ЗМІ та комунікативні маніпуляції в сучасній політиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет телекомунікацій

ЗМІ та комунікативні маніпуляції в сучасній політиці

Кирилюк Н.А.,

кандидат політичних наук

Актуальність теми зумовлена тими політичними процесами, що відбувалися житті українського суспільства, а саме президентські і парламентські вибори, а також сучасним розвитком політичних подій у зовнішній і внутрішній політиці держави. Мета розгляду зазначеної теми полягає у висвітлені методів та технологій маніпулятивного впливу, що здійснюються ЗМІ та стоять на перешкоді формування демократичного устрою суспільного життя. Обізнаність у маніпулятивних технологіях наддасть можливість не потрапити в інформаційну оману комунікативного впливу ЗМІ. Для дослідження даної проблеми були використані загальнонаукові методи та метод системного аналізу. Під час дослідження зроблені висновки, які стверджують, що політичні комунікації сьогодні -- це передача інформації у віртуальному просторі. Під впливом інформаційних технологій змінюються методи і технології політичних комунікацій. Дослідження суспільної думки і впровадження сучасних технологій цього процесу набувають значущих обертів. Найважливіша функція ЗМІ -- надавати об'єктивну інформацію, що допоможе скласти реальне уявлення подій сьогодення. Сучасна суспільна культура формується електронними ЗМІ. Однак треба враховувати, що ЗМІ найчастіше зорієнтовані на максимальний прибуток, як політичний, так і економічний. І це є головною небезпекою, враховуючи постійне зростання аудиторії та перетворення ЗМІ у джерело формування суспільної культури. Інформаційні технології жорстко контролюють політичних лідерів, які змушені змінювати свій політичний імідж для завоювання суспільних симпатій. Завдання політиків на сьогодні не передбачити суперника, а зрозуміти, яке враження він здійснює на громадськість. Засоби масової комунікації та ЗМІ зокрема, безумовно є позитивним суспільним явищем. Вони є ефективним інструментом підтримки суспільної рівноваги й соціальної взаємодії, однак маніпулятивні можливості ЗМІ безмежні. Щодня світ стає все більш інформаційно насиченим, навіть обтяженим, а тому часто незрозумілим для людей. ЗМІ неоднозначно сприймаються більшістю громадян сучасного українського суспільства, здебільшого вони справляють негативне враження, саме через постійне використання механізмів маніпулятивного впливу Нажаль низький рівень політичної культури не дає можливості ефективно протидіяти маніпулятивному впливу у ЗМІ. Тому розглянуті методи та технології, що застосовуються ЗМІ наддадуть можливість з одного боку більш ефективно здійснювати комунікативний процес, а з іншого, відчувати маніпулятивний вплив.

Ключові слова: маніпулятивний вплив, політичні комунікації, інформаційні технології, маніпулятивні технології, маніпулятивні методики, ЗМІ.

The relevance of the topic is due to the political processes that took place in the life of Ukrainian society, namely the presidential and parliamentary elections, as well as the actual development of political events in the foreign and domestic policies of the state. The purpose of the consideration of this topic is to cover the methods and technologies of manipulative influence carried out by the media and which hinder the development of a democratic system of social life. Awareness of manipulative technologies would allow to avoid being misled by the media's communicative influence. General scientific methods and system analysis method were used to investigate this problem. The conclusions of the study show that political communications today serve to the transmission of information in the virtual space. The influence of information technologies changes the methods and technologies of political communications. Public opinion research and the introduction of modern technologies in this process are gaining significant momentum. The most important function of the media is to provide objective information that will help people to get a real picture of what is happening today Modern social culture is shaped by electronic media. However, it should be borne in mind that the media are often focused on maximizing profits, both political and economic. And this is a major danger given the continued growth of the audience and the transformation of the media into a source of social culture. Information technologies tightly control political leaders who are forced to change their political image to win public sympathy. The task of politicians today is not to predict the opponent, but to understand the impression he makes to the public. The mass media and the media in particular are definitely a positive social phenomenon. They are an effective tool for maintaining social balance and social interaction, but the manipulative possibilities of the media are endless. Every day the world becomes more and more information-rich, even burdened, and therefore often unclear to people. The mass media are ambiguously perceived by the majority of citizens of modern Ukrainian society, for the most part they make a negative impression, namely because of the constant use of mechanisms of manipulative influence. Unfortunately, the low level of political culture makes it impossible to effectively counteract manipulative influence in the media. Therefore, the considered methods and technologies used by the media will make it possible on the one hand to carry out the communication process more effectively and, on the other, to have a manipulative influence.

Keywords: manipulative influence, political communications, information technologies, manipulative technologies, manipulative methods, media.

Сучасні інформаційні процеси формують нове сприйняття тих політичних, економічних і соціальних процесів, що відбуваються в державі. На сучасному етапі послаблення традицій, і втручання інформаційних технологій стало невід'ємною частиною життя суспільства. В основі основ життя суспільства постали комунікаційні процеси, що особливо проявили себе у найбільш вразливій частині - політиці. Політичні комунікації сьогодні - це передача інформації у віртуальному просторі, яка стає більш керованою громадянами. Під впливом інформаційних технологій змінюються методи і технології політичних комунікацій.

У віртуальному просторі важливе місце займають ЗМІ. Саме вони формують суспільну думку і ставлення до політичних інститутів і норм. Вагомим у цьому процесі є здійснення комунікацій, що впливають на репутацію і імідж держави загалом. Але на відміну від іміджу, який може змінюватися, репутація є закріпленою думкою стосовно певного критерію оцінки. Саме інформаційний простір надає підстави для створення репутації. Тому комунікації, які здійснюються в політичному колі привертають увагу і надають відповідну реакцію у формі думок і настроїв громадян держави та відповідних поглядах світової спільноти. Результати політичних домовленостей можуть швидко стати відомими на весь світ, але інтерпретація висновків і оцінок залишається у руках інформаційних технологій ЗМІ. Нові ЗМІ та цифрова революція радикально змінили комунікативну практику. Серед нових комунікативних технологій Інтернет займає особливе місце, починаючи від простого джерела інформації і переходячи до представницького інструменту взаємодії необмеженої кількості користувачів. Поява веб-ресурсів радикально змінює жанри і дискурси в політичній комунікації.

Актуальність теми зумовлена тими політичним процесами, що відбувалися у політичному житті українського суспільства, а саме президентськими і парламентськими виборами, а також сучасним розвитком подій у зовнішній і внутрішній політиці держави. На переконання авторів статті, саме ЗМІ вплинули на той хід подій і ті результати, які отримало українське суспільство під час виборів.

Щоб мати можливість компетентно відстоювати власні позиції свідомого громадянина держави, необхідно вміло розмежовувати якісну інформацію зі змістовним навантаженням, і маніпулятив- ні інформаційні технології, що сьогодні особливо обтяжують інформаційний простір. Поєднання наукових розробок у дослідженні і вивченні ма- ніпулятивних технік політичною, психологічною, соціологічною, юридичною науками наддадуть можливість розкрити, як ЗМІ застосовують комунікативні маніпуляції у політиці.

Мета розгляду зазначеної теми полягає у висвітлені методів та технологій маніпулятивного впливу, що здійснюються ЗМІ та стоять на перешкоді формування демократичного устрою суспільного життя. Обізнаність у маніпулятивних технологіях наддасть можливість не потрапити в інформаційну оману комунікативного впливу ЗМІ.

Маніпуляція як суспільний феномен розглядається багатьма науками, однак, напевно, в політиці вона проявила себе найяскравіше. На стику політичного і психологічно дослідження, маніпуляцію розглядали такі українські науковці, як Г Почеп- цов, М. Дзюба, Є. Доценко, Г. Грачов, І. Мельник, В. Панкратова. Досліджували політичні аспекти маніпулювання також С. Кара-Мурза, А. Цула- дзе, Д. Боллинджер, Дж. Томпсон, Х. Брейкер, Є. Гидденс, В. Авченко, А. Данилова, В. Лисичкін, А. Моль, О. Філатов, Л. Шелепін. Безумовно, грунтовні дослідження не обходяться без класиків психоаналізу З. Фрейда, К.-Г. Юнга, Г Леона та інших.

Час - є найголовнішою характеристикою для інформаційного суспільства. Інформація, особливо політична, може швидко бути знеціненою. Тому дослідження суспільної думки і впровадження сучасних технологій цього процесу набувають значущих обертів: «ми живемо у світі, що цілком сконструйований через рефлексивно впроваджене знання, і ми ніколи не можемо бути впевнені, що будь-який його елемент не буде переглянутий» [4].

Однак, сучасний комунікаційний простір не спрямований на відкритість комунікаційного процесу, навпаки, інформація стає все більш неконтрольо- ваною, складно стає перевірити коректність, правдивість інформації, що тільки посилює маніпуля- тивні можливості ЗМІ. Маніпуляція впроваджується як основна функція ЗМІ поряд з інформаційною, критики та контролю. Вплив на суспільну думку здійснюється за допомогою маніпулятивних методів. Одним з них є мовний маніпулятивний вплив, що здійснюється на трьох рівнях: індивідуальному, груповому і масовому. «Мова є не просто засіб, використовуючи який ми говоримо про зовнішню політику, мова і є наша зовнішня політика» [1, с. 26].

Ще одним дієвим методом маніпуляції в ЗМІ є міфологізація. Цей метод є ефективним, бо водночас впливає на раціональну і ірраціональну складову. Найважливішою є емоційна сторона, оскільки вона впливає на нераціональні мотиви, «болючі місця» свідомості. Створення міфу у політиці часто поєднано з формуванням «обличчя ворога», що з'являється в ЗМІ у екстремальних ситуаціях, або іноді просто у повсякденні. Таким чином, ЗМІ впливають на здійснення політичних комунікацій за рахунок: маніпуляцій суспільною думкою, як у власній державі, так і за її межами; керування масовою свідомістю та політичними настроями (позитивні, негативні настрої, активна чи пасивна фаза); позитивного висвітлення подій для отримання підтримки, закріплення авторитету; просування власних позицій, аргументів, цінностей; формування більш важливих подій дня, що формують «порядок денний».

Сформувавши громадську думку навколо відповідних цінностей, найголовніше не попасти в пастку власної гри з суспільними настроями. Наприклад, коли для вирішення конфліктних питань, політики ідуть всупереч сформованої суспільної думки та чекають виправдання і підтримки, а в результаті, отримують супротив суспільства, відповідний сформованим раніше ідеалам.

ЗМІ недарма вважають «четвертою» гілкою влади. Найважливіша функція ЗМІ - надавати об'єктивну інформацію, що допоможе скласти реальне уявлення подій сьогодення. Президентські і парламентські вибори, що відбувалися в Україні підтверджують, що вплив ЗМІ набагато сильніший і оперативніший за інші три гілки влади. Віртуальне середовище винаходить щоразу нові форми впливу у веденні політичної боротьби. Можна сміливо стверджувати, що те, що не освітлено в ЗМІ, того взагалі не існувало і не існує.

Сучасна суспільна культура формується електронними ЗМІ. Однак треба враховувати, що ЗМІ найчастіше зорієнтовані на максимальний прибуток, як політичний, так і економічний. І це є головною небезпекою, за умови постійного зростання аудиторії та перетворення ЗМІ у джерело формування суспільної культури.

Особливо у віртуальному світі цінується емоційний вплив на користувачів через Інтернет, телебачення, ЗМІ загалом. Не дивлячись на здебільшого негативе ставлення до «чорного шару», тим не менше, саме він працює під час політичних виборів і призводить до перемоги у політичних перегонах. Негативний вплив на суспільство чинить як «чорний піар», так і негативна реклама, вони морально знищують суспільство надаючи викривлені факти, нав'язуючи зневажливе ставлення до політиків і політики загалом.

Таким чином, інформаційне суспільство породжує інформаційну і моральну кризу, хоча по суті, є бажаним позитивним явищем, ознакою демократичності. Електронні ЗМІ змінюють систему цінностей і це призводить до зміни самої природи політичного світу. Водночас, інформаційні технології жорстко контролюють політичних лідерів, які змушені змінювати свій політичний імідж для завоювання суспільних симпатій.

Завдання політиків на сьогодні не передбачити суперника, а зрозуміти, яке враження він здійснює на громадськість. За сучасної боротьби у процесі завоювання суспільної думки, техніки пропаганди і політична реклама, відіграють більш важливу роль, а ніж запропоновані реальні речі. Сучасні технології ЗМІ здатні змінити хід дискусії, перекрутити тему, або навпаки чітко закріпити думку у вигляді «суспільної думки». Це ще раз доводить те, що позитивна результативність залежить від інформаційної переваги у віртуальному просторі.

Значення символічного капіталу культури у інформаційному полі має не абстрактний характер, а практичне політичне значення. Враховуючи стрімкий процес глобалізації, люди різних культур доволі часто мають протилежну систему цінностей, і це, безумовно, впливає на рівень політичної комунікації. Інтерпретація національних стилів політиків стає частиною дискурсу, однак соціокуль- турні фактори стають активними лише завдячуючи активності самої людини, тому у центрі інформаційних технологій знаходиться людина політична, як засновник та інтерпретатор сучасної політичної історії.

ЗМІ також є інтерпретаторами, але громадськість часто їх сприймає, як носіїв істини. Усвідомлення впливовості ЗМІ та можливість управляти і маніпулювати масовою свідомістю, про що говорили ще в 1920-х рр. Г Ласуелл і Е. Бернейс, спонукало політиків використовувати ЗМІ з метою зміцнення і утримання своєї влади або існуючого порядку і ідеології. Ідеологія є системою поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин [9].

Ідеологія впливає на суспільну думку, отримуючи практичні знання через ЗМІ. «Суспільство не може жити без ідеології, часто визначаючи сенс життя людей, їхню духовну і громадянську ідентичність. Ідеологія буває правдивою і помилковою, реальною і ілюзорною, вона може підносити і принижувати людину» [8]. Поряд з ідеологією важливим методом політичного впливу є політична пропаганда. Пропаганда здійснює вплив на свідомість з метою популяризації ідеалів. Експрезидент США Річард Ніксон, виступаючи у Раді національної безпеки, сказав, що один долар, вкладений в інформацію і пропаганду більш цінний, ніж десять доларів, витрачених на створення систем озброєння, бо остання навряд буде використовуватись, у той час як інформація діє щогодини і крізь.

«Ідеологічна зброя» боротьби партій - це агітація, ще один вид маніпуляції у ЗМІ. Агітація поширюється через ідеї, лозунги, за допомогою різноманітних засобів: преси, виступів, радіо, телебачення, кіно, театр, образотворчого мистецтва, політичної і художньої літератури.

У політиці агітація є процесом інформаційного впливу на маси з метою спонукання до певної політичної поведінки, яка вигідна замовнику агітації. Наприклад, голосувати чи не голосувати за того чи іншого кандидата або політичну силу. На цьому етапі можна говорити не лише про ЗМІ, але й ЗМК загалом, що постійно користуються методом агітації, часто маніпулюючи свідомістю громадян, створюючи привабливі образи політиків, обіцяючи покращення життя, підвищення пенсій, зарплат, освітніх і медичних послуг, тощо. «Інформація, як ніколи, стала інструментом влади. Коли стало відомо про сприйняття людською психікою навіювання, інформація у вигляді пропаганди і агітації стала головним важелем управління людьми. Вона поступово замінила собою грубу силу, насилля, яке довгий час вважалось єдиним знаряддям управління» [7].

Засоби масової комунікації, безумовно є позитивним суспільним явищем. Вони є ефективним інструментом підтримки суспільної рівноваги й соціальної взаємодії, однак маніпулятивні можливості їх безмежні. Щодня світ стає все більш інформаційно насиченим, навіть обтяженим, а тому часто незрозумілим для людей. Не здатність людини щоразу перевіряти інформацію призводить до апатії і байдужості, особливо це відчутно в політиці. Наповнюючи потрібним змістом повідомлення, важливо формувати у суспільства не лише знання про навколишню дійсність, але й емоційні та пове- дінкові стереотипи. ЗМІ є інститутом, який формує стереотипи поведінки, і реальну політику перетворює на сукупність сконструйованих ідей і символів, які сплетені у інформаційному потоці [3].

Після президентських виборів-2019 Україна може похвалитися кейсом, що зацікавив увесь світ, зазначено у інтерв'ю liga.net з М. Федоровим, куратором діджітал-кампанії В. Зеоленського. У інтерв'ю М. Федоров повідомив, що перемогу на виборах забезпечила чисельна аудиторія. У соцмережах налічується близько 600 тисяч передплатників. «Це конкретні данні, e-mail. Ми відправили 18 млн листів на різні сегменти. Трафік більший за 4 млн. відвідувачів на сайті. Telegram - 160 000. Достатньо великі спільноти і бази аудиторії. Плюс більше ніж 2000 неофіційних спільнот.... 45 000 людей використовували чатбот...» [3]. Надалі у інтерв'ю розкривається чимало цікавих для аналізу подробиць, які застосовувалися ЗМІ у проведенні передвиборчої кампанії та роботи з електоратом через сучасні засоби масової комунікації. Також зазначено, що головною помилкою попередньої влади став провал комунікацій: «Він (П. Порошенко) говорить не те, що для людей насправді важливо». Тобто, говорити навіть важливіше, ніж робити. Це ще раз підтверджує попередньо зазначену тезу: «чого немає у ЗМІ, того не існує».

Формуючи громадську думку, ЗМК, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з іншого - впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей [6].

У сучасному світі політика і ЗМІ нерозривно пов'язані та утворюють медіасистему, як сукупність комунікацій, що ставлять на меті формування суспільної думки з різних питань. У медіа-полі- тичній системі ЗМІ або розпалюють або сприяють вщуханню інформаційних кампаній. ЗМІ трансформує зміст інформації шляхом викривлення політичної дійсності, створюючи зручний для політиків медіаконструкт політичного процесу, тобто «грають політичну виставу». Суспільство втрачає можливість впливати на прийняття політичних рішень, та в умовах сучасного світосприйняття демократичних цінностей, плюралізм думок змінюється на думку політичних гравців. Водночас ті, хто отримують інформацію зі ЗМІ розглядаються як «об'єкти впливу, а ефективність комунікацій як результат виконаного соціального замовлення» [5, с. 7]. Сучасні інформаційні технології містять вагомий відсоток недемократичних методик. Серед них, і методи маніпулятивного впливу. Маніпуляція стала невід'ємною частиною нашого життя і застосовується в усіх сферах життя суспільства.

ЗМІ неоднозначно сприймаються більшістю громадян сучасного українського суспільства, здебільшого вони справляють негативне враження, саме через постійне використання механізмів маніпулятивного впливу. Нажаль низький рівень політичної культури не дає можливості ефективно протидіяти. Тому розглянуті методи та технології, що застосовуються ЗМІ наддадуть можливість з одного боку більш ефективно здійснювати комунікативний процес, а з іншого, відчувати де найбільш вірогідно можливий маніпулятивний вплив. Піддається маніпуляції лише той, хто з власних переконань, начебто, стає співучасником маніпулятора, тоді, коли існують сумніви щодо власної позиції, і саме тому, з'являється місце для іншої (маніпулятивної) думки. «Маніпуляція використовується, тому що вона працює» [2, с. 12].

ЗМІ призначені для розповсюдження інформації і по суті, вони не розраховують на зворотній зв'язок, однак ЗМК є найважливішим джерелом поширення інформації серед великих груп і критерієм ефективності їх існування є зворотній зв'язок і відчутна реакція на той чи інший виклик. Тому, об'єктивність ЗМІ в політиці залежить від ЗМК. Лише відкрите суспільство може гарантувати контроль над маніпулятивним впливом ЗМІ та формувати суспільство на основі плюралізму думок, враховуючи інтереси та захищаючи права усіх людей.

Список використаних джерел

комунікативний маніпулятивний політичний

1. Болинджер Д., 1987 Истина - проблема лингвистическая. Петрова В.В. ред. Язык и моделирование социального взаимодействия. Москва: Прогресс. с.23-43.

2. Брейкер Х., 2005 Кто дергает за ниточки, или как не позволить манипулировать собой. Переклад з англійської А. Матвеевой. Москва: Гранд-Фаир.

3. Вершинин М. С., 2004 Политическая коммуникация в информационном обществе: перспективные направления исследований. Сборник научных трудов «Актуальные проблемы теории коммуникации»..СПб.: Питер. с. 253-270.

4. Гидденс Е., 1999 Последствия модернити. Иноземцев В.Л. ред. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. Москва С.106.

5. Данилова А. А., 2011 Манипулирование словом в средствах массовой информации. Москва: Изд-во КДУ

6. Дзюба М. Т., 2008 Роль засобів масової інформації в формуванні громадської думки. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ, с. 77 - 81

7. Леонов Н.С, 1996 Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях. Москва.: МГИМО.

8. Славін Б. Ф., 2010 Росія в пошуках ідеології і моделі розвитку. Соціально-гуманітарні знання. №4. с. 3.

9. Требін М. П., ред., 2015 Політологічний енциклопедичний словник. Харків: Право.

10. Шишацкий Е., Юрасов С., 2019 У нас есть проект Черная библиотека Порошенко: онлайн-стратег Зе. Режим доступу: https://tech.liga.net/technology/ interview/pochemu-poroshenko-proigral-intervyu-s-onlayn- strategom-zelenskogo

References

1. Boly'ndzher D., 1987 Y'sty'na - problema

ly'ngvy'sty'cheskaya. Petrova VV red. Yazbik y' modely'rovany'e socy'al'nogo vzay'modejstvy'ya. Moskva: Progress. s.23-43.

2. Brejker X., 2005 Kto dergaet za ny'tochky', y'ly' kak ne pozvoly't' many'puly'rovat' soboj. Pereklad z anglijs'koyi A. Matveevoj. Moskva: Grand-Fay'r.

3. Vershy'ny'n M. S., 2004 Poly'ty'cheskaya

kommuny'kacy'ya v y'nformacy'onnom obshhestve: perspekty'vnbie napravleny'ya y'ssledovany'j. Sborny'k nauchnbix trudov «Aktual'nbie problembi teory'y' kommuny'kacy'y'». SPb.: Py'ter. s. 253-270.

4. Gy'ddens E., 1999 Posledstvy'ya moderny'ty'. Y'nozemcev V.L. red. Novaya posty'ndustry'al'naya volna na Zapade: Antology'ya. Moskva S.106.

5. Dany'lova A. A., 2011 Many'puly'rovany'e slovom v sredstvax massovoj y'nformacy'y'. Moskva: Y'zd-vo KDU.

6. Dzyuba M. T., 2008 Rol' zasobiv masovoyi informaciyi v formuvanni gromads'koyi dumky'. Suchasni informacijni texnologiyi u sferi bezpeky' ta oborony'. Ky'yiv, s. 77 - 81

7. Leonov N.S., 1996 Y'nformacy'onno-analy'-

ty'cheskaya rabota v zagranuchrezhdeny'yax. Moskva.: MGY'MO.

8. Slavin B. F., 2010 Rosiya v poshukax ideologiyi i modeli rozvy'tku. Social'no-gumanitarni znannya. #4. s. 3.

9. Trebin M. P., red., 2015 Politologichny'j ency'klopedy'chny'j slovny'k. Xarkiv: Pravo.

10. Shy'shaczky'j E., Yurasov S., 2019 U nas est' proekt Chernaya by'bly'oteka Poroshenko: onlajn-strateg Ze.

Размещено на Allbest.ru