Інтерфейс мультимодального доведення (на матеріалі твіттеру Д. Трампа)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтерфейс мультимодального доведення (на матеріалі твіттеру Д. Трампа)

Мелещенко О.О.

Стаття присвячена вивченню інтерфейсу мультимодального доведення у бімодальних твітах Д. Трампа. У роботі висвітлюються основні принципи взаємодії вербального і зображального модусів - зв'язування і закріплення. У випадку зв'язування вербальний і зображальний модуси є в комплементарних відносинах, а у випадку закріплення - взаємозалежності. У статті проаналізовано поняття риторичної стратегії, аргументації, категорії каузальності, пропозиції, мультимодального доведення. За характером взаємодії вербального і зображального модусів досліджено типи мультимодального доведення, які представлені візуальним прапором, паралельною і спільною аргументацією. Візуальний прапор привертає увагу до аргументу або його частини, але не є самим аргументом. Паралельна аргументація представляє той випадок, коли аргумент дублюється вербальним і зображальним модусами. спільна аргументація має місце, коли вербальний і зображальний модуси щільно пов'язані між собою та є невіддільними частинами процесу аргументації. У процесі дослідження встановлено, що у статичних бімодальних твітах д. трампа, які втілюють риторичну стратегію мультимодального доведення, взаємодія вербально-зображального (письмового) і зображального модусів відбувається за принципами зв'язування, закріплення і взаємозумовлення, яке є сумішшю зв'язування і закріплення. У свою чергу, серед типів мультимодального доведення виявлено паралельний і спільний типи аргументації. в обох випадках зображальний модус, представлений інфографікою або фотографією, виконує роль аргументу / підстави і виступає доказом на користь тези, вираженої вербально.

У сучасному мовознавстві значний інтерес становить вивчення інтерфейсу між мовою і зображенням у конструюванні значення в процесі аргументації. Розв'язання цієї пріоритетної наукової проблеми набуває особливого значення з широким використанням політичними лідерами таких соціальних медіа, як Твіттер, у яких мультимодальні тексти використовуються як засоби мовленнєвого / комунікативного впливу. Відповідно, мультимодальний ракурс дослідження, а також провідне місце твітінгу Д. Трампа в сучасному інтернет-просторі зумовлюють його актуальність.

Питання взаємодії мови і зображення, або їхнього інтерфейсу - способу двох сутностей об'єднуватися і впливати один на одного [15], розглядалося багатьма дослідниками [13; 16; 19; 20], проте засадничі принципи взаємодії цих семіотичних модусів виклав Р Барт у своїй роботі «Риторика образу» [1], де він виокремлює дві головні функції вербального повідомлення щодо зображення: зв'язування (relay) і закріплення (anchorage).

Як зазначає Р. Барт, функція зв'язування здебільшого представлена у гумористичних малюнках, коміксах, кінематографі. Тут вербальний текст і зображення розширює смисл один одного: «Словесний текст і зображення є тут у комплементарних відносинах; і текст, і зображення виявляються у цьому випадку фрагментами більш великої синтагми, тож єдність повідомлення досягається на якомусь вищому рівні - на рівні сюжету, історії, що розповідається» [там само, с. 307].

Функція закріплення, за Р Бартом, є більш поширеною. Вербальне повідомлення допомагає правильно ідентифікувати й інтерпретувати зображення, скеровуючи читача до заздалегідь заданого смислу, причому завдання надання інформації бере на себе саме зображення, оскільки «…ця інформація виявляється ніби більш «ледачою». Обидві функції вербального повідомлення можуть співіснувати в одному і тому самому зображенні, однак одна з них, як правило, переважає [1, с. 305-307].

Що стосується інтерпретації цілого повідомлення, то закріплення являє собою випадок взаємозалежності зображення і вербального тексту, а зв'язування - взаємодоповнення одного модусу іншим [13, с. 35; 18, с. 18; 19, с. 454].

У цьому контексті особливий інтерес викликають засади взаємодії вербального і зображального модусів у реалізації різних риторичних стратегій комунікативного впливу, які нині залишаються нез'ясованими.

Мета статті полягає у встановленні принципів взаємодії зображального і вербального модусів у реалізації риторичної стратегії доведення у твітах Д. Трампа.

Завдання статті передбачають таке: 1) визначення поняття риторичної стратегії мультимодального доведення; 2) класифікацію типів мультимодального доведення; 3) опис мультимодального доведення у твіттер-акаунті Д. Трампа.

Об'єктом дослідження слугують бімодальні твіти Д. Трампа, що мають потенціал доведення, а предметом - взаємодія зображального і вербального модусів у реалізації риторичної стратегії мультимодального доведення.

Матеріалом статті слугують 200 твітів з особистого мікро - блогу Дональда Трампа на платформі Твіттер.

У фокусі нашої уваги перебуває риторична стратегія доведення, в основі якої лежить аргументація [2; 4, с. 54; 6; 7]. Риторичні стратегії тлумачимо як «. різні прийоми ораторського мистецтва і риторичні техніки ефективного впливу на адресата» [3, с. 106-107]. Аргументацію розуміємо як «. логіко-комунікативний процес, який слугує для обґрунтування певної точки зору з метою її сприйняття, розуміння і (або) прийняття індивідуальним або колективним реципієнтом» [9]. Аргументація, яка апелює до раціонального мислення або «здорового глузду», називається раціональною [6, с. 160] і постає як логічний механізм доведення, який є сукупністю тез і аргументів [10, с. 360]. Теза розглядається як думка або положення, істинність якої оратору необхідно дове сти своїй аудиторії. Аргументи, які також називають доводами або підставою, у логічному механізмі доведення представляють думки або положення, істинність яких уже перевірена [там само, с. 360 - 361].

Фрагменти мовлення, які реалізують риторичну стратегію доведення, зводяться до пропозицій, пов'язаних каузальним зв'язком [4, с. 93]. Каузальність розуміємо як семантичну категорію, що «…позначає дію, явище, які стають мотивом інших подій або явищ» [12, с. 43]. У свою чергу, пропозиція «…зводиться до узагальненої об'єктивованої схеми відносин у синтаксичній одиниці на рівні класів аргументів і предикатів, необмежених у просторі і часі» [8, с. 120]. Пропозицію, яка слугує підставою, також називають антецедентом ((від лат. antecendens попередній; це посилка, підстава, причина [11]), а пропозицію, яка слугує наслідком, - консеквентом ((від лат. consequens - наступний; це результат, наслідок [11]) ([5, с. 82].

Оскільки аргументація - це сукупність розумових / логічних / когнітивних операцій [21], вже не виникає сумнівів, що вона може втілюватися не тільки за допомогою природної мови. Інші семіотичні системи також відіграють значну роль у цьому процесі [16; 21-23]. Як зазначає Дж. Рок, багато вербальних доводів можна передати візуальним способом; еквівалент вербального аргументу можна знайти в зображеннях [21]. Ба більше: оскільки візуальні знаки передають певну інформацію, вони можуть виражати пропозиції, які використовуються в аргументації [14, с. 26]. Отож у разі використання гетерогенних семіотичних ресурсів у процесі аргументації виникає мульти - модальне доведення (перекладаємо multimodal argumentation саме як доведення, адже тут викладено логічне розуміння аргументації) - «…раціональна і соціальна діяльність, у якій два чи більше модусів відіграють роль у процедурі висунення точки зору і перевірки її допустимості» [23, с. 4-5].

За характером взаємодії вербального і зображального модусів виокремлюють такі види мультимодального доведення [21]:

1) візуальний прапор (visualflag): «…зображення привертає увагу до аргументу, представленого вербально». Цей термін належить Л. Гроарке, який зазначав: «У такому разі невербальний сигнал, який привертає нашу увагу, є лише прапором, а не самим аргументом або його частиною, оскільки прапор не використовується для передачі повідомлення аргументу та лише має функцію спрямування до тексту, який передає дійсний аргумент» [16, с. 66].

2) паралельна аргументація (parallel argument) виникає у тому разі, коли і зображення, і текст утворюють аргумент, причому між візуальним і вербальним відсутня ієрархія. У такому разі «…текст описує, а зображення змальовує.», що веде до надлишковості між двома кодами.

3) спільна аргументація (joint argument): візуальний і вербальний модуси щільно пов'язані між собою і разом утворюють аргумент. У цьому разі висновок, як правило, вказується текстом. Такий тип взаємодії є найбільш поширеним (див. [22]).

Дж. Рок, авторству якого належить ця класифікація, загалом, відводить зображенню роль підстави / аргументу, який може супроводжуватися або не супроводжуватися вербальним модусом.

Розглянемо риторичну стратегію мультимодального доведення у статичних бімодальних твітах Д. Трампа, представлених вербально-зображальним (набірним вербальним текстом) і зображальним семіотичними модусами. Модус тлумачимо як «. соціально сформований і культурно зумовлений ресурс для породження значення» [17, с. 79]. У цих твітах Д. Трамп використовує доведення з метою дискредитації опонентів. Прикладом мультимодального доведення слугує поданий нижче твіт Д. Трампа [24]:

Рис. 1. Мультимодальне доведення із паралельним типом аргументації

У цьому твіті вербально-зображальний модус представлений набірним текстом: Democrats purposely misstated Medicaid under new Senate bill - actually goes up і вербальними вкрапленнями в інфографіку, а зображальний - власне самим графіком. У вербально-зображальному модусі ключовим є дієслово misstate із значенням «робити хибну заяву» [15] та його означення прислівником purposely, який імплікує негативну етичну оцінку опонента. Така риторика сприяє емотивному зараженню реципієнтів, формуванню негативного почуття-ставлення до опонентів Д. Трампа, що створює сприятливий емоційний фон для доведення.

Зміст цього твіту зводиться до двох пропозицій, виражених вербальним (перша пропозиція), вербальним і зображальним модусами (друга пропозиція): [Демократи навмисно спотворили Medicaid], [насправді витрати на Medicaid будуть зростати]. Графік слугує доказом на користь твердження Д. Трампа, деталізуючи зміст другої пропозиції. Цей твіт імплікує інферен - цію [Оскільки демократи збрехали [не слід їм довіряти]]. Тут графік (зображальний модус) репрезентує факт, співвідносний з антецедентною пропозицією доведення.

Інтерфейс конструювання значення. У прикріпленому бімодальному графіку вербальний текст взаємодіє із зображенням за принципом закріплення, оскільки слова дають змогу правильно інтерпретувати графік. Взаємодія набірного вербального тексту із прикріпленим графіком належить до зв'язування, оскільки графік і мовлення є рівнозначними. Оскільки інформація антецедентної пропозиції дублюється вербальним і зображальним модусами, цей твіт є прикладом паралельної аргументації.

У наступному бімодальному твіті вербально-зображальний модус представленим набірним текстом: The Fake News Media said that I did not get along with other Leaders at the #G7Summit in Canada. They are once again, WRONG! [25]:

трамп модус риторичний

Рис. 2. Мультимодальне доведення із спільним типом аргументації

Зміст вербального повідомлення зводиться до твердження «фейкових ЗМІ», згідно з якими Д. Трамп не порозумівся з лідерами «Великої сімки». Зображальний модус представлений чотирма фотографіями, які слугують доказом того, що ЗМІ говорять неправду. Цей твіт імплікує інференцію: [Опозиційні ЗМІ говорять неправду стосовно Трампа [оскільки на фотографії у лідерів доброзичливі стосунки]]. Тут зображення втілює антецедентну пропозицію, слугуючи доказом на користь тези, висловленої вербально.

Інтерфейс конструювання значення. На відміну від попереднього твіту, зображення не просто деталізує мовлення, а додає нову інформацію: можна побачити, з якими саме лідерами спілкується Д. Трамп і яким надає найбільшої значущості (це підсилюється тим, що перший кадр було знято знизу, що надає враження сили, переваги [18, с. 140]); значну роль відіграє невербаліка: міміка (посмішка) і жести (рукостискання) лідерів говорять про їхні доброзичливі стосунки; позиція Трампа між лідерами (Д. Трамп є в центрі між президентами Франції і Канади та виступає в ролі об'єднуючої сили); лідери дивляться прямо на реципієнтів на центральному фото (зображення є інтерактивним); на інших - спілкуються між собою.

цей тип відношення слів із зображенням визначаємо як взаємозумовлення (mutual determination), яке є сумішшю зв'язування і закріплення [19, с. 454]. Вербальний текст керує інтерпретацією зображення, але зображення однаково необхідне для розуміння слів.

Оскільки зображення репрезентує антецедентну пропозицію, а набірний текст - консеквентну, цей приклад належить до спільної аргументації, адже зображення і вербальний текст є невіддільними частинами логічного механізму доведення.

Отже, риторична стратегія мультимодального доведення є процедурою висунення точки зору і перевірки її допустимості, втіленою засобами різних семіотичних модусів. Вербальний модус взаємодіє із зображальним за принципами зв'язування і закріплення. У випадку зв'язування текст і зображення є рівнозначними і доповнюють один одного, а у випадку закріплення - взаємозумовлені, оскільки інтерпретація зображення зумовлюється текстом. у бімодальних твітах Д. Трампа мультимодальне доведення представлено паралельним і спільним типом аргументації, причому зображальний і вербально-зображальний (письмовий) модуси взаємодіють за принципами зв'язування, закріплення і взаємозумовлення, яке є поєднанням вищенаведених принципів. Перспективу дослідження вбачаємо у встановленні інтерфейсу мультимодального конструювання значення в інших стратегіях комунікативного впливу Д. Трампа.

Література

1. Барт Р Риторика образа. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр.; сост., общ. ред. и вступ. ст. ГК. Косикова. Москва: «Прогресс», 1989. С. 297-318.

2. Ільченко М.Л. Гендерна специфіка стратегій комунікативного домінування в американських передвиборчих теледебатах: дис…. канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Харків, 2014. 261 с.

3. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва: издательство ЛКи, 2008. 288 с.

4. Кайсіна Д.М. Англомовний дискурс ідеації: стратегії комунікативного впливу (на матеріалі інтернет-платформи TED): дис…. канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Харків, 2018. 318 с.

5. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: учебник для юридических вузов / Под ред. В.И. Кириллова. Москва: ТК Велби; Изд-во «Проспект», 2008. 240 с.

6. Мартинюк А.П. Дискурсивний інструментарій аналізу англомовної реклами. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. 2009. Вип. 3. С. 159-167.

7. Мартынюк А.П. Когнитивно-коммуникативный инструментарий анализа речевого воздействия. Science and Education a New Dimension. Philology. 2015. III (15). Issue: 68. С. 67-70.

8. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения: учеб. пособие. Москва: «Высшая школа», 1988. 168 с.

9. Новейший философский словарь / Сост. и гл. ред. А.А. Грицанов. Минск: «Книжный Дом», 1999. URL: https://dic.academic.ru/dic. nsf/dic_new_philosophy/

10. Олянич А.В. Презентационная теория дискурса: монография. Волгоград: «Парадигма», 2004. 507 с.

11. Философия: Энциклопедический словарь / Под ред. А.А. Ивина. Москва: «Гардарики», 2004. URL: https://dic.academic.ru/dic.nsf/ enc_philosophy/

12. Хомич В.І. Каузальні синтаксеми як вихідні моделі для похідних атрибутивних. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: «Філологічні науки». Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2012. Кн. 1. С. 43-47.

13. Bateman J.A. Text and Image. A critical introduction to the visual / verbal divide. London: Routhledge, 2014. 276 p.

14. Blair J.A. The Possibility and Actuality of Visual Arguments. Argumentation and Advocacy. 1996. №33. P 23-39.

15. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictio - nary/english/interface

16. Groarke L.A., Tindale C.W. Good Reasoning Matters! A Constructive Approach to Critical Thinking. Oxford: Oxford University Press, 2004. 470 p.

17. Kress G. Multimodality: A Social-Semiotic Approach to Contemporary Communication. London: Routledge, 2010. 212 p.

18. Kress G., Leeuwen T. van. Reading Images. The grammar of visual design. London: Routledge, 2006. 314 p.

19. Noth W. Handbook of Semiotics. Bloomington: Indiana University Press, 1995. 577 p.

20. Roque G. Political Rhetoric in Visual Image. Dialogue and Rhetoric. / E. Weigand ed. Amsterdam: John Benjamins, 2008. P. 185-193.

21. Roque G. Visual argumentation: A further reappraisal. Topical themes in argumentation theory: Twenty exploratory studies. / F.H. van Eemeren, B. Garssen eds. Amsterdam: Springer, 2012. P. 273-288.

URL: https://www.researchgate.net/publication/278722866_Visual_

Argumentation_A_Further_Reappraisal

22. Tseronis A. Argumentative functions of visuals: Beyond claiming and justifying. Virtues of Argumentation: Proceedings of the 10th International Conference of the Ontario Society for the Study of Argumentation (Windsor, 22-26 May 2013) / D. Mohammed, M. Lewinski eds. Windsor, ON: OSSA, 2013. P 1-17.

23. Tseronis A., Forceville Ch. Argumentation and rhetoric in visual and multimodal communication. Multimodal Argumentation and Rhetoric in Media Genres. Amsterdam: John Benjamins, 2017. P 1-24.

24. Trump Donald J. on Twitter: Democrats purposely misstated Medicaid under new Senate bill - actually goes up. URL: https:// twitter.com/realdonaldtrump/status/880175585418465284

25. Trump Donald J. on Twitter: The Fake News Media said that I did not get along with other Leaders at the #G7Summit in Canada. They are once again, WRONG! URL: https://twitter.com/realDonaldTrump/ status/1007750530976927744

Размещено на Allbest.ru