Суспільно-географічний аналіз підсумків виборів до Верховної Ради України в межах Тернопільської області (2012-2019 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Суспільно-географічний аналіз підсумків виборів до Верховної Ради України в межах Тернопільської області (2012-2019 рр.)

Андрій Кузишин

Abstract

Andrii Kuzyshyn

SOCIO-GEOGRAPHICAL ANALYSIS OF THE ELECTION RESULTS TO THE VERKHOVNA RADA OF UKRAINE WITHIN THE TERNOPIL REGION (2012-2019)

The article is devoted to determining the electoral commitment of the population in the context of elections to the Verkhovna Rada of Ukraine. For the study, data from the Central Election Commission for 2012-2019 were used. Comparative analysis of election results in the context of constituencies, voter activity during the three election cadences, as well as commitment to certain candidates who represent relevant ideological trends in the context of Temopil districts. Keywords: Temopil region, electoral geography, parliamentary elections, regions of constituencies, election results.

Вступ

Електоральна прихильність відзначається своєю специфікою для великих територій в межах України. Саме вони формують електоральне поле України. В ході детального регіонального аналізу можна сформувати бачення електоральної прихильності населення через порівняння результатів виборів за пивний часовий проміжок. Принципово важливо проводити такі дослідження з позиції комплексного електорального аналізу, що дає уявлення про формування та особливості нарізки виборчих округів, політичну активність населення шляхом оцінки кількісного показнику тих, що голосують та геопросторової прихильності населення до певних ідей та поглядів шляхом підтримки відповідних політичних партій. На основі такого аналізу можна визначити територіальні закономірності, динаміку, стійкість та мінливість політичних симпатій та ідеологічних уподобань населення.

Виклад основного матеріалу

Для організації виборчого процесу важливим є нарізка та формування виборчих округів. Технологія формування виборчих округів покликана представити волевиявлення громади певної території. З практичної позиції вони представляють територіальні підрозділи, що повинні формуватися за принципами рівного виборчого права та пропорційності (для співставності електоральної прихильності округи мають бути приблизно однакові за кількістю виборців та характером заселення; також при їх формуванні враховуються фактори адміністративного устрою, природних меж, кордонів громад, об'єднаних спільними інтересами). Доступ до даних по формуванню округів дозволяє оцінити «рівність голосів» (рівне виборче право), порівнявши співвідношення кількості виборців до кількості представників у кожному окрузі. Маючи доступ до даних щодо меж виборчих округів, групи можна встановити наявність дискримінації в нарізці округів або помітити ознаки «джеримендерингу» (- певні територіальні маніпуляції, які можуть бути помічені під час формування виборчих округів, дозволяють певній партії чи групі отримати політичні переваги за рахунок комунікативного впливу з межами округів). Кількість округів Центральна виборча комісія (ЦВК) визначає, виходячи із Державного реєстру виборців. В законі передбачено, що округи створюються із приблизно рівною кількістю виборців із відхиленням не більше 12 %. ЦВК виходить із того, що орієнтовна середня кількість виборців в одному окрузі становить 161125 осіб. Основною територіальною одиницею виборчого процесу виступаю виборчі дільниці, які утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п'ятисот виборців. При цьому, Закон не визначає, наскільки кількість виборців у окремих округах може перевищувати, чи навпаки «недотягувати» до середньої кількості виборців. Такий діапазон пропонується у Кодексі належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії. «Максимально можливе відхилення від норми не мало б перевищувати 10%, але в жодному разі не може перевищувати 15%, за винятком особливих обставин (захист інтересів компактно розселеної меншини, адміністративна одиниця з низькою щільністю населення)», - йдеться у п. 2.2. документу [4].

На території Тернопільська області розміщено 1182 виборчі дільниці (число виборців - 827,5 тис. осіб). Найбільша кількість виборчих дільниць функціонувала в Зборівському районі (90), що навіть випереджував обласний центр (89) і є радше винятком на виборчому полі досліджуваного регіону. Також досить багато дільниць було сформовано в Теребовлянському (79) та Борщівському (77) районах. Серед міст області, які мали статус окремих адміністративних територій, найменша кількість виборчих одиниць була сформована в м. Бережани та м. Кременець (по 11 в кожному), а також в Підгаєцькому районі (33). Серед 21 адміністративної території області усереднений показник кількості виборчих дільниць - 56; цьому показнику відповідає Заліщицький район.

На основі проведеного аналізу в межах 17 адміністративних одиниць Тернопільської області (адміністративні райони та населені пункти, що їх формують - міста, селища міського типу, села та райони в містах, які були основою для формування виборчих дільниць), було створено гістограму, що відображає кількісний розподіл виборчих дільниць та відповідну територіальну доступність до місць голосування. На осі абсцис гістограми вказана кількість виборчих дільниць на території адміністративної одиниці, на осі ординат - виборчі округи, що містять певне число виборчих дільниць. Проведене відповідне групування адміністративних територій за кількістю виборчих дільниць (малі - менше 500 виборців, середні - 501-1500 виборців та великі - понад 1500 виборці).

Як видно з гістограми (рис. 1), велика кількість дільниць (по 308) функціонує в 164 та 165 виборчому округах, які діють на території міст Бережани, Кременець, Збаразького, Лановецького, Підволочиського, Шумського Кременецького, Бережанського, Зборівського, Козівського, Підгаєцького районів та невеликої частина міста Тернополя. Мінімальна кількість виборчих дільниць виділяється в 163 виборчому окрузі, що розташований в місті Тернополі.

Рис. 1. Кількість виборчих дільниць на території Тернопільської області

Свої риси характерні для розподілу виборчих дільниць за кількістю виборців. Найбільша кількість великих виборчих дільниць розташовується в місті Тернополі (76), що логічно обґрунтовується значною концентрацією виборців на невеликій території обласного центру. Мінімальна кількість великих виборчих дільниць є в південних адміністративних раойнах області (на місто Чортків та Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Монастириський, Теребовлянський Чортківський райони припадає всього 25 великих виборчих дільниць). За виключенням міста Тернополя в усіх виборчих округах переважають малі виборчі дільниці (від 96 в 167 виборчому окрузі, що охоплює Бучацький, Гусятинський, Монастириський, Теребовлянський райони до 191 в 164 виборчому окрузі, в межах міста Кременець, та Збаразького, Лановецького, Підволочиського та Шумського районів і частини Кременецького району). Це можна пояснити значною кількістю сільських населених пунктів та невеликих міських населених пунктів в межах згаданих адміністративних територій, що дозволяє зробити низові пункти доступними для голосування та пропорційно розподілити між ними виборців (згідно чинного законодавства).

Найбільш чітко електоральна прихильність відстежується через результати виборів в межах певного обласного регіону, - це дозволяє виявити уподобання населення за ідеологічною, соціокультурною, економічною проблематикою. Нами в даному дослідження аналізується три виборчі кампанії до Верховної Ради України - 2012, 2014 та 2019 рр.

У виборчому процесі у 2012 р. загалом було зареєстровано 21 політичне об'єднання. У відсотковому відношенні найбільша частка припадала на центриські партії - 9 політичних об'єднань (Партія регіонів, партія «Україна - вперед», Українська партія «Зелена планета», політичне об'єднання «Рідна Вітчизна», політична партія «Україна майбутнього», політична партія «Зелені», політична партій «Нова політика», Ліберальна партія України, Партія зелених України) або 42,8 % від загального числа суб'єктів виборчих відносин. На правоцентриські та праві політичні сили припадало 28,6 % політичних об'єднань (в абсолютному вимірі таких партій було шість - Об'єднана опозиція

«Батьківщина», УДАР, «Наша Україна», Радикальна партія О. Ляшка, Всеукраїнське об'єднання «Свобода», Українська національна асамблея). Такий же відсоток і відповідно така ж кількість політоб'єднань припадала на ліві та лівоцентриські об'єднання (Соціалістична партія України, політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Громада», Комуністична партія України, партія «Руський блок», Народно-трудовий союз України).

Якщо ж оцінювати політичні партії виходячи з їх ідеологічної орієнтації та за показником подолання прохідного бар'єру в 4-%-ки, то в загальноукраїнському вимірі за багатомандатним виборчим округом три політоб'єдання або 60 % від числа тих, що пройшли до парламенту, сповідують правоцентриські та праві ідеологічні погляди. По одній партії з тих, що пройшли до парламенту, підтримують центриські та ліві ідеї.

В Тернопільській області результати дещо відрізнялись від загальноукраїнських. Три партійні об'єднання, що подолали прохідний бар'єр представляли праві та правоцентриські ідеологічні напрямки і одна - центриський, таким чином в черговий раз підтвердивши свою прозахідну, проєвропейську орієнтацію та ментальну схожість з західноукраїнськими областями.

Загалом в області три праві та правоцентриські партії (Об'єднана опозиція «Батьківщина», Всеукраїнське об'єднання «Свобода», УДАР) отримали підтримку 85,6 % тих, що проголосували (в абсолютному вимірі - 480,3 тис. виборців). Якщо співставляти ці результати з парламентськими виборами 2006 р., то можна констатувати факт, що населення області стало більш прагматичним та більш згуртованим в своєму виборі - тоді за партії цього напрямку, котрі пройшли до парламенту проголосувало 75,9 % населення, а за партії, що не досягли прохідного бар'єру проголосувало дещо більше 19% (в 2012р. - 4,2%) - це дозволяє твердити, що поступово відбувається консолідація електоральних уподобань населення під певною ідеологічною платформою, а не тільки персоналістичними (харизматичними) рисами лідерів.

Правоцентриські сили, що були представлені Об'єднаною опозицією «Батьківщина» та партією УДАР, в сумативному показнику отримали перемогу в усіх адміністративних районах області - від 46% в південних районах області (Борщівський, Чортківський та Заліщицький) до 58,4 % в Бережанському, Зборівському, Козівському, Підгаєцькому районах. Водночас варто відмітити зростаючу популярність крайньо правих політичних сил (ВО «Свобода»), які підтримали від 40 % виборців на півдні області до 23,5 % - в північних районах області. З одної сторони такі показники варто пояснювати високим вотумом довіри до відносно нової політичної сили, що не заплямувала себе у владних структурах, а з іншої - це реакція на існуючу політичну ситуацію, яка знову вимагає «правішання» поглядів населення у зв'язку з політичними, економічним та суспільними процесами.

Також дані вибори продемонстрували, що партії цетриського спрямування, що підтримують ліберальні ідеї з виключно економічною платформою, не мають підтримки в місцевого населення не зважаючи на значущість даного фактора для розвитку таких депресивних територій як Тернопільська область. Найбільший спротив партіям з такою ідеологією сьогодні, як не дивно, зустріли в великих містах, і місто Тернопіль не стало винятком - їх підтримало 5,4 % виборців обласного центру; найвищою підтримка партій цього спрямування була в північних адміністративних районах області - за всі політсили цього ідеологічного спрямування проголосувало майже 12% виборців. В решті районів області спостерігались незначна підтримка в межах 6-8 %.

Виборці Тернопільської області на парламентських виборах 2012 року не підтримали загальноукраїнської тенденції росту популярності лівих сил, які традиційно не маю підтримки даному регіоні.

Одномандатні виборчі округи можуть виступити певним «дзеркалом» реакції місцевих громад на політичну силу та конкретне ім'я,з якою ототожнюється дана партія.

За одномандатними округами в Тернопільській області було висунуто кандидатів від 13 політичних об'єднань; окрім того досить значною була частка самовисуванці.

Шість партій в одномандатних округах представляло центриський напрямок, що відповідало 46,1 % від загального числа політичних організацій, котрі висунули своїх кандидатів. П'яти партій або 38,5 % від їх загального числа в округах області було представлено правими та правоцентриськими об'єднаннями. І дві партії (15,4 %) - це партії лівої ідеології.

Але переможцями виборів були представники виключно правих і правоцентриських партій, що разом зібрали 44,2 % виборчих голосів за кандидатів, що були висунуті відповідними політсилами та пройшли до парламенту. Варто відзначити, що до цього показника можна додати ще голоси 3,62 % виборців області, які віддали свої голоси за кандидатів від правоцетриських та правих партій, котрі не пройшли до парламенту (в даному випадку розмаїття політичних уподобань одного ідеологічного напрямку привело до певного розпорошення голосів і відповідно часткової втрати підтримки лідерів виборів). Але відрадно те, що партійна прихильність загалом відповідає персоніфікованій частині електоральних уподобань. Представники від правих сил мали перевагу в обласному центрі (їх підтримало 56,7 % виборців). Також кандидат від цих політсил переміг в Збаразькому, Лановецькому та Шумському районах, що можна вважати певною несподіванкою і черговим проявом «правішання» цих адміністративних територій. В решті адміністративних районів області основну підтримку отримав кандидат від правоцетриських сил, що загалом є прогнозованою ситуацією.

Вибори 2014 року відзначилися участю дещо більшої кількості суб'єктів виборчого процесу - загалом до підсумкового етапу виборів було залучено 29 партійних об'єднань.

Традиційно у виборчому процесі домінували партії центриського спрямування - 18 одиниць - 62 % від загального числа (Радикальна партія Олега Ляшка, Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна», політична партія «Громадянська позиція (Анатолія Гриценка)», політична партія «Всеукраїнське агарне об'єднання «ЗАСТУП», партія «Солідарність жінок України», політична партія «5.10», політична партія «Інтернет партія України», Партія Зелених України, Українська партія «Зелена планета», партія «Відродження», Політична партія «Єдина країна», політична партія ВПО «Україна- єдина країна», політична партія «Нова політика», Політична партія «Сила Людей», Політична партія «Україна майбутнього», політична партія «Сила і Честь», політична партія «Громадянський рух України», Національна Демократична партія України).

Правоцентриські партії охоплювали три партії - ВО «Батьківщина», політична партія «Народний фронт», політична партія «Об'єднання «Самопоміч» партія «Блок Петра Порошенка». До правих партії також можна віднести три партії - Політична партія «Правий сектор», Конгрес Українських Націоналістів, ВО «Свобода».

Лівоцентриські погляди підтримували три партії - політична партія «Опозиційний блок», політична партія «Блок лівих сил України», Комуністична партія України.

електоральна прихильність вибори

Таблиця 1

Результати парламентських виборів в Тернопільській області від 28.10.2012 за багатомандатним виборчим округом *

За даними Центральної виборчої комісії основну підтримку в Тернопільській області і далі мали партії націонал-патріотичного спрямування - загалом понад 76% голосів. Найвищим показник підтримки був у обласному центрі (понад 79,5 %), а також в Бережанському, Бучацькому, Гусятинському, Зборівському, Козівському, Монастириському, Підгаєцькому, Теребовлянському, Тернопільському адміністративних районах (понад 77 %). В решті адміністративних територій на півночі та північному-сході області (Збаразький, Лановецький. Підволочиський, Шумський, Кременецецький райони) показник підтримки складав в межах 72,5 %. Всі згадані показники суттєво перевищували пересічноукраїнські та є однією з ментальних рис електорату регіону, який традиційно підтримує патріотичні традиції.

Щоправда, дані вибори були певним відходом від ідей країньо правого спрямування, які в регіоні традиційно мали суттєву підтримку. Партії цього спрямування (Політична партія «Правий сектор», Конгрес Українських Націоналістів, ВО «Свобода») підтримало в середньому 8% населення області (тільки в південних районах - Борщівському, Заліщицькому, Чортківському) цей показник перевищив 9%.

Також традиційно незначну підтримку в області мали партії центриського спрямування, хоча їх кількісний показник участі в виборчому процесі був найбільш вагомий. За партії цього спрямування проголосувало в області 2,5 % виборців - найвища підтримка цих партій була в районах північної частини області (Збаразький, Лановецький, Підволочиський, Шумський, Кременецький) - дещо вище З %.

Мінімалістичною була підтримка партій лівого спрямування, ідеологію яких мало шанують в західноукраїнському регіоні загалом і в Тернопільській області зокрема. За партії цього спрямування проголосувало в середньому 0,5 % населення.

Ондомандатні виборчі округи дещо зміщували виборчі уподобання населення області, яке традиційно в такому випадку орієнтується в значній мірі на особисті риси кандидатів та їх відомість/невідомість в певному регіоні.

З 12 політичних партій, які підтримували висуванців в одномандатних округах області сім представляють націонал-патріотичні та ультраправі партії. Саме представники цих партій мали максимальні підтримку в округах області. І хоча цифри є суттєво нижчими він показників за партійними списками (від 54,5 % в м. Тернополі, Збаразькому, Лановецькому, Підволочиському, Шумському, Кременецькому районах до понад 70 % в інших адміністративних районах області), але вони є дещо знівельованими за рахунок значної кількості самовисуванців, котрі в подальшому визначились з своєю партійною приналежністю.

Дострокові парламентські вибори 2019 року відзначилися участю 22 політичних сил. їх можна було згрупувати в чотири ідеологічні напрямки. Найчисельнішим з них був центриський напрямок, який об'єднав 13 партій та блоків, включаючи і лідера парламентських перегонів - партію «Слуга народу». Поодинокими партіями було представлено ідеологічні напрямки прямополярних напрямків - ультраправі та ультраліві - по одній партії (ВО «Свобода» і «Партія Шарія» відповідно). Досить складним був правий блок політичних сил, який представляли три блоки - ультраправі, праві («Європейська солідарність», ВО «Батьківщина», «Українська стратегія Гройсмана», «Об'єднання «Самопоміч») та право-центриські сили («Сила і честь», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Громадська позиція»).

Таблиця 2

Результати парламентських виборів в Тернопільській області від 26.10.2014 за багатомандатним виборчим округом *

Результати голосування 2019 року встановили деякі оригінальні та нетипові тенденції, які відобразилися в ході волевиявлення населення області.

Насамперед слід відмітити зменшення підтримки ультраправих сил. 6,75 % виборців області підтримало ВО «Свобода», що слід вважати досить незначним результатом як для політичної сили, що підтримує націоналістичні позиції. Найбільше прихильників цієї партії та її поглядів було в південних районах області (Борщівський, Заліщицький, Чортківський райони).

Праві партії в області підтримало дещо менше ЗО %, але цей показник було досягнуто за рахунок двох політичних сил - партія «Європейська солідарність» та ВО «Батьківщина», які слід вважати партіями з потужним колом політичних обличь та тривалою, як для вітчизняного політикуму, життєвою історією. Найвищу підтримку ці партії мали в обласному центрі та в адміністративних районах навколо обласного центру. Дещо нижчою була ця підтримка в південних районах області. Слід відзначити, що серед партій цієї групи найменшу підтримку мала політична партія «Об'єднання «Саомпоміч», яка не оправдала сподівань населення краю і тому суттєво втратила в підтримці впродовж останніх чотирьох років, хоча вважається партією західноукраїнського характеру.

Відносно малочисельною за кількістю партій є група партій право-центриського спрямування (партії «Сила і честь», Радикальна партія Олега Ляшка та партія «Громадська позиція»), В межах області ці політсили отримали підтримку понад 13% електорату, найвища підтримка була в адміністративних районах центру та півдня області, а партія Олега Ляшка локально набрала понад 10 % підтримки в Збаразькому, Кременецькому, Лановецькому та Шумському районах.

Найчисельнішою за кількістю партій була група центриських, за ідеологією, політичних сил. Щоправда, лише декілька з них (партії «Слуга народу» та «Голос») мали суттєву підтримку та розуміння своєї ідеології серед населення краю. Винятком в електоральній історії області слід вважати те, що за партії такої ідеологічної лінії проголосувало майже 50 % тих, хто мав право голосу. Не вдаючись до психологічної та соціальної характеристики такого вибору населенням Тернопільської області, відзначимо, що підтримка партії «Слуги народу» була загальним трендом українського електорату в 2019 році та реакцією на ту невпевненість в майбутньому, яка склалась в У країні. За лідера парламентських перегонів проголосувало в розрізі адміністративних одиниць області від 29% до 33 % електорату. Модерна партія «Голос» отримала від 20 % підтримки в обласному центрі до 8,5 % в адміністративних районах навколо нього. Інші партії цього ідеологічного напрямку виступили відтягуючим елементом, що розпорошили сили та голоси серед непрохідних партій та втрати єдиної думки серед населення.

Традиційно мінімалістична підтримка (близько 0,4 %) в ході цієї виборчої кампанії була у лівих сил, які певний час навіть не брали участі у виборах в Україні через заборону суду.

Таблиця З

Результати парламентських виборів в Тернопільській області від 21.07.2019 за багатомандатним виборчим округом

Висновки

Геопросторові результати голосування на парламентських виборах 2014 року варто вважати одними з найбільш реалістичних та незаангажованих в сучасній Україні та її регіонах. Зважаючи на це є можливість оцінки за їх результатами геопросторових проявів уречевлення громадської думки через електоральну прихильність населення відповідних територій. Основну підтримку населення Тернопільської області традиційно надало партіям націонал-патріотичного спрямування (від 88-90 % у адміністративних районах центру та заходу області до 75-85 % у адміністративних районах півночі та північного-сходу).

З плином виборчих каденцій відбувається деяка переорієнтація уподобань населення області від крайньо-правих поглядів до правоцентриських - партії цього спрямування більшу увагу приділяють соціально-економічним характеристикам і водночас підтримують націонал-патріотичну ідеологію Інші ідеологічні течії суттєво не відобразили прихильність громадської думки, що конслідованою позицією мешканців досліджуваних територій. Варто відзначити одностайність населення досліджуваної території у ставленні до крайніх ідеологій - традиційно низька підтримка ультралівих сил та загальне зменшення підтримки правих політичних об'єднань. Такі результати є правомірними та реалістичними для досліджуваних територій та відображають усталені політичні, соціально-культурні та економічні підходи до розуміння регіональних співвідношень. Населення Тернопільської області виступає структурованим електоратом, виборче рішення якого є результатом тривалої партійної ідентифікації, обумовленої структурою існуючих соціально-політичних поділів.

Наразі остання виборча кампанія показала можливості протестної поведінки електорату в області аж до відмови підтримки традиційних ідеологічних напрямків (націонал-патріотичні та ультраправі погляди), які завжди мали популярність серед населення.

Література

1. Бакумов О.С. Електоральна поведінки українських виборців в 2010-2014 рр.: кластерний аналіз / О.С. Бакумов // Форум права. - 2016. -№ З, - С. 19-24.

2. Брайчевський Ю.С. Концепція місця як чинника електоральної поведінки та регіональна політична поляризація в Україні // Економічна та соціальна географія. -2013. - вип. 2 (67). - С. 67-74.

3. Вишняк О. Політична типологія регіонів України: динаміка та фактори змін / Олександр Вишняк // Українське суспільство 1992-2008. Соціологічний моніторинг. - К.: Ін-т соціол. НАН України, 2008. - С. 331-342.

4. Кодекс належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії Режим доступу: http://www.wborkom.org/kb/assets/kodeks-nalezhnoi-praktvkv-u-wborchvh-spravah.pdf

5. Кузишин А.В. Політична географія області //Географія Тернопільської області: монографія. В 2-х т. - Т. 2. Населення. Господарство. За ред. М.Я. Сивого та Л.Б. Заставецької. - Тернопіль: Крок, 2017. - С.324-339.

6. Кузишин А.В. Прояви електоральної культури на виборчому полі областей Карпатсько-Подільського регіону // Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. - Одеса, 2017. - Том 22. - № ЗО. - С. 162-172.

7. Кузишин А.В. Суспільно-географічний аналіз нарізки виборчих округів та дільниць у першому турі президентських виборів 2019 року (на прикладі західноукраїнських областей) Міждисциплінарні інтеграційні процеси у системі географічної та екологічної науки. Матеріали міжнародної науково- практичної конференції, присвяченої 25-річчю відкриття спеціальності «Екологія» у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, 7-8 травня 2019 року II наук. ред. Л.П. Царик та ін. - Тернопіль: СМП «Тайп», 2019. --с. 111-117.

8. Кузишин А.В. Тренди електоральних уподобань населення Тернопільської області II Тернопільщина: цілі і потенціал сталого природокористування. Монографія / за ред. Л.П. Царик. - Тернопіль: СМП «Тайп», 2016.-С.486-494.

9. https://cvk.gov.ua/viborv categorv/vibori-narodnih-deputativ-ukraini/pozachergovi-vibori-narodnih-deputativ- ukraini-21-lipnva-2019-roku.html

Размещено на Allbest.ru