Ретроспективний аналіз територіальної організації місцевих виборів на прикладі Тернопільської області (2006-2020 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Ретроспективний аналіз територіальної організації місцевих виборів на прикладі тернопільської області (2006-2020 роки)

А. Кузишин

Анотація

Стаття присвячена територіальній організації виборчого процесу на регіональному рівні, порівнянню кількості виборчих округів та кількості виборців у них, що характеризує особливості виборчого електорату населення на виборах до обласної ради у 2006-2020 роках.

Ключові слова: Тернопільська область. Електоральна географія, парламентські вибори, виборчі округи, результати виборів

Abstract

Kuzyshyn A. RETROSPECTIVE ANALYSIS OF THE TERRITORIAL ORGANIZATION OF LOCAL ELECTIONS ON THE EXAMPLE OF TERNOPIL REGION (2006-2020)

Article is devoted to the territorial organization of the electoral process at the regional level in the region, the comparison of the number of constituencies and the number of voters in them characterizing features of the population electorate in elections to the regional council in 2006-2020.

Keywords: Ternopil region, electoral geography, parliamentary elections, regions of constituencies, election results.

Вступ

Електоральна культура формується сьогодні як на загальноукраїнському, так і на регіональному рівні. Такий елемент суспільного розвитку є ознакою формування повноцінної зрілості політичної культури населення. В різних реґіонах України вона сьогодні перебуває на різних рівнях становлення. Дуже цікавою є характеристика електоральних уподобань населення на низовому рівні навіть в таких відносно політично однорідних областях як Тернопільська. Під впливом різноманітних факторів ця територія, незважаючи на відносну компактність характеризується значними відмінностями електоральних уподобань населення. Для оцінки виборчого процесу важливим є розуміння та огляд формування виборчих округів, які можуть визначати прихильність електорату до певної політичної сили.

Виклад основного матеріалу

Місцеві вибори є віддзеркаленням поглядів регіонального (місцевого) електорату. Організаційні заходи виборчого процесу насамперед характеризуються технологією формування виборчих округів. Ми здійснювали дослідження цього процесу в попередніх наукових розвідках [2-6], а тому є можливість співставлення тривалого, як для електоральної географії, відрізку часу. територіальний виборчий регіональний електорат

Технологія формування виборчих округів покликана представити волевиявлення громади певної території. З практичної позиції вони представляють територіальні підрозділи, що повинні формуватися за принципами рівного виборчого права та пропорційності (для співставності електоральної прихильності округи мають бути приблизно однакові за кількістю виборців та характером заселення; також при їх формуванні враховуються фактори адміністративного устрою, природних меж, кордонів громад, об'єднаних спільними інтересами). Доступ до даних по формуванню округів дозволяє оцінити «рівність голосів» (рівне виборче право), порівнявши співвідношення кількості виборців до кількості представників у кожному окрузі. Маючи доступ до даних щодо меж виборчих округів, групи можнаь встановити наявність дискримінації в нарізці округів або помітити ознаки «джеримендерингу» (- певні територіальні маніпуляції, які можуть бути помічені під час формування виборчих округів, дозволяють певній партії чи групі отримати пол ітичні переваги за рахунок комунікативного впливу з межами округів). Кількість округів Центральна виборча комісія (ЦВК) визначає, виходячи із Державного реєстру виборців. В законі передбачено, що округи створюються із приблизно рівною кількістю виборців із відхиленням не більше 12 %. ЦВК виходить із того, що орієнтовна середня кількість виборців в одному окрузі становить 161 125 осіб. Основною територіальною одиницею виборчого процесу виступаю виборчі дільниці, які утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п'ятисот виборців. При цьому, Закон не визначає, наскільки кількість виборців у окремих округах може перевищувати, чи навпаки «недотягувати» до середньої кількості виборців. Такий діапазон пропонується у Кодексі належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії. «Максимально можливе відхилення від норми не мало б перевищувати 10%, але в жодному разі не може перевищувати 15%, за винятком особливих обставин (захист інтересів компактно розселеної меншини, адміністративна одиниця з низькою щільністю населення)», - йдеться у п. 2.2. документу [6].

В 2006 та 2009 рр. в межах області було виділено п'ять виборчих округів, які сформували теритоіральну основу виборчого процесу в Тернопільській області (в загальноукраїнській нумерації - від 164 до 168 виборчого округів.).

Таблиця. 1 Територіальна організація виборчого процесу в Тернопільській області в ході виборів до обласної ради 2006, 2009 рр. *

Як видно з табл. 1 та рис. 1 основна частка виборчих дільниць в Тернопільській області зосереджено в 166 та 167 виборчих округах з центрами в мм. Тернопіль та Бучач (загалом на ці два округи припадає понад 48 % виборчих дільниць області). Водночас в обласному центрі, що відноситься до 164 виборчого округу функціонує найменша кількість виборчих дільниць.

Якщо ж співставляти розподіл виборчих дільниць та кількості виборців в них, то з рис. 2 видно, що розподіл учасників електорального процесу в ході виборчих кампанії 2006 і 2009 рр. був практично рівний, пропорційний, незважаючи на кількість виборчих дільниць.

На місцевих виборах 2015 року було вимушено застосовано укрупнюючу джерімендрінгову технологію - зменшення кількості виборчих округів згідно з чинним законодавством. Число територіальних виборчих округів (а відповідно і число депутатів) було зменшено до 64 (попередньо Тернопільська область ділилась на 120 ТВО з виборів депутатів до обласної ради).

Критерієм нарізки виборчих округів було обрано кількісний показник виборців. Найбільший округ, з числом виборців 18,4 тис осіб, охоплює одну з частин м. Тернополя (до речі, в обласному центрі розташовуються і інші два округи з найбільшою кількістю виборців). Найменша кількість виборців - 9,5 тис. виборців, приписана до 34 ТВО, що охоплює північно-східну частину Підволочиського району. Таким чином коливання в чисельності виборців в межах виборчих округів складає майже 50 %, що важко назвати позитивним показником в плані репрезентативності інтересів конкретних громад.

Другим показником нарізки, який варто оцінити є кількість округів в межах адміністративних одиниць обласного рівня. Так, 12 округів представлено в м. Тернополі. По чотири виборчі округи є в Борщівському, Бучацькому, Гусятинському, Кременецькому, Теребовлянському, Тернопільському районах; по три - в Заліщицькому, Збаразькому, Зборівському, Підволочиському, Чортківському районах. Лише по два округи представлено в Бережанському, Козівському, Лановецькому, Монастириському, Шумському районах. І тільки один округ представлено в Підгаєцькому районі. Якщо оцінювати описаний підхід з позиції кількості виборців, він себе однозначно оправдовує, але його застосування з позиції територіальної організації є дещо ускладненим, так як велика кількість населених пунктів, які входять до округу не дозволяють рівномірно розподілити увагу депутата на проблеми конкретного поселення (зокрема, такі переконання формуються на основі огляду територіального охоплення ТВО № 2 (частина Бережанського району), ТВО № 19 (частина Збаразького району), ТВО № 23 (частина Зборівського району), в кожному з яких понад 35 населених пунктів).

В 2020 році територія області ділиться на шість виборчих округів для формування обласної ради. Переформатування виборчих округів було викликане адміністративною реформою, що мала бути узгоджена з територіальною організацією виборчого процесу. Щоправда, кількість депутатів обласної ради залишилась беззмінною, що варто вважати позитивним моментом та ознакою нормування виборчого просу на території області.

Таблиця 2 Територіальна організація виборчого процесу в Тернопільській області на виборах до обласної ради 2020 року*

В межах області дотримується традиція гіпербалізованої кількості електорату в міському окрузі обласного центру (179 тис. виборців). В інших округах кількість виборців є на 27 -40 % меншою, ніж в вище згаданому вище. Ймовірно, така суттєва амплітуда є передумовою до певних маніпуляцій в орієнтації на певні політсили або окремих кандидатів (це побажання неодноразово звучало в різних документах європейських комісій щодо організації та проведення вибирів). З таблиці 2 видно, що на території територіального найбільшого в нових межах Тернопільського району виділяється два округи, в одному з яких зосереджена найбільша кількість об'єднаних територіальних громад (13). Також досить багато ОТГ входить до південно-східного територіального округу, який об'єднує 12 ОТГ.

Висновки

За роки Незалежності сформувалися підходи та технології щодо раціоналізації формування виборчих округів. Критеріями для цього насамперед є адміністративно -адміністративні обмеження, а також кількість виборців. За період 2006-2020 рр. в ході підготовки та проведення чергових та позачергових виборів були здійснені переформатування виборчих округів. Це привело до змін в перерозподілі тих, хто має право голосу і можна припустити, що може позначитися на результатах голосування. Адміністративна реформа стала приводом до оновлення виборчих округів в 2020 р. Ймовірно, що вона буде вдосконалюватися в ході наступних виборчих кампаній вищого рівня.

Література

1. Країна по поличках. Тернопіль. Дзеркало тижня, 2020.

2. Кузишин А.В. Зміна електоральних уподобань населення Тернопільської області в світлі результатів місцевих виборів. Наукові записки. Серія: Географія. Тернопіль, 2010. № 2. С. 59 -63.

3. Кузишин А.В. Політична географія області // Географія Тернопільської області: монографія. В 2 -х т. Т. 2. Населення. Господарство. За ред. М.Я. Сивого та Л.Б. Заставецької. Тернопіль: Крок, 2017. С.324-339.

4. Кузишин А.В. Прояви електоральної культури на виборчому полі областей Карпатсько-Подільського регіону // Вісник Одеського національного університету. Серія: Географічні та геологічні науки. - Одеса, 2017. - Том 22. - № 30. - С. 162-172.

5. Кузишин А.В. Тренди електоральних уподобань населення Тернопільської області // Тернопільщина: цілі і потенціал сталого природокористування. Монографія / за ред. Л.П. Царик. Тернопіль: СМП «Тайп», 2016. - С.486-494.

6. Кузишин А.В. Суспільно-географічний аналіз підсумків виборів до Верховної Ради України в межах Тернопільської області (2012-2019 рр.). Вісник Тернопільського відділу Українського географічного товариства. Тернопіль: СМП «Тайп». № 3 (випуск 3), 2019. С. 15 -23.

Размещено на Allbest.ru