 12.03.2010Сутність, функції та різновиди, закономірності та особливості політичних систем зарубіжних країн та України. Партійно-політичний спектр сучасної України, етапи розвитку української багатопартійності. Порівняльний аналіз партійних систем різного типу.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 17.01.2010Політичне лідерство як процес постійного приорітетного, легітимного впливу на об’єкт політики. Його сутність, особливості і типологія. Теоретичні основи політичного іміджу: ключові засоби його формування, стосунки з публікою. Презентаційна політика.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 26.12.2013Дослідження процесу вивчення політичного лідерства як найважливішого і найскладнішого феноменів. Традиційний, харизматичний, бюрократичний, неформальний лідери. Проблема авторитету політика, методологія підходів до психологічних, соціальних процесів.
реферат [18,9 K], добавлен 10.03.2010Ієрархія національних інтересів України та їх формування. Практична реалізація концепції національних інтересів в Україні. Приєднання України до світового процесу економічного розвитку. Захист національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.
реферат [23,7 K], добавлен 31.01.2010Зміст і сутність політики та політичного життя в суспільстві. Політологія як наука, її категорії, закономірності та методи. Функції політології як науки. Політика як мистецтво. Закони розвитку політичного життя, політичних систем, політичних відносин.
реферат [58,1 K], добавлен 07.11.2008Конституція про Президента України і виконавчу владу. Розмежування компетенцій Президента України і Кабінету Міністрів України. Оптимізація взаємодії інститутів Президента України, Прем’єр-міністра України у рамках парламентсько-президентського правління.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 24.05.2007Суть національної ідеї, історія Державних організацій українського етносу. Головні політичні постулати козацької держави. Національна ідея проголошення самостійності України. Протистояння між парламентом і президентом, національний ідеал України.
реферат [57,5 K], добавлен 20.09.2010Оцінка суспільно-політичного та соціально-економічного становища України за останні шість років. Характеристика Євромайдану, який перейшов у Революцію гідності, а також окупації й анексії Росією Кримського півострова, російській агресії на сході країни.
статья [56,3 K], добавлен 18.08.2017
