Імідж органу місцевого самоврядування: інституційна складова

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІМІДЖ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ІНСТИТУЦІЙНА СКЛАДОВА

Є.М. Солових

Анотація

Розглянуто питання визначення іміджу та досліджено проблеми формування іміджу органу місцевого самоврядування як інституції. Акцент робиться на підході, який розглядає імідж органу місцевого самоврядування як цілісність організаційних і індивідуальних чинників. Стверджується, що за цих умов мова йде не про корпоративний або індивідуальний імідж, а про інституційний імідж.

Ключові слова: імідж, інституційний імідж, органи місцевого самоврядування.

Аннотация

Рассмотрен вопрос определения имиджа и исследованы проблемы формирования имиджа органа местного самоуправления как институции. Акцент делается на подходе, который рассматривает имидж органа местного самоуправления как целостность организационных и индивидуальных факторов. Утверждается, что при этих условиях речь идет не о корпоративном или индивидуальном имидже, а об институционном имидже.

Ключевые слова: имидж, институционный имидж, органы местного самоуправления.

Annotation

In the article the questions of determination of image are examined and the problems of forming of image of organ of local self-government are probed as institution. The accent becomes on the way which considers image of local government as integrity of organizational and individual factors. It is affirmed that under these conditions it is a question not of corporate or individual image, and about institution image.

Key words: image, institution image, organs of local self-government.

Постановка проблеми

Місцеве самоврядування - це одна із форм децентралізації влади. Сьогодні воно є важливою ланкою державотворення в контексті Європейської інтеграції України, коли від його розбудови залежить не лише подальша демократизація суспільства, але й стабільність та розвиток держави. Функціонування цієї інституції визначає сприйняття більшістю населення напрямків діяльності всієї системи влади, а його ефективність корелюється з ефективністю державного управління. Це пов'язано з тим, що саме органи місцевого самоврядування у своїй повсякденній діяльності мають справу з проблемами громадян. І від того, наскільки позитивно сприймаються дії органів місцевого самоврядування населенням, залежить рівень демократизації суспільства.

З іншого боку, динамічні перетворення в політичному та соціально- культурному середовищах, що відбуваються сьогодні в Україні, масова переоцінка цінностей, зменшення довіри населення до влади та підвищення соціальної напруги - все це спонукає глибокому перегляду існуючих стереотипів на процеси формування іміджу органів місцевого самоврядування. Адже саме від іміджу цих владних інституцій (органів місцевого самоврядування) залежить підвищення рівня ефективної діяльності органів влади. Крім того, імідж інституту влади, який сприймається і запам'ятовується населенням, може сприяти пом'якшенню протиріч між уявою населення про інститут і його реальним станом. Це обумовлює актуальність даної роботи з практичної точки зору.

Аналіз актуальних досліджень

Науковою розробкою цієї проблеми займаються як вітчизняні, так і зарубіжні фахівці. Значний масив наукової літератури, в якій певною мірою розглянуто імідж, можна умовно згрупувати за певними напрямками. Перший - філософський, в якому розглядають загальні питання іміджу як соціально-філософської категорії (мислителі античності - Сократ, Арістотель, Платон; науковці більш пізнього часу - І. Гофман, Н. Корабльова та ін.). Другий, у межах якого досліджуються питання іміджу в державному управлінні. Так, у роботах С. Колосок, І. Колосовської, В. Лебця, Т. Пахомової, Є. Ромата, Ю. Падафет, С. Серьогіна, О. Якубовського аналізуються та пропонуються різноманітні механізми формування іміджу органів державного управління. Третій, хоча і не менш важливий, психологічній, де приділяється увага проблемам поведінки окремої людини та сприйняттю її поведінки оточуючими (Є. Бажин, В. Куніцина, В. Лабунська, М. Мазманян, Т. Хомуленко, К. Шафранська та ін.).

Проблема дослідження іміджу в політичних науках в різноманітних аспектах його прояву знаходять у роботах: Б. Борисова, М. Варія, А. Деркача, Н. Малішевського, В. Тараненка, В. Бебика, М. Головатого, А. Жмирікова, В. Королька, В. Лісничого, Г. Почепцова, О. Радченка, О. Феофанова та ін.

Незважаючи на значну зацікавленість проблемами іміджу, поза увагою більшості дослідників залишається питання формування інституційного іміджу органів місцевого самоврядування. Зазначене зумовлює теоретичну актуальність напрямку дослідження та мету даної статті.

Мета статті - виявити зміст поняття іміджу як наукової категорії та визначити специфіку формування іміджу органу місцевого самоврядування як соціального інституту.

Ця мета обумовлює такі завдання:

- проаналізувати зміст поняття «імідж»;

- визначити специфіку формування іміджу органу влади;

- обґрунтувати напрямки формування іміджу органу місцевого самоврядування як владно-політичного інституту;

- виявити специфічну особливість інституційного іміджу органу місцевого самоврядування.

Виклад основного матеріалу

імідж політичний місцевий самоврядування

При дослідження поняття наукової категорії «імідж», не будемо зупинятись на всіх античних мислителях, які приділяли свою увагу проблемам іміджу, лише відмітимо, що вони намагались описати образ держави і політиків, сучасниками яких вони були, а також створити їх ідеальні образи. Представник епохи пізнього Ренесансу, великий флорентієць Н. Макіавеллі, не вживаючи слова «імідж», називає його по-своєму - «личиною». Він підкреслює, що «личина для правителів необхідна, так як більшість судить про них по тому, чим вони здаються. Говорячи проте, якою повинна бути ця «личина», Н. Макіавеллі відмічає: «Натовп зазвичай захоплюється впливовістю та успіхом. Зневажають лише тих правителів, які виглядають нерішучими, непослідовними, малодушними і легковажними. Усіх цих якостей повинен уникати правитель, надаючи своїм діям відбиток величі, поважності, твердості та відваги» [2, с. 12].

Поняття «імідж» з кожним роком набуває все більш широкого розповсюдження і використання в самих різних областях знань та сферах діяльності. Категорія «імідж» сміливо ввійшла до понятійного апарату таких наук, як економіка, соціологія, політологія, психологія, філософія, культурологія, костюмологія та ін. За своїм об'ємом і змістом воно стало міждисциплінарним, зазнавало все нової і нової інтерпретації, враховуючи особливості тих наук, в рамках яких досліджувався цей феномен. Крім того, беруться до уваги цілі та завдання, які ставлять у дослідженнях певні науковці, згідно з якими і відбувається трактування такого неоднозначного поняття, як імідж.

Останнім часом в інформаційному просторі з'являється все більше матеріалів, в яких визначаються чинники, соціальні стереотипи, а також соціологічні дослідження, які впливають на формування позитивного іміджу України. Знаряддям для його створення є об'єктивна необхідність розробки на найвищому державному рівні чіткої концепції та загальної PR-стратегії інформаційно-комунікативної політики у різних сферах, зокрема, Збройних Сил, туризму, інвестицій, спрямованої на формування їхнього позитивного іміджу. Ця концепція має ґрунтуватися на науковому підході та передовому світовому досвіді з урахуванням українських реалій, що значно підвищило б рівень довіри населення до державних інституцій.

Питанню формуванню позитивного іміджу приділяється різними міністерствами та відомствами України. Як приклад - проект «Концепції Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007 - 2010 рр.» У ньому, зокрема, зазначається, що «забезпечення позитивного міжнародного іміджу України є важливим засобом захисту та просування її національних інтересів, а також підвищення успішності країни в конкурентній боротьбі на міжнародних ринках збуту та інвестицій. З цієї причини формування позитивного міжнародного іміджу України та пропаганда її за кордоном є завданням загальнодержавної ваги, до виконання якого має бути залучене, відповідно до своєї компетенції, всі органи виконавчої влади нашої держави» [3].

Слово «імідж» походить від англійського «імаме», що, у свою чергу, бере початок від латинського «імаго». В англійській мові поняття «імаме» має не одне, а, як мінімум, п'ять значень: «образ», «статуя (ідол)», «подоба», «метафора», «ікона». Слід відмітити, що частіше за все в англійській мові слово «імаме» уживається у значенні «образ».

Термін «імідж» - не новий у науці, він активно вивчається, але єдиного визначення, яке б задовольнило б усі точки зору дослідників, й досі немає.

Слід зауважити, що спільним у його трактуванні для всіх науковців є те, що імідж, з одного боку, виступає як засіб психологічного впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість, а з іншого - як психічний образ або соціально-психологічний стереотип. Так, деякі автори стверджують, що «являючись феноменом індивідуального, групового або масової свідомості, імідж функціонує як образ-уявлення, в якому в складній взаємодії поєднуються зовнішні та внутрішні характеристики об'єкта» [4, с. 19]. Тобто поняття «імідж» трактується науковцями як «образ», що підсумовує сукупність не тільки «матеріальних» («тих, що видно») характеристик об'єкта, але й «ідеальних» («тих, що можливо побачити»).

Імідж як універсальна категорія може бути застосована до будь-якого об'єкту, що стає предметом соціального пізнання: до людини (персональний імідж), організації, регіону, країни (корпоративний імідж), професії, освіти, до торговельної марки (бренду), до окремих споживацьких характеристик матеріальних об'єктів і свідчить про те, як виглядає об'єкт (людина, підприємство, товар) в очах оточуючих.

Поліваріантність в тлумаченні самого феномену «імідж» робить проблему визначення досить складною та неоднозначною.

Значний масив наукової літератури, в якій певною мірою розглянуто поняття іміджу, можна згрупувати за чотирма основними напрямками, або установками;

По-перше, імідж часто ідентифікується лише з зовнішніми характеристиками і з таким поняттям сучасного життя, як «стиль». Адже презентація зовнішності все більше стає засобом підвищення нашої значущості не лише в колективі, але й у суспільстві, так би мовити, своєрідною «візитною карткою». Як підкреслюється в літературі саме поняття «імідж» буквально означає штучну імітацію (у зовнішньому вигляді) об'єкта чи людини [5, с. 277].

По-друге, імідж сприймається як феномен культури XX ст. Адже як окреме соціокультурне явище він почав усвідомлюватися саме в рамках культури модернізму та постмодернізму.

По-третє, феномен іміджу трактується як соціально-психологічне явище - взаємодія реальних особистих якостей державного діяча і його відображення у суспільній думці на тлі уявлень про нову еліту влади, а також про якості певного сучасного лідера.

По-четверте, поняття іміджу розглядається крізь призму політичних процесів та інститутів, що в певній мірі не відображає його ролі у житті суспільства.

Отже, феномен іміджу широко розглядається різними науковцями під різними кутами зору. У більшості досліджень простежується ототожнення індивідуального іміджу та іміджу організації. Частково так ствердження правильне. Проте повне ототожнення корпоративного (іміджу організації) та індивідуального іміджу не є вірним. Особливо відсутність цієї тотожності притаманна при формуванні іміджу органів влади.

Імідж органів влади є більш інституційним, тому що він є своєрідним комплексом чинників сприйняття населенням як цілісної організації, так і індивідів, які працюють в цій організації. Спробуємо більш детально розглянути специфіку інституційного іміджу на прикладі органу місцевого самоврядування.

На нашу думку, інституційним іміджем є така наукова категорія, яка акумулює в собі елементи влади, індивідуалізму, сегментарності, диференційованості та ситуативності, які визначаються рівнем підтримки та довіри населенням.

Конституція України визначила місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Резюмуючи сказане, з позицій політичної науки, орган місцевого самоврядування має бути інститутом влади.

Сприйняття цього інституту залежить від особистостей, з якими ототожнюють діяльність органу місцевого самоврядування. Так, при голосуванні вибір здійснюється скоріш за все не на користь тих представників, які запропонували свої передвиборчі програми, (коли вони не мають авторитету та не сприймаються населенням), а на користь тих, чия програма емоційно прийнятна та має привабливого лідера. Характерною психологічною особливістю сприйняття органу місцевого самоврядування в Україні є ототожнення цього інституту влади з її лідером. Причому, слід мати на увазі, що емоційні елементи у сприйнятті іміджу певного лідера органу місцевого самоврядування також мають велике значення. Серед них - довіра, симпатія, повага, почуття безпеки, інтерес. Однак слід враховувати, що до однієї й тієї ж якості в населення можуть виникати зовсім різні емоції. Так, якщо у більшості громадян така позитивна якість, як «чесність» селищного чи сільського голови викликають довіру, то у інших - подив, а у деяких мешканців - підозру або навіть і страх. Як зазначають дослідники з різних аспектів управління іміджем, «формування іміджу політичного лідера необхідно здійснювати на всіх етапах його політичного життя, а не тільки у період виборів. Стійкий політичний імідж дозволяє політичному лідеру або руху більш продуктивно реалізовувати свою діяльність, отримуючи постійну підтримку з боку населення. Важливо також створити відповідний імідж оточення» [4, с. 32]

Ще одна зі складових інституційного іміджу - сегментарність, коли одні і ті ж самі дії можуть сприйматися певною частиною населення позитивно, а іншою - негативно, наприклад, внутрішньоквартальне будівництво. З позиції мешканців, що проживають у сусідніх будинках, ця дія, тобто будівництво, може бути розцінена негативно, адже новобудови - це не лише знищення зелених насаджень, але й взагалі, загроза спокійному життю населення. Але з точки зору самих мешканців новобудівель, будівництво - це вирішення питання місцевого значення, тобто органи місцевого самоврядування піклуються про своїх односельців або громадян, і як результат - з позиції цих мешканців - це дозвільні дії відповідного органу місцевого самоврядування можна оцінити лише позитивно.

Також вагомою складовою інституційного іміджу органу місцевого самоврядування є його диференційованість - коли певний напрямок політики населенням підтримується, а інший - не підтримується. Наприклад, політика органу місцевого самоврядування в соціальній сфері - підтримується, а в комунальній - не підтримується. Великою проблемою для населення продовжує залишатися тарифна політика відносно комунальних платежів. Так, в дослідженнях деяких вчених «доводиться можливість надання більш широких прав та повноважень органам місцевого самоврядування щодо регулювання цінової політики на підвідомчій території» [1, с. 205].

Розглядаючи інституційний імідж, слід зупинити свою увагу ще на одному значному компоненті - ситуативності. Це - сприйняття певних дій органу місцевого самоврядування в залежності від ситуації. Наприклад, орган місцевого самоврядування започатковує видання засобу масової інформації, який має висвітлювати роботу міської або селищної ради. Спочатку ця новина населенням сприймається позитивно, адже діяльність органу місцевого самоврядування стає більш прозорою та відкритою. Але коли на фінансування друкованого видання витрачаються кошти з місцевого бюджету, які було заплановано на газифікацію або на ремонт доріг, то це перешкоджає забезпеченню спільних інтересів територіальної громади, і, як наслідок цієї ситуації - негативна оцінка діяльності органу місцевого самоврядування.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, можна стверджувати, що для формування іміджу органу місцевого самоврядування більш доцільним є підхід, що розглядає його як цілісність організаційних і індивідуальних чинників. За цих умов мова йде не про корпоративний або індивідуальний імідж, а про інституційний імідж. Його особливістю є низка чинників, а саме: влада, індивідуалізм, сегментарінсть, диференційованість та ситуативнісь, які були розглянуті в цій статті. Особливостям їхнього впливу на формування іміджу місцевого самоврядування в сучасних умовах будуть присвячені подальші дослідження.

Література

1. Мамонова В. В. Формування та розподіл коштів місцевих бюджетів: проблеми та перспективи / В. В. Мамонова, Н. О. Шейка // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2007. Вип. 1 (29). С. 198-- 205.

2. Общая прикладная политология: учеб. пособие / [под ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова]. М.: МГСУ; Союз, 1997. 992 с.

3. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний режим]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/6652.htm.

4. Политическая имиджелогия / [под ред. А. А. Деркача, Е. Б. Перелигиной и др.]. М.: Аспект Пресс, 2006. 400 с.

5. Сучасний виборчий PR: навч. посіб. / В. В. Лісничий, В. О. Грищенко, О.В. Радченко та ін. Сєверодонецьк: Еврика, 2001. 480 с.

Размещено на Allbest.ru