Краєзнавство як регіональний компонент у професійній підготовці майбутнього фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Краєзнавство як регіональний компонент у професійній підготовці майбутнього фахівця

Громко Тетяна Василівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови

Данилюк Оксана Климівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Краєзнавство як регіональний компонент завжди викликало у дослідників величезний інтерес, оскільки в контексті ряду педагогічних проблем немає іншого такого всеосяжного засобу освіти і виховання людини, яке вбирало б природу й історію, економіку і політику, культуру і життєдіяльність людей свого рідного краю [4]. Базовий компонент вищої освіти в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання студентів, актуалізує його народознавчі, українознавчі, краєзнавчі, а також лінгвістичні напрями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід був застосований у працях Н. Кузьміної, Л. Петровської, А. Маркової, Л. Мітіної, Л. Олексєєвої. та ін. Проблема формування компетентності висвітлювалася такими дослідниками, як В. Байденко, І. Зимня, У. Каннінг, Б. Креме, В. Куніцина, Г. Рот, Б. Рунде, В. Сейд, Б. Шпінат, Г. Шотмейер. Докладні, структурні характеристики компетентності неодноразово були в центрі уваги С. Гончарова, В. Куніцина, В. Первутинського [7]. Аналіз змісту компетентності, характеристику її складових представлено у дослідженнях вітчизняних науковців - О. Локшиної, О. Пометун, В. Свистун, В. Ягупова; сучасні тенденції розвитку змісту освіти у зарубіжних країнах були схарактеризовані О. Овчарук, Я. Код - люк, К. Корсаком [8, с. 33].

Аналіз наукових досліджень за минулі роки показує значимість опублікованих матеріалів для вдосконалення змісту, організації краєзнавчої роботи в освітніх установах, а також для подальших наукових досліджень. Провідними в дослідженнях проблем педагогічного краєзнавства є питання культури рідного краю, формування національної самосвідомості, громадянськості і патріотизму.

Мета статті - обґрунтувати роль краєзнавства у професійній підготовці майбутнього фахівця.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасних умовах широко вивчаються інноваційні підходи до використання краєзнавства в контексті професійної підготовки майбутнього фахівця. Дана проблема обговорюється на всіх науково-практичних конференціях, головними темами яких є інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу з використанням регіонального компонента в контексті духовної культури.

Здійснені в Україні краєзнавчі дослідження мають не тільки теоретичну, а й велику практичну значимість. Так, видані збірники з краєзнавства знаходяться в фондах обласних бібліотек та наукових бібліотек університетів. Краєзнавчий матеріал з успіхом використовується викладачами і студентами в навчальному процесі та в позааудиторній діяльності, у дослідницькій роботі, при підготовці наукових доповідей, курсових і дипломних робіт.

Зміст і структуру регіонального компонента за напрямами підготовки визначають кафедри університетів при розробці освітніх програм і плануванні науково-дослідницької роботи. Так, наприклад, зразком розробки змісту регіонального компонента є Західнополіський ономастико-діалектологічний центр факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (керівник центру, доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Г.Л. Аркушин [1]). Зібраний та опублікований науковий доробок цього колективу подає різнобічні знання, що враховують історію і особливості розвитку Волинської області, її культури, освіти, національного складу населення тощо.

При вивченні регіонального компонента враховуються наступні принципи: регіональність, науковість, зв'язок теорії з практикою, інтеграційність, інноваційність, креативність, системно-діяльнісний підхід, культурологічна, краєзнавча і особистісно орієнтована спрямованість [2, с. 25]. Зміст програми формування регіонального компонента передбачає використання краєзнавчого матеріалу: історичного, географічного, культурологічного, педагогічного.

При реалізації регіонального компонента в навчальному та науковому дослідженні повинні брати участь у рівній мірі як викладачі, так і студенти. Передбачається активна участь студентів у науковій роботі наукового осередку, наприклад кафедри, з використанням різноманітних форм її організації. Це можуть бути проведення спецсемінарів щодо упровадження в ряд наукових досліджень, створення наукових гуртків і дослідницьких груп, експериментальні об'єднання при школах, організація традиційних наукових студентських конференцій, експедицій та екскурсій з вивчення рідного краю, огляди та конкурси фахової майстерності, круглі столи, виставки, публікація результатів наукових досліджень, в тому числі по краєзнавчої проблематики. З найбільш здібними студентами організовується групова й індивідуальна робота з підготовки інноваційних проектів. Конкретні результати наукового пошуку студенти оформляють у вигляді рефератів і творчих завдань, наукових робіт різного рівня (курсові, кваліфікаційні роботи, а також конкурсні роботи, статті, доповіді та їх презентація).

Студенти першого-другого курсів уже з початку занять включаються в науково - дослідницьку діяльність при організації навчально-виховного процесу, у діяльність гуртків і дослідницьких груп, де знайомляться з методикою наукової роботи. Вони набувають елементарні дослідницькі вміння (як підготувати доповідь або творче завдання, написати реферат, провести анкету, бесіду або інтерв'ю з учнями, вчителями, батьками, як вивчити та узагальнити передовий педагогічний досвід, як представити результати роботи, використовуючи комп'ютерну техніку тощо). Так, при вивченні курсу «Українська діалектологія» в Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (викладач - доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Т.В. Громко) кожен студент самостійно готує реферат чи творче завдання з використанням краєзнавчого матеріалу. Спогади або безпосередні контакти зі своїми земляками оцінюються студентами з позицій майбутнього педагога або ж (в майбутньому) організатора регіонального мікроцентру (шкільний регіональний гурток, музей територіальної громади тощо). Вони представляють свої дослідження у формі рефератів, есе, тезового опису провідних теоретичних ідей. Це можуть бути буклети, доповіді, газети, методичні розробки з таблицями, схемами, діаграмами і т.ін. Зовнішнє оформлення творчого завдання, як правило, передбачає художнє виконання, що відповідає темі та фантазії автора. Підсумком такої роботи є презентація, захист реферату або творчого завдання.

На 3-4-х курсах студенти виконують більш складні завдання, що передбачають дослідження з регіональної тематики конкретних напрямків педагогічної діяльності, виховання і навчання дітей в освітніх установах, де проходять педагогічну чи навчальну практики. Основними джерелами інформації і базою дослідження студентів є школи, в яких вони навчалися, установи додаткової освіти, бібліотеки, музеї, театри й т.ін. Традиційно проводяться навчальні заняття, конференції, екскурсії, зустрічі з видатними людьми. У процесі підготовки до навчальних занять студенти отримують завдання дослідницького характеру, наприклад, виявити виховні можливості конкретного освітнього закладу, вивчити і узагальнити в цьому напрямку досвід його діяльності [5, с. 140].

Пропонуючи інноваційні форми роботи, викладачі мають вивчати й надавати завдання, що розкриють можливості мікросоціуму (найближчого оточення, сім'ї, школи) у вихованні любові до Батьківщини, трепетного ставлення до духовної спадщини, збереження пам'яток і традицій свого рідного краю. При цьому мають розглядатися і організовуватися активні партнерські зв'язки, взаємодія і співпраця з макросоціумом (міжнаціональні, міжрегіональні краєзнавчі конференції, олімпіади). Організаційно школа може включати в систему краєзнавчої роботи дитячі та юнацькі громадські організації, центри творчості і туризму. Зростає в цій діяльності та роль Інтернету як способу здійснення заочних подорожей, дистанційного отримання необхідного обсягу інформаційного матеріалу.

На старших курсах студенти виконують курсові та кваліфікаційні роботи, використовуючи при цьому комплексну методику дослідження: самостійне вивчення і аналіз літератури з проблеми, робота над архівними джерелами, спостереження за роботою вчителів, учнів, експеримент, вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Як правило, студенти вивчають і узагальнюють досвід творчо працюючих педагогічних колективів, вчителів, майстрів педагогічної праці. Викладач вишу виступає в ролі наукового керівника або консультанта. Студенти отримують відповідні завдання для розробки курсового або магістерського проекту, включаючись в дослідницькі колективи школи і вишу [6, с. 346].

Студент-дослідник, узагальнюючи досвід краєзнавчої роботи, розробляє рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в цьому напрямку. А головним підсумком його краєзнавчої діяльності має бути наукова публікація, наприклад у студентському науковому збірнику. Вона орієнтована на широке наукове коло й має перспективу залучення науково творчої молоді до реальних проектів [3, с. 239.].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Визначаючи краєзнавство як регіональний компонент і спираючись на результати досліджень, слід враховувати різноманітні варіанти використання краєзнавчих матеріалів, спрямованих на професійну підготовку майбутніх фахівців. Це співпраця і спільна діяльність університету з установами і організаціями, школами та соціокультурними установами (музеями, театрами, бібліотеками, творчими колективами), вивчення практичного краєзнавства: історичного, лінгвістичного, екологічного, туристично-пошукової діяльності.

1. Zakhidnopolis'kyy onomastyko-dialektolohichnyy tsentr. [West Polish Onomastic and Dialectological Center]. URL: https://eenu.edu.ua/uk/structure/zahidnopoliskiy-onomastiko - dialektologichniy-centr (data zvernennya: 01.09.2019).

2. Vovk, O.I. (2013). Komunikatyvno-kohnityvna kompetentnist' studentiv-filolohiv: nova osvitnya paradyhma. [Komunikatyvno-kohnityvna kompetentnist' studentiv-filolohiv: nova osvitnya paradyhma]. Cherkasy.

3. Hromko, T. (2017). Materialy do slovnyka ukrayins'kykh hovirok. [Materials to the vocabulary of Ukrainian govtrok]. Kropivnitzkiy.

4. Hromko, T.V. (2018). Krayeznavchyy material yak zasib formuvannya doslidnyts'kykh kompetentnostey z ukrayins'koyi movy u studentiv - istorykiv. [Local history material as a means of forming research competencies in Ukrainian language among students-historians]. Odesa.

5. Danylyuk, O., Muzychuk, M. (2015). Sutnist' movlennyevo-komunikatyvnoyi kul'tury maybutn'oho vchytelya pochatkovoyi shkoly. Pedahohika. [The essence of the speech and communication culture of the future elementary school teacher]. Luts'k.

6. Danylyuk, O.K., Vityuk, V.V. (2015). Slovo yak zasib formuvannya khudozhn'o-estetychnykh tsinnostey molodshykh shkolyariv v protsesi vyvchenni literatury ridnoho krayu. Ridne slovo v etnokul'turnomu vymiri. [The word as a means of forming the artistic and aesthetic values of younger students in the process of studying the literature of their native land. Рідне слово в етнокультурному вимірі]. Drohobych.

7. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayins'kiperspektyvy. Biblioteka z osvitn'oyi polityky (2004). [Competent Approach in Contemporary Education: Global Experience and Ukrainian Perspectives: Library for Education Policy]. Kyiv.

8. Onopriyenko, O. (2007). Kontseptual'ni zasady kompetentnisnoho pidkhodu v suchasniy osviti. [Conceptual principles of competency approach in modern education]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru