Пошук напрямів виходу з кризи соціал-демократичного руху Австрії

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Однією з особливостей політичного розвитку країн Заходу сьогодні це трансформація їх партійних систем, характерними рисами якої є фрагментація політичного простору. Так, з початку XXI ст. в країнах Західної Європи виникло 69 партій, 47 з них брали участь у загальних виборах. Другою характерною рисою цього процесу є процес інституалізації антисистемної політики, антисистемні партії зміцнюють свій вплив, а в ряді країн, у тому числі і в Австрії, входять або підтримують коаліційні уряди. Одночасно йде процес еволюції ряду партій системного західноєвропейського мейнстриму [1, с. 21-23]. Перш за все мова йде про соціалістичні та соціал-демократичні партії, електоральні результати яких за останнє десятиліття істотно знизилися.

Як зазначає грецький вчений Герасімос Мошонас (грец. Гєраогрод Moаxovаg), процес занепаду соціал-демократичного руху є системним, динаміка спаду складна і криза триває зигзагоподібно [19, с. 79-80].

У той же час російський вчений К. Холодковський (рос. К. Холодковский) зазначає, що в країнах Західної Європи труднощі, що зустрілися на шляху лівої і лівоцентристських політик, можуть носити тимчасовий характер, відображаючись, як це було раніше, у феномені політичних «гойдалок». Однак вчений говорить про те, що існують серйозні аргументи, які змушують думати, що на цей раз криза зачіпає сутність лівоцентристського курсу. Це перш за все збіг у часі поразок лівоцентризму у всіх основних країнах Західної Європи, яке навряд чи носить випадковий характер. Нарешті, серйозним аргументом проти зворотного руху політичних «гойдалок» є вихід на політичну арену Європи такого потужного суперника лівоцентристів, яким виступає зараз популізм [4, с. 31].

У свою чергу в інтерв'ю норвезькому онлайн-виданню «№йауеп» експерт з європейських проблем, генеральний секретар Норвезького Атлантичного комітету Кейт Хансен Бундт (норв. Kate Hansen Bundt) висловила думку, що ослаблення позицій соціал-демократів в Європі може пояснюватися поєднанням структурних і політичних умов. При цьому структурні зміни пов'язані з розвитком технологій, глобалізацією та імміграцією з незахідних країн, в той час як політичні зміни з відсутністю відмінностей між буржуазним і соціалістичним флангом в традиційних державах загального добробуту [12].

Член регіонального комітету Іспанської соціалістичної робочої партії (ісп. Partido Socialista Obrere Espanol) в Кастилії-Ла-Манча Максімо Діаса-Кано (ісп. Mвximo Diaz-Cano) в своїй статті у впливовій загальнонаціональній газеті «Ель Паїс» (El Pais) пише: «Соціал-демократія перебуває на нічийній землі і в критичній ситуації. ... [Вона] втратила компас ідеологічного дискурсу і заблукала. Вона знаходиться на території, яка не є природною для лівих демократів: проводить політику економічної настройки на основі диктату ринків, ... проводить фіскальну політику, яка потребує поліпшення як в частині її справедливості і збалансованості, так і ефективності. І все це на тлі зростання недовіри громадян до партій. Соціал-демократія загубилася і громадяни не знаходять у неї відповідей» [3].

Кризові явища і основні тенденції еволюції європейської соціал-демократії досліджували в своїх роботах такі російські та зарубіжні вчені, як К. Холодковський, Н. Работяжев, А. Вілков, А. Орлов, Ю. Вялков, А. Галкін, С. Перегудов, М. Ентін, К. Крелль, Г. Сідл, Г. Мошонас, Д. Маркуенд, Г. Нідермюльбіхлер і інші. Серед вітчизняних вчених можна виділити напрацювання Ю. Тарана, В. Рябіки і Б. Грушецького. Однак більша увага приділяється вивченню партій даного напрямку в Німеччині, Великій Британії, Греції, Франції, і в меншій мірі в Австрії.

Соціал-демократичну партію Австрії можна віднести до однієї з найсильніших соціал-демократичних партій Західної Європи, яка в ХХІ ст. переживає схожі кризові явища, як і інші партії, що розглядаються вищевказаними авторами. Вона одна з перших, яка почала своє фундаментальне оновлення, що виразилося в прийнятті нової політичної програми і вдосконаленого організаційного Статуту. Процес модернізації ідеології і комплексної організаційної реформи Соціал-демократичної партії Австрії в умовах електорального занепаду обумовлює актуальність даного дослідження.

Мета дослідження полягає у виявленні причин кризи Соціал-демократичної партії Австрії як загальної тенденції соціалістичних і соціал-демократичних партій Західної Європи, а також виділення і аналіз етапів процесу модернізації ідеології партії та комплексної організаційної реформи.

Фактично, у багатьох європейських країнах, включаючи Австрію, ми спостерігаємо кризу соціал-демократичного руху. Так, якщо у 2000 р. соціал-демократи чи соціалісти входили в уряди у 10 з 15 країн ЄС, то сьогодні, після нищівних поразок для лівих у Франції, Голландії, Німеччині, Австрії та Чехії, вони представлені тільки у 6 урядах з 28 держав-членів ЄС, більшість з яких знаходиться на європейській периферії Мальта, Португалія, Румунія, Швеція, Словаччина та Німеччина [28].

Рис. 1. відображає тенденцію електоральної кризи багатьох соціал-демократичних партій в Західній Європі, які перебували в урядовій коаліції, часто очолювати уряд. Парламентські вибори, що пройшли в ряді країн у 2017 2018 рр., залишилися в історії соціал-демократичного руху як невтішні.

політичний партійний демократичний соціальний

Рис. 1. Перші та останні результати окремих соціалістичних та соціал-демократичних партій на парламентських виборах в Західній Європі в період з 2000 р. по 2018 р., у %

Так, відразу три партії Соціалістична партія Франції (фр. Parti Socialiste, PS), нідерландська Партія праці (нід. Party van de Arbeid, PvdA) і Соціал-демократична партія Німеччини (нім. Sozialdemokratische Partei Deutschlands, SPD) показали гірші результати з часів закінчення Другої світової війни 5,68% у другому турі (парламентські ліві отримали 7,49%), 5,7% і 20,5% відповідно. Підтримка Загальногрецького соціалістичного руху впала з 43,79% у 2000 р. до 6,29% у вересні 2015 р. і сьогодні партія ледь грає якусь роль. Лейбористська партія Великої Британії (англ. Labour Party) слідувала такій же понижувальній тенденції, але на виборах 2017 р. змогла отримати 40,0% голосів, тим самим збільшивши частку голосів на 9,6% у порівнянні з 2015 р., наблизившись до свого результату 2001 р. Незважаючи на те, що Соціал-демократична робітнича партія Швеції (швед. Sveriges social demokratiska arbetarepartiet, SAP) очолює уряд країни, спостерігається деякий електоральний спад: у 2002 р. партія отримала 39,9% голосів, а в 2018 р. 28,26 %. Винятком з цієї тенденції можна назвати правлячу Лейбористську партію Мальти (англ. Labour Party, мальт. Partit Laburista), яка утримує свої позиції і трохи поліпшила свій результат, отримавши на останніх виборах 55,04% голосів. Однак можна говорити про те, що загальна картина свідчить про зниження підтримки соціал-демократичних партій в Західній Європі, в тому числі і в Австрії.

Соціал-демократична партія Австрії (СДПА; нім. Sozialdemokratische Partei Цsterreichs, SPЦ) є однією з найбільших політичних сил лівого спрямування в країні. Партія пройшла свій шлях від успіху у 70-80 рр. ХХ ст., коли частка голосів за партію становила в середньому близько 50% до партійної кризи у 2013 р., коли історичний мінімум склав 28,8% голосів. На президентських виборах 2016 р. кандидат від партії Рудольф Хундсторфер (нім. Rudolf Hundstorfer) набрав всього 11,28% голосів, не пройшовши до другого туру. Незважаючи на те, що на виборах до Національної ради 2017 р. СДПА зайняла другу позицію, отримавши 26,86% голосів, партія пішла в опозицію, поступившись своїм місцем в парламентській коаліції правопопулістській Партії Свободи (АПС, нім. Freiheitliche Partei Цsterreichs, FPЦ).

Аналіз потоків виборців між парламентськими партіями (НЕТТО) останніх чотирьох виборчих циклів в Австрії дає нам можливість виділити специфіку втрати голосів СДПА. Так, якщо в Німеччині голоси соціал-демократів переходили до вкрай лівих і правих, у Франції центристів і вкрай лівих, а в Нідерландах до всіх точок спектра [18], то в Австрії спостерігається стійка тенденція переходу більшої кількості голосів до правих популістів. Згідно рис. 2. з виборців СДПА в 2002 р. 99000 в 2006 р. віддали свої голоси партіям «Альянс за майбутнє Австрії» (АБА, нім. Bьndnis Zukunft Цsterreich, BZЦ) і АПС; 227000 виборців, що проголосували в 2006 р. за СДПА, в 2008 р. проголосували за АБА і АПС; 56000 виборців СДПА в 2008 р. віддали перевагу АПС і партії «Команда Штронаха для Австрії» (нім. Team Stronach fьr Цsterreich, FRANK) в 2013 р.; 141000 тих, хто голосував в 2013 р. за СДПА, в 2017 р. віддали свої голоси АПС.

Рис. 2. Походження голосів СДПА: втрати та придбання

Таким чином, ми бачимо, що СДПА більше втрачає голосів своїх виборців, ніж отримує від інших партій. Винятком є парламентські вибори в 2017 р., в яких не брали участь партія «Команда Штронаха для Австрії» і АБА, яка почала втрачати свої позиції після трагічної смерті 11 жовтня 2008 р. свого лідера Й. Хайдера в автомобільній катастрофі. Також в результаті партійної кризи «Зелені Зелена альтернатива» (Зелені, нім. Die Grьnen Die Grьne Alternative, GRЬNE) не пройшли в парламент. Частина голосів виборців цих партій в 2017 р. перейшла до СДПА. При цьому 32000 виборців СДПА 2013 р. проголосували в 2017 р. за «Список Петера Пільца» (нім. Liste Peter Pilz, PILZ), першу в австрійському партійному ландшафті партію лівого популістського спрямування, створеної 26 липня 2017 р., що за останні чотири виборчих циклу є максимальною часткою віддачі голосів соціал-демократів парламентським лівим партіям, до яких належали раніше тільки Зелені.

У кожній державі виділяють різні, індивідуальні причини цього розвитку. Але існують і спільні коріння, що пояснюють кризу, з якою стикаються соціалісти і соціал-демократи в багатьох країнах. По-перше, партії втратили багатьох своїх основних виборців. Європейська соціал-демократія, яка народилася з робітничого руху XIX ст., мала велику опорну базу, на яку вона могла б розраховувати при голосуванні. Зараз в умовах депопуляції населення і глобалізації виробництва відбувається процес розмивання робітничого класу, зникають умови, які десятиліттями підтримували соціал-демократів по всій Європі [22]. По-друге, соціал-демократи, звертаючись до цільової аудиторії перестали враховувати її специфіку. По-третє, внаслідок кризових явищ в ЄС, міграційної кризи, поглиблення нерівності відбувається радикалізація, як правого, так і лівого електорату. Австрійські соціал-демократи не є винятком СДПА перестала бути «партією робітників», її опорна база в даний час більше голосує за АПС. Це підтверджує проведений нами аналіз досліджень австрійського Інституту соціальних досліджень і консалтингу SORA (див. табл. 1). Так, якщо в 2006 р. за СДПА голосували 51% виборців, що були робітниками, то в 2017 р. всього 19%, тоді як за АпС 59%.

Таблиця 1

Таким чином, праві і ліві популістські партії в Австрії, як і в інших країнах Західної Європи, стали привабливими для груп, які традиційно підтримують соціал-демократів. І якщо соціал-демократи хочуть забезпечити собі міцне політичне і соціальне лідерство в Австрії у XXI ст., немає ніякого шляху, крім як фундаментальне оновлення партії. Це перезавантаження повинне охопити як мінімум два основних напрямки: 1) нова партійна програма, в якій СДПА формулює бачення себе і своїх політичних поглядів в майбутньому; 2) комплексна структурна відкритість і демократизація відділень партії.

Варто відзначити, що всі попередні програми СДПА приймалися за часів змін, які вимагали фундаментальної переорієнтації соціал-демократії перед новими соціально-політичними викликами: після політичної організаційної угоди програма Лінца у 1926 р. шукала стратегію для принципово мінливих умов в демократичній республіці. Програма 1958 р., після війни і нацистського правління, була сформульована в контексті зароджуваного «економічного дива» і першої повномасштабної участі СДПА в боротьбі за політичну та економічну владу. У програмі 1978 р. розглядалися ключові проблеми, пов'язані з економічними, соціальними і екологічними невдачами в кінці «золотої ери капіталізму», і було розроблено бачення фундаментальних соціальних змін через призму «соціальної демократії». Винятком в цьому контексті була партійна програма СДПА 1998 р., яка представляла собою відносно оборонну програмну вимогу [20, с. 223]. Також структурно СДПА перейшлав XXI ст. без істотних змін і мала потребу у відновленні, щоб зробити партію більш привабливою не тільки для її членів, кількість яких має тенденцію до зниження (див. рис. 3).

Рис. 3. Кількість членів СДПА

Нова програма повинна була принести фундаментальні цінності соціал-демократичного руху в XXI ст. і дати відповіді на виклики сьогодення: міграційні процеси, добробут держави, процеси глобалізації. Мета СДПА, що стосується змісту і структури, полягала у врахуванні соціальних змін і позиціонуванні себе як партії, котра проводить сучасну, конструктивну, альтернативну політику [13].

З метою проведення організаційної реформи і оновлення партійної програми на 42-му Федеральному партійному з'їзді СДПА в жовтні 2012 р. було прийнято рішення почати нову і широку дискусію про майбутню роль партії [11].

У процесі реформи СДПА, в результаті якої була прийнята нова політична програма партії і вдосконалений організаційний Статут, можна виділити ряд етапів.

Перший етап охоплює період з травня 2014 р. по червень 2015 р. [13], в ході якого відбувалося обговорення ідей нової програми і організаційної реформи партії. Відповідальними були призначені заступник голови фракції в парламенті (з 2013 р. по 2017 р.), а також керівник інституту Реннера Йозеф Кап (нім. JosefCap) і Карл Блеха (нім.Karl Blecha), який очолював з 1999 р. по 2018 р. Союз пенсіонерів СДПА. За участю численних відділень партії вони підготували різні документи.

Так, вже в листопаді 2014 р. на 43-му партійному з'їзді СДПА керівник партії Вернер Файман (нім. Werner Faymann) дав старт до обговорення нової партійної програми і проекту організаційної реформи, яка повинна була відповідати принципам відкритості, прозорості, демократичності і охоплювати всі партійні рівні [21]. Обговорення ідей і пропозицій по новій програмі стало першим етапом для розробки Дискусійного документа [14], проекту тексту програми [15], яку планувалося прийняти на партійному з'їзді у 2016 р. Що стосується організаційної реформи, то вже на 43-му з'їзді приймаються перші основні рішення. Зокрема, до Статуту [26] вносяться такі зміни, як: 1) для прийняття рішень виконавчих органів організацій різного рівня, в тому числі і федерального, обов'язково враховується думка членів організації, якщо її висловлять не менш 10% (раніше 15%), опитування думки членів організації проводиться до прийняття рішення (розділ II, § 7 (2)); 2) в розділ IV був доданий новий параграф 56а про створення та функціонування Тематичної ради, яка буде збиратися в ті роки, коли не проводиться Федеральний партійний з'їзд, і буде обговорювати одну пріоритетну політичну тему, яку визначає Федеральний партійний виконавчий комітет. Також були представлені ряд пропозицій для подальшого обговорення реформи організаційної структури СДПА. Таким чином, результатом цього етапу стало прийняття деяких змін до Статуту СДПА.

Другий етап з осені 2015 р. по літо 2016 р. був присвячений обговоренню особливо важливих проблем, які повинні були відображатися в новій політичній програмі з метою підготовки Дискусійного документа [13]. На партійному з'їзді в 2016 р. планувалося прийняти нову програму і організаційний Статут. Але результати президентських виборів 2016 р. привели до турбулентності у СДПА, яка закінчилася відставкою канцлера В. Файмана та призначенням нового Крістіана Керна (нім. ChristianKem), який став і лідером партії. Він прийняв проект Й. Капа і К. Блеха, назвавши його «акуратним, дуже цікавим текстом», концепція якого була скоріше основою для нової коаліційної угоди, але містила надто мало програмних положень, а К. Керн хотів побачити програму на майбутнє. Таким чином, він відновив і продовжив весь процес розпочатих реформ, призначивши відповідальною нового керівника інституту Реннера Марію Мальцніг (нім. Maria Maltschnig), яка повинна була в процесі обговорень структурувати попередні пропозиції, розділити їх на блоки і включити нові ідеї з метою зробити нову програму інноваційною та мужньою, а організаційну структуру партії більш відкритою [27].

К. Керн бачив завдання в тому, щоб об'єднати та інтегрувати різні думки за критерієм прогресивного розуміння політики і не приймати поділу між містом і селом. Ось чому він пропонував використовувати терміни «інновації і справедливість» та «захист і можливості» в якості базових тез обговорення нової програми партії. Йшлося про те, щоб отримати вигоду з можливостей глобалізації і розвитку технологій, забезпечуючи при цьому захист тим, хто його потребує; про модернізацію суспільства, сприяння інноваціям і в той же час забезпечення справедливості в широкому сенсі з точки зору статі, здоров'я, освіти і рівня соціального захисту. К. Керн підкреслював, що нова партійна програма повинна бути створена в відкритому процесі, щоб соціальна більшість могла сказати: «Ось мої ідеї! Це моя партія! Вона представляє мої цінності!». Для цього були запропоновані різноманітні форми участі в обговоренні [16].

Проект програми став результатом третього етапу, який охопив період з осені 2016 р. по травень 2018 р. Так, 30 квітня 2018 р. партійним керівництвом був представлений Дискусійний документ, обговорення якого проходило з лютого по квітень. Критика і пропозиції були включені в проект програми, який був представлений 25 травня 2018 р. [13].

До Федерального партійного з'їзду, запланованого на жовтень 2018 р., СДПА пройшла через довгий дискусійний процес, де онлайн-дискусії проходили у всіх землях і округах. У дискусії щодо програми взяли участь 16 000 членів, запрошених членів, співчуваючих і зацікавлених людей. Було написано більше 1500 конструктивних коментарів на створеної платформі для обговорення zukunfts programm.atі організовано понад 200 дискусійних заходів по всій Австрії, в тому числі з дружніми організаціями. Голосування, проведене в період з 25 травня по 29 червня 2018 р., показало, що 85% з приблизно 38 000 учасників опитування підтримали нову партійну програму, а всі пропоновані заходи щодо реформування партії були прийняті більш ніж на 70%. Особливістю було те, що вперше в історії СДПА всі 170 000 членів мали можливість проголосувати за положення нової організаційної реформи і програми партії, вибравши для себе найбільш зручний спосіб або онлайн, зайшовши на платформу zukunfts programm.at, або особисто в офісі партії, або поштою [25; 30].

Але запланований партійний з'їзд відклали, так як у вересні 2018 р. К. Керн добровільно склав з себе повноваження керівника СДПА через необхідність концентрації своїх зусиль і діяльності на виборах голови Єврокомісії, які пройдуть в травні 2019 р. [2]. 24 листопада на 44му Федеральному партійному з'їзді, який проходив під девізом «Нова сила. Новий дух» (нім. «Neue kraft. Neuer mut»), 97,81% голосами делегатів офіційно був обраний новий лідер партії колишній міністр охорони здоров'я Австрії Памела Ренді-Вагнер (нім. Pamela Rendi-Wagner). Вперше у 130-річній партійної історії пост глави зайняла жінка, отримавши велику підтримку (для порівняння: у 2016 р. К. Керна підтримали 96,8% делегатів) [29]. На цьому ж з'їзді була затверджена нова партійна програма, розрахована на 20 років і проект резолюції «Майбутнє і успіх для народу Австрії».

Ключовими моментами нової програми є цифрова революція, справедливий розподіл роботи і робочого часу, ресурсів і можливостей, а також освіта, соціальне забезпечення, гідна старість, розширення некомерційного будівництва житла, вимушена міграція, екологічні проблеми, зокрема глобальне потепління. У програмі робиться акцент на те, що: СДПА була і є партією робітників і тих, хто потребує підтримки інших; СДПА виступає проти економічної системи, яка орієнтована не на людей і їх добробут, а виключно на отримання прибутку; виступає за соціальну демократію замість постдемократіі. Підкреслюється важлива роль транскордонного співробітництва з прогресивними партіями, громадськими рухами, громадянським суспільством і профспілками [17, с. 5-17]. У новій програмі СДПА представила своє бачення вирішення проблеми вимушеної міграції та інтеграції, яке виражається насамперед у боротьбі з причинами міграції та створення умов для існування в країнах-джерелах міграції [17, с. 19]. При цьому автори програми акцентують увагу, що ці обидві проблеми важливі, але їх не слід об'єднувати. Заявляючи «інтеграція перед імміграцією», перше питання полягає в тому, як у відкритому плюралістичному суспільстві Австрія може стати будинком для всіх людей, які проживають в ній. Питання про те, як ми можемо допомогти нужденним і забезпечити впорядкованість міграції, повинне розглядатися окремо [17, с. 51]. У програмі підкреслюється прихильність Женевській конвенції про біженців та гуманітарному зобов'язанню надати притулок біженцям від терору, насильства і війни, але виділяються деякі аспекти, а саме:

1) тим, хто шукає захисту, найкраще допомагати на місцях. Це означає сприяння створенню міжнародних об'єктів для біженців в сусідніх регіонах і країнах, а також підтримку зусиль з надання допомоги та інтеграції в країнах транзиту і приймаючих країнах глобального Півдня;

2) люди, які шукають захисту в ЄС, повинні бути справедливо розподілені відповідно до економічних показників і населення держав-членів.

Для вирішення даного питання СДПА виступають за європейську систему надання притулку з однаковими процедурами і стандартизованими послугами, створення і розвиток законних і безпечних маршрутів для біженців в Європу і функціонування захисту зовнішніх кордонів ЄС [17, с. 19].

Що стосується ставлення партії до процесів глобалізації, то вона вважає, що глобалізація зробила світ меншим, але не справедливішим. Перед обличчям глобальних проблем, коли багато викликів можуть бути вирішені тільки на міжнародному рівні, потрібно діяти одночасно локально і глобально. Тому інтернаціоналізм соціал-демократії більш сучасний, ніж будь-коли [17, с. 17]. Таким чином ми бачимо, що в новій політичній програмі СДПА пропонує виборцям своє бачення вирішення проблем ХХІ ст.

У другий день партійного з'їзду відбувалося обговорення і голосування за всіма подальшими пропозиціями і резолюціями, у тому числі за новий Статут партії [10].

Структурно організаційний Статут СДПА 2018 р. відрізняється тим, що окремі питання, що розглядаються в III і IV розділах в Статуті 2014 р., були винесені в окремі розділи, такі як «Право голосу», «Виборчий кодекс СДПА», «Федеральний з'їзд партії і федеральні органи СДПА». З метою залучення нових членів партії в організаційний Статут був доданий новий розділ, присвячений можливості отримання статусу гостьового члена строком на один рік з правом стати постійним членом СДПА (Статут, Розділ ІІІ, §15-§21). Також важливі моменти нового Статуту включають у себе посилення ролі рядових членів партії, розширення тематичних і проектних ініціатив, що може стати привабливим для політично активних молодих людей, які зможуть запропонувати свої ідеї та інші важливі положення. Незмінним залишилася квота жінок в 40% в складі всіх органів і при складанні списків кандидатів від партії на вибори всіх рівнів (Статут, Розділ V, §27 (п.1-2)).

Таким чином, прийняття нової політичної програми, а також внесення змін до Статуту стало завершальним етапом, що охопив період з травня 2018 р. по листопад 2018 р.

Викладене дозволяє зробити висновок однією з помітних тенденцій в політичному житті Європи в ХХІ ст., в тому числі і в Австрії, є криза соціал-демократичних рухів. Їх нішу поступово займають праві і ліві популістські партії. У випадку СДПА такі фактори, як значне зниження кількості членів партії з 2000 р.; застаріла політична програма, яка не могла дати відповіді на головні, хвилюючі виборців проблеми XXI ст.; втрата голосів більшої кількості своїх виборців на користь правих популістських партій виступили тригером модернізації ідеології і комплексної організаційної реформи партії.

Соціал-демократична партія Австрії пройшла довгий шлях до оновлення своїх програмних установок і організаційної структури, який зайняв 4 роки. Можливо, однією з причин стала часта зміна керівників партії за період реформування, що не властиво для СДПА. Особливість цього процесу це те, що вперше в історії СДПА нова партійна програма і організаційна реформа розроблялися відкрито і за положення могли голосувати всі члени партії. Відзначимо, що найбільша партійна реформа в історії Австрійської народної партії (АНП, нім. Цsterreichische Volkspartei, ЦVP) під назвою «Еволюція Народної партії», результатом якої стало прийняття нової основної програми і модернізованого організаційного Статуту, зайняла всього рік (з березня 2014 р. по травень 2015 р.), а сам процес, також як і у СДПА, був відкритим відповідно до принципу «від низу до верху, а не зверху вниз». І якщо результати реформ АНП вже помітні були на виборах до Національної ради 2017 р., коли партія посіла перше місце, отримавши 31,47% голосів, а лідер Себастьян Курц (нім. Sebastian Kurz) став Федеральним канцлером, то перші результати СДПА ми зможемо побачити лише на виборах до Європарламенту в 2019 р.

Література

1. Вайнштейн Г. И. Трансформация западноевропейского политического ландшафта и институционализация антисистемной политики / Г.И. Вайнштейн // Мировая экономика и международные отношения. 2018. № 5. С. 17-28.

2. Впервые в истории SPЦ австрийскую партию возглавит женщина. Дата публікації: 25.09.2018. Режим доступу: http://austria-today.ru/?p=13059(дата звернення: 10.10.2018).

3. Орлов А. А. Европейская социал-демократия: трудный путь к возрождению // Ежегодник ИМИ 2012 / А. А. Орлов. М.: МГИМО-Университет, 2012. С. 12-32.

4. Холодковский К. Кризис левой политики / К. Холодковский // Мировая экономика и международные отношения. 2018. Т 62. № 9. С. 26-35. doi: 10.20542/0131-2227-2018-62-9-26-35

5. Электоральная география 2.0. Режим доступу: https://www.electoralgeography.com/new/ru/

6. http://www.ekloges.ypes.gr/

7. Assemblйe Nationale de France. Режим доступу: http://www.assemblee-nationale.fr/

8. Bundesministerium fьr Inneres der Republik Цsterreich. Режимдоступу: https://www.bmi.gv.at/

9. Bundeswahlleiter. Режим доступу: https://bundeswahlleiter.de/

10. Das neue Organisationsstatut SPЦ. Режимдоступу: https://www.spoe.at/wp-content/uploads/sites/739/2018/12/ Statut2018.pdf

11. Das neue Programm der SPЦ. Датапублікації: 17.09.2014. Режимдоступу: http://wienmachtprogramm.at/das-neue-programm-der-spoe

12. Derfor sliter Europas sosialdemokrater. Дата публікації: 02.02.2018. Режим доступу: https://www.nettavisen. no/nyheter/utenriks/--derfor-sliter-europas--sosialdemokrater/3423411793.html

13. Der Prozess // SPЦ Zukunftsprogramm. Режим доступу: https://zukunftsprogramm.at/prozess

14. Diskussionspapier zum neuen Grundsatzprogramm. Режим доступу: https://zukunftsprogramm.at/sites/zukunftsprogramm.at/files/attachments/diskussionspapier_zum_grundsatzprogramm.pdf

15. Entwurf fьr das neue Grundsatzprogramm der SPЦ 2018 // SPЦ Zukunftsprogramm. Режим доступу: https:// zukunftsprogramm.at/sites/zukunftsprogramm.at/files/programmentwurf_2018-08-07.pdf

16. Fьr eine konstruktive Politikalternative // SPЦ Zukunftsprogramm. Дата публікації: 19.02.2018. Режим доступу: https://zukunftsprogramm.at/article/fuer-eine-konstruktive-politikalternative

17. Grundsatzprogramm SPЦ. Режим доступу: https://www.spoe.at/wp-content/uploads/sites/739/2018/12/Parteiprogramm2018.pdf

18. Henley J. 2017 and the curious demise of Europe's centre-left / J. Henley // The Guardian. Режим доступу: https:// www.theguardian.com/politics/ng-interactive/2017/dec/29/2017-and-the-curious-demise-of-europes-centre-left

19. Moschonas G. Historical Decline or Change of Scale: The Electoral Dynamics of European Social Democratic Parties (1950-2009) / G. Moschonas, J. Cronin, G. Ross, J. Shoch // What's Left of the Left: Democrats and Social Democrats in Challenging Times. Durham: Duke University Press, 2011. Р. 50-89. doi: 10.1215/9780822394518-003

20. Niedermьhlbichler G. Politik neu denken. Die Reform der SPЦ in bewegten Zeiten.

21. Parteiorganisation / Leitantrag des 43. Ordentlichen Bundesparteitages ... 28./29. November 2014. Режим доступу: https://www.spoe.at//sites/default/files/la_11_parteiorganisation.pdf

22. Pauly M. European Social Democracy Extinct? // Social Europe. Режим доступу: https://www.socialeurope.eu/pauly

23. Sidl G. Die Transformation der цsterreichischen Sozialdemokratie: Doktorin Dissertation der Philosophie, University of Vienna. Fakultдt fьr Sozialwissenschaften. 2013. 412 s. Режимдоступу: http://othes.univie. ac.at/32609/

24. SORA Institute for Social Research and Consulting. Режим доступу: http://www.sora.at/

25. SPЦ-Bundesparteitag (6) Brunner: «Die Zukunft beginnt jetzt» Grundsatzprogramm ist Ergebnis eines groЯen Beteiligungsprozesses.

26. SPЦ Organisationsstatut 2014. Режим доступу: https://www.politicalpartydb.org/wp-content/uploads/Statutes/Austria/AUSTRIA_SPOe_2014.pdf

27. SPЦ verschiebt Programm-Parteitag um ein Jahr // Die Presse. Режим доступу: https://diepresse.com/home/ innenpolitik/5157392/SPOe-verschiebt-ProgrammParteitag-um-ein-Jahr

28. Smyth P. Europe's crisis of social democracy // The Irish Times. Режим доступу: https://www.irishtimes.com/ news/world/europe/patrick-smyth-europe-s-crisis-of-social-democracy-1.3421053.

29. Sprung an die SPЦ-Spitze: 97,8Prozent fьr Rendi-Wagner // Kurier. Режим доступу: https://kurier.at/politik/inland/am-sprung-zur-parteispitze-rendi-wagner-appelliert-ans-herz-der-spoe/400333740

30. Ziel ьbertroffen! // Spц Zukunftsprogramm. Режим доступу: https://zukunftsprogramm.at/article/ziel-uebertroffen

31. Zirnig D. Entwicklung und Ьberblick: Parteimitglieder in Цsterreich. Режим доступу: https://neuwal. com/2014/11/23/entwicklung-und-ueberblick-parteimitglieder-in-oesterreich/

32. Zwischen Nutzen und Idealen // ORF. Режим доступу: https://orf.at/v2/stories/2399160/2399159/

Размещено на Allbest.ru