Оптимізація системи органів державної влади Словацької Республіки в контексті переходу до демократії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 321.7“19/20”(437.6)

Оптимізація системи органів державної влади Словацької Республіки в контексті переходу до демократії

Гайданка Є.І.

кандидат політичних наук, доцент кафедри політології і державного управління, Ужгородський національний університет

Проаналізовано процедурні ознаки оформлення інституційного дизайну сучасної політичної системи Словацької Республіки у ході демократичного транзиту. Мета дослідження спрямована на визначення специфіки реформування та функціонування системи органів державної влади у постсоціалістичній Словаччині. На основі системного, структурно--функціонального та порівняльного методів проведено політологічний аналіз системи державного врядування країни на конституційному рівні та у сфері розвитку інститутів парламентаризму, президентства, конституційного судоустрою. Визначено, що на загальний успіх демократичного реформування словацької політичної системи вплинув мирний характер дефедералізації Чехословаччини. Перші вільні парламентські вибори призвели до ротації політичних еліт і поступової трансформації у бік змішаної парламентської форми державного правління. Специфіка словацької системи державного управління визначається мірою конституційних повноважень президента за умов розвиненого парламентаризму. влада демократія парламентаризм

Ключові слова: Словацька Республіка, державне управління, трансформація, перехід до демократії, парламентаризм, інститут президентства, Кон-ституційний Суд.

In the given article the author has analysed procedural peculiarities of the institutional design of the present-day political system in Slovakia in the course of its transition to democracy. The research aims at defining the specific character of the reforms and state authority bodies performance in the postsocial Slovak Republic. In order to reach the research objectives, i. e. to politologically analyse the system of the state government on the constitutional level and illustrate the development of the parliamentarism and the presidency together with constitutional judicature the following methods have been selected: systemic, structural--functional and comparative. It has been stipulated that overall success of the political system democratic reformation in Slovakia has been greatly affected by a peaceful nature of Czechoslovakian defederalisation. The first free parliamentary elections led to political elites rotation, consequently causing a gradual transformation to a mixed parliamentary form of government. The peculiarity of the Slovak system of government may be determined by the extent of the constitutional powers of the President in terms of the developed parliamentarism.

Keywords: the Slovak Republic, state government, transformation, transition to democracy, parliamentarism, presidency, Constitutional Court.

Проанализированы процедурные признаки оформления институционально-го дизайна современной политической системы Словацкой Республики в ходе демократического транзита. Цель исследования направлена на определение специфики реформирования и функционирования системы органов государст-венной власти в постсоциалистической Словакии. На основе системного, стру-ктурно-функционального и сравнительного методов проведено политологичес-кий анализ системы государственного управления страны на конституционном уровне и в сфере развития институтов парламентаризма, президентства, конституционного судоустройства. Определено, что на общий успех демокра-тического реформирования словацкой политической системы повлиял мирный характер дефедерализации Чехословакии. Первые свободные парламентские выборы привели к ротации политических элит и постепенной трансформации в сторону смешанной парламентской формы государственного правления. Спе-цифика словацкой системы государственного управления определяется степе-нью конституционных полномочий президента в условиях развитого парламе-нтаризма.

Ключевые слова: Словацкая Республика, государственное управление, трансформация, переход к демократии, парламентаризм, институт президе-нтства, Конституционный Суд.

Розпад авторитарної суспільно-політичної системи на зламі ХХ-ХХІ століть поклав початок системним перетворенням у різних регіонах Європи. Трансформа-ційні процеси політичного характеру, що розпочалися у постсоціалістичних країнах стали в подальшому найма- сштабнішим етапом переходу до демократії у світі.

Словаччина стала однією з небагатьох постсоціаліс- тичних країн, в якій на початку 1990-х рр. склались оптимальні політико-правові умови для розбудови де-мократичної моделі державного управління. Із здобуттям незалежності політична еліта Словацької Республіки неофіційно задекларувала пріоритет конституційного принципу стримувань і противаг у системі владних від-носин. Саме за допомогою оптимізації повноважень та взаємодії органів державної влади в країні були закла-дені основи для розвитку демократичних інститутів.

У середовищі вітчизняної науки головний дослідни-цький акцент зміщено на аналіз еволюції суспільно- політичних інститутів Словацької Республіки в останні десятиріччя, зокрема: В. Лемак - конституційно- політичне реформування Чехословацької федерації [10]; В. Приходько - тенденції системної трансформації в контексті державно-національного самовизначення [13]; І. Мартинчук - розвиток та функціонування політичної системи у період початку незалежності [12]; А. Ключкович - ґенеза та особливості функціонування партійної системи [7]; Ю. Бисага - конституційні норми та проблематика інституту президентства [1]; Г. Зеленько - політичні аспекти становлення та розвитку громадянського суспільства у форматі Вишеградсь- кого об'єднання [6]; М. Лендьел - розвиток інститутів місцевого самоврядування у соціально-політичному вимірі Чехії та Словаччини [11]; В. Копча - реформа місцевих органів публічної влади в контексті інтеграції до ЄС [9]; О. Санжаревський - особливості політичної стратегії вступу до НАТО [14]; Є. Гайданка - порівня-льний емпіричний аналіз системної трансформації в регіоні Центральної Європи [3;5].

Мета статті полягає у визначенні особливостей ево-люції та функціонування системи органів державної влади Словаччини в умовах демократичного реформу-вання. Основними завданнями дослідження є аналіз конституційного реформування, розвиток політичних інститутів парламентаризму та президентства, вищих органів судоустрою та специфіки форми державного правління Словацької Республіки.

Розглядаючи етапи демократичного реформування конституційно-державної сфери у постсоціалістичній Словаччині, значну увагу необхідно приділити змінам до республіканської та федеральної Конституцій Чехії та Словаччини у контексті шляху обох країн до політичної незалежності. З самого початку демократичних процесів на чеських та словацьких землях у 1990 р., одним із найбільш актуальних питань загальнонаціонального характеру постала конституційна дилема стосовно можливості подальшого існування чехословацької федерації або розвитку національних республік. Одним із перших шляхів конституційного реформування дер-жавного устрою Чехословаччини став Конституційний Закон № 110, прийнятий федеральним парламентом у квітні 1990 р. Цей нормативно-законодавчий документ визначав державний союз Чехії та Словаччини як “Че-ська і Словацька Федеративна Республіка” [18, s. 124].

Після проведення перших вільних парламентських виборів у 1990 р. прагнення до федеративного розриву з Чехією та розбудови незалежної словацької держави кінцево закріпилось у політикумі та соціумі Словаччини. Зокрема, В. Мечіяр наголосив на необхідності “роз-будови моделі федерації, в якій національні республіки мають повноцінну владу” [17, s. 96].

Фактично з кінця 1990 р. Чехія та Словаччина обра-ли абсолютно різні напрями демократичного реформу-вання. Чеська Республіка турбувалась передусім про модернізацію економічної сфери, політична еліта Сло-вацької Республіки прагнула до національного і держа-вно-правового самовизначення та незалежності [2, с. 309]. Поступові політичні перемовини та зміна конституційного законодавства призвели до створення 1 січня 1993 р. двох незалежних країн - Чеської Республіки та Словацької Республіки.

Таблиця 1. Хронологія здобуття незалежності Словацької Республіки у політико-правовому вимірі

Згідно положень Конституції система вищих держа-вних органів влади структуризована таким чином:

1) вищий законодавчий орган - парламент Націона-льна Рада Словацької Республіки (ст. 72);

2) вищий виконавчий орган - уряд (ст. 108);

3) голова держави - президент (ст. 101) [8].

Кількісний склад однопалатного парламенту Слова-цької Республіки становить 150 депутатів. Строк повно-важень депутатів складає чотири роки. Пріоритетним правом законодавчої ініціативи володіють парламентські комітети, окремі депутати та уряд. У випадку схвалення законопроекту президентом, закон оголошується [15, с. 156]. Кінцево закон затверджується трьома правовими суб'єктами: президентом, головою парламенту та головою уряду [8].

Розглядаючи трансформацію політичної системи по- стсоціалістичної Словаччини, слід відмітити, що після ліквідації монополії на владу Комуністичної партії Че- хословаччини (відміна 30 листопада 1989 року 4 статті Конституції ЧССР про керівну суспільну роль КПЧ) у Словаччині розпочався процес поступового переходу до плюралізму на політико-партійній основі. Центральним інститутом для функціонування плюралістичної демок-ратії закріплюється консолідований тип партійної сис теми - від атомізованої багатопартійності (19891998 рр.), системи крайнього плюралізму (19982002 рр.) до системи поміркованого плюралізму (20022012 рр.) [4, с. 164-165].

Таблиця 2. Політичні сили-переможці виборів до Національної Ради Словацької Республіки [19]

Стосовно політико-правових основ функціонування президентської влади, то вона також пройшла певну еволюцію. Зокрема, процедура обрання президента кра-їни визначалась у два етапи:

I Етап (1993-1999 рр.) - президент обирався парла-ментом (3/5 від загального складу Національної Ради) на основі таємного голосування строком на п'ять років.

II Етап (1999-2009 рр.) - президент обирається на п' ять років шляхом всенародного голосування, у результаті прямих виборів шляхом таємного голосування. На президентських виборах у країні діє мажоритарна система абсолютної більшості. У випадку проведення другого туру голосування президент визначається на основі відносної більшості набраних голосів. [15, с. 157].

Таблиця 3. Аналіз результатів виборів Президента Словацької Республіки [20]

Вища судова влада в Словаччині складається із ви-щого суду загальної юрисдикції - Верховний Суд та судового органу конституційного контролю - Консти-туційний Суд. Судді Верховного Суду обираються пар-ламентом за пропозицією уряду строком на чотири роки. Кількісний склад Конституційного Суду складає десять суддів, яких призначає Президент на семирічний термін за пропозицією парламенту (не менше 20 кандидатур). Характерно, що голову Конституційного Суду призначає Президент, а не обирають безпосередньо судді Конституційного Суду. Порядок судочинства Конституційного Суду визначається у відповідності до ст. 140 Конституції на основі Закону “Про організацію Конституційного Суду Словацької Республіки, розгляд справ перед ним та статус суддів” від 20 лютого 1993 року [16].

Таким чином, на основі розгляду конституційних положень та особливостей демократичного реформу-вання, специфіку трансформації системи державного управління постсоціалістичної Словаччини слід визна-чати крізь призму комплексу історико-політичних фак-торів. На перебіг та результати еволюції системи органів державної влади в Словаччині передусім вплинули: переговорний характер “оксамитової революції” 1989 р., мирний зміст дефедералізації Чехословаччини, перемога на перших вільних парламентських виборах опозиційних політичних сил та чіткий курс на системну демократизацію суспільства, починаючи з кінця 1990-х рр. Отже, форму державного правління, яка встановилась у результаті трансформації словацької політичної системи, слід класифікувати як парламентську республіку з елементами парламентсько-президентського правління.

Список використаних джерел

1. Бисага Ю. Конституційний статус Президента Словацької Республіки / Юрій Бисага // Держава і право. - 2004. - Вип. 26. - С. 125-129.

2. Власть-общество-реформы: Центральная и ЮгоВосточная Европа. Вторая половина ХХ века / отв. ред. Элла За- дорожнюк. - М. : Наука, 2006. - 442 с.

3. Гайданка Є. Аналіз процесу демократичної трансформації посткомуністичних країн на основі результатів порівняльних соціологічних досліджень К. Херпфера / Євгеній Гайданка // Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми конструкції і розвитку форм самоорганізації людських спільнот”, (Лондон; Київ, 21-28 квітня 2011 р.). - К. : Всеукраїнська академічна спілка, 2011. - С. 40-43.

4. Гайданка Є. І. Порівняльний аналіз моделей переходу до демократії країн Центрально-Східної Європи (на прикладі Польщі, Угорщини та Словаччини) : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / Євгеній Іванович Гайданка. - Львів, 2012. - 284 с.

5. Гайданка Є. Характеристика системно-процесуальних вну

трішньополітичних трансформацій Угорщини, Польщі та Словач-чини у посткомуністичну епоху (на основі аналізу емпіричного індексу демократизації Бертельсмана) / Євгеній Гайданка

// Альманах “Грані”: науково-теоретичний і громадсько- політичний альманах. - 2010 (липень-серпень). - № 4 (72). - С. 160-166.

6. Зеленько Г. Політична “матриця” громадянського суспільс-тва (досвід країн Вишеградської групи та України) / Галина Зеле- нько. - К. : “Знання України”, 2007. - 336 с.

7. Ключкович А. Особливості розвитку партійної системи Словаччини в контексті суспільно-політичних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ ст. / Анатолій Ключкович // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. - Ужгород : В-во УжНУ “Говерла”, 2009. - Вип.11. - С. 100-107.

8. Конституції нових держав Європи та Азії / за ред. В. М. Шаповал ; упоряд. С. П. Головатий. - К. : Українська правнича фундація, В-во “Право”, 1996. - 544 с.

9. Копча В. Реформа місцевого публічного управління у Словацькій Республіці в контексті вступу до ЄС / Василь Копча // Держава і право: зб. наук. праць. “Юридичні і політичні науки”. - 2008. - Вип.39. - С. 232-235.

10. Лемак В. Державно-правова реформа в Чехословаччині в умовах постсоціалістичної модернізації й поділу федерації / Василь Лемак. - Ужгород : В-во “Ліра”, 2002. - 248 с.

11. Лендьел М. Вплив соціально-політичного середовища на

формування інститутів місцевого самоврядування у Чеській та Словацькій республіках / Мирослава Лендьел // Грані: науково- теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2008. -№ 1 (57). - С. 135-140.

12. Мартинчук І. Основні аспекти внутрішньої політики Сло-вацької Республіки в 1993-1998 рр. / Інна Мартинчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. праць. Нау-кові записки РДГУ. - Рівне : РДГУ, 2007. - Вип. 11. - С. 187-197.

13. Приходько В. Розпад чесько-словацької федерації в кон-тексті постсоціалістичної трансформації / Володимир Приходько // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. - Ужгород: В-во УжНУ “Говерла”, 2004. - Вип.11. - С. 204-211.

14. Санжаревський О. Еволюція політики Словацької Респуб-ліки щодо НАТО в 1993-2000 рр. / Олег Санжаревський // Матер. міжнар. наук. сем. “Безпека та стабільність країн постсоціалісти- чної Європи в контексті розширення НАТО: Ілюзія та реалії” (Чернівці, 12-13 листопада 2003 р.). - Чернівці: Золоті литаври, 2003. - С.91-99.

15. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ-ХХІ вв. Аспекты общественно-политического развития: историко-политологический справочник / отв. состав. Ю. С. Новопашин. - М. : Новый хронограф, 2003. - 256 с.

16. Zakon Narodnej Rady Slovenskey republiky “О organizacii Ustavneho Siidu Slovenskej Republiky, o konani pred nim a o postaveny jeho sudcov” z 20 januara 1993 // Zbierka zakonov Slovenskej Narodnej Republiky. - 1993.

17. Novembrova revolucia a cesko-slovensky rozchod: od cesko- slovenskej federacie k samostatnej demokratickej slovenskej statnosti. Vyber dokumentov a prejavov (november 1989 - december 1992) / pod. red. Viera Hlavova, Jozef Zatkuliak. - Bratislava: Literarne informacne centrum, 2002. - 380 s.

18. Rychlik J. Rozpad Ceskoslovenska. Cesko-slovenske vztahy 1989-1992 / Jan Rychlik. - Bratislava : Academic Electronic Press, 2002. - 458 s.

19. Statisticky brad Slovenskej republiky: Parlamentne vol'by [Електронний ресурс] // Vol'by do Narodnej rady Slovenskej republiky v roku 1990-2012. - Режим доступу : http://portal.statistics.sk/showdoc.do?docid=4490.

20. Statisticky brad Slovenskej republiky: Vol'ba prezidenta Slovenskej republiky [Електронний ресурс] // Vol'by do Narodnej rady Slovenskej republiky v roku 1999-2009. - Режим доступу : http://portal.statistics.sk/showdoc.do?docid=67.

References

1. Bysaha Yu. Konstytutsiynyy status Prezydenta Slovats'koyi Respubliky / Yuriy Bysaha // Derzhava i pravo. - 2004. - Vyp. 26. - S. 125-129.

2. Vlast-obschestvo-reformyi: Tsentralnaya i Yugo-Vostochnaya Evropa. Vtoraya polovina XX veka / otv. red. Ella Zadorozhnyuk. - M. : Nauka, 2006. - 442 s.

3. Haydanka Ye. Analiz protsesu demokratychnoyi transformatsiyi postkomunistychnykh krayin na osnovi rezul'tativ porivnyal'nykh sotsiolohichnykh doslidzhen' K.Kherpfera / Yevheniy Haydanka // Materialy IV mizhnar. nauk.-prakt. konf. “Problemy konstruktsiyi i rozvytku form samoorhanizatsiyi lyuds'kykh spil'not”, (London; Kyyiv, 21-28 kvitnya 2011 r.). - K.: Vseukrayins'ka akademichna spilka, 2011. - S. 40-43.

4. Haydanka Ye. I. Porivnyal'nyy analiz modeley perekhodu do demokratiyi krayin Tsentral'no-Skhidnoyi Yevropy (na prykladi Pol'shchi, Uhorschyny ta Slovachchyny) : dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.02 / Yevheniy Ivanovych Haydanka. - L'viv, 2012. - 284 s.

5. Haydanka Ye. Kharakterystyka systemno-protsesual'nykh vnutrishn'opolitychnykh transformatsiy Uhorschyny, Pol'shchi ta Slovachchyny u postkomunistychnu epokhu (na osnovi analizu empirychnoho indeksu demokratyzatsiyi Bertel'smana) / Yevheniy Haydanka // Al'manakh “Hrani”: naukovo-teoretychnyy ihromads'ko-politychnyy al'manakh. - 2010 (lypen'-serpen'). - № 4 (72). - S. 160-166.

6. Zelen'ko H. Politychna “matrytsya” hromadyans'koho suspil'stva (dosvid krayin Vyshehrads'koyi hrupy ta Ukrayiny) / Halyna Zelen'ko. - K.: “Znannya Ukrayiny”, 2007. - 336 s.

7. Klyuchkovych A. Osoblyvosti rozvytku partiynoyi systemy Slovachchyny v konteksti suspil'no-politychnykh transformatsiy kintsya XX - pochatku XXI st. / Anatoliy Klyuchkovych // Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya: Politolohiya, Sotsiolohiya, Filosofiya. - Uzhhorod: V-vo UzhNU “Hoverla”, 2009. - Vyp. 11. - S. 100-107.

8. Konstytutsiyi novykh derzhav Yevropy ta Aziyi / za red.

V. M. Shapoval; uporyad. S. P. Holovatyy. - K. : Ukrayins'ka pravny- cha fundatsiya, V-vo “Pravo”, 1996. - 544 s.

9. Kopcha V. Reforma mistsevoho publichnoho upravlinnya u Slovats'kiy Respublitsi v konteksti vstupu do ES / Vasyl' Kopcha // Derzhava i pravo: zb. nauk. prats'. “Yurydychni i politychni nauky”. - 2008. - Vyp. 39. - S. 232-235.

10. Lemak V. Derzhavno-pravova reforma v Chekhoslovachchyni v umovakh postsotsialistychnoyi modernizatsiyi i podilu federatsiyi / Vasyl' Lemak. - Uzhhorod: V-vo “Lira”, 2002. - 248 s.

11. Lend'el M. Vplyv sotsial'no-politychnoho seredovyshcha na formuvannya instytutiv mistsevoho samovryaduvannya u Ches'kiy ta Slovats'kiy respublikakh / Myroslava Lend'el // Hrani: naukovo- teoretychnyy i hromads'ko-politychnyy al'manakh. - 2008. - № 1 (57). - S. 135-140.

12. Martynchuk I. Osnovni aspekty vnutrishn'oyi polityky Slovats'koyi Respubliky v 1993-1998 rr. / Inna Martynchuk // Aktual'ni problemy vitchyznyanoyi ta vsesvitn'oyi istoriyi: zb. nauk. prats'. Naukovi zapysky RDHU. - Rivne: RDHU, 2007. - Vyp. 11. - S. 187-197.

13. Prykhod'ko V. Rozpad ches'ko-slovats'koyi federatsiyi v konteksti postsotsialistychnoyi transformatsiyi / Volodymyr Prykhod'ko // Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya: Istoriya. - Uzhhorod: V-vo UzhNU “Hoverla”, 2004. - Vyp. 11. - S. 204-211.

14. Sanzharevs'kyy O. Evolyutsiya polityky Slovats'koyi Respubliky shchodo NATO v 1993-2000 rr. / Oleh Sanzharevs'kyy // Mater. mizhnar. nauk. sem. “Bezpeka ta stabil'nist' krayin postsotsialistychnoyi Evropy v konteksti rozshyrennya NATO: Ilyuziya ta realiyi” (Chernivtsi, 12-13 lystopada 2003 r.). - Chernivtsi: Zoloti lytavry, 2003. - S. 91-99.

15. Tsentralnoevropeyskie stranyi na rubezhe XX-XXI vv.

Aspektyi obschestvenno-politicheskogo razvitiya: istoriko-

politologicheskiy spravochnik / otv. sostav. Yu. S. Novopashin. - M. : Novyiy hronograf, 2003. - 256 s.

16. Zakon Narodnej Rady Slovenskey republiky “О organizatcii Ustavneho Sudu Slovenskej Republiky, o konani pred nim a o postaveny jeho sudcov” z 20 januara 1993 // Zbierka zakonov Slovenskej Narodnej Republiky. - 1993.

17. Novembrova revolucia a czesko-slovensky rozchod: od czesko-slovenskej federacie k samostatnej demokratickej slovenskej shtatnosti. Vyber dokumentov a prejavov (november 1989 - december 1992) / pod. red. Viera Hlavova, Jozef Zhatkuliak. - Bratislava: Literarne informatsne centrum, 2002. - 380 s.

18. Rychlik J. Rozpad Cheskoslovenska. Chesko-slovenske vztahy 1989-1992 / Jan Rychlik. - Bratislava: Academic Electronic Press, 2002. - 458 s.

19. Shtatistitcky urad Slovenskej republiky: Parlamentne volby [Electronnyy resurs] // Volby do Narodnej rady Slovenskej republiky v roku 1990-2012. - Rezhym dostupu: http://portal.statistics.sk /showdoc.do?docid=4490.

20. Schtatisticky urad Slovenskej republiky: Volba prezidenta Slovenskej republiky [Electronnyy resurs] // Volby do Narodnej rady Slovenskej republiky v roku 1999-2009. - Rezhym dostupu: http://portal.statistics.sk/showdoc.do?docid=67.

Размещено на Allbest.ru