Соціальні медіа у діяльності неурядових організацій: теоретико-прикладний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні медіа у діяльності неурядових організацій: теоретико-прикладний вимір

Анотація

Аналізуються соціальні медіа як ефективний інструмент засобів масової комунікації у діяльності неурядових організацій. У статті йдеться про стрімкий розвиток інформаційних технологій, що спричинило занепад традиційних засобів масової комунікації та перехід суспільства на онлайн-- канали спілкування. Автор наголошує, що все більше неурядових організацій запроваджує використання соціальних медіа задля швидкої та ефективної комунікації. Причиною цього стала інформаційна революція, яка вимагає інформативності, комунікативно^і та мобільності сучасної людини.

Автор проводить аналіз різних інструментів соціальних медіа та виокремлює чотири найефективніші: Twitter, Facebook, Linkedin та блоги. Кожна неурядова організація обирає свою стратегію комунікації, від якої залежить успіх її діяльності. Основним залишається чіткий план її реалізації. У статті наведені приклади успішного застосування соціальних медіа--інструментів серед таких неурядових організацій: DoSomething.org, благодійність: вода (charity: water), Міжнародна амністія (Amnesty International) та Червоний хрест (Red Cross). Автор статті наполягає на тому, що соціальні медіа сьогодні -- це найшвидший, найпростіший та найефективніший спосіб комунікації.

Abstract

The article is devoted to the social media analysis as an effective tool of mass media communication in the non-governmental organizations activities. The article is about rapid information technologies development, which causes the decline of the traditional mass media and society transformation to online--channels of communication. The author stresses on that fact that more non-governmental organizations are using social media for rapid and effective communication. Information revolution has become a reason of it, which requires informational, communicative content and mobility of modern person.

Keywords: non-overnmental organizations, mass media, social media, communication, social networking sites.

Анализируются социальные медиа как эффективный инструмент средств массовой коммуникации в деятельности неправительственных организаций. В статье говорится о стремительном развитии информационных технологий, что повлекло упадок традиционных средств массовой коммуникации и переход общества на онлайн--каналы общения. Автор отмечает, что все больше неправительственных организаций вводит использования социальных медиа для быстрой и эффективной коммуникации. Причиной этого стала информационная революция, которая требует информативности, комуникативноcти и мобильности современного человека. Автор проводит анализ различных инструментов социальных медиа и выделяет четыре наиболее эффективных: Twitter, Facebook, Linkedin и блоги. Каждая неправительственная организация выбирает свою стратегию коммуникации, от которой зависит успех ее деятельности.

Основным остается четкий план ее реализации. В статье приведены примеры успешного применения социальных медиа--инструментов среди таких неправительственных организаций: DoSomething.org, благотворительность: вода (charity: water), Международная амнистия (Amnesty International) и Красный крест (Red Cross). Автор статьи настаивает на том, что социальные медиа сегодня -- это самый быстрый, самый простой и самый эффективный способ коммуникации.

Ключевые слова: неправительственные организации, средства массовой коммуникации, социальные медиа, коммуникация, социальные сети.

Сьогодні не викликає жодних сумнівів, що феномен соціальних медіа докорінно змінив традиційні способи комунікації. Спостерігаємо стрімке зростання Інтернет- користувачів, зокрема користувачів соціальними медіа у всьому світі. Неурядові організації не стали виключенням, вони також активно використовують соціальні медіа для залучення цільової аудиторії, поширення та обміну інформацією, просування своїх послуг, організації комунікації та онлайн діалогу. Соціальні засоби масової інформації, такі як Twitter, Facebook, блоги, RSS та вікі сьогодні стали невід'ємною частиною щоденного спілкування переважної більшості користувачів Інтернету. Велика кількість організацій також приєдналася до онлайн спільнот задля швидкої та ефективної комунікації з громадськістю та її членами [7, c. 61]. Ці засоби масової інформації можуть стати потужними інструментами для розповсюдження інформації, обміну та її створення. Основними щодо їхнього використання залишається простота, швидкість та можливість без жодних особливих затрат та навичок залучити велику аудиторію.

Аналіз останніх досліджень. Ціла низка авторів досліджувала поняття “соціальні медіа”: Адріан Палмер [9], Ден Зарела [12], Ларі Вебер [11] та інші. Особливу увагу ефективності використання соціальних медіа у діяльності неурядових організацій приділили: Данах Бойд [2] та Майкл Гуревіч [5].

Метою дослідження є аналіз соціальних медіа, як одного із найсучасніших та найефективніших інструментів для швидкої та ефективної комунікації неурядових організацій із цільовою аудиторією.

Завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій багато газет та телевізійних каналів втратили свою аудиторію, оскільки традиційні друковані ЗМІ та засоби сповіщення, як основні рекламні інструменти, зіткнулися з серйозними проблемами [5]. Форестер Дженнінгс у своєму дослідженні говорить про перехід європейського суспільства на онлайн-канали, таким чином більша половина 52% європейців користуються Інтернетом вдома щодня. Приблизно 36% тих, хто постійно користується Інтернетом зменшили перегляд телебачення, 28% скоротили читання газет та журналів, 17% відмовилися від радіо [9, с. 164]. Взявши до уваги вище названі факти, можемо стверджувати, що інформаційна революція (Інтернет, мобільні та соціальні медіа) відчутно змінила традиційний спосіб пропаганди неурядових організацій.

Значимість соціальних медіа була доведена в нещодавніх дослідженнях, які показали, що переважна більшість ПР-спеціалістів 88% використовують ті чи інші соціальні медіа для пропаганди та залучення суспільства до НУО чи її проекту [8]. В четвірку найкращих інструментів соціальних медіа входять: Facebook, Twitter, Linkedin та блоги.

На думку Адріана Палмера, соціальні медіа - це онлайн-застосунки (технології), платформи та засоби масової інформації, метою, яких є взаємодія, співпраця та обмін контенту. Важливість соціальних медіа полягає у взаємодії користувачів із суспільством, а також у асинхронній, миттєвій, інтерактивній та недорогій комунікації [9, с. 165].

Соціальні медіа розпочали свій стрімкий розвиток із 1995 року з появою комерційного Інтернету. Сьогодні існує понад двісті сайтів соціальних мереж і їхня кількість щодня зростає. Аудиторію користувачів соціальними мережами оцінюють у 1,85 (1.858.450.660) мільярда осіб користувачів, а загальна аудиторія Інтернет-користувачів складає понад два мільярда населення (приблизно 2 млрд. 640.432.161 млн.). У Європі цей показник становить 539.397.504 мільйони інтернет-користувачів, що на 56% більше, ніж у 2007 році, від загальної кількості населення 738.853.985 млн. На початку 2014 року загальна кількість активних користувачів соціальними сайтами в Європі становить майже 300 мільйонів, що є приблизно 40% від загального числа населення цього регіону [8].

За останні п'ять років соціальні медіа стали невід'ємною частиною суспільства. Неурядові організації та приватні особи використовують блоги, Facebook, Twitter та інші соціальні мережі щодня. Статистика показує, що понад 90% усіх користувачів соціальними медіа в Європі є молодь віком від 16 до 24 років [8].

Facebook, Twitter та інші інструменти соціальних медіа відіграють важливу роль у повсякденному житті людини, бізнесі, політиці та діяльності неурядових організацій. Ми можемо спостерігати глибинне проникнення соціальних медіа в суспільство, прогнозувати збільшення чисельності активних користувачів у майбутньому та очікувати більш активної участі неурядових організацій у використанні соціальних медіа, як інструменту ЗМІ.

Термін “соціальні медіа” є широко вживаним сьогодні. Він вперше з'явився в 2004 році, після того, як Linkedin створив свій застосунок соціальної мережі. Застосунок - це інструмент онлайн технологій, метою якого є дозволити людям легко спілкуватися, використовуючи Інтернет, задля поширення та обговорення інформації [2]. На думку Дена Зарела, традиційні засоби масової інформації, такі як телебачення, газети, радіо та журнали є односторонніми, статичними технологіями поширення інформації. Зарелла стверджує, що журнали та газети розповсюджують дорогий контент для суспільства, в той же час розміщення інформації також вартує чималих грошей. Недоліком є те, що читачі не мають можливості миттєво відреагувати на отриману інформацію. Нові веб технології полегшують створення та розповсюдження контенту. Пости на блогах, “твіти” у Twitter, або відео на Youtube може бути створене та переглянуте мільйонами практично безкоштовно. Чи то приватна особа, чи компанія, чи неурядова організація не повинна більше платити видавцеві чи дистриб'ютору величезні суми грошей, щоб розмістити свій контент, а може з легкістю зробити це самостійно [12].

Ларі Вебер вважає, що традиційні медіа такі як телебачення, радіо та газети забезпечують лише односторонню комунікацію, на відміну від соціальних медіа, котрі дозволяють кожному публікувати свій контент та брати участь в онлайн комунікації [11]. На його думку, соціальні медіа - це онлайн простір, де люди з однаковими інтересами можуть зібратися та ділитися своїми думками, коментарями, отримувати відповіді на запитання, що їх цікавлять тощо [11].

Андрес Каплан трактує соціальні медіа, як групи Інтернет-застосунків, створені на ідеологічній та технологічній основі Web 2.0, що дозволяють користувачам створювати та обмінюватися контентом, використовуючи великій вибір цифрових інструментів (наприклад, соціальні мережі, блоги, вікі, соціальні теги, закладки тощо). Проте, ключовим фактором на його думку є здатність користувачів взаємодіяти з цифровими інструментами та контентом, а також публікувати власні думки та відгуки [7, c. 63].

Адріан Палмер визначає соціальні медіа як онлайн застосунки, платформи та ЗМІ, метою яких є взаємодія, співпраця та обмін інформацією. Соціальні медіа - це новий світ безкоштовних засобів масової інформації, створені приватними особами, компаніями чи організаціями в Інтернеті [9, с. 170].

Ден Зарелла поділив соціальні медіа на:

1. Блоги (Tumblr);

2. Мікро блоги (Twitter);

3. Соціальні мережі (Facebook);

4. Сайти для розміщення медіа - відеохостинг (Youtube);

5. Сайти для пошуку послуг (Yelp);

6. Форуми;

7. Віртуальні світи (Second life) [12].

Адріан Палмер також ділить соціальні медіа на наступні категорії:

1. Блоги - це онлайн щоденник, журнал, до якого часто додають аудіо або відео файли.

2. Соціальні мережі - це додатки, що дозволяють користувачам створювати особисті веб-сайти, доступні іншим користувачам для обміну персонального контенту та спілкування.

3. Спільноти - сайти для організації та поширення окремих видів змісту.

4. Форуми, дошки оголошень - сайти для обміну ідеями та інформацією, як правило навколо певних інтересів.

5. Агрегатори - застосунки, котрі дозволяють користувачам повністю налаштувати веб-контент, до якого вони хочуть отримати доступ [9, c. 171].

На думку Зарелла, блог - це веб-сайт, котрий містить онлайн щоденник з роздумами, коментарями, часто гіперпосилання. Блоги забезпечують різноманітні соціальні функції: коментарі, стрічки оновлень блогів, зворотні посилання, підписники, що роблять блог ідеальним для пропаганди НУО чи її проектів [12]. Вебер вказує на те, що блоги - це онлайн журнали, які можуть бути як особисті, так і корпоративні, де можна розмістити свої ідеї, зображення та посилання на інші сайти [11].

Мікро блог - це одна з форм ведення блогу, який обмежує розмір повідомлення [12]. Повідомлення у Twitter, наприклад, може містити не більше ніж 140 символів. Він набув шаленої популярності на початку 2009 року, завдяки його використанню зірками шоу-бізнесу. Зарелла описує Twitter, як простий інструмент, який потребує мало часу у використанні, але може швидко стати цінним у розповсюдженні інформації, залученні до діяльності НУО та пропаганди. Twitter використовують для оголошень, пропаганди проектів НУО, або нових постів у блозі та інформування читачів з посиланнями на інші важливі події.

Вебер трактує соціальні мережі, як простір, де люди зі спільними інтересами або проблемами гуртуються разом, щоб познайомитися з людьми зі схожими інтересами, виразити себе та висловитися. Соціальні мережі сьогодні є дуже популярні серед молоді й часто використовуються неурядовими організаціями для взаємодії з цільовою аудиторією, за допомогою підписників, спільнот та різних застосунків [11].

Концепцію “соціальні мережі” Данах Бойд визначає, як веб-послуги, котрі дозволяють створити загальнодоступний або напів-доступний профіль в рамках обмеженої системи, створити список інших користувачів, з якими буде підтримуватися зв'язок, а також переглядати список новин, внесених іншими користувачами в межах системи [2].

Серед соціальних мереж Facebook є домінуючою соціальною мережею, котра має дуже цінні функції для забезпечення зав'язків із громадськістю. Спочатку Facebook поширювався через університети та коледжі, тому сьогодні більшість користувачів - це молодь. Вікова група від 18 до 24 років є найбільшим сегментом Facebook, проте за останні роки спостерігається значне збільшення користувачів віком старше за 35 років. Facebook також дозволяє неурядовим організаціям створювати загальнодоступні профілі, які мають багато спільних функцій із профілями користувачів, будь-який користувач Facebook може підписатися на їхні оновлення. Соціальні медіа є важливими у роботі НУО, сьогодні практично всі організації мають свої власні сторінки на Facebook, котрі дають можливість залучити більшу аудиторію до проекту НУО, бути постійно на зв'язку з представниками цільової групи та ефективно реагувати на їх запити [12].

Зарелла описує сайти медіа обміну, як веб-сайти, які дозволяють користувачам створити та завантажити мультимедійний контент за їхнім власним вибором [12]. Вони набули шаленої популярності в зв'язку з можливістю використання дешевих, простих у використанні цифрових камер та відеокамер та появою швидкісного Інтернету. Практично будь-який член організації може створити відео, завантажити його на Youtube та отримати мільйони переглядів. Youtube з'явився на світ у 2005 році, на створення якого пішло 11,5 мільйонів доларів. Сьогодні це найбільший сайт відео сервісу та третій найвідвідуваніший сайт в Інтернеті. Youtube докорінно змінив обличчя Інтернету, навряд існує хоча б одна компанія чи організація, яка б не скористалася ним для досягнення своїх цілей.

Неурядові організації зазвичай мають достатньо гетерогенну організаційну структуру, проте їм притаманні певні спільні риси. НУО повинна бути зареєстрованою, незалежною від уряду, неприбутковою, самоврядною та хоча б частково добровільною структурою [10, с. 131]. Метою будь-якої НУО є привернути увагу громадськості, залучити кошти для реалізації власних проектів, а також поширити інформацію в ширшому соціальному контексті та залучити більшу цільову аудиторію. Соціальні медіа можуть стати важливим посередником між НУО та громадськістю, адже НУО повинні ефективно поширювати та обмінюватися інформацією, що є корисною для суспільства.

Однією із причин використання соціальних медіа неурядовими організаціями є можливості створення реальних та віртуальних мережевих контактів. Деякі соціальні мережі прагнуть представити реальні соціальні групи, інші створюють групи, до яких долучаються люди за схожими інтересами, котрі можуть ніколи не зустрітися в реальному житті [2].

Міжнародні та місцеві НУО прагнуть використовувати соціальні медіа задля прямого контакту з аудиторією, котрі зацікавлені як в онлайн, так і офлайн участі громадськості в діяльності НУО. Соціальні медіа надають можливість НУО створити динамічну онлайн присутність та потенційно збільшити цільову аудиторію за допомогою незначних ресурсів [5].

Приклади успішного застосування соціальних медіа-інструментів демонструють такі неурядові організації: DoSomething.org, благодійність: вода (charity:water), Міжнародна амністія (Amnesty

International) та Червоний хрест (Red Cross).

DoSomething.org - це неурядова організація, метою якої є вмотивування молодих людей до участі в соціальних змінах [4]. Ця організація ефективно розповсюджує інформацію серед молодого населення за допомогою Twitter. Вони розміщують інформацію про організацію, факти про підлітків, корисні посилання на ресурси, новини, присвячені молоді тощо. З березня 2008 року DoSomething.org почала активно використовувати Twitter, що згодом принесло свої результати. Сьогодні її офіційний Twitter нараховує 727 тис. читачів, що значно перевищує аудиторію, яку вона здатна залучити [4].

Келвін Стоуел соціальний стратег ЗМІ в DoSomething.org підкреслює переваги, які отримує організація за допомогою Twitter. Він стверджує, що Twitter дав їм можливість залучити нових членів до діяльності НУО та дозволив DoSomething.org стати лідером серед некомерційного сектору. На його думку, Twitter допомагає сформувати дійсно особистісні відносини з їхніми читачами й підтримувати з ними постійний зв'язок [4].

Організація благодійність: вода - це неурядова організація, метою якої є забезпечити чистою питтєвою водою людей у країнах, що розвиваються [3]. Ця організація за допомогою Pinterest - соціального сервісу, який дає можливість користувачам додавати в режимі онлайн зображення та розміщувати їх у тематичні колекції, демонструє свій вплив, який вона має у світі. Зокрема, “благодійність: вода” створила альбом під назвою “Фото дня”, в якому щодня публікуються фотографії з коротким описом подій, підкреслюючи цим всю важливість того, чим вона займаються [3]. Це приклад того, як за допомогою лише зображення та короткого опису організація може привабити більше коштів для реалізації проекту НУО.

Меліса Бурместер - менеджер проекту “благодійність: вода” говорить про силу візуального зображення, за допомогою якого НУО може здійснювати вплив на суспільство. На її думку, візуальні зображення є більш ефективними, “благодійність: вода” використовує їх разом із GPS координатами на картах Google (Google Maps) для звітності перед донорами після закінчення проекту, а також для демонстрації своєї діяльності [3].

Міжнародна амністія - це міжнародна неурядова організація, що має на меті проведення досліджень та дій, спрямованих на попередження та припинення грубих порушень прав людини, а також допомогу тим, чиї права були порушені [1]. Ця організація є яскравим прикладом того, як слід ефективно підтримувати стосунки зі своїми читачами за допомогою Twitter. Їхня стрічка новин містить багато особистих звернень до окремих читачів Twitter, з позначкою @ та імені користувача [1]. Міжнародна амністія поєднує різні типи взаємодії: відповідь на запитання, обмін інформацією та ресурсами, які, ймовірно, будуть цікавими для їхніх читачів, подяка донорам за пожертву коштів тощо. Такі невеликі контакти можуть згодом допомогти підтримувати тісні відносини НУО зі своїми читачами.

Червоний Хрест - це міжнародний гуманітарний рух, метою діяльності руху є захист людського життя та здоров'я, запобігання людським стражданням та їх полегшення, незалежно від раси, релігійних та політичних поглядів [6]. Для ефективної комунікації “Червоний Хрест” використовує Facebook та Twitter. Повідомлення, опубліковані організацією, постійно читають та поширюють сотні (а іноді тисячі) людей у кожній із цих мереж, що дозволяє залучити більшу кількість аудиторії. НУО поширює контент, який є цінним та значущим для її читачів, читачі відповідно можуть поширювати контент НУО своїм друзям. Такий спосіб розповсюдження інформації дозволить спілкуватися з людьми за межами спільноти та зацікавити нових потенційних прихильників НУО.

Як бачимо, загального “правильного” способу використання соціальних медіа не існує, кожна неурядова організація обирає свою стратегію комунікації. Успіх НУО залежить від чітко розробленого комунікативного плану і його послідовної реалізації. Очевидно, що соціальні медіа в час стрімкого розвитку інформаційних технологій, стали невід'ємною частиною комунікації НУО з її аудиторією. Кількість Інтернет-користувачів, зокрема користувачів соціальними медіа невпинно зростає, онлайн комунікація поступово витісняє інші види комунікації, на що вказують проведені раніше дослідження. Основними характеристиками людини XXI століття є комунікативність, поінформованість та мобільність. Інтернет та соціальні медіа можуть забезпечити всі потреби сучасного суспільства. Соціальні медіа сьогодні - це один із найзручніших, часто найефективніший та найсучасніший інструментів комунікації.

соціальний медіа онлайн неурядовий

1. Amnesty International

2. Boyd D.M. Social Network Sues: Definition, History, and Scholarship / D.M. Boyd, N.B. Ellison // Journal of Computer-Mediated Communication.

3. Charity: water

4. DoSomething.Org

5. Gurevitch M. Political Communication Old and New Media Relationships. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science / M. Gurevitch, S. Coleman, J.G. Blumler.

6. International Committee of the Red Cross

7. Kaplan A.M. (2010). Users of the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media / A.M. Kaplan, M.Haenlein // Business Horizons. - 2010. - № 53 (1). - С. 59-68.

8. Kemp S. Social, Digital & Mobile in Europe in 2014

9. Palmer A. and Koenig-Lewis, N. An experiential, social network-based approach to direct marketing / A.Palmer, N.Koenig- Lewis // International Journal of Direct Marketing. - 2009. - № 3. - С. 162-176.

10. Salamon L.M. (1992). In search of the non-profit sector. I: The question of definitions / L.M. Salamon, H.K. Anheier // Voluntas: International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations. - 1992. - № 3 (2). - С. 125-151.

11. Weber L. Marketing to the Social Web: How Digital Customer Communities Build Your Business

12. Zarela D. The Social Media Marketing Book

Размещено на Allbest.ru