Вплив засобів масової комунікації на еволюцію політичної свідомості громадян: методологічний аспект

Размещено на http://allbest.ru

ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА ЕВОЛЮЦІЮ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Лук'яненко Олександр Вікторович

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

У 1950-х рр. повіяв «свіжий вітер» десталінізації, суспільство отримало змогу розпочати процес переоцінки минулих ідеалів. Особливо ж значних змін зазнавали символи політиків, що уособлювали владу в СРСР упродовж довгих десятиліть. У ході «іконоборства», оголошеного у роки відлиги, у широких мас сформувалась така політична свідомість, про яку не могло бути і мови у недалекі роки сталінського правління. Ми вирішили розробити методику обрахунку коефіцієнту зміни свідомості окремо взятої групи упродовж конкретного періоду часу для з'ясування ступеня змін. Для цього були залучені методичні та теоретичні досягнення соціології, політології, психології, історії та інших наук (Лук'яненко, 2011, с. 273-276).

Запропонована і попередньо теоретично обґрунтована нами формула має наступний вигляд: де; СС _ «consciousness change coefficient», коефіцієнт зміни свідомості;^сс1- «studied consciousness characteristics», досліджувані характеристики свідомості; ^сс0- «initial consciousness characteristics», вихідні характеристики свідомості (Лук'яненко, 2018, с. 29-33).Зауважимо, що в кінці дослідження коефіцієнт зміни свідомості ( СС) ми отримаємо у відсотковому показникові. Так, гранично допустимим є показник у 50%. Якщо коефіцієнт становить більше, ніж 50%, ми маємо всі підстави говорити про революційність змін. В іншому випадку - про поступальність, поміркованість. Іноді навіть про певну половинчастість результатів, недосягнення цілей, що ставилися основоположниками реформ. Однак, до критеріїв оцінки результатів звернемося пізніше. Нині повернемося до формули обрахунку.

Інший показник - сс₀ _ вихідні характеристики свідомості, є константою та дорівнює 60. Це число - максимальне значення, яке можливе для коефіцієнту досліджуваної свідомості. Наступний показник - сс1 - досліджувані характеристики свідомості, і є тією складовою, від якої в основному залежить визначення коефіцієнту зміни. Це варіативна складова. Згідно наших досліджень та з урахуванням теоретичних розробок історика Світлани Мінц (Минц, 1989, с. 219), серед основних елементів цього компоненту формули, варто розуміти «Позицію влади» (Lp - legislative position - тотожний керівній підсистемі Мінц), «Поведінку мас» (Ma - mass activity - тотожний синтезу поведінкової та емоційної підсистем Мінц) та «Діяльність ЗМІ» (Mm - mass media) - тотожний синтезу когні- тивної та емоційної підсистем Мінц).

У цих «відносинах взаємовпливу» засоби масової інформації відіграють роль як суб'єкта (медіатора та своєрідного «гіпнотизера»), так і об'єкта впливу. Органи влади фактично є джерелом поточних змін політичної свідомості, однак, за певних обставин подібна «піраміда» дуже легко стає з ніг на голову, і маси перетворюються на ініціаторів змін, які влада (якщо вона діє мудро) скоріш за все очолить, аніж стане притискувати. Бо, як свідчать наші дослідження, ця модель формування свідомості дає найбільші результати лише у співпраці (Лук'яненко, 2011, с. 273-276).

Розуміючи значущість кожного описаного вище компоненту у процесі формування політичної свідомості, загальну формулу для досліджуваної характеристики свідомості можемо представити як наступну: Виходячи з цього, запишемо вихідну формулу розрахунку наступним чином

Неоднорідність суспільної свідомості та джерел її зміни підштовхує до градації кожного з представлених компонентів формули. Вважаємо за доцільне поділити на наступні підкомпоненти: утвердження нового порядку , критика старого порядку , критика нового , підтримка старого Говорячи про компонент владної позиції, ми говоримо не про підтримку старого порядку, а про так званий «реверсний хід» (Lp 4). Знаючи підкомпоненти кожної складової, визначимо, що сама складова дорівнює різниці сум фактів утвердження нового порядку з критикою старого та фактів критики нового порядку з утвердженням старого ладу. Що матиме наступне формулювання:

символ політик влада переоцінка свідомість

Будь-яка дія, явище та процес є багатоскладне. Тому виокремимо складові розрахунку для кожного з підкомпонентів.

Так, «Позиція влади» (Lp) складається з дій органів влади (lc- Legislative changes), видання державних актів (la - legislative act) та виступів представників держави у ЗМІ (ls - legislative statement). Хоча, насправді, виявлення зміни політичної свідомості групи полягає не стільки у дослідженні того, як влада виконує свої функції, а те, як виконання цих функцій відображується у діяльності та творчості учасників групи.

Складання листа експертної оцінки відбувалося з урахуванням можливості «реверсного ходу» діяльності органів влади, що неодноразово спостерігався нами під час дослідження зміни політичної свідомості 1950-1960-х років. Сама наявність можливості «реверсного ходу» забезпечує динаміку цього під компоненту політичної свідомості. На нашу думку, існування подібного явища можливе з огляду на суб'єктивний та об'єктивний фактори. Суб'єктивний (внутрішній компонент особистості політичного лідера) пов'язаний з діяльністю реверсійної теорії мотивації особистості М. Дж. Аптер, за якою психологічні потреби утворюють протилежності (Горностай, 2002, с. 51). Об'єктивний (комплекс зовнішніх факторів) пов'язаний зі зміною векторів державної ідеологічної політики під тиском різних чинників, одним з яких є накопичення незадоволення політикою держави в масах, а також «неправильне» (згідно офіційної доктрини) витлумачення попередніх реформ. Так було, зокрема, з утвердженням боротьби з культом особи Йосипа Сталіна. Після відкритого наступу на померлого вождя народів, Хрущов вдався до політики охорони постаті попередника від всіх, хто збирався очорнити його пам'ять, знову повернувшись до критики Генералісимуса через певний час.

До поняття реверсу дій влади ми також відносимо повернення до старої проблеми через доволі довгий період часу, який встиг стерти з людської пам'яті більшість обставин справи. Це як раз сталося із розглядуваною нами проблемою еволюції образу Лаврентія Берія, коли влада відновила шельмування Лаврентія Павловича у зв'язку з розвінчання антипартійної групи 1957 року, коли звинуватить його у гоніннях на оперу К. Данькевича «Богдан Хмельницький» у часи реабілітації творів мистецтва 1958 та на доленосному ХХІІ з'їзді КПРС.

Зауважимо, що використання технології реанімації колишніх ідеалів та стандартів можливе лише за наявності постійного інформаційного зв'язку між усіма ланками трирівневої піраміди: «держава-суспільство-замкнена група». У багатьох випадках аналіз виступів представників держави у ЗМІ може відбуватися у фарватері аналізу намагання влади політично програмувати людей, перетворивши їх на виконавців політичних ідеологій (Мар'єнко, 1996, с. 65).Тому формула обрахунку кожного з компонентів буде зведена до наступного рівняння:

А обрахунок повного значення позиції влади відбуватиметься за наступною формулою:

Складові розрахунку для кожного інших з підкомпонентів потребують свого теоретичного обґрунтування у межах ширших розвідок.

Список використаних джерел

Горностай П.П. Основні тенденції функціонування особистості в ракурсі рольової теорії. Наукові студії із соціальної та політичної психології: збірник статей / АПН України, Ін-т соціальної і політичної психології. Київ : ТОВ «Міленіум» 2002. Вип. 6 (9). С. 44-56.

Лук'яненко О.В. Еволюція політичної свідомі замкненої групи: нотатки до історичної розвідки. Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації : збірник наукових статей учасників Четвертої Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава : Скайтек, 2011. С. 273-276.

Лук'яненко О.В. Теоретичні розвідки з обрахування коефіцієнту еволюції політичної свідомості замкненої групи. Соціально-економічні, політичні та гуманітарні виміри національного та місцевого розвитку : зб. наук. ст. учасників регіон. наук.-практ. конф. Полтава : ПНПУ імені В. Г Короленка, 2018. С. 29-33.

Мар'єнко Б.С. Психологічні аспекти політичної ідентифікації. Наукові студії із соціальної та політичної психології : збірник статей. Київ, 1996. Вип. 2 (5). С. 64-69.

Минц С.С. О возможном подходе к изучению социального сознания в историко-культурных исследованиях (постановка проблемы). Математические методы и ЭВМ в историко-типологических исследованиях. Москва : Наука, 1989. С. 219.

Размещено на Allbest.ru