Окремі проблеми виборчих програм партій-переможців на парламентських виборах 2011 року в Західній Галичині (Польща): порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Окремі проблеми виборчих програм партій-переможців на парламентських виборах 2011 року в Західній Галичині (Польща): порівняльний аналіз

Мар'ян Лопата

Національного університету “Львівська політехніка”

Стаття присвячена дослідженню окремих питань виборчих програм переможних політичних партій на парламентських виборах у Західній Галичині (Польща) на парламентських виборах 2011 р. Робота включає, зокрема, програми партій-переможців у Підкарпатському та Малопольському воєводствах на парламентських виборах 2011 р. та проведено їх порівняльний аналіз.

Здійснено ідеологічне та програмне визначення польських політичних партій відповідно до критеріїв Comparative Manifesto Project та проекту ParlGov.

Виборчі програми польських політичних партій в Республіці Польща опрацьовано відповідно до таких критеріїв, як: 1) ставлення до комуністичної спадщини і заборона чиновникам періоду комунізму володіти політичними посадами; 2) роль католицької церкви (відокремлення церкви від держави) ;3) членство в Європейському Союзі; 4) закордонна політика щодо Росії; 5) закордонна політика щодо України; 6) участь і розширення НАТО.

Встановлено, що виборчі програми правих партій чи правоцентристських партій, які перемогли на парламентських виборах 2011 р., мають спільні риси, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, негативне ставлення до Росії, і мають, як правило, більше проєвропейську та євроатлантичну орієнтацію. Також було доведено, що серед усіх політичних сил на виборах, тільки політичні партії Союз Лівиці Демократичної та Рух Палікота у своїх виборчих програмах на парламентських виборах 2011 р. виступали за рішуче відокремлення католицької церкви від держави.

Ключові слова: виборчі програми, політичні партії, Польща, Західна Галичина, парламентські вибори, програмні відмінності

SELECTED ISSUES OF ELECTION PROGRAMS OF WINNING PARTIES IN PARLIAMENTARY ELECTIONS 2011 IN THE WESTERN GALICIA (POLAND):

COMPARATIVE ANALYSIS

Maryan Lopata

Lviv Polytechnic National University

The research is devoted to the research of selected issues of the election programs of the victorious political parties in the parliamentary elections in the Western Galicia, i.e. in the Lesser Poland and Transcarpathian voivodeships in the parliamentary elections in 2011. A comparative analysis of these programs was carried out. The ideological and program determination of Polish political parties was made according to the Comparative Manifesto Project and the ParlGov research project.

The election programs of Polish political parties in the Republic of Poland were researched in accordance with such criteria as: 1) the attitude to the communist heritage and the prohibition of officials of the communist period to hold political offices; 2) the role of the Catholic Church (separation of the church from the state), 3) membership in the

European Union; 4) foreign policy towards Russia; 5) foreign policy towards Ukraine; 6) NATO involvement and enlargement.

The election programs of right-wing or center-right parties that won the 2011 parliamentary elections in Poland have common features, including support for the Catholic Church in Poland, a negative attitude to the Communist heritage, a negative attitude to Russia, and tend to be more pro-European and Euro-Atlantic orientation. It was also proved that, among all political forces in the elections, only the political parties of the Democratic Left Alliance and the Palikot Movement in their election programs in the 2011 parliamentary elections were in favor of a decisive separation of the Catholic Church from the state.

Key words: electoral programs, political parties, Poland, West Galicia, parliamentary elections, program differences

Актуальність цього дослідження полягає в тому, що важливо вивчити політичні уподобання в історичному регіоні Західна Галичина, яка складається головним чином з Малопольського та Підкарпатського воєводств у відповідності до виборчих програм політичних партій-переможців у даному регіоні.

Об'єктом дослідження є виборчі програми політичних партій-переможців у двох воєводствах, а саме: в Малопольському та Підкарпатському регіонах на парламентських виборах 2011 року у Польщі.

Виборчі програми - це в основному головні та офіційні програмні документи політичних партій. Вони узгоджуються на програмних конвенціях, обговорюються і часто є результатом з'їздів партій, а зміст, який в них міститься, зазвичай визначає напрямки діяльності партії, її стратегію, тактику та її політику. Крім того, виборчі програми можуть бути основою політичної відповідальності. У післявиборчий період можна повернутися до цих політичних обіцянок і перевірити, як вони виконуються. Виборчі програми є чудовим емпіричним матеріалом для дослідників політики - як тих, хто орієнтований на якісні дослідження, так і тих, хто вважає за краще використовувати кількісний підхід. З одного боку, виборчі програми є прекрасним джерелом даних для дослідників політичного дискурсу. З іншого боку, виборчі програми є чудовим матеріалом квантифікації для кількісного аналізу змісту. Політичний аналіз виборчих програм політичних партій стосується передусім аналізу контенту. Можна виділити два підходи, а саме: якісний та кількісний. Якісно- орієнтований аналіз використовується для вивчення намірів дослідників контенту, реконструює дискурси та повідомлення, намагається проаналізувати більш глибокий дискурс і не використовує статистичних прийомів. Дослідники, які використовують кількісні показники, більше зацікавлені в побудові повідомлень та охопленні статистичних методик [Slodkowska 2011: 10].

Метод MRG є одним із найважливіших методів кількісного аналізу контенту в сучасній політології. Його назва походить від Manifesto Research Group (MRG), заснованої в 1979 році та приєднаної до Європейського консорціуму з політичних досліджень (ECPR). Серед її засновників І. Будж, М. Лавер, П. Мейр та Д. Робертсон [Slodkowska 2011: 13; Markowski 2002].

Серед дослідників, які проводили аналіз політичних програм під час парламентських виборів у Західній Галичині у Польщі, слід згадати роботи Інки Слодковської [Slodkowska 2013], Петра Сули [Sula 2018], Войцеха Сокола [Sokol 2003] та інших.

Аналіз ідеологічного позиціонування партії був здійснений на основі The Manifesto Project Dataset [The Manifesto Project Dataset 2019] та дослідницького проекту ParlGov [Dцring 2019], тоді як якісний аналіз політичних програм буде зроблений насамперед на основі аналізу програм польських політичних партій, які перемогли у регіоні Західної Галичини у Польщі.

Аналіз виборчих програм сусідньої Польщі не достатньо висвітлений в українській політології. Тим часом у міжнародній політології, аналіз виборчих програм займає важливе місце серед досліджень і значною мірою доповнює методи дослідження для розуміння явищ, що відбуваються в політичній системі. парламентські вибори галичина польща

У даному дослідженні ми взяли до уваги такі питання, які були включені до виборчих програм польських політичних партій на парламентських виборах у 2011 році, зокрема: ставлення до комуністичної спадщини, роль католицької церкви (секуляризація - відокремлення католицької церкви від держави), а також ставлення до Європейського Союзу, зовнішня політика щодо Росії, зовнішня політика щодо України, участь і розширення НАТО.

За словами В. Сокола, щоб перемогти на виборах, партія або виборча коаліція повинні мати привабливу програму. Однак це також залежить від більш широкого контексту, наприклад, від стану справ у державі, в якій відбуваються вибори, та від її економіки. Погана соціально-економічна ситуація сприяє поширенню демагогічних гасел, коли виборців чекає «диво», що, в свою чергу, не створює клімату для змістовних програм, які були б позбавлені емоційного забарвлення. І навпаки: сприятлива соціально-економічна ситуація створює потребу в змістовних програмах, оскільки виборці шукають відчуття стабільності [Sokol 2003].

Розробляючи виборчі програми, політичним партіям довелося враховувати поточну політичну, економічну та міжнародну ситуацію держави, оскільки вищезазначені питання турбують електорат, за голоси якого боролися політичні партії [Р!іє 2014].

Галичина в системі польських регіонів. У Польщі під поняттям Галичини розуміють сучасні Малопольське та Підкарпатське воєводства, тобто частини австрійської території, що залишилася в межах Польщі після Другої світової війни ^оіек 2014]. Крім того, варто зазначити, що галицький регіоналізм також розвивається в Україні вже багато років. Галичина як регіон в межах Австро-Угорської імперії була штучним утворенням, а її кордони були довільно окреслені державами, які окупували Польщу внаслідок трьох поділів [КиЬіскі 2012].

У соціальній реальності існують різні типи регіонів, які мають свої особливості. Р. Шуль перераховує кілька критеріїв, які дозволяють розрізнити регіони, а саме: історичні, етнічні, географічні, політичні, соціально-економічні, адміністративні та політичні критерії, а також критерій взаємозв'язку з іншими країнами ^и! 1995].

Один із польських дослідників політичного регіоналізму Р. Вапіньський зазначає, що в ХІХ столітті регіональне різноманіття було чимось очевидним і природним. Це розмаїття було наслідком поділів та окупації Польщі, і вказує на те, що поділи (здійснені Росією, Пруссією та імперією Габсбургів), лише сприяли зростанню політичних відмінностей між регіонами ^арі^кі 1993].

Т. Зарицький, який проаналізував польський політичний простір та стійкість історичних регіональних структур, висновує, що “просторові структури, сформовані системою історичних кордонів, зазвичай виявляються надзвичайно міцними. У багатьох випадках вони перестають сприйматися як буденність, стаючи сферою, доступною лише компетентним спостерігачам” [2атускі 1999].

На парламентських виборах до нижньої палати польського парламенту потрапило п'ять політичних партій, а саме Громадянська Платформа, Право і Справедливість, Рух Палікота, Польська Народна Партія, Союз Демократичної Лівицію [Рап8І^ю^д Кош^а Wyborcza] [Таблиця 1].

Таблиця 1

Результати виборів до нижньої палати польського парламенту (Сейму) на парламентських виборах 2011 р.

Джерело: на підставі даних PKW, Szkofy polskiej demokracji: wybory i polityka / pod red. Artura Wolka, Wydawca : Krakow : Osrodek Mysli Politycznej; Rok wydania : 2014. S. 342;

Характеристика виборчих програм. ПіС як партія-переможець у Західній Галичині на початку своєї політичної програми у 2011 році присвятила багато місця питанням історичного минулого. Програма, зокрема, описує кроки, які запровадив ПіС в період здійснення влади у 2005-2007 рр., і, зокрема, новий акт про люстрацію. Партія у виборчій програмі наголошує, що “підготовлений проект закону про позбавлення колишніх працівників служби безпеки часів Польської Народної Республіки їхніх привілеїв (серед іншого проект передбачав знизити високі пенсії офіцерів спецслужб часів Польської Народної Республіки та членів Вищої Ради Національного Порятунку)” [81оДкоп^ка 2013: 56]. ПіС підтверджує свою підтримку членства в ЄС та Польщі в цій організації. НАТО також розглядається як гарант безпеки Польщі. США є стратегічним партнером Польщі, з яким варто співпрацювати ще більше [Slodkowska 2013: 57]. ПіС вважає, що в Росії існує «неписане правило, що Польща не вважається повноправним членом Союзу» [Slodkowska 2013: 57]. Серед іншого, ПіС має намір “послідовно захищати міжнародне право та інтереси Польщі у відносинах з Росією, очікуючи зміни ставлення російської політичної еліти до Польщі” [Slodkowska 2013: 95]. ПіС має намір виступити проти будівництва Північного газопроводу та підтримує посилення політичних та економічних відносин з Україною [Slodkowska 2013: 57].

ПіС, на думку авторів набору даних “The Manifesto Project Dataset”, належить до групи консервативних партій [The Manifesto Project Dataset 2019]. У проект ParlGOV ПіС був охарактеризований як консервативна партія з оцінкою 7,7 за право-лівою шкалою [Dцring 2019].

У виборчій програмі Союзу Демократичної Лівиці (СЛД) на парламентських виборах 2011 року, партія виступила проти впровадження “релігійних практик у школах” [Slodkowska 2013: 162]. СЛД хотів би “скасувати можливість розміщення релігій-них символів на державних символах та призупинити клерикалізацію народної освіти”, а також позбавити підтримки релігійних об'єднань та духовенство за рахунок державних коштів, обмежити звільнення від сплати податків церковних юридичних осіб [Slodkowska 2013: 170]. СЛД підтримує “скасування кримінального переслідування за образу релігійних почуттів” [Slodkowska 2013: 171] та оподаткування вищого духовенства [Slodkowska 2013: 172]. Ця партія позитивно розглядає присутність Польщі в ЄС та НАТО [Slodkowska 2013: 186]. Що стосується оборони, СЛД підтримує “щит НАТО, але Росія повинна брати участь у цій концепції” [Slodkowska 2013: 187], що дуже цікаво, оскільки жодна полі-тична партія Польщі не підтримувала створення “ракетного щита” в такій концепції. Проте СЛД вважає, що США залишаються стратегічним союзником для Польщі. Інші цікаві для нас питання (ставлення до Росії, ставлення до України) не були включені до цієї виборчої програми.

Союз Лівиці Демократичної, за даними авторів “The Manifesto Project Dataset”, належить до групи соціал-демократичних партій [The Manifesto Project Dataset 2019]. У проекті ParlGOV Союз Лівиці Демократичної охарактеризований як соціал-демо- кратична партія з оцінкою 2,8 за право-лівою шкалою [Dцring 2019].

Однією з виборчих програм, яка мені потрібна для аналізу, є програма Руху Палікота. В основному програма зосереджена на позбавленні домінуючої ролі католицької церкви у державі. Рух Палікота виступає за зменшення ролі католицької церкви як інституту в суспільному житті, а тому має намір «ліквідувати фінансування церкви з бюджету, вклю-чаючи ліквідацію фондів церковних виплат, повер-нути уроки релігії зі шкіл до церков, заборонити участь духовних осіб у світських обрядах та ряд інших обмежень [Slodkowska 2013: 334]. Інші цікаві для нас проблеми Рух Палікота не розглянув у своїй передвиборчій програмі на парламентських виборах 2011 р.

Рух Палікота, на думку авторів “The Manifesto Project Dataset”, належав до групи ліберальних партій [The Manifesto Project Dataset 2019]. У проекті ParlGOV Рух Палікота був охарактеризований як ліберальна партія з оцінкою 6,0 за право-лівою шкалою [Dцring 2019].

У програму Громадянської Платформи на 2011 рік були включені майже всі питання нашого зацікавлення, крім питання ролі католицької церкви. Громадянська Платформа у своїй виборчій програмі підкреслює, що Польща підготувалась на високому рівні до шестимісячного головування в Раді ЄС і залишається прихильником членства в ЄС [Slodkowska 2013: 162]. З огляду на важливість України та Білорусі у закордонній політиці Польщі, Громадянська Платформа “вживає заходів щодо демократизації цих країн” [Slodkowska 2013: 462]. Була створена Ініціатива “Східне Партнерство” та створено Польсько-український форум партнерства, і Польща, на згідно програми Громадянської Платформи, продовжуватиме підтримувати амбіції України у досягненні членства у ЄС. Громадянська Платформа підкреслює, що відносини з Росією були покращені та виступає за конструктивний підхід до Росії та “ставляться до неї з повагою” [Slodkowska 2013: 463]. Щодо відносин зі США, то ці зовні- ньополітичні відносини повинні бути “представлені в політиці, які будуть ґрунтуватися на принципі взаємності” [Slodkowska 2014: 464].

Громадянська Платформа, на думку авторів “The Manifesto Project Dataset”, належить до групи ліберальних партій [The Manifesto Project Dataset 2019]. У проекті ParlGOV PO вона була охарактери-зована як консервативна партія з оцінкою 6,2 за правою лівою шкалою [Dцring 2019].

У свою чергу Польська народна партія (ПСЛ) наголошує на важливості членства в ЄС та НАТО у своїй політичній програмі. Крім того, він вважає важливим “зміцнювати добросусідські відносини з Росією, Україною та Білоруссю, підтримуючи демо-кратичні процеси в цих країнах” [Slodkowska 2013: 376].

Польська Народна Партія, на думку авторів “The Manifesto Project Dataset”, належить до групи аграрних партій. Проект ParlGOV Польську Народну Партію охарактеризував як аграрну партію з оцінкою 4,2 за право-лівою шкалою [Dцring 2019].

Висновки

Встановлено, що виборчі програми правих чи правоцентристських партій Польщі, які перемогли у регіоні Західної Галичини, містять спільні програмні положення, зокрема підтримку католицької церкви в Польщі, негативне ставлення до комуністичної спадщини, негативне ставлення до Росії, вони є як правило, більш проєвропейські та євроатлантичні. Ми також довели, що серед усіх політичних формувань лише виборчий комітет СЛД та Рух Палікота у своїх виборчих програмах виступають рішуче за відокремлення католицької церкви від держави (секуляризацію). Також дуже конвергентною складовою у всіх програмах згаданих політичних партій, які здобули перемогу у Західній Галичині у підтримка таких організацій як ЄС та НАТО Польщі на парламентських виборах 2011, є [Таблиця 2].

Таблиця 2