Політичний чинник міжнародної взаємодії країн БРІКС

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Політичний чинник міжнародної взаємодії країн БРІКС

Зайцева М.В., кандидат політичних наук, старший

лаборант кафедри міжнародної інформації

Анотація

У статті проаналізовано особливості міжнародної взаємодії Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР у рамках об'єднання БРІКС і визначено підходи провідних акторів світу до політичної співпраці названих країн. Встановлено, що країни БРІКС зацікавлені у розвитку міждержавного діалогу, розглядаючи його як інструмент зміцнення міжнародного авторитету та як перспективу розширення двосторонніх відносин. При цьому позитивним можна вважати значимість транснаціональних пріоритетів неформального об'єднання, а негативним -- неузгодженість позицій його учасників у підходах до стратегій двостороннього і багатостороннього співробітництва БРІКС.

Ключові слова: міжнародні відносини, зовнішня політика, міжнародна взаємодія, БРІКС.

Аннотация

Зайцева М.В. Политический фактор международного взаимодействия стран БРИКС. -- Статья.

В статье проанализированы особенности международного взаимодействия Бразилии, России, Индии, Китая и ЮАР в рамках объединения БРИКС и определены подходы ведущих акторов мира к политическому сотрудничеству названных стран. Установлено, что страны БРИКС заинтересованы в развитии межгосударственного диалога, рассматривая его как инструмент укрепления международного авторитета и как перспективу расширения двусторонних отношений. При этом положительным можно считать значимость транснациональных приоритетов неформального объединения, а отрицательным -- несогласованность позиций участников в подходах к стратегии двустороннего и многостороннего сотрудничества БРИКС.

Ключевые слова: международные отношения, внешняя политика, международное взаимодействие, БРИКС.

Summary

Zaitseva M. V. The political factor of the BRICS' international cooperation. -- Article.

The article analyses the features of international cooperation of Brazil, Russia, India, China and South Africa at the level of the BRICS and approaches the leading international actors to the political cooperation of these countries. It was established that the BRICS countries are interested in the development of inter-state dialogue, considering it as a tool for strengthening the international authority and how the prospect of expansion of bilateral relations. It can be considered a positive significance of transnational priorities of informal association, and the negative inconsistency of positions of the participants in the approach to the strategy of bilateral and multilateral cooperation of the BRICS.

Keywords: international relations, foreign policy, international cooperation, the BRICS.

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси зумовили появу неформальних об'єднань як нових акторів міжнародних відносин, що вибудовуються над державами і впливають на світову політику. При цьому характерними рисами неформальних міжнародних структур є відсутність правосуб'єктності, установчих актів, формалізованої організаційної структури і чітких інституційних засад. Неформальні групи також визначаються як «м'які організації», вплив яких на глобальне управління потенційно буде зростати, оскільки для них притаманні більш гнучкі форми взаємодії між учасниками [1; 2]. У цьому контексті міжнародна взаємодія держав у рамках різноманітних політичних об'єднань типу БРІКС може сприяти як стабільному зростанню світової економіки, так і призвести до появи альтернативних центрів геополітичного впливу. Процеси міжнародної взаємодії зумовлюють з'ясування та аналіз чинників структуризації об'єднання БРІКС на рівні політичної інституалізації, економічного партнерства та безпекової взаємодії, які є ключовими для обґрунтування відносин країн групи.

Аналіз досліджень та публікацій. Вивченню сутності впливу процесу глобалізації на розвиток сучасного світу присвячено роботи таких зарубіжних вчених, як І. Валлерстайна, З. Баумана, З. Бжезинського, Д. Белла, Л. Брауна, Е. Гора, П. Бергера, П. Бурд'є, П. Бьюкеннана, Б. Вальденфельса, Е. Гідденса, А. Колодка, О.Тоффлера, А. Урсула, А. Уткіна, Д. Стігліца, Д. Хелда, Ф. Фукуями та інших. Серед вітчизняних вчених особливої уваги заслуговують дослідження О.Білоруса, І. Грицяка, І. Надольного, Є. Макаренко, В. Князєва, І. Кравченко, С. Майбороди, М. Рижкова, Т. Мотренка, Г. Немирі, І. Розпутенка, В. Юрчишина, Р. Войтович, А. Шевченко, М. Юрія та інших. Дослідженням проблем формування неінституціональних структур глобального управління в сучасному світі та стратегії п'ятистороннього партнерства в форматі БРІКС займаються як зарубіжні, так і українські вчені, серед яких потрібно виділити роботи Р. Грінберга, П. да Роша, Н. Абдула, К. Охеди, Б. Мартинова, Давидова, М. Титаренко, С. Рязанцева, Л. Кадишева, І. Яригіна, А. Токарєва, С. Савінського, М. Рахмангулова, А. Шелєпова, М. Михайлової, В. Шергіна, М. Рижкова, Є. Макаренко, М. Фесенка та інші.

Мета статті -- дослідити особливості міжнародної взаємодії країн БРІКС на політичному рівні. Завдання статті: виявити позицію міжнародних акторів щодо політичної співпраці країн БРІКС.

Виклад основного матеріалу. Політичний чинник міжнародної взаємодії БРІКС зумовлюється передусім економічним партнерством Росії, Китаю, Індії та Бразилії, оскільки вже з 2001 р. розпочалось обговорення тіснішого співробітництва держав, а з 2005 р. -- проведення постійних консультацій на рівні міністрів закордонних справ [3;

Перше оформлення об'єднання відбулося під час зустрічі Великої вісімки у 2008 р., у якій брали участь лідери Бразилії, Росії, Індії і Китаю, де було домовлено про подальші процедури взаємодії країн БРІКС на платформі міжнародних організацій, а також про координацію дій щодо актуальних економічних проблем сучасності, включаючи взаємодію у фінансовій сфері та вирішення продовольчої проблеми, зокрема у Нью-Йорку на 61 сесії Генасамблеї ООН [5]. Отже, процеси політичної інституалізації об'єднання відносяться до 2009 р., коли відбувся перший саміт неформальної групи в Росії, а згодом 2011 р. на третьому саміті в Китаї до країн БРІК приєдналася Південно-Африканська Республіка, і таким чином з'явилася ініціатива БРІКС, що заявила про наміри відігравати роль вагомого міжнародного актора та представляти трансконтинентальні спільні інтереси у системі глобального управління [1].

Проявами поглиблення взаємодії у форматі БРІКС можна вважати функціонування ради експертних центрів БРІКС, молодіжного експертного співтовариства БРІКС і громадського форуму БРІКС, у межах яких здійснюється практична діяльність об'єднання. Так, мобільна платформа для взаємодії національних координаторів країн БРІКС «Рада експертних центрів БРІКС» займається експертно-аналітичними дослідженнями, просуває п'ятистороннє міжнародне співробітництво через розробку стратегій, аналітичних звітів і рекомендацій щодо перспектив партнерства країн: зокрема від Бразилії у раді представлено Інститут прикладних економічних досліджень, від Росії -- Національний комітет з питань дослідження БРІКС, від Індії -- Наглядово-дослідний фонд, від Китаю -- Китайський центр сучасних міжнародних досліджень, а від ПАР -- Дослідницьку раду з питань гуманітарних наук [2]. Молодіжна платформа щодо встановлення конструктивного діалогу між молодими експертами країн БРІКС «Молодіжне експертне співтовариство БРІКС» здійснює діяльність, спрямовану на встановлення діалогу між країнами БРІКС у науковій сфері, на формування системи взаємодії між молодими вченими та політиками країн БРІКС і поглиблення практичної взаємодії щодо інноваційних розробок на рівні об'єднання [3].

Наміри щодо поглиблення політичної взаємодії об'єднання були проголошені в стратегії спільної зовнішньої політики, про яку вперше було заявлено на уфимському саміті БРІКС 2015 р. і в якій йшлося про розвиток зв'язків БРІКС з державами, що не входять до об'єднання, особливо з країнами, що розвиваються, і країнами з ринками, що формуються, а також з міжнародними і регіональними структурами. Зокрема, було заплановано зустріч з главами держав та урядів країн, що входять в Євразійський економічний союз і Шанхайську організацію співпраці, а також з керівниками держав-спостерігачів в ШОС. Крім того, було зауважено, що Велика двадцятка розглядається об'єднанням БРІКС та його учасниками як основний форум міжнародного фінансового та економічного співробітництва, та підкреслено значення СОТ як організації, що встановлює правила багатосторонньої торгівлі, а тому країни БРІКС зацікавлені у підписанні двосторонніх, регіональних і багатосторонніх торгових угод [4].

Політичний аналіз документів і практичних зустрічей на платформі БРІКС виявив спільні і розбіжні підходи учасників групи до парадигми співробітництва. Зокрема, позиція Бразилії залежить від стратегічного партнерства з ЄС як у рамках МЕРКОСУР, так і в Латинській Америці загалом [5], і тому суперечить політичним інтересам БРІКС. Водночас політична взаємодія країн групи БРІКС в міжнародних організаціях є вигідною для Бразилії, оскільки політична еліта держави сподівається, перш за все, на політичні дивіденди щодо участі Бразилії в формуванні світового порядку, а також у діяльності в основних світових фінансових інститутах. Так, глави п'яти держав підтримують ідею реформування ООН щодо збільшення ролі країн, що розвиваються, під час ухвалення рішень, а також розширення кількості постійних членів Ради безпеки ООН, включаючи Бразилію, Індію та ПівденноАфриканську Республіку. Бразилія та її партнери по БРІКС також виступають за реорганізацію системи управління МВФ та Світового Банку [6].

Позиція Росії щодо інституалізації БРІКС розглядається аналітиками як найбільш перспективний чинник структуризації об'єднання, важливий механізм багатовекторної дипломатії та як діалоговий форум, що дозволяє здійснювати узгодження та координацію підходів до ключових проблем міжнародного порядку денного. Саме Росія як одна з ініціаторів створення групи БРІКС зацікавлена в активному позиціонуванні країни на міжнародній арені в умовах домінування західних держав, та як стратегічний інструмент реалізації ідей та принципів національних інтересів у постбіполярному світі. Політичні переваги від інституціоналізації БРІКС російський політикум сподівається перетворити на інструмент свого впливу у Великій двадцятці, а позиція посередника сприятиме Росії не лише залишитись в неформальних політичних/ економічних клубах, але й максимально вигідно вплинути на трансформацію міжнародних фінансових структур [7, 8].

Високопосадовці Індії розглядають БРІКС скоріше як консультаційний механізм для розробки спільних позицій щодо глобальних економічних і політичних проблем, оскільки Індія, як і Бразилія, намагається підвищити свій політичний та економічний статус у глобальному управлінні, увійти на засадах постійного члена до Ради Безпеки ООН і відігравати конкурентну роль у реформуванні МВФ і Світового банку. Політичний механізм БРІКС, як зазначається у заявах індійського керівництва, може стимулювати зміцнення двосторонніх зв'язків між країнами зі складними взаємовідносинами, тому практика політичної взаємодії у рамках БРІКС активно підтримується діловими та політичними колами Індії [9; 10].

Китайський політикум вважає БРІКС впливовою групою об'єднаного лобіювання для вирішення практичних завдань, які представляють найбільший політичний та економічний інтерес для держави. Зокрема, усвідомлення серйозної кон'юнктурної залежності економік країн, що розвиваються, від економік розвинених держав і в цілому від світової фінансової системи стимулює Китай до впливу на глобальну економічну систему, тому процеси подальшої політичної інституціоналізації та розширення порядку денного БРІКС розглядається китайськими лідерами як інструмент спільної боротьби проти світового торговельного протекціонізму. Хоча, на думку експертів, може відбутися зниження інтересу Китаю до БРІКС саме за політичним напрямом співробітництва, зумовленого випереджаючим розвитком Китаю у порівнянні з іншими країнами групи [11].

На думку політичних лідерів ПАР, співробітництво в рамках БРІКС може зміцнити позиції країни на міжнародній арені, оскільки об'єднання регіональних країн-лідерів розглядається в ПАР як перспективи участі у реформуванні глобальної системи управління, як механізм входження в інститути і системи, які впливатимуть на фінансово-економічну взаємодію і формування нової світової реальності. Зокрема, в рамках БРІКС досліджуються можливості використання національних валют у взаємній торгівлі та розширення за рахунок юаня, рубля, реалу, рупії чи ренду світового кошика резервних валют, що, на нашу думку, вважається малоймовірним. Проте для ПАР політична інституалізація БРІКС може сприйматися як рушійна сила глобальної трансформації та міжнародної взаємодії [12].

При цьому міжнародні актори по-різному оцінюють діяльність країн БРІКС як альтернативної структури глобального управління, зокрема:

— експерти з США стверджують, що за відсутності геополітичного й ідеологічного консенсусу зв'язки між країнами БРІКС є недостатньо міцними, тому через відсутність спільних поглядів на структуризацію подібне об'єднання може бути лише платформою для озвучування власних проблеми і переслідування власних зовнішньополітичних цілей. Зазначимо, що американські дослідники проблем розвитку БРІКС вважають, що об'єднання не має достатнього політичного впливу на систему глобальних інституцій, відносин і правил, які забезпечували і забезпечують міжнародну стабільність та поступальний економічний розвиток світу. Зазначимо, що Туреччина та Індонезія як країни з динамічним економічним розвитком, а також інші країни з інтенсивною економікою надають перевагу двосторонньому партнерству з учасниками БРІКС [13; 14];

— в європейському експертному середовищі саміти БРІКС оцінюються як засіб альтернативного співробітництва на тлі незадоволення діяльністю таких фінансових інституцій, як Світовий банк і МВФ, методом спонукання міжнародних організацій до змін. [15]. Фахівці також підкреслюють, що країни БРІКС не здатні сформувати монолітний стратегічний блок, оскільки дотримуються єдиної позиції лише щодо збереження державного суверенітету і заборони зовнішнього втручання у справи інших держав, тому БРІКС скоріше сприймається як економічне, а не політичне об'єднання [16];

— на погляд аналітиків Японії, країни групи БРІКС можуть активно взаємодіяти лише в економічному просторі, оскільки вони входять до п'ятнадцяти найбільших економік світу разом з розвиненими країнами, при цьому процеси політичного об'єднання БРІКС японські фахівці називають «великою конвергенцією», тобто країнами, які запізнилися з розвитком промислової революції і намагаються подолати відставання від розвинутих країн [17];

— турецькі дослідники політичних процесів розвитку країн БРІКС стверджують, що для протистояння глобальному домінуванню провідних країн світу БРІКС продовжить процес створення нової системи резервних валют, яка може стати основою для розробки більш передбачуваного фінансового механізму, сприятиме зростанню політичної сили БРІКС на міжнародній арені [18];

— вітчизняні дослідники вважають, що поява нового активного актора у формі БРІКС у глобальному політичному просторі свідчить про важливі зміни в міжнародному балансі сил у постбіполярному світі. Взаємодія в рамках БРІКС, наголошується у дослідженнях, може сприяти виходу з глобальної економічної кризи згідно з новими реаліями світового розвитку, узгодженню та дотриманню національних інтересів всіх учасників багатостороннього діалогу [6].

Висновок

В умовах посилення політичних та економічних інтеграційних процесів одночасно з тенденціями регіоналізації, а також поглиблення економічного та технологічного розриву між розвинутими країнами та країнами «периферії» відбувається трансформація сучасної системи міжнародних відносин, яку більшість дослідників називають системою «асиметричної багатополярності» або нестаціонарною системою міжнародних відносин, що зумовлює появу нових центрів сили і призводить до посилення конкуренції лідерства у глобальному вимірі між США, ЄС та їх союзниками, з одного боку, та Китаєм, Індією, Росією, з другого. Політика структуризації групи БРІКС спрямована на формалізацію об'єднання та посилення його геополітичного впливу у трансконтинентальному вимірі, тому країни БРІКС, незважаючи на суперечливість національних інтересів і формати співробітництва як з країнами

Заходу, так і з країнами з динамічним розвитком економіки, намагаються координувати підходи до вирішення нагальних проблем глобального розвитку. Інтенсифікація політичної взаємодії групи БРІКС була зумовлена як глобальною економічною і фінансовою кризою, так і посиленою активізацією щодо ускладнення організаційної структури об'єднання з боку РФ, яка розглядає платформу БРІКС як механізм перш за все своєї стратегії геополітичного лідерства. Крім того, кожна з країн БРІКС, декларуючи свою зацікавленість до нового формату багатосторонніх і двосторонніх відносин, також розглядає його як інструмент зміцнення національних економічних позицій і міжнародного авторитету, а також як перспективу розширення двосторонніх відносин між учасниками об'єднання.

міжнародний політичний співпраця транснаціональний

Література

1. Сергеев В.М., Алексеенкова Е.С., Перспективы институционализации БРИК (включая расширение повестки дня) / В. М. Сергеев, Е. С. Алексеенкова // МИД РФ -- 2015.

2. Совет экспертных центров БРИКС (BRICS Think Tank Council -- BTTC) // Национальный комитет по исследованию БРИКС -- 2015.

3. Молодежное экспертное сообщество БРИКС (BRICS Youth Expert Society) // Национальный комитет по исследованию БРИКС -- 2015.

4. Уфимская декларация (принята по итогам седьмого саммита БРИКС) [Електронний ресурс]. -- г.Уфа, Российская Федерация, 09 июля 2015 года.

5. Борзова А.Ю. Роль Бразилии в интеграционных процессах в Латинской Америке / А. Ю. Борзова // МИД РФ -- 2015.

6. Рижков М. Участь країн БРІКС у процесах політичної інтеграції / М. Рижков // Дослідження світової політики. -- Вип. 3, 2013 -- с. 15--21

7. Луков В. БРИКС -- фактор глобального значения / В. Луков // Международная жизнь -- N° 6 -- 2011 -- с. 30-37.

8. Давыдов В.М. Особенности сотрудничества в ормате БРИК и роль России В. М. Давыдов // МИД РФ -- 2015.

9. Нафей Абдул Индия: подходы к функциям и задачам БРИК / Нафей Абдул // МИД РФ -- 2015.

10. Comments by Mr. Anil Trigunayat, Deputy Chief of Mission, // Embassy of India, Moscow at MGIMO -- November 9, 2011.

11. Выступление посла Китайской Народной Республики в Российской Федерации Ли Хуэя на открытии в МГИМО (У) МИД России научно-практической конференции «Страны БРИКС как восходящие страны-гиганты: новая роль в системе международных отношений, глобальная проекция внешнеполитических стратегий, сравнительный анализ национальных моделей модернизации. Опыт для России». -- 11 сентября 2011 г.

12. Statement by Ambassador Mandisi Mpahlwa of South Africa // Conference on BRICS -- The Moscow State Institute of International Relations (MGIMO) -- Moscow, 9 November 2011.

13. Kliman D. M. BRICS Pose No Challenge to Global Order / D. M. Kliman // World Politics Review -- 25.03.2013.

14. Allisonmar G. China Doesn't Belong in the BRICS / G. Allisonmar // The Atlantic -- 26.03.2013 .

15. Boucher Le E. Brics: ne prдparons pas une nouvelle guerre des blogs / E. Le Boucher // Slate.fr. -- Publrn le 31.03.2013.

16. Le bric-brac des BRICS // Le Monde -- 27.03.2013.

17. Цутия Х. Ускользающая мечта БРИКС. «Великая конвергенция» продолжается / Х. Цутия // Nikkei, Япония -- 27.05.2013 СМИ Турции: БРИКС, наверное, лучше ШОС. // ИноСМИ, Россия -- 8-10 апреля 2013 г.

Размещено на Allbest.ru