Категорія "Чужий" у політичних промовах чинного президента України Петра Порошенка

Сучасний світ можна визначити у термінах дуалістичної матерії, яка не може існувати без антиномій і протиріч, тому у його семантичному просторі активно продукується опозиція "свій - чужий". Вона набуває виявів у локальних і громадянських війнах, у етно-політич- них, соціальних конфліктах, міжрелігійних зіткненнях [21, с. 4].

Мова політики - це особлива мова, багата на абстракції, алегорії. Більша частина всіх слів, що використовуються у політичному мовленні, є носіями непрямих значень. Будучи аксіологічно навантаженими, ці лексеми сприяють формуванню певного ставлення реципієнта інформації до конкретної теми.

Питанню дослідження політичних промов присвячено чисельну кількість розвідок, зокрема таких науковців, як М. С. Дорофеєва [8], Ю. А. Лобода [14], Т. В. Свиридюк [18], Ю. В. Сивак [19] та ін. Опозиція "свій - чужий" була висвітлена у працях О. П. Дубчак [9], Н. Ю. Кривди [12], Т. Кузнєцової [13], О. Г. Олійник [15] тощо. Проте категорія "свій - чужий" у сучасному глобалізованому інформаційному суспільстві набула нових, ще не досліджених вимірів і особливостей втілення, що й зумовлює актуальність цієї розвідки.

Мета статті - аналіз лексичних і фразеологічних одиниць, які актуалізують категорію "чужий" у політичних промовах Президента України Петра Порошенка за 2014-2016 рр.

Категорія "чужий" є міждисциплінарною, реалізуючись у релігії, міфології, культурі, філософії. У міфології як чуже розглядається все те, що виходить за межі уявлення роду або племені, до якого належала людина: згідно первісного світогляду, чужий поставав як нелюдь, позбавлений людської природи. В культурі ж чуже категоризується як щось незвичне, давнє, що стає в опозицію до народної культури і народних традицій. У філософії "чужий" розкривається як Інший, котрий є частиною суб'єктивної структури та внутрішнього світу людини.

Звернемося до тлумачення самого терміна "чужий". Існують такі словникові дефініції: 1) належний комусь іншому, не власний, не свій; 2) не пов'язаний родинними зв'язками із кимось; нерідний; 3) який не перебуває у близьких взаєминах із кимось, не пов'язаний спільністю умов життя, праці; сторонній; 4) який не є батьківщиною або місцем постійного проживання для кого-небудь; 5) який має інші погляди, прагнення, інтереси тощо [1]. Окрім того, "чужий" означає незнайомий, невідомий, не з нашого будинку, сім'ї та взагалі землі, іноземний [7]. Або ж тлумачиться як: 1) здобуте, зароблене не своєю працею, зусиллями; 2) те, що є продуктом мислення (слова, ідеї, думки) когось іншого, присвоєне; 3) незвичне за виявом; 4) те, що не відповідає поглядам, інтересам, прагненням когось [2, с. 1617].

Тож аби краще зрозуміти цю категорію, ми застосували лексико- семантичний аналіз до слова "чужий", який передбачає розгляд останнього у поняттях семеми та семи. Так, семема, тобто лексико- семантичний варіант значення полісемної лексеми, реалізується контекстуально. Іншими словами, це лексичне значення конкретної сло- воформи. Семема належить до двопланових мовних одиниць, тобто таких, що мають як план значення, так і план вираження. Семема складається із відповідних сем, однобічних, суто ідеальних "цеглинок змісту" лексеми: "сема - це семантичний мікрокомпонент, що відбиває конкретні ознаки позначуваного словом явища" [20, с. 44].

Пропонуємо такий семний склад вихідного значення прикметника "чужий":

• 'не свій, належний комусь';

• 'нерідний, не пов'язаний родинними зв'язками';

• 'неблизький, сторонній';

• 'який належить іншій країні';

• 'який має інші погляди, прагнення'.

Під етимологічним кутом зору "чужий" інтерпретується як той, що `належить комусь іншому, не власний, не свій'. Саме слово вважається запозиченням із прагерманської *peudц- 'народ' або готської мови. Первинне значення мало бути 'германський', пізніше відбувся процес генералізації, і слово почало означати `чужий взагалі' [10, с. 352].

Розглянемо виявлення категорії "чужий" у текстах політичних промов Президента України Петра Порошенка.

”У відповідь гарантую, по-перше, звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках немає крові українських воїнів та мирних людей” [17]. Значення чужинності виражається за допомогою трансформованого фразеологізму високого стильового регістру "обагрити руки в крові", що означає 'вчинити вбивство' [22, с. 561]. Фактично той, хто стає вбивцею, протиставляється гуманному соціуму, тобто "своїм". Як видається, дієслово "обагрити" несе у собі імпліцитну сему дії, руху, натомість у тексті вживається дієслово статичної семаники "мати", що у межах формули "не мати крові на руках" констатує приналежність до не-свого-кола-людей. Словосполучення реалізує сему 'причетність до вбивств "своїх"'.

”Я пропоную запросити на цю посаду людину з-поза меж України. Вона матиме одну перевагу - відсутність зв'язків в українській політичній еліті.... Нікому не кум, не сват і не брат, рівновідда- лений від усіх політичних сил технократ, якому ми усі довіряємо ” [16]. Первинне значення використаного фразеологічного звороту не просто реалізує класичну сему "чужого" на позначення непрямих, тобто некровних стосунків між членами певного соціуму, але у контексті промови П. Порошенка транспонується у сему зі значенням 'не мати зв'язку із тими, хто належить українській політичній еліті', тобто ставати в опозицію до так званих "своїх".

”І тих, хто не причетний до фінанс тероризму" [17]. Тут семантика "чужого" контекстуально закладена у двокомпонентному словосполученні фінанс тероризм. Якщо звернутися до тлумачення самого поняття "тероризм", знайдемо визначення 'здійснювання, застосовування терору; діяльність і тактика терористів', у свою чергу "терор" - це: 1) найгостріша форма боротьби проти політичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення; 2) помилкова й шкідлива для революційного руху тактика, що полягає в організації вбивств державних діячів і не пов'язана з революційною боротьбою мас; 3) жорстока, масова розправа ворожої армії над мирним населенням на окупованій нею території

[I] . Отже, цей термін у прямому номінативному значенні тяжіє до політичної сфери, проте згодом набуває генералізації, розвиваючи соціально заангажоване значення 'залякування мирного населення на окупованій території'. Перший компонент словосполучення фі- нанс тероризм є усіченим, тобто представлений лише кореневою частиною слова фінансовий, у якому суфікси й закінчення зредуковані. Виражає значення 'забезпечення коштами когось із певним підступним наміром, метою'. Тож до вербалізації сфери "чужого" це словосполучення повністю підпадає, оскільки переступ загальнолюдських правил і норм поведінки вже заперечує приналежність до сфери своїх. І в цьому контексті словосполучення реалізує сему 'сплановані, профінансовані дії проти мирного населення'.

"Війна взагалі не наша ініціатива. Вона нав'язана нам ззовні. Наш вибір - мир, здійснення мирного плану для Донбасу, який я розробив і запропонував ще в червні" [5]. Словосполучення нав'язаний комусь відображає категорію "чужого", оскільки реалізує семантику 'бути змушеним щось прийняти всупереч чиємусь бажанню'. Окрім того, особливого "політкоректного" смислу набуває прислівник ззовні, що у промові чинного Президента реалізує не тільки значення 'поза межами території країни, за її кордонами', а й містить сему прозорого натяку на агресивну політику певної країни, нашого північного сусіда.

”У Криму окупаційна владамасово порушує фундаментальні права і свободи людини, здійснює примус до громадянстваРФ”

[II] . Словосполучення окупаційна влада реалізує значення не тільки чужого представницько-керівного органу країни, але й конкретизує той факт, що така влада була введена на тимчасово захопленій території або частині країни збройними силами іншої держави. Отже, словосполучення містить сему 'чужа влада, яка проводить загарбницьку політику'.

Щодо словосполучення примус до громадянства, то за законами України й інших держав кожна людина може обирати громадянство добровільно. При здійсненні цього права між фізичною особою та державою встановлюються певні правові зв'язки. Проте примус до громадянства репрезентує перехід від категорії своїх до чужих, оскільки є свідомим актом натиску агресії, яка є політично детермінованою, проте не підкріпленою жодним законодавчим документом. Тож, словосполучення є носієм семи 'відкидання можливості вибору людей і вчинення насильства над волею громадян'.

"Як ви можете говорити про мир і законність, якщо ваша політика - війна за допомогою маріонеткових урядів? ” [6]. Словосполучення маріонетковий уряд у даному контексті маркує приналежністю до сфери чужих через поєднання слів: першого на позначення найвищого виконавчого та розпорядчого державного органу, який забезпечує управління державою і представляє інтереси громадян, - уряду; і другого з епітетом маріонетковий - 'який виконує чиюсь волю (не народну)'. Створюється своєрідний оксюморон на позначення влади певного типу, - до якої заперечується довіра. Семантичний аналіз дозволяє виділити у словосполученні сему `державний орган, яким керують ззовні'.

"Моя ідея полягає в тому, щоб через зміни в законах надати право залучати на державну службу іноземців включно аж до членства в Уряді" [16]. Категорія чужого представлена словом "іноземець", що маркує громадянина іншої країни, тобто ту людину, яка є вихідцем із інших земель. Відповідно до цитати з політичної промови, такий іноземець має ввійти до державного керівного органу країни і здійснювати політику на благо чужого для нього народу. П. Порошенко, таким чином, презентує іноземців не зі сторони "чужих", до яких вони належать апріорі, а під кутом зору "присвоєння" їхнього безцінного досвіду, що ніби зможе покращити ситуацію в Україні. Виникає певна невизначеність категоризації іноземців, які завжди архетипічно поставали як "чужі", проте у вище зазначеній цитаті реалізують сему 'досвідчені фахівці-державники іншої країни'.

"Але запланована мною і підтримана вами децентралізація влади дасть вражаючі можливості враховувати місцеву специфіку. В тому числі і в питаннях віри, історичної пам'яті, мови, релігії, етнічних традицій та вираження інакшості. Ми до всіх цих проявів повинні ставитися з повагою" [16]. Категорія чужого тут концепту- алізується знов у позитивному руслі, будучи переданою абстрактним іменником "інакшість" у меліоративному контексті віри, мови, релігії, історичної пам'яті та народних традицій. Іншими словами, людина має зберігати власну ідентичність, водночас вираження інакшості як вияву чогось незвичайного має вкладатись у межі дозволених правил, якщо ж навпаки: воно виходить і суперечить законам і нормам держави, - то бути інакшим означає бути чужим.

"По-третє, мирний діалог.Зрозуміло, що не зі "стрєлкамі", "абвє- рамі", "бєсамі” чи іншою нечистю" [17]. Категоризація чужого в цьому контексті вербалізується за допомогою апелятивізації онімів (трансформації власних імен у загальні). "Стрєлкамі" промовець називає тих, хто має належність до бойового формування під командуванням Стрєлка (І. Гиркіна). Саме поняття утворилося на основі прізвиська "головнокомандуючого" так званою донецькою народною республікою, а в минулому полковника ФСБ - Ігоря Гиркіна - Стрєлка.

Номінація "абвєрі" характеризує людей, які причетні до утворення новоспеченої так званої донецької народної республіки. В основі цього поняття лежить прізвисько Сергія Здрилюка - Абвєр, який був активним учасником бойових дій на Донбасі, зокрема у Слов'янську, і начальником контррозвідки донецької республіки. Наразі українські спецслужби вважають його одним із перших терористів в Україні, що несе велику загрозу її територіальній цілісності.

До " бєсів" зараховують представників формування "Бєс". Його вважають однією з численних груп завербованих найманців із Росії, Кавказу, а також колишніх працівників МВД і СБУ України [3]. Це поняття так само сформувалося на базі прізвиська Ігоря Бєзлєра - Бєс, що вважається одним із лідерів повстанців на сході Україні, командиром "Народного формування Донбасу" у Горлівці.

Апелятивізовані оніми набувають яскраво негативної конотації і в політичній промові П. Порошенка стають складовими масштабнішого поняття "нечисть", яке реалізує сему таких ворогів, у яких відсутні уявлення про честь і гідність.

Отже, одним із ресурсів семантичного наповнення поняття "чужий" є стійке закріплення за апелятивізованими онімами пейоративних конотацій із семами такого змістовного наповнення, як: 1) 'ті, хто створив ДНР', 2) 'ті, хто перебуває при владі у ДНР', 3) 'ті, хто вербують інших для ведення бойових дій'.

"І коли нас спитають, а яка ваша стратегія, яка наша програма? Відповідь у нас буде проста: Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Ми не просто маємо йти в Європу, ми маємо побудувати Європу тут, всередині України. Впевнений, що нам це вдасться" [4]. У наведеному фрагменті промови спостерігається перехід від категорії "свій" до "чужий". Це репрезентується словом Європа, яке реалізує сему континентального простору виключно високорозвинених країн, таких, як Німеччина, Франція, Великобританія, до яких Україна не належить на сьогоднішній день. Таке твердження стало вкорінюватись як абсолютно істинне, хоча Україна за географічним розташуванням також знаходиться у Європі. Таким чином, поки що Європа відносно України також належить до сфери чужого, яке ми, українці, маємо зробити своїм.

”За цих умов Кремль і Москва ставить на розкачування внутрішньополітичної ситуації, підвищення градусу внутрішнього протистояння, що піддає Україну додатковим і ризикованим тестам на міцність” [4]. Категорія "чужий" закладена у двох власних назвах, вихідне значення яких 'міське укріплення у вигляді фортеці' та 'столиця Росії' у політичній промові П. Порошенка набуває символічно- негативної концептуалізації, маркуючи агресора щодо суверенної України. Тож виділяємо сему 'резиденція Президента Росії та її уряду'.

Таким чином, підсумовуючи, зазначимо, що категорія "чужий" вербалізується у політичних промовах П. Порошенка за допомогою фразеологізмів і фразеологізованих висловів, словосполучень оксюморонного характеру, оказіональних словосполук, певних лексичних форм, апелятивізованих онімів, що набирають яскравого негативного емоційно-аксіологічного забарвлення.

Сучасні промови П. Порошенка реалізують потенційні контекстуальні семи. Зокрема в ході аналізу було виділено семи, які ми згрупували за характеристиками належності до

1) суб'єкта/ об'єкта дії: 'причетність до вбивств "своїх"', 'чужа влада, яка проводить загарбницьку політику', 'державний орган, яким керують ззовні', 'ті, хто створив ДНР', 'ті, хто перебуває при владі у ДНР', 'ті, хто вербують інших для ведення бойових дій', 'континентальний простір високорозвинених країн', 'резиденція Президента Росії та її уряду';

2) атрибуції: 'не мати зв'язку із тими, хто належить українській політичній еліті', `досвідчені фахівці-державники іншої країни' та

3) дії 'сплановані, профінансовані дії проти мирного населення', 'вияв чогось незвичайного', 'натяк на агресивну політику країни', 'відкидання можливості вибору людей і вчинення насильства над волею громадян'.

Вище зазначені контекстуальні семи переважно виходять за межі первинного значення категорії "чужий", окрім семи 'який належить іншій державі' Це пояснюється складним політичним, міжнародним та економічним станом сучасної України, а також світоглядною позицією головної представницької фігури держави - чинного Президента.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sum.in.ua.

2.Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел. - К. : Перун, 2005.

3.Веревкин С. И. "Бес", "Стрелок", "Абвер", "Народное ополчение" - структура сил сепаратистов на Востоке Украины / С. И. Веревкин // LifeJoumal[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sergey-verevkin.livejoumal.com/1439271.html.

4.Виступ Президента Українина форумі депутатів місцевих рад Блоку Петра По- рошенка "Солідарність", 12.12.2015 / Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка [Електронний ресурс]. - Режим доступуйНрУ/^'ш^ president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-fornmi-deputativ-miscevih-rad-36482.

5.Виступ Президента України Петра Порошенка на параді на честь 23-ї річниці Незалежності України 24.08.2014 [Відеозапис]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2S8TSEN03QY.

6.Виступ президента України Петра Порошенка на Генасамблеї ООН, 29.09.2015 / ТСН [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://tsn.ua/politika/pro- scho-govoriv-poroshenko-na-genasambleyi-oon-povniy-tekst-vistupu-503269.html.

7.Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского язика / В. И. Даль [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://slovardalja.net/word.php?wordid=43179.

8.Дорофеєва М. С. Категорія суб'єкта в політичній промові (на матеріалі виступів федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду) : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04: захист 29.09.2005: затв. 26.08.2005 / М. С. Дорофеєва. - К., 2005.

9.Дубчак О. П. Концептуальна опозиція "свій" - "чужий" в українській мовній картині світу : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / О. П. Дубчак. - К., 2009.

10.Етимологічний словник української мови : у 7 т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 6. - С. 568.

11.Звернення Президента України Петра Порошенка щодо другої річниці початку спротиву російській окупації Криму 26 Лютого 2016 року / Офіційне представництво Президента України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.president. gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-shodo-drugoyi-richnici- pochatku-sproti-36799.

12.Кривда Н. Ю. Культурологічний аспект проблеми "чужий / інший" у філософському дискурсі / Н. Ю. Кривда // Гуманітарні студії: збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - 2008. - Вип. 3. - С. 121-128.

13.Кузнєцова Т. "Свій"/"чужий" у текстовому просторі ЗМІ / Т. Кузнєцова // Стиль і текст / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Ін- т журналістики. - 2007. - Вип. 8. - С. 59-65.

14.Лобода Ю. А. Відтворення експресивних засобів політичних промов українською мовою (на матеріалі публічних виступів політиків Великої Британії та США) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 / Ю. А. Лобода. - К., 2011.

15.Олійник О. Г. Антиномія категорій "свій" / "чужий" у просторі української народної чарівної казки : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / О. Г. Олійник. - Л., 2007.

16.Позачергове послання Президента України Петра Порошенка до ВРУ "Про внутрішнє та зовнішнє становище України" 27.11.2014 / Офіційне представництво Президента України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov. ua/news/pozachergove-poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-rad-34118.

17.Промова Президента Українипід час церемонії інавгурації, 07.06.2014 / Збірник промов Президента України Петра Порошенка [Електронний ресурс]. - Режим досту- пу:http://gartua.io.ua/s867035/zbirnik_promov_prezidenta_ukraeni_petra_poroshenka.

18.Свиридюк Т. В.Ідіоматика англомовного публічного виступу в епоху глобалізації: лінгвориторичний аспект (на матеріалі промов британських прем'єр-міністрів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Т. В. Свиридюк. - Донецьк, 2011.

19.Сивак Ю. В. Політична промова: аксіологічний аспект / Ю. В. Сивак // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : збірник наукових праць. - 2006. - Вип. 9. - С. 243-248.

20.Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи (коммуникативный аспект) / И. А. Стернин. - Воронеж : Изд-во Воронеж.ун-та, 1985.

21.Фельде В. Г. Оппозиция "Свой - Чужой" в культуре : дис. на соискание ученой степени канд. филос.наук 09.00.13 / В. Г. Фельде. - Омск, 2015.

22.Фразеологічний словник української мови; за ред. Л. С. Паламарчука. - К. : Наук. думка, 1993. - Кн. 1. - С. 884.

Размещено на Allbest.ru