Німецька парламентська демократія після виборів 2021 року

Вплив парламентських виборів 2021 р. на парламентську демократію. Особливості активності німецьких парламентських партій під час виборчої кампанії. Найбільш скандальна опозиційна партія "Альтернативна для Німеччини". Інноваційні ідеї у виборчій кампанії.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2022
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Німецька парламентська демократія після виборів 2021 року

Андрій Мартинов,

д-р іст. наук, професор, пров. наук. співроб.

Andrii Martynov,

Dr. habil. (History), Professor

Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

GERMAN PARLIAMENTARY DEMOCRACY AFTER 2021 ELECTION

парламентський виборчий демократія

Abstract

The article examines the impact of the 2021 parliamentary elections on German parliamentary democracy. The pandemic and climate change have affected the mood of German voters. The peculiarities of the activity of German parliamentary parties during the election campaign are analyzed. German voters have demonstrated the ability to make rational political decisions. This made it possible to renew the composition of the Bundestag and preserve the professionalism of the deputies. The «Christian Democrats» believed that Germany should become a climate-neutral industrial state. Following the election, the «Christian Democrats» showed the worst result. The Bavarian «Christian Social Union» maintained its political position. The winners of the election, the «Social Democrats», conducted an ideal election campaign. The «Green Party» ran an optimistic election campaign. Opponents have accused the Greens of failing to combine climate protection with economic growth. The opposition Left Party promoted climate-friendly socialism. In the new Bundestag, the left is represented by a victory in two majority districts. The «Alternative for Germany» party ran a passive election campaign. It is the only party to support

Germany's withdrawal from the European Union. All parliamentary parties campaigned against «Alternatives for Germany». The «Free Democratic Party» conducted an active and optimistic election campaign. Following the election, the «Social Democrats», the «Green Party» and the «Free Democrats» formed a «social-liberal green coalition», Chancellor Olaf Scholz promised to ensure the heredity of the development of a social market economy. The innovation concerned the intentions of the «Green Party» to create a climate-neutral German economy. The article notes that the new ruling German coalition opens up positive opportunities for the development of Ukrainian- German relations. Maintaining the political balance in Germany maintains stability in the European Union.

Key words: the Bundestag, coalition, election, Germany, system of party.

Анотація

У статті досліджено вплив парламентських виборів 2021 року на німецьку парламентську демократію. Пандемія і зміни клімату вплинули на настрої німецьких виборців. Проаналізовано особливості активності німецьких парламентських партій під час виборчої кампанії. Німецькі виборці продемонстрували здатність приймати раціональні політичні рішення. Це дало можливість оновити склад бундестагу та зберегти професійність депутатів. Християнські демократи вважали, що Німеччина має стати кліматично нейтральною індустріальною державою. За підсумками виборів християнські демократи показали найгірший результат. Баварський Християнсько-соціальний союз зберіг свої політичні позиції. Переможці виборів соціал-демократи провели ідеальну виборчу кампанію. Партія зелених вела оптимістичну виборчу кампанію. Опоненти звинувачували зелених у неможливості поєднання збереження клімату та забезпечення економічного зростання. Опозиційна «Ліва партія» пропагувала кліматично дружній соціалізм. У новому складі бундестагу ліві представлені завдяки перемозі у двох мажоритарних округах. Партія «Альтернатива для Німеччини» провела пасивну виборчу кампанію. Це єдина партія, яка виступала за вихід Німеччини з Європейського Союзу. Проти «Альтернативи для Німеччини» вели кампанію усі парламентські партії. «Вільна демократична партія» провела активну та оптимістичну виборчу кампанію. За підсумками виборів соціал-демократи, партія зелених і вільні демократи створили «соціально-ліберальну зелену коаліцію». Канцлер Олаф Шольц обіцяв забезпечити спадковість розвитку соціальної ринкової економіки. Інновація стосувалася намірів партії зелених створити кліматично нейтральну німецьку економіку. У статті зазначається, що нова правляча німецька коаліція відкриває позитивні можливості для розвитку українсько-німецьких відносин. Збереження політичного балансу в Німеччині зберігає стабільність в Європейському Союзі.

Ключові слова: Бундестаг, вибори, коаліція, Німеччина, партійна система.

Постановка проблеми

Вибори німецького Бундестагу, які відбулися 26 вересня 2021 року, змінили політичний ландшафт Федеративної Республіки Німеччини. Виборча кампанія вперше в історії відбувалась за екстремальних обставин пандемії коронавірусу, певної втрати виборцями впевненості у сучасному та майбутньому. Внаслідок цього перед німецькою парламентською демократією постали унікальні завдання щодо знаходження нового суспільно - політичного консенсусу, знаходження балансу інтересів між різними соціальними групами та кластерами еліти. Від результату виборів бундестагу, зважаючи на значення німецької економіки для розвитку Європейського Союзу, залежить стабільність розвитку процесу європейської інтеграції. Зрештою, німецькі виборці вкотре продемонстрували здатність до прийняття раціональних політичних рішень. Завдяки такому прагматизму німецького електорату вдалося оновити склад депутатів бундестагу, але одночасно відтворити професіоналізм обраних депутатів нижньої палати німецького парламенту. Оскільки вища палата парламенту - бундесрат, в якому представлені уряди федеральних земель формується за результатами виборів у кожній з федеральних земель, є втіленням спадковості політичного курсу держави - за результатами виборів 2021 року збережено баланс впливів між бундестагом і бундесратом. Це зберегло внутрішньополітичну стабільність у Німеччині та сприяло стабільності розвитку Європейського Союзу на середньо термінову перспективу.

Огляд публікацій. Німецька історіографія представлена дослідженнями, які детально висвітлюють особливості функціонування парламентської демократичної системи. На думку Г. Хефті німецька представницька демократія функціонує на основі певного послаблення ідеологічних масових «народних» партій, на заміну яким поступово приходять громадянські політичні ініціативні групи [26, с.18]. С.Маршалл вважає, що німецька політична система ефективно працює на засадах політичної відповідальності парламентських партій перед виборцями [36, с.44]. К.Кроуч аргументовано довів, що постмодерна демократія ґрунтується на фундаменті регулярної взаємодії інститутів представницької демократії, дієвої виборчої системи, контролю діяльності політичних партій неурядовими громадськими організаціями [14, с.29].

У цьому контексті Е. Ріхтер наголосив на важливості для представницької демократії політичної компетенції не тільки політиків, а й виборців [47, с.82]. Автори ведуть мову про ризики представницької демократії за умов звуження простору соціальної безпеки, кризи партійного представництва. Популісти намагаються позиціонувати себе як людей, які кажуть неправду менше за «системних» політиків. Опоненти цієї точки зору переконані, що популізм це «ярлик» на незгодних з формою європейської інтеграції та тих, хто критикує правлячі еліти [39, с.43].

У загальному історіографічному дискурсі стверджується думка, що масові «кадрові» народні партії йдуть в історію, але вони поки що залишаються фундаментом національної демократичної політичної системи [59, с.112]. Навіть наднаціональні представницькі органи влади, наприклад, в Євросоюзі працюють на засадах представницької демократії [56, с.115].

У Німеччині використовується змішана пропорційно-мажоритарна виборча система. Вважається, що пропорційна система розколює представництво і позбавляє главу держави міцної підтримки,потрібної для проведення реформ. Вона розширила б місце для ультраправих і ультралівих, а отже, змусила б до створення коаліції урядових партій, як ми це бачимо в Німеччині, і це, на мій погляд, породило б сум'яття за ангажованості та політичну радикалізацію. Але цього не сталося за результатами виборів 2021 року. Далі з'ясуємо особливості цієї виборчої кампанії.

Мета статті полягає у висвітленні специфіки парламентської виборчої кампанії та її результатів.

Активна фаза виборчої кампанії після локдаунів стартувала із загострення соціальних протиріч. Наприклад, у середині серпня 2021 р. страйкували німецькі залізничники. Внаслідок цього Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз втрачали голоси на користь зелених і соціал- демократів. Ковід і зміни клімату впливали на настрої німецького електорату. Політичні технологи доводили, що виборці вимагають радикальних змін та хочуть бачити рішучого лідера. Цикл виборів 2021 р. розпочали вибори до ландтагів федеральних земель Баден-Вюртемберг і Рейнланд-Пфальц. За офіційними підрахунками вибори до бундестагу коштували 107 мільйонів євро [13, с.1].

6 червня 2021 р. відбулися вибори до ландтагу федеральної землі Саксонія - Анхальт. Християнські демократи там несподівано впевнено перемогли. ХДС 37,1%, AfD 20,8%, Linke 11%, SPD 8,4%, FDP 6,4%, Grьne 5,9% [29, с.1]. У середині липня 2021 р., коли популярність зелених зменшилась, сталася катастрофічна повінь у землі Рейнланд-Пфальц [38, с.1]. 20 серпня 2021 р. А.Меркель повернулась з Москви та на передвиборчому мітингу у Берліні заявила, що вірить у канцлерство А.Лашета. Але того ж дня були опублікована результати соціологічного опитування, які засвідчили, що ХДС і соціал- демократи мали однакову популярність на рівні 22 відсотки [57, с.1]. Наприкінці серпня 2021 р. німецькі експерти підрахували, що на рекламу партії вже витратили рекордні 8,4 млн. євро, причому лідером у цьому були вільні демократи [46, с.1].

29 серпня 2021 р. відбулися телевізійні дебати між християнським демократом А.Лашетом, соціал-демократом О.Шольцем, лідером партії зелених А-Л.Бербок. За опитування громадян, які стежили за дебатами, переміг Шольц, який на той час був міністром фінансів в уряді А.Меркель. На той момент Соціал-демократи мали близько 25%, Християнські демократи 21%, зелені 17% голосів виборців. Наприкінці серпня 2021 р. зовнішньополітичною проблемою, яка актуалізувала питання нелегальних мігрантів, стало виведення військ НАТО із Афганістану. Добудовано було газопровід «Північний потік-2», внаслідок чого польський президент А. Дуда 11 вересня 2021 р. не зустрівся у Варшаві з А.Меркель [22, с.1].

За два тижні до виборів п'ята частина німецьких виборців все ще не визначилась зі своїм політичним вибором. Це робило результат голосування не прогнозованим. За тиждень до голосування відбулись останні телевізійні дебати між Олафом Шольцем, Анна-Леною Бербок і Арміном Лашетом. Зелені і соціал-демократи декларували, що вони готові разом із вільними демократами, навіть без ХДС, збільшити кількість депутатів вже у наступному складі бундестагу, який має бути обраний восени 2026 року [53, с.1].

26 вересня 2021 р. також відбулися вибори до ландтагів землі Мекленбург Передня Померанія, де перемогли Соціал-демократи та партія «Альтернатива для Німеччини», а у Берліні перемогли Соціал-демократи і Партія зелених. Така розстановка сил мала значення з точки зору коаліційних переговорів, адже нова коаліція потребувала надійної підтримки своїх законодавчих ініціатив не тільки у Бундестазі, а й у верхній палаті - бундесраті.

Проаналізуємо, як функціонували парламентські німецькі партії в процесі виборчої кампанії та на етапі переговорів щодо формування нової правлячої коаліції. Християнсько-демократичний союз вступив у виборчу кампанію з новим лідером. 16 січня 2021 р. християнські демократи обрали лідером партії прем'єр-міністра федеральної землі Північна Рейн-Вестфалія Арміна Лашета [37, с.1]. Зрештою, 12 квітня 2021 р. президія ХДС офіційно висунула кандидатуру А. Лашета на посаду канцлера [45, с.1]. Фактично А.Лашет застрахувався на випадок відчутних поразок ХДС на виборах ландтагів східнонімецьких федеральних земель. Висунення на посаду канцлера від партії зелених Анни-Лени Бербок зафіксувало соціологічний факт, ХДС мала 21%, зелені 28%, тобто за Лашетом залишився тільки базис електорату ХДС [4, с.1]. Аби консолідувати християнських демократів А.Лашет запросив до передвиборчої партійної команди свого опонента Ф.Мерца [30, с.1]. Посилення консервативного крила ХДС додавало аргументів передвиборчій кампанії «Альтернативи для Німеччини» і партії зелених [44, с.1]. За місяць до голосування А. Лашет висунув умови для потенційних коаліційних партнерів: Німеччина має стати кліматично нейтральною індустріальною державою [31, с.1]. 26 вересня 2021 р. християнські демократи показали найгірший з 1949 р. результат тільки 18,9%, що дало 151 місце у Бундестазі. Це виключило партію з першого кола політичних сил, які ведуть переговори про створення нової правлячої коаліції.

Партнер ХДС баварський «Християнсько-соціальний союз» загалом зберіг свої політичні позиції. Баварський прем'єр-міністр Маркус Зедер мав амбіції балотуватись на посаду федерального канцлера. Але це було неможливо без згоди ХДС. Лідер ХСС Маркус Зедер не виключав того, що в разі створення після виборів коаліції ХДС і зелених, ХСС буде в опозиції [52, с.1]. Християнсько-соціальний союз не готовий був до коаліції із зеленими [1, с.1]. 21 червня 2021 р. М.Зедер і А. Лашет погодили передвиборчу програму ХДС - ХСС. Програма передбачала не збільшення податків, збільшення рівня пенсій, збереження клімату та консервативно центристський політичний курс [15, с.1]. За місяць на А. Лашета чекав «чорний лебідь» несподівана подія, яка змінила перебіг виборчої кампанії. Повінь та засоби масової інформації переконали німців, що А. Лашет нібито поганий кризовий менеджер [52, с.1]. Подолання наслідків катастрофічної повені позбавило А. Лашета характеристик «тефлонового кандидата». Зрештою, 26 вересня 2021 р. Християнсько - соціальний союз отримав 5,2% голосів виборців, що дало ХСС 45 мандатів у бундестазі.

Партнер «Християнсько-демократичного союзу» по великій коаліції «Соціал-демократична партія Німеччини» успішно провела виборчу кампанію. Виборча в соціал-демократичній партії розпочалась з питання оцінки участі партії у великій коаліції, яка виправдовувалась національними інтересами [16, с.1]. Кандидат есдеків на посаду канцлера Олаф Шольц закликав до центристської позиції щодо соціальних питань та кліматичної нейтральності німецької економіки [12, с.1]. Преференції соціал -демократам за опитуваннями віддавали до 13% етнічних турків [34, с.1]. Кандидат соціал -демократів на посаду канцлера О.Шольц пропагував утворення після виборів коаліції з християнськими демократами і зеленими [50, с.1]. Наприкінці квітня О.Шольц пропонував змінити темп досягнення карбонно-нейтральної економіки до 2030 року [51, с.1]. Зрештою, 26 вересня 2021 р. соціал-демократи перемогли на виборах, здобувши 25,7% голосів виборців та отримавши 206 місць у бундестазі. За конституцією президент ФРН Ф. -В. Штайнмайєр доручив соціал- демократам формувати нову правлячу коаліцію.

«Партія зелених» з великим оптимізмом вступила у виборчу кампанію. Проти партії зелених на цих виборах була застосована технологія спойлерів. Активісти радикальних екологічних рухів, на кшталт «Кліматичного списку», звинувачують уряд у будівництві автомагістралей та закликали вигнати лобістські групи з парламенту і дати громадянам можливість дійсно брати участь у демократії. На їхню думку, змінити власний спосіб життя шляхом зменшення власного вуглецевого сліду недостатньо, потрібні також політичні зміни. Радикали вважають неможливим гасло зелених про поєднання економічного зростання і захисту клімату. На початку лютого 2021 р. 31-річний сирійський біженець Тарік Алауї став кандидатом від партії зелених у федеральній землі Північна Рейн-Вестфалія [55, с.1]. 19 квітня 2021 р. з'їзд партії зелених висунув на посаду канцлера 41-річну Анна-Лену Бербок [6, с.1]. Вона була відома як затята супротивниця російського газопроводу. Вона також виступила за посилення тиску на Росію та Китай [7, с.1]. Бербок виступила за обмеження терміну перебування федерального канцлера на посаді [5, с.1]. У питанні надання військової допомоги Україні зелені були тільки за допомогу у питанні розмінування на Донбасі.

На початку травня 2021 р. намітились розбіжності між ХДС і зеленими щодо темпу запровадження нової екологічної політики. А.Лашет виступав за відмову від вугілля не раніше 2038 року [33, с.1]. 8 травня 2021 р. було підписано коаліційну угоду між зеленими і ХДС у федеральній землі Баден- Вюртемберг. Представник партії зелених Вінфрід Кречман став головою земельного уряду [23, с.1]. Йошка Фішер заперечував можливість створення після виборів коаліції зелених, соціал-демократів і лівої партії [21, с.1]. Чорні виборчі технології були застосовані проти А.-Л. Бербок, якій закидали подвійну мораль, адже як депутат бундестагу вона отримала 25 тисяч євро бонусів [42, с.1]. Відмова зелених створювати ймовірну коаліцію з соціал-демократами і християнськими-демократами, так звану світлофорну коаліцію (за партійними кольорами) обмежувала можливість А.Бербок стати канцлером [54, с. 1]. 13 червня 2021 р. передвиборчий з'їзд партії зелених затвердив програму партії до виборів. Ставлення до індустрії та екології різко відрізняла її від потенційних партнерів по коаліції Вільної демократичної партії. Партія зелених пропонувала створити «міністерство клімату», яке мало тотально контролювати економічну діяльність з правом вето на екологічно шкідливі проекти [24, с.1]. Таке міністерство не вписувалось у повноваження Конституційного суду ФРН. Вперше з березня 2021 р. рейтинг популярності партії зелених впав нижче 20% [25, с.1]. Бербок невдало висловилась, думаючи, що мікрофон вимкнений. 21 червня 2021 р. Бербок різко розкритикувала передвиборчу програму ХДС -ХСС, аби консолідувати навколо партії зелених усіх виборців, які втомились від консервативно-центристського курсу [11, с.1]. 25 червня 2021 р. Бербок закликала ЄС посилити тиск на Угорщину за заборону пропаганди ЛГБТ [9, с.1]. Мисливці на плагіат політиків звинуватили Бербок у плагіаті у її книзі «Jetzt» [43, с.1]. 15 серпня 2021 р. після відставки президента Афганістану М.

Гані А.-Л. Бербок зажадала, аби Німеччина прийняла афганців, які співпрацювали з бундесвером [10, с.1]. На останньому тижні виборчої кампанії Бербок звинуватила Росію у шантажу ЄС, коли Газпром домагався повного завантаження потужності «Північного потоку-2» [11, с.1]. 24 вересня 2021 р. партія зелених завершила виборчу кампанію гучними протестами проти зміни клімату у Гамбурзі та Берліні на мітинги вийшли до 20 тисяч екологічних активістів [62, с.1]. 26 вересня 2021 р. партія зелених здобула 14,8% голосів виборців, що дало їм 118 мандатів (включно з першою жінкою трансгендером, яка отримала депутатський мандат).

Інноваційні ідеї у виборчій кампанії намагалась втілити опозиційна «Ліва партія». Вона популяризувала ідеологію «кліматично дружнього соціалізму». Ліві не змогли цілком прихилити на свою сторону прекаріат [48, с.1]. Наприкінці лютого 2021 р. «Ліві» обрали нове подвійне керівництво партії у особі Жанін Вісслер і Сюзанни Хенніг-Вельсов [40, с.1]. Ліві не претендували на посаду канцлера реально, тому 10 травня 2021 р. партійний список очолили Жанін Вісслер та Дітер Барщ [61, с.1]. У зовнішній політиці лівих звинуватили у надмірній ангажованості Китаєм [28, с.1]. У внутрішній політиці «Ліва партія» та Партія зелених не критикували захоплення бездомними пустих житлових приміщень, що викликало критику ХДС і ВДП [27, с.1]. 20 червня 2021 р. «Die Linke» провели он-лайн передвиборчий з'їзд та затвердили класичну соціально-популістську програму. Пропонувалось мінімальну соціальну пенсію встановити на рівні 1200 євро, виділити на соціальне житло щорічно 15 млрд. євро, скоротити робочі години без скорочення заробітної плати, досягнути кліматичної нейтральності вже до 2035 року [35, с.1]. 26 вересня 2021 р. Ліва партія не подолала 5% бар'єр, але здобула тільки 40 місць у бундестазі. Причому партія там була представлена завдяки тотальній перемозі на двох округах у Східній Німеччині.

Найбільш скандальна опозиційна партія «Альтернативна для Німеччини» провела досить пасивну кампанію. До дискредитації «Альтернативи для Німеччини» долучили Конституційний суд [41, с.1]. Наприкінці лютого 2021 р. стало відомо, що «Альтернатива для Німеччини», зважаючи на запеклу персональну конкуренцію у керівництві партії за лідерство, не висуватиме свого кандидата на посаду канцлера [2, с.1]. На початку березня 2021 р. Федеральна служба захисту конституції оголосила, що партія «Альтернатива для Німеччини» опинилась під її моніторингом як джерело загрози правого тероризму. Підстава для партії звинувачувати еліти у придушенні голосу народу [20, с.1]. 10 квітня 2021 р. на передвиборчому з'їзді «Альтернативи для Німеччини» за умов присутності французької ультраправої Марін Ле Пен було оголошено про намір партії пропагувати вихід Німеччини з Євросоюзу [3, с.1]. У Саксонії політично споріднену з «Альтернативою для Німеччини» громадсько-політичну організацію «РЕОГОА» визнали екстремістською [49, с.1]. Соціологічні опитування напередодні виборів ландтагу федеральної землі Саксонія-Анхальт свідчили, що «Альтернатива для Німеччини» конкурувала за перше місце з ХДС. 25 травня 2021 р. «Альтернатива для Німеччини» висунула лідера фракції партії у бундестазі Алісу Вайдель і федерального голову партії Тіно Хрупалла на чолі партійного списку до виборів [58, с.1]. Проти партії «Альтернатива для Німеччини» вели виборчу кампанію усі парламентські партії. Навіть на фініші виборчої кампанії А.Лашет називав цю партію найбільш неприйнятною для бундестагу [60, с.1]. 26 вересня 2021 р. «Альтернатива для Німеччини» отримала підтримку 10,3% виборців, що дало партії 83 депутатські мандати.

«Вільна демократична партія» інтенсивно та активно провела виборчу кампанію. Лідер «Вільної демократичної партії» К. Лінднер пропонував обмежити легіслативний період перебування канцлера на посаді максиму двома п'ятирічними термінами [17, с.1]. 14 травня 2021 р. вільні демократи провели передвиборчий з'їзд. Опція можливої «світлофорної» коаліції із зеленими та християнськими демократами була названа найменш оптимальною [18, с.1]. Вільні демократи виступили за захист німецьких виробників [19, с.1]. Зрештою, 26 вересня 2021 р. Вільні демократи здобули підтримку 11,5% виборців та 92 місця у бундестазі 20-го скликання.

Нова правляча коаліція має на свою підтримку назбирати в бундестазі принаймні 379 мандатів. Соціал-демократи мають 206 мандатів (жінок 86 - 41,8%), ХДС-ХСС 196 мандатів (46 жінок - 23,5%), Зелені 118 місць (69 - 58,5%), Вільні демократи 92 мандати (жінок 22 - 23,9%), «Альтернатива для Німеччини» 83 мандати (11 - 13,3%), Ліва партія 39 мандатів (21 - 53,9%) [62, с.1]. Дві останні партії фактично автоматично стали правоконсервативною і ліво-ліберальною опозицією до будь-якого нового формату правлячої коаліції.

Висновки

Гіпотетичних варіантів правлячих коаліцій у новому складі бундестагу було принаймні п'ять, адже попередня «велика коаліція» соціал- демократів, християнських демократів і християнсько-соціального союзу настільки втомила за останні роки усіх її учасників, що вони розглядали її тільки як аварійний варіант. Вагомим фактором, який впливає на коаліційні переговори є підтримка коаліції у верхній палаті ФРН - бундесраті, адже новий уряд може бути паралізованим у своїй діяльності, якщо не матиме більшості також у бундесраті. Зважаючи на це, новій гіпотетичній коаліції доводиться рахувати свої мандати не тільки у бундестазі, а й у бундесраті. Тим паче, що федеральні вибори 26 вересня відбулися одночасно з виборами ландтагів у східнонімецькій землі Мекленбург-Передня Померанія (там перемогли соціал - демократи і «Альтернатива для Німеччині») та Берлін (тут переможці соціал- демократи і зелені). Ці вибори підняли на політичному ринку партійні акції Соціал-демократів і партії Зелених як потенційних коаліційних партнерів.

24 листопада 2021 року у Берліні було презентовано коаліційну угоду між Соціал-демократичною партією Німеччини (партійні кольори червоні), Партією зелених (відповідно зелений партійний колір) і Вільною демократичною партією (жовтий партійний колір). Німецька преса традиційно за партійними кольорами назвала цю коаліцію «світлофорною». На початку грудня бундестаг офіційно проголосував за затвердження складу нового уряду на чолі з соціал- демократом Олафом Шольцем. Представники партії зелених отримали важливі урядові посади. Анна-Лена Бербок стала міністром закордонних справ, Роберт Хабек очолив міністерство економічної політики. Лідер Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер став міністром фінансів. Зміст коаліційної угоди є компромісним варіантом передвиборчих програм суб'єктів нової коаліції. Партія зелених домоглася фіксації завдань радикалізації екологічної політики. Певним контрбалансом цієї політики німецька індустрія вважає вільних демократів. Саме за ними збереглися функції легітимації «зелених ініціатив» шляхом їхнього фінансування. Лінднер заради досягнення коаліційної угоди був вимушений погодитись на поетапне збільшення рівня оподаткування продажу бензину, що де-факто є націнкою на усі інші товари і послуги. Для німецької автомобільної індустрії не була сюрпризом ідея переходу від дизельних автомобілів до електрокарів. Показово, що на відміну від французів, які просувають ідею визнання в Євросоюзі атомної енергетики «зеленою», німецькі зелені наполягають на остаточному закритті німецьких атомних станцій. Пропонується більш активно фінансувати відновлювальні джерела електроенергії. Були також досягнуті коаліційні компроміси щодо питань безпеки та європейської інтеграції. Зокрема, передбачається збільшити фінансування потреб бундесверу. У контексті фінансування боргових зобов'язань країн Європейського Союзу вільні демократи домоглися проведення більш дисциплінованої фіскальної та фінансової політики. Однак вже зрозуміло, що одночасно вирішити ці завдання буде дуже складно. Пандемія коронавірусу радикально збільшили дефіцити національних бюджетів, так само як і бюджету Євросоюзу в цілому. Тож персони Бербок і

Лінднера будуть досить подразливими на рівні ЄС за ту політику, яку вони зобов'язались проводити.

Створення німецької «світлофорної коаліції» мала гучний міжнародний резонанс. Франція вимушено взяла тайм-аут щодо стратегічної активності у франко-німецькому тандемі до завершення влітку 2022 року власних парламентських і президентських виборів. Польща та Угорщина насторожено ставляться до оголошено ліберального європейського курсу нової німецької коаліції. Однак найбільш насторожено до німецької «світлофорної коаліції» поставилась Росія. Партія зелених і Вільні демократи традиційно критично ставляться до природи російського авторитарного режиму. Водночас партія зелених виступає проти сертифікації газопроводу «Північний потік-2». Коаліційна угода передбачає прагматичний підхід до цього питання. Скоріше за все, інвестовані в газопровід гроші не будуть затоплені на дні Балтійського моря. Але зелені мають нагоду показати свою екологічну принциповість щодо цього питання. Варто звертати увагу на персональний фактор. Бербок буде більш незручною співрозмовницею для Лаврова. Аналіз змісту коаліційної угоди засвідчує, що німецько-російські відносини найближчими роками не будуть такими прагматичними як за канцлера Меркель. Ймовірно вони більше нагадуватимуть «контрольоване стримування», яке властиве сучасним американсько-російським відносинам. Частіше, ніж за звичай, у німецько- російському діалозі з Берліну лунатиме критика Москви за порушення прав людини, за агресивну зовнішню політику, за використання енергетичної зброї та мігрантів у гібридних війнах. Тож у цьому сенсі німецька зовнішня політика стане більш послідовною і принциповою. Очікувано це може позитивно позначитись на тенденціях розвитку українсько-німецьких відносин. Це не означає, що німецькі інвестиції потоком поллються в українську економіку. Це буде можливим тільки радикального поліпшення інвестиційного клімату в Україні та більшої прогнозованості її податкової політики. Але натомість більше можливостей буде для тіснішої співпраці в сфері екологічно-чистих технологій. Таким взаємовигідним проектом могла б бути побудова сміттєспалювальних заводів спочатку хоч у найбільших містах України. «Водневий прорив» у цьому сенсі менш ймовірний, адже поки що існуючі технології для вироблення водню потрібують спалювання інших викопних енергоносіїв. Але українська сторона має з німецькою у цьому напрямку працювати з першого дня роботи нового німецького уряду. Також варто пам'ятати, що зовнішня політика Німеччини є коаліційною з точки зору впливу на її формування правлячих та опозиційних партій. «Світлофорна коаліція» отримала у бундестазі хоч і різнобарвну ідеологічно, але потужну опозицію. Це і християнські демократи, і «Альтернатива для Німеччини» і «Ліва партія», які стримуватимуть будь-які радикальні кроки, зокрема, на міжнародній арені. Тому тільки у випадку продовження прямої російської військової агресії проти України можливо розраховувати на перегляд німецької позиції щодо продажу летальної зброї. Нова коаліція планує радикально модернізувати озброєння німецького бундесверу, тому можливо загалом німецька військова індустрія буде менш активною на міжнародному ринку озброєнь. В цілому Україна може мати обережний реалістичний оптимізм щодо нової німецької правлячої коаліції.

Список використаних джерел та літератури

Alexander R. Warum sich Sцder jetzt der Laschet - Strategie fьgt [Electronic Resource] /

R. Alexander. - Mode of Access:

https://www.welt.de/politik/deutshcland/plus231788335/bundestagswahl-ietzt-fuegt-sich-soeder-

der-laschet-strategie.html (Last Access: 11.08.21). - Title from the Screen.

AfD will bei Bundesparteitag keinen Spitzenkandidaten kьren [Electronic Resource] -

Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article226872365/afd-will-bei-

bundesparteitag-keinen-spitzenkandidaten-kueren.html (Last Access: 14.08.21). - Title from the Screen.

AfD macht mit EU-Austritt Wahl Werbung [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/politik/europa/2099909-afd-macht-mit-eu-austritt-

wahlwerbung.html (Last Access: 15.08.21). - Title from the Screen.

An der CDU-Basis brodelt es [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandsfunk.de/kanzler-kandidat-laschet-an-der-cdu-basis-brodelt-

es.1939.de.html (Last Access: 15.08.21). - Title from the Screen.

Auch Baerbock will Kanzler Amtzeit begrenzen [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article230745095/auch-annalena-baerbock-will-kanzler-

amtzeit-begrenzen.html (Last Access: 25.08.21). - Title from the Screen.

Baerbock spricht die weiblichen und jungen Wдhler stдrker an [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article230498937/annalena-baerbock-sie- spricht-die-weiblichen-und-jungen-waehler-staerker-am.html (Last Access: 30.08.21). - Title from the Screen.

Baerbock plдdiert fьr mehr Druck auf Russland und China [Electronic Resource] - Mode

of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article230640623/gruene-kanzlerkandidatin-

baerbock-plaediert-fuer-mehr-druck-auf-russland-und-china.html (Last Access: 30.08.21). - Title from the Screen.

Baerbock kritisiert Wahlprogramm von CDU/CSU als mutlos [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article231987943/annalena-baerbock- nennt-wahlprogramm-von-cdu-und-csu-mutlos.html (Last Access: 31.08.21). - Title from the Screen.

Baerbock gegen einen EU-Austritt Ungarns [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandsfunk.de/homophobie-baerbock-gegen-einen-eu-austritt-

ungarns.1939.de.html (Last Access: 11.09.21). - Title from the Screen.

Baerbock fordert - EU muss sich auf Afghanistan Flьchtlinge vorbereiten [Electronic

Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/ausland/article233141025/baerbock-

fordert-eu-muss-sich-auf-afghanistan-fluechtlinge-vorbereiten.html (Last Access: 15.09.21). - Title from the Screen.

Baerbock kritisiert Russland wegen der steigenden Gaspreise [Electronic Resource] -

Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article233968930/nodr-stream-2-

baerbock-kritisiert-russland-wegen-der-steigenden-gaspreise.html (Last Access: 15.09.21). - Title from the Screen.

Breyton R. SPD will die Mitte zurьckerobern - aber die ist schon besetz [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article225916881/rede-von- scholz-spd-will-mitte-zuruckerobern-aber-die-ist-besetzt.html (Last Access: 17.09.21). - Title from the Screen.

Bundestagswahl im Herbst wird so teuer wie nie [Electronic Resource] - Mode of Access:https://www.welt.de/politik/deutschland/article226824281/bundestagswahl-2021-wahl-im-

herbst-wird-teuer-wie-nie.html (Last Access: 27.08.21). - Title from the Screen.

Crouch C. Postdemokratie / C. Crouch. - Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008. - 180 s.

Das sind die zentralen Punkten CDU-CSU Wahlprogramm [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article231982501/unions-wahlprogramm-die- zentralen-punkte-zum-steuern-klima-rente.html (Last Access: 31.08.21). - Title from the Screen.

Doll N. Die Zentrale Figur im SPD Wahlkampf heiЯt Merkel - nicht Scholz [Electronic

Resource] / N. Doll. - Mode of Access:

https://www.welt.de/politik/deutschland/article225770031/spd-und-die-bundestagwahl-die-zentrale-

figur-heisst-angela-merkel.html (Last Access: 31.08.21). - Title from the Screen.

FDP will Kanzler Amtszeit auf zehn Jahre begrenzen [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article227967049/konzeptpapier-fdp-will-kanzler-

amtszeit-auf-zehn-jahre-begrenzen.html (Last Access: 31.08.21). - Title from the Screen.

FDP-Parteitag: Die Ampel als ungeliebte Koalitionsoption [Electronic Resource] - Mode

of Access: https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/politik/europa/2104041-fdp-parteitag-die-

ampel-als-ungeliebte-koalitionsoption.html (Last Access: 31.08.21). - Title from the Screen.

FDP kritisiert fallen zum ersten Mal seit Mдrz unter 20 Prozent [Electronic Resource] -

Mode of Access: https://www.t-

online.de/nachrichten/deutschland/innenpolitik/id_90220014/falsche-signale-fdp-kritisiet-angela-

merkel-umgang-mit-usa.html (Last Access: 11.09.21). - Title from the Screen.

Finthammer V. Das rechtsextreme Lager wird sich bestдrkt fьhlen [Electronic Resource] / V. Finthammer. - Mode of Access: https://www.deutschlandsfunk.de/afd-wird-verdachtsfall-das- rechtseztremme-lager-wird-sich.720.de.html (Last Access: 11.09.21). - Title from the Screen.

Fischer J. Grьn-Rot-Rot keine ernsthafte Option [Electronic Resource] / J. Fischer. - Mode of Access:https://www.welt.de/politik/deutschland/atricle231152371/bundestagswahl- joschka-fischer-gruenen-rot-rot-keine-ernsthafte-option.html (Last Access: 11.09.21). - Title from the Screen.

Fritz P. Polens Prдsident verweigert Angela Merkel die Ehre [Electronic Resource] / P. Fritz. - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/ausland/polens-praesident-verweigert-angela- merkel.html (Last Access: 14.09.21). - Title from the Screen.

Grьne und CDU stimmen Koalitionsvertrag zu [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/baden-wuertemberg-gruene-und-cdu-stimmen-

koalitionsvertrag.1939.de.html (Last Access: 14.09.21). - Title from the Screen.

Grьne beschlissen Wahlprogramm [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/parteitag-gruene-beschliessen-wahlprogramm.1939.de.html (Last

Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Grьne fallen zum ersten Mal seit Mдrz unter 20 Prozent [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article/231830709/gruene-20-prozent-.html (Last Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Hefty G. P. Das deutsche Politik Roulette. Bьrgerwille, Parteinziele, Kandidaten, Koalitionen / G.P. Hefty. - Mьnchen: Olzog Verlag, 2013. - 192 s.

Heinrich C. Grьne und Linke wollen nicht von «linkexremer gewallt» sprechen - Kritik

von FDP und CDU [Electronic Resource] / C. Heinrich. - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article231922507/riger-strasse-und-linke-wollen-nicht-

von-linkexremer-gewalt-sprechen.html (Last Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Kalkhof M. Die Linke und ihre groЯe Schwдche fьr Chinas Diktatur [Electronic

Resource] / M. Kalkhof. - Mode of Access:

https://www.welt.de/politik/ausland/plus231937741/linkspartei-grosse-schwaeche-fuer-chinas-

diktatur.html (Last Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Landtagswahl Sachsen Anhalt 2021 [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.t-online.de/nachrichten/deutschland/id-89756938/landtagswahl-sachsen-anhalt-news-

hintergruende-umfrage.html (Last Access: 14.09.21). - Title from the Screen.

Laschet holt Friedrich Merz ins CDU Wahlkampfteam [Electronic Resource] - Mode of

Access: https://www.t-

online.de/nachrichten/deutschland/innenpolitik/id 89929014/bundestagswahl-2021-armin-laschet-

holt-merz-ins-cdu-wahlakampfteam.html (Last Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Laschet nennt erste Bedingungen fьr Koalitionspartner [Electronic Resource] - Mode of

Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/live232931519/bundestagswahl-2021-laschet-

nennt-erste-bedingungen-fuer-koalitionspartner.html (Last Access: 24.09.21). - Title from the Screen.

Laschet fьr Mehrheit der Deutschen ein schlechter Krisenmanager [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article232616799/armin-laschet-fuer- mehrheit-der-deutschen-ein-schlechter-krisenmanager.html (Last Access: 12.09.21). - Title from the Screen.

Laschet will an Enddatum 2038 festhalten [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/kohleausstieg-laschet-will-an-enddatum-2038-

festhalten.1939.de.html (Last Access: 12.09.21). - Title from the Screen.

Leubecher M. Warum viele Deutschtьrken genug vor der SPD haben [Electronic

Resource] / M. Leubecher. - Mode of Access:

https://www.welt.de/politik/deutschland/plus227330565/wahlpraeferenzen-warum-viele-

deutschtuerken-genug-von-der-spd-haben.html (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Linke beschlieЯt Programm fьr Bundestagswahl [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/hoehere-renten-vermoegensabgabe-abkehr-von-hartz-iv-

linke.1939.de.html (Last Access: 22.08.21). - Title from the Screen.

Marschall S. Das politische System Deutschlands / S. Marschall. - Berlin: Rowohlt Verlag, 2014. - 292 s.

Merkel ruft ihre Partei zur Einigkeit auf [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/politik/europa/2088832-merkel-ruft-ihre-partei-zur-

einigkeit-auf.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Militдrischer Katastrophenalarm ausgelцst [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/hochwasser-militaerischer-katastrophenalarm-

ausgeloest.1939.de.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Mцrschel T. (Hrsg.). Demokratie in Deutschland. Zustand - Herausforderung - Perspektiven / T. Mцrschel. - Heidelberg: Universitдt Verlag, 2012. - 432 s.

Neue Doppelspitze gewдhlt [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/die-linke-neue-doppelspitze-gewaehlt.1939.de.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Niederlage fьr AfD im Verfahren gegen Verfassungsschutz [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.t-oline.de/nachrichten/deutschland/parteien/id_89354776/afd-niederlage- fuer-im-verfahren-gegen-verfassungsschutz.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Oppermann T. Welch ein Doppelmoral [Electronic Resource] / T. Oppermann. - Mode of

Access: https://www.t-online.de/nachrichten/deutschland/parteien/id_90074662/bonuszahlungen-

fuer-gruenen-chefin-baerbock-welch-doppelmoral.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Plagiatjдger sieht vierweitere «Funde» in Baerbocks Buch [Electronic Resource] - Mode

of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article232210493/annalena-baerbock-

plagiatsiaeger-sieth-vier-weitere-funde-in-ihrum-buch.html (Last Access: 23.08.21). - Title from the Screen.

Poschardt U. Die Werte Union macht Wahlkampf fьr Afd und grьne [Electronic

Resource] / U. Poschardt. - Mode of Access:

https://www.welt.de/debatte/kommentare/plus231488031/cdu-kriese-die-werte-union-macht-

wahlkampf-fuer-afd-und-gruene.html (Last Access: 13.09.21). - Title from the Screen.

Pressekonferenz von Sцder und Laschet nach der Klausurtagung [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article230157047/k-frage-in-der-union- pressekonferenz-von-soeder-und-laschet-nach-der-krlausurtagung.html (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Rekord vor der Bundestagswahl [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article233402657/millionensummen-rekord-an- grosspenden-an-parteien-vor-der-bundestagswahl.html (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Richter E. Was ist Politische Kompetenz? Politiker und engagierte Bьrger in der Demokratie / E. Richter. - Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2011. - 282 s.

Sahin E. Die Linke hat schon lange ihre Basis verloren [Electronic Resource] / E. Sahin. - Mode of Access: https://www.iungewelt.de (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Sдchsische Verfassungsschutz stuft Pegida als extremistisch ein [Electronic Resource] -

Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/atricle230936931/pegida-vom-

saechsischen-verfassungsschutz-als-extremistisch-eingestuft.html (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Scholz spricht Baerbock und Laschet Eignung fьr das Kanzleramt ab [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article230640737/scholz- spd-spricht-baerbock-und-laschet-eignung-fuers-kanzleramt-ab.html (Last Access: 22.09.21). - Title from the Screen.

Scholz kьndigt Gesetzesдnderung an [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.deutschlandfunk.de/klima-urteil-scholz-kuendigt-gesetzesaenderung-an.1939.de.html

(Last Access: 29.08.21). - Title from the Screen.

Sцder will lieber in die Opposition statt Grьn - Schwarz [Electronic Resource] - Mode of

Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article231301915/csu-chef-soeder-will-lieber-in-

die-opposition-statt-gruenen-schwarz.html (Last Access: 29.08.21). - Title from the Screen.

SPD, FDP, Grьne wollen Wahlrechtsreform ohne Union angehen [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article233898796/bundestag-spd-fdp- und-gruene-wollen-wahlrechtsreform-ohne-union-angehen.html (Last Access: 28.08.21). - Title from the Screen.

Schwennicke C. Warum Annalena Baerbock nicht Kanzlerin wird [Electronic Resource] /

C. Schwennicke. - Mode of Access: https://www.t-

online.de/nachrichten/deutschland/innenpolitik/id_90129840/die-gruenen-und-ihr-traum-von-der-

macht-annalena-baerbock-wird-nicht-kanzlerin.html (Last Access: 28.08.21). - Title from the Screen.

Syrischer Flьchtling kandidiert fьr Bundestag [Electronic Resource] - Mode of Access: https://www.welt.de/politik/deutschland/article225579735/tareg-alaows-gluechtling-kandidiert-

fuer-bundestag.html (Last Access: 12.09.21). - Title from the Screen.

Torney S. Vom Ende der Reprдsentativen Politik / S. Torney. - Hamburg: Zeit Verlag, 2015. - 300 s.

Union und SPD im Umfragen mit 22 Prozent gleichauf [Electronic Resource] - Mode of

Access: https://www.welt.de/politik/video233299939/bundestagswahlkampf-union-und-spd-im-

umfragen-mit-22-prozent-gleichauf.html (Last Access: 12.09.21). - Title from the Screen.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Політична реклама як основний чинник виборчої кампанії, її ціль і комунікативні завдання, особливості розвитку та застосування в Україні. Вплив ЗМІ на поведінку електорату. Маніпулятивні аспекти політичної реклами під час парламентських виборів 2012 р.

    курсовая работа [52,2 K], добавлен 23.01.2015

  • Політичне життя демократичного суспільства. Особливості рекламної кампанії виборів Президента 2009-2010. Рекламна кампанія Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка, Віктора Ющенка, Віктора Януковича, Юлії Тимошенко. Порівняльна характеристика всіх кандидатів.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 05.04.2012

  • Значення та завдання передвиборчої кампанії. Підходи до формування виборчих кампаній та типологія стратегій. Тактика проведення заходів в процесі виборчих кампаній. Інформаційно–аналітичний напрям у вирішенні тактичних завдань виборчої кампанії.

    реферат [25,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Організація виборів: порядок призначення виборів, складання списків виборців, утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Виборчі комісії. Висування і реєстрація кандидатів у депутати. Передвиборча агітація.

    курсовая работа [41,9 K], добавлен 04.09.2007

  • Політична наука про загальну теорію політичних партій та партійних систем. Особливості думки теоретиків про визначення партій та їх необхідність. Розвиток загальної теорії політичних партій, партійних систем та виборчої системи сучасною політологією.

    курсовая работа [27,1 K], добавлен 04.09.2009

  • Поняття та становлення політичного ісламу в Туреччині. Поява ісламських політичних партій та прихід до влади партії Рефах. Перемога на парламентських виборах партії справедливості та розвитку. Радикальні групування політичного ісламу в Туреччині.

    курсовая работа [64,2 K], добавлен 28.04.2012

  • Кошторис організації - фінансовий проект стратегії кампанії, правила його складання для забезпечення виборчого процесу: статті витрат, їх розподіл, перелік джерел фінансування; нормативно-правове регулювання збору та витрачання коштів; звіт і контроль.

    реферат [22,9 K], добавлен 26.02.2011

  • Партійні системи: поняття, основні типи, особливості. Ознаки та різновиди виборчих систем. Еволюція виборчої системи в Україні. Участь політичних партій у виборчих процесах нашої держави. Проблема трансформації партійної та виборчої систем України.

    курсовая работа [460,0 K], добавлен 24.11.2009

  • Етапи становлення і формування виборчої системи в Україні. Вибори в історії людства. Принципи проведення та головні процедури виборчої кампанії. Основні етапи формування сучасної партійної системи в Україні. Загальна характеристика виборчої системи.

    реферат [39,3 K], добавлен 24.12.2012

  • Ознаки та типологія демократичних систем. Регіональна ієрархія влади. Система виборів до представницьких органів. Виборні державні посади. Автономія громадських організацій. Однопалатний та двопалатний парламент. Католицизм, протестантизм та демократія.

    презентация [387,3 K], добавлен 16.12.2014

  • Друковані матеріали виборчої кампанії як агітаційна друкована продукція, яку виготовляють політичні партії (виборчі блоки). Вимоги до друкованої реклами. Особливості політичної реклами. Форми друкованих матеріалів. Різновиди листівок, правила їх побудови.

    презентация [290,8 K], добавлен 23.04.2014

  • Історія та основні етапи виникнення політичних партій на Україні. Напрями діяльності перших українських партій початку XX ст., тенденції їх розвитку. Основні причини та шлях становлення багатопартійності. Діяльність політичних сил після розпару СРСР.

    реферат [33,6 K], добавлен 04.09.2009

  • Політичний погляд на соціал-демократію та лібералізм як на політичні ідеології, їх спільні та відмінні риси. Політичні риси та ідеї європейської модерної соціал-демократії. Роль соціал-демократії у розвитку українського громадянського суспільства.

    дипломная работа [97,4 K], добавлен 04.09.2013

  • Особливості становлення ринкових інститутів і демократії в Україні у перехідний період. Зв'язок сучасної демократії з боротьбою партій за владу. Тактика МВФ щодо України. Значення проблеми соціальної справедливості для країн с перехідним типом економіки.

    реферат [25,2 K], добавлен 10.03.2010

  • Поняття, історичні засади та значення безпосередньої демократії. Сутність виборів та референдумів. Критерії класифікації референдумів, їх різновиди та відмінні особливості. Процедура проведення референдумів в Україні, її етапи та значення в суспільстві.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 17.03.2011

  • Поняття, структура і функції політичної системи. Основні ознаки, функції, генезис політичних партій. Тенденції розвитку партій і партійних систем в країнах Західної Європи та США на сучасному етапі. Етапи правового розвитку російської багатопартійності.

    дипломная работа [85,2 K], добавлен 04.02.2012

  • Визначення теоретичної основи та методологічного інструментарію аналізу впливу партій на політичні пріоритети місцевих еліт в постсоціалістичних суспільствах Центральної та Східної Європи. Проблеми становлення та еволюції партій та партійних систем.

    статья [42,5 K], добавлен 20.08.2013

  • Політичні партії та їх класифікація. Основне призначення партії. Статус та особливості діяльності політичних партій. Історія становлення багатопартійності в Україні. Провідні принципи у партійній політиці. Соціальні функції партій.

    контрольная работа [16,4 K], добавлен 04.08.2007

  • Поняття про вибори, вибори за конституційним правом. Правове регулювання інституту виборів та виборча система. Поняття виборчого процесу, його засади та стадії і його законодавче регулювання. Місцеві вибори та вибори Президента України. Аналіз законів.

    курсовая работа [30,3 K], добавлен 21.07.2008

  • Політичні партії та їх роль в політичній системі суспільства. Функції політичної партії. Правові основи створення і діяльності політичних партій. Типологія політичних партій і партійних систем. Особливості становлення багатопартійної системи в Україні.

    реферат [28,9 K], добавлен 14.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.