Універсалізм та суверенізм: маятник взаємовідносин

Викладено аргументи проти однобічної оцінки суверенізму як протилежності ліберальним цінностям. Історичний огляд взаємин універсалізму і суверенізму з ліберальними цінностями, який показує, що суверенізм був ближче до лібералізму, ніж універсалізм.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.05.2022
Размер файла 49,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Универсализм и суверенизм в эпоху множественной современности

Поведем итог статьи по главной ее теме: о причинах подъема интереса политических элит в старых и новых демократиях к суверенизму и о том ослаб ли при этом либеральный универсализм, понимаемый как массовая, трансграничная распространенность в мире либеральных ценностей.

В начале XXI в. в экономически развитых государствах мира проявилась совокупность факторов, делающих их ориентацию на упорядочение внутренней национальной жизни (суверенизм) более приоритетной, чем поддержание и развитие солидарности в глобальном мире. Именно в этих странах в начале 2000-х годов проявилась возможность национальной высокотехнологичной реиндустриализации и потребность в национальной консолидации для преодоления разрывов между демократией и либерализмом, между элитой и массой, между мигрантами и принимающим сообществом. Сувернизм стал также способом самозащиты людей в своем «доме-крепости». Все это отражает частичное возвращение социально¬экономического маятника в исходную позицию: государства Запада начали движение от гео-экспансионистского типа капитализма к классической модели «национального капитализма», с его ценностью социального единства и защиты человека от внешнего и внутреннего вызова.

Такой же возвратный маятниковый характер демонстрирует суверенизм и в социокультурной сфере, став, в западных странах, ответом на предшествующий подъем квазирелигиозного универсализма. Верующие мусульмане всегда выражали почтение всемирной исламской умме (общине), однако это обстоятельство не мешало им интегрироваться в европейские национальные сообщества. Мухаммед Аль-Фаед, верующий мусульманин, иммигрант их Египта, начинал свою карьеру в Англии как продавец самодельного лимонада, став впоследствии здесь миллиардером, а его сын - возлюбленным принцессы Дианы. Не менее религиозный бедуин Моэд Альтрада в юности эмигрировал из Сирии во Францию, и за несколько десятилетий прошел путь от разнорабочего до крупного промышленника, миллиардера, почетного гражданина города Гернобль (The World's Billionaires 2020). Превращение религиозной идеи об исламской умме в политический инструмент для мобилизации мусульман на антизападной, антилиберальной основе начался в 1980-х годах и сохраняется до сих пор. В 1980-е годы в Иране, а затем в арабских странах появились первые ультрарадикальные исламистские организации (Хезболла, ХАМАС Аль-Каида, от которой отпочковался ИГИЛ и др.), признанные ныне международными террористическими. Садик Аль-Азм, почетный профессор Дамасского и Принстонского университетов, выделил в качестве наиболее значимого среди основных признаков исламизма «возрождение понятия исламского джихада (священной войны) в его самых насильственных и агрессивных формах» (Al-Azm 2010: 6-13). Под влиянием этой доктрины и растущей сети ее проповедников с начала 2000¬х годов усложняется проблема интеграции мигрантов из исламского мира в европейскую среду, а крупнейшие города западного мира (Нью-Йорк, Париж, Лондон, Берлин, Барселона, Бостон, Стокгольм, Вена и др.) стали в 2001-2020 гг. объектами террористических атак.

Подъем международного радикального терроризм вызвал в ответ мощную волну национальной консолидации в западном мире. Одновременно здесь происходит коррекция политики управления культурным многообразием, а также миграционной политики. Новая модель интеркультурализм (interculturalism), выступает ныне антитезой как национал-популизму, ориентирующегося только на интересы «своих», «местных», то есть на этническое большинство, так и коммунитаризму, направленному на защиту (зачастую мнимую) исключительно этнических, расовых и конфессиональных меньшинств. Интеркультурализм направляет острие своей критики на политику, которую неоправданно называют мультикультурализмом, поскольку это иная политика - коммунитаризма, фактического спонсирования государством процессов фрагментации общества, образования в нем замкнутых общин, новых гетто (Bouchard 2011; Emerson 2011: 435-468).

В постсоветском мире суверенизм развивался в те же годы как ответ на сохранение и усиление политики имперского универсализма России, а на Кавказе - еще и Турции. При этом доказательством успешности обретения независимости как многолетней цели и, одновременно, освоения норм либеральной демократии новых независимых государств могут служить уже множество примеров мирной и демократичной смены в них правительств и глав государств (президентов) с заметно различающимися политическими ориентациями. За последние десять лет (2010¬2020 гг.) такую тенденцию продемонстрировали Грузия, Армения, Молдова и Украина, не говоря уже о государствах Балтии, которые уже с 1990-х гг. демонстрировали полноценные нормы демократии и оказались менее зависимыми, чем перечисленные государства от постимперских притязаний своих соседей. Для всех этих государств ценность суверенитета остается одной из главных в политической жизни. В связи с этим маловероятно, что термин суверенизм будет приобретать в этих обществах массовую негативную коннотацию, по крайней мере в обозримой перспективе. Зато в «старой» Европе и США подъем суверенизма в начале XXI в. порождал алармизм, а то и настоящую панику. Здесь оживились забытые, казалось бы, представления о «закате Европе» и тупике либерализма. Однако ныне становится все заметнее иллюзорность этих страхов. Европейский миграционный кризис, самый крупный после Второй мировой войны, стал спадать уже в 2016 г.; экономический порядок, основанный на свободе экономического обмена и конкуренции, оказался куда более устойчивым, чем предполагалось. Обнаруживается высокая устойчивость ліберально-демократической системы даже в тех странах, где популистские лидеры пришли к власти, как в Италии времен коалиционного правительства Лиги и Движения пяти звезд, или в США при президентстве Трампа. Либеральные демократии оказались способными «подминать под себя» популистских политиков. И даже новые демократии с менее развитой корневой системой либерально-демократических режимов, в силу их относительной молодости, демонстрируют высокую сопротивляемость авторитаризму, по крайней мере в электоральной сфере, свидетельствующей о провале на демократических выборах не только про имперских, но и национал-популистских сил. В данном случае мы говорим о молодых, но реальных демократиях, а не о массе мировых политий с «гибридными режимами» и несменяемыми «отцами наций», особый статус которых закреплен такими титулами как «туркменбаши» (в Туркмении), «елбасы» (в Казахстане), «батька» (в Беларуси) и др. (WigeLL 2008: 230-250.)

На наш взгляд, нет оснований для утверждения или предположения, что в современном мире либеральные ценности стали менее универсальными, чем были после Второй мировой войны. Так или иначе, число государств и доля населения, которые руководствуются такими ценностями либеральной демократии как права человека, свобода выбора, экономической и политической конкуренции, ныне больше, чем было не только после 1945 года, но даже и после «холодной войны», завершение которой относят к 1989 году. В то же время мир стал политически более пестрым, чем когда-либо в истории. Ныне сосуществуют разнообразные политические режимы, включая и такие «экзотические» как наследственная диктатура с плановой экономикой (династия Ким в Северной Корее) или пожизненные диктатуры с преимущественно капиталистической формой хозяйствования (Беларусь, Туркмения, Узбекистан и др.); многочисленные вариации трайбалистских режимов в Африке и др. Однако даже при такой политической пестроте проявляются характерное для глобализации усиление взаимосвязи государств мира.

Нет признаков умирания европейских международных организаций. Евросоюз сохраняется даже после объявления Брексита и выхода из ЕС Великобритании. Не свидетельствуют о распаде ЕС и коррекция «центростремительной» модели этого сообщества на конфедералистскую («Европа разных скоростей»), концепцию, одобренную большинством ее членов в рамках Римской декларации 25 марта 2017 г. (Rome Declaration 2017). Не только не умирает, но и возрождается ценность либеральной, по своей сути, идеи прогресса и модернизации, хотя однолинейная концепция модернизации, описывающей этот процесс как движение в направлении к единому образцу по версии «конца истории», уступает место модели «множественной современности» («multiple modernities») о которой писал Ш. Эйзенштадт, а затем развивали его ученики (Eisenstadt 2000; Kedar 2017). Эту коррекцию образа истории, общественного развития безусловно нельзя назвать отступлением от ценностей, сложившихся в мире после Второй мировой войны. Напротив, это - признак возращения человечества к реализму, характерному для либерального мировоззрения, направленного на демифологизацию общественной жизни и «расколдовывание мира» (Entzauberung der Welt), по выражению М. Вебера.

Усиление взаимосвязи элементов системы неизбежно повышает ее зависимость от слабейшего звена. В условиях растущего разнообразия условий жизни и политических режимов в различных государствах увеличивается и количество слабых звеньев в международной системе. Следовательно, возрастает вероятность защитного обособления государств. Ныне мы все стали испытуемыми как в процессе роста уязвимости стран, распространения по миру инфекций, так и защитного обособления государств. Но также очевидно, что и спасения от пандемии, как и от многих других глобальных угроз, в подавляющее большинство стран может прийти только извне, из узловых центров научно-технического прогресса, в которых изобретают вакцины от Covid и другие инструменты защиты от многих мировых напастей. Следовательно, как раз в эпоху множественной современности принцип взаимоотношений универсализма и суверенизма изменяется: они не только сменяют другу друга на вершинах новых исторических волн, но и актуально демонстрируют принцип взаимной дополнительности.

Бібліографія:

AL-Azm, Sadiq JalaL . (2010) Orientalism, Occidentalism, and Islamism. Comparative Studies ofSouth Asia,Africa and the Middle East 1: 6-13.

Baker, John (1972). Coke's Note-Books and the Sources of His Reports. Cambridge Law Journal 30 (1): 59-86.

Baldauf, Ken. (2012). What's behind the 'outrage' over Chinese-made US Olympics uniforms? CS Monitor, June 13, https://www.csmonitor.com/World/Keep-Calm/2012/0713/What-s-behind-the-outrage- over-Chinese-made-US-Olympics-uniforms (accessed 10 February 2021).

BBC. (2017). London “still Europe's top tech hub”, BBC, 4 July, URL:https://www.bbc.com/news/business- 40496569 (accessed 10 February 2021).

Bershidsky, Leon. (2017). The West's biggest problem is dwindling trust. A decline in social capital drives surprising electoral outcomes. Bloomberg, 4 January, https://www.bLoomberg.com/opinion/articLes/2017-01-04/the-west-s-biggest-probLem-is-dwindling-trust (accessed 10 February 2021).

Bouchard, Gerard. (2011). What is interculturalism? McGill Law Journal 56 (2): 435-468.

Collins, Randall. (2012). Time -- Bubbles of Nationalism: Dynamics of Solidarity Ritual in Lived Time. Nations and Nationalism 18 (3): 383-397.

Comaroff, John L. (1978). Rules and Rulers: Political Processes in a Tswana Chiefdom. Man, New Series 13 (1): 1-20.

Delannoy, Gilles. (2018) Elitarnaya natsiofobia: pochemu rasprostranennoe v elitah nepriyatie natsii nesostoyatelno [from Rus: Elitist naziphobia: why is the widespread rejection of the nation in the elites untenable]. Neprikosnovennyi Zapas 6,https://www.nlobooks.ru/maaazines/neprikosnovennw zapas/122 nz 6 2018/article/20546/(accessed 10 February 2021).

Eisenstadt, Shmuel Noah. (2000). Multiple Modernities. Daedalus 129(1): 1-29.

Emerson, Michael (ed.). (2011). Interculturalism: Europe and Its Muslims in Search of Sound Societal Models. Brussels: Centre for European Policy Studies, 2011.

Ericson, David, Green, Louisa Bertch (eds.). (1999). The Liberal Tradition in American Politics. Reassessing the Legacy of American Liberalism. London, N.Y. Routledge.

Ferguson, Niall. (2005). Colossus: The Rise and Fall of the American Empire. New York: Penguin Group.

Flyvbierg, Bent. (1998). Habermas and Foucault: thinkers for civil society? British Journal of Sociology 49 (2): 210-233.

Giddens, Anthony. (2017). We are suffering from `cosmopolitan overload' and a huge task lies before us - to create responsible capitalism. Economic Sociology & Political Economy, 15 November, https://economicsocioloav.ora/2017/11/15/aiddens-we-are-sufferina-from-cosmopolitan-overload-and-a-huge-task-lies-before-us-to-create-responsible-capitalism/ (accessed 10 February 2021).

Global Terrorist Organizations. (2020). Global Terrorist Organizations (list). World Statesmen, [nd], http://www.worldstatesmen.org/Terrorist.html (accessed 10 February 2021).

Hayek, Friedrich August. (2011[1960]). The Constitution of Liberty: The Definitive Edition. In Ronald Hamowy, ed. The Collected Works of F A. Hayek, v. 17. Chicago: University of Chicago Press.

Huntington, Samuel P. (1991). The Third Wave: Democratization in the Late Twentieth Century. Norman, OK: University of Oklahoma Press.

lom, M., Mayhak, H. (2020). De-globalization. The pandemic is accelerating the development of the regional economy. Internationale Politik und Gezellscaft, 27 October, https://www.ipg-

iournal.io/reaionv/mir/dealobalizaciia-1171/0https://www.ipa-iournal.io/ (accessed 10 February 2021).

Kagan, Robert. (2008). The Return of History and the End of Dreams. New York: Knopf Doubleday Publishing Group.

Kedar, Benjamin et al. (eds.). (2017). Dynamics of Continuity, Patterns of Change: Between World History and Comparative Historical Sociology. In Memory of Shmuel Noah Eisenstadt. Jerusalem: Israel Academy of Sciences and Humanities and The Van Leer Institute.

King, Richard. (2002). Orientalism and Religion: Post-Colonial Theory, India and `The Mystic East'. London: Routledge.

Krastev, Ivan (ed.). (2007). The Anti-American Century. Budapset: Central European University.

Larsen, Christian Albrekt. (2014). Social cohesion: Definition, measurement and developments. UN Official Website, [nd],

URL:https://www.un.ora/esa/socdev/eams/docs/2014/LarsenDevelopmentinsocialcohesion.pdf

(accessed 10 February 2021).

Lasch, Robert Christopher. (1994). The Revolt of the Elites and the Betrayal of Democracy. Landon, New York: W. W. Norton & Company.

Locke, John. (1988). Dva traktata o pravlenii [from Rus.: Two Treatises on Government], Moskva: Mysl, 137-405.

Mair, Peter. (2013). Ruling the Void: The Hollowing of Western Democracy. London: Verso.

Makowski, Krzysztof. (1999). Poles, Germans and Jews in the Grand Duchy of Poznan in 1848: From coexistence to conflict. East European Quarterly 33(3): 385-400.

Meinecke, Fridrih. (1911). Weltbьrgertum und Nationalstaat: Studien zur Genesis des deutschen Nationalstaates. Mьnchen; Berlin.

Pain, Emil A. (2019). Krizis liberalnoj demokratii na zapade - rasplata za elitizm i rvanye znamena grazhdanskoj nacii [from Rus: The crisis of liberal democracy in the West is a reckoning for elitism and the "torn banners" of a civil nation]. Fond liberalinaya mysl, 13 February,

http://liberal.ru/trends/krizis-liberalnoi-demokratii-na-zapade--rasplata-za-elitizm-i-rvanve-

znamena-grazhdanskoj-nacii (accessed 10 February 2021).

Pifer, Steven. (2017). The growing Russian military threat in Europe. Assessing and addressing the challenge: The case of Ukraine. Brookings, 17 May, https://www.brookings.edu/testimonies/the- growing-russian-military-threat-in-europe/ (accessed 10 February 2021).

Pressman, Steven (ed.). (2013). The Legacy of John Kenneth Galbraith. London: Routledge

Prisecaru, Petre P. (2015). EU Reindustrialization on the Coordinates of Scientific and Technical Progress. Procedia Economics and Finance 22,

https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212567115002439# (accessed 10 February 2021).

Rapport, Mike. (2009). 1848: Year of Revolution. New York: Basic Books.

Reuters. (2020). Factbox: List of 31 Chinese companies designated by the U.S. as military-backed. Reuters, 13 November, https://www.reuters.com/article/uk-usa-china-securities-companies-factbo- idUKKBN27T09E?taid=5fae32762d5e68000115fba6&utm_campaign=trueAnthem:+Trending+Con tent&utm_medium=trueAnthem&utm_source=twitter (accessed 10 February 2021).

Rome Declaration. (2017). Declaration of the leaders of 27 member states and of the European Council, the European Parliament and the European Commission. Euronews, 25 March,

https://www.euronews.com/2017/03/25/full-text-read-the-rome-declaration-signed-by-the-27-

eu-leaders (accessed 10 February 2021).

Sborov, Afanasiy. (2010). Pridvornaya propoved' [from Russ.: The court sermon]. Komersant Vlast' 43: 17.

Sen, Amartya Kumar. (1999). Democracy as a Universal Value. Journal of Democracy 10 (3): 3-17.

Shabsis, A. (2018). Industrial production returns to the US. Peoples.Ru, March,

https://www.peoples.ru/photo/alexander-shabsis-34949024.shtml (accessed 10 February 2021).

The World's Billionaires. (2020). The World's Billionaires, [nd], https://www.forbes.com/billionaires (accessed 10 February 2021).

Weber, Max. (2002[1905]). The Protestant Ethic and The Spirit of Capitalism. New York: Penguin Books.

Wigell, Mikael. (2008). Mapping `Hybrid Regimes': Regime Types and Concepts in Comparative Politics. Democratization 15(2): 230-250.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія виникнення лібералізму як політичної течії з схематичною візуалізацією, а також його порівняння із іншими світовими політичними ідеологіями. Аналіз місця у світовій історії та значення поширення ліберальної демократії та економічного лібералізму.

    реферат [1,6 M], добавлен 04.12.2010

  • Історія виникнення лібералізму в США як політичної течії. Характерні ідеї класичної і сучасної ідеології. Основні характеристики, сутність та форми американського лібералізму, його значення в умовах глобалізації і сучасної комунікативної революції.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 03.01.2014

  • Специфічні ознаки та передумови становлення класичного лібералізму. Ліберальні принципи, які визначають відношення влади до суспільства та свобод і рівності людини. Значення розвитку ліберальної ідеології та її вплив на інші суспільно-політичні течії.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 11.12.2013

  • Проблема "людина і політика" як ключове питання суспільства. Чинники участі громадян у політичній діяльності, три основних типи взаємин (відносин) людини і політики. Концепція походження держави як насильницької структури. Основні особливості держави.

    реферат [22,9 K], добавлен 10.03.2010

  • Основні концепції, провідні напрямки, досягненя і проблем сучасної лібералістики. Лібералізм - як соціокультурний феномен. Поява та розвиток політичного лібералізму. Економічні погляди ліберального дворянства. Лібералізм в контексті глобалізації.

    реферат [28,5 K], добавлен 22.02.2008

  • Діяльність українських таємних товариств та політичні ідеї його учасників в середині XIX ст. Проблеми ліквідації кріпацтва, відстоювання інтересів і прагнень селянської маси, поширення та втілення в життя ідей європейського лібералізму і просвітництва.

    реферат [21,3 K], добавлен 16.04.2011

  • Простеження історії симбіозу сучасності технології й сучасності звільнення на протязі історії нашої сучасної світової системи. Створення міцної геокультурної основи для легітимізації роботи капіталістичної економіки. Підґрунтя для політичних змін.

    реферат [26,5 K], добавлен 15.09.2010

  • Особливості формування демократичного народнічества. Загальна характеристика інтегрального націоналізму. Головні ідеї лібералізму: свобода, рівність і братерство. Консерватизм. Націонал-комунізм. Національна ідея в діяльності українських партій.

    контрольная работа [43,8 K], добавлен 31.12.2008

  • Лібералізм як соціокультурний феномен, його значення в контексті глобалізації. Історія виникнення та розвитку політичного лібералізму. Аналіз сучасного положення неолібералізму в Англії, Німеччині, Франції та Америці. Місце ліберальних ідеї в Україні.

    реферат [89,4 K], добавлен 16.11.2010

  • Сутність і функції політичної ідеології. Соціально-політичні ідеї лібералізму та неолібералізму. Ідеологія і політика консерватизму і неоконсерватизму. Соціалізм і соціал-демократизм. Анархізм, троцкізм і фашизм. Націоналізм та ідеологія "нових лівих".

    реферат [37,8 K], добавлен 23.04.2009

  • Проблематика владно-світоглядного становлення людини і суспільства, політичних та ідеологічних відносин. Побудова структури ідеологічних систем, їх змістовне наповнення. Ідеологія лібералізму, консерватизму, соціалізму, націоналізму, теократизму.

    статья [44,2 K], добавлен 20.08.2013

  • Теоретичні підходи реалізму, лібералізму, марксизму та конструктивізму до дослідження, аналізу та розуміння явища гегемонії в науці про міжнародні відносини. Основоположні твердження ключових представників кожного з теоретичних напрямів щодо гегемонії.

    статья [29,4 K], добавлен 19.09.2017

  • XIX століття – період протиріч і компромісів у французькій політичній історії. Алексис де Теквіль – соціолог, історик, політик, філософ лібералізму. Метод політологічного і соціологічного дослідження. Проблема демократії – центральна у поглядах вченого.

    реферат [27,5 K], добавлен 29.11.2010

  • Дослідження різних підходів до визначення сутності політики. Взаємозв'язок політології з іншими науками. Зміст політичної філософії Макіавеллі. Поняття легітимності влади та ідеології лібералізму, типи політичних партій. Принципи і види виборчого права.

    контрольная работа [42,5 K], добавлен 21.05.2012

  • Спільні і відмінні риси соціал-демократичної та ліберальної політичної ідеології. Роль та форми державного регулювання сфер суспільного життя з точки зору цих двох ідеологій. Тлумачення ролі ринку в житті суспільства лібералізмом та соціал-демократизмом.

    реферат [45,7 K], добавлен 21.11.2010

  • Основні поняття та типологія суспільно-політичних доктрин. Етапи та основні напрямки розвитку доктрини комунізму в Європі, її позитивні та негативні наслідки. Витоки, етапи розвитку та проблеми соціал-демократії, лібералізму, консерватизму й неофашизму.

    презентация [105,8 K], добавлен 19.04.2013

  • Тенденції міжнаціональної взаємодії в Україні, чинники формування нації. Характеристика сутності та спрямування національної політики. Напрями етнополітики - заходів і намірів держави в галузі регулювання етноісторичних, етико-культурних взаємин народів.

    реферат [29,8 K], добавлен 13.06.2010

  • США у міжнародних відносинах на початку XX ст. Перші контакти і непорозуміння: США й Україна доби Центральної Ради. Криза взаємин: 1918 p. Вплив Паризької мирної конференції на американсько-українські відносини. Галицька дипломатична місія в США у 1921 р.

    дипломная работа [134,2 K], добавлен 03.11.2010

  • Поняття політичного режиму. Загальні концепції демократії. Форми організації державної влади. Принцип поділу влади, багатопартійність, наявність легальної опозиції, принципи взаємин цивільного суспільства з державою. Теорія тоталітаризму та авторитаризму.

    реферат [25,5 K], добавлен 29.03.2011

  • Соціокультурні та ідейні витоки інституту соціальної держави, її значення та роль в сучасних умовах. Особливості концепції держави в контексті європейської традиції природного права, дотримання прав особи та взаємовідносин з громадянським суспільством.

    реферат [25,3 K], добавлен 20.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.