Демократизація політичної свідомості і культури

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

Демократизація політичної свідомості і культури

Точицький М.С., здобувач

Анотація

Аналізуються основні зміни політичної культури, що здійснюються під впливом сучасних світових та вітчизняних економічних, політичних та соціокультурних процесів; однією з основних серед таких змін автором визначається тенденція до демократизації політичної культури; аналізується сутність демократизації, її напрями та нова якість політичної культури, яка в результаті цього досягається.

Ключові слова: людина, культура, політика, політична культура, демократія.

Annotation

Democratization of political awareness and culture

Tochitsky M. S.,

applicant, National Pedagogical University M. P.

Drahomanov (Kyiv, Ukraine),

The basic changes of political culture that are carried out under the influence of modern world and domestic economic, political and socio-cultural processes are analyzed; one of the major changes is the trend towards democratization of political culture; it analyzes the essence of democratization, its directions and the new quality of political culture that is achieved as a result.

Keywords: man, culture, politics, political culture, democracy.

Визначивши політичну культуру сучасного українського суспільства як єдність традиційних (національних та загальнолюдських) та змінних політичних цінностей, зупинимось на аналізі тих тенденцій, що лежать в основі цього процесу. Українське суспільство витримує на собі тиск світових і європейських змін, головними серед яких є глобалізація та інформаційна революція, міграційні процеси та інтеграція країн і народів у боротьбі з міжнародним тероризмом, усвідомлення екологічної залежності і безпеки країн і народів тощо. Ці зміни так чи інакше позначаються на політичній культурі громадян України. Слід зауважити, що тенденції та напрямки демократизації політичної свідомості та культури українства синхронізуються з економічними, духовними та іншими трансформаціями у суспільстві й відбуваються за своїми власними законами.

На переконання дослідників, найпоширеніші, типові форми політичної культури є стійкими та консервативними елементами політичної системи суспільства. Вони, з одного боку, відіграють важливу роль у функціонуванні інститутів політичної системи, зумовлюють політичну поведінку індивідів і мас, з іншого, є важливою частиною соціального клімату суспільства, можуть сприяти або перешкоджати появі нових суспільних відносин, соціально-політичних механізмів стабільності політичної системи.

В умовах переходу українського суспільства від тоталітарної політичної системи до демократичної розбудови суверенної державності в суспільстві відбувається переусвідомлення та переоцінка політичних цінностей, що супроводжується ціннісною поляризацією політичної свідомості населення, загостренням протиріччя між прихильниками політичних цінностей, що сформувалися в минулому, і що зароджуються у даний час. Криза перехідного періоду й особистісне сприйняття соціальних процесів, зумовлених руйнацією звичного способу життя, призводить до розколу масової свідомості. Саме конфліктом між високою ціною демократії, як мети перетворення суспільства та оцінкою низької результативності демократизації, значною мірою і зумовлена амбівалентність масової та індивідуальної політичної свідомості українського суспільства. Закономірністю цього процесу можна вважати поєднання ціннісних орієнтацій тоталітарної свідомості сформованих чіткою системою політичної соціалізації та демократичних цінностей, що поступово не упорядковано впроваджуються у процесі демократизації, при чому зберігаються найбільш зручні для індивіда ідеї та уявлення про функціонування політичної системи суспільства: свобода при недостатній відповідальності, вимога високої оплати праці при відсутності конкуренції, вимога соціальної справедливості, що базується на засадах рівності у виборі можливостей. Ускладнення структури масової політичної свідомості українського суспільства полягає у неоднорідності та накопиченні в ній різних за своїм змістом систем стереотипів політичного мислення. Відбувається поляризація масової свідомості, в якій формуються протилежні за своїми соціально-психологічними та ідейно-політичними характеристиками типи свідомості, одночасна присутність взаємо- виключних політичних цінностей, уявлень, установок, орієнтацій [1, с. 31-32].

Вочевидь, демократизація політичної свідомості й культури є стадіальним процесом, який може передбачати на певних етапах існування різновекторних цінностей, а також різну ступінь їх вкоріненості у тих або інших верствах населення.

З точки зору І. Лопушинського та В. Солових, основною особливістю політичної культури перехідних суспільств є поєднання в ній елементів політичних культур характерних для минулого і майбутнього суспільно-політичного ладу. В поставторитарному суспільстві відбувається процес поступового зростання адаптативності суспільства до політичної системи, що сприяє виробленню певного консенсусу стосовно політичних цінностей, норм, правил політичної поведінки даного суспільства. Нові демократичні цінності можуть набувати офіційного статусу, але не отримувати адекватної систематизації у політичній свідомості більшості громадян, що перешкоджає не лише сприйняттю їх через психологічну структуру особистості, а й їх трансляції від старшого покоління до молодшого, що ставить під загрозу соціально-політичний розвиток суспільства [2, с. 79].

У перехідний період, при зміні типів політичної культури, функції останньої можуть носити як позитивний, так і негативний характер, сприяючи або перешкоджаючи процесу включення індивідів та соціальних спільностей у політичну сферу [3, с. 309]. Зокрема тоталітарна політична культура громадян України сформована за часів СРСР стала серйозною перешкодою на шляху демократизації суспільних відносин.

Необхідно зазначити, що демократизація політичної свідомості та культури проявляється у новому форматі сприйняття влади - якщо при тоталітаризмі влада сакральна, то при демократії вона розглядається як служниця народу, який її реально формує.

В цьому сенсі дослідники підкреслюють, що сприйняття влади - складний процес, що визначає взаємовідносини політичної системи і особистості. Серед характеристик суб'єктивного сприйняття політичної системи важливо звернути увагу на зміни у типі особистості, її когнітивному стилі, специфіці мотиваційного впливу. У результаті зміни політичної та економічної системи, руйнації базових цінностей суспільства, ідеологічного вакууму, мислення в перехідному суспільстві характеризується постійним напруженням, а характерними рисами є інверсія та медіація [4, с. 12].

Під час демократизації політичної культури у політичній свідомості громадян відбувається боротьба цінностей, співставлення минулого і існуючого способів буття соціуму.

На думку В. Буцевицького становлення демократичної політичної культури - це перехід від мо- ноідеології тоталітарного суспільства до ідеологічного і політичного плюралізму. У демократичних суспільствах відбувається діалог політичних ідеологій. Цей діалог відіграє позитивну роль у тому сенсі, що завдяки йому жодна із важливих цінностей не буде забута і не зазнає знецінення [5, с. 49].

Можна стверджувати, що демократизація політичної культури та свідомості передбачає утвердження політико-ідеологічного плюралізму у суспільно-політичному житті країни, надання громадянам можливостей самостійно обирати ту або іншу систему цінностей.

Вочевидь, лібералізація і демократизація суспільних відносин створює умови для політичної творчості еліти і широких верств населення; пропаганда знань про історичний досвід українського та інших народів і сучасні досягнення світового співтовариства; підтримка різноманітних ініціатив, новацій, експериментів, вивчення і поширення вітчизняного політичного досвіду; залучення науковців до розроблення політичних технологій і програм; поширення джерельної бази формування новітньої політичної культури і створення умов для вияву позитивних тенденцій у політичному житті; законодавче закріплення продуктивних політичних ідей, норм, інституцій та розроблення системи заходів їх повсюдного використання [6, с. 29].

Тобто, можна сказати, що трансформація політичної культури включає в себе трансформацію політичної свідомості і поведінки мас та трансформацію культури діяльності політичних інститутів. Перехід від недемократичної політичної культури до демократичної супроводжується переходом від моноідеології до ідеологічного плюралізму [7, с. 76].

Ідеальною для демократичного суспільства є модель, коли виборці обирають ідею, яка їм більше імпонує, і своїми голосами підтримують партію, яка відстоює саме цю ідею. Оскільки виборці не читають партійні програми, то завдання партії - будь-яким чином ідентифікувати свою назву з даною ідеєю та донести її до електорату. Для цього у країні має працювати партійно-політичний ринок, де б змагались за голоси виборців політичні опоненти. Завданням держави є створення умов і механізмів узгодження різноманітних ідеологічних систем та цінностей, що існують у суспільстві, на базі конституційних норм. Наріжним каменем на цьому шляху є переорієнтація державної політики з принципу “людина для держави” на принцип “держава для людини” [8, с. 200].

Розвиваючи думку вищеозначеного дослідника, варто зауважити, що однією з важливих умов демократизації політичної культури та свідомості є зміна пріоритетів державної політики з етатистичних на людиноцентричні.

В цілому на процес демократизації політичної культури та свідомості громадян й на саме їх формування впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники. На думку фахівців, велике значення для цих процесів мають різноманітні фактори, зокрема:

1) зовнішні, до яких належать інститути політичної системи, національні та соціальні групи, різні неформальні об'єднання, під впливом яких відбувається соціалізація особистості;

2) внутрішні, що характеризують механізми світосприймання, аналізу та прийняття рішень тощо. Останні охоплюють потреби, інтереси, духовні цінності, індивідуальні психологічні якості людини [9, с. 107].

З нашої точки зору, аналізуючи становлення демократичної політичної культури, не можна залишати поза увагою діяльність ЗМІ, які активно впливають на суспільно-політичну свідомість громадян.

Науковці зазначають, що у процесі становлення демократії в Україні особливу роль відіграють засоби масової інформації та журналістський корпус в цілому. Розповсюджуючи різнобічну інформацію, ЗМІ виховують населення, вчать його критично мислити та допомагають формувати власну громадянську позицію, без якої повноцінна демократія у суспільстві неможлива. Водночас ЗМІ, як правило, є заангажованими тією або іншою мірою, а саме поняття «вільна преса» у перехідних суспільствах можна поставити під сумнів. У цьому контексті ЗМІ є знаряддям маніпулятивних технологій з боку держави та окремих політичних сил. Джерелом (і чинником) демократизації у медійному полі України є Інтернет-видання, деякі з яких поширюють більш об'єктивну інформацію, ніж друковані ЗМІ [10, с. 164]. Особливе значення мають ЗМІ в сучасних умовах, однією з найбільш суттєвих особливостей яких є гібридна війна, яку веде проти України російський агресор. Деякі ЗМІ тут можуть використовуватись (і використовуються!) як провідники ідеології агресора. Вони об'єднують навколо себе так звану «п'яту колону», яка, за вказівкою спецслужб країни-агресора дезінформує громадян, спрямовує їх мислення, а відтак - і дію, а антидержавне, деконструктивне річище. Відокремити протилежну до влади, але щиру, точку зору від відвертої дезінформації буває вкрай важко.

Безсумнівно, наявність у суспільстві різноманітних засобів масової комунікації, надання громадянам якісної інформації є питомим тлом для демократизації суспільного життя в цілому й політичної культури й свідомості зокрема.

В цьому контексті О. Царенко стверджує, що на сьогодні з розвитком інформаційних технологій одним із найбільш ефективних шляхів формування політичної культури є діяльність засобів масової інформації. До них слід віднести не лише газети, журнали, телевізійні новини, але ще й ЗМІ, які широко представлені у мережі Інтернет. Особливо велику роль на формування політичної культури мають маленькі ЗМІ кожної області чи міста, які орієновані на порівняно вузьку групу постійних читачів, але тим самим вони впливають на формування політичної культури відповідного регіону. Їх ще називають «четвертою гілкою влади», яка повинна бути «арбітром» перших трьох та нести об'єктивну інформацію про стан суспільства. Що ж стосується телевізійних ЗМІ, то екран телевізора дозволяє не тільки у вербальній, але й у візуальній формі вносити в політичну свідомість ідеї, погляди, думки, які зовсім недавно були абстрактними. Використання ЗМІ для формування політичної культури найбільш ефективно, оскільки вони спроможні впливати на велику кількість людей за короткі часові періоди, саме тому на передвиборних компаніях кандидати та партії максимум грошей вкладають у телевізійну рекламу. У перехідні періоди існування суспільства, що є навіть нетиповим, а вже звичним для України ЗМІ відіграють особливо важливу функцію у формуванні політичної культури. Тобто, сьогодні ЗМІ є одним із головних чинників впливу на політичну поведінку громадян, на їх політичну культуру. Населення через телебачення, газети, Інтернет отримують не тільки інформацію, а й зразки політичної поведінки, яку намагаються повторювати у своїй діяльності [11, с. 178-179].

Отже, демократизація політичної свідомості і культури в українському соціуму пройшла в своєму розвитку декілька етапів: від спрощеного розуміння демократичних цінностей та шляхів їх реалізації до так званої “майданної” політичної свідомості, яка передбачає активну життєву позицію щодо відстоювання демократичних стандартів життя.

Як зауважує В. Пащенко: “Уявлення про демократичні інститути в країні було дуже примітивним, демократія розумілася як шлях до свободи та, насамперед, добробуту. Ніхто не думав, що демократичне урядування потребує чогось від громадян. Люди знали про демократичні права, але нічого не знали про демократичні обов'язки. Демократичні інститути вимагають демократичних громадян, інакше вони виявляються неефективними, «повисають в повітрі» [13, с. 150].

Серед факторів, які заважають утвердженню демократичних цінностей в Україні, а відповідно демократичної політичної культури, А. Мельник виокремлює наступні: забюрократизованість апаратів і управлінських процедур у державній владі й самоуправлінні на тлі ще низької політичної й управлінської культури чиновництва; низька законослухняність усіх рівнів влади, навіть на вищих щаблях політичного управління.

Через це все більше громадян України, не знаходячи захисту в Україні, звертаються до Європейського суду; корупція не тільки у верхніх ешелонах влади, але й на низовому рівні, коли так звана «побутова» корупція стає звичним стилем повсякденного життя; на жаль, недостатньо розвинена політична й правова культура населення, яке не може внаслідок цього відстояти свої права й свободи, потрапляє в неправову залежність від чиновника, правоохоронця, підприємця й просто нахабного правопорушника [14, с. 309].

демократизація політичний культура соціалізація

Список використаних джерел

1. Діденко Н. Г. Державноуправлінський аспект процесів соціалізації в сучасній Україні / Н. Г Діденко, Н. І. Олійник // Публічне управління: теорія та практика. 2013. -- Вип. 3. -- С. 26-34.

2. Лопушинський І. Особливості політичної соціалізації в управлінських процесах демократичної трансформації суспільства / І. П. Лопушинський, В. П. Солових // Публічне управління: теорія та практика. -- 2013. -- Вип. 3. -- С. 73-80.

3. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. / П. П. Шляхтун. -- К. : Либідь, 2002. -- 576 с.

4. Юрій Н. М. Політична соціалізація молоді в умовах трансформації суспільства: аналіз міжнародного і українського досвіду: Автореф.дис ... канд.політ.наук: 23.00.04 / Одеська національна юридична Академія. --О., 2002. -- 16 с.

5. Буцевицький В. Проблеми політичної культури в Україні в процесі державотворення / В. Буцевицький // Нова політика. -- 1999. -- № 1. -- С. 48-51.

6. Карнаух А. Проблеми становлення сучасної політичної культури в Україні / А. Карнаух // Персонал.2007. -- № 9. -- С. 26-31.

7. Матвієнків С. Особливості трансформації вітчизняної політичної культури в умовах становлення демократичного політичного режиму / С. Матвієнків, Ю. Цюпа // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. -- Випуск 10. -- С. 75-78.

8. Гонюкова Л. Політичний плюралізм як умова розвитку демократичної держави: європейський досвід / Л. Гонюкова // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. -- 2009. -- Вип.-- С. 195-201.

9. Буш К. А. Специфіка прояву політичної свідомості сучасної української молоді / К. А. Буш // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. -- 2013. -- Вип. 12. -- С. 103-110.

10. Калиновський Ю. Демократизація політико- правової свідомості українства як фактор зміцнення українсько-польського співробітництва / Ю. Калинов- ський // Studia Politologica Ucraino-Polona. Випуск 2. -- Житомир-Київ-Краків : ФОП Євенюк О. О., 2012. -- С. 163-166.

11. Царенко О. О. Політична культура як чинник впливу на політичну поведінку громадян / О. О. Царенко // Панорама політологічних студій. -- 2013. -- Вип. 10.С. 176-182.

12. Царенко О. О. Політична культура як чинник впливу на політичну поведінку громадян / О. О. Царенко // Панорама політологічних студій. -- 2013. -- Вип. 10.С. 176-182.

13. Пащенко В. І. Від демократичної держави до демократичного суспільства / В. І. Пащенко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. -- К., 2007. -- Вип. 36. -- С. 144-151.

14. Мельник А. І. Модернізація України: єдність теорії і практики / А. І. Мельник // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць. -- Вип. 36 -- К., 2010. С. 303-310.

References

1. Didenko N.G. State management aspect of socialization processes in modern Ukraine / N.G. Didenko, N.I. Oliynyk // Public administration: theory and practice. - 2013. - Vip. 3. P. 26-34.

2. I. Lopushinsky, Peculiarities of Political Socialization in Management Processes of Democratic Transformation of Society / IP Lopushinsky, VP Solovykh // Public Management: Theory and Practice. - 2013. - Vip. 3. - P. 7380.

3. The layman PP Political Science (Theory and History of Political Science): A Textbook. / P. P. Noble. - K.: Lybid, 2002. - 576 p.

4. Yuriy N.M. Political socialization of youth in the conditions of transformation of society: analysis of international and Ukrainian experience: Author's thesis ... PhD in Political Science: 23.00.04 / Odessa National Law Academy. - O., 2002. - 16 p.

5. Butsevitsky V Problems of political culture in Ukraine in the process of state formation / V. Butsevitsky // New Politics. - 1999. - № 1. - P. 48-51.

6. Karnaukh A. Problems of formation of modern political culture in Ukraine / A. Karnaukh // Staff. - 2007. - № 9. - P 26-31.

7. Matvienkov, S. Peculiarities of transformation of national political culture in the conditions of formation of democratic political regime / S. Matvienkov, Y. Tsyupa // Bulletin of the Carpathian University. Politology. - Issue 10. P. 75-78.

8. Honyukova L. Political pluralism as a condition for the development of a democratic state: European experience / L. Honyukova // Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. - 2009. - Vip. 3. - P. 195-201.

9. Bush K.A. Specificity of manifestation of political consciousness of modern Ukrainian youth / K.A. Bush // International scientific forum: sociology, psychology, pedagogy, management. - 2013. - Vip. 12. P. 103-110.

10. Y. Kalinovsky, Democratization of Ukrainian Political and Legal Consciousness as a Factor for Strengthening Ukrainian-Polish Cooperation / Y. Kalinovsky // Studia Politologica Ucraino-Polona. Issue 2. - Zhytomyr- Kyiv-Krakow: FOP Eveniuk OO, 2012. - P. 163-166.

11. Tsarenko O.O. Political culture as a factor of influence on political behavior of citizens / O.O. Tsarenko // Panorama of political studies. - 2013. - Vip. 10. P. 176-182.

12. Orenko O.A. Political culture as a factor of influence on political behavior of citizens / O.O. Orenko // Panorama of political studies. - 2013. - Vip. 10. P. 176-182.

13. Pashchenko V.I. From a democratic state to a democratic society / VI. Pashchenko // Scientific notes of the Institute of Political and Ethnic Studies. I.F. Kuras, NAS of Ukraine. - K., 2007. - Vip. 36. pp. 144-151.

14. Melnyk A.I. Modernization of Ukraine: unity of theory and practice / AI Melnyk // Gileya: scientific bulletin: Collection of scientific works. - No. 36 - K., 2010. - P 303310.

Размещено на Allbest.ru