Метахтонні концепти політичної науки: засади порівняльного соціоконгітивного аналізу
Потреба розробки критеріїв порівняльних студій засадничих концептів політичної науки, які б враховували соціальний контекст концептів як одиниць розуміння. Характеристика засад порівняльного соціокогнітивного аналізу політичних метахтонних концептів.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.05.2020 |
| Размер файла | 30,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Метахтонні концепти політичної науки: засади порівняльного соціоконгітивного аналізу
Metachtonous concepts of political science: fundamentals of comparative sociocognitive analysis
Яковлєв М.В.
На прикладі метахтонного для політичної науки концепту влади, з урахуванням особливостей передачі подібних до нього концептів у політичних науках англійського та німецького мовно- культурних середовищ, на основі розробленого Р. Теммерман напряму соціокогнітивного термінознавства, у статті піднімається питання про потребу розробки критеріїв порівняльних студій засадничих концептів політичної науки, які би враховували соціальний контекст концептів як одиниць розуміння. Своєю чергою, дослідження одиниць розуміння потребуватиме врахування когнітивного виміру дискурсивних практик вживання концептів, що веде до потреби сформулювати засади порівняльного соціокогнітивного аналізу політичних метахтонних концептів, що запропоновані у висновках.
Ключові слова: концептологія, соціокогнітивні дослідження, концетпосфера політології, політичні концепти, політична компаративістика, міждисциплінарні лінгвістично-політологічні дослідження.
On the basis of the metachtonous i.e. principal political concept of power, taking into account differences and peculiarities of translation of similar concepts in political science of Anglophone and German-speaking cultures, based on the sociocognitive terminology studies, developed by R. Temmerman, this article praises a need for developing criteria for comparative studies in fundamental concepts of political studies, for criteria that would account for the social context of concepts which are treated as units of thought. Furthermore, in order to study concepts as units of thought the cognitive dimension of discursive practices should be taken into account which leads to formulations of basic principles of comparative sociocognitive analysis of political metachtonous concepts. These principles are formulates in conclusions to this article.
Keywords: concepts' studies, sociocognitive studies, political science concepts' sphere, political concepts, comparative studies in politics, interdisciplinary linguistic-political studies.
Протягом останніх років в Україні в царині мовознавства активно та плідно розвиваються термінознавство і концептологія, що в цілому відповідає всесвітнім трендам розвитку як теоретичної, так і прикладної лінгвістики. Разом з тим, станом на зараз визріває потреба у розширенні міждисциплінарних поля концептології та терміно- знавства, зокрема і задля застосування наукових напрацювань цих галузей знання до політичної науки. Важко заперечувати той факт, що мова та політика пов'язані між собою на багатьох рівнях. В Україні активно обговорюються проблеми мовної політики, поширення сфери вживання державної мови політизується і часто використовується в антиукраїнській пропаганді. Проте зв'язок політики і мови можна відстежувати не лише на рівні мовної політики і пов'язаної з цим проблематики. Напрацювання концептології та термінознавства можна застосувати і до дослідження фахової політологічної мови та політичної концептосфери, оскільки саме в цих сфера відчутні прогалини у знанні, зокрема у дослідженні концептів політичної науки різного рівня (від мета - до алохтонних) у соціокогнітивному вимірі, тож ця стаття спрямована на заповнення деякої частини цієї прогалини. Відповідно, ця стаття має за мету розробку засад порівняльного соціокогнітивного аналізу метахтонних концептів політичної науки. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань: 1) визначити метахтонні концепти політичної науки як дослідницьку категорію з виокремленням проблемних моментів в їх дефініюванні на прикладі концепту «влада»; 2) обґрунтувати необхідність застосування такого підходу до порівняльного аналізу метахтонних концептів, який поєднував би у собі суспільствознавчу та когнітологічну складову; 3) за допомогою основних положень соціокогнітивного напряму термінознавчих студій, розробленого бельгійською дослідницею Р. Теммерман, намітити основні можливі напрями застосування соціокогнітивного підходу до дослідження метахтонних політичних концептів у порівняльному розрізі.
Отже, можемо перейти до викладу основного матеріалу і почнемо з визначень. Метахтонними є ті концепти у певній концептосистемі, які мають, за визначенням О. Воробйової, найвищу «питому вагу» [1, с. 58]. І. Бехта, опираючись на праці А. Приходька, дає таке визначення метахтонним концептам: «концепти, що утворюють ім'я дискурсу і виступають термінологічними фіксаторами основних наукових понять відповідної галузі знань» [1, с. 167]. Виділяють також автохтонні та алохтонні концепти, по мірі зниження їх «питомої ваги», від домінант дискурсу до його концептуальних перемінних [3, с. 240]. Безумовно, важко сперечатися, що основним, метахтонним концептом для політичної науки є влада, бо навіть саму політологію переважно визначають як науку, що вивчає розподіл влади та відповідні відносини, процеси й механізми, які довкола цього виникають [7, с. 168]. Разом з тим, як буде видно далі, вже цей метахтонний концепт втілюється по різному в різних мовних середовищах: англійські power i authority, німецькі Macht i Gewalt теж позначають владу, проте мають свої нюанси. Ситуацію ускладнюється, коли нам доводиться говорити про панування, яке може бути і Herrschaft у німецькій мові, і domination або й навіть hegemony в англійській. На перший погляд може здаватися, що це - проблема виключно перекладу, що питання криється виключно в тому, що поняття з однієї мови важко відтворити однією лексемою іншої мови. Разом з тим, як буде продемонстровано далі, йдеться про щось серйозніше - прорізні соціокогнітивні моделі розуміння, які неможливо дослідити виключно на семіотичному чи онома- сіологічному рівні.
Якщо метахтонний концепт - це, грубо кажучи, основний чи ключовий концепт певного дискурсу, то чим же взагалі є концепт у цій терміносистемі? О. Воробйова вдало підсумувала підходи до розуміння та, відповідно, визначення концепту: «1) основна одиниця свідомості... «цеглинка» концептуальної системи, яка 2) відбиває знання і досвід людині у вигляді «квантів» знання; 3) частково оречевлюється, вербалізується мовними засобами у вигляді їхнього значення; 4) містить істотну частку невербалізованої інформації» [2, с. 57]. Американський дослідник М. Ріхтер пише, що концепт та ідея «як в англійській, так і в німецькій філософії часто вживаються як синоніми. Значення «концепту» може визначити лише у контексті теорії і не може бути сформульовано окремо» [12, с. 21]. Відповідно, постає питання про спосіб, за допомогою якого можна спершу вловити суть «основної одиниці свідомості», в повні зрозуміти не просто знання людини, але й відображає досвід людини, який можна визначити лише «у контексті теорії». Для відповіді на це питання перейдемо до розгляду концепту влада.
Американський політолог Е. Б. Портіс наприкінці 1990-х років запропонував цікавий підхід до реінтерпретації праць авторів, які входять на правах «класиків» до канону політичної науки - від Платона й Аристотеля до Маркса. Підхід Е. Портіса цікавий тим, що він намагається з'ясувати, як досліджувані ним класики політичної думки давали відповіді на встановлені ним шість питань. Третє з цих питань наведемо мовою оригіналу: «the function and organization of public authority»[10, с. 10] та на цьому етапі утримаємося від гарячкуватих спроб негайного перекладу. Пояснюючи два аспекти цього питання, автор уточнює: «why a government has authority, rather than simply power» [курсив оригіналу, 10, с. 10]. Якби ми спокусилися перекласти у першому питанні public authority як публічну владу, то у другому, уточнюючому питанні, яке йде у тому ж абзаці кількома рядками нижче, ми мали би проблему з розмежуванням authority та power. Звісно, у будь-який момент можна зробити кальку з першого концепту та написати про публічний авторитет, але тоді видозміниться смисл уточнюючого питання «чому ж уряд має авторитет, а не просто владу». Отут стає очевидним, що труднощі перекладу можуть видаватися на перший погляд банальними (в розуміння відчуття того, що слово з англійської мови не має повноцінного відповідника в українській), проте насправді йдеться про відмінності між метахтонними концептами політичної науки в англомовній та українськомовній концептосферах: наші авторитет та влада не збігаються за полем значень з англійськими authority та power. Більше того, при глибшому аналізі зрозумілим стає не лише невідповідність семантичного поля значень - відмінність криється і в тому, що О. Воробйова називає «спектром репрезентацій» [2, с. 58], під яким розуміються способи маніфестації концептів.
Для британця чи американця місцева влада є local authorities, проте ми розуміємо, що для українців не лише місцева влада не є авторитетом, але й подекуди й центральні, всеукраїнські органи влади не «авторитетними» у буквальному розумінні слова. Якщо англомовні дослідники мають щонайменше два слова на позначення влади, то україномовні
- одне, яке, проте, є більш гнучким: приміром ми можемо сказати про авторитет влади чи авторитетну владу, але цим поняттям важко буде знайти відповідники в англійській мові, надто коли authoritarian power буде означати щось зовсім інше
- авторитарну владу, не авторитетну. Відтак можемо стверджувати, що спектри репрезентації метахтонного концепту політології влада суттєво різняться між англійською та українською мовою.
Метахтоний концепт влада також відрізняється своїми спектрами репрезентацій між англійською та німецькими мовами. Німецька мова має два слова - Macht і Gewalt, перше з яких англійською перекладаються як power, а друге як force, що відповідало би українським словам влада та сила. Разом з тим, якщо треба перекласти у зворотній бік - з англійської на німецьку - словосполучення поділ (чи розподіл) влади, англійською division of powers, то німецької отримаємо Gewaltenteilung. Для продовження ілюстрації: виконавча влада німецькою дослівно буде die ausfьhrende Gewalt, а не Macht. Німецький словник політичних термінів, виданий у Штутґарті 2007 р. за редакцією Д. Фукса та Е. Роллера, містить дві окремі статті для понять Macht і Gewalt [8, c. 165-168, 90-93]. М. Ріхтер зауважує про іще більшу складність у передачі англійською мовою наріжного терміну з праць М. Вебера про типи панування, яку класик політичної думки називав рідною йому мовою Herrschaft і яке англійською можна передавати як domination, rule, command, усі з яких, утім, мають свої нюанси, що не дозволяє повноцінно передати значення вихідного поняття німецькою мовою [8, с. 72].
Окрім перекладацьких труднощів у передачі метахтонного концепту влада між різними мовно-культурними середовищами, також маємо і складнощі зі змістовним наповненням цього вкрай важливого для політичної науки поняття. Британський політолог К. Хей у своїй праці, присвяченій засадам політичного аналізу, окремий розділ виділив розгляду феномену влади та її концептуалізації як важливої складової аналізу політичних феноменів. К. Хей підсумовує дискусію про сутність влади, що отримала в англо- американській традиції назву the «faces of power» contoversary (або debate), що орієнтовно можна перекласти як «суперечка щодо обличь влади». Трьома «обличчями влади» у цій суперечці є: прийняття рішень (decision-making), встановлення порядку денного (agenda-setting) та формування преференцій (preference-shaping) [7, с. 172-178]. Під цими «обличчями» криються підходи до розуміння суті метахтонного для політичної науки концепту. Тлумачення влади виключно у контексті примусу актором А актора В до виконання якоїсь дії є редукцією функцій влади виключно до прийняття рішень. Друге «обличчя» трохи розширює розуміння влади і каже про те, що влада - це можливість формувати порядок денний для процесу прийняття рішень, в якому уявний актор А не просто примушує В до певних дій, бо А створює такий порядок денний, в якому В у своїх діях є обмежений суспільно-політичними практиками, інституціями та цінностями, створеними А. Нарешті, владу можна досліджувати і через формування преференцій, особливо в тому випадку, коли вони стають неусвідомлено бажаними для В, оскільки автори цього напрямку зауважують, що не у всіх ситуаціях прояву влади конфлікт відносин чи напруга між акторами А та В не є видимими та зрозумілими [7, с. 178-179]. Відповідно, ми знову впираємося у потребу виходу за межі виключно семантичного чи ономасіологічного розуміння влади як терміну, оскільки для осягнення сутності влади як метахтонного концепту нам потрібно вийти на рівень соціальних структур і практик з урахуванням їхньої когнітивної складової. Це би дозволило дати відповідь на, приміром, таке питання: яким чином і в яких дискурсивних умовах В не може артикулювати свої преференції і чи ця неможливість обумовлена діями А? Саме соціокогнітивний підхід дозволив би знайти не просто відповідь на це питання, а визначити, чи в конкретному досліджуваному випадку ситуації взаємодії акторів А та В має місце реалізації влади чи ні.
На цьому етапі постає потреба розібратися, як дослідники влади розуміють її: як концепт чи як поняття. О. Воробйова зазначає про проблему розмежування між ними, наголошуючи, що попри те, що критерії розрізнення між концептом і поняттям лишаються невизначеними, проте вирішальну роль, на її думку, має «вектор нашої розумово-інтерпретаційної діяльності та різниця у способі інтеріоризації концептів і понять» [2, с. 58]. З цієї позиції очевидною стає і значимість соціокогнітивного підхід, оскільки дослідження того, що О. Воробйова називає «розумово- інтерпретаційною діяльністю», належить до сфери когнітології в розумінні аналізу процесів інтерпретації та інтеріоризації концептів і понять, що відбуваються у межах відповідних суспільно-політичних дискурсів у вузькому смислі і в межах певних соціумів - у широкому. На підтвердження цієї тези мовознавець С. Шепітько пише: «когнітивний підхід до вивчення дискурсу є нерозривно пов'язаним із соціальним, адже когніція притаманна людині в її соціальнім бутті» [6, с. 164]. Ця ж дослідниця слушно зауважує, що «у вивченні проблем дискурсу слід розрізнювати підходи до нього як до діяльності та результату цієї діяльності» [6, с. 166], що, безумовно, стосується і дослідження метахтонних концептів політичної науки як складових не лише професійної політологічної мови, але й вкорінених у суспільно- політичних дискурс категорій. Приміром, під час гострих дискусій серед противників чинної влади (до речі, в різні періоди політичної історії сучасної
України), лунає пейоративне словосполучення «злочинна влада», яке втілює в одних історичних та економічних умовах невдоволення злочинними діями можновладців, а в інших використовується як протест проти чинних політиків, які необов'язково є злочинцями в юридичному розумінні цього поняття. Як влучно зауважує Т. Стасюк, «у кожному ж окремому випадку ситуативно-мовні обставини складаються так, що активізується певний набір категорій змісту терміна у свідомості учасників професійного спілкування» [5, с. 44]. Оскільки ситуативність аналізується як категорія когнітивної семантики, варто перейти до розгляду основних положень соціокогнітивного термінознавства, який розробила бельгійська дослідниця Р Теммерман [11].
В Україні дослідженням здобутків соціокогнітивного мовознавства Р. Теммерман активно займається Т Стасюк, яка у своїх статтях викладає основні положення цього напряму та знайомить українських мовознавців з напрацюваннями міжнародної наукової групи під керівництвом Р Теммерман [11]. Т Стасюк пише: «соціокогнітивне термінознавство було започатковане як напрям альтернативний основним принципам логічного позитивізму, структуралізму, термінологічної школи О. Вюстера, радянської термінологічної школи, празької термінологічної школи й канадського напряму в термінології - різних шкіл і напрямів, які належать до так званого традиційного термінознавства» [5, с. 39]. Як видно з цього переліку напрямів, якому протиставляється соціокогнітивне термінознавство, у цій спеціалізованій галузі мовознавства існує багато теоретико-практичних напрацювань, відмінних за своїми засадничими принципами від соціокогнітивного підходу. Однією з ключових відмінностей є погляд на суть поняття: «традиційне термінознавство починається з понять, які можна чітко визначити», а соціокогнітивне «починається з одиниць розуміння» [5, с. 40], відповідно «другий напрям оперує термінами як вербалізованими репрезентантами когнітивних категорій» [4, с. 108]. При цьому, безумовно, постає потреба у «вивченні когнітивних категорій знання та їх лексикалізацій в термінах в діахронічному зрізі, бо «концепти розвиваються у часі» [4, с. 108]. Приміром, шведський дослідник Т Лаппалаінен у дослідженні процесу становлення феномену громадянства в Древній Греції особливу увагу приділяє розвитку й змінам концепцій давньогрецького суспільства, зокрема таким як и^ц, поХід (від якого маємо політику), апота, оікод (від якого маємо ойкумену) та багато інших [9]. У вже згадуваному німецькому словнику політичних понять зокрема зазначається, що ані древні греки, ані римляни не знали абстрактного поняття влади, що ускладнює дослідження цього концепту в історичному розрізі [12, с. 165].
Отже, розглянувши специфіку та складність метахтонного концепту політичної науки влада, взявши до уваги складність відтворення інших метахтонних концепцій політики, подібних до нашого концепту влада, в англійські та німецькій мові, врахувавши відмінність між традиційним та соціокогнітивним термінознавством (за Р. Теммерман), можемо перейти до формування висновків у вигляді засадничих принципів соціокогнітивного порівняльного аналізу мета- хтонних концептів політичної науки: 1) при порівнянні концептів, які є метахтонними для політичної науки у певних мовнокультурних середовищах, слід враховувати соціальний контекст досліджуваного концепту та розглядати його в діахронічному розрізі; 2) при дослідженні цих концептів варто відійти від суто термінологічного розуміння досліджуваного концепту як поняття в значенні терміна і підійти до нього як до одиниці розуміння, що виходить з колективного досвіду, знань і уявлень людей про позначуване цими концептами явища; 3) дослідження метахтонних для політичної науки концептів як вербалізованих засобів категоризації політичних феноменів та їхніх проявів має враховувати ситуативно- мовні обставини, в яких сутнісне наповнення концепту активізується у «свідомості» учасників дискурсивної взаємодії (приміром, політологів, які обговорюють електоральні процеси); 4) порівняльний аналіз когнітивної складової концептів як одиниць розуміння може потребувати моделювання відповідних прототипових мовних і когнітивних ситуацій.
Відтак перспективними для подальших досліджень є розгляд авто- та алохтонних концептів політичної науки, аналіз концептосфери політичної науки, вивчення можливостей застосування міждисциплінарного лінгвістично-когнітивно- політологічного підходу до дослідження концептів у суспільно-політичних дискурсах різних мовно-культурних середовищ, з урахуванням, приміром, напрацювань когнітивної семантики, ономасіології та, можливо, бігевіорального напряму когнітологічних студій.
політичний метахтонний концепт соціоконгітивний
Список використаних джерел
1. Бехта, І., 2013. `Концептосфера англомовного дискурсу постмодернізму', Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія Філологічні науки. Вип.89 (5), с.167-173.
2. Воробйова, ОП., 2011. `Концептологія в Україні: здобутки, проблеми, прорахунки', Вісник КНЛУ. Серія Філологія, Т14, №2, с.53-64.
3. Приходько, АН., 2013. `Концепты и концептосистемы', Днепропетровск, 307 с.
4. Стасюк, ТВ., 2013. `Короткий огляд положень теорії терміна Рити Теммерман', Науковий вісник кафедри Юнеско КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія, Вип.26, с.106-111.
5. Стасюк, ТВ., 2013.'Нові тенденції розвитку терміно- знавства: здобутки міжнародної наукової групи Р. Теммерман', Термінологічний вісник, Вип.2 (1), с.38-49.
6. Шепітько, С., 2010. `Компоненти наукового дискурсу', Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія Філологічні науки, Вип.89 (5), с.164-167.
7. Hay, C., 2002. `Political Analysis: A Critical Introduction', Basingstoke: Palgrave Macmillan, 314.
8. Fuchs, D. & Roller, E., 2007. `Lexikon Politik. Hundert Grundbegriffe', Stuttgart: PhilippReclam jun. GmbH&Co, 359 s.
9. Lappalainen, T., 2017. `Varldens fфrsta medborgare. Om statens uppkomst i det antika Greklad', Falun, 310 p.
10. Portis, EB., 1998. `Reconstructing the Classics: Political Theory from Plato to Marx', Chatham, 208 p.
11. Temmerman, R., 2000. `Towards New Ways of Terminology Description: the Sociocognitive Approach', Amsterdam, 258 p.
12. Richter, M., 1995. `The History of Political and Social Concepts: A Critical Introduction', N.Y-Oxford: Oxford University Press, 204 p.
References
1. Bekhta, I., 2013. `Kontseptosfera anglomovnogo dyskursu postmodernizmu (Concept-sphere of the Englishlanguage discourse of postmodernism)', Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V Vynnychenka. SeriiaFilolohichn inauky.Vyp.89 (5), s.167-173.
2. Vorobiova, OP, 2011. `KontseptologiiavUkraini: zdobutky, problemy, prorakhunky (Conceptology in Ukraine: achievements, problems, miscounts)', Visnyk KNLU. Seriia Filologiia, T.14, №2, s.53-64.
3. Prykhodko, AN., 2013. `Kontsepty i kontseptosystemy (Concepts and Concepts-systems)', Dnepropetrovsk, 307 s.
4. Stasiuk, TV., 2013. `Korotkyi ohliad polozhen teorii termina Ryty Temmerman (A brief overview of fundamentals of Rita Temmerman's theory of the term)', Naukovyi visny kkafedry Yunesko KNLU. Seriia Filologiia. Pedahohika. Psykhologiia, Vyp.26, s.106-111.
5. Stasiuk, TV., 2013. `Novi tendentsii rozvytku terminoznavstva: zdobutky mizhnarodnoi naukovoi grupy R. Temmerman (New trends in terminology development: achievements of R. Temmerma's international scientific group)', Terminologichnyi visnyk, Vyp.2 (1), s.38-49.
6. Shepit'ko, S., 2010. `Komponenty naukovogo dyskursu (Components of scientific discourse)', Naukovi zapysky Kirovograds'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universytetu im. V Vynnychenka. Seriya Filologichn inauky. Vyp. 89 (5), s.164-167.
7. Hay, C., 2002. `Political Analysis: A Critical Introduction', Basingstoke: Palgrave Macmillan, 314.
8. Fuchs, D. & Roller, E., 2007. `Lexikon Politik. Hundert Grundbegriffe', Stuttgart: Philipp Reclam jun. GmbH&Co, 359 s.
9. Lappalainen, T., 2017. `Varldens fфrsta medborgare. Om statens uppkomst i det antika Greklad', Falun, 310 p.
10. Portis, EB., 1998. `Reconstructing the Classics: Political Theory from Plato to Marx', Chatham, 208 p.
11. Temmerman, R., 2000. `Towards New Ways of Terminology Description: the Sociocognitive Approach', Amsterdam, 258 p.
12. Richter, M., 1995. `The History of Political and Social Concepts: A Critical Introduction', N.Y.-Oxford: Oxford University Press, 204 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Напрями досліджень методів в зарубіжній політології. Розвиток американської політичної науки, вплив об'єктивних зовнішніх дій на її становлення. Етапи політичної науки після Другої світової війни. Особливості політичної науки в США, Німеччині та Франції.
реферат [27,7 K], добавлен 20.06.2009Формування іміджу політичних діячів. Компаративний аналіз іміджів політичних діячів України. Специфічні риси іміджу Віктора Ющенка і Віктора Януковича. Дослідження суспільної думки України відносно іміджу політичних діячів В. Ющенка та В. Януковича.
курсовая работа [66,2 K], добавлен 02.06.2009Основні напрями наукового аналізу політичної свідомості, результати її дослідження спеціалізованими центрами. Модель типології видів політичної свідомості з урахуванням принципів побудови її структури. Роль національної свідомості у формуванні світогляду.
реферат [26,8 K], добавлен 06.06.2011Влада як одна з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Формування владних структур на основі правових та політичних норм. Сутність влади та механізм її здійснення. Суб'єкти та об'єкти політичної влади. Класифікація ресурсів влади.
реферат [17,5 K], добавлен 29.11.2010Політичне прогнозування як наукове дослідження конкретних перспектив політичної ситуації. Специфіка, підстави та засади політичного прогнозування. Аналіз етапів вироблення прогнозу і критеріїв його ефективності. Механізм дії соціально-політичних законів.
реферат [28,2 K], добавлен 26.02.2015Аналіз процесів соціально-політичної трансформації Молдови пострадянського періоду. Процеси, які безпосередньо стосуються функціонально-динамічних характеристик політичної системи. Фактори, що впливають на трансформацію політичних інститутів суспільства.
статья [41,8 K], добавлен 11.09.2017Концепції політичних учень Стародавнього Сходу та Античності. Особливості розвитку політичної думки у феодальній Європі та Новому часі. Політична думка в США У XVIII ст. Погляди "позитивістів", концепції тоталітаризму і суспільно-політичної модернізації.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 06.06.2010Політична діяльність як наслідок реалізації певної мотивації суб'єктів політики, політичних інтересів. Політична свідомість та соціальні інтереси політика. Значення політичної діяльності в суспільстві. Способи реалізації соціально-політичної діяльності.
реферат [26,7 K], добавлен 10.03.2010Дослідження історії формування політичної системи Сполучених Штатів Америки в різні періоди її функціонування. Визначення її правових засад та їх вплив на сучасне функціонування. Виконавча, законодавча та судова влада США. Роль політичних партій.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 14.04.2015Особистість як об’єкт і суб’єкт політики. Проблеми політичної соціалізації особистості. Особливості політичної соціалізації військовослужбовців. Агенти політичної соціалізації. Основні форми політичної участі. Шляхи підвищення політичної соціалізації.
реферат [52,3 K], добавлен 14.01.2009Поняття, функції та структура політичної розвідки на різних рівнях політичної системи, її комунікативні засади. Забезпечення розвідувальною інформацією керівних ланок держави, роль контррозвідки в міжнародній політиці. Суть недержавної політрозвідки.
дипломная работа [94,9 K], добавлен 23.12.2011Біографія та характеристика основних концепцій політичної теорії німецького політичного економіста і соціолога-теоретика Макса Вебера, а також аналіз його внеску у розвиток політичної науки. Базові положення теорії еліт та теорії бюрократії М. Вебера.
реферат [29,9 K], добавлен 28.11.2010Суспільно-політичні уявлення давнього світу, процес накопичення знань про людину та її взаємовідносини із соціумом, поява політології як науки. Політична думка Нового часу і виникнення буржуазної ідеології. Характеристика політичних теорій ХХ століття.
реферат [21,6 K], добавлен 13.10.2010Історія політичної думки, огляд політичних теорій ХІХ-ХХ століття. Особливості та шляхи розвитку політичних ідей у ХІХ-ХХ століттях. Місце праць Макса Вебера у цьому процесі. Політична теорія: базові положення теорії еліт, теорії раціональної бюрократії.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.09.2016Політичні відносини як компонент політичної системи. Носії політичної діяльності і політичних відносин. Політичне управління: суб’єкти, функції, типи. Підготовка та прийняття політичних рішень. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язку.
контрольная работа [34,3 K], добавлен 03.04.2011Теоретико-методологічні підвалини політичної науки. Політика і влада. Механізм формування і функціонування політичної влади. Інституціональні основи політики. Політична свідомість і політична ідеологія. Політичні процеси. Політична думка України.
учебное пособие [468,6 K], добавлен 02.01.2009Історія вивчення питання політичної реклами. Особливості розвитку політичної реклами в Україні, характеристика основних засобів політичної маніпуляції в політичній рекламі. Аналіз використання прийомів політичної реклами під час президентських виборів.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 31.01.2012Влада як центральна категорія політичної науки. Поняття, пов’язані з нею у політичному лексиконі. Типи і види влади. Ознаки політичної влади. Засоби та форми здійснення влади. Утилітарні, адміністративно-організаційні та універсальні ресурси влади.
реферат [19,4 K], добавлен 06.06.2010Сутність та зміст політичної аналітики як наукового напрямку, історія та основні етапи її розвитку, сучасні тенденції та можливості. Інформаційно-аналітична діяльність як основний напрямок політичної аналітики. Техніка дослідження політичної активності.
реферат [22,8 K], добавлен 14.01.2011Поняття державної політики як особливого виду діяльності в суспільстві, її сутність і характерні риси. Історія формування політичної науки в Україні, її сучасний стан і перспективи розвитку. Сутність політичної свідомості, її зміст, структура і типологія.
контрольная работа [47,1 K], добавлен 26.02.2009
