Особливості залучення соціальних мереж у діяльність органів державної влади (на прикладі США та України)
Зіставлення присутності урядових структур Америки та України у соціальних мережах та кількості їх підписників. Обґрунтування імплементації у сферу державної діяльності використання соціальних мереж на основі аналізу сторінок органів державної влади країн.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.05.2022 |
| Размер файла | 32,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (НА ПРИКЛАДІ США ТА УКРАЇНИ)
Леся Дорош
Національний університет «Львівська політехніка»
Юлія Копей
Національний університет ««Львівська політехніка»
Анотація
Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їх практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доводиться актуальність дослідження використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено, що присутність світових лідерів, політичних діячів, партій, державних структур та міжнародних організацій на платформах різних соціальних мереж є відображенням адаптації політичної сфери до науково технічного прогресу та використання нових інструментів для комунікації владної еліти та суспільства. На основі аналізу сторінок органів державної влади в Україні та США наголошено, що поступово використання соціальних мереж імплементується у сферу державної діяльності. Проаналізовано, що урядові структури США використовують ширший спектр соціальних мереж, аніж державні органи України, в них загалом більше підписників, більше постів та активніша комунікація. Спостерігається позитивна динаміка використання цифрових технологій в Україні: під керівництвом Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави «Дія» для реалізації концепції «держава в смартфони». Наголошено, що соціальні мережі можуть бути ефективним інноваційним засобом здійснення політичної діяльності, однак тільки за використання його належним чином.
Ключові слова: соціальна мережа, цифрова дипломатія, Україна, проект «Дія».
Abstract
PECULIARITIES OF INVOLVEMENT OF SOCIAL NETWORKS IN THE ACTIVITIES OF STATE AUTHORITIES (ON THE CASE OF USA AND UKRAINE).
Lesia Dorosh, Lviv Polytechnic National University.
Yulia Kopey, Lviv Polytechnic National University.
It has been analyzed the use of social networks by public authorities in the US and Ukraine in their practical activity and compared the presence of governmental structures of the US and Ukraine on social networks and the number of their followers. It is alleged that social networks have become an innovative digital policy tool and have changed the perception of political processes. The relevance of research of using social network platforms by state authorities as a part of political activity in the light of the transformation of traditional political activity under the influence of information and communication technologies have been proved. It is emphasized that the presence of world leaders, politicians, political parties, government structures and international organizations on the platforms of various social networks is a reflection of the adaptation of the political sphere to scientific and technological progress and the use of new tools for communication of the elite and society. Based on the analysis of the accounts of public authorities in Ukraine and the USA, it is emphasized that the use of social networks is being gradually implemented in the sphere of public activities. It has been concluded that the US government structures use a wider range of social networks rather than the state bodies of Ukraine, with more followers, more posts and more active communication in general. There is a positive trend in the use of digital technologies in Ukraine: under the leadership of the Ministry of Digital Transformation, the digital state brand «Action» was presented to implement the concept of «state in a smartphone». It is emphasized that social networks can be an effective innovative tool for political activity, but only if they are used properly.
Key words: social network, digital diplomacy, Ukraine, «Action» Project.
Інформаційні технології проникають в усі сфери суспільного життя, у тому числі у політичну, що підтверджується появою в останні роки в політичній комунікації нових термінів, таких, як «мережева політика», «політичний інтернет», «кібер-політика», «комп'ютерно-опосредована політична комунікація», «цифрова демократія», «комунікаційна демократія», «кібердемократія», «електронний уряд» тощо.
З початку 2000-х рр. особливо зросла популярність соціальних мереж, збільшилось охоплення їх аудиторії, кількість користувачів та їх політична вага. На сучасному етапі соціальні медіа стали необхідною складовою політичної діяльності. Світові лідери та уряди в усьому світі почали використовувати соціальні мережі як стратегічний ресурс, адже багатомільйонна аудиторія стежить за стрічками новин, щоб знати останні новини та події. Таке інтенсивне використання урядами та політичними діячами он-лайнових каналів спричинило хвилю відкритості та прозорості в діяльності урядових структур, якої раніше ніколи не було. Соціальні медіа забезпечують платформу для необмеженого спілкування населення та стали найпотужнішим інструментом комунікації. Керівники держав та їх політичні еліти сьогодні також особливо інтенсивно використовують широкий спектр соціальних мереж. Звичайно, деякі лідери, уряди та міністерства закордонних справ все ще обмірковують плюси і мінуси будь-якого використання соціальних мереж, інші ж окрім таких мереж як Twitter, Facebook і Instagram для поширення інформації цільовим авдиторіям, охоплюють та навіть розробляють нові платформи, такі як Snapchat, WhatsApp та Telegram.
Такі події, як перемога Д. Трампа на президентських виборах у США у 2016 р., В. Зеленського на виборах в Україні 2019 р., прихід до влади Ж.Болсонару в Бразилії, перемога іспанської політичної партії «Помтдеймос» на виборах до Європарламенту, витік даних Facebook і Cambridge Analytica на президентських виборах у США 2016 р., Twitter-кампанія США у Венесуелі, доводять те, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. У громадян та політичних діячів багатьох країн з'явилася можливість миттєво дізнаватися про міжнародні політичні події та спілкуватися з іншими громадянами, коментуючи ці події. Це викликало інтерес вчених академічних кіл, зумовило появу наукових досліджень, предметом аналізу яких є соціальні мережі як інструмент політичних комунікацій загалом та виборчих кампаній зокрема.
Трансформація традиційної політичної діяльності під впливом поширення інформаційно-комунікаційних технологій актуалізує дослідження соціальних мереж, як складової політичної діяльності. Присутність світових лідерів, політичних діячів, партій, державних структур та міжнародних організацій на платформах різних соціальних мереж є відображенням адаптації політичної сфери до науково технічного прогресу та використання нових інструментів для комунікації владної еліти та суспільства.
Мета статті полягає у дослідженні особливості імплементації соціальних мереж у політичну сферу діяльності держави та виокремити проблеми та перспективи використання соціальних мереж державними органами (на прикладі США та України).
Враховуючи, що соціальні мережі є динамічними платформами, а їх інформаційний контент постійно оновлюється, в основу цього дослідження закладені передусім, офіційні портали державних структур України [Міністерство енергетики та захисту довкілля України: Офіційний портал 2019; Міністерство закордонних справ України 2019; Міністерство інфраструктури України 2019; Міністерство оборони України: Офіційний веб-сайт 2019; Міністерство освіти та науки України 2019; Міністерство охорони здоров'я України 2019; Міністерство розвитку громад та територій України 2019; Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: Офіційний веб-сайт 2019; Міністерство соціальної політики України: Офіційний веб-портал 2019; Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України 2019; Міністерство цифрової трансформації України 2019; Міністерство цифрової трансформації України 2019; Міністерство юстиції України 2019] та США [The United States Department of Justice 2019; U.S. Department of Commerce 2019; U.S. Department of Education 2019; U.S. Department of Energy 2019; U.S. Department of Health and Human Services 2019; U.S. Department of Transportation 2019; U.S. Dept of Defense 2019], а також їх сторінки у різних соціальних мережах [Facebook 2019; Instagram 2019; Twitter 2019; YouTube 2019]. Окрім цього теоретичну основу дослідження склали роботи, у яких аналізується історія імплементації соціальних мереж у політичну діяльність у США та Україні, з метою інформувати, мобілізувати і організовувати людей [Корнев, 2014; Bryant 2012]; досліджуються соціальні мережі як елементи політичної комунікації; аналізуються окремі приклади та кейси політиків та державних структур [Украинские политики проспали Инстаграм 2019]. Аналіз джерельної бази та стану дослідження особливостей використання соціальних мереж актуалізує дослідження імплементації цифрових технологій у практику державних органів, що творить умови для успішної комунікації з громадянами держави та міжнародною спільнотою. соціальна мережа урядовий україна
Цифрові технології стали невід'ємною частиною кожної сфери життя суспільства - починаючи від політики та економіки, закінчуючи господарською діяльністю. Використання цифрових інновацій в політичний сфері не обмежується веденням особистих профілів політиків у соціальних мережах, а охоплює значно ширше коло політичних процесів, що включає оцифрування державних послуг та автоматизацію роботи різних міністерств та установ. Тому, важливо проаналізувати як працюють державні органи в соціальних мережах, чи змінилась активність урядових структур, особливо після президентських виборів у США у 2016 р. та в Україні у 2019 р. та яким чином відбувається комунікація держустанов та громадян через соціальні мережі.
Для початку звернемося до досвіду США. Станом на 2013 р., у мережі Facebook нараховувалося близько 300 сторінок, які репрезентують численні держустанови США, також існують віртуальні представництва в Youtube, Tumblr і Flickr на 11 мовах, сумарна аудиторія всіх акаунтів і блогів становить близько 20 мільйонів. Цю систему корди- нують приблизно 150 співробітників держдепартаменту і 900 фахівців за межами США (дипломати, посли та аташе в різних країнах) [Корнев 2014].
Дослідити зміну кількості підписників з 2016 р. у великих соціальних мережах [Facebook 2019, Instagram 2019, Twitter 2019, YouTube 2019] доволі складно, проте можемо проаналізувати присутність у них державних структур станом на вересень 2019 р., щоб зробити порівняльний зріз із українськими урядовими структурами (див. таб. 1).
Таблиця 1. Присутність окремих державних органів США у соціальних мережах та кількість їх підписників (станом на вересень 2019 р.)
|
Назва державного органу |
Соціальні мережі |
Кількість підписників |
|
|
Department of Defense Міністерство оборони |
|
1 727 101 |
|
|
|
5, 92 млн |
||
|
You-tube |
99 382 |
||
|
|
797 658 |
||
|
U.S. Department of Education Міністерство освіти |
|
170 952 |
|
|
|
1,34 млн |
||
|
The United States Department of Justice Міністерство юстиції Сполучених Штатів |
|
375 777 |
|
|
|
1 67 млн |
||
|
You-tube |
|||
|
|
26 763 |
||
|
U.S. Department of Commerce Міністерство торгівлі США |
|
62 319 |
|
|
|
364 098 |
||
|
You-tube |
2 278 |
||
|
U.S. Department of Transportation Міністерство транспорту США |
|
41 420 |
|
|
|
197 529 |
||
|
You-tube |
4 861 |
||
|
U.S. Department of Energy Міністерство енергетики США |
|
138 345 |
|
|
|
770 562 |
||
|
You-tube |
27 145 |
||
|
|
88 624 |
||
|
U.S. Department of Health and Human Services Міністерство охорони здоров'я і соціальних служб США |
|
236 780 |
|
|
|
383 671 |
||
|
You-tube |
72 319 |
||
|
|
9 190 |
Більшість згаданих сторінок урядових структур були створені в період 2009-2012 рр., тобто під час першої каденції Б. Обами. Таким чином бачимо фактичне підтвердження неформального нікнейму Б. Обами - «президент соціальних медіа».
Станом на вересень 2019 р. можемо говорити про присутність усіх органів влади України у Facebook та Тwitter [Facebook 2019, Twitter 2019]. Аналізуючи час реєстрації облікових записів, можемо виокремити певні тенденції. Кілька з них було зареєстровано 2011 р., кілька в січні 2014 р. (можемо припустити, що під впливом «Революції Гідності»), кілька у 2017 р.
Як і у випадку США, проаналізовано присутність та активність органів державної влади України в різних соціальних мережах [Facebook 2019, Instagram 2019, Twitter 2019, YouTube 2019] (табл. 2). Активність усіх міністерств та урядових організацій у них є переважно подібною. Пости з Facebook дублюються в Twitter з незначними корективами (це обумовлено кількісним обмеженням символів в одному пості у Twitter) та затримкою в часі у кілька годин.
Таблиця 2. Присутність державних органів України у соціальних мережах та кількість їх підписників
|
Назва державного органу |
Соціальні мережі |
Кількість підписників |
|
|
Міністерство оборони України |
|
217 101 |
|
|
|
73 456 |
||
|
You-tube |
88 342 |
||
|
|
27 318 |
||
|
Міністерство освіти та науки України |
|
126 865 |
|
|
|
2 654 |
||
|
You-tube |
3 276 |
||
|
Telegram |
2 349 |
||
|
Міністерство юстиції України |
|
19 794 |
|
|
|
6 739 |
||
|
You-tube |
2 278 |
||
|
Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України |
|
48 971 |
|
|
|
31 226 |
||
|
Міністерство соціальної політики України |
|
38 674 |
|
|
|
253 |
||
|
You-tube |
278 |
||
|
Міністерство охорони здоров'я України |
|
85 256 |
|
|
|
5 614 |
||
|
You-tube |
843 |
||
|
Міністерство енергетики та захисту довкілля України |
|
21 674 |
|
|
|
1 069 |
||
|
You-tube |
30 |
||
|
Міністерство інфраструктури України |
|
26 955 |
|
|
|
8 779 |
||
|
You-tube |
382 |
||
|
Міністерство розвитку громад та територій України |
|
19 860 |
|
|
|
1 644 |
||
|
Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України |
|
33 126 |
|
|
|
920 |
||
|
You-tube |
129 |
||
|
Міністерство цифрової трансформації України |
|
14 330 |
|
|
|
175 |
||
|
You-tube |
3 049 |
||
|
Telegram |
4 374 |
||
|
|
149 |
||
|
Міністерство закордонних справ України |
|
52 376 |
|
|
|
90 030 |
||
|
You-tube |
621 |
||
|
|
3 055 |
Загалом можемо спостерігати, що середня відповідей на коментарі. Користувачі звертаються до кількість публікацій на сторінках зростає, однак урядових структур в коментарях з різних причин: загальною проблемою залишається відсутність підтримка подій, прохання про допомогу, питання експертної думки, зауваження щодо роботи органу, пропозиції співпраці тощо, проте зазвичай не отримують відповіді. Отож, обліковий запис урядової структури в соціальних мережах продовжує працювати як односторонній інформаційний ресурс, головна мета якого - популяризація діяльності урядової структури, проте відсутній комунікативний зв'язок між користувачами та урядовими інституціями.
Присутність у Twitter міністерств є важливою, оскільки більшість країн активно використовують саме цю соціальну мережу для міжнародних контактів та саме Twitter можемо назвати мережею світової дипломатії. Стратегічне використання міністерствами соціальної мережі Twitter зумовлює налагодження контактів із світовою спільнотою та українською діаспорою за кордоном.
Також варто згадати про ще одну популярну мережу в Україні - Instagram. Під час президентської кампанії В.Зеленського, саме ця мережа стала головним каналом зв'язку кандидата з його електоратом. Більшість політиків мають особисті аккаунти в Instagram. Їх популярність в цій соціальній мережі зумовлена не так політичною, як професійною діяльністю, серед яких: телеведучий О. Скічко, ресторатор М. Тищенко, співак С. Вакарчук та ін.
В одному з інтерв'ю головний «цифровий» стратег команди В. Зеленського сказав: «Штаб Порошенка проспав Instagram», наголошуючи на тому, що впродовж виборів 2019 р. тільки два політики активно використовували Instagram - це В. Зеленський та мер Львова А. Садовий, який пізніше зняв свою кандидатуру на посаду глави держави. Тому у В. Зеленського в цій соціальній мережі не залишилось конкурентів [Украинские политики проспали Инстаграм 2019]. Активність команди П.Порошенка була значно нижчою у Instagram, проте, після виборів більшість політиків, незалежно від партійної приналежності, продовжують вико рис- товувати цю соціальну мережу як канал популяризації особистого іміджу та комунікації з громадянами.
Іншою та не однорідною є ситуація з присутністю урядових структур в соціальній мережі Instagram. Так званим винятком із правил є Міністерство закордонних справ, аккаунт якого в Instagram з'явився ще в 2017 р. і продовжує активно транслювати поточний стан діяльності міністерства. Контент та пости є такими ж як і у Facebook, проте віковий сегмент аудиторії тут є нижчим - більшість підписників - молодь віком від 16 до 28 років. Тобто присутність в Instagram дозволила міністерству розширити коло своєї аудиторії.
24 серпня 2019 р. в Instagram було створено обліковий запис Офісу президента, який дублює пости облікового запису Facebook, який був створений ще 22 липня 2013 р. Проте, тут варто відзначити таку тенденцію: кількість підписників Міністерства закордонних справ, що був зареєстрований у 2017 р., становить 3 056, а кількість підписників облікового запису Офісу президента, що був зареєстрований у серпні 2019 р., становить 161 000 підписників. Причини цього можемо пояснити припущенням про значну цікавість користувачів до нового уряду та президента.
Можемо висновувати що, з 15-ти міністерств України усі присутні в Facebook та Twitter, найбільше підписників міністерства мають у мережі Facebook, Міністерство культури не має облікового запису в жодній соціальній мережі, тільки два міністерства, а саме: Міністерство цифрової трансформації та Міністерство оборони присутні в Instagram. Окремо також варто зупинитись на діяльності Міністерства цифрової трансформації України. Цей орган було створено 9 вересня 2019 р. шляхом перетворення агентства з питань електронного урядування. Міністерство стало центральним засвід- чувальним органом у сфері електронних довірчих послуг. Також до компетенції Міністерства відтепер належить розвиток широкосмугового доступу до Інтернету, телекомунікаційних мереж та ІТ-індустрії.
Після президентських та парламентських виборів 2019 р. в Україні під керівництвом новоствореного Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави «Дія» для реалізації концепції «держава в смартфони». Керівник проєкту «Дія» М. Банік сказав, що мета проекту - до кінця 2020 р. отримати 10 мільйонів активних користувачів [«Діджиталізація» - це не тільки складне слово 2020]. Проєкт «Дія» - це і додаток, і сайт, які об'єднають у єдиному електронному вікні всі послуги, які надає держава громадянам і бізнесу. «Держава у смартфони» - це концепція співпраці між суспільством та державою шляхом електронного врядування на чотирьох рівнях: комунікації з державою, інформації про державу, залучення у керування державою та транзакцій з державою [Міністерство цифрової трансформації України 2019].
Отже, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призвів до появи соціальних мереж, що стали альтернативою традиційним ЗМІ у виробленні, поширенні, обміні та отриманні різної інформації, а в деяких характеристиках, зокрема швидкість поширення інформації, випередили традиційні ЗМІ. Сьогодні поступово використання соціальних мереж імплементується у сферу державної діяльності. Дослідивши особливості використання соціальних мереж державними органами можемо стверджувати, що урядові структури США використовують ширший спектр соціальних мереж, ніж державні органи України, в них загалом більше підписників, постів та активніша комунікація. В Україні більшість міністерств присутні у Facebook та Twitter, проте лише два (Міністерство оборони України та Міністерство закордонних справ) мають облікові записи в Instagram. Спостерігається позитивна динаміка використання цифрових технологій в Україні: під керівництвом Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави «Дія» для реалізації концепції «держава в смартфоні».
Соціальні мережі - вагома альтернатива традиційним ЗМІ у виробленні, поширенні, обміні та отриманні різної інформації. Сфера політичних відносин не стала винятком: соціальні платформи оптимізують та покращують звичний інструментарій політичного комунікаційного апарату, робить його гнучкішим і здатним оперативно реагувати на виклики часу та місця. Соціальні мережі, зокрема сприяють залученню до державного діалогу широкої аудиторії, яка відстоює поляризовані інтереси, збільшується рівень доступу до інформації, міру її відкритості. Сьогодні цифрова держава є інноваційним методом ведення політичних взаємовідносин, змінюючи основний вектор взаємодії, скорочуючи бюрократичні процеси та залучаючи до державотворення громадянське суспільство. Зарубіжний досвід підтверджує: соціальні мережі можуть бути ефективним інноваційним засобом здійснення політичної діяльності, однак тільки за використання його належним чином.
Література
1. «Діджиталізація - це не тільки складне слово». «Слуги народу» презентували проект «Дія». (2020). Ukrainian Week. Отримано з https://tyzhden.ua/News/240282 Зеленский пообещал, что после выборов соцсети останутся его основным каналом коммуникации с народом. (2018). Фокус. Отримано з https://focus.ua/politics/426740- zelenskij-poobeshhal-chto-posle-vyborov-socseti-ostanutsya- ego-osnovnym-kanalom-kommunikacii-s-narodom
2. Корнев, М. (2014). Дипломатия Веб 2.0: как Фейсбук и соцсети меняют мировую политику. Российский совет по международным делам. Отримано з http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=3076#top
3. Міністерство енергетики та захисту довкілля України: Офіційний портал. (2019). Отримано з https://menr.gov.ua/
4. Міністерство закордонних справ України. (2019). Отримано з https://mfa.gov.ua/
5. Міністерство інфраструктури України. (2019) Отримано з https://mtu.gov.ua/
6. Міністерство оборони України: Офіційний веб-сайт (2019). Отримано з http://www.mil.gov.ua/
7. Міністерство освіти та науки України. (2019). Отримано з https://mon.gov.ua/ua
8. Міністерство охорони здоров'я України. (2019). Отримано з https://moz.gov.ua/
9. Міністерство розвитку громад та територій України. (2019). Отримано з http://www.minregion.gov.ua/
10. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: Офіційний веб-сайт. (2019). Отримано з https://me.gov.ua/?lang=uk-UA
11. Міністерство соціальної політики України: Офіційний веб-портал. (2019). Отримано з https://www.msp.gov.ua/
12. Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. (2019). Отримано з https://mva.gov.ua/ua
13. Міністерство цифрової трансформації України. (2019). Отримано з https://thedigital.gov.ua/
14. Міністерство юстиції України. (2019). Отримано з https://minjust.gov.ua/
15. Украинские политики проспали Инстаграм, - эксперт о победе Зеленского. (2019). RFI. Отримано з http://ru.rfi.fr/ukraina/20190423-ukrainskie-politiki-prospali- instagram-ekspert-o-pobede-zelenskogo
16. Bryant, N. (2012). E-diplomacy: Foreign policy in 140 characters. BBC News. Отримано з http:// www. bbc.co. uk/news/magazine-18856295
17. Facebook. (2019). Отримано з https://www. facebook. com/
18. Instagram. (2019). Отримано з https://www.instagram.com/
19. The United States Department of Justice. (2019). Отримано з https://www.justice.gov/Twitter. (2019). Отримано з https://twitter.com/
20. U.S. Department of Commerce. (2019). Отримано з https://www.commerce.gov/
21. U.S. Department of Education. (2019). Отримано з https://www.ed.gov/
22. U.S. Department of Energy. (2019). Отримано з https://www.energy.gov/
23. U.S. Department of Health and Human Services. (2019). Отримано з https://www.hhs.gov/
24. U.S. Department of Transportation. (2019). Отримано з https://www.transportation.gov/
25. U.S. Dept of Defense. (2019). Отримано з https://www.defense. gov/Newsroom/releases/ YouTube. (2019). Отримано з https://www.youtube.com/
References
1. Bryant, N. (2012). E-diplomacy: Foreign policy in 140 characters. BBC News. Retrieved from http:// www.bbc.co.uk/news/magazine-18856295
2. «Digitization is not only a complicated word. «The People' Servants» presented the Project «Action» (2020). [In Ukrainian]. Tyzhden'.UA. Retrieved from https://tyzhden.ua/News/240282
3. Facebook (2019). Retrieved from https://www.facebook.com/
4. Instagram (2019). Retrieved from https://www.instagram.com/;
5. Kornev, M. (2014). Web 2.0 diplomacy: how Facebook and social networks are changing the world politics. [In Russian]. The Russian International Affairs Council. Retrieved from http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=3076#top
6. Ministry for Veterans, Temporarily Occupied
7. Territories and Internally Displaced Persons of Ukraine (2019). Retrieved from https://mva.gov.ua/ua
8. Ministry of Defense of Ukraine: Official Website. (2019). Retrieved from http://www.mil.gov.ua/;
9. Ministry of Development of Communities and Territories of Ukrainero (2019). Retrieved from http://www.minregion.gov.ua/
10. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2019). Retrieved from https://thedigital.gov.ua/
11. Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine: Official Website. (2019). Retrieved from https://me.gov.ua/?lang=uk-UA
12. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2019). Retrieved from https://mon.gov.ua/ua
13. Ministry of Energy and Environmental Protection of Ukraine: Official portal. (2019). Retrieved from https://menr.gov.ua/
14. Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. (2019). Retrieved from https://mfa.gov.ua/
15. Ministry of Health of Ukraine. (2019). Retrieved from https://moz.gov.ua/;
16. Ministry of Infrastructure of Ukraine. (2019). Retrieved from https://mtu.gov.ua/
17. Ministry of Justice of Ukraine. (2019). Retrieved from https://minjust.gov.ua/
18. Ministry of Social Policy of Ukraine: Official webportal. (2019). Retrieved from https://www.msp.gov.ua/
19. The United States Department of Justice. (2019). Retrieved from https://www.justice.gov/; Twitter. (2019). Retrieved from https://twitter.com/
20. U.S. Department of Commerce. (2019). Retrieved from https://www.commerce.gov/
21. U.S. Department of Education. (2019). Retrieved from https://www.ed.gov/
22. U.S. Department of Energy. (2019). Retrieved from https://www.energy.gov/;
23. U.S. Department of Health and Human Services. (2019). Retrieved from https://www.hhs.gov/;
24. U.S. Department of Transportation. (2019). Retrieved from https://www.transportation. gov/;
25. U.S. Dept of Defense. (2019). Retrieved from https://www.defense.gov/Newsroom/releases/
26. Ukrainian politicians slept through Instagram - an expert on Zelensky's victory. (2019). [In Russian]. RFI. Retrieved from http://ru.rfi.fr/ukraina/ 20190423-ukrainskie- politiki-prospali-instagram-ekspert-o-pobede-zelenskogo YouTube (2019). Retrieved from https://www.youtube.com/
27. Zelensky promised that the social network will remain his main channel of communication with the people after the election (2018). [In Russian]. Focus. Retrieved from https://focus.ua/politics/426740-zelenskij-poobeshhal-chto- posle-vyborov-socseti-ostanutsya-ego-osnovnym-kanalom- kommunikacii-s-narodom
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття державної влади і конституційне визначення її меж. Співвідношення законодавчої і виконавчої гілок державної влади в аспекті політичного режиму. Політична реформа - засіб подолання протистояння між інститутами влади і зміцнення демократичних засад.
дипломная работа [106,2 K], добавлен 18.11.2010Поняття "державної влади" як політологічної категорії, теоретичні підходи до розуміння її природи. Концепція поділу і єдності влади Дж. Локка, Ш. Монтеск'є і Гегеля. Реалізація доктрини функціонального поділу влади в сучасній Україні, її ефективність.
реферат [18,9 K], добавлен 10.03.2010Вибори як легітимний спосіб формування органів державної влади, порядок та нормативно-правове обґрунтування їх проведення. Мажоритарна система за досвідом європейських країн: поняття, види та особливості. Загальна характеристика пропорційної системи.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 21.02.2017Вимоги інформаційного суспільства до органів державної влади. Аксіома відкритості влади як єдина відповідь на можливості інформаційних технологій з управління масовою свідомістю з боку влади. Значення інформації в політичній аналітиці, її джерела.
реферат [60,6 K], добавлен 06.10.2012Законодавча влада в системі розподілу державної влади в Україні та суть вдосконалення її організації і діяльності. Шляхи оптимізації взаємодії інститутів президента України та Верховної Ради України у рамках парламентсько-президентської форми правління.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 02.06.2010Особливості формування органів влади на основі демократичних принципів та ідеалів. Закономірності побудови законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Ірані, специфіка їх діяльності та функції, правові засади, що відображені в Конституції.
реферат [16,2 K], добавлен 27.06.2010Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів. Порядок формування Верховної Ради України. Народний депутат України. Організація роботи Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради України. Законодавчий процес.
реферат [15,2 K], добавлен 07.10.2004Антропологічний та політичний підходи до розуміння влади. Засоби впливу владної волі. Функції політичної та державної влади. Основні концепції влади: телеологічна, реляціоністська, системна, біхевіористська, психологічна. Кумулятивний характер влади.
реферат [22,2 K], добавлен 07.06.2009Сутність та характерні властивості політичної влади, її специфіка та значення в сучасному суспільстві. Поняття легітимності політичної влади, її різновиди. Зв'язок легальності державної влади з легітимністю, значення даних показників для демократизації.
контрольная работа [19,1 K], добавлен 14.03.2012Виборча система України. Вибори - спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Формування політичної еліти суспільства. Формування партійної системи держави. Вибори народних депутатів України. Виборча квота.
реферат [13,9 K], добавлен 08.03.2007Ідея легітимності публічної влади в історії політичної і правової думки, її співвідношення в поняттям стабільності. Формально-юридичне закріплення легітимності державної влади, права людини. Вивчення даної проблеми в контексті теорії народовладдя.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 31.01.2014Визначення політичної еліти України як привілейованої меншості суспільства, яка бере участь у прийнятті і здійсненні рішень, пов'язаних з використанням державної влади. Антрепренерська (підприємницька) система формування еліти демократичних держав.
контрольная работа [30,3 K], добавлен 11.06.2011Визначення влади як соціального явища. Сучасні концепції та аспекти державної та політичної влади, її потенціал та наслідок здійснення. Економічні, соціальні, культурно-інформаційні та силові ресурси політичної влади, її легітимність та основні функції.
реферат [32,9 K], добавлен 24.11.2010Поняття політичного режиму. Загальні концепції демократії. Форми організації державної влади. Принцип поділу влади, багатопартійність, наявність легальної опозиції, принципи взаємин цивільного суспільства з державою. Теорія тоталітаризму та авторитаризму.
реферат [25,5 K], добавлен 29.03.2011Етапи становлення та розвитку політичної системи українського суспільства. Юридичне закріплення державності України, формування органів влади. Зародження і розвиток конституційного процесу. Необхідність здійснення кардинальної політичної реформи.
презентация [1,5 M], добавлен 08.11.2015Стан наукового вивчення політичної системи і політичного режиму Грузії. Дефініції, структура та фундаментальні моделі дослідження політичних систем. Правові основи функціонування політичної системи Грузії на рівні вищих органів державної влади.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 26.08.2013Парламентська культура як складова парламентаризму. Морально-етичні засади діяльності влади. Актуальні проблеми вітчизняної депутатської етики. Особливості проходження державної служби в парламенті та основні етичні проблеми державно-службової діяльності.
дипломная работа [105,5 K], добавлен 14.09.2016Влада як одна з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Формування владних структур на основі правових та політичних норм. Сутність влади та механізм її здійснення. Суб'єкти та об'єкти політичної влади. Класифікація ресурсів влади.
реферат [17,5 K], добавлен 29.11.2010Біографія та політична діяльність Ллойда Джорджа Девіда. Масова незадоволеність капіталістичною і імперіалістичною системою - основна передумова соціальних реформ на початку ХХ століття. Загальна характеристика соціальних реформ Ллойда Джорджа Девіда.
реферат [38,9 K], добавлен 11.06.2010Роль національних еліт у розвитку суспільства. Закономірності трансформація політичної системи в Україні. Тенденції регіонального і місцевого процесу демократичної розбудови держави. Аналіз небезпек та ризиків у діяльності представницьких органів влади.
курсовая работа [27,8 K], добавлен 20.10.2015
