Політизація сучасного болгарського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політизація сучасного болгарського суспільства

Людмила Прокопець

В статті досліджено по- літизацію етнічної свідомості населення в період трансформаційних змін особливо негативно проявилася на Балканах. Перманентні незатухаючі конфлікти, які нуртували в регіоні впродовж 90-х рр. минулого століття, періодично виникають і нині. Але Болгарії, незважаючи на події у сусідніх державах і складність внутрішньої політичної, соціальної та економічної ситуації, вдалось уникнути явної суспільної конфронтації. Аналіз процесу трансформації в Болгарії дає підстави для висновку, що в державі відсутня чітка програма розвитку етнополітики, а проявів націоналізму, особливо на початку змін, було достатньо. Після вступу в ЄС та НАТО ситуація в державі суттєво покращилась.

Ключові слова: Республіка Болгарія, політиза- ція суспільства, трансформація, лідери, політичні партії, коаліції, етнічна самосвідомість, конфесії. трансформаційний болгарія етнічний політизація

В статье исследовано политизацию этнического сознания населения в период трансформационных изменений, что негативно проявилась на Балканах. Перманентные незатухающие конфликты, возникали в регионе на протяжении 90-х гг. прошлого века, периодически возникают и сейчас. Но Болгарии, несмотря на события в соседних государствах и сложность внутренней политической, социальной и экономической ситуации, удалось избежать явной общественной конфронтации. Анализ трансформации в Болгарии дает основания для вывода, что в государстве отсутствует четкая программа развития этнополитики, а проявлений национализма, особенно в начале изменений, было достаточно. После вступления в ЕС и НАТО ситуация в государстве существенно улучшилась.

Ключевые слова: Республика Болгария, политизация общества, трансформация, лидеры, политические партии, коалиции, этническое самосознание, конфессии.

This paper investigates the politicization of ethnic identity during the transformation changes appeared in particularly negative aspect in the Balkans. Permanent unabated existed in the region during 1990s, still arise there sporadically. Though Bulgaria managed to avoid apparent social confrontation; regardless of the events in the neighboring states and complexity of the inner political, social and economic situation. Analysis of the transformation process in Bulgaria allows us to draw conclusion that there is no definite program for the development of ethnic policy, and there have always been enough displays of nationalism, especially in the beginning of transformation. After joining the EU and NATO, the situation in the country has improved substantially.

Key words: Republic Bulgaria, the politicization of society, transformation, leaders, politicalparties, coalitions, ethnicidentity, confession.

Постановка та актуальність проблеми. Трансформаційні процеси, які відбуваються в Болгарії майже чверть століття, здійснили значний вплив на політизацію суспільства. «Стабільна» в політичному розумінні до 1989 р., Болгарія в роки змін демонструвала зовсім інші зразки поведінки. Невдо- волені станом політичної, економічної та соціальної політики уряду, болгари виходили на площі і вулиці міст з гаслами, плакатами тощо, заявляючи про своє негативне ставлення до тих чи інших явищ. У Болгарії, крім іншого, на посилення полі- тизації суспільства значно вплинув ріст етнічної свідомості населення впродовж трансформації, особливо підкріплений негативними проявами на Балканах. Втім, перманентні незатухаючі конфлікти, які нуртували в регіоні в 90-х рр. ХХ ст., оминули Болгарію. Показово, що їй вдалось уникнути явної суспільної конфронтації, попри події у сусідніх державах і складність внутрішньої політичної, соціальної та економічної ситуації.

Мета статті полягає у висвітленні динаміки змін етнічної свідомості болгар у період трансформації та перспективи її розвитку.

Останні дослідження і публікації. Аналіз попередніх досліджень, вказує, що в українській політичній думці дані проблеми досліджують у своїх працях В.Бурдяк, М. Мілова, І. Осадца та ін. Значний інтерес до цієї проблеми демонструють болгарські вчені С. Антонов, І. Міглєв, М. Єлчинова, А. Желязкова, С. Радославов, Е. Радушев, В. Стоянов на ін. Втім, вважаємо, що питання етнічної по- літизації суспільства висвітлено щенедостатньо. Це й зумовило автора дослідити дану проблему.

Виклад основного матеріалу. Демократія розпочала поступ у Республіці Болгарія (РБ) 10 листопада 1989 р., коли ЦК БКП змінив свого генсека Т. Живкова. Нові лідери не мали чіткої уяви про майбутню державу і шлях її розвитку. За кілька тижнів у Болгарії виникли десятки партій. Їх лідери після емоційного виступу на мітингу, які в ті дні постійно проходили у центрі Софії, почувались національними героями. Суспільство поринуло в ейфорію. За роки трансформації політичний плюралізм виразився у 200 партіях, спілках, рухах і інших організаціях, які напередодні виборів часто утворювали 4-5коаліцій:з Болгарською соціалістичною партією (БСП), Союзом демократичних сил (СДС), Рухом за права і свободи (РПС), партіями «Атака», ГЕРБ (Коаліція за Болгарію, Об'єднання демократичних сил, Болгарська землеробська народна спілка (БЗНС), Національний рух Симеон Другий (НРСД). Реально політична модель РБ до 2001 р. була двополюсною, а з появою нових політичних сил, зазнала змін¹.

Крім чергових парламентських виборів, у Болгарії тричі відбувалися позачергові вибори і всі нові уряди декларували, що будуть вводити ліберальні методи управління. Узагальнюючи основні політичні ознаки розвитку РБ після зміни політичного режиму, слід зауважити наступне: демократія і плюралізм політичного життя; плюралізм власності і лібералізація економічних відносин; відновлення основних свобод громадян - свободи слова, вільного пересування в країні і за кордоном; демократизація виробничих відносин з правом на соціальні і політичні протести; активна, але одновекторна про- західна зовнішня політика;динамізм зміни лідерів у політиці, викликаний високими темпами змін, помилками, навіть міжособистісними інтригами; вступ до ЄС і НАТО.

Трансформація містила багато деформацій у політичних відносинах: в інститутах і органах влади без критичної оцінки вводились неефективні для специфіки РБ іноземні моделі управління; лібералізм, що сприймався довільно, і згортання важливих функцій держави погіршили стан основних державних інститутів - армії, поліції, су- дів;введення західної лояльності публічної адміністрації до держави і населення зашкодило РБ і спричинило появу, патологічної корупції; слабкий фінансовий і адміністративний контроль створив умови для надвисокої питомої ваги тіньової економіки; слабкість влади сприяла появі організованої злочинності; безпринципний і аморальний перерозподіл власності, нелогічний банківський нагляд сформували потворний соціальний захист суспільства. Тож шлях до кінцевої мети був не простим, з поверненнями у зворотний бік і боротьбою.

РБ припустилася багатьох помилок і в кадрових призначеннях. На високі державні посади висувалися теоретики, які не мали управлінського досвіду. Вони добре знали іноземні моделі демократії, але не мали уявлення про Болгарію як об'єкт управління і реформування. Великою помилкою періоду змін стала і перманентна конфронтація управлінців та опозиції; погляди лівих і правих з основних політичних проблем зазвичай були протилежними.

У ході економічних змін РБ теж допустила багато політичних, концептуальних, принципових управлінських помилок: економічні реформи були надмірно заполітизовані. Реформи розвивалися не на основі корегування, а шляхом розрухи; без національної стратегії і організаційного планування змін у порядку їх проведення; ідейною основою реформ став монетаризм, який на той час вже вижив себе, банківський і реальний сектори протиставлялися один одному; втручання міжнародних фінансових інститутів у фінансово-економічну діяльність РБ було вищим, ніж припускали офіційні договори;приватизацію провели заради формування нової структури власності;багато помилок допустили при виборі нових власників - конкурентів з сусідніх країн, інвесторів з офшорних зон; організаційно-правовим порядком ліквідували кооперативне землеробство, розвивали сільгоспвиробницт- во без субсидій. Все це створило в РБ вже з початку трансформації вкрай важку ситуацію. Поряд з економічними і соціальними реаліями РБ, значну напругу викликали етнічні проблеми, гальмуючи її суспільний розвиток. Відомий здавна синдром «ба- лканізму» не втратив актуальності й нині². Тож політизація етнічної свідомості в РБ у період трансформації, формування державної етнополітики, її значення для розбудови демократії, суттєво впливає на сучасний політичний процес і, безперечно, має непересічний вплив на майбутнє.

Крім болгар, які складають 85% населення, в РБ живуть інші етноси. Традиційно в РБ акценти суспільної комунікації пов'язані не лише з етнічністю, а й конфесійністю. Віруючі болгари, переважно, та росіяни, греки, румуни - християни східно- православного обряду, а турки, частина циган, болгар, і татари - мусульмани. Найбільша етнічна меншина РБ - турецька, яка сповідує іслам з османського завоювання Балкан. Ортодоксальна версія ісламу - сунізм - укорінився в Болгарії при сприянні османської адміністрації, релігійних діячів³ та завдяки міграції туркменів з Малої Азії - осілих селян і ремісників⁴.

Розвиток етнополітики РБ переживає нині третій етап, який розпочався після краху соціалізму в ЦСЄ, коли комуністична теорія і практика втратили цінність, а демократія, що прийшла їм на зміну, ще не набула необхідної сили й досвіду. Тож в етнопо- літиці - своєрідний вакуум, який прагнуть заповнити дві сили - демократія, з визнаними міжнародною спільнотою правами людини, з одного боку, і націоналізм, правий та лівий, -з другого. Головною ареною прояву націоналізму в РБ є дві теми: навчання на рідній мові і політичні організації на етнічній основі. В обох випадках у політичному просторі йдуть суперечки, підтримувані і зліва, і справа. Конституція РБ забороняє утворення партій на етнічній основі і декларує думку її творців щодо національної єдності. В ст.2 записано, що «Республіка Болгарія - єдина держава з місцевим самоврядуванням. У ній не допускаються автономні територіальні утворення»⁵. Втім, розпад колишньої Югославії показав, наскільки крихкими можуть бути в екстремальних ситуаціях усталені форми співжиття, ніби підтверджуючи тезу С. Хантінгтона про зіткнення цивілізацій⁶. Це мало значення і для РБ з різними етнічними, релігійними та мовними меншинами. Трансформація суспільного ладу в РБ загострила почуття етнічної свідомості громадян, тому цей період іноді називають часом «збунтованої» етнічності, «мобілізованої» етнічності, а іноді - нового національного відродження. Тому й становлення громадянського суспільства тісно пов'язане зі зростаючою етнічністю, а важливі соціальні процеси реформування різних сфер життя мають етнічну варіативність. У РБ етнічність часто набирає деклараційних, маніфестних форм, стає мобілізуючим фактором здобуття гідності, колективного прагнення до переваг на політичній арені, і визначає соціальну поведінку в суспільстві.

У 1965-85 рр. у Болгарії зростала численність населення (з 8,2 до 8,9 млн. чол.), а до 2002 р. - зменшилась на 11% у порівнянні з 1985 р. В етнічному складі населення переважають болгари (майже 84%). З інших етнічних груп турки (9,5%), цигани (4,6%). За даними перепису населення 2001 р., для 84,5% населення рідна мова - болгарська, для 9,6% - турецька, для 4% - циганська⁷.

Оскільки найбільша етнічна група - турки, то питання про статус меншин у РБ традиційно пов'язують з правами і свободами турків. Термін етнічні турки - прецедентний у науковому відношенні і в РБ, і в Туреччині⁸.У 1992 р. кількість болгарських турків (турецька мова рідна) становила 800 052 чол. чи9,43% населення РБ. Але не всі погоджуються зі статистикою і вважають, що «дійсних» турків у той час було не більше 500-600 тис., а решта, до 800 тис., «доповнили» зареєстровані як «турки» роми і болгари-мусульмани. Натомість, завищеними даними про турків у РБ, оперують певні кола Туреччини. У 1994 р. депутат меджлісу і член Партії націоналістичної діяльності С. Шахін заявив, що в РБ живуть 3 млн. турків, включаючи помаків і тюркомовних циган⁹, а потім на цьому наполягала у своїх передвиборних агітаційних матеріалах РПС.

Близькі в етнолінгвістичному плані до турків і болгарські татари¹⁰, які зберегли свою ідентичність і сформували сучасну групу татар у РБ. Деякі, що визначали себе як турки, емігрували у 1989 р. до Туреччини. У РБ у 1992 р. їх зареєструвалось 4 515 чол. (0,05 %), хоча самі вони вважають, що їх тут - 20 тис. Половина з них живуть у містах, а решта -у селах північно-східної РБ. Татари, в основному, - мусульмани-суніти, але самоідентифікуються як більш помірковані від турків щодо релігії. Вони асимілювалися в мовному відношенні з турками, що ускладнює проблеми відродження їх ідентичності¹¹.

Значно більша від татарської спільнота циган- мусульман РБ. Так, за турецькими оцінками їх кількість - майже 75% від циганського населення, за іншими - 40% від усіх болгарських ромів. У 1992 р. як цигани визначилися 313 396 чол. (3,69%), а за неофіційними даними циган у РБ 500-800 тис. Більшість з них - християни, і це відповідає думці, що цигани вважають своєю релігією релігію країни, в якій живуть, і змінюючи батьківщину, вони змінюють і релігію: «У християнських землях вони - християни, в мусульманських - мохамедани, а серед протестантів - протестанти»¹². Така їх специфіка і в РБ, що й пояснює зменшення кількості мусульман серед циганського етносу. Тож спільнота мусульман неоднорідна, без спільної мови, самосвідомості і включає різні етнічні групи - турків, татар, помаків, циган, гагаузів тощо.

Для існування етнічних груп важливе значення мають декілька факторів: походження - об'єктивна історична ознака; культурні особливості, включаючи мову і релігію; етнічна самосвідомість, яка виражається в етнічній самоназві. Категорію етнічна самосвідомість визначають по-різному¹³. Це ускладнює дослідження, адже щораз слід співвідносити методологічні принципи, які дозволяють вивчати закономірності суспільного розвитку етнічної групи й особистості. Кожний етнос РБ має етнічну самосвідомість, ментальність, які часто викликають напругу у суспільній комунікації, ускладнюють перехід до демократії. Зовнішньо більш відкри- ті,відверті, категоричні й об'єктивні у розмові болгарські православні християни. Крім особливостей національного характеру і відчуття належності до домінуючої більшості, не на останнє місце болгари ставлять суттєві характеристики людини як носія цих особливостей¹⁴.

Розвиток ісламу в Болгарії після 1989 р. пов'язаний з розширенням прав меншин, що стосується всіх мусульман, незалежно від їх поділу на сунітів, шиїтів, турків, татар, ромів чи помаків. Нині важко уявити становище турків і мусульман у кінці живковського правління, коли спроби насильно їх асимілювати призвели до того, що майже 320 тис. мусульман втекли у 1989 р. до Туреччини (згодом називали - 330, 350 та 360 тис), яких вигнали з країни у «процесі відродження». Різниця велика, але справа навіть не в цьому, а в тому, що понад 1 млн. громадян силоміць позбавили елементарних людських прав - спілкування рідною мовою, підтримки і розвитку традиційної культури, власних імен, без права проявити себе тими, ким вони почувалися.

Після зміни режиму новий уряд спрямував зусилля на ліквідацію причин і наслідків провалу політики асиміляції. Але вже перші спроби змін викликали шалену етнічну напругу. Болгари вийшли на мітинги з націоналістичними гаслами: «Болгарія для болгар!», «Ні - туркам у парламенті!». Лозунги турків були не кращі¹⁵. У деяких регіонах екстремісти оскверняли мусульманські будівлі і навіть підривали джамії (мечеті)¹⁶. У відповідь на ці дії мусульмани почали вимагати автономії, озброюватися і створювати групи бойовиків.

На початку 90-х рр. вчені вказували на значну напругу в етнополітиці РБ: зростання етнічної самосвідомості турецького населення РБ; пов'язаний з цим і замаскований як реакція на турецьку національну свідомість нестримний болгарський націоналізм; спроби, як і раніше, нейтралізувати конфліктний потенціал через політику маневрування та відступів перед обома сторонами¹⁷.

Дійсно, уряду довелося вести політику маневрування. Схоже діяли й самі турки. Політичні представники меншини змогли пом'якшити протиріччя, зберегти етнічний мир і спокій у державі та поступово відновити права і свободи меншин. Будь-який крок у цьому напрямі викликав бурхливі дебати у політичних колах - чи то в зв'язку з поверненням турецько-арабських імен та правом на вивчення турецької мови в освітніх закладах, чи у зв'язку з РПС і її конституційною легітимністю. Поступово в РБ почали глибше усвідомлювати складність проблеми, розуміти потреби «інших» співгромадян, менше реагувати на псевдо патріотичні заклики певних кіл. Суспільство «визрівало» - надто хворобливо і тривало, але іншого не варто було й очікувати, адже зміни в ментальній свідомості йдуть повільно, та ще й коли ці процеси підігріває живий балканський націоналізм, що демонструють сусідні країни.

Відродження прав меншин розпочалося з відновлення мусульманських імен. Це найважливіший акт, адже етнічність яскравіше виражається (і при змінах розмивається найлегше) у 3-х моментах соціальної й особистісної ідентифікації - в імені, весіллі та похороні. Ім'я людини пов'язує її з сім'єю, родиною, предками, а звідси - і з історією, пам'яттю про місце народження, про спільноту, в якій жила. Зміна тюрксько-арабських імен на болгарські, яку проводив уряд Т. Живкова у 19801985 рр., викликала гнів і обурення серед турків, призвела до протестів, відкритих виступів проти уряду, кровопролиття, адже цей акт, по суті, відбирав родову і релігійну належність, а з ними і культурну ідентичність¹⁸. Ім'я є основою ідентифікаційної ознаки особистості, але особливе значення воно має в житті і світогляді людей ісламу. Без власного імені віруючий не може «предстати після смерті перед Аллахом, який призиває людей поіменно, щоб судити, як вони жили, і відвести праведних у рай»¹⁹. Та не лише це вимагало повернення імен. У секуляризованому суспільстві імена - видимий показник ідентичності турків, тож їх зміна сприймалася як грубе втручання у світ індивіда і страшна спроба повного родового знеособлення.

У РБ важко вирішували питання про рідну мову в закладах освіти й армії; про відкриття ісламських духовних училищ, інституту, фаху тюркологія в Центрі східних мов і культури; про підготовку мусульманського духовенства, виховання підростаючого покоління на основних моральних цінностях світової релігії як невід'ємної частини їх традиційної культури. У 1990 р. відкрили ісламський інститут при Головному муфтійстві, 4 духовні училища, які фінансують різні арабські й турецькі фонди.

Поява тюркомовних видань позитивний крок у відродженні меншин, але у РБ майже не видають книг турецькою, якщо не рахувати підручників з мови. Мало книг і у відновлених спеціалізованих читальнях у районах змішаного проживання болгар та турків. Відсутні тюркомовні програми і в електронних ЗМІ. Це спонукає болгарських турків настроювати теле- і радіоприймачі на Туреччину і сприймати її передачі. Байдужістю державних інституцій НРБ до культури меншин і зниженням контролю за збереженням її цінностей можна пояснити випадки знищення літератури в турецьких селах та викрадення унікальних ісламських реліквій з метою продажу їх за кордон. У РБ розвиток культури етносів - справа самих меншин - без обмежень, але й без допомоги держави. Це змушує РПС звертатися по допомогу до Туреччини, яку та надає.

РПС використала і записане в Конституції право на створення товариств. У 1992 р. у Шумені зареєстрували Товариство турецької мови і культури, яке сприяє розвитку меншини й заохочує вивчення діалектів, фольклору, звичаїв та етнографії турецького населення РБ. Такі товариства діють і в інших регіонах. У 1993 р. товариство в Кирджалі провело перше свято місцевого турецького фольклору за участю 18 колективів, включаючи й гостей з Туреччини. У 1995 р. у Стамболово провели Перший фестиваль турецького фольклору, в якому взяли участь 14 колективів з різних регіонів РБ. Це позитивно впливає на культурне життя меншин і хід суспільно-політичного процесу. Національний фестиваль у Хасково співпав з початком місцевих виборів, а проведений напередодні студентського свята в Шумені у 1995 р. літературний вечір «Думка» визнали першим кроком до створення молодіжної організації РПС²⁰.

Найкраще права меншин виявляються в релігійній сфері, хоча й тут є протиріччя, породжені прагненням влади встановити політичний контроль за їх діяльністю. Мусульман підтримують благодійні фонди і товариства, в т.ч. і фінансами. Заснований Н. Генджєвим Болгарський національний фонд розвитку ісламської культури на кошти Саудівської Аравії утримує приватне училище в рідному селі Глоджєво, допомагає у побудові храмів, виданні ісламської літератури, надсилає продукти і ліки мусульманам Македонії й Албанії. У 1993 р. група іноземців спробувала заснувати благодійний Зага- льноісламський союз у РБ, але не подала адреси членів, що викликало відмову Софійської міської прокуратури²¹. Тоді ж був заснований фонд Хаіру Пловдіві, з метою підготовки кадрів за спецпрогра- мою фонду Маршалла із США. Після закінчення навчання випускники мали вкоренитися в політичну систему РБ і впливати на вирішення проблем мусульман. Президент фонду С. Мерджан, який перейшов з РПС до Партії демократичних змін, і М. Ходжі очікували фінансової підтримки від держави. Не одержавши її, звинуватили уряд, президентського радника з питань етнічних меншин М. Іванова і голову Міжнародного центру з проблем меншин та культурної взаємодії А. Же- лязкову, що ті на власний розсуд використали кошти, які виділяють посольства для вирішення етнічних питань у Болгарії. У 1994 р. мусульманські училища в Шумені і Русе спонсорував саудівський фонд Ал-Уакфал-Ісляміз Голландії. Його рекомендував Головний муфтій Ф. Салі, але фонд не зареєстрували, оскільки такої організації в Голландії не знайшли²². Подібних прикладів багато.

Розкол серед мусульман провокує напругу в РБ, негативно впливає на учнів ісламських духовних училищ, на регулярності виплати зарплатні викладачам і служителям культу, але не порушує щоденного ритуалу віруючих. За соціологічними дослідженнями 2007 р., найрелігійніша в РБ спільнота - мусульмани. У ній частка віруючих удвічі вища, ніж серед християн. Мусульмани чітко і обов'язково дотримуються релігійного обряду. Кожний третій помак чи турок (відповідно 34 і 33%) з групи віруючих заявляли, що приносять Аллаху п'ять обов'язкових молитов щоденно. На питання «Чи Ви вірите в Бога?»- позитивно відповіли 73% анкетованих турків, 66% болгарських мусульман і 59% ромів проти 37% болгарських християн²³. Тож у мусульманської спільноти є велика потреба в підтримці релігійної традиції - факт, що пояснює інтенсивне будівництво культових споруд після 1989 р.

Будівництво нових храмів і відновлення старих - справа самих віруючих, але їм допомагають коштами з-за кордону. Так, у 1993 р. в Разграді заснували фонд МакбулІбрахім Паша Джамія з метою реставрації великої джамії. Фонд поширив відозви про пошук спонсорів серед арабського світу і Світовий ісламський банк дав $ 1 млн. на реставрацію мусульманських храмів у РБ, включаючи шу- менську Томбул-джамію і разградську джамію Ібрахім паша,перевів $ 25 млн. на будівництво нової найбільшої в Родопах джамії в Мадані і надіслав для відсталих районів РБ $ 4 млн., з них - 500 тис. для району Мадан²⁴. Такі прояви благодійництва тривожать РБ, більшість громадян якої негативно сприймає будівництво джамій, через потенційну загрозу для держави. А депутат Б. Сарєв навіть у парламенті заявив, що у Родопах мінарети вищі за найвищі дерева. Самоусунення держави від процесу відродження культури, освіти меншин, будівництва релігійних споруд тощо звільняє її від ряду обов'язків, але створює умови безконтрольному проникненню в РБ потенційно загрозливого впливу, включаючи появу представників ісламських сект і фундаменталістів з Пакистану, Ірану, Алжиру, Сирії чи Єгипту²⁵.

Отже, трансформація в РБ значно політизувала етнічну свідомість, поставила на перше місце демонстративне повернення всіх важливих ознак етнічної належності. Турки відновили імена, рідну мову, відвідують мечеті, носять національний одяг. Помаки погрузли в проблемах своєї ідентичності - одні визначаються як болгари, інші як турки, і ознакою цієї належності стало повернення старих чи збереження нових імен. Болгари жваво цікавляться і відновлюють свої ритуали. По суті, зміни ведуть до становлення рівноваги, яка пульсує навколо поділу на своїх/чужих і є актуальною особливо серед старших. Молоді не мають рис толерантності місцевої спільноти зі змішаним складом населення і важко долають міжетнічну напругу. Гомогенізація тоталітаризму, хоч і сприймалася болгарами як уніфікація, призвела до негативу через природну потребу етнічної відокремленості, традицій та етнічного спілкування.

Аналіз процесу політизації в РБ вказує, що і в 90-х рр. у державі не було чіткої програми розвитку етнополітики, а проявів націоналізму - більш ніж достатньо. Свідченням цього є й Конституція, за якою РБ - однонаціональна держава. Ситуація змінилася на краще зі вступу РБ до ЄС. Прагнучи виконати всі вимоги ЄС, уряд РБ значно покращив умови для розвитку етнічних меншин. РБ як член ЄС намагається повністю дотримуватись прав і свобод своїх громадян. Зробити це важко, адже основну проблему продукує, як і для інших країн ЦСЄ, ромська етнічна спільнота. Проте, вони створюють швидше не політичні, а соціальні проблеми для болгарського суспільства.

Література

1 Бурдяк В.І. Республіка Болгарія на зламі епох: політична трансформація суспільства / В.І. Бурдяк. - Монографія. - Чернівці : Рута, 2004. - С. 219.

2 Allport G. W. The Nature of prejudice / G.W.Allport. - N.Y. : Doubleday, 1958. - Р. 81.

3 Желязкова А. Между адаптацията и ностал- гията: Българските турци в Турция / Съст. А. Желязкова. - София : Международни център по проблемите на малцинствата и културният взаимодействия, 1998. - С. 7.

4 Радушев Е. Демографски и етнорелигиозни процеси в Западните Родопи през XV-XVIII в. (Опит за преосмисляне на устойчиви историограф- ски модели) / Е. Радушев // Историческо бъдеще. - 1998. - № 1. - С. 61.

5 Конституция на Република България. Приета от Великото народно събрание 12 юли 1991 г. - София : Нова звезда, 2002. - С. 3.

6 Huntington S.P. After Twenty Years: The Future of the Third Wave / S.P. Huntington // Journal of Democracy. - 1997. - Vol. 8. -№ 4 (October). - Р. 9-10.

7 Население Болгарии. Перепись 2001 года / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w ww.worcount.com/1/centrevropa.files/naselbolgar.htm

8 Стоянов В.Турското население в България между полюсите на етническа политика: Bulgaro- Turcica 2 / В. Стоянов. - София : Издателство Лик, 1998. - С. 14.

9 Три милиона турци преброи у нас депутат в Меджлиса // Труд. - 1994. - 21 януари.

10 Антонов С., Миглев И. Татари // Общности и идентичности в България / С. Антонов, И. Миг- лев. - София, 1998. - С. 356.

11 Там само. - С. 360.

12 Марушиакова Е. Циганите в България и тях- ната религия / Е. Марушиакова // Аспекти на етно- культурната ситуация в България. - София : ЦИД, 1992. - С. 112.

¹³Дробижева Л.М. Национализм, этническое самосознание и конфликты в трансформирующемся обществе / Л.М. Дробижева // Национальное самосознание и национализм в Российской Федерации начала 90-х гг. - М., 1994. - С. 30-31.

14 Елчинова М. Моделиране на етничния образ в ситуация на преход / М. Елчинова // Преходът в България през погледа на социалните науки. - София, 1997. - С.163.

15 Три милиона турци преброи у нас депутат в Меджлиса // Труд. - 1994. - 21 януари.

16 Три бона в зелено дарява на маданската джа- мия братът на Йозал // Труд. - 1993. - 1 септ.

17 Hopken. W. Turken und Pomaken in Bulgarien / W. Hopken // SOEM. - 1992. - № 32. - S. 144.

18 Stojanov V. Ausgreenzung und Integraation: Die bulgarischen Turken nach dem Zweiten Weltkrieg / V. Stojanov // Osterreichische. Osthefte. - 1997. - H.2. - №39. - P.203.

19 Желязкова А. Турци / А. Желязкова // Общности и идентичности в България. - София, 1998. - С. 390.

20 Създава академична структура // Труд. - 1992. - 19 юни.

21 Ислямскисъю иска регистрация у нас // Труд. - 1993. - 18 декември.

22 Питима даскали от Туриця идват в Шумен // Труд. - 1994. - 8 септември.

23 Българите християни СА по-малко религиоз- ни от мюсюлманите // 24 часа. - 2007. - 9 сеп- тември.

24 Питима даскали от Туриця идват в Шумен // Труд. - 1994. - 8 септември.

25 Сатовчанският район се превърна в Мека за емисари // Труд. - 1994. - 30 април.

Размещено на Allbest.ru