Комунікативно-прагматичні засоби впливу в риториці президента Франції Емманюеля Макрона в період соціальних протестів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативно-прагматичні засоби впливу в риториці президента Франції Емманюеля Макрона в період соціальних протестів

Статтю присвячено дослідженню комунікативно-прагматичного потенціалу засобів впливу в риториці президента Франції Емманюеля Макрона в період соціальних протестів. В умовах затяжного протестного руху «жовтих жилетів», що набув політичного забарвлення, перед владою Франції постала необхідність у налагодженні ефективного діалогу з мітингувальниками, щоб тримати під контролем ситуацію і зробити більш сприятливими настрої в суспільстві. У своїх прямих зверненнях до народу президент Франції використовує політичний тип дискурсу кооперативної спрямованості з вираженим полі- тико-ідеологічним акцентом.

У межах політичного різновиду дискурсу діють особливі механізми мовленнєвого впливу на реципієнта, яким із високим ступенем ймовірності гарантоване автоматично правильне сприйняття аудиторією завдяки ефективному використанню ретельно підібраних технік, стратегій, риторичних прийомів тощо.

Для того, щоб справити певний ефект на аудиторію, кооперативний тип політичного дискурсу має базуватися на переконливій системі цінностей. Висловлювання Макрона значною мірою засновані на традиційних французьких цінностях, а також на нових, пов'язаних із майбутнім. Експлуатується ідеологема позитивного образу об'єднаної Франції, що ґрунтується на непорушних ідеях рівності, справедливості, братерства. Крім того, президент має звичку часто апелювати до так званих «макро- нівських» цінностей: закон, спокій, республіканський порядок, повага, дружба, діалог, згуртованість, обов'язки, солідарність, гідність.

До ефективних засобів переконання та підсвідомого залучення на свій бік аудиторії слід віднести використання в дискурсі експліцитних знаків інтеграції, лексем на позначення спільності, реалізацію топосу сильного лідера, гаранта збереження державних цінностей, вживання інтенсифікаторів. Використання стратегії солідаризації, стратегії консолідації, тактики вилучення інформації дає можливість досягти сприятливого перлокутивного ефекту повідомлення.

Ключові слова: політичний дискурс, кооперативний тип дискурсу, стратегія, ідеологема, консолідація.

Постановка проблеми. Будь-який мовець, що вдається до використання політичного різновиду дискурсу, намагається оптимізувати мовленнєвий вплив на реципієнта, якомога повніше використовуючи маніпулятивний, сугестивний потенціал мови. З огляду на це увиразнюється й необхідність вивчення механізмів і варіацій сприйняття політичного дискурсу цільовою аудиторією.

Політичний дискурс оперативно віддзеркалює еволюційно-трансформаційні зміни в суспільстві, він також може бути тим чинником, який запускає ці перетворення, зупиняє їх або якісно змінює. Дослідження потужного психолінгвістичного та прагматичного впливу цього дискурсу не втрачає своєї актуальності, адже він безперервно циркулює в інформаційному просторі держави як соціально-політичного інституту суспільства, постійно якісно оновлюється завдяки реакції на суспільні зміни й виступає засобом оприлюднення, популяризації політичних ідей, дискутування, інформування тощо.

Вивченням потенціалу мови в контексті влади і соціальної дійсності займалися А.М. Баранов, А.Д. Бєлова, Р. Водак, Т. ван Дейк, О.Й. Шейгал, Г.М. Яворська, П. Чілтон, Н. Фейерклаф та інші. Визначальною рисою студій політичного дискурсу є зорієнтованість на розкриття механізму конструювання ідеологічних установок, під впливом яких перебуває соціум. Дослідження стратегій їх створення перебуває у фокусі постійної уваги сучасної лінгвістики.

Метою статті є вивчення комунікативно-прагматичних засобів риторичного впливу, що структурують дискурс президента Франції Емманюеля Макрона в період соціальних протестів.

Наприкінці 2018 року Францію охопила хвиля громадянського невдоволення. Події розгорталися доволі стрімко - відбувалося блокування дорожнього руху, траплялися сутички демонстрантів із поліцією, випадки вандалізму, пограбувань. Початкове невдоволення підвищенням цін на пальне переросло у неприйняття загального соціально-політичного курсу країни та у вимагання відставки чинного президента Франції Емманюеля Макрона. До протесту «жовтих жилетів» приєднались радикальні маргінальні рухи, ситуація ускладнювалась. Справедливі вимоги були змішані з подекуди неприпустимим свавіллям. Бурхливий вияв негативних настроїв у суспільстві призвів до введення надзвичайного стану, оскільки криза набувала загрозливих масштабів. Ці обставини, безперечно, є ключовими для розуміння екстралінгвістичного контексту тієї довготривалої комунікативної ситуації, у якій досі перебуває французький президент.

Одне з перших звернень до населення країни з приводу протестів [1], ретельно підготовлене з урахуванням несприятливих настроїв у соціумі, тривало 13 хвилин і було покликане переконати та заспокоїти французів. Також було необхідно запропонувати компроміси в цій загостреній ситуації та запевнити людей у кращому майбутньому. Це було вкрай важке завдання, адже президентський виступ зібрав біля екранів дуже різнорідну аудиторію: як критично налаштованих, роздратованих учасників протестного руху, так і наляканих, занепокоєних безладами, грабунком, зазіханнями на приватну власність простих громадян, які засуджували радикальну поведінку «жовтих жилетів». Тож риторика президента мала задовольнити демонстрантів і одночасно заспокоїти всіх громадян, вселити віру у налагодження ситуації і, відповідно, створити мирний настрій в країні.

Змішаний тип цільової аудиторії робить більш лабільною систему обраних стратегій впливу і змушує поєднувати елементи різних типів дискурсу для досягнення сприятливого пер- локутивного ефекту політико-ідеологічного повідомлення.

Для звернення до громадян під час панування негативних настроїв у суспільстві найбільш ефективним у психолінгвістичному плані видається кооперативний тип дискурсу з відповідними стратегіями і тактиками, який і використовується французьким президентом у поєднанні з класичним політичним дискурсом.

У межах політичного дискурсу зазвичай стверджується певна система цінностей - соціальних, соціально-психологічних ідей і поглядів. Ця система у висловлюваннях Макрона значною мірою базується на цінностях минулого або традиційних французьких цінностях, а також на нових, пов'язаних із майбутнім. Традиційний девіз «Свобода, рівність, братерство», наріжний камінь ідеалів французької Республіки, що походить із часів Французької революції, починає звучати по-іншому, на новий лад, адже має відповідати новим вимогам часу.

Ідея свободи постійно присутня у президентській риториці. Макрон нагадує співгромадянам, що там, де панує насильство, свобода припиняє існувати: Quand la violence se dйchaоne, la libertй cesse. У промовах очільника країни часто лунають словосполучення «наша свобода» (notre libertй), «жити вільно» (vivre libre), «бути вільним громадянином» (кtre un citoyen libre), адже це фундаментальна цінність для французької нації.

Рівність у Макрона стає синонімом Справедливості. Оскільки одним із головних закидів «жовтих жилетів» до уряду є несправедливість - несправедливість тарифів, реформ, нерівність ставлення правління до різних прошарків суспільства - присутність лексичної одиниці «justice» і похідних від неї стає неминучою. Одним із першочергових завдань, що стоять перед президентом під час цієї соціальної кризи, є показати, що забезпечення справедливості в країні є одним із пріоритетних напрямів його політичного курсу. Ідея справедливості знаходить своє вираження по кілька разів у межах однієї промови: C'est la simple justice. Nous voulons des rиgles plus justes. La justice et l'efficacitй du pays [1]. Варіювання повторів ідеї у різних виразах впливає на колективне уявлення і створює психологічний ефект навіювання та автоматичного засвоєння інформації.

Ідея братерства втілюється в застосуванні стратегії солідаризації з аудиторією, яка є важливим складником кооперативної орієнтації дискурсу загалом. Значну психолінгвістичну роль в актуалізації цієї стратегії виконує використання експлі- цитних знаків інтеграції [2; 7]. Це насамперед маркер «я свій», що апелює до спільної національної належності. Інклюзивний займенник nous у тексті промови, лексеми на позначення спільності (notre, ensemble) підсвідомо створюють в аудиторії відчуття солідарності, взаємної причетності, єдності з президентом. Лексеми, які експліцитно висловлюють ідею об'єднання, наприклад: nous tous franзais, se ressembler, notre seule bataille; топос обов'язку, що виражається різними граматичними формами, наприклад “Nous sommes а la tвche”, а також дієсловом повинності «мусити» в 1 особі множини (devoir): Nous ne devons pas nous arrкter lа. Nous devons nous rassembler et aborder ensemble toutes les questions essentielles а la Nation. Nous devons renouer avec notre projet collectif. Він виражає ідею залучення до спільної справи, необхідність працювати нарівні, пліч-о-пліч, що сприяє зміцненню національної французької ідеї братерства.

Коли йдеться про покращення економічних показників, створення нових робочих місць, підприємств, президент із вдячністю вказує на спільність цих досягнень. Навмисна гіперболізація успіху сприяє реалізації стратегії консолідації. Особисті й присвійні займенники відіграють при цьому сугестивну роль, урівнюючи, консолідуючи суспільство разом із урядом, президентом, верхівкою влади: Tout cela, nous l'avons fait ensemble. Car ces bons chiffres qui font chaque jour la France plus forte sont d'abord les vфtres, le fruit de votre travail, des risques pris par nos entrepreneurs, nos artisans, nos commerзants, nos agriculteurs, du gйnie crйatif de nos inventeurs et de nos artistes.

Слід зазначити, що президент не ховається за узагальнюючим займенником “nous”, а навпаки - часто акцентує особисті переконання, міркування, використовуючи особовий займенник “je”: Je n'oublie pas qu'il y a une colиre, je la ressens comme juste. Je prends ma part de cette responsabilitй. Так реалізується топос сильного лідера, гаранта збереження державних цінностей, який не боїться відповідальності. Топос сили проявив себе також у таких рішучих ключових словах на позначення майбутніх кроків уряду, як rйponse rapide et forte, mesures fortes, instructions rigoureuses. Сила висловлювань підкреслюється використанням інтенсифікаторів, наприклад profondйment, plus que tout.

У намаганні розгорнути безконфліктний тип дискурсу мовець часто змушений вдаватись до тактики вилучення інформації. Наприклад: Un peuple qui se divise а ce point, qui ne respecte plus ses lois et l'amitiй qui doit l'unir est un peuple qui court а sa perte. Президент умисно оминає серйозні причини, що призвели до такого стану речей, відводить від них увагу аудиторії, щоб наголосити на наслідках, закликати до відновлення почуття національної єдності, змусити аудиторію задуматися над тим, до чого призводять безлади, на які зважилися «жовті жилети» протягом загострення страйків.

Окрім того, що президент закликає до поваги традиційної системи цінностей, у своєму дискурсі він створює також ідеалізований образ французької європейської спільноти. Вона заснована на актуальних саме для цієї політичної ситуації спільних цінностях, до яких він апелює: закон, справедливість, спокій, республіканський порядок, повага, дружба, діалог, згуртованість, обов'язки, солідарність, гідність. Ці цінності називають істинно макронівськими, адже він часто до них закликає [6].

У промовах французького президента образ Франції часто постає ідеалізованим - як місце, де все буде по справедливості і діти сучасних громадян будуть жити краще. Тут знаходить свій прояв комунікативна тактика прогнозування позитивного майбутнього [7]: Nous voulons bвtir une France du mйrite, du travail, une France oщ nos enfants vivront mieux que nous. Неозначений артикль une забезпечує розуміння того, що це місце поки що існує лише в потенціальності, створює ефект відокремлення від реальності. Вимальовується ідеологема позитивного образу об'єднаної Франції, саме до цього майбутнього слід рухатися французькій спільноті.

Висновки

соціальний протест рух

Дискурс Емманюеля Макрона переважно будується на традиційних французьких цінностях із залученням нових європейських орієнтирів. Експлуатується ідеологема позитивного образу об'єднаної Франції, що найкращим чином зараз відповідає вимогам часу і внутрішньої політичної ситуації. Так звані «макронівські» цінності постійно перебувають у центрі уваги, це такі поняття, як закон, спокій, республіканський порядок, повага, дружба, діалог, згуртованість, обов'язки, солідарність, гідність.

Використання в дискурсі експліцитних знаків інтеграції, лексем на позначення спільності, реалізація топосу сильного лідера, ефективне вживання інтенсифікаторів працюють на справлення потрібного комунікативного ефекту на цільову аудиторію. Використання стратегії солідаризації, стратегії консолідації, тактики вилучення інформації дає можливість досягти сприятливого перлокутивного ефекту повідомлення. Слід зазначити, однак, що розв'язання цього соціального кон-флікту є ще далеким від завершення, оскільки поступки, отримані від уряду за досить довгий час страйків, протестанти вважають все ж таки недостатніми.

Перспективи дослідження вбачаються у можливості подальшого поглибленого аналізу риторики президента Франції з позиції психолінгвістики з метою оцінки когнітивних механізмів впливу сучасного французького політичного дискурсу.

Література

соціальний протест рух

1.Verbatim: Le discours d'Emmanuel Macron face aux “gilets jaunes”. URL: https://www.lemonde.fr/politique/article/2018/12/10/ le-verbatim-de-l-allocution-televisee-du-president-de-la- republique_5395523_823448.html.

2.Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса : монография. Волгоград : Перемена, 2000. 368 с.

3.Баран Г.П. Об'єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному інтернет-дискурсі: лінгвокогнітив- ний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти : дис. ... доктора філол. наук : 10.02.04 ; Херсонський державний ун-т. Херсон, 2015. 230 с.

4.Vњux 2020 aux Franзais. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel- macron/2019/12/31/voeux-2020-aux-francais.

5.Allocution d'Emmanuel Macron: il reprend “des thиmes qui sont fondamentaux chez lui”. URL: https://www.francetvinfo.fr/culture/ patrimoine/incendie-de-notre-dame-de-paris/allocution-d-emmanuel- macron-il-reprend-des-themes-qui-sont-fondamentaux-chez-lui- analyse-bruno-cautres_3401415.html.

6.Lettre aux Franзais. URL: https://www.elysee.fr/emmanuel- macron/2019/01/13/lettre-aux-francais.

7.Кравченко В.Л. Семантичні та лінгвопрагматичні характеристики концепту Європа у сучасному англомовному політичному дискурсі : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2007. 20 с.

Размещено на Allbest.ru