Гендерні особливості політичного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

Статтю присвячено опису тендерних особливостей політичного дискурсу. Протягом останніх десятиліть проблеми тендерної диференціації мовлення почали активно досліджувати, як у вітчизняній, так і у світовій лінгвістиці, з огляду на низку соціально-культурних чинників. Вивчення відмінностей чоловічих і жіночих виступів дає змогу визначити ступінь ефективності реалізації тендерних підходів до вивчення політичної комунікації. Можна спостерігати очевидні відмінності між чоловічим та жіночим мовленням. У праці здійснено класифікацію повідомлень британських, американських та українських політиків, продемонстровано їхню ґендерну маркованість, проаналізовано вияви ґендерного складника в сучасному політичному дискурсі.

Ключові слова: гендер, політичний дискурс, політичні комунікації, комунікативна поведінка, гендерні особливості, політичні промови, мовленнєва діяльність.

Rebenchak Sofiia

Lviv Polytechnic National University

GENDER FEATURES OF POLITICAL DISCOURSE

Summary

The article is devoted to the description of gender peculiarities in political discourse. In the recent decades the problems of the gender differentiation of speech have been developing rapidly, acquiring the priority importance in Ukrainian and foreign linguistics. The differences of male and female speeches aim to determine the degree of effectiveness of the impact of gendered approaches in political communication on male and female audiences. Men and women have been alleged to differ in every area of psychological functioning at one point or another, so language use is not an exception. Gender in politics is particularly interesting to study, as there is a tendency of increasing of the women's number in political positions around the world in today's world. Gender is one of the most important individual-level attributes known to structure patterns of social connectivity in human social networks. We identify gender strategies as a factor in the realization of the language of the politician in mass media, identify and describe the speech strategies and tactics used by female politicians in the political media discourse. Exploring the gender pecularities of political interaction, we pay attention to the gender specifics of communication in general. Typological analysis of political speeches of Britain, American and Ukrainian politicians is made, their gender differences is proved, importance of gender component of modern political discourse is demonstrated. The official nature of political speeches and features of the socio-legal status of political leaders oblige them to comply with certain norms and rules of communicative behavior. Politicians must combine lexical, morphological and syntactic features of discourse to effect and inform listeners and in the same time not overload their speech, so that the speech does not seem difficult to understand, as well as devoid of any meaning. The female politicians were shown to be more formal, critical and task-focused, while the male politicians were more socially oriented and elaborative. While the female politicians worked on establishing themselves as independent politicians, the male politicians embraced their collective identities.

Keywords: gender, political discourse, political communication, communicative behavior, gender peculiarities, political speech, verbal activity.

Постановка проблеми. В останні роки спостерігається підвищена зацікавленість до вивчення політичного дискурсу, зокрема його тендерних аспектів. Дослідження, у фокусі якихперебу- ває гендер -- соціокультурний конструкт, пов'язаний з приписуванням індивіду певних якостей і норм поведінки на основі його біологічної статі, це -відносно нова галузь гуманітарного знання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У лінґвістиці проблему ґендеру в мові та мовленні глибоко вивчають такі вчені, як Б. Нікольсон, В. Штадлер, Г. Відмарк, Г. Крейдлін, О. Петренко, Я. Пузиренко, Л. Ставицьката ін. Так як термін ґендер охоплює проблеми багатьох наук (філософії, соціології, психології, політології, педагогіки, лінґвістики, літературознавства, етнолінґвістики, соціолінґвістики) його вважають міждисциплінарним. Проте гендерні особливості політичного англійськомовного та українськомовного політичного дискурсу вивчено недостатньо.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Недостатня вивченість мовознавцями гендерних особливостей сучасного політичного дискурсу в зіставному аспекті зумовлює актуальність проблеми. Наукова новизна дослідження полягає в зіставному аналізі промов сучасних американських та українських політиків.

Мета статті. Головною метою цієї статі є аналіз гендерних особливостей політичного дискурсу.

Виклад основного матеріалу

Політика з моменту зародження людських відносин і донині відіграє велику роль у житті будь-якої людини. Не випадково політична сфера є однією зі структурних складових суспільства. Позиція країни в загальному рейтингу світових держав, її відносини з різними країнами, її позиція у вирішенні проблем світового співтовариства, її точка зору на вирішення певного міжнародного питання залежить від позиції керівництва країни чи певної політичної ситуації.

Одним з головних соціальних інститутів називають політичний інститут. Як структурний складник сфери політичного медіа дискурсу, це динамічна система, що розвивається, представники якої взаємодіють та спілкуються між собою. Політична комунікація в засобах масової інформації учасників медіа-мовленнєвої взаємодії з використанням сучасної термінології називається політичним медіа-дискурсом [5, с. 59]. Цей процес мовленнєвої взаємодії складається з набору певних висловлювань оратора з урахуванням думки іншого співрозмовника в політиці, тобто певних структурних компонентів між думкою та діями кожного учасника діалогу в політичній комунікації.

Вивчення матеріалів дискурсу політичних медіа дає змогу, з одного боку, передбачити дії та наміри політика в майбутньому, а з іншого -- визначити найкращі можливості та способи впливу на аудиторію з метою досягнення результату мовної взаємодії [5, с. 60].

Гендерний аспект є особливо цікавою ділянкою дослідження в лінгвістиці -- основний акцент за подібного підходу ставлять на мовних відмінностях між чоловіками і жінками [2, с. 41]. У сучасній лінгвістиці одним із пріоритетних завдань у дослідженні політичного дискурсу є вивчення комунікативної поведінки як невід'ємного компонента, який характеризує діяльність політичного лідера в професійній сфері.

Гендерно зумовлена комунікативна поведінка є одним з видів соціально зумовленої комунікативної поведінки, яка вимагає системного опису на матеріалі політичного дискурсу. Аналіз виступів політичних лідерів дасть нам змогу дослідити відмінності у вербальній комунікації залежно від статі. Отже, виступи політиків можуть можуть цілеспрямовано впливати на чоловічу або жіночу аудиторію, якщо використовувати особливості гендерно орієнтованого підходу.

Досліджуючи гендерні особливості політичної взаємодії, ми звертаємо увагу на гендерну специфіку спілкування загалом. Дослідники виокремлюють такі характерні особливості спілкування чоловіків і жінок у процесі політичної взаємодії [7]:

1. Жінки-політики більш емоційні та мінливі у своїх політичних виступах та діях; вони можуть легко змінити соціальну роль у процесі мовленнєвої взаємодії: вони можуть поставити себе на місце слухача, вислухати іншу точку зору. Вони звертають увагу на коментарі. Чоловікам набагато складніше перемикатися. Вони часто виявляють емоційну відстороненість.

2. Жінки частіше наводять конкретні фактичні приклади, спираючись на власний досвід або посилаючись на досвід своїх друзів чи родичів. Політики-чоловіки цього не роблять. їм набагато простіше планувати майбутнє, ніж враховувати та аналізувати помилки минулого.

3. Дуже часто ініціатива переривання діалогу виходить від чоловіків, які беруть участь у цьому діалозі.

4. У виступах чоловіків-політиків спостерігається також яскраво виражена конкретність, точність, категоричні судження та пропозиції, відсутність емоційного забарвлення політичних текстів, значуща грубість мовленнєвих актів.

5. Однією з особливостей політичного мовлення жінок є емоційне перебільшення використовуваних прикладів, фактів та явищ.

6. Політики-чоловіки часто встановлюють асоціативні зв'язки з такими напрямками людської діяльності, як хобі чоловіків чи професіоналізм (для чоловіків).

7. Жіночі висловлювання зазвичай психоемоційно забарвлені; чоловіки не часто використовують будь-яку оцінку у своїх висловлюваннях. Жінки часто зосереджують увагу аудиторії на позитивній оцінці (у вкрай рідкісних випадках -- нейтральній).

Чоловіки, які займаються політичною діяльністю, зосереджують увагу аудиторії на негативній оцінці (іноді досить грубій). Ці особливості мовлення жінок та чоловіків, які беруть участь у політичному діалозі, дослідники визначають як основні характеристики [4]. До особливостей мовлення можна також віднести особливості психологічного характеру, темпераменту, професійної діяльності, роль, яку відіграє політик (поза біологічною приналежністю) у суспільстві в цілому, та соціально-статусна група зокрема [1, с. 15].

Іноземні вчені, які займаються проблемами спілкування жінок-політиків, встановили характерні риси такої поведінки:у мовленнєвих актах дуже часто використовуються зменшувальні суфікси; переважання непрямих мовних актів; слова «будь ласка», «спасибі», «прошу» частіше вживаються у жіночому мовленні. Іноді вони звучать у формі запитань; відсутність домінування, вміння слухати учасників діалогу та звертати увагу на їх проблеми [7].

Отже, «людський» підхід до мовлення зосереджує увагу на всіх характеристиках особистості відображених у мові. З огляду на це, гендер розуміють як соціальне явище, що розглядається крізь призму культурних характеристик [6, с. 219].

Аналіз мовлення політиків обох статей (Дж. Майерс, Б. Обама, Б. Джонсон, Х. Клінтон, М. Тетчер, Д. Трамп, М. Олбрайт, В. Ющенко, Ю. Тимошенко, П. Порошенко) дає змогу виокремити такі загальні вербальні риси:

1. Звернення до концепцій, які є фундаментальними в демократичному суспільстві (freedom, law, democracy, right, equality, justice, рівність, нація): "Their cause, at its core, however, is not about the pursuit of values that we can relate to; but in pursuit of values that directly contradict our way of life. They don't believe in democracy, equality or freedom" (Boris Johnson); «У цей нелегкий час випробувань, коли наша країна відстоює свою незалежність і демократичний лад, щиро вітаю вас із професійним святом. Адже саме на ЗМІ та свободу слова, якою ви живете, покладається демократичне суспільство» (П. Порошенко, 2015); «Дорогі моі! Від усього серця вітаю вас з Новим роком та Різдвом! Рік, що минув, наші нащадки згадуватимуть як рік перемоги гідності української нації» (Ю. Тимошенко). Ці поняття є «священними формулами» для кожного громадянина своєї країни. У цьому полягає їх особливість і частота використання у політичному діалозі. Крім того, промовці використовують їх, щоб виправдати свої дії перед громадою.

2. Часте використання вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників додає виразності висловлюванням політиків: "As for me, I am older, better educated by the events that shaped my premiership, but I still believe that those who oppress and brutalize their citizens are better put out of power than kept in it" (Boris Johnson); «Я зроблю все, щоб на повну силу запрацював інтелект нашої нації. Ми станемо першими і ми станемо найкращими!» (В. Ющенко).

3. Переважання негативно забарвлених лексичних одиниць (such as ailure, disaster, ruin, криза etc.). Політики-чоловіки використовують ці слова, якщо їм треба дискредитувати політику іншого кандидата.

4. Часте вживання слів із заперечними префіксами un-, dis-, il-, im-, in-, ir-, не-, ні-, без-: "The notion of humanitarian intervention was the meddling of the unwise, untutored and inexperienced" (Boris Johnson); «Якщо відверто, я до лютого місяця уявити собі не міг таку безглузду, безвідповідальну поведінку Російської Федерації, але, коли пішли вже перші виступи, ні в кого не було сумнівів щодо природи цих «зелених чоловічків» (П. Порошенко).

5. Використання слова війна та семантично споріднених лексичних одиниць, таких як sword, death, army.

6. Різноманітність сполучників: since, as, moreover, thus, therefore, consequently, however, nevertheless.

Лексичні особливості жіночого політичного медіадискурсу містять:

7. Частотне використанняслівhope, believe, feel glad, love, frustrated, doubt, worry, щастя, світле майбутнє: «Мій зять прекрасний. Я щаслива, бо щаслива моя донька. Я завжди, коли спілкуюся з зятем, розповідаю йому анекдот, який я дуже люблю: це коли два чоловіки зустрічаються і один другому каже: «Послухай, в мене теща - справжній янгол». А другий йому каже: «Блін, ну пощастило тобі, а моя ще жива!» (Ю. Тимошенко). Ця лексика допомагає створити позитивний імідж політика, наблизити його до людей.

Як для промов Т. Мей, так і для промов Д. Трампа характерне використання антитези. Наприклад:

"And let us do it not for ourselves, but for those who follow. For the country's children and grandchildren too"; "So that when future generations look back at this time, they will judge us not only by the decision that we made, but by what we made of that decision."

Т. Мей фокусує увагу аудиторії на важливому для всіх аспекті: на тому, що майбутні покоління будуть судити не тільки прийняте рішення про вихід з єврозони, а й те, чого Великобританія досягла цим рішенням. У цьому висловлюванні людям дається надія на світле майбутнє.

Приклади з промови Д. Трампа: "Today's ceremony, however, has very special meaning because today, we are not merely transferring power from one administration to another or from one party to another, but we are transferring power from Washington, D.C. and giving it back to you, the people." Метою використання в цьому прикладі антитези є акцентування думки, що влада в країні переходить не просто в руки республіканської партії -- вона переходить в руки народу.

З аналізу виступів політиків випливає, що межі між «чоловічим» та «жіночим» мовленням не є чіткими. Це пов'язано, по-перше, з особливостями соціальної та мовно- культурної ситуації. Зазначимо, що на комунікативно-прагматичному рівні гендерний складник має вияви у використанні комплексу мовних методів та прийомів. До загальних лінгвальних особливостей політичного медіа дискурсу обох гендерів належать часте вживання вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників; активне використання низки стилістичних прийомів. Чоловічий політичний медіадискурс характеризується переважанням негативно забарвлених лексичних одиниць, частим вживанням слів із заперечними префіксами, різноманітністю сполучників. Жіночий політичний медіадискурс відзначається високою частотою слів, що позначають різні емоційні стани, використанням експресивних фраз, вживанням слів із модальним значенням, що виражають обов'язок, сумнів, невизначеність, ймовірність.

Отже, дослідження засвідчує, що часто межі між маскулінністю та фемінністю стираються або проявляються неявно. Основним детермінантом вибору вербальних засобів в мовленні політика слугує сам дискурс з його жорстко заданими параметрами, які обумовлюються прагматичною метою щодо завоюванням підтримки виборців незалежно від статі.

Список літератури