2019 - рік вибору: ідея соціальної держави у передвиборних програмах партій та кандидатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2019 - рік вибору: ідея соціальної держави у передвиборних програмах партій та кандидатів

Денисова А.

Статтю присвячено дослідженню інтерпретацій соціальної держави у передвиборних програмах кандидатів на посаду Президента України (В. Зеленського, П. Поро- шенка, Ю. Тимошенко, Ю. Бойка, О. Вілкула, ін.) та передвиборній програмі політичної партії «Слуга народу». Відзначено, що незважаючи на закріплення у Конституції України положень щодо соціальної держави, поступово сама ідея соціальної держави елімінується із політичного дискурсу, а представники партії-переможиці виборчої кампанії до ВР України - 2019 ідентифікують себе як прихильників «лібертаріанства».

Ключові слова: соціальна держава, соціальна політика, політичний дискурс, передвиборні програми, вибори Президента України, парламентські вибори.

The article deals withthe study of interpretations of the social state in the election programs of candidates for the post of President of Ukraine (V Zelensky, P. Poroshenko, Y. Tymoshenko, Y. Boyko, O. Vilkul, etc.) and the election program of the political party«Sluhanarodu». It is noted that despite the inclusion of the social state regulations in the Constitution of Ukraine, the idea of thesocial state is gradually eliminated from political discourse, and representatives of the party- winner of the 2019 election campaign identify themselves as supporters of «libertarianism».

Keywords: the social state, social policy, political discourse, election programs, presidential elections in Ukraine, parliamentary elections.

Постановка проблеми. Ідея соціальної держави переживає важкі часи в Україні. Вона поступово зникає з політичного дискурсу та елімінується з порядку денного взаємодії влади та суспільства. Незважаючи на фіксацію у Конституції України та інших актах національного та міжнародного права (ратифікованих державою) важливих положень щодо соціальної дер- жави,доводиться констатувати, що у реальній українській політиці проблемі побудови соціальної держави приділяється недостатньо уваги. Повною мірою це проявилось у передвиборчому дискурсі як президентської так і парламентської кампаній у 2019 році.

Зауважимо, що реалізацію ідеї побудови соціальної держави в Україні на сучасному етапі суттєво ускладнено як зовнішніми факторами (агресія на Сході України, анексія Криму) так і внутрішньополітичними транзитивними процесами (політична демократизація, економічна лібералізація, посилення націоналістичних тенденцій тощо). Необхідність посилення обороноздатності країни обумовлює скорочення бюджетного фінансування соціальної сфери, а під гаслом розвитку місцевого самоврядування фактично пропонується послаблення ролі центральних органів влади у процесі соціального захисту населення.

І якщо раніше тема соціальної держави постійно фігурувала принаймні у передвиборчих програмах соціал-демократів, соціалістів та комуністів, то сьогодні, після радикальної зміни партійного ландшафту, реалізація даного конституційного положення прямує до нуля не тільки у процесі вироблення та реалізації публічної політики, а і маргіналізується у передвиборчомудискурсі. передвиборний президент політичний держава

У таких умовах зростає потреба у пошуці та виокремленні окремих положень передвиборчих програм політичних партій та кандидатів, які стосуються соціальної держави. Підвищена увага наукової спільноти до ідеї соціальної держави має сприяти не лише поверненню цієї теми до політичного дискурсу, а й активізації дискусій між представниками ліберальної та соціалістичної ідеологічних доктрин з метою визначення оптимальних параметрів соціальної держави на сучасному етапі соціаль-політич- ного та економічного розвитку.

При цьому, не можна недооцінювати роль передвиборчих програмкандидатів та політичних партій у розвитку ідеї соціальної держави. Адже вони не тільки віддзеркалюють певну політичну ідеологію, а і демонструють рівень розуміння нагальних суспільних проблем політичною елітою. Варто погодитись із тим, що «Партійні програми виконують важливу роль артикуляції суспільних інститутів і громадського контролю над діяльністю партій і в Україні» [5].

У передвиборчих програмах має бути представлена раціональна аргументація щодо конкрентних кроків вирішення гострих соціальних проблем. Орієнтація на передвиборчу програму дозволяє громадянам зробити раціональний політичний вибір. Як зазначає Д. Яковлев: «.. .політична взаємодія у нашій країні характеризується активізацією процесу медіа- тизації, особливо у виборчий період, коли мас медіа стають важливим чинником політичної боротьби. Вони впливають на соціальну стабільність, встановлюють пріоритетні теми порядку денного суспільства. У виборчій ситуації з'являється хвиля сенсацій та скандалів. Проте неутворюється простір аргументованих політичних дискусій щодо проблемних питань суспільного розвитку, практично відсутня раціональна аргументація. Отже, домінування медіа- тизації призводить до очевидного ускладнення раціонального політичноговибору громадянина» [18, с. 19]. Посилення громадської та дослідницької уваги до передвиборчого дискурсу політичних партій та кандидатів має сприяти раціоналізації політичній взаємодії в Україні, створити справжню альтернативу медіатизації політичного процесу тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідея соціальної державиміцно пов'язується з поширенням у суспільстві імперативів справедливості, толерантності, рівності. Їх дослідженню у сучасному суспільстві присвячено праці Дж. Ролза (деонто- логічна парадигма), Ю. Габермаса (комунікативна дія), О. Гьофе (справедливість обміну та розподілу), ін. На думку Л. Ситниченко «Ролз одним із перших теоретично глибоко осмислив та концептуально оформив ту загальну інтуїцію, за якою суспільні інститути мають бути справедливими не лише для обраних, але й для інших, а справедливість є не просто одним із вимірів суспільного буття, а головною, фундаментальною умовою його існування, цивілізованим способом його репродукування» [14, с. 43]. Розгортання ідеї справедливості у площину відносин між громадянським суспільством та правовою державою у подальшому утворило декілька взаємопов'язаних напрямків досліджень соціальної держави. По-перше, це правові дослідження з акцентом на необхідності закріплення орієнтації на побудову соціальної держави у конституції, інших правових актах, взаємодії правової держави та громадянського суспільства. До представників цього напрямку належать М. Козюбра, А. Крусян, П. Рабінович, Г Чанишева, Ю. Шемшученко, ін. На думку А. Крусян «... у сучасній юридичній літературі набуває поширення концепція, згідно з якою гіпертрофова- ні уявлення про індивідуальні витоки у концепції прав людини та її взаємовідносини із суспільством, державою та іншими формами колективного буття, що були притаманні минулому, є недоцільною та такою, що не відповідає сучасності, та визнається необхідність органічного поєднання у змісті прав людини як особистих, так і колективних основ» [3, с. 43]. По-друге, визначеннята пошук оптимальної моделі соціальної держави у широкому контексті сучасних соціальних перетворень - від глобалізації до інформаціонального суспільства, від появи нових ідентичностей до суспільства відкритого доступу. Проблему перерозподілу благ («розподілу» справедливості) та рольдержави у нових соціальних умовах досліджували Е. Гіденс, М. Кастельс, Ч. Тейлор, Д. Норт, Г Баєр, М. Арагон, ін. По-третє, політологічні дослідження соціальної держави крізь призму процесів демократизації, лібералізації та подолання посткомуністичної спадщини представлено у роботах А. Сіленко, В. Співака, Н. Хоми, Л. Ярової.

Натомість, недостатньо досліджено передвиборчий дискурс щодо соціальної держави як мети політичного розвитку України. Адже саме у передвиборчому дискурсі, зокрема - у програмах політичних партій та кандидатів на посаду Президента України, проявляється ідеологічна позиція кандидатів та партій, а також мають наводитися організаційні, управлінські та комунікативні механізми реалізації ідеї соціальної держави в Україні.

Формулювання мети статті. Метою статті є дослідження ідеї соціальної держави у передвиборчих програмах кандидатів на посаду Президента України та політичних партій у парламентській кампанії 2019 року.

Основний матеріал дослідження. Чергові вибори Президента України відбулись у 2019 році, вони пройшли у два тура. Перший тур відбувся 31 березня, а другий -21 квітня 2019 року. У другому турі В. Зеленський переміг П. Порошенка з результатом 73,22% проти 24,45% [12]. Виборча кампанія почалась 31 грудня 2018 року.Для участі у виборах було зареєстровано 44 кандидати, п'ятеро з яких у встановлений ЦВК України термін зняли свої кандидатури. Таким чином, передвиборчу агітацію на основі власних програм вели 39 кандидатів. У цілому, слід аргументовано відзначити, що вкрай недостатньо уваги у програмах усіх кандидатів приділялось проблемі побудови соціальної держави. Фактично, у передвиборчих програмах та маніфестах у мас-медіа тематика соціальної держави елімінувалась з політичного дискурсу.

Повною мірою це стосується програм переможців першого туру: В. Зеленського та П. Порошенка. Як уже доводилось константувати: «.програми двох кандидатів, які вийшли до другого туру виборів Президента України - В. Зеленського та П. Поро- шенка, - характеризуються недостатньою увагою до процесу формування соціальної держави. Навпаки, це ліберальні програми» [2, с. 785].

На це звертається увага й у статті «Програми кандидатів: у чому відмінність обіцянок Порошенка і Зеленського», опублікованій «Німецькою хвилею»: «Обидва кандидати демонструють багато ініціатив в економічній сфері. Зокрема, і Порошенко, і Зелен- ський пропонують робити ставку на ІТ-сектор і обіцяють інвесторам захист вкладених коштів, а також майже слово в слово повторюють у своїх програмах, що Україні потрібна заміна податку на прибуток на податок на виведений капітал. Петро Порошенко робить акцент на подоланні бідності, Володимир Зеленський - на здоров'ї та освіті. Принцип «гроші ходять за людьми», відповідно до програми Поро- шенка, має реалізовуватися і в освітній реформі, і у системі охорони здоров'я, і в політиці соціального захисту. У програмі Зеленського - «гроші ходять за талановитим студентом»» [13].

І це при тому, що до кола головних проблем громадяниУкраїни традиційно відносять теми, пов'язані із відповідальністю політиків щодо побудови соціальної держави. Зокрема, за даними дослідження«Україна сьогодні: виклики та перспективи» (проводилось Центром «Соціальний моніторинг», Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Соціологічною групою «Рейтинг» з 30 квітня по 10 травня 2019 року в 24-х областях України та м. Києві) [16] більше половини населення вважають дуже важливими наступні проблеми: нинішній рівень цін, інфляція (84,5%); рівень заробітної плати та пенсій (82,8%); нинішні тарифи на комунальні послуги (84,5%); рівень соціальної захищеності населення (76,4%); рівень медичного обслуговування (76,1%); наявність роботи, безробіття (75,7%); збагачення олігархів та зубожіння простих людей (74,4%) та ін.

Тобто, на сучасному етапі громадяни вимагають від влади повноцінного забезпечення соціального захисту населення, виконання конституційних положеньщодо визначених стандартів соціальної політики та побудови соціальної держави. Саме тому дивує відсутність таких пріоритетів у передвиборчих програмах основних кандидатів у Президенти України.

Серед передвиборних програм усіх кандидатів на посаду Президента України слід відзначити наступні особливості у трактуванні окремих положень соціальної держави та відповідних напрямків соціальної політики. Зокрема, програма С. Капліна має промовисту назву: «Соціальний курс - за простих людей»

[9] . У цій програмі кандидата від Соціал-демокра- тичної партії раціональні ідеї щодо поліпшення соціального захисту населення межують із популізмом. Йдеться про наступні пропозиції: «...збільшення мінімальної пенсії до 5 000 гривень, а мінімальної зарплати до 10 000 грн. вже у 2019 році; зменшення ціни на газ для населення в 4 рази; встановлення мінімальної частки заробітної плати у ВВП на рівні 50%... повернення до гарантованого безкоштовного медичного обслуговування, контроль над ціноутворенням у сфері лікарських препаратів. престижний «військовий соціальний пакет», який включатиме забезпечення житлом військових і їхніх родин; істотне збільшення зарплат і пенсій вчителям. відродження на сучасній основі професійної технічної освіти; фінансування культури на рівні не менше 3% ВВП; стипендії на рівні прожиткового мінімуму; гарантію першого робочого місця для молоді; соціальне житло для молодих сімей» [10].

За результатами першого туру виборів Президента України С. Каплін набрав 0,07% (тобто 14532 голосів виборців), обійшовши на декілька сотен голосів багаторічного лідера українських соціалістів, колишнього віце-спікера ВРУ О. Мороза [17].

У програмі кандидата у Президенти України О. Богомолець, цілком природно, увагу зосереджено переважно на питаннях, пов'язаних із охороною здоров'я. О. Богомолець декларує ідеологію соціально-ліберального розвитку. У її програмі зазначається: «Я завжди вбачала своїм завданням збереження життя і здоров'я людей та побудову в Україні ефективної системи охорони здоров'я і соціального захисту» [6].

Наповнена маніфестаціями щодо поліпшення соціального захисту населення передвиборна програма О. Вілкула. «Витрати на комунальні послуги - не більше 15% сімейного доходу. Витрати на продукти - не більше 25% сімейного доходу. Школи повного дня для дітей 6-13 років. Безкоштовна перша вища освіта за спеціальностями реального сектору (промисловість, будівництво, ІТ), сільського господарства та сфери послуг. Молодий фахівець до 27 років не платить податок на доходи фізичних осіб. Зарплата вчителя, викладача - коефіцієнт 1,5 до середньої зарплати по області. Страхова медицина. Страховий поліс за рахунок держави для пенсіонерів, малозабезпечених, військовослужбовців, працівників сфери освіти, поліцейських, лікарів - для всіх, кого держава найняла на роботу. Гідні зарплати для лікарів - коефіцієнт 1,5 до середньої зарплати по області. Пенсія - НЕ нижче 40% від середньої заробітної плати по країні» [8].

Кандидат від політичної партії «Опозиційний блок» Ю. Бойко у передвиборчій програмі «План мирного розвитку для України» жодного разу не згадує про соціальну державу, але досить багато уваги приділяє ролі держави у вирішенні соціальних проблем. Акцент він робить на суттєве збільшення допомоги батькам за народження дитини: «.за першу дитину - 100 тис. рн., за другу - 200 тис. рн., за третю та наступних - 400 тис. рн.. Також він декларує необхідність «.скасування нелюдської медичної реформи» та поновлення 10-річного терміну навчання в школі» [7]. Юрій Бойко посів четверте місце за результатами першого туру президентської виборчої кампанії. Він набрав 11,67%, або 2206216 голосів виборців [12].

У передвиборній програмі Ю. Тимошенко є окремий підрозділ - «Нова соціальна доктрина», який присвячено шляхам вирішення нагальних соціальних проблем. Йдеться проєвропейську заробітну платню, справедливі пенсії, доступну медицину, справедливі тарифи, якісну та доступну освіту тощо. У програмі зазначено: «Ми ставимо за мету поступово,за п'ять наступних років, досягти рівня середньої заробітної плати Польщі у доларовому вимірі. Буде скасовано порядок, який позбавляє пенсій працюючих пенсіонерів. Ми проведемо повну модернізацію лікарень, поліклінік та фельдшерсько-акушерських пунктів за рахунок залучення довгострокового експортного кредитування строком не менше ніж на 20 років і за кредитною ставкою не більше 3% річних. У перший місяць роботи нового президента будуть зменшені ціни на газ у 2 рази, а це означає такожзменшення тарифів на тепло і гарячу воду» [9]. Юлія Тимошенко посіла третє міце за результатами виборчої кампанії.

На цих виборах також був зареєстрований кандидатом у Президенти народний депутат України Юрій Тимошенко, якого деякі політологи називали «технічним кандидатом», «двійником», покликаним відібрати голоси у Юлії Тимошенко. У його програмі багато уваги приділяється соціальним питанням: «Підвищити прожитковий мінімум та мінімальну пенсію до розміру, який забезпечує людині достойне життя... Навести лад у медичній галузі, ліквідувати ганебну практику корупційного фінансування медичних процедур та операцій. Зобов'язати роботодавців до створення належних умов та оплати праці, виведення заробітних плат із тіні та гарантування стандартного соціального пакету для працівників»

У цілому, програми кандидатів на виборах Президента України у розрізі визначення соціальної політики та побудови соціальної держави можна поділити на декілька категорій. По-перше, програми, які містять стандартні обіцянки відносно соціального захисту населення: підняти заробітну плату та знизити тарифи. По-друге, програми, у яких наявне комплексне бачення соціальної держави, відповідно до ідеологій соціалізму, соціал-демократії та соціально-ліберального розвитку. По-третє, програми у яких поєднуються популізм та маніпуляції з метою отримати підтримку найбільш незахищених верств населення.

Безумовно, більш детальний аналіз передвиборчого дискурсу кандидатів у Президенти України щодо соціальної держави ще попереду. Він має враховувати зокрема і те, що у сучасній політичній системі конструювання та впровадження ефективної моделі соціальної держави неможливо без Верховної Ради України. Враховуючи, що переконливу перемогу на позачергових виборах до ВР України, які відбулись 21 липня 2019 року здобули представники президентської партії «Слуга народу», наведемо основні положення щодо соціальної політики та соціальної держави з її передвиборної програми.

У програмі партії «Слуга народу», яка складається із 16 пунктів, немає прямої згадки про «соціальну державу». Деякі з її представників декларують належність до лібертаріанської традиції, тож пропонується: «Провести децентралізацію влади відповідно до європейських норм: передати максимум можливих повноважень виконкомам місцевих рад і перетворити державні адміністрації на префектури європейського типу. перевести максимально можливу кількість державних послуг в онлайн. позбавити СБУ ГПУ та Нацполіцію непритаманних їм функцій ущемлення бізнесу» [11].

У програмі йдеться про розширення меж прямої демократії («Створити механізм накладення народного вето на щойно ухвалені закони, які не влаштовують суспільство. запровадити механізми впливу українців на рішення влади через референдуми»), необхідність скасування недоторканості депутатів, впровадження механізму їх відкликання тощо [11]. Щодо економічного та соціального блоків, то декларується необхідність підвищення рівня життя українців до середньоєвропейського, демонополізація, скорочення державних регуляторів та кількість процедур у будівництві та відведенні землі тощо [11].

До соціальної сфери відносяться наступні ініціативи партії «Слуга народу», відображені в передвиборчій програмі: «Ухвалити стратегію поступового зменшення єдиного соціального внеску, провести всеукраїнський перепис населення, всі соціальні пільги перевести у грошову форму, а також впровадити другий рівень пенсійного забезпечення і «економічний паспорт українця», за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки, Для викладачів середніх і вищих навчальних закладів пропонують «базове матеріальне забезпечення» на рівні трьох мінімальних зарплат, державні і приватні освітні заклади забезпечити рівними правами а освітню та наукову інфраструктуру оновити, запровадити систему обов'язкового медичного страхування, підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення лікарень» [11].

Також окремі висновки щодо майбутньої політики у ВР України, яку буде впроваджувати партія «Слуга народу» можна зробити за допомогою інтерв'ю її лідерів. Так, координатор штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко розповів про ідеологію партії: «У нас про лібертаріанство жарти ходять. Руслан Стефанчук, як наш ідеолог, він це бачить в такому терміні. В центрі має бути людина, а не держава. І навколо неї повинна компонуватися держава. Зараз у нас, у більшості, люди обслуговують державу - чиновницький апарат, процеси, стосунки, взаємодія, процеси. Навіть якійсь елементарні речі - податкове навантаження. Це все треба переосмислити, поставити в центр людину, і входячи з її інтересів, далі напрацьовувати пакет рішень» [15]

Висновки

Таким чином, слід відзначити, що весь комплекс складних питань, пов'язаних із побудовою соціальної держави в Україні потребує значно більшої уваги влади та суспільства як під час виборчих кампаній, так і у процесі вироблення та реалізації публічної політики. Варто погодитись із українським соціологом П. Кутуєвим у тому, що «, нагально-актуальним завданням правлячих «еліт» постленінських суспільств стає конструювання держави, що сприяє розвитку, Водночас на постленін- ські суспільства покладається - у відповідності до вимог неоліберального консенсусу - усунення держави із суспільно-економічного життя, навіть попри те, що лише держава спроможна створити інститу- ційну систему координат, у межах якої може функціонувати ринок, здійснюватися накопичення капіталу та розбудовуватися мережа соціального захисту» [4, с. 35].

У передвиборних програмах кандидатів під час президентської кампанії 2019 року взагалі була відсутня навіть згадка про соціальну державу. Це ж стосується і партійного дискурсу. Як наслідок, відбувається переоцінка ролі держави як «агента» розвитку, реформ, благополуччя громадян. А це може призвести до негативних наслідків не тільки у соціальній політиці, а й в усьому комплексі відносин між державою та суспільством.

Список використаних джерел

1. `Вибори Президента України 2019'. (Election ofthePresidentofUkraine 2019) Веб-відображення інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL:https://www.cvk.gov.ua/pls/ vp2019/wp001.html(дата звернення 17.07.19)

2. Денисова, АО, 2019. `Передвиборчі маніфести щодо соціальної держави в Україні' (ElectionmanifestosonthewelfarestateinUkraine), Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Суспільство ХХІ століття: крізь призму історії до сьогодення, Одеса, с. 785-788.

3. Крусян, АР., 2012.`Україна як соціальна держава : концептуальні положення та конституційно - правові реалії-Ликш^ asaSocialstate: ConceptualProvisionsandConstitutional - LegalRealities). Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр., Вип. 44, с. 35 -47.

4. Кутуєв, П., 2015.`Від Бегемота до Гулівера: трансформації держави доби пізнього ленінізму' (FromHippotoGulliver: TransformationoftheStateoftheLateLeninistAge), Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерну: Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції з соціології (м. Київ, 26-27листопада 2015року),с. 35-37.

5. Павленко, П., Гузь, М., Гайдуцький, І., 2018. `Зелений політичний дискурс у Німеччині та Україні: Аналітичний огляд'. (GreenPoliticalDiscourseinGermanyandUkraine: AnAnalyticalReview) Підготовленона замовлення Міжфракційного депутатського об 'єднання «Зелена енергія змін» за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. Київ. 34 с. URL: https://ua.boell.org/sites/default/files/zelenyi_dyskurs_v_programah_partii_1. pdf(дата звернення 18.07.19)

6. `Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Богомолець Ольги Вадимівни' (TheelectionprogramofthecandidateforPresidentofUkraineBogomoletsOlgaVadimivna). Веб-відобра- ження інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL: https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp005pt021f01=211pt001f01=719.html

7. `Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Бойко Юрія Анатолійовича' (TheelectionprogramofthecandidateforthepostofPresidentofUkraineYuriyBoyko) Веб-відображення інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL: https://cvk.gov.ua/pls/vp2019/ wp005pt021f01=216pt001f01=719.html

8. `Передвиборна програма кандидата на пост

Президента України Вілкула Олександра Юрійовича' (The election program of the candidate for the post of President of Ukraine, Vilkul Alexander Yurievich).Веб-відображення інформаційно-а

налітичної системи «Вибори Президента України».URL:https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/

wp005pt021f01=224pt001f01=720.html

9. `Передвиборна програма кандидата на пост

Президента України Тимошенко Юлії Володимирівни' (TheelectionprogramofthepresidentialcandidateYuliaVladimirovnaTimoshenkoUkraine) Веб-відобра- ження інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL: https://www.cvk.gov.ua/ pls/vp2019/wp005pt021f01=225pt001f01=720.html

10. `Програма кандидата в Президенти України від Соціал-демократичної партії Капліна Сергія Миколайовича' (ProgramofthecandidateforPresidentofUkrainefromtheSocial-DemocraticPartyKaplinSergeyNikolaevich). URL: //http://www.sdpkaplin. org.ua/ru/news/item/programa-presidenta-kaplina- sociaknyj-kurs.html (дата звернення 15.06.19)

11. `Програма партії «Слуга народу»: основні пріоритети' (Програма партії «Слуга народу»: основні пріоритети) Веб-сайт «Телеканал новин «24». URL: https://24tv.ua/programa_partiyi_sluga_narodu_ osnovni_prioriteti_n1164282

12. `Результати голосування по Україні. Вибо

ри Президента України 2019' (Results of voting in Ukraine. 2019 Presidential Election). Веб-відображення інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL:https://cvk.gov.ua/

pls/vp2019/wp300pt001f01=720.html(дата звернення

17.07.19)

13. `Ржеутська, Л., 2019. `Програми кандидатів: у чому відмінність обіцянок Порошенка і Зеленсько- го' (Candidateprograms: what'sthedifferencebetweenPoroshenko'sandZelensky'spromises), DW.URL: https://p.dw.com/p/3GYsM(дата звернення 17.07.19)

14. Ситниченко, Л.,2014. `Трансформація

ціннісних орієнтирів:свобода чи справедли-

вість?'(Transformation of values: freedom or justice?), Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 1, c. 3855.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Multi_2014_1_5. (дата звернення 7.07.19)

15. `У Зеленського розповіли про ідеологію

«Слуги народу»' (Zelensky told about the ideology of «Sluhy narodu» ) Веб-сайт«Телеканал новин «24». URL:https://24tv.ua/u_zelenskogo_rozpovili_pro_

ideologiyu_slugi_narodu_n1161280 //

16. `Україна сьогодні: виклики та перспективи' (Ukraine Today: Challenges and Prospects). Національне соціологічне дослідження щодо актуальних питань сьогодення «Ваша думка: травень 2019 року», Сайт Соціологічної групи «Рейтинг» (Rating Group Ukraine). URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ ukraina_segodnya_vyzovy_i_perspektivy.html (дата звернення 17.07.19)

17. `Хід голосування. Активність виборців. Вибори Президента України 2019'(Courseofvoting. Voteractivity. ElectionofthePresidentofUkraine), Веб-відображення інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України».URL: https:// cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp300pt001f01=719.html(дата звернення 17.07.19)

18. Яковлев, ДВ., 2011. `Раціоналізація політичної комунікації як альтернатива медиатизації взаємодії влади та суспільства в Україні'(Rationalization ofpoliticalcommunicationasanalternativetothemediationoftheinteractionbetweengovernmentandsocietyinUkraine), Актуальні проблеми політики. Вип. 12-18, c.19 - 26.

Размещено на Allbest.ru