Політична культура суспільства як чинник президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013 роки) та Казахстані (1995-2013 роки)
Особливості політичної культури білоруського та казахського суспільств у контексті президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі та Казахстані. Аналіз сукупності зразків поведінки, які стосуються взаємовідносин влади і громадян.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2019 |
| Размер файла | 38,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 321.01:342.51:316.74
Львівський національний університет ім. І. Франка
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА СУСПІЛЬСТВА ЯК ЧИННИК ПРЕЗИДЕНЦІАЛІЗАЦІЇ НАПІВПРЕЗИДЕНТСЬКИХ СИСТЕМ ПРАВЛІННЯ У БІЛОРУСІ (1996-2013) ТА КАЗАХСТАНІ (1995-2013)
І.Ю. Осадчук
Політична культура суспільства впливає на розвиток всієї політичної системи в країні, на партійну структуризацію та зрілість політичних сил, їх спроможність реально впливати на суспільні процеси. Політична культура є мірилом політичної зрілості всього суспільства. Політично зріле суспільство може контролювати державу як інститут, спрямовувати її розвиток [10]. Індексний аналіз [4] конституційних повноважень [11; 12] президента і парламенту, а також політична практика свідчать про те, що напівпрезидентські системи правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані (1995-2013) є президенціалізованими. Опираючись на праці О. Зазнаєва [4; 5; 6; 20] (використовує поняття «президенціалізація» стосовно напівпрезидентських та парламентських систем), Дж. Кейсона та Т. Дж. Пауера [18] (аналізують президенціалізацію в контексті президентських систем) президенціалізацію (англ. presidentialization) визначаємо як процес, при якому системи правління1 (президентські, парламентські та напівпрезидентські2) стають більш президентськими / суперпрезидентськими на практиці, але при цьому, не змінюється їх формальна структура (формально залишаються президентськими, парламентськими, напівпрезидентськими). Президенціалізація напівпрезидентської системи правління - процес, що передбачає збільшення обсягу контрольованих президентом як «реальним» главою виконавчої влади ресурсів, підвищення ступеня його автономії, посилення інституційної спроможності президента долати опір інших політичних акторів, закритість правлячої еліти та зменшення ролі партій у політичному процесі, зокрема при фактичному формуванні уряду.
Спираючись на праці С. Парєчіної [13] та О. Зазнаєва [3], ми розрізняємо поняття «форма правління» та «система правління». Форма правління - спосіб організації вищої державної влади (яка буває виборною - республіка або спадковою - монархія) в тій чи іншій політичній системі. Поняття «система правління» характеризує не тільки формально-юридичну, а й фактичну сторону держави, яка існує у вигляді складної системи взаємовідносин між законодавчою і виконавчою владою. Виокремлюємо президентську, парламентську та напівпрезидентську системи правління.
1. Зазначимо, що, на думку Р. Елгі, напівпрезидентську систему правління потрібно визначити як ситуацію, коли всенародно обирають на фіксований термін президента, який «співіснує» з прем'єр-міністром і кабінетом, що відповідальні перед парламентом [19]. Це визначення не вимагає обговорення думки про те, наскільки могутнім повинен бути президент: повноваження президентів змінюються. Ми підтримуємо ідею, згідно з якою напівпрезидентська система правління - система, в якій існує посада всенародно/безпосередньо обраного на фіксований термін президента, а також прем'єр- міністра та урядового кабінету, які в будь-якому випадку колективно відповідальні перед парламентом (тільки перед парламентом чи перед президентом і парламентом).
Важливим, на нашу думку, є аналіз особливостей політичної культури в контексті президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані(1995-2013).
Об'єкт дослідження - політична культура білоруського та казахського суспільств. Предмет - політична культура як чинник президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані (1995-2013). Метою дослідження є визначення особливостей політичної культури в контексті президенціалізації напівпрезидентських систем правління зазначених країн. Теоретико- методологічну основу дослідження становлять праці Г. Алмонда і С. Верби [1], Р. Елгі [19], О. Зазнаєва [4; 5; 6], Дж. Кейсона та Т. Дж. Пауера [18].
У дослідженні ми опиратимемось на визначення політичної культури, запропоноване Є. Вятром. Політична культура суспільства - це сукупність позицій, цінностей і зразків поведінки, які стосуються взаємовідносин влади і громадян [2, с. 259].
Політичну культуру в контексті президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані (1995-2013) ми аналізуватимемо за такими параметрами:
• готовність брати участь у суспільно- політичних діях;
• проблеми та цінності, які впливають на прийняття політичних рішень;
• рівень довіри до президента/влади.
У свою чергу, конкретний тип політичної культури ми визначатимемо за типологією Г. Алмонда і С. Верби. У своїй праці «Громадянська культура. Політичні установки і демократії п'яти націй» дослідники на основі аналізу політичних систем США, Великобританії, Італії, ФРН і Мексики виокремили три типи політичної культури:
1) паройкіальний (від грецьк. «пара» - навколо і «ойкос» - дім, господарство) тип політичної культури (іноді його називають «патріархальним») характеризується відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи. Основними рисами цієї культури є майже повна відсутність у громадян знань, емоцій і суджень щодо держави, відсутність прагнень, аполітичність поряд із замкнутістю на місцевій чи етнічній солідарності. Паройкіальна культура може відразу стати панівною в молодих країнах, але зберігається навіть у великих індустріальних державах, коли кругозір більшості громадян обмежується прихильністю до свого роду, містечка, регіону;
2) підданський тип політичної культури вирізняється сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у її функціонуванні.
Цей тип сформувався за умов феодальної системи з її виразною ієрархічністю політичних відносин. Елементи підданської культури трапляються і в сучасних суспільствах, зокрема у формі поклоніння верховним політичним лідерам;
3) активістський тип політичної культури (або «культура участі») вирізняється активною зацікавленістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, а й у тому, щоб відігравати у ній активну роль [1].
Таблиця 1
|
Варіант відповіді |
09'05 |
04'06 |
05'07 |
06'08 |
10'10 |
|
|
Так, готові |
17,2 |
18,5 |
16,5 |
18,6 |
14,9 |
|
|
Ні, не готові |
70,4 |
73,3 |
72,5 |
68,0 |
72,4 |
|
|
Важко відповісти / не визначились |
12,4 |
8,2 |
11,0 |
13,4 |
12,7 |
Таблиця 2. Готовність населення брати участь у суспільно-політичних діях (1996р.)3
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Підписання заяви, звернення |
52 |
|
|
Участь у дозволеному мітингу |
52 |
|
|
Надання підтримки кандидату |
49 |
|
|
Приєднання до страйку |
47 |
|
|
Приєднання до бойкоту |
47 |
|
|
Участь у групі протесту |
40 |
|
|
Участь у роботі політичної організації |
37 |
|
|
Участь у недозволеному мітингу |
31 |
|
|
Оголошення голодування |
22 |
|
|
Захоплення будівлі заводу, установи |
22 |
Політична культура білоруського суспільства
Готовність брати участь у суспільно- політичних діях. Невисокий рівень довіри народу до влади, обумовлений зниженням рівня життя і формуванням негативного образу її представників призвів до зростання соціальної напруженості, а в результаті і до політичної кризи 1996 р. Про це говорять дані опитування (див. табл. 1).
Таблиця 3. Динаміка відповідей на питання: «Що Ви думаєте про готовність людей в Білорусі висловлювати свої політичні погляди?»5 (у %)
|
Варіант відповіді |
02'01 |
06'06 |
10'10 |
|||
|
Всі опитані |
Довіряють О.Лу- кашенку |
Не довіряють О. Лукашенку |
||||
|
Ніхто не боїться |
20,0 |
18,6 |
18,3 |
24,9 |
12,7 |
|
|
Тільки дехто боїться |
33,8 |
28,5 |
16,3 |
21,1 |
10,6 |
|
|
Багато бояться |
29,5 |
40,2 |
40,5 |
27,4 |
54,1 |
|
|
Всі бояться |
6,3 |
7,9 |
18,8 |
19,9 |
19,4 |
|
|
Важко відповісти |
10,4 |
4,8 |
6,1 |
7,0 |
2,9 |
Про готовність висловлювати свої політичні погляди станом на жовтень 2010 р. заявили тільки 14,9 % опитаних респондентів (див. табл.2).
Таблиця 2. Динаміка відповідей на питання: ««Що Ви думаєте про готовність людей в Білорусі висловлювати свої політичні погляди?» (у %)
Слід звернути увагу на те, що за президентства О. Лукашенка страх у суспільстві наростає (див. табл. 3). Якщо в рік других президентських виборів частка відповідей «всі бояться» становила 6,3 %, то до третіх президентських виборів вона збільшилася в 3 рази і склала 18,8 %. Страх у суспільстві влада поширює нерівномірно. У першу чергу його відчувають ті, хто не довіряє главі держави. Але навіть серед прихильників білоруського президента кожен п'ятий вважає, що «всі бояться» відкрито висловлювати свої політичні погляди.
Проблеми та цінності, які впливають на прийняття політичних рішень. Ієрархія проблем/цінностей, які були найбільш важливими при прийнятті рішення за кого голосувати на президентських виборах 2010 р., залишилася майже такою ж, як і напередодні виборів 2006 р., за винятком того, що помітно зросло значення якості життя і зменшилося значення демократії і незалежності (див. табл. 4).
Таблиця 4. Динаміка відповідей на запитання: «Які проблеми для Вас будуть найбільш важливими при прийнятті рішення, за кого
|
Варіант відповіді |
02'06 |
10'10 |
|
|
Загальна якість життя |
44,2 |
51,9 |
|
|
Ріст цін |
31,8 |
32,2 |
|
|
Покращення у сфері охорони здоров'я |
24,8 |
24,8 |
|
|
Робочі місця |
23,1 |
19,6 |
|
|
Виплата пенсій |
15,4 |
19,1 |
|
|
Демократія і незалежність Білорусі |
18,1 |
11,5 |
|
|
Відносини з Росією |
8,4 |
8,7 |
|
|
Освіта |
7,7 |
7,6 |
|
|
Відносини із Заходом |
5,3 |
7,2 |
|
|
Злочинність |
8,8 |
5,7 |
|
|
Корупція в суспільстві |
9,4 |
5,4 |
|
|
Свобода віросповідання |
1,5 |
2,2 |
У жовтні 2010 р. НІСЕПД було проведене національне опитування населення: методом «face-to-face interview» опитано відповідно 1505 осіб у віці 18 років і старші, гранична похибка репрезентативності не перевищує 3 % [8].
|
Варіант відповіді |
03'09 |
03'11 |
|||
|
Всі опитані |
Довіря ють О. Лукашенку |
Не довіряють О. Лукашенку |
|||
|
Немає нікого іншого, хто був би кращим |
44,2 |
40,4 |
37,8 |
40,0 |
|
|
Надією, що йому вдасться зробити в майбутньому життя кращим |
31,9 |
29,2 |
34,2 |
25,9 |
Джерело [8]: Информационно-аналитический
Напередодні президентських виборів 2010 р. білоруська опозиція пов'язувала можливість політичних змін у країні з наявністю «критичної маси» прихильників змін.
Рівень довіри до президента/влади. Як видно з табл. 6, з червня 2006 р. спостерігаємо зниження електорального рейтингу та рейтингу довіри до О. Лукашенка. При цьому станом на березень 2011 р. (у порівнянні з жовтнем 2001 р.) бачимо незначне зниження електорального рейтингу та водночас незначне зростання рейтингу довіри до президента.
Таблиця 5. Динаміка відповідей на питання: «Що для Вас сьогодні важливіше: збереження нинішнього стану в країні або його зміна?»7 (у %)
|
Варіант відповіді |
03'05 |
02'06 |
06'08 |
10'10 |
|
|
Важливе збереження нинішнього стану |
51,1 |
53,4 |
37,4 |
48,3 |
|
|
Важлива зміна нинішнього стану |
48,2 |
37,8 |
53,8 |
40,7 |
|
|
Важко відповісти/ не визначились |
0,7 |
8,8 |
8,8 |
11,0 |
Таблиця 6. Динаміка рейтингів О. Лукашенка8,%
|
Рейтинг |
10'01 |
04'02 |
04'06 |
06'06 |
12'10 |
03'11 |
|
|
Електоральний |
46,0 |
30,9 |
60,3 |
54,7 |
53,0 |
42,9 |
|
|
Довіра |
44,5 |
32,4 |
59,9 |
60,8 |
55,0 |
47,9 |
Табл. 5 дозволяє нам оцінити динаміку збільшення / зменшення цієї «критичної маси» з 2005 по 2010 рр. Найменший відсоток прихильників змін був зафіксований напередодні президентських виборів 2006 р., що цілком природно, тому що треті президентські вибори припали на пік російських дотацій, в силу чого О.Лукашенко не відчував проблем з отриманням лояльності електорату. Згодом у 2008 р. ситуація, у зв'язку із економічними проблемами на тлі світової кризи, змінилася.
Опитування в жовтні 2010 р. зафіксувало зниження частки білорусів (у порівнянні з червнем 2008 р.), які декларували свою прихильність змінам в країні та зростання частки тих, хто виступав за збереження статус- кво (див. табл. 5).
6 У жовтні 2010 р. НІСЕПД було проведене чергове національне опитування населення: методом «face-to- face interview» опитано відповідно 1505 чоловік у віці 18 років і старше, гранична похибка репрезентативності не перевищує 3 % [8].
7 У жовтні 2010 р. НІСЕПД було проведене чергове національне опитування населення: методом «face-to- face interview» опитано відповідно 1505 чоловік у віці 18 років і старше, гранична похибка репрезентативності не перевищує 3 % [8].
Білоруси (як в березні 2009 р., так і в березні 2011 р.) пояснювали високий рівень підтримки О. Лукашенка насамперед відсутністю альтернативи (див. табл. 7). З цим були згодні представники двох частин білоруського суспільства (як ті, хто довіряють, так і ті, хто не довіряють О.Лукашенку).
Таблиця 7. Динаміка відповідей на запитання: «Чим, на Ваш погляд, пояснюється досить висока підтримка О. Лукашенка в білоруському суспільстві (у %, можливо більше однієї відповіді)
|
Варіант відповіді |
03'09 |
03'11 |
|||
|
Всі опитані |
Довіря ють О. Лукашенку |
Не довіряють О. Лукашенку |
|||
|
Немає нікого іншого, хто був би кращим |
44,2 |
40,4 |
37,8 |
40,0 |
|
|
Його реальними досягненнями |
15,1 |
17,1 |
32,3 |
1,6 |
|
|
Його особистими і діловими якостями |
13,1 |
7,4 |
12,1 |
2,3 |
|
|
Важко відповісти |
11,4 |
16,9 |
4,7 |
30,8 |
Таблиця 8. Показники харизматичності лідерів (2001 р.)
|
Політики |
ПХЛ |
Ранг |
|
|
С.Гайдукевич |
0,016 |
3 |
|
|
В.Гончарик |
0,0098 |
4 |
|
|
О. Лукашенко |
0,868 |
1 |
|
|
3. Позняк |
0,106 |
2 |
Таблиця 9. Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Чи цікавитеся Ви політичним життям Казахстану?» (2010 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Слідкую за політичною ситуацією в країні |
81,5 |
|
|
Активно приймаю участь у суспільно- політичному житті |
3,6 |
|
|
Є членом партії |
7,1 |
|
|
Ходжу на вибори |
49,0 |
Таблиця 10. Розподіл відповідей респондентів на запитання: «Назвіть мотиви Вашої неучасті в партіях?» (2010 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Не хочу брати участь у формальних організаціях |
26,5 |
|
|
Не бачу партії, здатної відстоювати мої інтереси |
32,6 |
|
|
Боюся наслідків для себе та членів моєї сім'ї |
3,7 |
|
|
Мені це не потрібно / я не цікавлюся політикою |
36,3 |
|
|
Ніхто не пропонував / не знаю яким чином вступити до лав партії |
1,3 |
|
|
Немає часу |
2,1 |
|
|
Вік не той |
2,8 |
|
|
Інше |
3,3 |
|
|
Важко відповісти |
5,7 |
Білоруськими соціологами [14] були проведені опитування з метою визначення показника харизматичності лідера (ПХЛ)10 10 кандидатів у президенти 2001 р. політичний культура президенціалізація влада
Як видно з табл. 8, у 2001 р. показник харизматичності О. Лукашенка був у вісім разів вищий, ніж у 3. Позняка, який, до того ж, був відсутній як кандидат у виборчому бюлетені на президентських виборах.
Політична культура казахського суспільства Готовність брати участь у суспільно-політичних діях. Як видно з табл.9 (станом на 2010 р.) 81,5 % опитаних респондентів слідкували за політичною ситуацією в країні. При цьому активно брали
Вимірювання здійснювалося за формулою n '100 , де Phl - показник харизматичності лідера, n - число змінних, Pl - відсоткова вага кожної зі змінних, 100 - умовне число, що застосовується для переходу на індексний показник. Показник харизматичності лідера вимірюється від 0 (відсутність харизми) до 1 (максимальний рівень харизматичності).
Таблиця 11. Розподіл відповідей на запитання: «Чи можете Ви сказати про себе, що маєте тверді політичні переконання?» (2011 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Так, мої політичні переконання добре продумані, в тому числі на основі вивчення спеціальної літератури |
4,4 |
|
|
Так, я маю тверді політичні переконання, хоча я спеціально не вивчав наукову і політичну літературу |
26,2 |
|
|
Я байдужий до політики, мені достатньо власних проблем |
43,8 |
|
|
Не знаю, не задумувався про це |
25,5 |
|
|
Важко відповісти |
0,1 |
Змінні: «Він один з нас - проста людина»; «Він розуміє турботи людей»; «Він той, що треба»; «Він народжений бути лідером нації»; «Мене влаштовує його програма»; «Він вміє мислити на перспективу»; «Йому притаманні професіоналізм і компетентність», «У нього надійна команда»; «Він краще за інших знає, що потрібно робити»; «Він - людина справи»; «Він здатний переконливо говорити»; «Його відрізняють доброта і людські якості»; «Він новий, не такий як всі інші»; «У нього приваблива зовнішність»; «Він - менше зло» [14].
Можемо виділити дві категорії мотивів неучасті у партіях: 36,3 % опитаних респондентів взагалі не цікавилися політикою і 32,6 % вважали, що вони не бачать партії, здатної відстоювати їх інтереси (див. табл. 10). Крім того, 26,5 % не хотіли брати участь у формальних організаціях.
Таблиця 12. Розподіл відповідей на запитання: «Які причини можуть стати підставою для акцій протесту в Казахстані?» (2010 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Зростання цін, безробіття, інфляція/ зубожіння населення |
58,1 |
|
|
Порушення прав людини, корупція і зловживання влади |
24,4 |
|
|
Підвищення тарифів |
21,2 |
|
|
Розвал економіки, криза |
18,7 |
|
|
Міжнаціональні проблеми |
9,9 |
|
|
Релігійні конфлікти |
7,7 |
|
|
Політичні конфлікти |
7,6 |
|
|
Невирішені проблеми пайовиків та іпотечників |
6,7 |
|
|
Тиск банків на неплатоспроможних позичальників |
5,3 |
|
|
Екологічні проблеми |
5,2 |
|
|
Дії опозиції |
4,9 |
|
|
Проблеми сільських переселенців і мігрантів |
3,2 |
Як показують результати опитування, процес структурування політичних інтересів в казахському суспільстві станом на 2011 р. перебував на низькому рівні (див. табл. 11). Про наявність політичних переконань говорили 43,8 % опитаних населення в даному питанні зайняли нейтральну позицію, позначивши пріоритет у вирішенні власних проблем. Кожен четвертий з респондентів навіть не замислювався про власні політичні погляди.
Таблиця 13. Розподіл відповідей на запитання: «Які фактори можуть спонукати Вас особисто взяти участь в акціях протесту у разі їх виникнення?» (2010 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Я не буду брати участі в акціях протесту за жодних обставин |
30,0 |
|
|
Безробіття/злидні |
24,0 |
|
|
Низький рівень зарплати, пенсій, соціальної допомоги, стипендій |
21,9 |
|
|
Я не буду брати участі в акціях протесту, побоююся проблем із законом |
19,0 |
|
|
Порушення громадянських прав і свобод людини |
14,7 |
|
|
Корупція, зловживання в органах влади |
10,2 |
В основі можливих причин акцій протесту станом на червень 2010 р. переважали, в основному, економічні: зростання цін, безробіття, інфляція, що призвели до зубожіння населення (див. табл. 12). Крім того, проблема порушення прав людини, корупція і зловживання владою стали одними із основних факторів зростання протестного потенціалу в країні.
Дані табл. 13 підтверджують низький рівень протестного потенціалу населення. Так, третина опитаних (30%) за жодних обставин заявили, що б не взяли участі в акціях протесту. Ще 19 % респондентів зазначили, що причиною відмови від участі в акціях протесту були побоювання можливих проблем із законом. А % учасників опитування вважали методи соціального протесту неефективними. При цьому 24,0 % опитаних були готові виступити з протестом у разі значного погіршення якості життя (безробіття/злидні).
Таблиця 14. Розподіл відповідей на запитання: «Чи згодні Ви на встановлення “залізного порядку” в Казахстані?» (2011 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Погоджуюсь тільки у випадку, якщо країні буде загрожувати кровопролиття |
33,8 |
|
|
Погоджуюсь в інтересах державотворчої нації |
6,5 |
|
|
Погоджуюсь для повернення до попередніх порядків |
4,4 |
|
|
Погоджуюсь для зміцнення і захисту приватної власності |
6,1 |
|
|
Погоджуюсь на період кризи, але все повинно бути поміркованим |
25,6 |
|
|
Не погоджуюсь |
16,2 |
|
|
Важко відповісти |
7,4 |
Таблиця 15. Розподіл відповідей на запитання:«Чи вважаєте ви принципово необхідними для нашого суспільства такі явища, як багатопартійність, свобода слова, свобода вираження думок, свобода засобів масової інформації?» (2011 р.)
|
Варіант відповіді |
% |
|
|
Так, у випадку дотримання демократичних правил гри, законів, взаємної терпимості різних точок зору |
46,1 |
|
|
Ні, оскільки відбувається поділ єдиної народної волі на частини |
9,0 |
|
|
Ні, оскільки це загрожує ринковим досягненням і приватної власності |
3,1 |
|
|
Так, якщо партії і ЗМІ будуть виражати інтереси державотворчої нації |
8,9 |
|
|
Так, якщо партії і ЗМІ будуть уникати крайностей і радикалізму |
16,2 |
|
|
Важко відповісти |
16,7 |
У червні 2010 р. Міжнародним інститутом регіональних досліджень «Відкрите суспільство» на замовлення КІСІ при Президенті РК було проведене національне опитування населення: методом «face-to-face interview» опитано 1000 осіб у віці 18 років і старші [17].
Таблиця 16. Розподіл відповідей на запитання: «Як би Ви оцінили діяльність таких суб'єктів державної влади за останній рік?» (%)
|
Дискримінація за національною, мовною ознаками |
9,8 |
|
|
Вважаю методи соціального протесту неефективними |
8,1 |
|
|
Підвищення тарифів на комунальні послуги і цін на товари першої необхідності |
7,9 |
|
|
Забруднення навколишнього середовища |
4,2 |
|
|
Перебої з електропостачанням, газом , водопостачанням |
3,9 |
|
|
Дискримінація за релігійною ознакою |
3,1 |
|
|
Неможливість погасити борги перед банком |
2,2 |
|
|
В якості пайовика |
0,8 |
% опитаних станом на 2011 р. заявили про те, що підтримують такі демократичні свободи, як багатопартійність, свобода слова, свобода вираження поглядів, але з умовою взаємної терпимості та дотримання правил гри.
% були готові підтримувати вищезазначені цінності за умови виключення крайнощів і
У 2011 р. КІСІ було проведене національне опитування населення: методом анкетування опитано відповідно 1000 осіб у віці 18 років і старші [16].
|
Суб'єкт влади |
Пози тивно |
Швид ше пози тивно |
Швид ше нега тивно |
Нега тивно |
Важко відпо вісти |
|
|
Президент |
63,9 |
29,8 |
2,4 |
1,0 |
2,9 |
|
|
Прем'єр- міністр |
33,0 |
46,0 |
8,6 |
3,1 |
9,2 |
|
|
Уряд |
27,1 |
46,4 |
16,2 |
3,8 |
6,4 |
|
|
Парламент |
24,7 |
43,4 |
15,7 |
4,7 |
11,4 |
|
|
Регіональні органи влади (область) |
28,7 |
39,9 |
17,4 |
7,8 |
6,1 |
Рівень довіри до президента/влади. Серед політичних інститутів найвищий рейтинг (станом на червень 2010 р.) був у глави держави - 93,7 % позитивних оцінок у сукупності, з них 63,9 % - тверді позитивні оцінки (див. табл. 16). Найнижчий рейтинг - у парламенту (лише 68,1 % позитивних оцінок у сукупності).
На підставі вищенаведеного аналізу політичну культуру білоруського та казахського суспільств за типологією Г. Алмонда та С. Верби визначаємо як підданську. Саме підданський тип політичної культури сприяє президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані (1995-2013), оскільки відсутність реального громадського контролю за владою, відкриває можливості главам цих держав посилювати свої позиції в існуючих системах правління. У подальших дослідженнях основною метою буде визначення інших основних індикаторів, чинників та інституційно-функціональних наслідків президенціалізації систем правління у країнах СНД.
Бібліографічні посилання
1. Алмонд Г. Гражданская культура и стабильность демократии / Г. Алмонд, С. Верба // Полис. - 1992. - № 4. - C. 122-134.
2. Вятр Е. Социология политических отношений / Е.Вятр. - Москва: «Прогресс», 1979. - 228 с.
3. Зазнаев О. Дихотомия versus трихотомия: проблема типологии систем правления в политологии / О. Зазнаев // Проблемы политической науки / науч. ред. М. X. Фарукшин. - Казань : Центр инновац. технологий, 2005. - С. 44-55.
4. Зазнаев О. Индексный анализ полупрезидентских государств Европы и постсоветского пространства / О. Зазнаев // Полис. 2007. - № 2. - С. 146-164.
5. Зазнаев О. Полупрезидентская система: теоретические и прикладные аспекты / О.Зазнаев. - Казань : Казанский гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина, 2006. - 374 с.
6. Зазнаев О. Президенциализация полупрезидентской системы / О. Зазнаев // Вестник Новосибирского гос. ун-та. - Т. 2. - Вып. 2. - Новосибирск : Изд-во НГУ 2006. - С. 62-68.
7. Конончук М. Політична культура українського суспільства як чинник його демократизації : дис... канд. наук: 23.00.03/ М. Конончук. - 2008.
8. Конституция Республики Казахстан от 30.08.1995 г. (с изменениями и дополнениями от 7.10 1998 г. и 21.05.2007 г.)
9. Паречина С. Институт президентства: история и современность / под общ. ред. Е.В. Матусевича. - Мн. : ИСПИ, 2003. - 163 с.
10. Современный Казахстан: общественное мнение / отв. ред. Б.К. Султанов. - Алматы : КИСИ при Президенте РК, 2011. - 156 с.
11. Социально-политическая стратификация казахстанского общества (по результатам социологического исследования КИСИ и научно-исследовательского проекта ИФиП). Научное издание. - Алматы: КИСИ при Президенте РК, Институт философии и политологии КН МОН РК, 2011. - 128 с.
12. Уровень социальной конфликтности: потенциальные риски и угрозы (по результатам социологического исследования) / под ред. Б. Султанова. - Алматы: КИСИ при Президенте РК, 2010. - 92 с.
13. Cason J. Presidentialization, Pluralization, and the Rollback of Itamaraty: Explaining Change in Brazilian Foreign Policy Making in the Cardoso- Lula Era / Jeffrey W. Cason, Timothy J. Power // International Political Science Review. - 2009. - Vol. 30. - №2. - P. 117-140.
14. Elgie R. Variations on a theme: a fresh look at semi-presidentialism / Robert Elgie // Journal of Democracy. - 2005. - Vol. 16. - No. 3. - P. 1-21.
15. Zaznaev O. The Presidentialisation of a Semi- Presidential Regime : the Case of Russia / Oleg Zaznaev // White S. Politics and the Ruling Group in Putin's Russia / Stephen White. - Palgrave Macmillan, 2008. - P. 27-41.
Анотація
Проаналізовано поняття «система правління», «президенціалізація напівпрезидентської системи правління», «політична культура суспільства». Визначено особливості політичної культури білоруського та казахського суспільств у контексті президенціалізації напівпрезидентських систем правління у Білорусі (1996-2013) та Казахстані (1995-2013).
Ключові слова: система правління, президенціалізація напівпрезидентської системи правління, політична культура суспільства.
Проанализированы понятия «система правления»,«президенциализация полупрезидентской системы правления», «политическая культура общества». Определены особенности политической культуры белорусского и казахстанского обществ в контексте президенциализации полупрезидентских систем правления в Беларуси (1996-2013) и Казахстане (1995-2013).
Ключевые слова: система правления, президенциализация полупрезидентской системы правления, политическая культура общества.
Concepts of system of government, presidentialization of semi-presidential regime, political culture of society are analysed. The object of research is the political culture of society in Belarus and Kazakhstan. The subject of research is political culture of society as a factor of presidentialization of semi-presidential regimes in Belarus (1996-2013) and Kazakhstan (1995-2013). The aim of the research is determining the features of the political culture of society in the context of presidentialization of semi-presidential regimes in Belarus (19962013) and Kazakhstan (1995-2013). Main tasks of research are: 1) to define concepts of system of government, presidentialization of semi-presidential regime, political culture of society; 2) to analyse the impact of political culture of society on presidentialization of semi- presidential regimes in Belarus (1996-2013) and Kazakhstan (1995-2013).
Determining the features of the political culture of society in Belarus and Kazakhstan, we set that these features lead to presidentialization of semi- presidential regimes in Belarus (1996-2013) and Kazakhstan (1995-2013). In further studies, the main goal will be to determine other factors, institutional and functional consequences of presidentialization of the systems of government in the CIS countries.
Keywords: system of government, presidentialization of semi-presidential regime, political culture of society.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність, функції та типологія політичної культури як складової частини культури суспільства. Процес формування політичної культури. Особливості та специфіка політичної культури сучасної України, її регіональні відмінності після здобуття незалежності.
реферат [35,8 K], добавлен 07.04.2012Аналіз підходів до визначення поняття "політична культура" - системи цінностей соціуму та його громадян, системи політичних інститутів і відповідних способів колективної та індивідуальної політичної діяльності. Соціальні функції політичної культури.
реферат [21,0 K], добавлен 13.06.2010Загальна характеристика, населення та форма правління Ізраїлю. Парламент як вищий законодавчий орган країни. Політична влада кабінету міністрів. Громадські організації та елементи громадянського суспільства. Політична система і політичний режим Ізраїлю.
реферат [27,6 K], добавлен 02.06.2010Розвиток теорії політичної культури в індустріальному суспільстві, її типи. Дослідження політичної культури американськими вченими С. Вербою та Г. Алмондом в питаннях проектування його результатів на сучасний етап політичного розвитку суспільства.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 19.05.2015Армія і політична влада. Класифікацій ресурсів влади. Типи політичних режимів (типи влади) та їх сутність. Армія в політичній системі суспільства. Структура політичної системи. Політичні принципи й норми. Політична свідомість. Політична культура.
курсовая работа [26,8 K], добавлен 04.01.2009Історія розвитку політичного знання. Формування ідей про суспільство і владу в стародавні часи в Індії, Китаї та Греції. Форми правління за Платоном та Аристотелем. Особливості політичної думки Середньовіччя. Концепції Макіавеллі, Мора, Гоббса, Локка.
презентация [291,7 K], добавлен 28.12.2012Свідомість - вища, властива лише людині, форма відображення об'єктивної дійсності. Буденна і теоретична політична свідомість, їх цінність та значення у політичній культурі суспільства. Рівень розвитку політичної дійсності як особливої системної якості.
реферат [20,8 K], добавлен 16.02.2012Характеристика етапів розвитку світової політичної думки, визначення та структура політики. Об’єкт та суб’єкт політичної влади, структура політичної системи суспільства. Головні ознаки тоталітарного режиму, однопартійна система та її характеристика.
контрольная работа [35,8 K], добавлен 28.02.2012Сутність політичної філософії Н. Макіавеллі; кодекс поведінки і дій нового государя, його стратегія і тактика щодо здійснення владних повноважень. Способи отримання влади, технологія її встановлення і утримання. Оптимальна форма правління: мета і засоби.
реферат [24,8 K], добавлен 10.02.2014Політична соціалізація як істотний чинник функціонування політичної системи суспільства та її стабільності. Т. Парсонс та його внесок у розробку теорії соціалізації. Етапи та умови успішної соціалізації. Порядок формування власної політичної позиції.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 28.04.2013Вивчення поняття демократії, яке в сучасній політології використовується для позначення форми державного правління, що визнає народ як джерело державної влади. Безпосередня та представницька форми демократії. Ознаки демократичної організації суспільства.
реферат [34,6 K], добавлен 22.12.2011Загальне визначення влади вітчизняних і зарубіжних політологів. Сутність, історичне походження і розвиток політичної влади. Її суб'єкт та носії. Погляди марксистів і немарксистів на конкретні форми реалізації влади. Становлення політичної влади в Україні.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 24.11.2010Влада як одна з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Формування владних структур на основі правових та політичних норм. Сутність влади та механізм її здійснення. Суб'єкти та об'єкти політичної влади. Класифікація ресурсів влади.
реферат [17,5 K], добавлен 29.11.2010Аналіз процесів соціально-політичної трансформації Молдови пострадянського періоду. Процеси, які безпосередньо стосуються функціонально-динамічних характеристик політичної системи. Фактори, що впливають на трансформацію політичних інститутів суспільства.
статья [41,8 K], добавлен 11.09.2017Етапи становлення та розвитку політичної системи українського суспільства. Юридичне закріплення державності України, формування органів влади. Зародження і розвиток конституційного процесу. Необхідність здійснення кардинальної політичної реформи.
презентация [1,5 M], добавлен 08.11.2015Загальна характеристика державного і суспільного устрою Чехії. Аналіз і вивчення особливостей політичної системи Чехії як сукупності взаємодії політичних суб'єктів, пов'язаних із здійсненням влади. Історія трансформації політичної системи Чехословаччини.
контрольная работа [26,9 K], добавлен 11.06.2011Особливості політичної системи Японії. Конституція, державний устрій та форма правління Японії. Глава держави - Імператор. Законодавча влада - Парламент. Політичні партії та профспілки. Виконавча влада - Кабінет Міністрів. Влада на регіональному рівні.
творческая работа [53,3 K], добавлен 13.12.2012Проблема жіночої влади у сучасній зарубіжній історіографії. Аналіз ставлення представника англійської політичної думки XVI ст. К. Гудмена до жіночого правління. Специфіка авторської позиції у створенні негативного або позитивного образу правительки.
статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017Стан наукового вивчення політичної системи і політичного режиму Грузії. Дефініції, структура та фундаментальні моделі дослідження політичних систем. Правові основи функціонування політичної системи Грузії на рівні вищих органів державної влади.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 26.08.2013Поняття політичної відповідальності, політичної еліти та демократичної держави. Місце політичної відповідальності еліти в системі відносин суспільства і держави, її інститути як елементи системи стримувань і противаг. Співвідношення політики та закону.
дипломная работа [95,6 K], добавлен 19.07.2016
